Седанги (в'єт. Xơ Đăng) — одна з національних меншин В'єтнаму. Є давніми жителями Центрального нагір'я Тейнгуєн (в'єт. Tây Nguyên). Більшість живе у провінції Контум. Належать до числа гірських кхмерів.
Седанги | |
---|---|
Кількість | 171 тис. |
Ареал | В'єтнам, провінції Контум, Куангнгай, Куангнам |
Раса | монголоїди |
Близькі до: | банари, мнонги, гре, стієнги, кого, кор |
Входить до | гірські кхмери |
Мова | седанзька, в'єтнамська |
Релігія | анімізм |
Чисельність седангів, за даними перепису населення 2009 року, становила 169 501 особа, з них 104 759 осіб жило в провінції Контум, 37 900 осіб — в провінції Куангнам, 17 713 осіб — у провінції Куангнгай, 8 041 особа — в провінції Даклак. Ще 898 седангів проживало в Лаосі за даними перепису населення 2015 року.
Седанги поділяються на декілька локальних груп, між якими спостерігаються невеликі культурні відмінності: сотенг (в'єт. Xơ-teng), тодра (в'єт. Tơ-đrá), монам (в'єт. Mơ-nâm), галанг (в'єт. Hà-lăng), кадонг (в'єт. Ca-dong).
Мова
Мова седангів належить до банарської групи мон-кхмерських (австроазійських) мов. Вона дуже схожа на мови гре, банарів, зе-ченгів. Седанзька писемність базується на латинській абетці. Розробляються підручники з седанзької мови для школярів молодших класів. Радіо Голос В'єтнаму передає новини седанзькою мовою.
Господарство
Основні заняття седангів: землеробство, тваринництво, рибальство, мисливство. Отримали розвиток також ремесла, серед яких плетіння, ткацтво і ковальство. Збирають дикорослі фрукти.
Землеробство є провідною галуззю господарства. Головною сільськогосподарською культурою є рис. Спеціалізуються на вирощуванні вологого рису, використовуючи стародавні примітивні технології. На залиті водою поля виводять буйволів, і ті своїми копитами обробляють ґрунт. Сільськогосподарські ділянки організовані терасами на схилах пагорбів. Попередньо їх розчищають, вирубуючи дерева й випалюючи решту рослинності. Для обробки землі використовують мотики, традиційно дерев'яні, але тепер стали використовувати металеві. Ямки у ґрунті для посадки розсади рису роблять за допомогою палиці-копачки із залізним наконечником.
Крім рису, седанги вирощують просо, кукурудзу, маніок, батат, гарбузи, тютюн, дині, ананаси, банани, цукрову тростину тощо.
Традиційні домашні тварини: буйволи, кози, свині, собаки, кури.
У минулому була розвинена бартерна торгівля, тепер продають і купують товари за гроші.
Поселення
У минулому седанги жили розширеними сім'ями у довгих спільних хатах. Тепер відбувається розпад великої сім'ї на малі нуклеарні сім'ї, кожна з яких має власну хату. Житло ставлять на палях. Кожна хата має два ряди стовпів, на них за допомогою волокнистих мотузок закріплена решта архітектурних елементів будівлі.
У кожному селі є велика громадська хата, яка зветься ронг. Вона є священним простором для місцевих жителів, його культурним і релігійним центром. Тут селяни збираються на свята та під час інших важливих подій.
Ставлять ронг на підвищенні в центрі села. Ця велика й висока хата відзначається унікальністю й незвичною архітектурою. Як і решту будівель, ронг ставлять на палях. Його розміри залежать від кількості жителів у селі.
Відповідно до своїх розмірів, ронг має 8-10 опорних стовпів, з'єднаних між собою поперечками, які розташовані на одному рівні. Колоди зв'язують мотузками з ротангу. Долівку роблять із пресованих бамбукових панелей, а стіни викладають із дощок, тісно припасованих одна до одної. Дах двосхилий, дуже високий, він символізує єднання людини з вищими силами. Криють хату в'язками соломи або листя ротангової пальми, вкладають їх знизу догори. При будівництві ронга дотримуються пропорції, коли довжина хати дорівнює її висоті. Якщо дивитися на ронг здалеку, своєю формою він нагадує лезо сокири. Головні двері виходять на великий двір. До них ведуть сходи з колод великого діаметру.
При будівництві ронга дотримуються усталених правил, які мають ритуальний характер. Ставлять його всім селом. Про наміри збудувати ронг старійшина оголошує ще за рік до початка роботи. Цей час використовується для підготовки всіх необхідних матеріалів. Майстерністю будівництва ронга володіють лише найстарші жителі села, вони й керують проведенням робіт. Перед початком будівництва старійшина проводить ритуал поклоніння духам Неба і Землі, вони мають дати «дозвіл» на спорудження ронга.
У кожному ронзі є культова зала з вівтарем. Тут ставлять кошик для підношень вищим силам. У громадській хаті зберігаються гонги, стоять дерев'яні статуї предків, будівлю прикрашають гравіюваннями із зображенням місцевих квітів поланг, птахів, колосся рису. Використовують лише червоний, чорний і білий кольори.
Соціальна організація
Кожне седанзьке село є автономною громадою, яку очолює старійшина (сільський голова), найшанованіша людина в селі, яка користується загальним авторитетом і повагою односельців. Старійшина вирішує всі важливі питання.
Високо цінується відчуття належності до громади та її єдності. Територія села є власністю громади, і кожна людина має право володіти землею. Незважаючи на те, що вже давно у седангів існує розмежування між багатими та бідними, у них немає практики експлуатації людини людиною.
Відлік спорідненості ведеться за чоловічою лінією, але становище жінки в суспільстві є високим.
Молодь може вільно спілкуватися й самостійно вибирати собі другу половинку, але шлюб вкладається за згоди батьків. При виборі супутника життя звертають увагу, в першу чергу, не на красу, а на здоров'я і працьовитість людини. Дівчата мають добре виконувати польові роботи й займатися ткацтвом, хлопці — добре полювати, займатися ковальством і плести кошики. Подружня вірність є важливою для седангів. За традицією, невірність чоловіка підлягає сильнішому покаранню, ніж невірність жінки. Коли чоловік зрадить своїй дружині, його родичі мають віддати цій жінці та її родичам свиню або буйвола як компенсацію.
Побут
Седанги носять одяг переважно чорного кольору. Традиційно чоловіки ходили в пов'язках на стегнах, залишаючись голими до талії. Традиційний жіночий одяг складається з кофтинки без рукавів, спідниці та накидки. Накидки вдягають лише неодружені жінки. Кофтини й накидки рясно прикрашають візерунками. Жінки полюбляють носити прикраси з бісеру, бронзові або срібні кільця на шиї, браслети на руках та ногах, сережки. Сьогодні седанги носять одяг, подібний до в'єтнамського, а шиють собі вбрання із купованих тканин. На свята вдягають свій традиційний одяг.
Для перенесення речей і вантажів седанги використовують кошики, різноманітні за формою та технікою виготовлення: одні грубо сплетені, інші є продуктом тонкої роботи, деякі мають кришки, деякі декоративно оздоблені. Чоловіки мають спеціальні кошики на три відділення, які вони носять на плечах, і переносять у них майже все.
Основу харчування становить рис. Популярною стравою є суп з овочами або паростками бамбуку, змішаними з рибою, м'ясом, слимаками, смаженими на грилі. Готують власний алкогольний напій.
Вірування
Життя седангів тісно пов'язане з природою, тому вони шанують численних духів, які, за їх уявами, керують повсякденним життям і господарською діяльністю. Також поклоняються духам предків.
Є багато ритуалів, присвячених надприродним силам. Люди моляться за хороший врожай, за мир і добро.
Традиційні церемонії та обряди
Щороку седанги проводять безліч ритуалів та свят, пов'язаних із сільськогосподарською діяльністю. Найбільшим святом є церемонія, присвячена зібраному врожаю. Його відзначають всім селом. За тиждень до початку події старійшина збирає всі сім'ї в громадській хаті й повідомляє їм про час проведення свята, а також обговорює приготування до нього. Зазвичай жінки ходять по воду та збирають овочі, варять рис, прибирають домівку. Чоловіки йдуть до лісу по дрова, полювати дичину, ремонтують громадську хату. Свято триває два-три дні. Незалежно від того, яким був урожай, всі жителі села дякують духам Неба і Землі за нього, за заступництво і прохають дати гарний урожай наступного року. Старійшина проводить численні ритуали й промовляє молитви подяки вищим силам. Коли культові обряди закінчуються, селяни всі разом сідають до столу. Вони гуртом їдять і п'ють, співають, танцюють під звуки гонгів, грають у народні ігри.
Весільні обряди у седангів нескладні, але мають проводитись у відповідності до встановлених традицій. Коли молодята вирішили побратися, вони повідомляють про це своїх батьків. Сватів засилають як у хату нареченої, так і в хату нареченого. Приходять з подарунками, серед яких бетель, цигарки, сушене м'ясо, свиня, риба, півень, курка. Сім'я молодого обов'язково повинна принести в подарунок гонги, вони є свідченням авторитету родини. З іншого боку, батьки нареченої також віддають гонги в складі приданого. До весілля сім'я нареченої має приготувати алкогольний напій. На весіллі молоді обмінюються браслетами зі срібла або бронзи й разом підіймають чарки з алкоголем. Браслети символізують вірність і міцний союз двох закоханих, обіцянку й бажання завжди бути разом. Весільні обряди відбуваються в хаті нареченої, а тоді всі йдуть до хати нареченого. Після весілля молодята певний час можуть залишатися у батьків молодого або молодої, згодом йдуть жити окремо.
Ще у седангів існує давній обряд прохання пробачення. Він допомагає людям помиритися й відновити дружні стосунки. Вибачення є нормою життя седангів. За традицією, якщо хтось скривдив іншого члена громади, наступного дня рано вранці він має прийти до хати ображеного й прохати у нього вибачення. Своє щиросердне каяття та обіцянку не повторювати провини він промовляє в присутності старійшини. Крім вибачення, кривдник приносить запечену курку та алкоголь. Не зважаючи на серйозність образи, люди завжди вибачають один одного.
Пісенна і музична творчість
Музика й пісні є невід'ємною частиною духовного життя седангів. Вони можуть співати у будь-який час і в будь-якому місці. Найпопулярнішим жанром седанзьких співів є діалогові співи, коли юнак та дівчина ведуть своєрідну співочу бесіду, почергово виконуючи свою партію. Співають їх зазвичай на свята, слова пісень виконавці складають самі. Ніжними й гармонійними є колискові пісні седангів.
Свої пісні і танці седанги виконують під акомпанемент різних традиційних музичних інструментів: гонги, флейти, барабани, роги та ряд специфічних місцевих інструментів. Більшість із них виготовляють з бамбуку та дерева. Найпопулярнішим музичним інструментом є гонг, який седанги вважають символом свого народу. Зазвичай використовується набір гонгів різного розміру, які видають різні звуки. Ритм задають ударами барабану.
Найбільш своєрідним музичним інструментом седангів є клонгпут. Це жіночий інструмент, що складається з бамбукових трубок, закріплених на двох паралельних мотузках. Дівчина, що грає на клонгпуті, плеще в долоні. Струмінь повітря проходить через трубку й видає музичний звук, висота якого залежить від довжини та діаметру відповідної трубки. Клонгпут є обов'язковим учасником ритуалу, присвяченого зібраному врожаю.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Седанги |
Джерела
- Я. В. Чеснов. Седанг. Народы и религии мира: Энциклопедия. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 474-475. (рос.)
- Винь Фонг. Народность Седанг на плато Тэйнгуен. VOVworld (рос.)
- Se Dang Ethnic Group. Vietnamese culture (англ.)
- Винь Фонг. Своеобразные общинные дома на сваях народности Седанг. VOVworld (рос.)
- Винь Фонг. Праздник народности Седанг, посвященный собранному урожаю. VOVworld (рос.)
- Винь Фонг. Свадьба народности Седанг. VOVworld (рос.)
- Нят Лиза. Обычай просить прощения ранним утром — своеобразная черта культуры народности Седанг. VOVworld (рос.)
- Винь Фонг. Народные песни и традиционные музыкальные инструменты народности Седанг. VOVworld (рос.)
Примітки
- Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO (в'єтн.), (англ.)
- , Lao Statistics Bureau, pp. 121-122: Table P2.7. Total Lao Citien Populatin by Sex and Ethnicity (англ.)
- Se Dang Ethnic Group. Vietnamese culture (англ.)
- Central Highlands take action to preserve ethnic minority languages. Vietnam Pictorial (англ.)
Посилання
- American University, Washington, D.C. Cultural Information Analysis Center. Minority groups in the Republic of Vietnam. Ethnographic study series, pp. 721-764: The Sedang. Washington: Headquarters, Department of the Army, 1966 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sedangi v yet Xơ Đăng odna z nacionalnih menshin V yetnamu Ye davnimi zhitelyami Centralnogo nagir ya Tejnguyen v yet Tay Nguyen Bilshist zhive u provinciyi Kontum Nalezhat do chisla girskih khmeriv SedangiKilkist171 tis ArealV yetnam provinciyi Kontum Kuangngaj KuangnamRasamongoloyidiBlizki do banari mnongi gre stiyengi kogo korVhodit dogirski khmeriMovasedanzka v yetnamskaReligiyaanimizm Chiselnist sedangiv za danimi perepisu naselennya 2009 roku stanovila 169 501 osoba z nih 104 759 osib zhilo v provinciyi Kontum 37 900 osib v provinciyi Kuangnam 17 713 osib u provinciyi Kuangngaj 8 041 osoba v provinciyi Daklak She 898 sedangiv prozhivalo v Laosi za danimi perepisu naselennya 2015 roku Sedangi podilyayutsya na dekilka lokalnih grup mizh yakimi sposterigayutsya neveliki kulturni vidminnosti soteng v yet Xơ teng todra v yet Tơ đra monam v yet Mơ nam galang v yet Ha lăng kadong v yet Ca dong MovaMova sedangiv nalezhit do banarskoyi grupi mon khmerskih avstroazijskih mov Vona duzhe shozha na movi gre banariv ze chengiv Sedanzka pisemnist bazuyetsya na latinskij abetci Rozroblyayutsya pidruchniki z sedanzkoyi movi dlya shkolyariv molodshih klasiv Radio Golos V yetnamu peredaye novini sedanzkoyu movoyu GospodarstvoOsnovni zanyattya sedangiv zemlerobstvo tvarinnictvo ribalstvo mislivstvo Otrimali rozvitok takozh remesla sered yakih pletinnya tkactvo i kovalstvo Zbirayut dikorosli frukti Zemlerobstvo ye providnoyu galuzzyu gospodarstva Golovnoyu silskogospodarskoyu kulturoyu ye ris Specializuyutsya na viroshuvanni vologogo risu vikoristovuyuchi starodavni primitivni tehnologiyi Na zaliti vodoyu polya vivodyat bujvoliv i ti svoyimi kopitami obroblyayut grunt Silskogospodarski dilyanki organizovani terasami na shilah pagorbiv Poperedno yih rozchishayut virubuyuchi dereva j vipalyuyuchi reshtu roslinnosti Dlya obrobki zemli vikoristovuyut motiki tradicijno derev yani ale teper stali vikoristovuvati metalevi Yamki u grunti dlya posadki rozsadi risu roblyat za dopomogoyu palici kopachki iz zaliznim nakonechnikom Krim risu sedangi viroshuyut proso kukurudzu maniok batat garbuzi tyutyun dini ananasi banani cukrovu trostinu tosho Tradicijni domashni tvarini bujvoli kozi svini sobaki kuri U minulomu bula rozvinena barterna torgivlya teper prodayut i kupuyut tovari za groshi PoselennyaMaket sedanzkoyi gromadskoyi hati rong U minulomu sedangi zhili rozshirenimi sim yami u dovgih spilnih hatah Teper vidbuvayetsya rozpad velikoyi sim yi na mali nuklearni sim yi kozhna z yakih maye vlasnu hatu Zhitlo stavlyat na palyah Kozhna hata maye dva ryadi stovpiv na nih za dopomogoyu voloknistih motuzok zakriplena reshta arhitekturnih elementiv budivli U kozhnomu seli ye velika gromadska hata yaka zvetsya rong Vona ye svyashennim prostorom dlya miscevih zhiteliv jogo kulturnim i religijnim centrom Tut selyani zbirayutsya na svyata ta pid chas inshih vazhlivih podij Stavlyat rong na pidvishenni v centri sela Cya velika j visoka hata vidznachayetsya unikalnistyu j nezvichnoyu arhitekturoyu Yak i reshtu budivel rong stavlyat na palyah Jogo rozmiri zalezhat vid kilkosti zhiteliv u seli Vidpovidno do svoyih rozmiriv rong maye 8 10 opornih stovpiv z yednanih mizh soboyu poperechkami yaki roztashovani na odnomu rivni Kolodi zv yazuyut motuzkami z rotangu Dolivku roblyat iz presovanih bambukovih panelej a stini vikladayut iz doshok tisno pripasovanih odna do odnoyi Dah dvoshilij duzhe visokij vin simvolizuye yednannya lyudini z vishimi silami Kriyut hatu v yazkami solomi abo listya rotangovoyi palmi vkladayut yih znizu dogori Pri budivnictvi ronga dotrimuyutsya proporciyi koli dovzhina hati dorivnyuye yiyi visoti Yaksho divitisya na rong zdaleku svoyeyu formoyu vin nagaduye lezo sokiri Golovni dveri vihodyat na velikij dvir Do nih vedut shodi z kolod velikogo diametru Pri budivnictvi ronga dotrimuyutsya ustalenih pravil yaki mayut ritualnij harakter Stavlyat jogo vsim selom Pro namiri zbuduvati rong starijshina ogoloshuye she za rik do pochatka roboti Cej chas vikoristovuyetsya dlya pidgotovki vsih neobhidnih materialiv Majsternistyu budivnictva ronga volodiyut lishe najstarshi zhiteli sela voni j keruyut provedennyam robit Pered pochatkom budivnictva starijshina provodit ritual pokloninnya duham Neba i Zemli voni mayut dati dozvil na sporudzhennya ronga U kozhnomu ronzi ye kultova zala z vivtarem Tut stavlyat koshik dlya pidnoshen vishim silam U gromadskij hati zberigayutsya gongi stoyat derev yani statuyi predkiv budivlyu prikrashayut graviyuvannyami iz zobrazhennyam miscevih kvitiv polang ptahiv kolossya risu Vikoristovuyut lishe chervonij chornij i bilij kolori Socialna organizaciyaKozhne sedanzke selo ye avtonomnoyu gromadoyu yaku ocholyuye starijshina silskij golova najshanovanisha lyudina v seli yaka koristuyetsya zagalnim avtoritetom i povagoyu odnoselciv Starijshina virishuye vsi vazhlivi pitannya Visoko cinuyetsya vidchuttya nalezhnosti do gromadi ta yiyi yednosti Teritoriya sela ye vlasnistyu gromadi i kozhna lyudina maye pravo voloditi zemleyu Nezvazhayuchi na te sho vzhe davno u sedangiv isnuye rozmezhuvannya mizh bagatimi ta bidnimi u nih nemaye praktiki ekspluataciyi lyudini lyudinoyu Vidlik sporidnenosti vedetsya za cholovichoyu liniyeyu ale stanovishe zhinki v suspilstvi ye visokim Molod mozhe vilno spilkuvatisya j samostijno vibirati sobi drugu polovinku ale shlyub vkladayetsya za zgodi batkiv Pri vibori suputnika zhittya zvertayut uvagu v pershu chergu ne na krasu a na zdorov ya i pracovitist lyudini Divchata mayut dobre vikonuvati polovi roboti j zajmatisya tkactvom hlopci dobre polyuvati zajmatisya kovalstvom i plesti koshiki Podruzhnya virnist ye vazhlivoyu dlya sedangiv Za tradiciyeyu nevirnist cholovika pidlyagaye silnishomu pokarannyu nizh nevirnist zhinki Koli cholovik zradit svoyij druzhini jogo rodichi mayut viddati cij zhinci ta yiyi rodicham svinyu abo bujvola yak kompensaciyu PobutTradicijnij kostyum sedangivCholovichij koshik yakij nosyat na plechah Sedangi nosyat odyag perevazhno chornogo koloru Tradicijno choloviki hodili v pov yazkah na stegnah zalishayuchis golimi do taliyi Tradicijnij zhinochij odyag skladayetsya z koftinki bez rukaviv spidnici ta nakidki Nakidki vdyagayut lishe neodruzheni zhinki Koftini j nakidki ryasno prikrashayut vizerunkami Zhinki polyublyayut nositi prikrasi z biseru bronzovi abo sribni kilcya na shiyi brasleti na rukah ta nogah serezhki Sogodni sedangi nosyat odyag podibnij do v yetnamskogo a shiyut sobi vbrannya iz kupovanih tkanin Na svyata vdyagayut svij tradicijnij odyag Dlya perenesennya rechej i vantazhiv sedangi vikoristovuyut koshiki riznomanitni za formoyu ta tehnikoyu vigotovlennya odni grubo spleteni inshi ye produktom tonkoyi roboti deyaki mayut krishki deyaki dekorativno ozdobleni Choloviki mayut specialni koshiki na tri viddilennya yaki voni nosyat na plechah i perenosyat u nih majzhe vse Osnovu harchuvannya stanovit ris Populyarnoyu stravoyu ye sup z ovochami abo parostkami bambuku zmishanimi z riboyu m yasom slimakami smazhenimi na grili Gotuyut vlasnij alkogolnij napij ViruvannyaZhittya sedangiv tisno pov yazane z prirodoyu tomu voni shanuyut chislennih duhiv yaki za yih uyavami keruyut povsyakdennim zhittyam i gospodarskoyu diyalnistyu Takozh poklonyayutsya duham predkiv Ye bagato ritualiv prisvyachenih nadprirodnim silam Lyudi molyatsya za horoshij vrozhaj za mir i dobro Tradicijni ceremoniyi ta obryadiShoroku sedangi provodyat bezlich ritualiv ta svyat pov yazanih iz silskogospodarskoyu diyalnistyu Najbilshim svyatom ye ceremoniya prisvyachena zibranomu vrozhayu Jogo vidznachayut vsim selom Za tizhden do pochatku podiyi starijshina zbiraye vsi sim yi v gromadskij hati j povidomlyaye yim pro chas provedennya svyata a takozh obgovoryuye prigotuvannya do nogo Zazvichaj zhinki hodyat po vodu ta zbirayut ovochi varyat ris pribirayut domivku Choloviki jdut do lisu po drova polyuvati dichinu remontuyut gromadsku hatu Svyato trivaye dva tri dni Nezalezhno vid togo yakim buv urozhaj vsi zhiteli sela dyakuyut duham Neba i Zemli za nogo za zastupnictvo i prohayut dati garnij urozhaj nastupnogo roku Starijshina provodit chislenni rituali j promovlyaye molitvi podyaki vishim silam Koli kultovi obryadi zakinchuyutsya selyani vsi razom sidayut do stolu Voni gurtom yidyat i p yut spivayut tancyuyut pid zvuki gongiv grayut u narodni igri Vesilni obryadi u sedangiv neskladni ale mayut provoditis u vidpovidnosti do vstanovlenih tradicij Koli molodyata virishili pobratisya voni povidomlyayut pro ce svoyih batkiv Svativ zasilayut yak u hatu narechenoyi tak i v hatu narechenogo Prihodyat z podarunkami sered yakih betel cigarki sushene m yaso svinya riba piven kurka Sim ya molodogo obov yazkovo povinna prinesti v podarunok gongi voni ye svidchennyam avtoritetu rodini Z inshogo boku batki narechenoyi takozh viddayut gongi v skladi pridanogo Do vesillya sim ya narechenoyi maye prigotuvati alkogolnij napij Na vesilli molodi obminyuyutsya brasletami zi sribla abo bronzi j razom pidijmayut charki z alkogolem Brasleti simvolizuyut virnist i micnij soyuz dvoh zakohanih obicyanku j bazhannya zavzhdi buti razom Vesilni obryadi vidbuvayutsya v hati narechenoyi a todi vsi jdut do hati narechenogo Pislya vesillya molodyata pevnij chas mozhut zalishatisya u batkiv molodogo abo molodoyi zgodom jdut zhiti okremo She u sedangiv isnuye davnij obryad prohannya probachennya Vin dopomagaye lyudyam pomiritisya j vidnoviti druzhni stosunki Vibachennya ye normoyu zhittya sedangiv Za tradiciyeyu yaksho htos skrivdiv inshogo chlena gromadi nastupnogo dnya rano vranci vin maye prijti do hati obrazhenogo j prohati u nogo vibachennya Svoye shiroserdne kayattya ta obicyanku ne povtoryuvati provini vin promovlyaye v prisutnosti starijshini Krim vibachennya krivdnik prinosit zapechenu kurku ta alkogol Ne zvazhayuchi na serjoznist obrazi lyudi zavzhdi vibachayut odin odnogo Pisenna i muzichna tvorchistMuzika j pisni ye nevid yemnoyu chastinoyu duhovnogo zhittya sedangiv Voni mozhut spivati u bud yakij chas i v bud yakomu misci Najpopulyarnishim zhanrom sedanzkih spiviv ye dialogovi spivi koli yunak ta divchina vedut svoyeridnu spivochu besidu pochergovo vikonuyuchi svoyu partiyu Spivayut yih zazvichaj na svyata slova pisen vikonavci skladayut sami Nizhnimi j garmonijnimi ye koliskovi pisni sedangiv Svoyi pisni i tanci sedangi vikonuyut pid akompanement riznih tradicijnih muzichnih instrumentiv gongi flejti barabani rogi ta ryad specifichnih miscevih instrumentiv Bilshist iz nih vigotovlyayut z bambuku ta dereva Najpopulyarnishim muzichnim instrumentom ye gong yakij sedangi vvazhayut simvolom svogo narodu Zazvichaj vikoristovuyetsya nabir gongiv riznogo rozmiru yaki vidayut rizni zvuki Ritm zadayut udarami barabanu Najbilsh svoyeridnim muzichnim instrumentom sedangiv ye klongput Ce zhinochij instrument sho skladayetsya z bambukovih trubok zakriplenih na dvoh paralelnih motuzkah Divchina sho graye na klongputi pleshe v doloni Strumin povitrya prohodit cherez trubku j vidaye muzichnij zvuk visota yakogo zalezhit vid dovzhini ta diametru vidpovidnoyi trubki Klongput ye obov yazkovim uchasnikom ritualu prisvyachenogo zibranomu vrozhayu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SedangiDzherelaYa V Chesnov Sedang Narody i religii mira Enciklopediya Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 474 475 ISBN 5 85270 155 6 ros Vin Fong Narodnost Sedang na plato Tejnguen VOVworld ros Se Dang Ethnic Group Vietnamese culture angl Vin Fong Svoeobraznye obshinnye doma na svayah narodnosti Sedang VOVworld ros Vin Fong Prazdnik narodnosti Sedang posvyashennyj sobrannomu urozhayu VOVworld ros Vin Fong Svadba narodnosti Sedang VOVworld ros Nyat Liza Obychaj prosit prosheniya rannim utrom svoeobraznaya cherta kultury narodnosti Sedang VOVworld ros Vin Fong Narodnye pesni i tradicionnye muzykalnye instrumenty narodnosti Sedang VOVworld ros PrimitkiTable 5 Population by urban rural residence sex ethnic group socio economic region and province city 1 4 2009 Center for Statistical Information Technology N I GSO v yetn angl Lao Statistics Bureau pp 121 122 Table P2 7 Total Lao Citien Populatin by Sex and Ethnicity angl Se Dang Ethnic Group Vietnamese culture angl Central Highlands take action to preserve ethnic minority languages Vietnam Pictorial angl PosilannyaAmerican University Washington D C Cultural Information Analysis Center Minority groups in the Republic of Vietnam Ethnographic study series pp 721 764 The Sedang Washington Headquarters Department of the Army 1966 angl