Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фе́дір Я́кович Алексє́єв (рос. Фёдор Яковлевич Алексеев; нар. 1753 або 1755, Санкт-Петербург — пом. 23 листопада 1824, Санкт-Петербург) — російський живописець-пейзажист, один із основоположників жанру міського пейзажу в російському живописі. Академік Імператорської академії мистецтв з 1794 року.
| Алексєєв Федір Якович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Алексеев Фёдор Яковлевич | ||||
 | ||||
| Портет роботи Михайла Теребеньова. | ||||
| Народження | 1755[1] або 1753 Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
| Смерть | 11 (23) листопада 1824 | |||
| Санкт-Петербург, Російська імперія | ||||
| Поховання | Смоленське православне кладовище | |||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Жанр | міський пейзаж | |||
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1773) | |||
| Діяльність | художник, педагог | |||
| Вчитель | d, Джузеппе Моретті[d] і d | |||
| Відомі учні | d, d, d і Кунавін Олександр Михайлович | |||
| Працівник | Петербурзька академія мистецтв | |||
| Роботи в колекції | Херсонський краєзнавчий музей, Третьяковська галерея, Російський музей, Ермітаж і Національний музей у Варшаві | |||
| | ||||
 Алексєєв Федір Якович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 1753 або 1755 року в Санкт-Петербурзі в родині відставного солдата, сторожа Російської академії наук. Упродовж 1766—1773 років навчався в Імператорській академії мистецтв: у 1767 році перебував у класі «живопису птахів, тварин, плодів і квітів»; 1772 року переведений ло ландшафтного класу. 1771 року отримав малу срібну медаль за малюнок з натури, у 1773 році — малу золоту медаль за пейзаж. Того ж року був відряджений пенсіонером Академії мистецтв до Венеції, де до 1777 року опановував перспективу спочатку під керівництвом Джузеппе Моретті, потім — Петро Гаспарі.
Після повернення до Санкт-Петербурга був призначений членом Дирекції Імператорських театрів, працював у майстерні Франческо Градіцці. Упродовж 1779—1786 років працював живописцем при театральному училищі, одночасно робив копії у Ермітажі майстрів Каналетто, Бернардо Беллотто, Клода Жозефа Верне. У 1795 році був направлений у відрядження до Малоросії та Криму (був зокрема у Херсоні, Миколаєві, Бахчисараї) з метою написання видів міст, відвіданих Катериною ІІ в 1787 році під час її мандрівки на південь Російської імперії. Після повернення за акварельними ескізами відтворив у живописі види південних міст.
У 1800—1802 роках за направленням Ради Академії разом з підмайстрами Олександром Кунавіним та І. В. Мошковим виїхав до Москви та інших міст Росії для написання міських видів. З 1802 року — радник Імператорської академії мистецтв з перспективного живопису. Протягом 1803—1824 років керував класом перспективного живопису в Імператорської академії мистецтв: серед учнів — . У 1808 році працював над проєктами забудови площ Полтави. Протягом 1810—1811 перебував з Максимом Воробйовим в експедиції губернськими містами Росії (відвідав Москву, Орел, Воронеж). Помер у Санкт-Петербурзі 11 [23] листопада 1824 року. Похований у Санкт-Петербурзі на Смоленському православному кладовищі.
Творчість
Під час перебування у Венеції написав картину «Набережна Ск'явоні у Венеції» (1775, Національний художній музей Білорусі); копію з картини Каналетто «Сходи Академії мистецтв у Венеції» — «Внутрішній вид двору з садом» (1776; Російський музей; повтор 1790 року — Третьяковська галерея), за яку у 1794 році отримав від Академії мистецтв звання «назначеного»; «Морський пейзаж» (біля 1777, збірка Ніни Арнінг, Москва).
У 1790-х роках виступив з пейзажами Санкт-Петербурга, зокрема: «Вид Петропавловської фортеці і Палацової набережної» (1793, зберігалася у Російському музеї; втрачена у 1941 році в Алупці на пересувній виставці; повтор — в Музеї-садибі «Архангельське»; варіант — 1799, Російський музей), «Вид Санкт-Петербурга на Неві-ріці» («Вид Палацової набережної від Петропавлівської фортеці»; 1794, Третьяковська галерея; варіант — 1799,Російський музей), за які у 1794 році отримав звання академіка.
За результатами відрядження до Малоросії і Криму написав картини: «Площа у місті Миколаєві» (Російський музей), «Вид Миколаєва» (1799, Третьяковська галерея), «Вид Херсона» (Херсонський краєзнавчий музей), «Міська площа в Херсоні» (авкарель; Третьяковська галерея), «Вид Бахчисарая» (між 1798 і 1800; Російський музей).
На замовлення Павла I виконав два види на Михайлівський замок (1799—1800, Російський музей).
Перебуваючи у Москві написав з натури картини: «Красна площа із собором Василя Блаженного» (Пушкінський Дім), «Вигляд військового шпиталю» (не збереглася), «Парад у Московському Кремлі. Соборна площа» (початок 1800-х; Державний історичний музей) і низку акварелей.
На початку 1800-х—1810-х роках створив пейзажі «Вид на Біржу і Адміралтейство від Петропавловської фортеці» (біля 1802; повтори — 1810, Третьяковська галерея; 1810-ті — Тверська картинна галерея), «Вид Московського Кремля і Кам'яного моста» (повтор, 1815 — Державний історичний музей), «Вид Англійської набережної» (Російський музей), «Вид Адміралтейства та Зимового палацу від 1-го кадетського корпусу» (варіанти у Російському музеї і ).
 |  |  |  |  |
«Набережна Ск'явоні у Венеції» | «Внутрішній вид двору з садом» | «Вид Бахчисарая» | «Вид у Кремлі біля Спаської вежі на Вознесенський монастир» | «Вид на Біржу і Адміралтейство від Петропавловської фортеці» |
Вшанування
Примітки
- ISNI — 2012.
- П. П—в Алексеев, Федор Яковлевич // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 15–17.
- Алексеев, Федор Яковлевич // Аконит — Анри — 1926. — Т. 2. — С. 189.
Література
- Федор Яковлевич Алексеев / Москва, Искусство. 1955. (рос.);
- Алексєєв Федір Якович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 53.;
- Алексеев Федор Яковлевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Алексеев, Фёдор Яковлевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — С. 104—105 (рос.);
- Алексєєв Федір Якович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 9.;
- Алексєєв Федір Якович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Алексеев Фёдор Яковлевич // Популярная художественная энциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство/ Гл. ред. В. М. Полевой. — Москва: Советская энциклопедия. Книга I. А-М, 1986. — С. 25. (рос.);
- Алексєєв Федір Якович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 18—19. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Саприкіна Л. І. Алексєєв Федір Якович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 43. — ISBN 5-88500-27-1.;
- Алексєєв Федір Якович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 13. — .;
- Алексеев, Фёдор Яковлевич // 1750 Шедевров мировой живописи. 500 Великих мастеров. Минск. Харвест. 2007. С. 12—13. (рос.);
- О. Мариніна. Алексєєв Федір Якович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 47. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aleksyeyev Fe dir Ya kovich Aleksye yev ros Fyodor Yakovlevich Alekseev nar 1753 abo 1755 Sankt Peterburg pom 23 listopada 1824 Sankt Peterburg rosijskij zhivopisec pejzazhist odin iz osnovopolozhnikiv zhanru miskogo pejzazhu v rosijskomu zhivopisi Akademik Imperatorskoyi akademiyi mistectv z 1794 roku Aleksyeyev Fedir Yakovichros Alekseev Fyodor YakovlevichPortet roboti Mihajla Terebenova Narodzhennya1755 1 abo 1753 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert11 23 listopada 1824 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyaSmolenske pravoslavne kladovisheKrayina Rosijska imperiyaZhanrmiskij pejzazhNavchannyaPeterburzka akademiya mistectv 1773 Diyalnisthudozhnik pedagogVchiteld Dzhuzeppe Moretti d i dVidomi uchnid d d i Kunavin Oleksandr MihajlovichPracivnikPeterburzka akademiya mistectvRoboti v kolekciyiHersonskij krayeznavchij muzej Tretyakovska galereya Rosijskij muzej Ermitazh i Nacionalnij muzej u Varshavi Aleksyeyev Fedir Yakovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1753 abo 1755 roku v Sankt Peterburzi v rodini vidstavnogo soldata storozha Rosijskoyi akademiyi nauk Uprodovzh 1766 1773 rokiv navchavsya v Imperatorskij akademiyi mistectv u 1767 roci perebuvav u klasi zhivopisu ptahiv tvarin plodiv i kvitiv 1772 roku perevedenij lo landshaftnogo klasu 1771 roku otrimav malu sribnu medal za malyunok z naturi u 1773 roci malu zolotu medal za pejzazh Togo zh roku buv vidryadzhenij pensionerom Akademiyi mistectv do Veneciyi de do 1777 roku opanovuvav perspektivu spochatku pid kerivnictvom Dzhuzeppe Moretti potim Petro Gaspari Pislya povernennya do Sankt Peterburga buv priznachenij chlenom Direkciyi Imperatorskih teatriv pracyuvav u majsterni Franchesko Gradicci Uprodovzh 1779 1786 rokiv pracyuvav zhivopiscem pri teatralnomu uchilishi odnochasno robiv kopiyi u Ermitazhi majstriv Kanaletto Bernardo Bellotto Kloda Zhozefa Verne U 1795 roci buv napravlenij u vidryadzhennya do Malorosiyi ta Krimu buv zokrema u Hersoni Mikolayevi Bahchisarayi z metoyu napisannya vidiv mist vidvidanih Katerinoyu II v 1787 roci pid chas yiyi mandrivki na pivden Rosijskoyi imperiyi Pislya povernennya za akvarelnimi eskizami vidtvoriv u zhivopisi vidi pivdennih mist U 1800 1802 rokah za napravlennyam Radi Akademiyi razom z pidmajstrami Oleksandrom Kunavinim ta I V Moshkovim viyihav do Moskvi ta inshih mist Rosiyi dlya napisannya miskih vidiv Z 1802 roku radnik Imperatorskoyi akademiyi mistectv z perspektivnogo zhivopisu Protyagom 1803 1824 rokiv keruvav klasom perspektivnogo zhivopisu v Imperatorskoyi akademiyi mistectv sered uchniv U 1808 roci pracyuvav nad proyektami zabudovi plosh Poltavi Protyagom 1810 1811 perebuvav z Maksimom Vorobjovim v ekspediciyi gubernskimi mistami Rosiyi vidvidav Moskvu Orel Voronezh Pomer u Sankt Peterburzi 11 23 listopada 1824 roku Pohovanij u Sankt Peterburzi na Smolenskomu pravoslavnomu kladovishi TvorchistPid chas perebuvannya u Veneciyi napisav kartinu Naberezhna Sk yavoni u Veneciyi 1775 Nacionalnij hudozhnij muzej Bilorusi kopiyu z kartini Kanaletto Shodi Akademiyi mistectv u Veneciyi Vnutrishnij vid dvoru z sadom 1776 Rosijskij muzej povtor 1790 roku Tretyakovska galereya za yaku u 1794 roci otrimav vid Akademiyi mistectv zvannya naznachenogo Morskij pejzazh bilya 1777 zbirka Nini Arning Moskva U 1790 h rokah vistupiv z pejzazhami Sankt Peterburga zokrema Vid Petropavlovskoyi forteci i Palacovoyi naberezhnoyi 1793 zberigalasya u Rosijskomu muzeyi vtrachena u 1941 roci v Alupci na peresuvnij vistavci povtor v Muzeyi sadibi Arhangelske variant 1799 Rosijskij muzej Vid Sankt Peterburga na Nevi rici Vid Palacovoyi naberezhnoyi vid Petropavlivskoyi forteci 1794 Tretyakovska galereya variant 1799 Rosijskij muzej za yaki u 1794 roci otrimav zvannya akademika Za rezultatami vidryadzhennya do Malorosiyi i Krimu napisav kartini Plosha u misti Mikolayevi Rosijskij muzej Vid Mikolayeva 1799 Tretyakovska galereya Vid Hersona Hersonskij krayeznavchij muzej Miska plosha v Hersoni avkarel Tretyakovska galereya Vid Bahchisaraya mizh 1798 i 1800 Rosijskij muzej Na zamovlennya Pavla I vikonav dva vidi na Mihajlivskij zamok 1799 1800 Rosijskij muzej Perebuvayuchi u Moskvi napisav z naturi kartini Krasna plosha iz soborom Vasilya Blazhennogo Pushkinskij Dim Viglyad vijskovogo shpitalyu ne zbereglasya Parad u Moskovskomu Kremli Soborna plosha pochatok 1800 h Derzhavnij istorichnij muzej i nizku akvarelej Na pochatku 1800 h 1810 h rokah stvoriv pejzazhi Vid na Birzhu i Admiraltejstvo vid Petropavlovskoyi forteci bilya 1802 povtori 1810 Tretyakovska galereya 1810 ti Tverska kartinna galereya Vid Moskovskogo Kremlya i Kam yanogo mosta povtor 1815 Derzhavnij istorichnij muzej Vid Anglijskoyi naberezhnoyi Rosijskij muzej Vid Admiraltejstva ta Zimovogo palacu vid 1 go kadetskogo korpusu varianti u Rosijskomu muzeyi i Naberezhna Sk yavoni u Veneciyi Vnutrishnij vid dvoru z sadom Vid Bahchisaraya Vid u Kremli bilya Spaskoyi vezhi na Voznesenskij monastir Vid na Birzhu i Admiraltejstvo vid Petropavlovskoyi forteci VshanuvannyaU 1820 roci portret Fedora Aleksyeyeva napisav hudozhnik U 1953 roci v Moskvi u Tretyakovskij galereyi vidbulasya personalna vistavka prisvyachena 200 richchyu z dnya narodzhennya hudozhnika PrimitkiISNI 2012 d Track Q423048 P P v Alekseev Fedor Yakovlevich Russkij biograficheskij slovar SPb 1900 T 2 S 15 17 d Track Q25859782d Track Q4360849d Track Q21175473d Track Q656d Track Q1960551 Alekseev Fedor Yakovlevich Akonit Anri 1926 T 2 S 189 d Track Q29475956d Track Q20078554d Track Q43200216LiteraturaFedor Yakovlevich Alekseev Moskva Iskusstvo 1955 ros Aleksyeyev Fedir Yakovich Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1966 T 1 A Kabarga S 53 Alekseev Fedor Yakovlevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Alekseev Fyodor Yakovlevich Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar Tom 1 Moskva Iskusstvo 1970 S 104 105 ros Aleksyeyev Fedir Yakovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 9 Aleksyeyev Fedir Yakovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Alekseev Fyodor Yakovlevich Populyarnaya hudozhestvennaya enciklopediya Arhitektura Zhivopis Skulptura Grafika Dekorativnoe iskusstvo Gl red V M Polevoj Moskva Sovetskaya enciklopediya Kniga I A M 1986 S 25 ros Aleksyeyev Fedir Yakovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 18 19 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Saprikina L I Aleksyeyev Fedir Yakovich Mistectvo Ukrayini Enciklopediya v 5 tomah A V Kudrickij vidpovidalnij redaktor K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 1 A V S 43 ISBN 5 88500 27 1 Aleksyeyev Fedir Yakovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 13 ISBN 5 88500 071 9 Alekseev Fyodor Yakovlevich 1750 Shedevrov mirovoj zhivopisi 500 Velikih masterov Minsk Harvest 2007 S 12 13 ISBN 978 985 16 0896 2 ros O Marinina Aleksyeyev Fedir Yakovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Kniga 1 A V golovnij redaktor G Skripnik NAN Ukrayini IMFE imeni M T Rilskogo Kiyiv vidavnictvo IMFE 2019 S 47 ISBN 978 966 02 8960 4