Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ян Карський, справжнє ім'я Ян Ромуальд Козелевський, псевдонім «Вітольд» (пол. Jan Karski; 24 червня 1914, Лодзь — 13 липня 2000, Вашингтон) — юрист, дипломат, історик, професор Джорджтаунського університету. Секретар директора управління кадрів Міністерства закордонних справ Польщі. Кур'єр і емісар уряду Польської підпільної держави у званні поручника, свідок Голокосту. За свою діяльність був нагороджений високими державними нагородами — польським Орденом Білого Орла і американською Медаллю Свободи. Удостоєний Яд Вашемом звання Праведника народів світу. Почесний громадянин держави Ізраїль. У 2016 році посмертно удостоєний звання бригадного генерала.
| Ян Карський | |
|---|---|
| пол. Jan Karski | |
 | |
| Ім'я при народженні | пол. Jan Romuald Kozielewski |
| Псевдо | Witold |
| Народився | 24 червня 1914[3][4] Лодзь, Петроковська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія[1] |
| Помер | 13 липня 2000[1][2][…](86 років) Вашингтон, США[1] |
| Поховання | d |
| Країна |  Республіка Польща США |
| Діяльність | правник, письменник, педагог |
| Галузь | право |
| Alma mater | Джорджтаунський університет, ЛНУ ім. І. Франка і Варшавський університет |
| Знання мов | англійська[2] і польська[2] |
| Заклад | Джорджтаунський університет |
| Учасник | Друга світова війна |
| Членство | d і Армія Крайова |
| Magnum opus | d і d |
| Військове звання | поручник |
| Конфесія | католицька церква[5] |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0440166 |
| Сайт | jankarski.net/en |
| |
Біографія
Молодість
Підростав в мультикультурному середовищі м. Лодзі. Сім'я Козелевських жила на вулиці Кіліньського 71, у будівлі в якій більшість мешканців була єврейського походження. Закінчив факультет права і дипломатії в Університеті Яна Казимира у Львові (1935), він був лідером в Підхорунжій школі кінної артилерії в Володимир-Волинському. Після проходження дипломатичної практики в січні 1939 року був прийнятий на роботу в Міністерство Закордонних Справ Польщі.
Початок Другої Світової війни
Будучи офіцером 5-го Дивізіону Кінної Артилерії брав участь у вересневій кампанії. Після нападу СРСР на Польщу, потрапив у радянський полон, в табори Козельщини. Завдяки тому, що вдавав звичайного рядового, був включений в обмін військовополонених між Німеччиною і СРСР. У листопаді 1939 року втік з німецького ешелону, прибув у Варшаву і зайнявся конспіративною діяльністю. З січня 1940 року співпрацює із польським рухом опору, зокрема бере участь в кур'єрських місіях для польського уряду в еміграції у Франції. У червні цього року потрапив до рук гестапо в Словаччині. В ході допитів, не бачачи шансів на порятунок, пробував покінчити життя самогубством. Під командуванням сержанта Збігнєва Рися був відбитий з лікарні у Новому Сончі. В помсту за цей напад 21 серпня 1941 року німці розстріляли 32 заручників. Я. Карський працював тоді в Бюро Пропаганди та Інформації Головного Командування АК і був активним учасником Фронту Відродження Польщі — організації, заснованої Софією Козак-Щукою, яка продовжувала діяльність довоєнної Католицької Акції.
Звіт про Голокост
Ян Карський був кур'єром та політичним радником. У підпіллі він був відомий під псевдонімом «Вітольд». Використовував також і інші псевдоніми: «Пясецький», «Кваснєвський», «Знамєровський», «Крушевський», «Кухарський». З намови керівників єврейського підпілля двічі потрапляв до Варшавського гетто, а потім, у вигляді українського охоронця, входив на територію табору, з якого Німці транспортували Євреїв на смерть. Спочатку ідентифікував це місце як табір смерті Белжець — пізніше з'ясувалося, що він бачив транзитний табір в Ізбиці.
Свої звіти Козелевський (Карський) готував і редагував разом з братом Мар'яном Козелевським, довоєнним офіцером польської поліції і першим комендантом поліції у Варшаві, який під час окупації був начальником Державного Корпусу Безпеки в структурах Польської Підпільної Держави. Цей факт зафіксований у вступі до звіту «персональні дані доповідача», в якому брат Маріан там під псевдонімом «Конрад». Цей звіт був створений на початку лютого 1940 року в Анже, складений з пам'яті кур'єра. Він був історично другим. Перший звіт був написаний братами в кінці грудня 1939 року і був переданий сербському дипломату Добросавові Адамовичові, аташе Посольства Югославії у Варшаві, який взяв його в Белград, і там передав польському депутату, а той — далі, в Париж, де в кінцевому підсумку звіт потрапив до прем'єр-міністра уряду ген. Владислава Сікорського. До недавнього часу цей звіт вважався втраченим. Але згодом був знайдений і впізнаний в фондах Інституту Сікорського Вальдемаром П'ясецьким, який обговорював звіт в журналі «Одра».
Третій — самостійно підготовлений Карським звіт був в остаточній версії розроблений на початку грудня 1942 року в Лондоні і переданий польському уряду. Цей звіт передав інформацію про структуру, організацію і функціонування Підпільного Держави в окупованій Польщі. В частині, що стосується євреїв, Ян Карський передав свої свідчення як очевидець ситуації у Варшавському гетто і транзитному таборі в Ізбиці. Уряд генерала Владислава Сікорського вирішив передати «Звіт Карського» з проханням про допомогу урядам Англії та США. Вважається, що на підставі документів, привезених Я. Карським у вигляді мікрофільмів підтверджених його свідченнями, тодішній міністр закордонних справ в уряді Польщі в Лондоні Едвард Рачинський 10 грудня 1942 року підготував і представив союзникам докладний звіт про Голокост. Це була найважливіша місія Яна Карського.
28 липня 1943 року Я. Карський був прийнятий Франкліном Делано Рузвельтом, президентом США. Польський посланець передав представникам вищих органів влади союзників просьбу єврейських лідерів про порятунок євреїв з Європи. Він запропонував союзним державам поставити ультиматум Німеччині, що якщо не припиняться вбивства євреїв — будуть бомбардовані німецькі міста. Іншим рішенням було би бомбардування залізничних ліній в табори смерті або надання зброї, грошей і паспортів партизанам і втікаючим від загибелі євреям.
Ян Карський, в Америці, зустрічався з багатьма видатними особистостями, такими як , Корделл Халл, Вільям Джозеф Донован, Самуїл Стрич чи Стівен Уайз. Представляв свою доповідь скрізь — політикам, єпископам, представникам засобів масової інформації та кіноіндустрії з Голлівуду, художникам. Він завчив її на пам'ять і скоротив до 18 хвилин, щоб не «набридати» слухачам. Однак ніде не знайшов інтересу до трагедії єврейського народу. Багато людей, з якими він спілкувався, не вірили у його свідчення і вважали їх за пропаганду польського уряду у вигнанні. Те, що розповідав Карський, деякі його співрозмовники вважали неймовірним. Польський емісар був не єдиний. З'являлися й інші свідчення, в тому числі від самих євреїв. Після звільнення концтаборів домінуючою реакцією був шок.
У 1944 року за дорученням еміграційного уряду в Лондоні, після невдалої спроби зйомки фільму, присвяченого своїй місії, Ян Карський написав «Таємну державу» (Story of a Secret State). Книга вийшла в листопаді 1944 року в Бостоні і зробила фурор у США. Тільки після неї в Америці дізналися про боротьбу і страждання поляків, про роль підпільної держави, а також про загибель євреїв. Американська преса із захопленням зустріла книгу. «Таємна держава» швидко стала бестселером, а її обсяг продажів перевищив 400 тисяч примірників.
За свою діяльність Ян Карський був в 1941 і 1943 роках двічі нагороджений Орденом «Virtuti Militari».
Післявоєнний період, США
Ян Карський після війни пов'язався з єзуїтським Університетом Джорджтауна у Вашингтоні, округ Колумбія. Отримав тут вчений ступінь доктора, згодом професора політичних наук, і протягом 40 років викладав міжнародні відносини і теорію комунізму. У 1970 році він написав фундаментальну монографію «The Great Powers and Poland, 1919—1945: From Versailles to Yalta» («Великі держави і Польща у 1919—1945: від Версалю до Ялти»), а в липні цього року він був нагороджений Хрестом Армії Крайової. 16 липня 1986 року Ян Карський був нагороджений президентом Польщі в екзилі Командорським Хрестом Ордена Відродження Польщі за багаторічну роботу та зусилля у поширенні правди про реалії в країні у часі боротьби народу проти німецького окупанта, і за захист доброго імені польського народу на міжнародній арені.
У 1965 році одружився з 54-річною танцівницею і хореографом, Полою Ніренською (1910—1992), польською єврейкою. Вони були одружені до її трагічної смерті в 1992. У них не було дітей. Брат Яна Карського, Маріан Козелевський (1897—1964), як і його дружина Поля Ніренська, вчинили самогубство. Подругою Яна Карського за останні 8 років його життя була модельєр Кая Мірецька-Плосс..
Участь у фільмі Shoah (1985) Клода Ланзмана «відкрила» для світової громадськості Яна Карського і його забуті подвиги в період війни. У 1982 році він отримав звання Праведника Народів Світу і посадив дерево на території Яд Вашему в Єрусалимі. Його прийняв президент Ізраїлю. У 1994 році він отримав почесне громадянство держави Ізраїль.
Нагороди і відзнаки
8 травня 1995 року в 50-ту річницю капітуляції фашистської Німеччини Ян Карський отримав Орден Білого Орла. Вісім американських і польських університетів (зокрема, Варшавський Університет 18 червня 1991, Університет Марії Кюрі-Склодовської 28 червня 1995, і Лодзинський Університет 1996) надали йому титул доктора honoris causa. У 1996 році про нього був створений документальний фільм Вальдемара П'ясецького та Михайла Файбусевіча, Моя місія. Під час перебування у Польщі на початку лютого 1997 отримав Премію ім. брата Альберта за героїчне служіння Польщі. В 1998 році, в 50-ту річницю створення держави Ізраїль, отримав номінацію на Нобелівську Премію Миру.
Jan Karski помер 13 липня 2000 року у Вашингтоні, округ Колумбія і був похований на тамтешньому цвинтарі Mount Olivet (Оливної Гори), пліч-о-пліч дружини, Полі Ніренської. Під час траурних церемоній шану віддали йому президенти США і Польщі: Білл Клінтон і Олександр Кваснєвський.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119295849 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- The Righteous Among the Nations Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yan Karskij spravzhnye im ya Yan Romuald Kozelevskij psevdonim Vitold pol Jan Karski 24 chervnya 1914 Lodz 13 lipnya 2000 Vashington yurist diplomat istorik profesor Dzhordzhtaunskogo universitetu Sekretar direktora upravlinnya kadriv Ministerstva zakordonnih sprav Polshi Kur yer i emisar uryadu Polskoyi pidpilnoyi derzhavi u zvanni poruchnika svidok Golokostu Za svoyu diyalnist buv nagorodzhenij visokimi derzhavnimi nagorodami polskim Ordenom Bilogo Orla i amerikanskoyu Medallyu Svobodi Udostoyenij Yad Vashemom zvannya Pravednika narodiv svitu Pochesnij gromadyanin derzhavi Izrayil U 2016 roci posmertno udostoyenij zvannya brigadnogo generala Yan Karskijpol Jan KarskiIm ya pri narodzhennipol Jan Romuald KozielewskiPsevdoWitoldNarodivsya24 chervnya 1914 1914 06 24 3 4 Lodz Petrokovska guberniya Varshavske general gubernatorstvo Rosijska imperiya 1 Pomer13 lipnya 2000 2000 07 13 1 2 86 rokiv Vashington SShA 1 PohovannyadKrayina Respublika Polsha SShADiyalnistpravnik pismennik pedagogGaluzpravoAlma materDzhordzhtaunskij universitet LNU im I Franka i Varshavskij universitetZnannya movanglijska 2 i polska 2 ZakladDzhordzhtaunskij universitetUchasnikDruga svitova vijnaChlenstvod i Armiya KrajovaMagnum opusd i dVijskove zvannyaporuchnikKonfesiyakatolicka cerkva 5 Brati sestridU shlyubi zdNagorodipravednik narodiv svitu 2 chervnya 1982 d 1988 d 1994 d d d d dIMDbID 0440166Sajtjankarski net en Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMolodist Pidrostav v multikulturnomu seredovishi m Lodzi Sim ya Kozelevskih zhila na vulici Kilinskogo 71 u budivli v yakij bilshist meshkanciv bula yevrejskogo pohodzhennya Zakinchiv fakultet prava i diplomatiyi v Universiteti Yana Kazimira u Lvovi 1935 vin buv liderom v Pidhorunzhij shkoli kinnoyi artileriyi v Volodimir Volinskomu Pislya prohodzhennya diplomatichnoyi praktiki v sichni 1939 roku buv prijnyatij na robotu v Ministerstvo Zakordonnih Sprav Polshi Pam yatnik Yanu Karskomu v Nyu JorkuPochatok Drugoyi Svitovoyi vijni Buduchi oficerom 5 go Divizionu Kinnoyi Artileriyi brav uchast u veresnevij kampaniyi Pislya napadu SRSR na Polshu potrapiv u radyanskij polon v tabori Kozelshini Zavdyaki tomu sho vdavav zvichajnogo ryadovogo buv vklyuchenij v obmin vijskovopolonenih mizh Nimechchinoyu i SRSR U listopadi 1939 roku vtik z nimeckogo eshelonu pribuv u Varshavu i zajnyavsya konspirativnoyu diyalnistyu Z sichnya 1940 roku spivpracyuye iz polskim ruhom oporu zokrema bere uchast v kur yerskih misiyah dlya polskogo uryadu v emigraciyi u Franciyi U chervni cogo roku potrapiv do ruk gestapo v Slovachchini V hodi dopitiv ne bachachi shansiv na poryatunok probuvav pokinchiti zhittya samogubstvom Pid komanduvannyam serzhanta Zbignyeva Risya buv vidbitij z likarni u Novomu Sonchi V pomstu za cej napad 21 serpnya 1941 roku nimci rozstrilyali 32 zaruchnikiv Ya Karskij pracyuvav todi v Byuro Propagandi ta Informaciyi Golovnogo Komanduvannya AK i buv aktivnim uchasnikom Frontu Vidrodzhennya Polshi organizaciyi zasnovanoyi Sofiyeyu Kozak Shukoyu yaka prodovzhuvala diyalnist dovoyennoyi Katolickoyi Akciyi Zvit pro Golokost Yan Karskij buv kur yerom ta politichnim radnikom U pidpilli vin buv vidomij pid psevdonimom Vitold Vikoristovuvav takozh i inshi psevdonimi Pyaseckij Kvasnyevskij Znamyerovskij Krushevskij Kuharskij Z namovi kerivnikiv yevrejskogo pidpillya dvichi potraplyav do Varshavskogo getto a potim u viglyadi ukrayinskogo ohoroncya vhodiv na teritoriyu taboru z yakogo Nimci transportuvali Yevreyiv na smert Spochatku identifikuvav ce misce yak tabir smerti Belzhec piznishe z yasuvalosya sho vin bachiv tranzitnij tabir v Izbici Svoyi zviti Kozelevskij Karskij gotuvav i redaguvav razom z bratom Mar yanom Kozelevskim dovoyennim oficerom polskoyi policiyi i pershim komendantom policiyi u Varshavi yakij pid chas okupaciyi buv nachalnikom Derzhavnogo Korpusu Bezpeki v strukturah Polskoyi Pidpilnoyi Derzhavi Cej fakt zafiksovanij u vstupi do zvitu personalni dani dopovidacha v yakomu brat Marian tam pid psevdonimom Konrad Cej zvit buv stvorenij na pochatku lyutogo 1940 roku v Anzhe skladenij z pam yati kur yera Vin buv istorichno drugim Pershij zvit buv napisanij bratami v kinci grudnya 1939 roku i buv peredanij serbskomu diplomatu Dobrosavovi Adamovichovi atashe Posolstva Yugoslaviyi u Varshavi yakij vzyav jogo v Belgrad i tam peredav polskomu deputatu a toj dali v Parizh de v kincevomu pidsumku zvit potrapiv do prem yer ministra uryadu gen Vladislava Sikorskogo Do nedavnogo chasu cej zvit vvazhavsya vtrachenim Ale zgodom buv znajdenij i vpiznanij v fondah Institutu Sikorskogo Valdemarom P yaseckim yakij obgovoryuvav zvit v zhurnali Odra Tretij samostijno pidgotovlenij Karskim zvit buv v ostatochnij versiyi rozroblenij na pochatku grudnya 1942 roku v Londoni i peredanij polskomu uryadu Cej zvit peredav informaciyu pro strukturu organizaciyu i funkcionuvannya Pidpilnogo Derzhavi v okupovanij Polshi V chastini sho stosuyetsya yevreyiv Yan Karskij peredav svoyi svidchennya yak ochevidec situaciyi u Varshavskomu getto i tranzitnomu tabori v Izbici Uryad generala Vladislava Sikorskogo virishiv peredati Zvit Karskogo z prohannyam pro dopomogu uryadam Angliyi ta SShA Vvazhayetsya sho na pidstavi dokumentiv privezenih Ya Karskim u viglyadi mikrofilmiv pidtverdzhenih jogo svidchennyami todishnij ministr zakordonnih sprav v uryadi Polshi v Londoni Edvard Rachinskij 10 grudnya 1942 roku pidgotuvav i predstaviv soyuznikam dokladnij zvit pro Golokost Ce bula najvazhlivisha misiya Yana Karskogo 28 lipnya 1943 roku Ya Karskij buv prijnyatij Franklinom Delano Ruzveltom prezidentom SShA Polskij poslanec peredav predstavnikam vishih organiv vladi soyuznikiv prosbu yevrejskih lideriv pro poryatunok yevreyiv z Yevropi Vin zaproponuvav soyuznim derzhavam postaviti ultimatum Nimechchini sho yaksho ne pripinyatsya vbivstva yevreyiv budut bombardovani nimecki mista Inshim rishennyam bulo bi bombarduvannya zaliznichnih linij v tabori smerti abo nadannya zbroyi groshej i pasportiv partizanam i vtikayuchim vid zagibeli yevreyam Yan Karskij v Americi zustrichavsya z bagatma vidatnimi osobistostyami takimi yak Kordell Hall Vilyam Dzhozef Donovan Samuyil Strich chi Stiven Uajz Predstavlyav svoyu dopovid skriz politikam yepiskopam predstavnikam zasobiv masovoyi informaciyi ta kinoindustriyi z Gollivudu hudozhnikam Vin zavchiv yiyi na pam yat i skorotiv do 18 hvilin shob ne nabridati sluhacham Odnak nide ne znajshov interesu do tragediyi yevrejskogo narodu Bagato lyudej z yakimi vin spilkuvavsya ne virili u jogo svidchennya i vvazhali yih za propagandu polskogo uryadu u vignanni Te sho rozpovidav Karskij deyaki jogo spivrozmovniki vvazhali nejmovirnim Polskij emisar buv ne yedinij Z yavlyalisya j inshi svidchennya v tomu chisli vid samih yevreyiv Pislya zvilnennya konctaboriv dominuyuchoyu reakciyeyu buv shok U 1944 roku za doruchennyam emigracijnogo uryadu v Londoni pislya nevdaloyi sprobi zjomki filmu prisvyachenogo svoyij misiyi Yan Karskij napisav Tayemnu derzhavu Story of a Secret State Kniga vijshla v listopadi 1944 roku v Bostoni i zrobila furor u SShA Tilki pislya neyi v Americi diznalisya pro borotbu i strazhdannya polyakiv pro rol pidpilnoyi derzhavi a takozh pro zagibel yevreyiv Amerikanska presa iz zahoplennyam zustrila knigu Tayemna derzhava shvidko stala bestselerom a yiyi obsyag prodazhiv perevishiv 400 tisyach primirnikiv Za svoyu diyalnist Yan Karskij buv v 1941 i 1943 rokah dvichi nagorodzhenij Ordenom Virtuti Militari Pislyavoyennij period SShA Nadgrobok Yana Karskogo i jogo druzhini na cvintari Mount Olivet u Vashingtoni okrug Kolumbiya Yan Karskij pislya vijni pov yazavsya z yezuyitskim Universitetom Dzhordzhtauna u Vashingtoni okrug Kolumbiya Otrimav tut vchenij stupin doktora zgodom profesora politichnih nauk i protyagom 40 rokiv vikladav mizhnarodni vidnosini i teoriyu komunizmu U 1970 roci vin napisav fundamentalnu monografiyu The Great Powers and Poland 1919 1945 From Versailles to Yalta Veliki derzhavi i Polsha u 1919 1945 vid Versalyu do Yalti a v lipni cogo roku vin buv nagorodzhenij Hrestom Armiyi Krajovoyi 16 lipnya 1986 roku Yan Karskij buv nagorodzhenij prezidentom Polshi v ekzili Komandorskim Hrestom Ordena Vidrodzhennya Polshi za bagatorichnu robotu ta zusillya u poshirenni pravdi pro realiyi v krayini u chasi borotbi narodu proti nimeckogo okupanta i za zahist dobrogo imeni polskogo narodu na mizhnarodnij areni U 1965 roci odruzhivsya z 54 richnoyu tancivniceyu i horeografom Poloyu Nirenskoyu 1910 1992 polskoyu yevrejkoyu Voni buli odruzheni do yiyi tragichnoyi smerti v 1992 U nih ne bulo ditej Brat Yana Karskogo Marian Kozelevskij 1897 1964 yak i jogo druzhina Polya Nirenska vchinili samogubstvo Podrugoyu Yana Karskogo za ostanni 8 rokiv jogo zhittya bula modelyer Kaya Mirecka Ploss Uchast u filmi Shoah 1985 Kloda Lanzmana vidkrila dlya svitovoyi gromadskosti Yana Karskogo i jogo zabuti podvigi v period vijni U 1982 roci vin otrimav zvannya Pravednika Narodiv Svitu i posadiv derevo na teritoriyi Yad Vashemu v Yerusalimi Jogo prijnyav prezident Izrayilyu U 1994 roci vin otrimav pochesne gromadyanstvo derzhavi Izrayil Nagorodi i vidznaki8 travnya 1995 roku v 50 tu richnicyu kapitulyaciyi fashistskoyi Nimechchini Yan Karskij otrimav Orden Bilogo Orla Visim amerikanskih i polskih universitetiv zokrema Varshavskij Universitet 18 chervnya 1991 Universitet Mariyi Kyuri Sklodovskoyi 28 chervnya 1995 i Lodzinskij Universitet 1996 nadali jomu titul doktora honoris causa U 1996 roci pro nogo buv stvorenij dokumentalnij film Valdemara P yaseckogo ta Mihajla Fajbusevicha Moya misiya Pid chas perebuvannya u Polshi na pochatku lyutogo 1997 otrimav Premiyu im brata Alberta za geroyichne sluzhinnya Polshi V 1998 roci v 50 tu richnicyu stvorennya derzhavi Izrayil otrimav nominaciyu na Nobelivsku Premiyu Miru Jan Karski pomer 13 lipnya 2000 roku u Vashingtoni okrug Kolumbiya i buv pohovanij na tamteshnomu cvintari Mount Olivet Olivnoyi Gori plich o plich druzhini Poli Nirenskoyi Pid chas traurnih ceremonij shanu viddali jomu prezidenti SShA i Polshi Bill Klinton i Oleksandr Kvasnyevskij Mural v pam yat pro Yana Karskogo v VarshaviPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119295849 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 The Righteous Among the Nations Database d Track Q77598447