Станислав Горватт (1866 — 1930) — український громадський діяч Київської губернії польського походження, поміщик, член I Державної думи, член Державної ради з виборів.
Горватт Станіслав Олександрович | |
Народження: | 4 серпня 1866 Хабне, Кагановичський район, Київська область |
---|---|
Смерть: | 9 квітня 1930 (63 роки) Варшава, Польська Республіка |
Країна: | Королівство Польське і Польська Республіка |
Освіта: | Училище правознавства |
Рід: | d |
Батько: | d |
Мати: | d |
Шлюб: | d |
Діти: | d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Римо-католик. Походив з польської шляхти Київської губернії. Син статського радника Олександра Горватта, колишнього губернського маршалка шляхти, і Ядвіги Гечевич. Землевласник Радомисльського повіту (11253 десятин неподалік містечка Хабне).
Закінчив Імператорське училище правознавства у 1890 у чині титулярного радника. Служив при Міністерстві юстиції, потім вийшов у відставку і зайнявся сільським господарством у своєму маєтку. Володів чотирма винокурними заводами і млином.
З 1903 перебував гласним Радомисльського повітового комітету у справах земського господарства. Був членом Ради Київського сільськогосподарського товариства. Після проголошення Жовтневого маніфесту вступив до польської Партії реальної політики. Очолював польський виборчий комітет Київської губернії.
У 1906 обраний членом I Державної думи від Київської губернії. Входив до групи західних околиць. Був членом аграрної комісії і виступав з аграрного питання. Після розпуску Державної думи взяв участь у віленському з'їзді делегатів польських виборчих комітетів у грудні 1906.
20 вересня 1910 з'їздом землевласників Київської губернії обраний членом Державної ради. Входив до Польського кола. Був членом Російської групи Міжпарламентського союзу. У 1913 вибув зі складу Держради за закінченням терміну повноважень. У роки Першої світової війни брав участь в роботі польських організацій, був одним з керівників Польської організації допомоги офіцерам, які повернулися з фронту.
Після Лютневої революції, в серпні 1917 брав участь в Польському політичному з'їзді і Державній нараді в Москві. У листопаді 1917 став одним із засновників Польської консервативної партії.
У 1918 переїхав до Києва, входив до керівництва київського виборчого комітету з виборів представників на з'їзд польських депутатів. Зі встановленням влади гетьмана Скоропадського виїхав до Варшави, де був головою Союзу землевласників національних окраїн (1918) і членом ради Товариства поляків російських земель.
У незалежній Польщі працював у організаціях, які захищали права поміщиків та інших переселенців, що втратили свою нерухомість після окупації більшовиками території колишнього Західного краю. Помер у 1930 у Варшаві.
З 1894 був одружений на Софії Наркевич-Йодко (1867 — 1944). Діти: Станіслав і Олена (1897 — 1944).
Джерела
- Список дворян Киевской губернии. — Киев, 1906.
- Весь Юго-Западный край: справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниям. — Киев, 1913. — С. 576.
- Н. Л. Пашенный Императорское Училище Правоведения и Правоведы в годы мира, войны и смуты. — Мадрид, 1967.
- Государственная дума Российской империи: 1906—1917. — Москва: РОССПЭН, 2008.
- Государственный совет Российской империи: 1906—1917. — Москва: РОССПЭН, 2008. — С. 62.
- Генеалогические сведения на сайте «Genealogia Potomków Sejmu Wielkiego»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanislav Gorvatt 1866 1930 ukrayinskij gromadskij diyach Kiyivskoyi guberniyi polskogo pohodzhennya pomishik chlen I Derzhavnoyi dumi chlen Derzhavnoyi radi z viboriv Gorvatt Stanislav Oleksandrovich Narodzhennya 4 serpnya 1866 1866 08 04 Habne Kaganovichskij rajon Kiyivska oblastSmert 9 kvitnya 1930 1930 04 09 63 roki Varshava Polska RespublikaKrayina Korolivstvo Polske i Polska RespublikaOsvita Uchilishe pravoznavstvaRid dBatko dMati dShlyub dDiti d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisRimo katolik Pohodiv z polskoyi shlyahti Kiyivskoyi guberniyi Sin statskogo radnika Oleksandra Gorvatta kolishnogo gubernskogo marshalka shlyahti i Yadvigi Gechevich Zemlevlasnik Radomislskogo povitu 11253 desyatin nepodalik mistechka Habne Zakinchiv Imperatorske uchilishe pravoznavstva u 1890 u chini titulyarnogo radnika Sluzhiv pri Ministerstvi yusticiyi potim vijshov u vidstavku i zajnyavsya silskim gospodarstvom u svoyemu mayetku Volodiv chotirma vinokurnimi zavodami i mlinom Z 1903 perebuvav glasnim Radomislskogo povitovogo komitetu u spravah zemskogo gospodarstva Buv chlenom Radi Kiyivskogo silskogospodarskogo tovaristva Pislya progoloshennya Zhovtnevogo manifestu vstupiv do polskoyi Partiyi realnoyi politiki Ocholyuvav polskij viborchij komitet Kiyivskoyi guberniyi U 1906 obranij chlenom I Derzhavnoyi dumi vid Kiyivskoyi guberniyi Vhodiv do grupi zahidnih okolic Buv chlenom agrarnoyi komisiyi i vistupav z agrarnogo pitannya Pislya rozpusku Derzhavnoyi dumi vzyav uchast u vilenskomu z yizdi delegativ polskih viborchih komitetiv u grudni 1906 20 veresnya 1910 z yizdom zemlevlasnikiv Kiyivskoyi guberniyi obranij chlenom Derzhavnoyi radi Vhodiv do Polskogo kola Buv chlenom Rosijskoyi grupi Mizhparlamentskogo soyuzu U 1913 vibuv zi skladu Derzhradi za zakinchennyam terminu povnovazhen U roki Pershoyi svitovoyi vijni brav uchast v roboti polskih organizacij buv odnim z kerivnikiv Polskoyi organizaciyi dopomogi oficeram yaki povernulisya z frontu Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi v serpni 1917 brav uchast v Polskomu politichnomu z yizdi i Derzhavnij naradi v Moskvi U listopadi 1917 stav odnim iz zasnovnikiv Polskoyi konservativnoyi partiyi U 1918 pereyihav do Kiyeva vhodiv do kerivnictva kiyivskogo viborchogo komitetu z viboriv predstavnikiv na z yizd polskih deputativ Zi vstanovlennyam vladi getmana Skoropadskogo viyihav do Varshavi de buv golovoyu Soyuzu zemlevlasnikiv nacionalnih okrayin 1918 i chlenom radi Tovaristva polyakiv rosijskih zemel U nezalezhnij Polshi pracyuvav u organizaciyah yaki zahishali prava pomishikiv ta inshih pereselenciv sho vtratili svoyu neruhomist pislya okupaciyi bilshovikami teritoriyi kolishnogo Zahidnogo krayu Pomer u 1930 u Varshavi Z 1894 buv odruzhenij na Sofiyi Narkevich Jodko 1867 1944 Diti Stanislav i Olena 1897 1944 DzherelaSpisok dvoryan Kievskoj gubernii Kiev 1906 Ves Yugo Zapadnyj kraj spravochnaya i adresnaya kniga po Kievskoj Podolskoj i Volynskoj guberniyam Kiev 1913 S 576 N L Pashennyj Imperatorskoe Uchilishe Pravovedeniya i Pravovedy v gody mira vojny i smuty Madrid 1967 Gosudarstvennaya duma Rossijskoj imperii 1906 1917 Moskva ROSSPEN 2008 Gosudarstvennyj sovet Rossijskoj imperii 1906 1917 Moskva ROSSPEN 2008 S 62 Genealogicheskie svedeniya na sajte Genealogia Potomkow Sejmu Wielkiego