Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Як-36 (виріб «В», за класифікацією НАТО: «Freehand» — «виконаний від руки малюнок») — радянський палубний штурмовик, прототип першого в СРСР серійного літака вертикального злету та посадки (ЛВЗП) Як-38.
| Як-36 | |
|---|---|
 | |
| Як-36 | |
| Призначення: | Палубний штурмовик вертикального злету та посадки |
| Перший політ: | 27 липня |
| На озброєнні у: | Військово-повітряні сили СРСР |
| Розробник: | ДКБ ім. Яковлєва |
| Виробник: |  СРСР завод №115 (Москва) |
| Всього збудовано: | 4 |
| Модифікації: | Як-38 |
| Конструктор: | О. С. Яковлєв |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Максимальна швидкість (МШ): | 1100 км/год |
| Дальність польоту: | 500 км |
| Практична стеля: | 11 000 м |
| Порожній: | 5400 кг |
| Двигуни: | 2 х ТРД |
| Маса підвісних елементів: | 2000 кг |
| Керовані ракети: | Р-60М |
 Як-36 у Вікісховищі | |
Історія
Наприкінці 50-х років колектив ДКБ ім. О. С. Яковлєва приступив до робіт зі створення літака вертикального злету та посадки. Реалізації цих задумів сприяла поява легкого і компактного ТРД . У 1960 році О. С. Яковлєв запропонував проект літака з двома форсованими двигунами Р-19-300 тягою по 1600 кгс як підйомно-маршових і одного підйомного Р-19-300 тягою 900 кгс.
У 1961 році розглядалися ще дві пропозиції: одномісний винищувач-бомбардувальник з двома підйомно-маршовими двигунами Р-21 і штурмовик з двома ТРД , оснащеними турбовентиляторними агрегатами. Останні представляли собою комбінацію ТРД і вентиляторів в крилі, що приводяться в дію газовим струменем підйомно-маршових двигунів. Дослідження цих проектів ствердили необхідність створення силової установки, що складається з ТРД і турбовентиляторного агрегату, малоресурсного ТРД тільки для злету та посадки та комбінованого двигуна з поворотним соплом.
В результаті проведених дослідних робіт до практичної реалізації прийняли проект, що отримав спочатку позначення «виріб В», а потім Як-36.
Розробка Як-36 велася під керівництвом С. Г. Мордвинова, що згодом став заступником головного конструктора. Провідними інженерами по машині були О. А. Сидоров та В. М. Павлов, а льотчиками — К. Б. Бекірбаєв і В. М. Горшков.
До цього часу у Великій Британії вже літав дослідний ЛВЗП «Харрієр» з одним підйомно-маршовим ТРД і чотирма поворотними соплами. Але вітчизняні авіаконструктори пішли своїм шляхом. Призначення літака і вибір підйомно-маршових ТРД з поворотними соплами зумовили необхідність установки в носовій і хвостовій частині фюзеляжу струменевих двигунів з великою тягою, а один з них довелося винести вперед на довгій штанзі, оскільки призначення їх полягало не тільки в управлінні літаком на перехідних режимах, але і в балансуванні при висінні. Двигуни розмістили в носовій частині фюзеляжу, а їх сопла — в районі центру мас машини. Струменеві двигуни керувались автопілотом. Розгін виконувався під час повороту сопел двигунів в горизонтальне положення.
Зазначена компоновка силової установки призвела до застосування шасі з одноколісною носовою опорою і двоколісною задньою. Щоб забезпечити надійну безпеку пілота в позаштатних ситуаціях, у літаку встановили пристрій автоматичного примусового катапультування. Була також система автоматичного управління на близьконульових швидкостях польоту.
Було побудовано чотири зразка машини. Одна, з бортовим номером 36, призначалася для випробувань на міцність, на другій машині, з номером 37, відпрацьовувалися злети і посадки, в тому числі в режимі вільного висіння (за два роки було виконано 82 висіння). Цей екземпляр літака зазнав аварії: при вертикальній посадці зламалося шасі. На третій машині (номер 38) перевірялася ефективність доробок струменевих двигунів, автопілота і органів управління в кабіні пілота. Підбиралися оптимальні норми витрати повітря, які надавали літаку стійкість на висінні і робили машину більш керованою.
Робота просувалася повільно. Поведінка багатотонної машини, яка часом розгойдувалася над аеродромом, як маятник, і майже не піддавалася управлінню, вимагала детального вивчення і доопрацювання. Лише дослідним шляхом вдалося визначити необхідні параметри кількості повітря і палива. Нарешті, випробувачі і В. Т. Мухін почали готуватися до першого польоту ЛВЗП.
27 липня 1964 льотчик-випробувач В. Г. Мухін виконав перший політ, але з розгоном і пробігом, оскільки було невідомо, як поведе себе літак у повітрі. Після цього доопрацювали всі три машини, встановивши на них по два підфюзеляжних кіля. Але щоб здійснити вертикальний зліт, знадобилося ще майже півтора року доопрацювань. Тільки 24 березня 1966 відбувся політ по колу з вертикальним злетом і посадкою, і ця дата стала днем народження вітчизняного ЛВЗП.
У липні 1967 в Домодєдово на авіаційному параді тисячі людей побачили літак з унікальними властивостями. На пілонах під крилом глядачі могли спостерігати підвішені блоки НАР . Але це було бутафорське озброєння, оскільки слабким місцем літака залишалася мала вантажопідйомність. Низьке корисне навантаження даного ЛВЗП робила його безперспективним, і незабаром в ОКБ приступили до розробки бойового літака Як-36М, що отримав після прийняття на озброєння позначення Як-38.
Представники
Всього було побудовано чотири дослідницьких літака, з них два для наземних і два для льотних випробувань.
«Виріб В-1» (бортовий номер — 36)
Перший із серії дослідних зразків Як-36, зразок для наземних випробувань. Призначався для дослідження температурних полів, створюваних розжареними газами при вертикальних злеті та посадці. Під час них літак піднімався на висоту 5 метрів над землею, будучи підвішеним на так званому кабель-крані. У 1963–1964 роках борт проходив випробування в ЦАГІ в аеродинамічній трубі Т-101. У другій половині 1964 року в конструкцію борта були внесені зміни, після чого випробування продовжилися. У січні 1981 року виріб В-1 був передано в експозицію Музею ВПС в Моніно, де він перебуває і зараз. В музеї бортовий номер був змінений на 35.
«Виріб В-2» (літак без бортового номера)
Другий з серії дослідних зразків Як-36, зразок для статичних випробувань. Збірка була завершена наприкінці 1962 року. Ймовірно після закінчення випробувань був розібраний на метал.
«Виріб В-3» (бортовий номер — 37)
Третій із серії дослідних зразків Як-36, перший льотний зразок. Літак був завершена на початку 1963 року. Спершу борт проходив наземні випробування, в червні — перші висіння на кабель-крані. 23 червня було здійснено перше вільне висіння. 23-30 липня було здійснено ще дев'ять висінь. У другій половині 1964 року в конструкцію борта були внесені зміни. В жовтні 1966 року борт демонструвався в статичній експозиції на авіабазі Кубинка представникам вищого військового та політичного керівництва СРСР та країн Варшавського договору. 7-8 липня 1967 року — репетиція перед авіашоу в Домодєдово, 8 липня борт отримав ушкодження. Його швидко відремонтували, але заради безпеки демонстраційний політ 9 липня був здійснений іншим бортом — виробом В-4. У 1972 році використовувався для дослідження впливу розжарених газів на покриття палуби авіаносного крейсера проекту 1143. Подальша доля літака невідома.
«Виріб В-4» (бортовий номер — 38)
Четвертий із серії дослідних зразків Як-36, другий льотний зразок. Збірка була завершена на початку 1964 року, водночас конструкція літака мала відмінності від перших трьох дослідних зразків. 27 липня 1964 здійснив свій перший політ за літаковим профілем (пілотував Валентин Мухін). 7 лютого 1966 був здійснений перший політ за профілем «вертикальний зліт — горизонтальна посадка». 18 жовтня був здійснений політ на авіабазі Кубинка в присутності вищого військового та політичного керівництва СРСР та країн Варшавського договору. 7-8 липня 1967 року — репетиція перед авіашоу в Домодєдово, а 9 липня борт здійснив демонстраційний політ перед публікою. Пізніше виріб В-4 використовувався для підготовки льотчиків-випробувачів для програми Як-36М. Борт зазнав аварії в лютому 1971 року — жорстка посадка після висіння. Льотчик Леонід Рибіков не постраждав, але машину довелося списати.
Модифікації
- Як-36 (виріб В) — експериментальний штурмовик ВЗП
- Як-36А — легкий багатоцільовий ЛВЗП
- Як-36-70 — легкий штурмовик ВЗП
- Як-36-70Ф — легкий винищувач ВЗП
- Як-36М/Як-38 (виріб ВМ) — штурмовик ВЗП, подальший розвиток ідей, закладених у Як-36
Тактико-технічні характеристики
Технічні характеристики
- Екіпаж: 1 людина
- Довжина: 16,4 м
- Розмах крила: 10 м
- Висота: 4,3 м
- Площа крила: 17 м²
- Маса порожнього: 5400 кг
- Нормальна злітна: 9400 кг
- Двигуни: 2 х ТРД
- Тяга нефорсованих: 2 х 5000 кгс
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 1100 км/год
- Дальність дії: 500 км
- Практична стеля: 11000 м
Озброєння
Див. також
Джерела
- Як-36. Уголок неба
Посилання
- (рос.) Як-36 на сайті yak.ru
Примітки
- Як-36 [ 2010-08-27 у Wayback Machine.] на сайті airwar.ru
- Вертикального злету-посадки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yak 36 virib V za klasifikaciyeyu NATO Freehand vikonanij vid ruki malyunok radyanskij palubnij shturmovik prototip pershogo v SRSR serijnogo litaka vertikalnogo zletu ta posadki LVZP Yak 38 Yak 36Yak 36Priznachennya Palubnij shturmovik vertikalnogo zletu ta posadkiPershij polit 27 lipnyaNa ozbroyenni u Vijskovo povitryani sili SRSRRozrobnik DKB im YakovlyevaVirobnik SRSR zavod 115 Moskva Vsogo zbudovano 4Modifikaciyi Yak 38Konstruktor O S YakovlyevEkipazh 1 osobaMaksimalna shvidkist MSh 1100 km godDalnist polotu 500 kmPraktichna stelya 11 000 mPorozhnij 5400 kgDviguni 2 h TRDMasa pidvisnih elementiv 2000 kgKerovani raketi R 60MYak 36 u VikishovishiIstoriyaNaprikinci 50 h rokiv kolektiv DKB im O S Yakovlyeva pristupiv do robit zi stvorennya litaka vertikalnogo zletu ta posadki Realizaciyi cih zadumiv spriyala poyava legkogo i kompaktnogo TRD U 1960 roci O S Yakovlyev zaproponuvav proekt litaka z dvoma forsovanimi dvigunami R 19 300 tyagoyu po 1600 kgs yak pidjomno marshovih i odnogo pidjomnogo R 19 300 tyagoyu 900 kgs U 1961 roci rozglyadalisya she dvi propoziciyi odnomisnij vinishuvach bombarduvalnik z dvoma pidjomno marshovimi dvigunami R 21 i shturmovik z dvoma TRD osnashenimi turboventilyatornimi agregatami Ostanni predstavlyali soboyu kombinaciyu TRD i ventilyatoriv v krili sho privodyatsya v diyu gazovim strumenem pidjomno marshovih dviguniv Doslidzhennya cih proektiv stverdili neobhidnist stvorennya silovoyi ustanovki sho skladayetsya z TRD i turboventilyatornogo agregatu maloresursnogo TRD tilki dlya zletu ta posadki ta kombinovanogo dviguna z povorotnim soplom V rezultati provedenih doslidnih robit do praktichnoyi realizaciyi prijnyali proekt sho otrimav spochatku poznachennya virib V a potim Yak 36 Rozrobka Yak 36 velasya pid kerivnictvom S G Mordvinova sho zgodom stav zastupnikom golovnogo konstruktora Providnimi inzhenerami po mashini buli O A Sidorov ta V M Pavlov a lotchikami K B Bekirbayev i V M Gorshkov Do cogo chasu u Velikij Britaniyi vzhe litav doslidnij LVZP Harriyer z odnim pidjomno marshovim TRD i chotirma povorotnimi soplami Ale vitchiznyani aviakonstruktori pishli svoyim shlyahom Priznachennya litaka i vibir pidjomno marshovih TRD z povorotnimi soplami zumovili neobhidnist ustanovki v nosovij i hvostovij chastini fyuzelyazhu strumenevih dviguniv z velikoyu tyagoyu a odin z nih dovelosya vinesti vpered na dovgij shtanzi oskilki priznachennya yih polyagalo ne tilki v upravlinni litakom na perehidnih rezhimah ale i v balansuvanni pri visinni Dviguni rozmistili v nosovij chastini fyuzelyazhu a yih sopla v rajoni centru mas mashini Strumenevi dviguni keruvalis avtopilotom Rozgin vikonuvavsya pid chas povorotu sopel dviguniv v gorizontalne polozhennya Zaznachena komponovka silovoyi ustanovki prizvela do zastosuvannya shasi z odnokolisnoyu nosovoyu oporoyu i dvokolisnoyu zadnoyu Shob zabezpechiti nadijnu bezpeku pilota v pozashtatnih situaciyah u litaku vstanovili pristrij avtomatichnogo primusovogo katapultuvannya Bula takozh sistema avtomatichnogo upravlinnya na blizkonulovih shvidkostyah polotu Bulo pobudovano chotiri zrazka mashini Odna z bortovim nomerom 36 priznachalasya dlya viprobuvan na micnist na drugij mashini z nomerom 37 vidpracovuvalisya zleti i posadki v tomu chisli v rezhimi vilnogo visinnya za dva roki bulo vikonano 82 visinnya Cej ekzemplyar litaka zaznav avariyi pri vertikalnij posadci zlamalosya shasi Na tretij mashini nomer 38 pereviryalasya efektivnist dorobok strumenevih dviguniv avtopilota i organiv upravlinnya v kabini pilota Pidbiralisya optimalni normi vitrati povitrya yaki nadavali litaku stijkist na visinni i robili mashinu bilsh kerovanoyu Robota prosuvalasya povilno Povedinka bagatotonnoyi mashini yaka chasom rozgojduvalasya nad aerodromom yak mayatnik i majzhe ne piddavalasya upravlinnyu vimagala detalnogo vivchennya i doopracyuvannya Lishe doslidnim shlyahom vdalosya viznachiti neobhidni parametri kilkosti povitrya i paliva Nareshti viprobuvachi i V T Muhin pochali gotuvatisya do pershogo polotu LVZP 27 lipnya 1964 lotchik viprobuvach V G Muhin vikonav pershij polit ale z rozgonom i probigom oskilki bulo nevidomo yak povede sebe litak u povitri Pislya cogo doopracyuvali vsi tri mashini vstanovivshi na nih po dva pidfyuzelyazhnih kilya Ale shob zdijsniti vertikalnij zlit znadobilosya she majzhe pivtora roku doopracyuvan Tilki 24 bereznya 1966 vidbuvsya polit po kolu z vertikalnim zletom i posadkoyu i cya data stala dnem narodzhennya vitchiznyanogo LVZP U lipni 1967 v Domodyedovo na aviacijnomu paradi tisyachi lyudej pobachili litak z unikalnimi vlastivostyami Na pilonah pid krilom glyadachi mogli sposterigati pidvisheni bloki NAR Ale ce bulo butaforske ozbroyennya oskilki slabkim miscem litaka zalishalasya mala vantazhopidjomnist Nizke korisne navantazhennya danogo LVZP robila jogo bezperspektivnim i nezabarom v OKB pristupili do rozrobki bojovogo litaka Yak 36M sho otrimav pislya prijnyattya na ozbroyennya poznachennya Yak 38 PredstavnikiPershij doslidnij Yak 36 Virib V 1 Monino Tretij doslidnij Yak 36 Virib V 3 pered aviashou v Domodyedovo Vsogo bulo pobudovano chotiri doslidnickih litaka z nih dva dlya nazemnih i dva dlya lotnih viprobuvan Virib V 1 bortovij nomer 36 Pershij iz seriyi doslidnih zrazkiv Yak 36 zrazok dlya nazemnih viprobuvan Priznachavsya dlya doslidzhennya temperaturnih poliv stvoryuvanih rozzharenimi gazami pri vertikalnih zleti ta posadci Pid chas nih litak pidnimavsya na visotu 5 metriv nad zemleyu buduchi pidvishenim na tak zvanomu kabel krani U 1963 1964 rokah bort prohodiv viprobuvannya v CAGI v aerodinamichnij trubi T 101 U drugij polovini 1964 roku v konstrukciyu borta buli vneseni zmini pislya chogo viprobuvannya prodovzhilisya U sichni 1981 roku virib V 1 buv peredano v ekspoziciyu Muzeyu VPS v Monino de vin perebuvaye i zaraz V muzeyi bortovij nomer buv zminenij na 35 Virib V 2 litak bez bortovogo nomera Drugij z seriyi doslidnih zrazkiv Yak 36 zrazok dlya statichnih viprobuvan Zbirka bula zavershena naprikinci 1962 roku Jmovirno pislya zakinchennya viprobuvan buv rozibranij na metal Virib V 3 bortovij nomer 37 Tretij iz seriyi doslidnih zrazkiv Yak 36 pershij lotnij zrazok Litak buv zavershena na pochatku 1963 roku Spershu bort prohodiv nazemni viprobuvannya v chervni pershi visinnya na kabel krani 23 chervnya bulo zdijsneno pershe vilne visinnya 23 30 lipnya bulo zdijsneno she dev yat visin U drugij polovini 1964 roku v konstrukciyu borta buli vneseni zmini V zhovtni 1966 roku bort demonstruvavsya v statichnij ekspoziciyi na aviabazi Kubinka predstavnikam vishogo vijskovogo ta politichnogo kerivnictva SRSR ta krayin Varshavskogo dogovoru 7 8 lipnya 1967 roku repeticiya pered aviashou v Domodyedovo 8 lipnya bort otrimav ushkodzhennya Jogo shvidko vidremontuvali ale zaradi bezpeki demonstracijnij polit 9 lipnya buv zdijsnenij inshim bortom virobom V 4 U 1972 roci vikoristovuvavsya dlya doslidzhennya vplivu rozzharenih gaziv na pokrittya palubi avianosnogo krejsera proektu 1143 Podalsha dolya litaka nevidoma Virib V 4 bortovij nomer 38 Chetvertij iz seriyi doslidnih zrazkiv Yak 36 drugij lotnij zrazok Zbirka bula zavershena na pochatku 1964 roku vodnochas konstrukciya litaka mala vidminnosti vid pershih troh doslidnih zrazkiv 27 lipnya 1964 zdijsniv svij pershij polit za litakovim profilem pilotuvav Valentin Muhin 7 lyutogo 1966 buv zdijsnenij pershij polit za profilem vertikalnij zlit gorizontalna posadka 18 zhovtnya buv zdijsnenij polit na aviabazi Kubinka v prisutnosti vishogo vijskovogo ta politichnogo kerivnictva SRSR ta krayin Varshavskogo dogovoru 7 8 lipnya 1967 roku repeticiya pered aviashou v Domodyedovo a 9 lipnya bort zdijsniv demonstracijnij polit pered publikoyu Piznishe virib V 4 vikoristovuvavsya dlya pidgotovki lotchikiv viprobuvachiv dlya programi Yak 36M Bort zaznav avariyi v lyutomu 1971 roku zhorstka posadka pislya visinnya Lotchik Leonid Ribikov ne postrazhdav ale mashinu dovelosya spisati ModifikaciyiYak 36 virib V eksperimentalnij shturmovik VZP Yak 36A legkij bagatocilovij LVZP Yak 36 70 legkij shturmovik VZP Yak 36 70F legkij vinishuvach VZP Yak 36M Yak 38 virib VM shturmovik VZP podalshij rozvitok idej zakladenih u Yak 36Taktiko tehnichni harakteristikiTehnichni harakteristiki Yak 36 Ekipazh 1 lyudina Dovzhina 16 4 m Rozmah krila 10 m Visota 4 3 m Plosha krila 17 m Masa porozhnogo 5400 kg Normalna zlitna 9400 kg Dviguni 2 h TRD Tyaga neforsovanih 2 h 5000 kgsLotni harakteristiki Maksimalna shvidkist 1100 km god Dalnist diyi 500 km Praktichna stelya 11000 mOzbroyennya Bojove navantazhennya 2000 kg Kerovani raketi R 60M Kerovane ozbroyennya NAR bombiDiv takozhYak 38 Yak 141DzherelaYak 36 Ugolok nebaPosilannya ros Yak 36 na sajti yak ruPrimitkiYak 36 2010 08 27 u Wayback Machine na sajti airwar ru Vertikalnogo zletu posadki