Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кор (кол, ко, куа) — народ у гірських районах Центрального В'єтнаму; власна назва — коол (Kool). Є однією з офіційно визнаних етнічних груп В'єтнаму під назвою ко (в'єт. Người Co).
| Кор Kool | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 33 817 (2009, перепис) |
| Ареал |  В'єтнам, Куангнгай, Куангнам |
| Раса | монголоїди |
| Близькі до: | гре, седанги |
| Входить до | гірські кхмери |
| Мова | кор, в'єтнамська |
| Релігія | анімізм |
Незважаючи на тісні культурні та економічні зв'язки із сусідніми народами, зберігають власну ідентичність, гордість за свої культурні традиції.
За місцем проживання поділяються на горян (Kool Doot або Kool Taal) та долинян (Kool Dong).
Розселення та чисельність
Живуть у провінціях Куангнгай і Куангнам. Розселені на східних схилах Аннамських гір, що спадають до прибережних низин. Більшість живе в повітах Чабонг (в'єт. Trà Bồng), Шонха (в'єт. Sơn Hà) на півночі провінції Куангнгай та Бакчамі (в'єт. Bắc Trà My) на півдні провінції Куангнам.
Загальна чисельність народу кор, за даними перепису населення 2009 року, становила 33 817 осіб, серед них 17 266 чоловіків і 16 551 жінка, 32 795 осіб (97 %) проживало в селах, 1 022 особи — в містах. 28 110 кор налічувалось у провінції Куангнгай (2,31 % населення), 5 361 — в провінції Куангнам (0,38 % населення).
Мова
Говорять мовою кор (куа, ко, код ISO 639-3: cua), що належить до банарської гілки австроазійської мовної сім'ї. Відомо 2 діалекти: кол (ко, кор, Co, Col, Cor, Dot, Kol, Kor, Yot) та чау (Traw, Tràu, Dong).
Більшість володіє також в'єтнамською, офіційною й мовою міжетнічного спілкування у В'єтнамі.
Мова кор недостатньо вивчена; наявний матеріал обмежується кількома неопублікованими списками слів. Існує фонематичний опис мови, який містить набір приголосних ([p], [t], [c], [k], [ʔ], [ph], [th], [kh], [wʔ], [jʔ], [b], [d], [ɟ], [g], [ɓ], [ɗ], [m], [n], [ɲ], [ŋ], [w], [r], [l], [hl], [j], [s], [lh], [jh], [h]) та голосних ([i], [ɩ], [ɨ], [u], [e], [ə], [o], [ɛ], [a], [ʌ], [iː], [ɨː], [uː], [eː], [əː], [oː], [ɛː], [aː], [ɔː], [ia], [ua], [ea], [oa]) звуків; можливо, він не вичерпний. Шаблон слова в мові кор складається, як мінімум, з основного складу П₁(П₂)Г(П₃) й може також включати ще передсклад П₄Г. Мова кор не має тонів чи регістрів.
Через суттєві відмінності від решти банарських мов мову кор виділяють в окрему східно-банарську групу. Мова кор виявляє 56-61 % спорідненості з мовою гре й лише 50-53 % з іншими банарськими мовами.
На мову кор вплинули контакти з північно-банарськими мовами, а також в'єтнамською та тямськими мовами.
Існує словник, писемність на основі латиниці, 1973 року була перекладена частина Біблії.
Історія
У минулому серед кор було багато міжродових і міжплемінних воєн, ворожнеча часто тривала поколіннями. Багато людей гинуло, внаслідок чого чисельність народу постійно залишалася відносно низькою.
Вірування
Більшість кор дотримується традиційних анімістичних вірувань. Вони шанують численних духів, вірять в існування привидів, демонів. Кор вважають, що кожен чоловік має 18 душ або джерел життєдіяльності, а жінки мають по 19 душ, додаткова душа знаходиться в їхніх грудях.
Кор дуже забобонні. Зі своїми проблемами вони звертаються до шамана, який може спілкуватися зі світом духів. Шляхом ворожіння шаман може спонукати певні події; він також проголошує пророцтва на майбутнє. Жодна велика подія, наприклад, одруження, похорони чи довга подорож, не може відбутися без попередньої консультації з шаманом, шаман визначає найбільш сприятливі для того місце й час.
Серед кор є від 300 до 1000 християн, переважно католики, вони зосереджені у кількох селах в одному районі. Місцеве суспільство негативно ставиться до християнської релігії. Шамани вважають, що присутність християн у їхньому селі розгнівить духів і принесе прокляття на людей. Люди, що приймають християнство й відмовляються від своєї віри, зазвичай піддаються остракізму й проганяються з громади; вони втрачають друзів.
Господарство
Кор практикують перелогове землеробство на полях, розташованих терасами на схилах гір. Певну ділянку обробляють протягом кількох років, а тоді кидають її на кілька років, поки вона знову не стане родючою й придатною для ведення сільського господарства.
Вирощують рис, маніок, кукурудзу та інші продовольчі культури. Місцевий клімат є сприятливим для вирощування багатьох товарних культур: тютюн, чай, бетель, кориця, фруктові дерева, дерево тунг (Vernicia fordii) тощо. Особливе місце належить кориці, яка приносить основний дохід багатьом кор. Кориця, вирощена в повіті Чабонг, здобула всесвітню популярність ще за колоніальних часів.
Важливу роль у повсякденному житті людей відіграють також збирання лісових продуктів, полювання та рибальство. Існують ткацтво та плетіння з бамбуку, але вони недостатньо розвинені.
Суспільство
Базовою соціальною одиницею традиційного суспільства народу є сільська громада. Мешканці села поділяються на дві частини: корінні жителі, потомки засновників села, та мігранти, що переселилися з інших місць і приєдналися до місцевої громади.
Очолює громаду вождь (або староста), який обирається жителями села з числа корінних жителів, що є зразковими працівниками й користуються авторитетом у суспільстві. Староста закликає людей до праці, організовує захист села, виконує релігійні ритуали, розглядає порушення звичаєвих законів членами громади, вирішує суперечки із сусідніми селами. Єдиним привілеєм старости є те, що щороку, коли починається сезон сільськогосподарських робіт, люди всім селом один робочий день допомагають йому.
У суспільстві кор панують патріархальні традиції, чоловіки керують усіма справами та володіють усіма повноваженнями в сім'ї. Тільки сини мають право успадковувати майно батьків, дочки отримують лише дуже невелику частину майна як придане, коли виходять заміж. Дівчина, що вийшла заміж, належить до родини свого чоловіка. За звичаєм, другий син зобов'язаний піклуватися про своїх батьків у старості.
У кор переважає моногамна сім'я. Хоча звичаєві закони не забороняють чоловікам мати другу дружину, трапляється це лише у випадках, коли пара бездітна й за умови, що перша дружина не має заперечень. Шлюби між людьми однієї кревної лінії протягом п'яти поколінь з батьківської сторони та чотирьох поколінь з материнської суворо заборонені. Порушення цього правила засуджуються як кровозмішання й суворо карається. Звичаєві закони дозволяють вдівцям одружуватися зі старшими або молодшими сестрами своїх померлих дружин, але вдовам дозволяють одружуватися лише з молодшими братами померлого чоловіка. Два брати можуть одружитися з двома сестрами, але старший брат повинен одружитися зі старшою сестрою, а молодший — з молодшою.
Раніше кор відмовлялися одружуватися з представниками інших етнічних груп, але зараз молодим людям дозволено брати партнерів з числа в'єтнамців, гре або седангів.
Жителі села допомагають один одному в роботі. Рабська чи наймана праця не використовується в суспільстві кор, так само як і грошові позички або оренда землі. Відповідно до звичаєвого закону, сім'ї володіють земельними ділянками, які вони обробляють та врожаями з них, але земельну ділянку не можна продати, продають лише урожай, отриманий з неї.
Побут
Села кор, що звуться плай, стоять на схилах гір, поблизу струмків або невеликих річок. Назви вони отримують на честь своїх вождів, річок або струмків.
Протягом століть кор жили в довгих хатах на палях, які називають нок. У таких хатах, що сягали до 70-80 метрів завдовжки, під одним дахом жило кілька поколінь родини. Кожна нуклеарна сім'я мала в ній власне відділення. Коли родина збільшувалась або до неї додавались мігранти з інших сіл, хату добудовували. Село складалося з однієї або декількох довгих хат, залежно від кількості мешканців. Кор ретельно огороджували свої села високим частоколом та густим живоплотом для захисту від диких звірів та нападів ворогів.
Зазвичай люди жили на одному місці. Вони переносили своє село лише у випадку епідемії, наглої смерті або смерті, пов'язаної з материнством. Коли траплялася така ситуація, селяни перед переселенням на нове місце забивали всіх своїх тварин як жертву духам.
Тепер конструкція хат змінилася, кор живуть у хатах, розрахованих на одну сім'ю, які стоять на землі, як це прийнято у жителів низин. Живопліт навколо села став нижчим.
У минулому чоловіки кор ходили голими вище талії, жінки носили сорочки без рукавів та прикрашали себе намистами, браслетами та сережками зі скляних намистин, срібла чи міді. Зараз традиційне вбрання носять лише у святкові дні чи в інших важливих випадках.
Народна творчість
Кор зберегли свої численні культурні особливості: звичаї, віру, свята, народне мистецтво. Вони люблять співати, танцювати, розповідати давні історії про своє походження та боротьбу народу за виживання.
Існують різні види традиційних пісень. Одні вихваляють чудові пейзажі та рясний урожай, інші присвячені коханню, ще інші розповідають про щоденне життя. Є також спеціальні пісні, які виконують на великі свята та при проведенні важливих обрядів, зокрема на свято врожаю або принесення в жертву буйвола.
Пісні супроводжуються грою на народних музичних інструментах, які також добре збереглися. Кожен інструмент має свій час і місце для гри. Ритм забезпечується звуками гонгів та барабанів. Гонги для кор є священним інструментом. На них грають у дні богослужінь, на Новий рік за місячним календарем, на вечірках, на весіллі та в дні, коли вітають або проводжають гостей. Гонги особливо важливі під час жертви буйвола. Цей ритуал супроводжується традиційним танцем кадхао, під час якого під сильні й швидкі звуки гонгів дівчата граційно йдуть у ногу навколо високого різнокольорового ритуального стовпа. Поступово вміння гри на традиційних інструментах втрачається, деякими з них володіють лише представники старшого покоління.
Примітки
- Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO (в'єтн.), (англ.)
- , архів оригіналу // Ethnologue (18th ed., 2015)
- Paul Sidwell. Cua (Kor) historical phonology and classification [ 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Mon–Khmer Studies, 2010, no. 39, pp. 105-122 (англ.)
- Kenneth D. Smith. Eastern North Bahnaric: Cua and Kotua [ 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Mon–Khmer Studies, 1973, no. 4, pp. 113-118 (англ.)
Джерела
- To Dong Hai. The customary law of the «Co» ethnic minority. Vietnam Law and Legal Forum (англ.)
- Co [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Asia Harvest (англ.)
- The Co People [ 31 серпня 2016 у Wayback Machine.]. VWAM — Vietnam History and Educational Site (англ.)
- Paul Sidwell. Cua (Kor) historical phonology and classification [ 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Mon–Khmer Studies, 2010, no. 39, pp. 105-122 (англ.)
Посилання
- American University, Washington, D.C. Cultural Information Analysis Center. Minority groups in the Republic of Vietnam. Ethnographic study series, pp. 91-122: The Cua. Washington: Headquarters, Department of the Army, 1966 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kor kol ko kua narod u girskih rajonah Centralnogo V yetnamu vlasna nazva kool Kool Ye odniyeyu z oficijno viznanih etnichnih grup V yetnamu pid nazvoyu ko v yet Người Co Kor KoolKilkist33 817 2009 perepis ArealV yetnam Kuangngaj KuangnamRasamongoloyidiBlizki do gre sedangiVhodit dogirski khmeriMovakor v yetnamskaReligiyaanimizm Nezvazhayuchi na tisni kulturni ta ekonomichni zv yazki iz susidnimi narodami zberigayut vlasnu identichnist gordist za svoyi kulturni tradiciyi Za miscem prozhivannya podilyayutsya na goryan Kool Doot abo Kool Taal ta dolinyan Kool Dong Rozselennya ta chiselnistZhivut u provinciyah Kuangngaj i Kuangnam Rozseleni na shidnih shilah Annamskih gir sho spadayut do priberezhnih nizin Bilshist zhive v povitah Chabong v yet Tra Bồng Shonha v yet Sơn Ha na pivnochi provinciyi Kuangngaj ta Bakchami v yet Bắc Tra My na pivdni provinciyi Kuangnam Zagalna chiselnist narodu kor za danimi perepisu naselennya 2009 roku stanovila 33 817 osib sered nih 17 266 cholovikiv i 16 551 zhinka 32 795 osib 97 prozhivalo v selah 1 022 osobi v mistah 28 110 kor nalichuvalos u provinciyi Kuangngaj 2 31 naselennya 5 361 v provinciyi Kuangnam 0 38 naselennya MovaGovoryat movoyu kor kua ko kod ISO 639 3 cua sho nalezhit do banarskoyi gilki avstroazijskoyi movnoyi sim yi Vidomo 2 dialekti kol ko kor Co Col Cor Dot Kol Kor Yot ta chau Traw Trau Dong Bilshist volodiye takozh v yetnamskoyu oficijnoyu j movoyu mizhetnichnogo spilkuvannya u V yetnami Mova kor nedostatno vivchena nayavnij material obmezhuyetsya kilkoma neopublikovanimi spiskami sliv Isnuye fonematichnij opis movi yakij mistit nabir prigolosnih p t c k ʔ ph th kh wʔ jʔ b d ɟ g ɓ ɗ m n ɲ ŋ w r l hl j s lh jh h ta golosnih i ɩ ɨ u e e o ɛ a ʌ iː ɨː uː eː eː oː ɛː aː ɔː ia ua ea oa zvukiv mozhlivo vin ne vicherpnij Shablon slova v movi kor skladayetsya yak minimum z osnovnogo skladu P P G P j mozhe takozh vklyuchati she peredsklad P G Mova kor ne maye toniv chi registriv Cherez suttyevi vidminnosti vid reshti banarskih mov movu kor vidilyayut v okremu shidno banarsku grupu Mova kor viyavlyaye 56 61 sporidnenosti z movoyu gre j lishe 50 53 z inshimi banarskimi movami Na movu kor vplinuli kontakti z pivnichno banarskimi movami a takozh v yetnamskoyu ta tyamskimi movami Isnuye slovnik pisemnist na osnovi latinici 1973 roku bula perekladena chastina Bibliyi IstoriyaSpis narodu kor 1 3 U minulomu sered kor bulo bagato mizhrodovih i mizhpleminnih voyen vorozhnecha chasto trivala pokolinnyami Bagato lyudej ginulo vnaslidok chogo chiselnist narodu postijno zalishalasya vidnosno nizkoyu ViruvannyaBilshist kor dotrimuyetsya tradicijnih animistichnih viruvan Voni shanuyut chislennih duhiv viryat v isnuvannya prividiv demoniv Kor vvazhayut sho kozhen cholovik maye 18 dush abo dzherel zhittyediyalnosti a zhinki mayut po 19 dush dodatkova dusha znahoditsya v yihnih grudyah Kor duzhe zabobonni Zi svoyimi problemami voni zvertayutsya do shamana yakij mozhe spilkuvatisya zi svitom duhiv Shlyahom vorozhinnya shaman mozhe sponukati pevni podiyi vin takozh progoloshuye proroctva na majbutnye Zhodna velika podiya napriklad odruzhennya pohoroni chi dovga podorozh ne mozhe vidbutisya bez poperednoyi konsultaciyi z shamanom shaman viznachaye najbilsh spriyatlivi dlya togo misce j chas Sered kor ye vid 300 do 1000 hristiyan perevazhno katoliki voni zoseredzheni u kilkoh selah v odnomu rajoni Misceve suspilstvo negativno stavitsya do hristiyanskoyi religiyi Shamani vvazhayut sho prisutnist hristiyan u yihnomu seli rozgnivit duhiv i prinese proklyattya na lyudej Lyudi sho prijmayut hristiyanstvo j vidmovlyayutsya vid svoyeyi viri zazvichaj piddayutsya ostrakizmu j proganyayutsya z gromadi voni vtrachayut druziv GospodarstvoKor praktikuyut perelogove zemlerobstvo na polyah roztashovanih terasami na shilah gir Pevnu dilyanku obroblyayut protyagom kilkoh rokiv a todi kidayut yiyi na kilka rokiv poki vona znovu ne stane rodyuchoyu j pridatnoyu dlya vedennya silskogo gospodarstva Viroshuyut ris maniok kukurudzu ta inshi prodovolchi kulturi Miscevij klimat ye spriyatlivim dlya viroshuvannya bagatoh tovarnih kultur tyutyun chaj betel koricya fruktovi dereva derevo tung Vernicia fordii tosho Osoblive misce nalezhit korici yaka prinosit osnovnij dohid bagatom kor Koricya viroshena v poviti Chabong zdobula vsesvitnyu populyarnist she za kolonialnih chasiv Vazhlivu rol u povsyakdennomu zhitti lyudej vidigrayut takozh zbirannya lisovih produktiv polyuvannya ta ribalstvo Isnuyut tkactvo ta pletinnya z bambuku ale voni nedostatno rozvineni SuspilstvoBazovoyu socialnoyu odiniceyu tradicijnogo suspilstva narodu ye silska gromada Meshkanci sela podilyayutsya na dvi chastini korinni zhiteli potomki zasnovnikiv sela ta migranti sho pereselilisya z inshih misc i priyednalisya do miscevoyi gromadi Ocholyuye gromadu vozhd abo starosta yakij obirayetsya zhitelyami sela z chisla korinnih zhiteliv sho ye zrazkovimi pracivnikami j koristuyutsya avtoritetom u suspilstvi Starosta zaklikaye lyudej do praci organizovuye zahist sela vikonuye religijni rituali rozglyadaye porushennya zvichayevih zakoniv chlenami gromadi virishuye superechki iz susidnimi selami Yedinim privileyem starosti ye te sho shoroku koli pochinayetsya sezon silskogospodarskih robit lyudi vsim selom odin robochij den dopomagayut jomu U suspilstvi kor panuyut patriarhalni tradiciyi choloviki keruyut usima spravami ta volodiyut usima povnovazhennyami v sim yi Tilki sini mayut pravo uspadkovuvati majno batkiv dochki otrimuyut lishe duzhe neveliku chastinu majna yak pridane koli vihodyat zamizh Divchina sho vijshla zamizh nalezhit do rodini svogo cholovika Za zvichayem drugij sin zobov yazanij pikluvatisya pro svoyih batkiv u starosti U kor perevazhaye monogamna sim ya Hocha zvichayevi zakoni ne zaboronyayut cholovikam mati drugu druzhinu traplyayetsya ce lishe u vipadkah koli para bezditna j za umovi sho persha druzhina ne maye zaperechen Shlyubi mizh lyudmi odniyeyi krevnoyi liniyi protyagom p yati pokolin z batkivskoyi storoni ta chotiroh pokolin z materinskoyi suvoro zaboroneni Porushennya cogo pravila zasudzhuyutsya yak krovozmishannya j suvoro karayetsya Zvichayevi zakoni dozvolyayut vdivcyam odruzhuvatisya zi starshimi abo molodshimi sestrami svoyih pomerlih druzhin ale vdovam dozvolyayut odruzhuvatisya lishe z molodshimi bratami pomerlogo cholovika Dva brati mozhut odruzhitisya z dvoma sestrami ale starshij brat povinen odruzhitisya zi starshoyu sestroyu a molodshij z molodshoyu Ranishe kor vidmovlyalisya odruzhuvatisya z predstavnikami inshih etnichnih grup ale zaraz molodim lyudyam dozvoleno brati partneriv z chisla v yetnamciv gre abo sedangiv Zhiteli sela dopomagayut odin odnomu v roboti Rabska chi najmana pracya ne vikoristovuyetsya v suspilstvi kor tak samo yak i groshovi pozichki abo orenda zemli Vidpovidno do zvichayevogo zakonu sim yi volodiyut zemelnimi dilyankami yaki voni obroblyayut ta vrozhayami z nih ale zemelnu dilyanku ne mozhna prodati prodayut lishe urozhaj otrimanij z neyi PobutDovga hata Sela kor sho zvutsya plaj stoyat na shilah gir poblizu strumkiv abo nevelikih richok Nazvi voni otrimuyut na chest svoyih vozhdiv richok abo strumkiv Protyagom stolit kor zhili v dovgih hatah na palyah yaki nazivayut nok U takih hatah sho syagali do 70 80 metriv zavdovzhki pid odnim dahom zhilo kilka pokolin rodini Kozhna nuklearna sim ya mala v nij vlasne viddilennya Koli rodina zbilshuvalas abo do neyi dodavalis migranti z inshih sil hatu dobudovuvali Selo skladalosya z odniyeyi abo dekilkoh dovgih hat zalezhno vid kilkosti meshkanciv Kor retelno ogorodzhuvali svoyi sela visokim chastokolom ta gustim zhivoplotom dlya zahistu vid dikih zviriv ta napadiv vorogiv Zazvichaj lyudi zhili na odnomu misci Voni perenosili svoye selo lishe u vipadku epidemiyi nagloyi smerti abo smerti pov yazanoyi z materinstvom Koli traplyalasya taka situaciya selyani pered pereselennyam na nove misce zabivali vsih svoyih tvarin yak zhertvu duham Teper konstrukciya hat zminilasya kor zhivut u hatah rozrahovanih na odnu sim yu yaki stoyat na zemli yak ce prijnyato u zhiteliv nizin Zhivoplit navkolo sela stav nizhchim U minulomu choloviki kor hodili golimi vishe taliyi zhinki nosili sorochki bez rukaviv ta prikrashali sebe namistami brasletami ta serezhkami zi sklyanih namistin sribla chi midi Zaraz tradicijne vbrannya nosyat lishe u svyatkovi dni chi v inshih vazhlivih vipadkah Narodna tvorchistRitualnij stovp Kor zberegli svoyi chislenni kulturni osoblivosti zvichayi viru svyata narodne mistectvo Voni lyublyat spivati tancyuvati rozpovidati davni istoriyi pro svoye pohodzhennya ta borotbu narodu za vizhivannya Isnuyut rizni vidi tradicijnih pisen Odni vihvalyayut chudovi pejzazhi ta ryasnij urozhaj inshi prisvyacheni kohannyu she inshi rozpovidayut pro shodenne zhittya Ye takozh specialni pisni yaki vikonuyut na veliki svyata ta pri provedenni vazhlivih obryadiv zokrema na svyato vrozhayu abo prinesennya v zhertvu bujvola Pisni suprovodzhuyutsya groyu na narodnih muzichnih instrumentah yaki takozh dobre zbereglisya Kozhen instrument maye svij chas i misce dlya gri Ritm zabezpechuyetsya zvukami gongiv ta barabaniv Gongi dlya kor ye svyashennim instrumentom Na nih grayut u dni bogosluzhin na Novij rik za misyachnim kalendarem na vechirkah na vesilli ta v dni koli vitayut abo provodzhayut gostej Gongi osoblivo vazhlivi pid chas zhertvi bujvola Cej ritual suprovodzhuyetsya tradicijnim tancem kadhao pid chas yakogo pid silni j shvidki zvuki gongiv divchata gracijno jdut u nogu navkolo visokogo riznokolorovogo ritualnogo stovpa Postupovo vminnya gri na tradicijnih instrumentah vtrachayetsya deyakimi z nih volodiyut lishe predstavniki starshogo pokolinnya PrimitkiTable 5 Population by urban rural residence sex ethnic group socio economic region and province city 1 4 2009 Center for Statistical Information Technology N I GSO v yetn angl arhiv originalu Ethnologue 18th ed 2015 Paul Sidwell Cua Kor historical phonology and classification 23 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Mon Khmer Studies 2010 no 39 pp 105 122 angl Kenneth D Smith Eastern North Bahnaric Cua and Kotua 25 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Mon Khmer Studies 1973 no 4 pp 113 118 angl DzherelaTo Dong Hai The customary law of the Co ethnic minority Vietnam Law and Legal Forum angl Co 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine Asia Harvest angl The Co People 31 serpnya 2016 u Wayback Machine VWAM Vietnam History and Educational Site angl Paul Sidwell Cua Kor historical phonology and classification 23 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Mon Khmer Studies 2010 no 39 pp 105 122 angl PosilannyaAmerican University Washington D C Cultural Information Analysis Center Minority groups in the Republic of Vietnam Ethnographic study series pp 91 122 The Cua Washington Headquarters Department of the Army 1966 angl