Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поліське до 1935 року Хабне колишнє містечко було центром Поліського району з 7 березня 1923 року по 17 листопада 1993 р

Хабне

Хабне

Поліське, до 1935 року Хабне — колишнє містечко, було центром Поліського району з 7 березня 1923 року по 17 листопада 1993 року. Розташоване на півночі Київщини над річкою Уж (притока Прип'яті).

Поліське
Хабне (до 1935)
image
Країна image Україна
Область Київська область
Район/міськрада Вишгородський район
Основні дані
Засноване 1415
Перша згадка 1415
Зняте з обліку 1999
Географічні дані
Географічні координати H G O
Карта
image
image
Поліське
Хабне (до 1935)
image
image
Поліське
Хабне (до 1935)
Мапа

image Поліське у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Поліське.

Розселене і виключене з облікових даних 19 серпня 1999 року через високу радіаційну забрудненість внаслідок аварії на ЧАЕС. Територія селища згоріла під час лісових пожеж в Чорнобильській зоні у квітні 2020. Станом на 2020 рік у Поліському постійно проживає 10 осіб.

Назва

За однією з версій, містечко заснувала єврейська громада, що втекла з Києва через постійні напади кочовиків. Назва «Хабен» співзвучна з німецьким дієсловом «мати» (нім. haben – мати) та їдиським словом «мати» (їд. האָבן‎, трансліт. hobn – матір).

За іншою версією, слово «хабен» походить з гебрейської мови і означає «первісток», тобто найперша дитина у сім'ї.

Історія

image
Хабне.
1884 рік.

Давні люди на території Поліського району жили ще в дольодовикову епоху. Зокрема біля села Діброва знайдена стоянка неоліту.

Біля Поліського розташована система насипних оборонних валів, яка відома під назвою . Не зважаючи на знахідки кісток та зброї, інформації коли вони були насипані знайти не вдалося.

Одна з перших писемних згадок про поселення з'являється у 1415 році під назвою Хабне. На офіційному сайті Поліського району датою заснування вважають 1215 рік.

Територіально містечко належало до тих руських земель, що після занепаду Київської Русі потрапили під владу Великого Князівства Литовського. Після Кревської унії і шлюбу литовського князя Ягайла з польською принцесою Ядвігою, Хабне у складі інших литовських земель, увійшло до союзної держави Річ Посполита. Після Люблінської унії польські впливи на Поліссі посилилися. Зокрема за перехід в католицизм шляхта отримувала пільги.

Після визвольної війни, яку очолив Богдан Хмельницький, за результатами Андрусівської унії в 1667 році Хабне залишилося в Речі Посполитій, а після другого поділу Польщі (кінець XVIII століття) перейшло разом з усім правобережжям України до Російської імперії. Таким чином, засноване за часів Київської Русі Хабне майже 400 років перебувало у Речі Посполитій і 190 років у Російській імперії та СРСР. Однак і після поділу Польщі у Хабному залишалися польські пани-землевласники. Для справедливості треба відзначити, що пани, володіючи частиною земель та кріпаками, все ж не мали впливу на більшість населення містечка, яке складалося з вільних козаків, поляків та євреїв-ремісників.

image
Руїни будівлі Районного виконавчого комітету смт. Поліське. 2009

Історики вважають, що Хабне відігравало важливу оборонну функцію у Поліссі у XV і XVI століттях. Польський король Олександр Ягеллончик віддав Хабне своєму наміснику Семену (Сеньку) Полозу у 1494 році, який у свою чергу віддав містечко своїй доньці Фенні. У 1541 році були збудовані оборонні стіни навколо міста у зв'язку з постійними нападами татар. Оборонна стіна мала кілька башт, глибокий рів та інші необхідні укріплення і була постійно укомплектована гарнізоном вояків.

Завдяки покладам болотної залізної руди у другій половині XVI століття чорна металургія отримала розвиток у Хабне і навколишніх селах. Переважно з металу виробляли військове спорядження

Оборонний замок (імовірно район меблевої фабрики та СШ № 2) простояв до кінця XVI століття, але був зруйнований і пограбований не татарами, а повсталими козаками під проводом Северина Наливайка (1594–1596 років).

У XVIII—XIX сторіччі біля здебільшого єврейського Хабного процвітали кілька поселень. Замостя на лівому березі Ужа здебільшого населяли поляки. Слободу Радзивилівську (тепер район вулиць Воля та Пісок) — реєстрові козаки та поселяни. Ковтуб — кінець вулиці Воля та район біля автостанції та радгоспу Хабне — кріпаки пана, чий маєток був на території сучасного туберкульозного шпиталю.

У XIX сторіччі до Хабного приєдналися всі ці околиці і національний склад містечка урізноманітнився. З величезною любов'ю і гумором про Хабне на початку XX століття писав великий єврейський письменник Шолом-Алейхем. До війни в містечку діяли 2 синагоги, 1 костел та 1 православна церква. Більшість споруд збереглися до наших днів: костел — будинок піонерів, синагоги — СШ № 2. Дерев'яну церкву розібрали на початку 1960-х і на її місці збудували новий цех мебельної фабрики.

На середину XIX століття припадає розквіт промисловості містечка, вже діяла швейна фабрика пана Радзивілла (див. Радзивілли), для руху машин якої використовувалася гребля на річці Уж (пагорби — Рокитняки). Вже тоді в містечку були меблева фабрика і численні ремісницькі артілі.

Радянська влада прийшла у 1918 році. Панський маєток пана Горвата (тоді предводителя польського панства Київщини) був націоналізований. Недалеко від Хабного біля містечка Базар відбулися останні бої громадянської війни. Там Червона армія розбила останній збройний виступ добровольців з-поміж інтернованих у Польщі вояків УНР проти більшовиків, під командуванням генерала Юрка Тютюнника.

З 1938 року промисловість містечка деградувала настільки, що воно перетворилося з міста на майже повністю аграрне село й отримало статус селища міського типу. У 1930-ті роки містечко перейменували на Кагановичі Перші. Лазар Каганович народився в селі Кабани, яке в той самий час назвали Кагановичі Другі.

За переказами старших людей, завдяки високопоставленому землякові план хлібозаготівель був пом'якшений і Хабному вдалося пережити голодомор 1933 року.

image
Порожні будівлі

У роки Другої світової війни, після захоплення Хабного німецькими військами, містечко стало адміністративним центром Хабенського ґебіту. На території району діяли партизанські загони Ковпака, який пройшов з рейдом від Путивля до Карпат, та загони Поліської Січі (Бульба-Боровець), яка пізніше влилася в Українську повстанську армію. Через геноцид єврейського народу в лісі біля Поліського живцем закопано кілька сотень людей. За розповідями очевидців українців примушували відмивати німецькі машини від крові. Поховання охоронялися автоматниками — земля ще кілька днів ворушилася.

У липні 1942 року 118-й шуцбатальйон зазнав важких втрат у бою з рейдуючим партизанським загоном українського комуністичного підпілля поблизу містечка. На боці партизанів була повна кількісна і якісна перевага, їх загони включали кавалерію і артилерію, та мали більший бойовий досвід.

image
Автостанція в смт. Поліське, початок 1990-х. Фото з випускного альбому СШ № 1

У 1957 році Кагановичі знову перейменовані цього разу в Поліське. До 26 квітня 1986 року коли на Чорнобильській АЕС сталася найбільша в історії атомної енергетики аварія Поліське мало населення майже до 12 тис. осіб (у 1981 році 10600 осіб). Селище опинилося у зоні відчуження і все населення було евакуйовано в інші райони України.

Відселення відбулося не одразу після аварії, а почалося лише з 1990 року. За часів СРСР проти відселення активно агітував райком КПРС. Тих, хто самовільно виїжджав виганяли з партії, називали панікерами, намагалися добитися «вовчого білету» на працевлаштування. З розпадом Союзу стали відомі масштаби радіаційного забруднення. У 1993 році Верховна Рада України ухвалила рішення про обов'язкове відселення Поліського. За іронією долі, організацією відселення зайнялися ті ж люди, які активно агітували проти нього раніше.

Після 1986 року в інфраструктуру містечка були вкладені чималі гроші: перекриті всі будинки новим шифером, побудовані кілька сучасних п'ятиповерхівок, заасфальтовані всі вулиці. На етапі закінчення асфальтування, забули прокласти водогін. Асфальт зірвали по всьому містечку, проклали водогін і газ, і заасфальтували знову. Цікаво, що після відселення, коли люди виїхали, більшість будинків були пограбовані, а всі водогінні та газові труби викопані і продані у чисті від радіації райони країни. Тепер Поліське нагадує повну руїну, а на вулицях та в будинках росте справжній дикий ліс.

У 2009—2010 роки інтенсивно (з використанням спецтехніки) розбираються на будівельні матеріали школа № 2 та дитячий садок. Роботи виконуються з дозволу Поліської райдержадміністрації.

image
Міст через річку Уж поблизу Поліського

Станом на 2011 рік у Поліському постійно проживають 10 осіб (так звані «самосели»).

Прийнамні один раз на рік у Хабне збираються поліщуки на свято Радовниця (Проводи або Гробки). Це відбувається у першу неділю після Великодня і за формою нагадує тризну — святкове застілля на могилах померлих родичів.

2021 року був презентований документальний фільм, присвячений історії міста — «Поліські Тенета» від студії DocNoteFilms.

Мікротопоніми

Місцевості від Тарасів і вниз по течії у заплаві Ужа біля Поліського:

  • Димокур (острів);
  • Кобиляча гора;
  • Комора — глибока затока під Кобилячою горою;
  • Цибене;
  • Козиний ріг;
  • Оболонь (болото на лівому березі);
  • Сотникове (круча біля вул. Гагаріна);
  • Піратський перехід;
  • Бруно;
  • Пономаренкове болото біля могалок (кладовища) на правому березі;
  • Замощанський перехід і Замощанське;
  • Старик (Старуха);
  • Плесо;
  • Рокитняки (горби, залишки греблі швейної фабрики);
  • Бистрак;
  • Матушкіне — глибока затока-озеро біля залишків колишнього мосту;
  • Центральний пляж;
  • Крохмалка;
  • Онаневське озеро (болото біля Фабриківки та Луговиків).

Відомі люди

Народилися

Примітки

  1. . TCH.ua. 17 квітня 2020. Архів оригіналу за 21 квітня 2020.
  2. Левицький О. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 107. — .
  3. Постанова Президії ВУЦВК від 19 липня 1935 року «Про присвоєння імени Л. М. Кагановича Хабенському району й селу Кабани того ж району Київської області» [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — 1935. — № 20. — 29 липня. — С. 8–9.
  4. «Поліські тенета» – документальний фільм про невідомі сторінки Чорнобильської катастрофи (укр.), процитовано 13 листопада 2022

Джерела та література

Посилання

  • Мандри Україною. Хабне-Кагановичі-Поліське [ 19 січня 2015 у Wayback Machine.]
  • Червоне чорно-біле — Зона відчуження [ 6 червня 2017 у Wayback Machine.]
  • elenafilatova.com [ 21 вересня 2008 у Wayback Machine.]
  • Вільне місто Поліське (фотозвіт) [ 17 травня 2017 у Wayback Machine.]
  • Іван Дерейко. Місцеві формування німецької поліції та армії у райхскомісаріаті «Україна» (1941—1944 роки). Київ — 2012
  • Поліське — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР [ 18 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поліське (смт)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Poliske do 1935 roku Habne kolishnye mistechko bulo centrom Poliskogo rajonu z 7 bereznya 1923 roku po 17 listopada 1993 roku Roztashovane na pivnochi Kiyivshini nad richkoyu Uzh pritoka Prip yati Poliske Habne do 1935 Krayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon miskrada Vishgorodskij rajonOsnovni daniZasnovane 1415Persha zgadka 1415Znyate z obliku 1999Geografichni daniGeografichni koordinati 51 14 36 pn sh 29 23 19 sh d H G OKartaPoliske Habne do 1935 Poliske Habne do 1935 Mapa Poliske u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Poliske Rozselene i viklyuchene z oblikovih danih 19 serpnya 1999 roku cherez visoku radiacijnu zabrudnenist vnaslidok avariyi na ChAES Teritoriya selisha zgorila pid chas lisovih pozhezh v Chornobilskij zoni u kvitni 2020 Stanom na 2020 rik u Poliskomu postijno prozhivaye 10 osib NazvaZa odniyeyu z versij mistechko zasnuvala yevrejska gromada sho vtekla z Kiyeva cherez postijni napadi kochovikiv Nazva Haben spivzvuchna z nimeckim diyeslovom mati nim haben mati ta yidiskim slovom mati yid הא בן translit hobn matir Za inshoyu versiyeyu slovo haben pohodit z gebrejskoyi movi i oznachaye pervistok tobto najpersha ditina u sim yi IstoriyaHabne 1884 rik Davni lyudi na teritoriyi Poliskogo rajonu zhili she v dolodovikovu epohu Zokrema bilya sela Dibrova znajdena stoyanka neolitu Bilya Poliskogo roztashovana sistema nasipnih oboronnih valiv yaka vidoma pid nazvoyu Ne zvazhayuchi na znahidki kistok ta zbroyi informaciyi koli voni buli nasipani znajti ne vdalosya Odna z pershih pisemnih zgadok pro poselennya z yavlyayetsya u 1415 roci pid nazvoyu Habne Na oficijnomu sajti Poliskogo rajonu datoyu zasnuvannya vvazhayut 1215 rik Teritorialno mistechko nalezhalo do tih ruskih zemel sho pislya zanepadu Kiyivskoyi Rusi potrapili pid vladu Velikogo Knyazivstva Litovskogo Pislya Krevskoyi uniyi i shlyubu litovskogo knyazya Yagajla z polskoyu princesoyu Yadvigoyu Habne u skladi inshih litovskih zemel uvijshlo do soyuznoyi derzhavi Rich Pospolita Pislya Lyublinskoyi uniyi polski vplivi na Polissi posililisya Zokrema za perehid v katolicizm shlyahta otrimuvala pilgi Pislya vizvolnoyi vijni yaku ocholiv Bogdan Hmelnickij za rezultatami Andrusivskoyi uniyi v 1667 roci Habne zalishilosya v Rechi Pospolitij a pislya drugogo podilu Polshi kinec XVIII stolittya perejshlo razom z usim pravoberezhzhyam Ukrayini do Rosijskoyi imperiyi Takim chinom zasnovane za chasiv Kiyivskoyi Rusi Habne majzhe 400 rokiv perebuvalo u Rechi Pospolitij i 190 rokiv u Rosijskij imperiyi ta SRSR Odnak i pislya podilu Polshi u Habnomu zalishalisya polski pani zemlevlasniki Dlya spravedlivosti treba vidznachiti sho pani volodiyuchi chastinoyu zemel ta kripakami vse zh ne mali vplivu na bilshist naselennya mistechka yake skladalosya z vilnih kozakiv polyakiv ta yevreyiv remisnikiv Ruyini budivli Rajonnogo vikonavchogo komitetu smt Poliske 2009 Istoriki vvazhayut sho Habne vidigravalo vazhlivu oboronnu funkciyu u Polissi u XV i XVI stolittyah Polskij korol Oleksandr Yagellonchik viddav Habne svoyemu namisniku Semenu Senku Polozu u 1494 roci yakij u svoyu chergu viddav mistechko svoyij donci Fenni U 1541 roci buli zbudovani oboronni stini navkolo mista u zv yazku z postijnimi napadami tatar Oboronna stina mala kilka basht glibokij riv ta inshi neobhidni ukriplennya i bula postijno ukomplektovana garnizonom voyakiv Zavdyaki pokladam bolotnoyi zaliznoyi rudi u drugij polovini XVI stolittya chorna metalurgiya otrimala rozvitok u Habne i navkolishnih selah Perevazhno z metalu viroblyali vijskove sporyadzhennya Oboronnij zamok imovirno rajon meblevoyi fabriki ta SSh 2 prostoyav do kincya XVI stolittya ale buv zrujnovanij i pograbovanij ne tatarami a povstalimi kozakami pid provodom Severina Nalivajka 1594 1596 rokiv U XVIII XIX storichchi bilya zdebilshogo yevrejskogo Habnogo procvitali kilka poselen Zamostya na livomu berezi Uzha zdebilshogo naselyali polyaki Slobodu Radzivilivsku teper rajon vulic Volya ta Pisok reyestrovi kozaki ta poselyani Kovtub kinec vulici Volya ta rajon bilya avtostanciyi ta radgospu Habne kripaki pana chij mayetok buv na teritoriyi suchasnogo tuberkuloznogo shpitalyu U XIX storichchi do Habnogo priyednalisya vsi ci okolici i nacionalnij sklad mistechka uriznomanitnivsya Z velicheznoyu lyubov yu i gumorom pro Habne na pochatku XX stolittya pisav velikij yevrejskij pismennik Sholom Alejhem Do vijni v mistechku diyali 2 sinagogi 1 kostel ta 1 pravoslavna cerkva Bilshist sporud zbereglisya do nashih dniv kostel budinok pioneriv sinagogi SSh 2 Derev yanu cerkvu rozibrali na pochatku 1960 h i na yiyi misci zbuduvali novij ceh mebelnoyi fabriki Na seredinu XIX stolittya pripadaye rozkvit promislovosti mistechka vzhe diyala shvejna fabrika pana Radzivilla div Radzivilli dlya ruhu mashin yakoyi vikoristovuvalasya greblya na richci Uzh pagorbi Rokitnyaki Vzhe todi v mistechku buli mebleva fabrika i chislenni remisnicki artili Radyanska vlada prijshla u 1918 roci Panskij mayetok pana Gorvata todi predvoditelya polskogo panstva Kiyivshini buv nacionalizovanij Nedaleko vid Habnogo bilya mistechka Bazar vidbulisya ostanni boyi gromadyanskoyi vijni Tam Chervona armiya rozbila ostannij zbrojnij vistup dobrovolciv z pomizh internovanih u Polshi voyakiv UNR proti bilshovikiv pid komanduvannyam generala Yurka Tyutyunnika Z 1938 roku promislovist mistechka degraduvala nastilki sho vono peretvorilosya z mista na majzhe povnistyu agrarne selo j otrimalo status selisha miskogo tipu U 1930 ti roki mistechko perejmenuvali na Kaganovichi Pershi Lazar Kaganovich narodivsya v seli Kabani yake v toj samij chas nazvali Kaganovichi Drugi Za perekazami starshih lyudej zavdyaki visokopostavlenomu zemlyakovi plan hlibozagotivel buv pom yakshenij i Habnomu vdalosya perezhiti golodomor 1933 roku Porozhni budivli U roki Drugoyi svitovoyi vijni pislya zahoplennya Habnogo nimeckimi vijskami mistechko stalo administrativnim centrom Habenskogo gebitu Na teritoriyi rajonu diyali partizanski zagoni Kovpaka yakij projshov z rejdom vid Putivlya do Karpat ta zagoni Poliskoyi Sichi Bulba Borovec yaka piznishe vlilasya v Ukrayinsku povstansku armiyu Cherez genocid yevrejskogo narodu v lisi bilya Poliskogo zhivcem zakopano kilka soten lyudej Za rozpovidyami ochevidciv ukrayinciv primushuvali vidmivati nimecki mashini vid krovi Pohovannya ohoronyalisya avtomatnikami zemlya she kilka dniv vorushilasya U lipni 1942 roku 118 j shucbataljon zaznav vazhkih vtrat u boyu z rejduyuchim partizanskim zagonom ukrayinskogo komunistichnogo pidpillya poblizu mistechka Na boci partizaniv bula povna kilkisna i yakisna perevaga yih zagoni vklyuchali kavaleriyu i artileriyu ta mali bilshij bojovij dosvid Avtostanciya v smt Poliske pochatok 1990 h Foto z vipusknogo albomu SSh 1 U 1957 roci Kaganovichi znovu perejmenovani cogo razu v Poliske Do 26 kvitnya 1986 roku koli na Chornobilskij AES stalasya najbilsha v istoriyi atomnoyi energetiki avariya Poliske malo naselennya majzhe do 12 tis osib u 1981 roci 10600 osib Selishe opinilosya u zoni vidchuzhennya i vse naselennya bulo evakujovano v inshi rajoni Ukrayini Vidselennya vidbulosya ne odrazu pislya avariyi a pochalosya lishe z 1990 roku Za chasiv SRSR proti vidselennya aktivno agituvav rajkom KPRS Tih hto samovilno viyizhdzhav viganyali z partiyi nazivali panikerami namagalisya dobitisya vovchogo biletu na pracevlashtuvannya Z rozpadom Soyuzu stali vidomi masshtabi radiacijnogo zabrudnennya U 1993 roci Verhovna Rada Ukrayini uhvalila rishennya pro obov yazkove vidselennya Poliskogo Za ironiyeyu doli organizaciyeyu vidselennya zajnyalisya ti zh lyudi yaki aktivno agituvali proti nogo ranishe Pislya 1986 roku v infrastrukturu mistechka buli vkladeni chimali groshi perekriti vsi budinki novim shiferom pobudovani kilka suchasnih p yatipoverhivok zaasfaltovani vsi vulici Na etapi zakinchennya asfaltuvannya zabuli proklasti vodogin Asfalt zirvali po vsomu mistechku proklali vodogin i gaz i zaasfaltuvali znovu Cikavo sho pislya vidselennya koli lyudi viyihali bilshist budinkiv buli pograbovani a vsi vodoginni ta gazovi trubi vikopani i prodani u chisti vid radiaciyi rajoni krayini Teper Poliske nagaduye povnu ruyinu a na vulicyah ta v budinkah roste spravzhnij dikij lis U 2009 2010 roki intensivno z vikoristannyam spectehniki rozbirayutsya na budivelni materiali shkola 2 ta dityachij sadok Roboti vikonuyutsya z dozvolu Poliskoyi rajderzhadministraciyi Mist cherez richku Uzh poblizu Poliskogo Stanom na 2011 rik u Poliskomu postijno prozhivayut 10 osib tak zvani samoseli Prijnamni odin raz na rik u Habne zbirayutsya polishuki na svyato Radovnicya Provodi abo Grobki Ce vidbuvayetsya u pershu nedilyu pislya Velikodnya i za formoyu nagaduye triznu svyatkove zastillya na mogilah pomerlih rodichiv 2021 roku buv prezentovanij dokumentalnij film prisvyachenij istoriyi mista Poliski Teneta vid studiyi DocNoteFilms MikrotoponimiMiscevosti vid Tarasiv i vniz po techiyi u zaplavi Uzha bilya Poliskogo Dimokur ostriv Kobilyacha gora Komora gliboka zatoka pid Kobilyachoyu goroyu Cibene Kozinij rig Obolon boloto na livomu berezi Sotnikove krucha bilya vul Gagarina Piratskij perehid Bruno Ponomarenkove boloto bilya mogalok kladovisha na pravomu berezi Zamoshanskij perehid i Zamoshanske Starik Staruha Pleso Rokitnyaki gorbi zalishki grebli shvejnoyi fabriki Bistrak Matushkine gliboka zatoka ozero bilya zalishkiv kolishnogo mostu Centralnij plyazh Krohmalka Onanevske ozero boloto bilya Fabrikivki ta Lugovikiv Vidomi lyudiNarodilisya Butkivskij Viktor Volodimirovich narodnij deputat Ukrayini chlen Partiyi regioniv Stanislav Gorvatt ukrayinskij gromadskij diyach Kiyivskoyi guberniyi polskogo pohodzhennya pomishik chlen I Derzhavnoyi dumi chlen Derzhavnoyi radi z viboriv Davidenko Vitalij Volodimirovich ukrayinskij politolog ekonomist zhurnalist doktor politichnih nauk kandidat filosofskih nauk akademik Ukrayinskoyi akademiyi politichnih nauk zasluzhenij pracivnik socialnoyi sferi Ukrayini Davidenko Georgij Ivanovich ukrayinskij kinorezhiser Kirilenko V yacheslav Anatolijovich narodnij deputat Ukrayini vice prem yer ministr derzhavnij diyach Kordun Vasil Ivanovich radyanskij i ukrayinskij kinooperator Iser Kuperman shashkist bagatorazovij chempion svitu z mizhnarodnih shashok Mizhirickij Mojsej Yuhimovich doslidnik i propagandist yevrejskoyi literaturi kandidat filologichnih nauk Pilinskij Volodimir Bronislavovich radyanskij vijskovij inzhener general major inzhenernih vijsk Riznik Volodimir Vasilovich vchenij u galuzi matematiki i kombinatoriki Slobodyanik Mihajlo Semenovich vchenij u galuzi bibliotekoznavstva Ukolov Viktor Oleksandrovich narodnij deputat Ukrayini polittehnolog zhurnalist Primitki TCH ua 17 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2020 Levickij O Na perelomi K Ukrayina 1994 S 107 ISBN 5 319 01070 2 Postanova Prezidiyi VUCVK vid 19 lipnya 1935 roku Pro prisvoyennya imeni L M Kaganovicha Habenskomu rajonu j selu Kabani togo zh rajonu Kiyivskoyi oblasti 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Zbirnik zakoniv ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini 1935 20 29 lipnya S 8 9 Poliski teneta dokumentalnij film pro nevidomi storinki Chornobilskoyi katastrofi ukr procitovano 13 listopada 2022Dzherela ta literaturaVirskij D S Poliske 9 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 330 ISBN 978 966 00 1142 7 Chabne Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 537 pol S 537 538 pol PosilannyaMandri Ukrayinoyu Habne Kaganovichi Poliske 19 sichnya 2015 u Wayback Machine Chervone chorno bile Zona vidchuzhennya 6 chervnya 2017 u Wayback Machine elenafilatova com 21 veresnya 2008 u Wayback Machine Vilne misto Poliske fotozvit 17 travnya 2017 u Wayback Machine Ivan Derejko Miscevi formuvannya nimeckoyi policiyi ta armiyi u rajhskomisariati Ukrayina 1941 1944 roki Kiyiv 2012 Poliske Informacijno piznavalnij portal Kiyivska oblast u skladi URSR 18 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini toma Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyiv K Gol red URE AN URSR 1968 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyivska oblast F M Rudich golova red kolegiyi ta in K Gol red URE 1971 792 s Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Poliske smt

Дата публікації:
Топ