Вирівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Вири.
Вирівська волость | ||||
Центр | Вири | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 45 854 (1885) | |||
Населення | 4823 осіб (1885) | |||
Густота | 9.6 осіб / км² | |||
Наступники | ґміна Клєсув | |||
Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 11 сільських громад. Населення — 4823 особи (2307 чоловічої статі та 2516 — жіночої), 584 дворових господарства.
Основні поселення волості:
- Вири — колишнє власницьке село за 120 верст від повітового міста, 349 осіб, 34 двори; волосне правління; постоялий будинок.
- Єльне — колишнє власницьке село, 310 осіб, 37 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Кам'яне — колишнє власницьке село при річці Случ, 550 осіб, 80 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, вітряк.
- Малі-Селищі — колишнє власницьке село, 232 особи, 39 дворів, православна церква, постоялий будинок, винокурний завод.
- Осницьк — колишнє власницьке село, 223 особи, 40 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Томашград (Сехи) — колишнє власницьке містечко, 361 особа, 59 дворів, православна церква, католицька каплиця, постоялий будинок.
- Чудель — колишнє власницьке село при річці Случ, 590 осіб, 108 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Під владою Польщі
Гміна Клєсув | |
1920—1939 | |
Воєводство | Поліське, Волинське |
---|---|
Повіт | Сарненський |
Адмінцентр гміни | Клесів |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 14 |
Населення (1921) • населення • густота населення | 9 960 |
Після окупації Волині поляками волость називалася гміною Вири і входила до Сарненського повіту Поліського воєводства.
15 травня 1922 р. перейменована на ґміна Клєсув у зв'язку з перенесенням адміністративного центру.
16 грудня 1930 ґміна у складі повіту була передана до Волинського воєводства.
Польською окупаційною владою на території ґміни велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 14 громад:
- Чабель — село: Чабель та хутір: Кравцева-Даровизна;
- Чудель — село: Чудель та хутори: Бутилки і Будки;
- Ясногірка — село: Ясногірка, гаївка: Дубрівка та хутір: Говч;
- Єльне — село: Єльне, залізнична станція: Єльне та хутори: Хворозбит, Кружки, Камінь, Млинок, Острів, Підпар, Пласток, Підкруг і Сергіївка;
- Кам'яне — село: Кам'яне та хутори: Довгий-Островок, Довгий-Брід, Гуски, Града, Вакулин, Загалля, Застав'я і Замлиння;
- Клесів — село: Клесів, селище: Клесів, хутори: Кремінне, Пухач, Вілька-Клесівська і Здилів та колонія: Ліщинець;
- Крита-Слобода — село: Крита-Слобода та хутір: Завереття;
- Лядо — село: Лядо, залізнична станція: Лядо, фільварок: Лядо і Мединь-Славків та колонії: Омельне, Перестанець і Татинне;
- Ломськ — село: Ломськ, колонія: Бесідка, фільварок: Шичеве та селище: Томашгород;
- Малі-Селищі — село: Малі-Селищі й Рудня-Сідлиська та хутір: Зеленява;
- Осницьк — село: Осницьк та хутори: Крушина, Пугачівка і Смолярня;
- Томашгород — село: Томашгород, гаївка: Лядкове-Лядо та хутори: Підбуч, Саклів, Стеблик, Шершень, Тухове, Закруг і Заброди;
- Теодорівка — село: Теодорівка та колонія: Липники;
- Вири — село: Вири і Олексіївка, колонія: Альбин та хутори: Бараки-Товсті, Брід і Цегельня.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Клесівського району.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 75-76 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virivska volost administrativno teritorialna odinicya Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr selo Viri Virivska volostCentr ViriPlosha 45 854 1885 Naselennya 4823 osib 1885 Gustota 9 6 osib km Nastupniki gmina Klyesuv Stanom na 1885 rik skladalasya z 14 poselen 11 silskih gromad Naselennya 4823 osobi 2307 cholovichoyi stati ta 2516 zhinochoyi 584 dvorovih gospodarstva Osnovni poselennya volosti Viri kolishnye vlasnicke selo za 120 verst vid povitovogo mista 349 osib 34 dvori volosne pravlinnya postoyalij budinok Yelne kolishnye vlasnicke selo 310 osib 37 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok Kam yane kolishnye vlasnicke selo pri richci Sluch 550 osib 80 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok vodyanij mlin vitryak Mali Selishi kolishnye vlasnicke selo 232 osobi 39 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok vinokurnij zavod Osnick kolishnye vlasnicke selo 223 osobi 40 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok vodyanij mlin Tomashgrad Sehi kolishnye vlasnicke mistechko 361 osoba 59 dvoriv pravoslavna cerkva katolicka kaplicya postoyalij budinok Chudel kolishnye vlasnicke selo pri richci Sluch 590 osib 108 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok vodyanij mlin Pid vladoyu PolshiGmina Klyesuv1920 1939Voyevodstvo Poliske VolinskePovit SarnenskijAdmincentr gmini KlesivTip gmini SilskaGromadi 14Naselennya 1921 naselennya gustota naselennya 9 960 Pislya okupaciyi Volini polyakami volost nazivalasya gminoyu Viri i vhodila do Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva 15 travnya 1922 r perejmenovana na gmina Klyesuv u zv yazku z perenesennyam administrativnogo centru 16 grudnya 1930 gmina u skladi povitu bula peredana do Volinskogo voyevodstva Polskoyu okupacijnoyu vladoyu na teritoriyi gmini velasya derzhavna programa budivnictva polskih kolonij i zaselennya polyakami Na 1936 rik gmina skladalasya z 14 gromad Chabel selo Chabel ta hutir Kravceva Darovizna Chudel selo Chudel ta hutori Butilki i Budki Yasnogirka selo Yasnogirka gayivka Dubrivka ta hutir Govch Yelne selo Yelne zaliznichna stanciya Yelne ta hutori Hvorozbit Kruzhki Kamin Mlinok Ostriv Pidpar Plastok Pidkrug i Sergiyivka Kam yane selo Kam yane ta hutori Dovgij Ostrovok Dovgij Brid Guski Grada Vakulin Zagallya Zastav ya i Zamlinnya Klesiv selo Klesiv selishe Klesiv hutori Kreminne Puhach Vilka Klesivska i Zdiliv ta koloniya Lishinec Krita Sloboda selo Krita Sloboda ta hutir Zaverettya Lyado selo Lyado zaliznichna stanciya Lyado filvarok Lyado i Medin Slavkiv ta koloniyi Omelne Perestanec i Tatinne Lomsk selo Lomsk koloniya Besidka filvarok Shicheve ta selishe Tomashgorod Mali Selishi selo Mali Selishi j Rudnya Sidliska ta hutir Zelenyava Osnick selo Osnick ta hutori Krushina Pugachivka i Smolyarnya Tomashgorod selo Tomashgorod gayivka Lyadkove Lyado ta hutori Pidbuch Sakliv Steblik Shershen Tuhove Zakrug i Zabrodi Teodorivka selo Teodorivka ta koloniya Lipniki Viri selo Viri i Oleksiyivka koloniya Albin ta hutori Baraki Tovsti Brid i Cegelnya Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel gmina likvidovana u zv yazku z utvorennyam Klesivskogo rajonu DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 75 76 4 travnya 2017 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi