Ярослав Сенкевич (пол. Jarosław Sienkiewicz; 28 січня 1950, Вільнюс — 22 жовтня 1992, Ястшембе-Здруй) — польський профспілковий діяч, економіст і менеджер вуглевидобутку, з вересня 1980 до січня 1981 року — голова шахтарського профцентру Солідарності у Сілезії. Підписав з боку шахтарського страйкового комітету Ястшембську угоду з урядом ПНР. Орієнтувався на співпрацю з ПОРП — за що його усунули від головування. Вийшов з «Солідарності», підтримав воєнний стан, отримав призначення заступником директора шахти. Хибно звинувачувався у співпраці з комуністичною держбезпекою, які посмертно спростовано.
Ярослав Сенкевич | |
Народження: | 28 січня 1950[1] Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
---|---|
Смерть: | 22 жовтня 1992[1](42 роки) Ястшембе-Здруй, Сілезьке воєводство |
Країна: | Республіка Польща |
Партія: | Польська об'єднана робітнича партія |
Нагороди: |
Економіст гірничовидобутку
Народився у сім'ї інженера-електронника. Чеслава Сенкевича, батько Ярослава Сенкевича, під час Другої світової війни депортовано до СРСР й ув'язнено у табору. Згодом звільнено, разом з дружиною та сином проживав під наглядом у Литовській РСР. У 1957 році сім'я отримала дозвіл повернутися до Польщі.
Середню школу Ярослав Сенкевич закінчив у Тарніві. Від армійської служби звільнено за станом здоров'я. Переїхав до Кракова, працював на кабельному заводі, закінчив Краківський економічний університет. У 1974 році Сенкевич влаштувався на вугільну шахту «Бориня» поблизу Ястшембе-Здруя. У 1975—1978 роках працював старшим економічним інспектором на шахті «Сверклани». З 1978 до 1984 рік — начальник відділу планування інвестицій на шахті «Бориня». З 1970 року перебував в урядущій компартії ПОРП, виступав як лектор-пропагандист.
Діяч «Солідарності»
Ястшембська угода
У серпні 1980 року Польщу охопила хвиля масових страйків. Ярослав Сенкевич приєднався до руху. На короткий термін його затримали міліція. Це швидко зробило його відомим і популярним, гірники вимагали звільнити Сенкевича.
22 серпня Сенкевича обрано головою страйкового комітету «Борині». Як представник шахти увійшов до Міжзаводського страйкового комітету (MKS) вугледобувних підприємств Верхньої Сілезії. Обрано головою гірничого МКС (заступниками стали шахтар Тадеуш Єдинак й електрик Стефан Палка).
Як голова МКС Сенкевич вів переговори з делегацією уряду ПНР. 3 вересня на шахті «Липневий маніфест» він підписав Ястшембську угоду з віцепрем'єром Александром Копецем.
Відмінною рисою Ястшембської угоди (у порівнянні з Щецинською, Гданською та Катовицькою) було значно менша увага до політичних питань. Угода практично повністю фіксувалася на соціально-трудовій проблематиці: збільшення зарплат, допомог і надбавок, покращення продовольчого постачання та житлових умов, обмеження понаднормових робіт, розширення списку професійних захворювань, зниження пенсійного віку. Йшлося також про «раціональне використання кам'яного вугілля як національного ресурсу». Головним досягненням була домовленість про запровадження двох вихідних субот на місяць для всіх польських трудящих (до цього у ПНР був один вихідний день).
Помірність позиції
MKS перетворено на Міжзаводський робочий комітет (MKR). Утворилася Сілезько-Домбровська регіональна організація (RSD) профспілки Солідарність. RSD була найчисленнішою у «Солідарності» — близько 3 мільйонів членів. Але спочатку вона здавалася найбільш розколотою. Великий MKR та профцентр «Солідарності» сформувався у Катовиці на основі металургійних і транспортних підприємств. Його очолював активний і радикальний антикомуніст Анджей Розплоховський. Центр базувався на металургійному комбінаті Хута Катовиці. Шахтарський MKR-профцентр утвердився на шахті «Липневий маніфест» у Ястшембі-Здруї. Його головою обрано Ярослава Сенкевича. Між цими структурами розпочалася боротьба — не лише за лідерство у регіональному профрухові, а й концептуально-доктринальна.
Сенкевич, на відміну від Розплоховського, всіляко дистанціювався від політичної опозиції. Він уникав антикомуністичної риторики (характерної для Щецинського та Бидгощського MKS). Категорично відмовлявся від контактів з дисидентською інтелігенцією та її організаціями типу КОС-КОР (характерних для Гданського MKS). Неохоче реагував на пропозиції співпраці з польською католицькою церквою. Часом наголошував, що залишається членом ПОРП.
Все це помітили та врахували партійні та державні органи. Ярослав Сенкевич став розглядатися як оптимальний партнер. Держрада ПНР включила Сенкевича до групи розробників нового закону про профспілки. З іншого боку, страйкарі, навіть антикомуністично й антиурядово налаштовані, з довірою ставилися до Сенкевича. У ньому бачили насамперед працівника шахти та дипломованого економіста, який знає потреби гірників і здатний грамотно їх відстоювати.
«Дивний союз» з партапаратом
13 жовтня 1980 року в офіційній газеті «Dziennik Zachodni» опубліковано програмну статтю «Solidarność» — czym jest i do czego dąży? («Солідарність» — що це таке і чого прагне?). Текст витримувався у лояльному до ПОРП ключі. Автори підкреслювали дотримання конституції та законів, лояльність до соціально-економічної та політичної системи ПНР. «Солідарність» характеризувалася як «фактор стимулювання, контролю та прискорення економічного розвитку, а не заміни державної влади». Звучав заклик співпрацювати з владою, довіряти владі, «долати те, що розділяло досі». При цьому відзначався повільний темп виконання Ястшембської угоди, але виражалася впевненість у швидкій реалізації. Важливе місце займала установка на переструктурування «Солідарності» — перехід від територіальної побудови (характерної для політичної партії) до галузевої (профспілкової). У цьому також виражалася лояльність владі, відмова від політичної конкуренції з ПОРП.
Програмний матеріал відбивав як погляди Ярослава Сенкевича, так і його конкретну орієнтацію. Контакт з Сенкевичем швидко встановив перший секретар Катовицького воєводського комітету ПОРП Анджей Жабинський. Представник ортодоксального «партійного бетону» та рішучий супротивник «Солідарності», Жабинський допускав не лише силове придушення, а й «приручення» активістів. Він організував для Сенкевича найкомфортніші умови роботи та відпочинку — зручні приміщення, транспорт, мисливство, бенкети. Жабинський познайомив Сенкевича з Мечиславом Мочаром. Ексміністр внутрішніх справ і член Політбюро, представник ортодоксального націонал-комуністичного крила ПОРП цікавився зв'язками з «Солідарністю» та використанням профспілки для власних номенклатурних цілей. Мочар мав великий вплив у Сілезії та натякав на можливість призначення на солідну господарську посаду у вуглевидобутку.
Утворився дивний союз: трикутник Жабинський-Мочар-Сенкевич. Але така ситуація лише на вигляд була екзотичною.
На чолі профцентру Сенкевич проводив помірний курс, узгоджений з партапаратом. Він визнавав керівну роль ПОРП, утримувався від масових протестів і страйків. Часто говорив про неприпустимість зіткнення з СРСР, про непорівнянність сил, про загрозу радянського придушення та масового кровопролиття — з чого випливала небажаність конфронтації і з владою ПНР. Люди, які знали Сенкевича, пояснювали це придбаним з дитинства психологічним комплексом — драматичною сімейною історією. Жабинський розглядав Сенкевича як ефективну противагу радикальному Катовицькому профцентру Розплоховського. На засіданнях Політбюро ЦК ПОРП Жабинський називав профцентр Сенкевича «власною кишеньковою „Солідарністі“».
Конфлікт з радикалами
Позиція Сенкевича викликала сильне відторгнення у масах членів «Солідарності», зокрема шахтарів. Поширилася чутка про його співпрацю зі Службою держбезпеки (СБ). Офіцери СБ були присутні в його оточенні, і це практично не приховувалося. Чутка виявилася хибною — зв'язок з партійним секретарем не означав буквальної завербованості. Але характерна сама його поява.
З різкою критикою Сенкевича виступали його заступники Палка та Єдинак. Радикальні активісти звинувачували голову у співпраці з владою та заподіянні шкоди профспілці. Вони прямо стверджували, що голова поставив профцентр під контроль СБ. З іншого боку діяльність Сенкевича засуджували члени Всепольської комісії «Солідарності».
Наприкінці 1980 року позначився конфлікт між Ярославом Сенкевичем і Лехом Валенсою. Очолюючи найбільший профцентр, Сенкевич претендував на всепольське лідерство у «Солідарності». Між ними призначено зустріч у Гданську. Проте Сенкевич надіслав співробітника із магнітофонним записом фамільярного характеру. Це обурило членів Всепольської комісії. Багато хто пропонував засудити сілезського голову спеціальною заявою. Проти виступив Яцек Куронь — на його думку, це вело до розколу серед шахтарів (у Сенкевича залишалося чимало прихильників). Сенкевич, ще недавно затятий противник КОС-КОР, запросив Куроня поговорити у Катовиці. Але Куронь відмовився, оскільки загалом негативно ставився до Сенкевича.
Розрив з «Солідарністю»
Зрештою, конфлікт Сенкевича з гданськими лідерами вирішено усуненням Сенкевича внутрішньою опозицією профцентру. 5 січня 1981 року поширено листівку Kto komu służy? (Хто кому служить?). Анонімні автори, які представилися членами «Солідарності» та MKR, звинуватили Сенкевича у покорі владі, близькості з Жабинським і Грудзенем, контактах з СБ, приховуванні відомостей про власну діяльність як партійного лектора, інфільтрації профспілки партійними активістами й офіційної профспілки у «Солідарність», спробах розколоти «Солідарність» створенням галузевого профцентру, нарешті, у зловживанні алкоголем. При цьому автори віддали належне активності Сенкевича під час серпневих страйків. Проте загальний баланс однозначно негативний.
8 січня 1981 року Ярослав Сенкевич оголосив про свою відставку з посади голови профцентру. Більшість ястшембських профкомів висловилися проти такого рішення, але змінити його Сенкевич відмовився. 26 січня він опублікував відкритий лист членам «Солідарності», в якому спростував звинувачення на свою адресу та заявив, що йому ставлять у провину одночасне членство в «Солідарності» та ПОРП. 29 січня засідання MKR офіційно ухвалило відставку Сенкевича. Новим головою обрано Стефана Палку.
Сенкевич залишався головою робітничого комітету — профорганізації «Солідарності» шахти «Бориня». Він претендував на представництво шахти у регіональних органах і Всепольській комісії «Солідарності». 9 березня 1981 року профспілкові збори позбавили його цих функцій. 16 березня Сенкевич склав головні повноваження, 21 квітня оголосив про вихід із «Солідарності».
Після відходу Сенкевича шахтарська «Солідарність» у Сілезії зблизилася з Катовицьким профцентром і зайняла радикальні позиції. Кульмінацією протистояння стало зіткнення на шахті «Стройка» 16 грудня 1981 року.
Функціонер режиму
Покинувши «Солідарність», Ярослав Сенкевич остаточно перейшов на бік влади у суспільному конфлікті. У грудні 1981 року він підтримав воєнний стан. Брав участь у заснуванні «Патріотичного руху національного відродження», створеного під егідою ПОРП у середині 1982 року. Закінчив аспірантуру Вищої школи суспільних наук при ЦК ПОРП. Знову виконував функції лектора-пропагандиста при Катовицькому воєводському комітеті ПОРП.
У листопаді 1982 року прем'єр-міністр генерал Ярузельський включив Сенкевича до урядового комітету з управління профспілковим майном. У січні 1984 року Сенкевича призначено заступником директора шахти «Крупинський» у Сушеці. У грудні 1984 року міністр гірничодобувної промисловості й енергетики генерал Пйотровський надав Сенкевичу категорію директора гірничовидобутку. У 1988—1990 роках. Ярослав Сенкевич був депутатом Катовицької воєводської ради. Чутки про завербованість Сенкевича СБ продовжували наполегливо поширюватися, і, за деякими ознаками, підтримувалися СБ.
Спростування чуток
У страйковій хвилі 1988 року та наступних подіях (Круглий стіл, «напіввільні вибори», зміна суспільного устрою, перетворення ПНР на Третю Річ Посполиту) Ярослав Сенкевич участі не брав.
На початку 1990-х він завзято домагався зняття обвинувачень у співпраці з СБ. Звертався з такими вимогами до генерала Кіщака і навіть до Едварда Герека (колишній перший секретар ЦК ПОРП стверджував це у книзі своїх спогадів). Зазвичай, ці звернення залишалися без відповіді. Сенкевичу вдалося домогтися згоди на спростування від видавців мемуарів і від Герека, але публікація не відбулася. Вже після його смерті Інститут національної пам'яті зняв звинувачення, цій темі було присвячено документальний фільм.
До кінця життя Ярослав Сенкевич проживав в одному з багатоквартирних будинків Ястшембе-Здруя. Оформляв пенсію через захворювання серця. Помер від серцевого нападу у віці 42 років. Похований на цвинтарі католицької парафії в Ястшембі-Здруї.
Пам'ять
Ярослав Сенкевич був двічі одружений, у першому шлюбі мав сина. Кшиштоф Сенкевич працював в аварійно-рятувальному відділі шахти «Зофювка» — колишній «Липневий маніфест», де його батько підписав Ястшембську угоду.
У деяких російськомовних джерелах конфлікт Ярослава Сенкевича з «Солідарністю» пояснюється виключно оперативною провокацією та наклепом з боку держбезпеки. Насправді конфлікт ґрунтувався насамперед на провладній позиції Сенкевича, яка й створила ґрунт для чуток, підхоплених і використаних СБ.
Оцінка фігури Ярослава Сенкевича викликає суперечки у сучасній Польщі. Більшість авторів ставляться до нього швидше негативно, вважають його позицію 1980 років як мінімум неадекватною (звучать і набагато жорсткіші оцінки). Але образ Сенкевича залишається популярним серед групи ястшембських ветеранів шахтарського страйку, особливо гірників шахти «Бориня». Вони вважають Сенкевича героєм профспілкової боротьби, щорічно проводять пам'ятні заходи.
Примітки
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Jarosław Sienkiewicz. www.ipsb.nina.gov.pl (пол.). Процитовано 19 вересня 2023.
- Sierpień tajemnic i rozliczeń. оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ZDARZYŁO SIĘ TO W JASTRZĘBIU-ZDRÓJ…. оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- Twarze Solidarności. Jarosław Sienkiewicz. оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- Porozumienie jastrzębskie. Górnicy śpiewają «Boże coś Polskę». оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- Encyklopedia Solidarności. Region Śląsko-Dąbrowski NSZZ «Solidarność». оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- Sprawa Sienkiewicza. оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- MKR w Jastrzębiu Zdroju: «Solidarność» — czym jest i do czego dąży?. оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- Towarzysz zdrowa siła. оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 20 січня 2021.
- Taśma Sienkiewicza. оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- Ulotka pt. «Kto komu służy?»- 5 stycznia 1981 r. оригіналу за 30 грудня 2020. Процитовано 20 січня 2021.
- Dziewięciu z Wujka (PDF). (PDF) оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- Porozumienie Jastrzębskie: Jarosław Sienkiewicz, bohater (nie)zapomniany?
- Porozumienie Jastrzębskie: Jarosław Sienkiewicz, bohater (nie)zapomniany?
- Дело и люди Августа. оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaroslav Senkevich pol Jaroslaw Sienkiewicz 28 sichnya 1950 1950sichnya28 Vilnyus 22 zhovtnya 1992 Yastshembe Zdruj polskij profspilkovij diyach ekonomist i menedzher vuglevidobutku z veresnya 1980 do sichnya 1981 roku golova shahtarskogo profcentru Solidarnosti u Sileziyi Pidpisav z boku shahtarskogo strajkovogo komitetu Yastshembsku ugodu z uryadom PNR Oriyentuvavsya na spivpracyu z PORP za sho jogo usunuli vid golovuvannya Vijshov z Solidarnosti pidtrimav voyennij stan otrimav priznachennya zastupnikom direktora shahti Hibno zvinuvachuvavsya u spivpraci z komunistichnoyu derzhbezpekoyu yaki posmertno sprostovano Yaroslav Senkevich Narodzhennya 28 sichnya 1950 1950 01 28 1 Vilnyus Litovska Radyanska Socialistichna Respublika SRSRSmert 22 zhovtnya 1992 1992 10 22 1 42 roki Yastshembe Zdruj Silezke voyevodstvoKrayina Respublika PolshaPartiya Polska ob yednana robitnicha partiyaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Senkevich Ekonomist girnichovidobutkuNarodivsya u sim yi inzhenera elektronnika Cheslava Senkevicha batko Yaroslava Senkevicha pid chas Drugoyi svitovoyi vijni deportovano do SRSR j uv yazneno u taboru Zgodom zvilneno razom z druzhinoyu ta sinom prozhivav pid naglyadom u Litovskij RSR U 1957 roci sim ya otrimala dozvil povernutisya do Polshi Serednyu shkolu Yaroslav Senkevich zakinchiv u Tarnivi Vid armijskoyi sluzhbi zvilneno za stanom zdorov ya Pereyihav do Krakova pracyuvav na kabelnomu zavodi zakinchiv Krakivskij ekonomichnij universitet U 1974 roci Senkevich vlashtuvavsya na vugilnu shahtu Borinya poblizu Yastshembe Zdruya U 1975 1978 rokah pracyuvav starshim ekonomichnim inspektorom na shahti Sverklani Z 1978 do 1984 rik nachalnik viddilu planuvannya investicij na shahti Borinya Z 1970 roku perebuvav v uryadushij kompartiyi PORP vistupav yak lektor propagandist Diyach Solidarnosti Yastshembska ugoda U serpni 1980 roku Polshu ohopila hvilya masovih strajkiv Yaroslav Senkevich priyednavsya do ruhu Na korotkij termin jogo zatrimali miliciya Ce shvidko zrobilo jogo vidomim i populyarnim girniki vimagali zvilniti Senkevicha 22 serpnya Senkevicha obrano golovoyu strajkovogo komitetu Borini Yak predstavnik shahti uvijshov do Mizhzavodskogo strajkovogo komitetu MKS vugledobuvnih pidpriyemstv Verhnoyi Sileziyi Obrano golovoyu girnichogo MKS zastupnikami stali shahtar Tadeush Yedinak j elektrik Stefan Palka Yak golova MKS Senkevich viv peregovori z delegaciyeyu uryadu PNR 3 veresnya na shahti Lipnevij manifest vin pidpisav Yastshembsku ugodu z viceprem yerom Aleksandrom Kopecem Vidminnoyu risoyu Yastshembskoyi ugodi u porivnyanni z Shecinskoyu Gdanskoyu ta Katovickoyu bulo znachno mensha uvaga do politichnih pitan Ugoda praktichno povnistyu fiksuvalasya na socialno trudovij problematici zbilshennya zarplat dopomog i nadbavok pokrashennya prodovolchogo postachannya ta zhitlovih umov obmezhennya ponadnormovih robit rozshirennya spisku profesijnih zahvoryuvan znizhennya pensijnogo viku Jshlosya takozh pro racionalne vikoristannya kam yanogo vugillya yak nacionalnogo resursu Golovnim dosyagnennyam bula domovlenist pro zaprovadzhennya dvoh vihidnih subot na misyac dlya vsih polskih trudyashih do cogo u PNR buv odin vihidnij den Pomirnist poziciyi MKS peretvoreno na Mizhzavodskij robochij komitet MKR Utvorilasya Silezko Dombrovska regionalna organizaciya RSD profspilki Solidarnist RSD bula najchislennishoyu u Solidarnosti blizko 3 miljoniv chleniv Ale spochatku vona zdavalasya najbilsh rozkolotoyu Velikij MKR ta profcentr Solidarnosti sformuvavsya u Katovici na osnovi metalurgijnih i transportnih pidpriyemstv Jogo ocholyuvav aktivnij i radikalnij antikomunist Andzhej Rozplohovskij Centr bazuvavsya na metalurgijnomu kombinati Huta Katovici Shahtarskij MKR profcentr utverdivsya na shahti Lipnevij manifest u Yastshembi Zdruyi Jogo golovoyu obrano Yaroslava Senkevicha Mizh cimi strukturami rozpochalasya borotba ne lishe za liderstvo u regionalnomu profruhovi a j konceptualno doktrinalna Senkevich na vidminu vid Rozplohovskogo vsilyako distanciyuvavsya vid politichnoyi opoziciyi Vin unikav antikomunistichnoyi ritoriki harakternoyi dlya Shecinskogo ta Bidgoshskogo MKS Kategorichno vidmovlyavsya vid kontaktiv z disidentskoyu inteligenciyeyu ta yiyi organizaciyami tipu KOS KOR harakternih dlya Gdanskogo MKS Neohoche reaguvav na propoziciyi spivpraci z polskoyu katolickoyu cerkvoyu Chasom nagoloshuvav sho zalishayetsya chlenom PORP Vse ce pomitili ta vrahuvali partijni ta derzhavni organi Yaroslav Senkevich stav rozglyadatisya yak optimalnij partner Derzhrada PNR vklyuchila Senkevicha do grupi rozrobnikiv novogo zakonu pro profspilki Z inshogo boku strajkari navit antikomunistichno j antiuryadovo nalashtovani z doviroyu stavilisya do Senkevicha U nomu bachili nasampered pracivnika shahti ta diplomovanogo ekonomista yakij znaye potrebi girnikiv i zdatnij gramotno yih vidstoyuvati Divnij soyuz z partaparatom 13 zhovtnya 1980 roku v oficijnij gazeti Dziennik Zachodni opublikovano programnu stattyu Solidarnosc czym jest i do czego dazy Solidarnist sho ce take i chogo pragne Tekst vitrimuvavsya u loyalnomu do PORP klyuchi Avtori pidkreslyuvali dotrimannya konstituciyi ta zakoniv loyalnist do socialno ekonomichnoyi ta politichnoyi sistemi PNR Solidarnist harakterizuvalasya yak faktor stimulyuvannya kontrolyu ta priskorennya ekonomichnogo rozvitku a ne zamini derzhavnoyi vladi Zvuchav zaklik spivpracyuvati z vladoyu doviryati vladi dolati te sho rozdilyalo dosi Pri comu vidznachavsya povilnij temp vikonannya Yastshembskoyi ugodi ale virazhalasya vpevnenist u shvidkij realizaciyi Vazhlive misce zajmala ustanovka na perestrukturuvannya Solidarnosti perehid vid teritorialnoyi pobudovi harakternoyi dlya politichnoyi partiyi do galuzevoyi profspilkovoyi U comu takozh virazhalasya loyalnist vladi vidmova vid politichnoyi konkurenciyi z PORP Programnij material vidbivav yak poglyadi Yaroslava Senkevicha tak i jogo konkretnu oriyentaciyu Kontakt z Senkevichem shvidko vstanoviv pershij sekretar Katovickogo voyevodskogo komitetu PORP Andzhej Zhabinskij Predstavnik ortodoksalnogo partijnogo betonu ta rishuchij suprotivnik Solidarnosti Zhabinskij dopuskav ne lishe silove pridushennya a j priruchennya aktivistiv Vin organizuvav dlya Senkevicha najkomfortnishi umovi roboti ta vidpochinku zruchni primishennya transport mislivstvo benketi Zhabinskij poznajomiv Senkevicha z Mechislavom Mocharom Eksministr vnutrishnih sprav i chlen Politbyuro predstavnik ortodoksalnogo nacional komunistichnogo krila PORP cikavivsya zv yazkami z Solidarnistyu ta vikoristannyam profspilki dlya vlasnih nomenklaturnih cilej Mochar mav velikij vpliv u Sileziyi ta natyakav na mozhlivist priznachennya na solidnu gospodarsku posadu u vuglevidobutku Utvorivsya divnij soyuz trikutnik Zhabinskij Mochar Senkevich Ale taka situaciya lishe na viglyad bula ekzotichnoyu Na choli profcentru Senkevich provodiv pomirnij kurs uzgodzhenij z partaparatom Vin viznavav kerivnu rol PORP utrimuvavsya vid masovih protestiv i strajkiv Chasto govoriv pro nepripustimist zitknennya z SRSR pro neporivnyannist sil pro zagrozu radyanskogo pridushennya ta masovogo krovoprolittya z chogo viplivala nebazhanist konfrontaciyi i z vladoyu PNR Lyudi yaki znali Senkevicha poyasnyuvali ce pridbanim z ditinstva psihologichnim kompleksom dramatichnoyu simejnoyu istoriyeyu Zhabinskij rozglyadav Senkevicha yak efektivnu protivagu radikalnomu Katovickomu profcentru Rozplohovskogo Na zasidannyah Politbyuro CK PORP Zhabinskij nazivav profcentr Senkevicha vlasnoyu kishenkovoyu Solidarnisti Konflikt z radikalami Poziciya Senkevicha viklikala silne vidtorgnennya u masah chleniv Solidarnosti zokrema shahtariv Poshirilasya chutka pro jogo spivpracyu zi Sluzhboyu derzhbezpeki SB Oficeri SB buli prisutni v jogo otochenni i ce praktichno ne prihovuvalosya Chutka viyavilasya hibnoyu zv yazok z partijnim sekretarem ne oznachav bukvalnoyi zaverbovanosti Ale harakterna sama jogo poyava Z rizkoyu kritikoyu Senkevicha vistupali jogo zastupniki Palka ta Yedinak Radikalni aktivisti zvinuvachuvali golovu u spivpraci z vladoyu ta zapodiyanni shkodi profspilci Voni pryamo stverdzhuvali sho golova postaviv profcentr pid kontrol SB Z inshogo boku diyalnist Senkevicha zasudzhuvali chleni Vsepolskoyi komisiyi Solidarnosti Naprikinci 1980 roku poznachivsya konflikt mizh Yaroslavom Senkevichem i Lehom Valensoyu Ocholyuyuchi najbilshij profcentr Senkevich pretenduvav na vsepolske liderstvo u Solidarnosti Mizh nimi priznacheno zustrich u Gdansku Prote Senkevich nadislav spivrobitnika iz magnitofonnim zapisom familyarnogo harakteru Ce oburilo chleniv Vsepolskoyi komisiyi Bagato hto proponuvav zasuditi silezskogo golovu specialnoyu zayavoyu Proti vistupiv Yacek Kuron na jogo dumku ce velo do rozkolu sered shahtariv u Senkevicha zalishalosya chimalo prihilnikiv Senkevich she nedavno zatyatij protivnik KOS KOR zaprosiv Kuronya pogovoriti u Katovici Ale Kuron vidmovivsya oskilki zagalom negativno stavivsya do Senkevicha Rozriv z Solidarnistyu Zreshtoyu konflikt Senkevicha z gdanskimi liderami virisheno usunennyam Senkevicha vnutrishnoyu opoziciyeyu profcentru 5 sichnya 1981 roku poshireno listivku Kto komu sluzy Hto komu sluzhit Anonimni avtori yaki predstavilisya chlenami Solidarnosti ta MKR zvinuvatili Senkevicha u pokori vladi blizkosti z Zhabinskim i Grudzenem kontaktah z SB prihovuvanni vidomostej pro vlasnu diyalnist yak partijnogo lektora infiltraciyi profspilki partijnimi aktivistami j oficijnoyi profspilki u Solidarnist sprobah rozkoloti Solidarnist stvorennyam galuzevogo profcentru nareshti u zlovzhivanni alkogolem Pri comu avtori viddali nalezhne aktivnosti Senkevicha pid chas serpnevih strajkiv Prote zagalnij balans odnoznachno negativnij 8 sichnya 1981 roku Yaroslav Senkevich ogolosiv pro svoyu vidstavku z posadi golovi profcentru Bilshist yastshembskih profkomiv vislovilisya proti takogo rishennya ale zminiti jogo Senkevich vidmovivsya 26 sichnya vin opublikuvav vidkritij list chlenam Solidarnosti v yakomu sprostuvav zvinuvachennya na svoyu adresu ta zayaviv sho jomu stavlyat u provinu odnochasne chlenstvo v Solidarnosti ta PORP 29 sichnya zasidannya MKR oficijno uhvalilo vidstavku Senkevicha Novim golovoyu obrano Stefana Palku Senkevich zalishavsya golovoyu robitnichogo komitetu proforganizaciyi Solidarnosti shahti Borinya Vin pretenduvav na predstavnictvo shahti u regionalnih organah i Vsepolskij komisiyi Solidarnosti 9 bereznya 1981 roku profspilkovi zbori pozbavili jogo cih funkcij 16 bereznya Senkevich sklav golovni povnovazhennya 21 kvitnya ogolosiv pro vihid iz Solidarnosti Pislya vidhodu Senkevicha shahtarska Solidarnist u Sileziyi zblizilasya z Katovickim profcentrom i zajnyala radikalni poziciyi Kulminaciyeyu protistoyannya stalo zitknennya na shahti Strojka 16 grudnya 1981 roku Funkcioner rezhimuPokinuvshi Solidarnist Yaroslav Senkevich ostatochno perejshov na bik vladi u suspilnomu konflikti U grudni 1981 roku vin pidtrimav voyennij stan Brav uchast u zasnuvanni Patriotichnogo ruhu nacionalnogo vidrodzhennya stvorenogo pid egidoyu PORP u seredini 1982 roku Zakinchiv aspiranturu Vishoyi shkoli suspilnih nauk pri CK PORP Znovu vikonuvav funkciyi lektora propagandista pri Katovickomu voyevodskomu komiteti PORP U listopadi 1982 roku prem yer ministr general Yaruzelskij vklyuchiv Senkevicha do uryadovogo komitetu z upravlinnya profspilkovim majnom U sichni 1984 roku Senkevicha priznacheno zastupnikom direktora shahti Krupinskij u Susheci U grudni 1984 roku ministr girnichodobuvnoyi promislovosti j energetiki general Pjotrovskij nadav Senkevichu kategoriyu direktora girnichovidobutku U 1988 1990 rokah Yaroslav Senkevich buv deputatom Katovickoyi voyevodskoyi radi Chutki pro zaverbovanist Senkevicha SB prodovzhuvali napoleglivo poshiryuvatisya i za deyakimi oznakami pidtrimuvalisya SB Sprostuvannya chutokU strajkovij hvili 1988 roku ta nastupnih podiyah Kruglij stil napivvilni vibori zmina suspilnogo ustroyu peretvorennya PNR na Tretyu Rich Pospolitu Yaroslav Senkevich uchasti ne brav Na pochatku 1990 h vin zavzyato domagavsya znyattya obvinuvachen u spivpraci z SB Zvertavsya z takimi vimogami do generala Kishaka i navit do Edvarda Gereka kolishnij pershij sekretar CK PORP stverdzhuvav ce u knizi svoyih spogadiv Zazvichaj ci zvernennya zalishalisya bez vidpovidi Senkevichu vdalosya domogtisya zgodi na sprostuvannya vid vidavciv memuariv i vid Gereka ale publikaciya ne vidbulasya Vzhe pislya jogo smerti Institut nacionalnoyi pam yati znyav zvinuvachennya cij temi bulo prisvyacheno dokumentalnij film Do kincya zhittya Yaroslav Senkevich prozhivav v odnomu z bagatokvartirnih budinkiv Yastshembe Zdruya Oformlyav pensiyu cherez zahvoryuvannya sercya Pomer vid sercevogo napadu u vici 42 rokiv Pohovanij na cvintari katolickoyi parafiyi v Yastshembi Zdruyi Pam yatYaroslav Senkevich buv dvichi odruzhenij u pershomu shlyubi mav sina Kshishtof Senkevich pracyuvav v avarijno ryatuvalnomu viddili shahti Zofyuvka kolishnij Lipnevij manifest de jogo batko pidpisav Yastshembsku ugodu U deyakih rosijskomovnih dzherelah konflikt Yaroslava Senkevicha z Solidarnistyu poyasnyuyetsya viklyuchno operativnoyu provokaciyeyu ta naklepom z boku derzhbezpeki Naspravdi konflikt gruntuvavsya nasampered na provladnij poziciyi Senkevicha yaka j stvorila grunt dlya chutok pidhoplenih i vikoristanih SB Ocinka figuri Yaroslava Senkevicha viklikaye superechki u suchasnij Polshi Bilshist avtoriv stavlyatsya do nogo shvidshe negativno vvazhayut jogo poziciyu 1980 rokiv yak minimum neadekvatnoyu zvuchat i nabagato zhorstkishi ocinki Ale obraz Senkevicha zalishayetsya populyarnim sered grupi yastshembskih veteraniv shahtarskogo strajku osoblivo girnikiv shahti Borinya Voni vvazhayut Senkevicha geroyem profspilkovoyi borotbi shorichno provodyat pam yatni zahodi PrimitkiInternetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Jaroslaw Sienkiewicz www ipsb nina gov pl pol Procitovano 19 veresnya 2023 Sierpien tajemnic i rozliczen originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 ZDARZYLO SIe TO W JASTRZeBIU ZDRoJ originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 Twarze Solidarnosci Jaroslaw Sienkiewicz originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 Porozumienie jastrzebskie Gornicy spiewaja Boze cos Polske originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 Encyklopedia Solidarnosci Region Slasko Dabrowski NSZZ Solidarnosc originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 Sprawa Sienkiewicza originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 MKR w Jastrzebiu Zdroju Solidarnosc czym jest i do czego dazy originalu za 29 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 Towarzysz zdrowa sila originalu za 5 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2021 Tasma Sienkiewicza originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 Ulotka pt Kto komu sluzy 5 stycznia 1981 r originalu za 30 grudnya 2020 Procitovano 20 sichnya 2021 Dziewieciu z Wujka PDF PDF originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 Porozumienie Jastrzebskie Jaroslaw Sienkiewicz bohater nie zapomniany Porozumienie Jastrzebskie Jaroslaw Sienkiewicz bohater nie zapomniany Delo i lyudi Avgusta originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 Posilannya