Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Курган Куль-Оба (Кульобська могила) — скіфський царський курган, біля села Куль-Оба, недалеко від Керчі.
Курган розкопали 1830 року. На жаль, тоді почалася «золота лихоманка» і змагання між офіційними археологами й копачами-«дикунами». Різниця між ними не була значною, бо метою тих і тих були знахідки коштовностей та витворів мистецтва. Правда, офіційні археологи робили описи і інвентрі і здавали частку знайдених речей в нечисленні тоді музеї. Копачі-«дикуни» мали на меті власне збагачення, золоті речі з курганів переплавляли в зливки, а некоштовні для них кераміку та все інше або продавали, або передавали в музеї. Техніки безпеки на розкопках не дотримувалися. Бували випадки обвалів землі і нового поховання — тепер уже копачів-«дикунів». Їхні кістяки знаходили вже у 20 столітті.
В кургані Куль-Оба було поховання вождя скіфського племені, що жили біля Пантікапею. Знайдені речі свідчили про впливи скіфського мистецтва на вироби грецьких ремісників, а також про вплив грецької культури на побут скіфських можновладців.
Початок археології скіфів
Першим скіфським курганом, розкопаним, а точніше зруйнованим у степу, була Червона, або , розташована за 30 верст від Єлисаветграда (нині Кропивницький). Його було розкопано 1763 року за наказом губернатора Новоросійського краю О. П. Мельгунова, який, звичайно, не лише про скіфів, але й про археологію взагалі не мав жодного уявлення. Унаслідок цього до нас не дійшли свідчення ні про розміри та конструкцію кургану, ні про характер його поховальних споруд. (Науково обґрунтована археологія в Російській імперії лише розпочиналася.)
Виявлені в кургані речі губернатор подарував імператриці Катерині II. У науку вони ввійшли під назвою «мельгуновського скарбу». Серед них була золота діадема, окуття руків'я та піхов меча із зображенням реальних і фантастичних звірів, золоті оздоби вбрання тощо. За художнім стилем усі вони впевнено датуються періодом передньоазійських походів скіфів — кінцем VII початком VI ст. до. н. е., тобто саме тим часом, памя'тки якого в степу поки що залишаються невловимими для археологів.
Розкопки Литої Могили можна вважати початком скіфської археології. Відтоді до Жовтневого перевороту 1917 року на території України було по варварському розкопано десятки скіфських могил, які прославили вітчизняну археологію і зробили скіфів відомими всьому світові.
Розкопки в Криму
Наприкінці 1830 року світ облетіла звістка про відкриття в одній із могил Криму нечуваних доти коштовностей.
Навесні 1830 року було вирішено переселити 108 родин відставних матросів із Севастополя до Керчі, тоді ще зовсім незначного містечка, розташованого на місці стародавнього Пантікапея — колишньої столиці Боспорського царства. Для спорудження будинків місцеві урядовці наказали брати камінь із великого кургану Куль-Оба. Керч-Єнікальський градоначальник Іван Стемпковський доручив стежити за цими роботами доглядачеві керченських соляних озер і промислів Павлові (Полю) Дюбрюксу (фр. Paul Du Brux).
Справжнє ім'я Дюбрюкса — Поль дю Брюкс. Він народився 1774 року у Франції в дворянській родині і, не прийнявши Великої французької революції, опинився на чужині. З 1816 р. Дюбрюкс почав розкопки стародавніх могил, витрачаючи на них всі свої мізерні кошти. Поволі домашній музей його зростав. У 1818 р., коли музей відвідав під час своєї подорожі до Криму Олександр І, в ньому вже були зібрані численні й доволі цінні експонати: коштовні прикраси, уламки статуй, античний посуд, давні монети.
Любов Дюбрюкса до старовини та наполегливість у пошуках її залишків були винятковими. Але йому дуже бракувало знань, і часто це призводило до нарікань на його працю. Отож, коли на шляху Дюбрюкса трапилася людина, здатна допомогти йому як науковець, він із радістю почав співпрацювати з нею.
Ритуал і поховальна комора
За пізніми описами, ритуал поховання вождя мав тривалий термін. Тіло бальзамували, прикрашали і везли колісницею повз скіфські поселення. Підлеглі голосили, дряпали власні обличчя на знак жалоби. В цей час готували комору для поховання. В кургані Куль-Оба комора вирита в землі та зміцнена кам'яними брилами на кшталт грецьких склепів. Кам'яні брили склепу і використали для будівництва відставні моряки в Керчі.
В поховальній коморі знайшли кістяк вождя на колісниці в багатому вбранні. На голові — повстяний капелюх скіфів, прикрашений золотою діадемою. На шиї — золота гривна (вага якої сягала 461 грам). Зброя померлого була в особливому відділку. Її дерев'яні частини прикрашали тонкі золоті пластини з кабуванням. В потойбічний світ володарю дали жінку, кістяк якої поклали у дерев'яний саркофаг з деревини кипарису. Серед оздоб саркофагу — пластинки зі слонової кістки з рельєфами на міфологічні та побутові теми з життя скіфів. Одяг жінки прикрашали золоті бляшки, парадний поховальний костюм доповнювали золоте кольє, гривна (вага якої сягала 731 грами і перевищувала вагу чоловічої гривни). Поряд поклали ще бронзове дзеркало, два золоті браслети, металевий глечик зі сплаву золота і срібла.
В похованні також знайдені —
- кістяк слуги
- зброя слуги
- два срібних тази
- бронзові котли для варки м'яса
- керамічні амфори (ймовірно з вином та їжею).
- кістяк коня володаря.
Пограбування кургану
Вночі, коли археологи покинули розкопану могилу, туди кинулися грабіжники. Що було знайдено при пограбуванні, невідомо. За припущеннями, знайдені золоті речі скіфського поховання перелиті на злитки і продані. З пограбованих речей випадково збережедена золота деталь скіфського щита у вигляді оленя. Володар екзотичної коштовності подарував її російському царю Миколі І, за що той видав дарувальнику 1200 рублів нагороди. (Поль дю Брюкс на розкопках не розбагатів і помер жебраком).
Музейний показ
Знахідки з кургану Куль-Оба давно роз'єднані і демонструються у різних відділах музею Ермітаж. Окремо демонструють дерев'яні саркофаги та їх збережені залишки. Саркофаг жінки прикрашали пластини зі слонової кістки з міфологічними та побутовими сценами. Серед них — сцена з грецького (не скіфського) міфу з Парисом, що провів конкурс краси між трьох богинь грецького пантеону. Змагалися Афіна, Афродита (Венера) і дружина Зевса — Гера (Юнона). Хитра Афродита пообіцяла Парису красуню-наречену і підкуплений Парис віддав перевагу у конкурсі Афродиті. Грецькі боги мали людські якості і людські недоліки. Парис отримав красуню, а Афродита здобула перемогу у конкурсі.
Ювелірні прикраси і речі з золота виставлені в Окремій кладовій, де зберігають історичні коштовності. Для керамічних ваз грецького походження відведена окрема зала і ціла низка музейних шаф в інших експозиціях.
Випадково збережений шедевр
Серед випадково збережених шедеврів античного ювелірства світового значення — глечик з 4 сценами скіфського побуту.
Глечик виробили не раніше 5 століття до н. е. зі сплаву золота зі сріблом грецькі ювеліри на замову скіфського володаря. В декорі посудини поєднані грецькі візерунки та сцени побуту скіфів у техніці рельєфу. Ніжка посудини виконана і припаяна окремо. Побутові сцени -
- доповідь володарю-вождю (бесіда?)
- створення лука
- лікування зуба
- бинтування ноги.
Скіфи-вояки бородаті (неголені) з нестриженим волоссям, одягнені у кафтани з поясами, шаровари і м'які чоботи зі шкіри. Деякі мають капелюхи типу башлик. Дослідників і глядачів дивують реалізм сцен, далекий від урочистостей, правдиве відтворення фігур, облич і деталей одягу, які багато чого розповіли про поведінку та побут скіфів.
-
![image]()
Скитські побратими на золотій бляшці з Кульобської могили -
![image]()
Перемальовка двох сцен скіфського побуту
Скронева підвіска з Афіною
Ще одна пам'ятка світового значення з кургану Куль-Оба — скронева підвіска з Афіною. Вона — витвір ювелірства греків і унікальний свідок грецької культури, випадково переданий скіфам. В медальйоні — обличчя богині мудрості Афіни в шоломі і розкішному вбранні. Рама (оздоблення) медальйону з візерунками і розетками. На золотих ланцюжках понизу від рами — низка розеток і мініатюрних амфор з додатковими оздобами. Використана техніка філіграні та мікротехніки, якою уславилися лише майстерні Афін. Зразком для обличчя Афіни на скроневих підвісках слугувало обличчя давно втраченої скульптури богині для храму Афіни Парфенос роботи Фідія.
Див. також
Примітки
- Грушевський М. С. Звичаї степовиків // Ілюстрована Історія України. — Київ; Відень : Дніпр. Союз Спожив. Союзів України "Дніпросоюз", 1921. — 575 с.
Джерела та література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Куль-Оба (курган) |
- С. В. Полін. Куль-Оба [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 476. — .
- Геродот. История (скифские фрагменты) // Скифы: Хрестоматия. — Москва, 1992. — С. 38—83.
- Рыбаков Б. С. Геродотова Скифия. — Москва, 1979.
- Агбунов М. В. Путешествие в загадочную Скифию. — Москва, 1989.
- Скржинская М. В. Скифия глазами Эллинов. — СПб, 1998.
- Граков Б. Н., Скифы. — Москва, 1971.
- Черников С. С. Загадки золотого кургана. Где и когда зародилось скифское искусство. — Москва, 1965.
- Мозолевський Б. М. Скіфський степ. — К.: Наукова думка, 1983
- Хазанов А. М. Золото скифов. — Москва, 1975
- Эрмитаж. Культура и искусство античного мира. Путеводитель. — Ленинград: Аврора, 1971
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurgan Kul Oba Kulobska mogila skifskij carskij kurgan bilya sela Kul Oba nedaleko vid Kerchi Zoloti blyashki z kurganu Kurgan rozkopali 1830 roku Na zhal todi pochalasya zolota lihomanka i zmagannya mizh oficijnimi arheologami j kopachami dikunami Riznicya mizh nimi ne bula znachnoyu bo metoyu tih i tih buli znahidki koshtovnostej ta vitvoriv mistectva Pravda oficijni arheologi robili opisi i inventri i zdavali chastku znajdenih rechej v nechislenni todi muzeyi Kopachi dikuni mali na meti vlasne zbagachennya zoloti rechi z kurganiv pereplavlyali v zlivki a nekoshtovni dlya nih keramiku ta vse inshe abo prodavali abo peredavali v muzeyi Tehniki bezpeki na rozkopkah ne dotrimuvalisya Buvali vipadki obvaliv zemli i novogo pohovannya teper uzhe kopachiv dikuniv Yihni kistyaki znahodili vzhe u 20 stolitti V kurgani Kul Oba bulo pohovannya vozhdya skifskogo plemeni sho zhili bilya Pantikapeyu Znajdeni rechi svidchili pro vplivi skifskogo mistectva na virobi greckih remisnikiv a takozh pro vpliv greckoyi kulturi na pobut skifskih mozhnovladciv Pochatok arheologiyi skifivPershim skifskim kurganom rozkopanim a tochnishe zrujnovanim u stepu bula Chervona abo roztashovana za 30 verst vid Yelisavetgrada nini Kropivnickij Jogo bulo rozkopano 1763 roku za nakazom gubernatora Novorosijskogo krayu O P Melgunova yakij zvichajno ne lishe pro skifiv ale j pro arheologiyu vzagali ne mav zhodnogo uyavlennya Unaslidok cogo do nas ne dijshli svidchennya ni pro rozmiri ta konstrukciyu kurganu ni pro harakter jogo pohovalnih sporud Naukovo obgruntovana arheologiya v Rosijskij imperiyi lishe rozpochinalasya Viyavleni v kurgani rechi gubernator podaruvav imperatrici Katerini II U nauku voni vvijshli pid nazvoyu melgunovskogo skarbu Sered nih bula zolota diadema okuttya rukiv ya ta pihov mecha iz zobrazhennyam realnih i fantastichnih zviriv zoloti ozdobi vbrannya tosho Za hudozhnim stilem usi voni vpevneno datuyutsya periodom perednoazijskih pohodiv skifiv kincem VII pochatkom VI st do n e tobto same tim chasom pamya tki yakogo v stepu poki sho zalishayutsya nevlovimimi dlya arheologiv Rozkopki Litoyi Mogili mozhna vvazhati pochatkom skifskoyi arheologiyi Vidtodi do Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku na teritoriyi Ukrayini bulo po varvarskomu rozkopano desyatki skifskih mogil yaki proslavili vitchiznyanu arheologiyu i zrobili skifiv vidomimi vsomu svitovi Rozkopki v KrimuNaprikinci 1830 roku svit obletila zvistka pro vidkrittya v odnij iz mogil Krimu nechuvanih doti koshtovnostej Navesni 1830 roku bulo virisheno pereseliti 108 rodin vidstavnih matrosiv iz Sevastopolya do Kerchi todi she zovsim neznachnogo mistechka roztashovanogo na misci starodavnogo Pantikapeya kolishnoyi stolici Bosporskogo carstva Dlya sporudzhennya budinkiv miscevi uryadovci nakazali brati kamin iz velikogo kurganu Kul Oba Kerch Yenikalskij gradonachalnik Ivan Stempkovskij doruchiv stezhiti za cimi robotami doglyadachevi kerchenskih solyanih ozer i promisliv Pavlovi Polyu Dyubryuksu fr Paul Du Brux Spravzhnye im ya Dyubryuksa Pol dyu Bryuks Vin narodivsya 1774 roku u Franciyi v dvoryanskij rodini i ne prijnyavshi Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi opinivsya na chuzhini Z 1816 r Dyubryuks pochav rozkopki starodavnih mogil vitrachayuchi na nih vsi svoyi mizerni koshti Povoli domashnij muzej jogo zrostav U 1818 r koli muzej vidvidav pid chas svoyeyi podorozhi do Krimu Oleksandr I v nomu vzhe buli zibrani chislenni j dovoli cinni eksponati koshtovni prikrasi ulamki statuj antichnij posud davni moneti Lyubov Dyubryuksa do starovini ta napoleglivist u poshukah yiyi zalishkiv buli vinyatkovimi Ale jomu duzhe brakuvalo znan i chasto ce prizvodilo do narikan na jogo pracyu Otozh koli na shlyahu Dyubryuksa trapilasya lyudina zdatna dopomogti jomu yak naukovec vin iz radistyu pochav spivpracyuvati z neyu Ritual i pohovalna komoraZaliznij akinak skifiv VII V st do n e Za piznimi opisami ritual pohovannya vozhdya mav trivalij termin Tilo balzamuvali prikrashali i vezli kolisniceyu povz skifski poselennya Pidlegli golosili dryapali vlasni oblichchya na znak zhalobi V cej chas gotuvali komoru dlya pohovannya V kurgani Kul Oba komora virita v zemli ta zmicnena kam yanimi brilami na kshtalt greckih sklepiv Kam yani brili sklepu i vikoristali dlya budivnictva vidstavni moryaki v Kerchi V pohovalnij komori znajshli kistyak vozhdya na kolisnici v bagatomu vbranni Na golovi povstyanij kapelyuh skifiv prikrashenij zolotoyu diademoyu Na shiyi zolota grivna vaga yakoyi syagala 461 gram Zbroya pomerlogo bula v osoblivomu viddilku Yiyi derev yani chastini prikrashali tonki zoloti plastini z kabuvannyam V potojbichnij svit volodaryu dali zhinku kistyak yakoyi poklali u derev yanij sarkofag z derevini kiparisu Sered ozdob sarkofagu plastinki zi slonovoyi kistki z relyefami na mifologichni ta pobutovi temi z zhittya skifiv Odyag zhinki prikrashali zoloti blyashki paradnij pohovalnij kostyum dopovnyuvali zolote kolye grivna vaga yakoyi syagala 731 grami i perevishuvala vagu cholovichoyi grivni Poryad poklali she bronzove dzerkalo dva zoloti brasleti metalevij glechik zi splavu zolota i sribla V pohovanni takozh znajdeni kistyak slugi zbroya slugi dva sribnih tazi bronzovi kotli dlya varki m yasa keramichni amfori jmovirno z vinom ta yizheyu kistyak konya volodarya Pograbuvannya kurganuVnochi koli arheologi pokinuli rozkopanu mogilu tudi kinulisya grabizhniki Sho bulo znajdeno pri pograbuvanni nevidomo Za pripushennyami znajdeni zoloti rechi skifskogo pohovannya pereliti na zlitki i prodani Z pograbovanih rechej vipadkovo zberezhedena zolota detal skifskogo shita u viglyadi olenya Volodar ekzotichnoyi koshtovnosti podaruvav yiyi rosijskomu caryu Mikoli I za sho toj vidav daruvalniku 1200 rubliv nagorodi Pol dyu Bryuks na rozkopkah ne rozbagativ i pomer zhebrakom Muzejnij pokazAntichna keramika Shafi v ekspoziciyi Ermitazhu Znahidki z kurganu Kul Oba davno roz yednani i demonstruyutsya u riznih viddilah muzeyu Ermitazh Okremo demonstruyut derev yani sarkofagi ta yih zberezheni zalishki Sarkofag zhinki prikrashali plastini zi slonovoyi kistki z mifologichnimi ta pobutovimi scenami Sered nih scena z greckogo ne skifskogo mifu z Parisom sho proviv konkurs krasi mizh troh bogin greckogo panteonu Zmagalisya Afina Afrodita Venera i druzhina Zevsa Gera Yunona Hitra Afrodita poobicyala Parisu krasunyu narechenu i pidkuplenij Paris viddav perevagu u konkursi Afroditi Grecki bogi mali lyudski yakosti i lyudski nedoliki Paris otrimav krasunyu a Afrodita zdobula peremogu u konkursi Yuvelirni prikrasi i rechi z zolota vistavleni v Okremij kladovij de zberigayut istorichni koshtovnosti Dlya keramichnih vaz greckogo pohodzhennya vidvedena okrema zala i cila nizka muzejnih shaf v inshih ekspoziciyah Vipadkovo zberezhenij shedevrSkiti stepoviki na vazi z Kulobskoyi mogili Sered vipadkovo zberezhenih shedevriv antichnogo yuvelirstva svitovogo znachennya glechik z 4 scenami skifskogo pobutu Glechik virobili ne ranishe 5 stolittya do n e zi splavu zolota zi sriblom grecki yuveliri na zamovu skifskogo volodarya V dekori posudini poyednani grecki vizerunki ta sceni pobutu skifiv u tehnici relyefu Nizhka posudini vikonana i pripayana okremo Pobutovi sceni dopovid volodaryu vozhdyu besida stvorennya luka likuvannya zuba bintuvannya nogi Skifi voyaki borodati negoleni z nestrizhenim volossyam odyagneni u kaftani z poyasami sharovari i m yaki choboti zi shkiri Deyaki mayut kapelyuhi tipu bashlik Doslidnikiv i glyadachiv divuyut realizm scen dalekij vid urochistostej pravdive vidtvorennya figur oblich i detalej odyagu yaki bagato chogo rozpovili pro povedinku ta pobut skifiv Skitski pobratimi na zolotij blyashci z Kulobskoyi mogili Peremalovka dvoh scen skifskogo pobutuSkroneva pidviska z AfinoyuShe odna pam yatka svitovogo znachennya z kurganu Kul Oba skroneva pidviska z Afinoyu Vona vitvir yuvelirstva grekiv i unikalnij svidok greckoyi kulturi vipadkovo peredanij skifam V medaljoni oblichchya bogini mudrosti Afini v sholomi i rozkishnomu vbranni Rama ozdoblennya medaljonu z vizerunkami i rozetkami Na zolotih lancyuzhkah ponizu vid rami nizka rozetok i miniatyurnih amfor z dodatkovimi ozdobami Vikoristana tehnika filigrani ta mikrotehniki yakoyu uslavilisya lishe majsterni Afin Zrazkom dlya oblichchya Afini na skronevih pidviskah sluguvalo oblichchya davno vtrachenoyi skulpturi bogini dlya hramu Afini Parfenos roboti Fidiya Div takozhZvirinij stil Skarbnicya Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini Skifiya Pizni skifi Skifski cari Tovsta mogila Soloha ChortomlikPrimitkiGrushevskij M S Zvichayi stepovikiv Ilyustrovana Istoriya Ukrayini Kiyiv Viden Dnipr Soyuz Spozhiv Soyuziv Ukrayini Dniprosoyuz 1921 575 s Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kul Oba kurgan S V Polin Kul Oba 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 476 ISBN 978 966 00 0855 4 Gerodot Istoriya skifskie fragmenty Skify Hrestomatiya Moskva 1992 S 38 83 Rybakov B S Gerodotova Skifiya Moskva 1979 Agbunov M V Puteshestvie v zagadochnuyu Skifiyu Moskva 1989 Skrzhinskaya M V Skifiya glazami Ellinov SPb 1998 Grakov B N Skify Moskva 1971 Chernikov S S Zagadki zolotogo kurgana Gde i kogda zarodilos skifskoe iskusstvo Moskva 1965 Mozolevskij B M Skifskij step K Naukova dumka 1983 Hazanov A M Zoloto skifov Moskva 1975 Ermitazh Kultura i iskusstvo antichnogo mira Putevoditel Leningrad Avrora 1971