Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ре́чицький райо́н (біл. Рэчыцкі раён) — адміністративна одиниця в Гомельській області Білорусі. Адміністративний центр — місто Речиця.
| Речицький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рэчыцкі раён | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на мапі області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Білорусь | ||||
| Область: | Гомельська область | ||||
| Населення: | (2009) 105 000 осіб | ||||
| Площа: | 2690 км² | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Речиця | ||||
| Районна влада | |||||
| Вебсторінка: | http://rechitsa.by/ | ||||
| Голова РДА: | Петро Шостак | ||||
| Голова районної ради: | Михайло Боярин | ||||
| Мапа | |||||
Географія
Площа району становить 2690 км кв (5-те місце). Район межує із Жлобінським, Буда-Кошелевським, Гомельським, Лоєвським, Хойницьким, Калинковицьким і Світлогорським районами Гомельської області.
Основні річки — Дніпро, Березіна, Ведрич, Днєприк.
На території району розташовані два міста — Речиця і Василевичі.
Історія
Район утворений 8 грудня 1926 року. З 9 червня 1927 року по 26 липня 1930 року в Гомельському окрузі, з 20 лютого 1938 року в Гомельській області.
16 вересня 1959 року в результаті укрупнення до району приєднана , , і сільради й місто Василевичі скасованого Василевицького району.
Згідно з археологічними дослідженнями територія Речицького району була заселена племенами первісних мисливців у середньому палеоліті (близько 100 тис. років тому). Самою ранньою з палеотичених є стоянка в селі (6-5-те тис. до н. е.).
Безпосередніми предками сучасних жителів Речицького району є слов'янські племена дреговичів. Місто Річиця виникло і виросо на місці їхнього поселення на відомому торговельному шляху «з варяг у греки». Перше літописне згадування про нього в Густинському літописі припадає на 1213 рік. Назву своє одержало від притоки Дніпра річки Речиця, що впадала в нього в районі древнього городища.
У складі Литви та Польщі
Протягом XI—XIII сторіч речицькі землі належали переважно київському й чернігівському князям. До складу Великого князівства Литовського Річиця ввійшла в період князювання Гедиміна (1316–1341), в 1564–1566 р.р. вона стає центром Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського, пізніше — повітовим містом Речі Посполитої, а з 1793 р. входить до складу Російської імперії. Повітовим містом Мінської губернії Річиця стає в 1797 році.
Наприкінці XIV століття містом володів литовський князь Вітовт (1392–1430), що побудував тут укріплений замок «із соснового дерева». Замок простояв більше двохсот років і був спалений козацькими загонами Золоторенко в 1654 році.
У числі перших білоруських міст в 1511 році Річиця одержала магдебурзьке право, що підтверджувалося двічі в 1561 і 1596 роках. Городяни звільнялися від ряду феодальних повинностей, могли займатися ремеслом, торгівлею й землеробством, вибирати міські органи влади — магістрат, суд, створювати ремісничі об'єднання-цехи.
В 1634 році речицький староста Олександр Слушко побудував у місті домініканський монастир і костьол при ньому. Саме тут була відкрита перша бібліотека, що нараховувала 270 томів. Перша православна церква, що одержала назву Воскресенської, існувала в місті з кінця XI століття. Згодом її замінив Святий-Успенський собор, освячений в 1872 році.
Не раз річичанам доводилося боротися за незалежність свого краю. В XIII столітті вони боролися з перекопськими татарами, в 1410 році річицька дружина воювала під Грюнвальдом, жителі міста брали участь у козацько-селянських повстаннях Северина Наливайка в 1595 році й Богдана Хмельницького в 1648–1654 роках. Саме тоді були складені перший малюнок і план Річиці. Авторами їх є відповідно роттердамський живописець Вестерфельд фон Авраам і артилерійський капітан польської армії Ейгерд Христофор.
Після війни Росії з Річчю Посполитою 1654–1657 р.р. місто втратило своє стратегічне значення, його зміцнення стали руйнуватися. Привілеєм від 15 липня 1734 року великого князя ВКЛ і короля Польщі Августа III Річиця була віддана у володіння Раддзивілам.
Під час Вітчизняної війни 1812 року Речиця слугувала головним складом Південної російської армії й тимчасовою резиденцією мінського губернатора.
На початку XIX століття в місті було 316 дерев'яних будинків, дві дерев'яні православні церкви, дерев'яний католицький монастир і синагога. Жителів налічувалося 1770 чоловік, основний їхній відсоток — 83 — становили міщани. Основними заняттями городян були землеробство, рибальство, ремісничі промисли й сплав лісу. Річиця була в оренді, а потім в «довічному» володінні баронеси Корф.
Під владою Російської імперії
Приєднання до Росії створило умови для більше швидкого розвитку економіки. На території Річицького повіту на початку XIX століття були побудовані кілька поташних заводів, у селі Гута у володіннях Сіверса завод по виготовленню скла. Ринком збуту поташу, смоли й дьогтю були Одеса, Кременчук, Херсон. Вони доставлялися туди по Дніпру й користувалися більшим попитом. Поміщики Речицького повіту мали чималий прибуток і від продажу лісу, що сплавляли в Україну.
На овчарних заводах було налагоджене виготовлення сукна для потреб армії. Надлишки продукції продавалися на щорічних ярмарках 9 травня й 6 грудня. Вони тривали до 7 днів, оборот їх становив до 30 000 руб.
У зв'язку з повстанням під керівництвом К.Калиновського (1863–1864) у місті й повіті почалися хвилювання. У Речиці був уведений воєнний стан. Багато хто співчував повсталим. Люди носили жалобні нарукавні пов'язки по страченим К.Калиновському й С.Сераковському.
В 20-30-ті роки XIX століття місто з'єдналося поштовим трактом з Мінськом. Він проходив через , Бобруйськ, Ігумен. Тракт на Чернігів був через Холмеч і Лоєв.
6 квітня 1845 року Миколою I був затверджений герб Річицького повіту. Сенатський указ про нього набутив чинності закону 9 червня того ж року.
Кінець XIX століття відзначений подіями важливими для розвитку Річицького повіту. В 1873 р. він став місцем проведення робіт Західної експедиції по осушенню боліт. Головною її метою було збільшення доходів скарбниці з державних лісових і лугових угідь і підготовка ліній під майбутню залізницю. 1878 року у Василевичах була створена метеорологічна станція, одна з найстарших у Республіці, а в 1882 — відкрито пароплавне сполучення по Дніпру. Рух по ділянці Поліської залізниці Гомель-Лунінець через Речицю почався в 1886 році. І вже в 90-ті роки XIX століття із залізничної станції «Речиця» щорічно відправлялося близько 1 млн. 300 тисяч пудів різноманітних вантажів, 160 тисяч пудів — оборот вантажів з річицької пристані.
Відповідно до Першого Загального перепису населення Російської імперії 1891 року Речицький повіт мав 23 волості, 749 населених пунктів. Площа становила 11 087,5 кв. верст, населення — 221 771 чоловік. У Річиці було 9 280 жителів. Працювали 2 лісопильні, 2 пивомедоваренних заводи, маслозавод і завод по виготовленню цегли. У місті функціонували парафіяльне училище, 2-х класне народне єврейське училище, кілька єврейських молитовних шкіл. Майже 60 % населення міста становили євреї.
Радянські часи
Початок XX століття в місті й повіті було відзначено численними страйками, страйками, демонстраціями, мітингами трудящих проти існуючого режиму. Тільки в 1913 році в селах повіту відбувся 21 такий виступ.
1(14) листопада 1917 року в місті й повіті встановлена Радянська влада. Був обраний виконком Річицької Ради трудівників, солдатських і селянських депутатів. У нього ввійшли Н. Д. Щербитов — голова, А. С. Костенко — секретар, Е. П. Міцкевич, П. И. Мілюков, Я. Е. Демидов, В. А. Мещерський — члени.
1918–1921 — роки окупації міста й повіту військами кайзерівської Німеччини й буржуазної Польщі, боротьби з бандами Галака, Струка, Булак-Балаховича. Величезний матеріальний збиток нанесений за цей час господарству міста й повіту, але попри голод і розруху вже в 1921 році дала перший струм Річицька електростанція, в 1923 році в лад діючих підприємств вступили сірникова фабрика «Дніпро» і фанерний завод. До початку 1924 року на повну потужність став працювати цвяховий завод. 1925 року в Речиці було сім державних промислових підприємств із загальним числом робітників 1 248 чоловік. Випуск валової продукції в рік склав 2 769 400 руб.
В 1926 році Гомельська губернія входить до складу БРСР. Речиця стає центром Річицького округу, а 8 грудня 1926 року в складі Річицького округу утворений Речицький район.
Кінець 20-х і початок 30-х років XX століття роки активного колгоспного будівництва в Речицькому районі. Перші колгоспи були створені в середині 1929 року: «ім. Калініна» (село Прокисель), «ім. Дзержинського» (село Ровенська Слобода), «Ленінський шлях» (село , «Паросток соціалізму» (село Глибів) і інших. Наприкінці 1929 року в Річицькому районі було 17 колгоспів. У них входило 503 родини. Суспільний фонд господарств становив 5 076 га орної землі, 1 903 га сінокісних угідь, 76 га садів. До середини 1930 року в районі було вже 45 колгоспів, які поєднували 3 400 родин. 1933 року врожайність сільськогосподарських культур по районі була наступною: жито — 10,5 ц із га, озима пшениця — 11,5, пшениця ярова — 9,4, ячмінь — 12 ц із га. Господарства району мали 6 817 голів великої рогатої худоби, у тому числі 2 703 корови. На колективних фермах утримувалося 1 315 овець. До 1933 року район спеціалізувався на вирощуванні конопель і картоплі. 1934 року став спеціалізуватися на тваринництві.
В 1940 році в районі функціонувало 80 колгоспів. Загальна площа сільськогосподарських угідь становила 99 724 га, орної землі — 33 233 га. У районі було: 80 молочно-товарних ферм, 71 вівцеферма, 58 свинарських ферм.
У ці роки бурхливими темпами йде й промислове будівництво. За роки трьох довоєнних п'ятирічок у Речиці й районі були побудовані й уведені в дію механізована сірникова фабрика «X-й Жовтень», завод дубильних екстрактів ім. К.Ворошилова, винзавод, хлібозавод, крохмальний завод, льонозавод, суднобудівна верф.
В 1938 р., у результаті нового адміністративно-територіального поділу сучасної Гомельщени, були утворені дві області — Гомельська й Поліська. 15 січня 1938 року Речиця й Речицький район увійшли до складу Гомельської області, а 27 вересня місту наданий статус міста обласного підпорядкування. Василевичі стали районним центром Поліської області.
Населення передвоєнної Речиці становило близько 30 тисяч чоловік, району — майже 57 тисяч.
23 серпня 1941 року Речиці й район були окуповані німецько-фашистськими загарбниками. За час окупації вони знищили понад 5 тисяч чоловік. Їм чинили опір у місті 5 груп патріотичного підпілля, в районі діяли дві партизанські бригади: ім. Ворошилова й «Месник», районне підпілля. 18 листопада 1943 року Річиця була звільнена військами Білоруського фронту.
Післявоєнні роки стали для Речиця роками другого народження. Відновлювалися старі підприємства, будувалися нові. Снову вступили в лад цвяховий завод, завод дубильних екстрактів, зданий в експлуатацію домобудівний комбінат. Відновлено й заново побудовані суднобудівельно-судноремонтний завод, комбінат хлібопродуктів, хлібозавод, кераміко-трубний завод, завод «Термопласт».
Дійсною великою подією для Речиці й району стало відкриття в серпні 1964 року Речицького родовища нафти. 29 квітня 1965 року перші її тонни влилися в магістральний нафтопровід «Дружба».
Майже за 40 років, що пройшли відтоді, створена унікальна для Білорусі галузь, багато в чому, що впливає на економічне благополуччя Республіки. На сьогоднішній день тільки в об'єднання «Бєлоруснефть» входить 25 структурних підрозділів із широким діапазоном діяльності. На території Поліської западини відкрите 61 родовище нафти, пробурено майже 20 мільйонів метрів гірських порід, закінчене будівництво близько 1 400 шпар, добуто більше 100 млн тонн нафти (дані на 1998 рік).
Певні успіхи мало в 70-ті роки й сільське господарство. З кожного гектара було вирощено по 15 ц зернових. У радгоспі «Ведрич» гектар дав по 31,2 центнери. Урожай картоплі склав 266 ц із гектара. На сто га сільгоспугідь було отримано по 180 ц молока. Господарство було відзначено Пам'ятним прапором ЦК КПБ, Ради Міністрів БРСР і Білсовпрофа.
Найбільшим випробуванням для промисловості й сільського господарства стали 90-ті роки. Але вже до кінця їх за спадом виробництва настав його неухильний ріст. І тепер рік у рік промисловість і сільське господарство набирають обороти. Про цьому особливо говорять досягнення передовиків сільського господарства Річицького району, кількаразових переможців обласних і республіканських змагань по збиранню зернових і вихід продукції річицьких промислових підприємств на світовий ринок.
Демографія
Населення району — 105 000 чоловік (2-ге місце), у тому числі в міських умовах проживають 70 800 чоловік. Усього налічується 190 населених пунктів.
Економіка
За 2004 рік промисловими підприємствами району зроблено продукції на суму 229,6 млрд руб
Транспорт
Через район проходять залізниця й шосе Гомель — Калинковичі, а також автомобільні дороги на Лоєв, Хойники, Бобруйськ, Жлобин. По Дніпру й Березині здійснюється судноплавство.
Відомі особистості
У районі народились:
- Дворнік Володимир Андрійович (* 1963) — білоруський політик (с. ).
- Сис Анатоль Тихонович (1959—2005) — білоруський поет.
Посилання
- В. М. Лебедєва. Гомельська область // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — .
- Сайт райвиконкому
- Визначні пам'ятки
- Карта й короткі відомості
| Світлогорський район | Жлобінський район | Буда-Кошельовський район |
| Калинковицький район |  | Гомельський район |
| Хойницький район | Лоєвський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Re chickij rajo n bil Rechycki rayon administrativna odinicya v Gomelskij oblasti Bilorusi Administrativnij centr misto Rechicya Rechickij rajonRechycki rayonGerb d Prapor d Rajon na mapi oblastiOsnovni daniKrayina BilorusOblast Gomelska oblastNaselennya 2009 105 000 osibPlosha 2690 km Naseleni punkti ta radiRajonnij centr RechicyaRajonna vladaVebstorinka http rechitsa by Golova RDA Petro ShostakGolova rajonnoyi radi Mihajlo BoyarinMapaGeografiyaPlosha rajonu stanovit 2690 km kv 5 te misce Rajon mezhuye iz Zhlobinskim Buda Koshelevskim Gomelskim Loyevskim Hojnickim Kalinkovickim i Svitlogorskim rajonami Gomelskoyi oblasti Osnovni richki Dnipro Berezina Vedrich Dnyeprik Na teritoriyi rajonu roztashovani dva mista Rechicya i Vasilevichi IstoriyaRajon utvorenij 8 grudnya 1926 roku Z 9 chervnya 1927 roku po 26 lipnya 1930 roku v Gomelskomu okruzi z 20 lyutogo 1938 roku v Gomelskij oblasti 16 veresnya 1959 roku v rezultati ukrupnennya do rajonu priyednana i silradi j misto Vasilevichi skasovanogo Vasilevickogo rajonu Zgidno z arheologichnimi doslidzhennyami teritoriya Rechickogo rajonu bula zaselena plemenami pervisnih mislivciv u serednomu paleoliti blizko 100 tis rokiv tomu Samoyu rannoyu z paleotichenih ye stoyanka v seli 6 5 te tis do n e Bezposerednimi predkami suchasnih zhiteliv Rechickogo rajonu ye slov yanski plemena dregovichiv Misto Richicya viniklo i viroso na misci yihnogo poselennya na vidomomu torgovelnomu shlyahu z varyag u greki Pershe litopisne zgaduvannya pro nogo v Gustinskomu litopisi pripadaye na 1213 rik Nazvu svoye oderzhalo vid pritoki Dnipra richki Rechicya sho vpadala v nogo v rajoni drevnogo gorodisha U skladi Litvi ta Polshi Protyagom XI XIII storich rechicki zemli nalezhali perevazhno kiyivskomu j chernigivskomu knyazyam Do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Richicya vvijshla v period knyazyuvannya Gedimina 1316 1341 v 1564 1566 r r vona staye centrom Richickogo povitu Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo piznishe povitovim mistom Rechi Pospolitoyi a z 1793 r vhodit do skladu Rosijskoyi imperiyi Povitovim mistom Minskoyi guberniyi Richicya staye v 1797 roci Naprikinci XIV stolittya mistom volodiv litovskij knyaz Vitovt 1392 1430 sho pobuduvav tut ukriplenij zamok iz sosnovogo dereva Zamok prostoyav bilshe dvohsot rokiv i buv spalenij kozackimi zagonami Zolotorenko v 1654 roci U chisli pershih biloruskih mist v 1511 roci Richicya oderzhala magdeburzke pravo sho pidtverdzhuvalosya dvichi v 1561 i 1596 rokah Gorodyani zvilnyalisya vid ryadu feodalnih povinnostej mogli zajmatisya remeslom torgivleyu j zemlerobstvom vibirati miski organi vladi magistrat sud stvoryuvati remisnichi ob yednannya cehi V 1634 roci rechickij starosta Oleksandr Slushko pobuduvav u misti dominikanskij monastir i kostol pri nomu Same tut bula vidkrita persha biblioteka sho narahovuvala 270 tomiv Persha pravoslavna cerkva sho oderzhala nazvu Voskresenskoyi isnuvala v misti z kincya XI stolittya Zgodom yiyi zaminiv Svyatij Uspenskij sobor osvyachenij v 1872 roci Ne raz richichanam dovodilosya borotisya za nezalezhnist svogo krayu V XIII stolitti voni borolisya z perekopskimi tatarami v 1410 roci richicka druzhina voyuvala pid Gryunvaldom zhiteli mista brali uchast u kozacko selyanskih povstannyah Severina Nalivajka v 1595 roci j Bogdana Hmelnickogo v 1648 1654 rokah Same todi buli skladeni pershij malyunok i plan Richici Avtorami yih ye vidpovidno rotterdamskij zhivopisec Vesterfeld fon Avraam i artilerijskij kapitan polskoyi armiyi Ejgerd Hristofor Pislya vijni Rosiyi z Richchyu Pospolitoyu 1654 1657 r r misto vtratilo svoye strategichne znachennya jogo zmicnennya stali rujnuvatisya Privileyem vid 15 lipnya 1734 roku velikogo knyazya VKL i korolya Polshi Avgusta III Richicya bula viddana u volodinnya Raddzivilam Pid chas Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku Rechicya sluguvala golovnim skladom Pivdennoyi rosijskoyi armiyi j timchasovoyu rezidenciyeyu minskogo gubernatora Na pochatku XIX stolittya v misti bulo 316 derev yanih budinkiv dvi derev yani pravoslavni cerkvi derev yanij katolickij monastir i sinagoga Zhiteliv nalichuvalosya 1770 cholovik osnovnij yihnij vidsotok 83 stanovili mishani Osnovnimi zanyattyami gorodyan buli zemlerobstvo ribalstvo remisnichi promisli j splav lisu Richicya bula v orendi a potim v dovichnomu volodinni baronesi Korf Pid vladoyu Rosijskoyi imperiyi Priyednannya do Rosiyi stvorilo umovi dlya bilshe shvidkogo rozvitku ekonomiki Na teritoriyi Richickogo povitu na pochatku XIX stolittya buli pobudovani kilka potashnih zavodiv u seli Guta u volodinnyah Siversa zavod po vigotovlennyu skla Rinkom zbutu potashu smoli j dogtyu buli Odesa Kremenchuk Herson Voni dostavlyalisya tudi po Dnipru j koristuvalisya bilshim popitom Pomishiki Rechickogo povitu mali chimalij pributok i vid prodazhu lisu sho splavlyali v Ukrayinu Na ovcharnih zavodah bulo nalagodzhene vigotovlennya sukna dlya potreb armiyi Nadlishki produkciyi prodavalisya na shorichnih yarmarkah 9 travnya j 6 grudnya Voni trivali do 7 dniv oborot yih stanoviv do 30 000 rub U zv yazku z povstannyam pid kerivnictvom K Kalinovskogo 1863 1864 u misti j poviti pochalisya hvilyuvannya U Rechici buv uvedenij voyennij stan Bagato hto spivchuvav povstalim Lyudi nosili zhalobni narukavni pov yazki po strachenim K Kalinovskomu j S Serakovskomu V 20 30 ti roki XIX stolittya misto z yednalosya poshtovim traktom z Minskom Vin prohodiv cherez Bobrujsk Igumen Trakt na Chernigiv buv cherez Holmech i Loyev 6 kvitnya 1845 roku Mikoloyu I buv zatverdzhenij gerb Richickogo povitu Senatskij ukaz pro nogo nabutiv chinnosti zakonu 9 chervnya togo zh roku Kinec XIX stolittya vidznachenij podiyami vazhlivimi dlya rozvitku Richickogo povitu V 1873 r vin stav miscem provedennya robit Zahidnoyi ekspediciyi po osushennyu bolit Golovnoyu yiyi metoyu bulo zbilshennya dohodiv skarbnici z derzhavnih lisovih i lugovih ugid i pidgotovka linij pid majbutnyu zaliznicyu 1878 roku u Vasilevichah bula stvorena meteorologichna stanciya odna z najstarshih u Respublici a v 1882 vidkrito paroplavne spoluchennya po Dnipru Ruh po dilyanci Poliskoyi zaliznici Gomel Luninec cherez Rechicyu pochavsya v 1886 roci I vzhe v 90 ti roki XIX stolittya iz zaliznichnoyi stanciyi Rechicya shorichno vidpravlyalosya blizko 1 mln 300 tisyach pudiv riznomanitnih vantazhiv 160 tisyach pudiv oborot vantazhiv z richickoyi pristani Vidpovidno do Pershogo Zagalnogo perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1891 roku Rechickij povit mav 23 volosti 749 naselenih punktiv Plosha stanovila 11 087 5 kv verst naselennya 221 771 cholovik U Richici bulo 9 280 zhiteliv Pracyuvali 2 lisopilni 2 pivomedovarennih zavodi maslozavod i zavod po vigotovlennyu cegli U misti funkcionuvali parafiyalne uchilishe 2 h klasne narodne yevrejske uchilishe kilka yevrejskih molitovnih shkil Majzhe 60 naselennya mista stanovili yevreyi Radyanski chasi Pochatok XX stolittya v misti j poviti bulo vidznacheno chislennimi strajkami strajkami demonstraciyami mitingami trudyashih proti isnuyuchogo rezhimu Tilki v 1913 roci v selah povitu vidbuvsya 21 takij vistup 1 14 listopada 1917 roku v misti j poviti vstanovlena Radyanska vlada Buv obranij vikonkom Richickoyi Radi trudivnikiv soldatskih i selyanskih deputativ U nogo vvijshli N D Sherbitov golova A S Kostenko sekretar E P Mickevich P I Milyukov Ya E Demidov V A Mesherskij chleni 1918 1921 roki okupaciyi mista j povitu vijskami kajzerivskoyi Nimechchini j burzhuaznoyi Polshi borotbi z bandami Galaka Struka Bulak Balahovicha Velicheznij materialnij zbitok nanesenij za cej chas gospodarstvu mista j povitu ale popri golod i rozruhu vzhe v 1921 roci dala pershij strum Richicka elektrostanciya v 1923 roci v lad diyuchih pidpriyemstv vstupili sirnikova fabrika Dnipro i fanernij zavod Do pochatku 1924 roku na povnu potuzhnist stav pracyuvati cvyahovij zavod 1925 roku v Rechici bulo sim derzhavnih promislovih pidpriyemstv iz zagalnim chislom robitnikiv 1 248 cholovik Vipusk valovoyi produkciyi v rik sklav 2 769 400 rub V 1926 roci Gomelska guberniya vhodit do skladu BRSR Rechicya staye centrom Richickogo okrugu a 8 grudnya 1926 roku v skladi Richickogo okrugu utvorenij Rechickij rajon Kinec 20 h i pochatok 30 h rokiv XX stolittya roki aktivnogo kolgospnogo budivnictva v Rechickomu rajoni Pershi kolgospi buli stvoreni v seredini 1929 roku im Kalinina selo Prokisel im Dzerzhinskogo selo Rovenska Sloboda Leninskij shlyah selo Parostok socializmu selo Glibiv i inshih Naprikinci 1929 roku v Richickomu rajoni bulo 17 kolgospiv U nih vhodilo 503 rodini Suspilnij fond gospodarstv stanoviv 5 076 ga ornoyi zemli 1 903 ga sinokisnih ugid 76 ga sadiv Do seredini 1930 roku v rajoni bulo vzhe 45 kolgospiv yaki poyednuvali 3 400 rodin 1933 roku vrozhajnist silskogospodarskih kultur po rajoni bula nastupnoyu zhito 10 5 c iz ga ozima pshenicya 11 5 pshenicya yarova 9 4 yachmin 12 c iz ga Gospodarstva rajonu mali 6 817 goliv velikoyi rogatoyi hudobi u tomu chisli 2 703 korovi Na kolektivnih fermah utrimuvalosya 1 315 ovec Do 1933 roku rajon specializuvavsya na viroshuvanni konopel i kartopli 1934 roku stav specializuvatisya na tvarinnictvi V 1940 roci v rajoni funkcionuvalo 80 kolgospiv Zagalna plosha silskogospodarskih ugid stanovila 99 724 ga ornoyi zemli 33 233 ga U rajoni bulo 80 molochno tovarnih ferm 71 vivceferma 58 svinarskih ferm U ci roki burhlivimi tempami jde j promislove budivnictvo Za roki troh dovoyennih p yatirichok u Rechici j rajoni buli pobudovani j uvedeni v diyu mehanizovana sirnikova fabrika X j Zhovten zavod dubilnih ekstraktiv im K Voroshilova vinzavod hlibozavod krohmalnij zavod lonozavod sudnobudivna verf V 1938 r u rezultati novogo administrativno teritorialnogo podilu suchasnoyi Gomelsheni buli utvoreni dvi oblasti Gomelska j Poliska 15 sichnya 1938 roku Rechicya j Rechickij rajon uvijshli do skladu Gomelskoyi oblasti a 27 veresnya mistu nadanij status mista oblasnogo pidporyadkuvannya Vasilevichi stali rajonnim centrom Poliskoyi oblasti Naselennya peredvoyennoyi Rechici stanovilo blizko 30 tisyach cholovik rajonu majzhe 57 tisyach 23 serpnya 1941 roku Rechici j rajon buli okupovani nimecko fashistskimi zagarbnikami Za chas okupaciyi voni znishili ponad 5 tisyach cholovik Yim chinili opir u misti 5 grup patriotichnogo pidpillya v rajoni diyali dvi partizanski brigadi im Voroshilova j Mesnik rajonne pidpillya 18 listopada 1943 roku Richicya bula zvilnena vijskami Biloruskogo frontu Pislyavoyenni roki stali dlya Rechicya rokami drugogo narodzhennya Vidnovlyuvalisya stari pidpriyemstva buduvalisya novi Snovu vstupili v lad cvyahovij zavod zavod dubilnih ekstraktiv zdanij v ekspluataciyu domobudivnij kombinat Vidnovleno j zanovo pobudovani sudnobudivelno sudnoremontnij zavod kombinat hliboproduktiv hlibozavod keramiko trubnij zavod zavod Termoplast Dijsnoyu velikoyu podiyeyu dlya Rechici j rajonu stalo vidkrittya v serpni 1964 roku Rechickogo rodovisha nafti 29 kvitnya 1965 roku pershi yiyi tonni vlilisya v magistralnij naftoprovid Druzhba Majzhe za 40 rokiv sho projshli vidtodi stvorena unikalna dlya Bilorusi galuz bagato v chomu sho vplivaye na ekonomichne blagopoluchchya Respubliki Na sogodnishnij den tilki v ob yednannya Byelorusneft vhodit 25 strukturnih pidrozdiliv iz shirokim diapazonom diyalnosti Na teritoriyi Poliskoyi zapadini vidkrite 61 rodovishe nafti probureno majzhe 20 miljoniv metriv girskih porid zakinchene budivnictvo blizko 1 400 shpar dobuto bilshe 100 mln tonn nafti dani na 1998 rik Pevni uspihi malo v 70 ti roki j silske gospodarstvo Z kozhnogo gektara bulo virosheno po 15 c zernovih U radgospi Vedrich gektar dav po 31 2 centneri Urozhaj kartopli sklav 266 c iz gektara Na sto ga silgospugid bulo otrimano po 180 c moloka Gospodarstvo bulo vidznacheno Pam yatnim praporom CK KPB Radi Ministriv BRSR i Bilsovprofa Najbilshim viprobuvannyam dlya promislovosti j silskogo gospodarstva stali 90 ti roki Ale vzhe do kincya yih za spadom virobnictva nastav jogo neuhilnij rist I teper rik u rik promislovist i silske gospodarstvo nabirayut oboroti Pro comu osoblivo govoryat dosyagnennya peredovikiv silskogo gospodarstva Richickogo rajonu kilkarazovih peremozhciv oblasnih i respublikanskih zmagan po zbirannyu zernovih i vihid produkciyi richickih promislovih pidpriyemstv na svitovij rinok DemografiyaNaselennya rajonu 105 000 cholovik 2 ge misce u tomu chisli v miskih umovah prozhivayut 70 800 cholovik Usogo nalichuyetsya 190 naselenih punktiv EkonomikaZa 2004 rik promislovimi pidpriyemstvami rajonu zrobleno produkciyi na sumu 229 6 mlrd rubTransportCherez rajon prohodyat zaliznicya j shose Gomel Kalinkovichi a takozh avtomobilni dorogi na Loyev Hojniki Bobrujsk Zhlobin Po Dnipru j Berezini zdijsnyuyetsya sudnoplavstvo Vidomi osobistostiU rajoni narodilis Dvornik Volodimir Andrijovich 1963 biloruskij politik s Sis Anatol Tihonovich 1959 2005 biloruskij poet PosilannyaV M Lebedyeva Gomelska oblast Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 6 Go Gyu 712 s ISBN 966 02 3966 1 Sajt rajvikonkomu Viznachni pam yatki Karta j korotki vidomostiSvitlogorskij rajon Zhlobinskij rajon Buda Koshelovskij rajonKalinkovickij rajon Gomelskij rajonHojnickij rajon Loyevskij rajon