Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каталіна Угорська (угор. Magyarországi Katalin), також Каталіна Арпад (серб. Каталина Арпадовић), (нар. близько 1256 — пом. після 1314) — угорська принцеса з династії Арпадів, донька короля Угорщини Стефана V та половецької княжни Єлизавети, дружина короля Сербії Стефана Драгутина.
| Каталіна Угорська | |
|---|---|
| Magyarországi Katalin | |
 Катерина, королева Сербії | |
| 5-а королева Сербії | |
| Початок правління: | осінь 1276 |
| Кінець правління: | 1282 |
| Попередник: | Єлена Анжуйська |
| Наступник: | Єлена Дука Ангеліна |
| Дата народження: | близько 1256 |
| Місце народження: | Угорське королівство |
| Дата смерті: | після 1314 |
| Місце смерті: | Срем |
| Чоловік: | Стефан Драгутин |
| Діти: | Стефан Владислав II, Єлизавета, Урошиця, Урсула, Маргарита, Катерина |
| Династія: | Арпади, Неманичі |
| Батько: | Стефан V Арпад |
| Мати: | Єлизавета Куманська |
Каталіна Угорська у Вікісховищі | |
Засновниця монастиря Троноша у Сербії.
Біографія
Каталіна народилася близько 1256 року. Вона була другою дитиною та другою донькою в родині «молодшого» короля Угорщини Стефана V та його дружини Єлизавети Половецької. Стефан V був нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого, праправнуком української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого. Її мати - Єлізавета, була донькою половецького хана Котяна, вождя наддніпрянських племен, що мешкали на теренах сучасної України та були союзниками князів Київської Русі.
Весь час її дитинства Стефан провів у військових суперечках зі своїм батьком, «старшим» королем Белою IV, а згодом — із зятем герцогом Оттокаром II. Офіційно Стефан правив територіями Хорватії, Славонії та Далмації, однак фактично ними керував бан. У 1258 році Стефан став правителем Трансільванії, проте продовжив захоплювати батьківські землі. У 1264 році матір Каталіни та молодшого брата Ласло було захоплено Белою і вони утримувалися у замку Шарошпатак. Загалом дівчинка мала старшу сестру Єлизавету і молодших Марію й Анну та братів Ласло й Андрія.
Близько 1268 року Каталіна була видана заміж за сербського принца Стефана Драгутина, старшого сина короля Стефана Уроша I. Цей шлюб мав слугувати гарантією миру між королівствами Сербії та Угорщини. За версією К.Коулі, цей союз був однією з умов звільнення короля Стефана Уроша I з угорського полону, в який він потрапив після невдалого військового походу.
У подружжя народилося кілька дітей, з яких відоміː
- Єлизавета (1270—близько 1331) — дружина бана Боснії Стефана I Котромана, мала шестеро дітей;
- Стефан Владислав II (близько 1270—1325) — господар Срема у 1316—1325 роках, був одруженим із венеційкою Констанцією Морозіні, дітей не мав;
- Урошиця (до 1285—до 1316) — чернець.
- Урсула — дружина бана Боснії та Хорватії Павла I Шубича, мала п'ятеро дітей;
- Маргарита;
- Катерина.
Сини Каталіни мали права на угорський престол, тому інші претенденти намагалися заручитися підтримкою Драгутина та його сім'ї.
У 1276 році її чоловік підняв повстання проти батька та став королем, заточивши Стефана Уроша в монастир. Правління Драгутина тривало шість років, до 1282, коли, впавши з коня в Єлечі, він зламав ногу. Після скликання ради у Дежеві, він зрікся трону на корись брата Милутина. Решту життя провів господарем Срема.
У 1284 році брат Каталіни Ласло IV Кун, який став королем Угорщини, подарував зятеві Мачву та місто Белград, який Драгутин зробив столицею Срема. Двір також розташувався в Белграді.
За два роки до смерті Драгутин відійшов від справ та подався у ченці. Його не стало у 1316 році. Каталіна померла за деякий час після нього.
Остання згадка про королеву датується 1315 роком, коли її в замку Белграда навідала невістка Симоніда. Каталіна нанесла візит у відповідь, і разом із Симонідою вони відвідали поховання свекрухи, королеви Єлени у монастирі Градац.
Зображення Каталіни збереглися на фресках церкви Святого Ахілла у Ариле та каплиці монастиря Джурджеві-Ступові.
Генеалогія
| Андрій II | Гертруда Меранська | Феодор I Ласкаріс | Анна Ангеліна | Сутой | ? | ? | ? | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Бела IV | Марія Ласкарина | Котян | ? | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Стефан V Арпад | Єлизавета Половецька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Каталіна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Монастир Троноша [1] [ 21 лютого 2009 у Wayback Machine.] (серб.)
- C. Cawley: Medieval Lands. Foundation for Medieval Genealogy, 2006–2007. [2] [ 2012-02-23 у Wayback Machine.] (англ.)
- G. Pauler, A magyar nemzet története, II, 437, 440, 468; Константин Јиречек, Историја Срба, прва књига, до 1537. године (друго, исправљено и допуњено издање, превео Ј. Радонић), Београд 1978, 192−193; У приказу Драгутиновог односа према Угарској путоказ нам је била студија Михаила Динића, Однос краља Милутина и Драгутина, Зборник радова, Српска академија наука, Византолошки институт, 3, 1955, 49−82; Такође: С. Ћирковић, Унутрашње борбе, 449−461.
- Середньовічний Белград [3] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Српски биографски речник, том 4, Матица српска, 2009. године, одредница „Каталина/Кателина“, стр.890
- John Fine: The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor: University of Michigan Press, 1994. .
- T. Wasilewski: Historia Jugosławii do XVIII wieku. W: W. Felczak, T. Wasilewski: Historia Jugosławii. Wrocław: Ossolineum, 1985. .
- S. Runciman: Nieszpory sycylijskie. Katowice: Wydawnictwo Książnica, 1997. .
- Средњовековна насеља на тлу Војводине, историјски процеси и догађаји, Уредник Ђура Харди, 2011–2015 [4] (серб.)
- Wertner Mór: Katalin királyné, magyar herczegnő, In: W. M.: A középkori délszláv uralkodók genealogiai története, Temesvár, nyomtatott a Csanád-Egyházmegyei Könyvsajtón, 61–63, 1891.
- Wertner Mór: Katalin. V. István legöregebb leánya, In: W. M.: Az Árpádok családi története, Nagy-Becskerek, Pleitz Ferencz Pál Könyvnyomdája, 505–508, 1892.
Посилання
- Генеалогія Каталіни Арпад [ 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Стефана Драгутина [ 20 червня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Історія Сербії в датах [ 23 квітня 2017 у Wayback Machine.] (босн.)
- (серб.)
- Відомі жінки в історії Угорщини [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (угор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katalina Ugorska ugor Magyarorszagi Katalin takozh Katalina Arpad serb Katalina Arpadoviћ nar blizko 1256 pom pislya 1314 ugorska princesa z dinastiyi Arpadiv donka korolya Ugorshini Stefana V ta poloveckoyi knyazhni Yelizaveti druzhina korolya Serbiyi Stefana Dragutina Katalina UgorskaMagyarorszagi KatalinKatalina UgorskaKaterina koroleva Serbiyi5 a koroleva SerbiyiPochatok pravlinnya osin 1276Kinec pravlinnya 1282Poperednik Yelena AnzhujskaNastupnik Yelena Duka AngelinaData narodzhennya blizko 1256Misce narodzhennya Ugorske korolivstvoData smerti pislya 1314Misce smerti SremCholovik Stefan DragutinDiti Stefan Vladislav II Yelizaveta Uroshicya Ursula Margarita KaterinaDinastiya Arpadi NemanichiBatko Stefan V ArpadMati Yelizaveta KumanskaKatalina Ugorska u Vikishovishi Zasnovnicya monastirya Tronosha u Serbiyi BiografiyaKatalina narodilasya blizko 1256 roku Vona bula drugoyu ditinoyu ta drugoyu donkoyu v rodini molodshogo korolya Ugorshini Stefana V ta jogo druzhini Yelizaveti Poloveckoyi Stefan V buv nashadkom Velikih knyaziv Kiyivskij Volodimira Monomaha ta Yaroslava Mudrogo prapravnukom ukrayinskoyi knyazhni Yefrosiniyi donki Velikogo knyazya Kiyivskogo Mstislava Velikogo Yiyi mati Yelizaveta bula donkoyu poloveckogo hana Kotyana vozhdya naddnipryanskih plemen sho meshkali na terenah suchasnoyi Ukrayini ta buli soyuznikami knyaziv Kiyivskoyi Rusi Ves chas yiyi ditinstva Stefan proviv u vijskovih superechkah zi svoyim batkom starshim korolem Beloyu IV a zgodom iz zyatem gercogom Ottokarom II Oficijno Stefan praviv teritoriyami Horvatiyi Slavoniyi ta Dalmaciyi odnak faktichno nimi keruvav ban U 1258 roci Stefan stav pravitelem Transilvaniyi prote prodovzhiv zahoplyuvati batkivski zemli U 1264 roci matir Katalini ta molodshogo brata Laslo bulo zahopleno Beloyu i voni utrimuvalisya u zamku Sharoshpatak Zagalom divchinka mala starshu sestru Yelizavetu i molodshih Mariyu j Annu ta brativ Laslo j Andriya Stefan Dragutin Blizko 1268 roku Katalina bula vidana zamizh za serbskogo princa Stefana Dragutina starshogo sina korolya Stefana Urosha I Cej shlyub mav sluguvati garantiyeyu miru mizh korolivstvami Serbiyi ta Ugorshini Za versiyeyu K Kouli cej soyuz buv odniyeyu z umov zvilnennya korolya Stefana Urosha I z ugorskogo polonu v yakij vin potrapiv pislya nevdalogo vijskovogo pohodu U podruzhzhya narodilosya kilka ditej z yakih vidomiː Yelizaveta 1270 blizko 1331 druzhina bana Bosniyi Stefana I Kotromana mala shestero ditej Stefan Vladislav II blizko 1270 1325 gospodar Srema u 1316 1325 rokah buv odruzhenim iz venecijkoyu Konstanciyeyu Morozini ditej ne mav Uroshicya do 1285 do 1316 chernec Ursula druzhina bana Bosniyi ta Horvatiyi Pavla I Shubicha mala p yatero ditej Margarita Katerina Sini Katalini mali prava na ugorskij prestol tomu inshi pretendenti namagalisya zaruchitisya pidtrimkoyu Dragutina ta jogo sim yi U 1276 roci yiyi cholovik pidnyav povstannya proti batka ta stav korolem zatochivshi Stefana Urosha v monastir Pravlinnya Dragutina trivalo shist rokiv do 1282 koli vpavshi z konya v Yelechi vin zlamav nogu Pislya sklikannya radi u Dezhevi vin zriksya tronu na koris brata Milutina Reshtu zhittya proviv gospodarem Srema U 1284 roci brat Katalini Laslo IV Kun yakij stav korolem Ugorshini podaruvav zyatevi Machvu ta misto Belgrad yakij Dragutin zrobiv stoliceyu Srema Dvir takozh roztashuvavsya v Belgradi Za dva roki do smerti Dragutin vidijshov vid sprav ta podavsya u chenci Jogo ne stalo u 1316 roci Katalina pomerla za deyakij chas pislya nogo Ostannya zgadka pro korolevu datuyetsya 1315 rokom koli yiyi v zamku Belgrada navidala nevistka Simonida Katalina nanesla vizit u vidpovid i razom iz Simonidoyu voni vidvidali pohovannya svekruhi korolevi Yeleni u monastiri Gradac Zobrazhennya Katalini zbereglisya na freskah cerkvi Svyatogo Ahilla u Arile ta kaplici monastirya Dzhurdzhevi Stupovi GenealogiyaAndrij II Gertruda Meranska Feodor I Laskaris Anna Angelina Sutoj Bela IV Mariya Laskarina Kotyan Stefan V Arpad Yelizaveta Polovecka Katalina PrimitkiMonastir Tronosha 1 21 lyutogo 2009 u Wayback Machine serb C Cawley Medieval Lands Foundation for Medieval Genealogy 2006 2007 2 2012 02 23 u Wayback Machine angl G Pauler A magyar nemzet tortenete II 437 440 468 Konstantin Јirechek Istoriјa Srba prva kњiga do 1537 godine drugo ispravљeno i dopuњeno izdaњe preveo Ј Radoniћ Beograd 1978 192 193 U prikazu Dragutinovog odnosa prema Ugarskoј putokaz nam јe bila studiјa Mihaila Diniћa Odnos kraљa Milutina i Dragutina Zbornik radova Srpska akademiјa nauka Vizantoloshki institut 3 1955 49 82 Takoђe S Ћirkoviћ Unutrashњe borbe 449 461 Serednovichnij Belgrad 3 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl LiteraturaSrpski biografski rechnik tom 4 Matica srpska 2009 godine odrednica Katalina Katelina str 890 John Fine The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest Ann Arbor University of Michigan Press 1994 ISBN 0 472 10079 3 T Wasilewski Historia Jugoslawii do XVIII wieku W W Felczak T Wasilewski Historia Jugoslawii Wroclaw Ossolineum 1985 ISBN 83 04 01638 9 S Runciman Nieszpory sycylijskie Katowice Wydawnictwo Ksiaznica 1997 ISBN 83 7132 116 3 Sredњovekovna naseљa na tlu Voјvodine istoriјski procesi i dogaђaјi Urednik Ђura Hardi 2011 2015 4 serb Wertner Mor Katalin kiralyne magyar herczegno In W M A kozepkori delszlav uralkodok genealogiai tortenete Temesvar nyomtatott a Csanad Egyhazmegyei Konyvsajton 61 63 1891 Wertner Mor Katalin V Istvan legoregebb leanya In W M Az Arpadok csaladi tortenete Nagy Becskerek Pleitz Ferencz Pal Konyvnyomdaja 505 508 1892 PosilannyaGenealogiya Katalini Arpad 14 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Genealogiya Stefana Dragutina 20 chervnya 2008 u Wayback Machine angl Istoriya Serbiyi v datah 23 kvitnya 2017 u Wayback Machine bosn serb Vidomi zhinki v istoriyi Ugorshini 29 bereznya 2017 u Wayback Machine ugor