Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Улад давньоірл Ulaid ˈʊləðʲ ірл Ulaidh ˈʊləɣʲ королівство у стародавній Ірландії зі столицею у місті нині не існуючому Е

Улад

Улад

Улад (давньоірл. Ulaid, [ˈʊləðʲ], ірл. Ulaidh, [ˈʊləɣʲ]) — королівство у стародавній Ірландії зі столицею у місті (нині не існуючому) Емайн Маха, що описане переважно по легендах так званого «Уладського циклу», що був записаний значно пізніше розпаду королівства — приблизно у VII столітті ірландськими монахами, що записували усні легенди та перекази. Королівсво існувало у II ст. до нової ери — IV ст. нової ери. Згідно з давніми ірландськими легендами — з 1700 року до н. е. Археологічні розкопки підтверджують існування королівства з вказаною столицею, легенди повідомляють про одяг жителів королівства, особливості звичаїв та історію королівства.

ірл. Ulaidh
Улад
II ст. до нової ери - IV ст. нової ери – 1177 ↓
image image
Прапор Герб
image
Улад: історичні кордони на карті
Територія давнього королівства Улад. Тепер ця частина Ірландії називається Ольстер — на честь давнього королівства
Столиця Емайн Маха
Мови ірландська
Релігії християнство
Форма правління монархія
Король
 - 1286-1272 до н. е. Ебер Донн
Фергус Фога
Історія
 - Засновано II ст. до нової ери - IV ст. нової ери
 - Ліквідовано 1177
Наступник
Тір Конайлл image
Айлех image
Айргіалла image
image
Карта Ірландії після падіння і розпаду королівства Улад. Показані володіння різних гілок королівського роду О'Нейлів та дрібні васальні королівства.

Королівство Улад, що теоретично було васальним щодо верховного короля Ірландії, було по суті конфедерацією п'яти васальних королівств: Дал н-Арайде, Дал Ріада, Дал Фіатах, Ві Ехах Кобо, Конайлле Муйрхемне під владою короля Уладу.

Назва

Назва королівства виникла як етнонім — назви племені (туат) чи групи племен, що населяли цю територію. Назва племені згадується у Птомелея — Улуті (гр. — Ούολουντοι) чи Уолунті чи Волунті. Є гіпотеза, що назва походить від «ул» — борода. Тобто улад — бородаті. Давні ірландські скели повідомляють, що предками уладів було плем'я ерайн (ірл. Érainn) та дайріне (ірл. Dáirine). Легенди повідомляють про давній клан Дедад (ірл. Clanna Dedad), що був засновником королівства, і від назви цього клану, мовляв, і походить назва королівства. Т. Ф. О'Рейлі (ірл. T. F. O'Rahilly) вважає, що улад було однієї з гілок племені ерайн — кельтського племені, що в давнину заселило Ірландію асимілювали більшість давніх аборигенів. Також вважається, що ерайн та дедад це були племена які Птолемей згадує як даріні (лат. Darini).

image
Кельтські племена на території Ірландії за Птолемеєм.

Археологічні артефакти

Френціс Джон Бірн (ірл. Francis John Byrne) пише, що археологічні артефакти латенського періоду на території королівства Улад бідні та убогі. Але тим не менше, археологічні знахідки — зброя, вироби з металу — дозволяють стверджувати, що вже в III столітті до н.е. на території Уладу вже кельтські племена, що перебували на стадії залізної доби і мали глибокі знання з металургії та були майстерними зброярами. Є гіпотеза, що вони ще раніше переселилися з території Британії і поглинули місцеве більш давнє доіндоєвропейське населення.

image
Прапор середньовічного королівства Улад.

Історія та легенди

Згідно з «Книгою захоплень», розділення Ірландії на п'ять королівств, а значить і утворення королівства Улад було здійснено п'ятьма братами-вождями племені Фір Болг, які завоювали Ірландію.

image
Герб сучасного графства Антрім на території якого було розташоване середньовічне королівство Улад.
image
Герб сучасного графства Даун, територія якого входила в середньовічне королівство Улад.

Королівство Улад прославилось в давній Ірландії своїми воїнами, військовим мистецтвом, бойовими колісницями. Королі Уладу не один раз скидали з трону верховного короля Ірландії і самі ставали верховними королями. Королівство Улад згідно з легендами та переказами найчастіше конфліктувало та воювало з королівством Коннахт. Верховний король Ірландії часто мусив шукати підтримки в королівстві Коннахт для того щоб приборкати регулярно непокірний та войовничий Улад. Найвідоміший військовий ватажок короліства — легендарний ірландський епічний герой Кухулін (Пес Кулана).

Символом влади в королівстві Улад був кінь. Легенди повідомляють, що коли до влади в Уладі приходив новий король, він здійснював жертвоприношення коня. Символом королівства була відрубана рука — згідно з легендою, під час чергового завоювання Ірландії старійшини племені пливучи на кораблях вирішили, що тому дістанеться ця земля, хто першим рукою торкнеться цієї землі. І коли кораблі навипередки наближалися до землі Уладу, один із ватажків відрубав свою руку і докинув до землі.

Падіння і розпад королівства

Королівство було знищене і розділене на три окремі менші королівства за правління верховного короля Ірландії на ім'я Муйредах Тірех (310–343 роки правління). Цей король взяв на службу трьох братів Колла, які вбили його батька. Згідно зі звичаями кровної помсти, він мусив би вбити братів Колла, але він знав пророцтво друїдів: якщо він уб'є братів Колла, то жоден з його нащадків не буде верховним королем Ірландії. Муйредах Тірех вирішив, що братам Колла слід мати своє маленьке вассальне королівство. І він наказав братам Колла йти війною на Улад, який у той час черговий раз виразив свою непокірність верховному королю. Брати Колла розбили армію Уладу в битві біля Ахайд Лейхдейрк (ірл. Achaidh Leithdeircc) у 332 році. Потім знищили столицю королівства — Емайн Маху. Після цього ні столиця, ні королівство вже більше ніколи не відродилось. Останнім королем Уладу був Фергус Фога (ірл. Fergus Foga), який був убитий братами Колла під час битви. Брати заснували на території знищеного Уладу королівство Айргіалла (ірл. Airgíalla), яке існувало понад 1000 років і відіграло важливу роль у подальшій історії Ірландії. Більша частина колишнього королівства Улад стала особистими володіннями короліського роду О'Нейлів, які аж до кінця Х століття були верховними королями Ірландії.

Середньовічне королівство Улад

На уламках давнього королівства Улад утворилося значно менше королівство, яке носилу цю ж назву Улад. Пізніше ці території і королівство стали називатися Ольстер — перекручене вікінгами та англо-саксами слово «Улад». Воно мало значний вплив на історію Британських островів, хоч і не було вже могутнім і централізованим. До складу цього королівства входили деякий час менші васальні королівства — Дал Ріада, населене племенем скотт, яке потім завоювало територію західної Шотландії і перетворилося у ІХ столітті в нове королівство — Шотландія; королівства Дал н-Арайде та Дал Фіатах. Середньовічне королівство Улад проіснувало до 1201 року і було завойоване норманами та англо-саксами. Династія королів Уладу МакДонлеві (ірл. MacDonlevy) була повалена у 1177 році нормансько-англо-саксонським завойовником Джоном де Курсі (англ. John de Courcy). На завойованих землях Уладу (Ольстера) не було призначено ерла (графа) аж до 1333 року. Але титул королів Уладу (Ольстера) за собою зберігали у 1364-1542 роках королі невеликого ірландського королівства Тір Еогайн.

Список королів Уладу

Давні королі

(дата правління приблизна, в історичності їх є сумніви, наведені дати згідно «Історії Ірландії» Джеффрі Кітінга):

  • Ебер Донн (ірл. Eber Donn) (1286 — 1272 до н. е.)
  • Кімбаех (ірл. Cimbáeth) (488 — 468 до н. е.)
  • Маха Рудоволоса (ірл. Macha Mong Ruad) (468 — 461 до н. е.)
  • Фергус мак Леті (ірл. Fergus mac Léti) (близько 151—135 до н. е.)
  • Конгал Клайрінгнех (ірл. Congal Cláiringnech) (135 — 120 до н. е.)
  • Росс Руад (ірл. Ross Ruad)
  • Еохайд Салбуйде (ірл. Eochaid Sálbuide)
  • Фергус мак Ройх (ірл. Fergus mac Róich)
  • Конхобар мак Несса (ірл. Conchobar mac Nessa)
  • Кускрайд мак Конхобар (ірл. Cúscraid mac Conchobar)
  • Фіатах Фінн (ірл. Fíatach Finn)
  • Еллім мак Конрах (ірл. Éllim mac Conrach)
  • Мал мак Рохріде (ірл. Mal mac Rochride)
  • Тіпрайті Тірех (ірл. Tipraiti Tireach)
  • Енгус Гойбненн мак Фергус Галлен вейк Тібрайде Тірех (ірл. Áengus Goibnenn mac Fergus Gallen mheic Tibraide Tirech)
  • Фергус Дубдетах (ірл. Fergus Dubdétach)
  • Енгус Фінн мак Фергус Дубдетах (ірл. Aengus Finn mac Fergus Dubdétach)
  • Лугайд Лорк мак Енгус Фінн (ірл. Lugaid Lorc mac Áengus Finn)
  • Дуб мак Фомор вейк Айргетмар (ірл. Dub mac Fomor mheic Airgetmar)
  • Фіаху Арайде мак Енгус Гойбненн вейк Фергус Галлен (ірл. Fiachu Araide mac Áengus Goibnenn mheic Fergus Gallen)
  • Федлімід мак Гас вейк Фіаху Арайде (ірл. Fedlimid mac Cas mheic Fiachu Araide)
  • Імхад мак Федлімід (ірл. Imchad mac Fedlimid)
  • Рос мак Імхад (ірл. Ros mac Imchad)
  • Кронн Бадруй мак Еохайд вейк Лугайд мак Рос мак Імхад (ірл. Cronn Badruí mac Eochaid mheic Lugaid mac Ros mac Imchad)
  • Фергус Фога мак Фрехар Фойртрім (ірл. Fergus Foga mac Fraechar Foirtriun)
  • Каелбад мак Кронн Бадруї (ірл. Cáelbad mac Cronn Badruí)
  • Саран мак Каелбад (ірл. Saran mac Cáelbad)

Середньовічні королі королівства Улад

Вказані роки правління

  • Форга мак Даллан вейк Дубхах мак Міанах мак Лугайд Лорк (ірл. Forga mac Dallán mheic Dubthach mac Mianach mac Lugaid Lorc) (близько 465)
  • Муйредах Муйндерг мак Форга мак Даллан (ірл. Muiredach Muinderg mac Forga mac Dallan) (465—489)
  • Ехайд мак Муйредайг Муйндерг (ірл. Eochaid mac Muiredaig Muinderg) (489—509).
  • Кайрелл мак Муйредайг Муйндерг (ірл. Cairell mac Muiredaig Muinderg) (509—532).
  • Еохайд мак Кондлай мак Каолбад (ірл. Eochaid mac Condlai mac Caolbad) (532—553).
  • Фергне мак Енгуссо Ібдайг (ірл. Fergnae mac Oengusso Ibdaig) (553—557).
  • Демман мак Кпйрелл (ірл. Demmán mac Cairell) (557—572).
  • Баетан мак Кайрілл (ірл. Báetán mac Cairill) (572—581).
  • Аед Дуб мак Суйбні (ірл. Áed Dub mac Suibni) (581—588).
  • Фіахне мак Баетайн — Фіахне Лурган (ірл. Fiachnae mac Báetáin (Fiachnae Lurgan) (588—626).
  • Фіахне мак Деммайн (ірл. Fiachnae mac Demmáin) (626—627).
  • Конгал Каех – Конгал мак Сганнал (ірл. Congal Cáech (Congal mac Sgánnail) (627—637).
  • Дунхад мак Фіахнай (ірл. Dúnchad mac Fiachnai) (637—644).
  • Маел Кобо мак Фіахнай (ірл. Máel Cobo mac Fiachnai) (644—647).
  • Блахмак мак Маеле Кобо (ірл. Blathmac mac Máele Cobo) (647—670).
  • Конгал Кеннфота мак Дунхада (ірл. Congal Cennfota mac Dúnchada) (670—674).
  • Фергус мак Едайн (ірл. Fergus mac Áedáin) (674—692).
  • Бекк Байррхе мак Блаймайк (ірл. Bécc Bairrche mac Blathmaic) (692—707).
  • Ку Хуаран мак Дунгайл Ейлні (ірл. Cú Chuarán mac Dúngail Eilni) (707—708).
  • Аед Ройн мак Бекке Байррхе (ірл. Áed Róin mac Bécce Bairrche) (708—735).
  • Кахуссах мак Айлелло (ірл. Cathussach mac Ailello) (735—749).
  • Брессал мак Аедо Ройн (ірл. Bressal mac Áedo Róin) (749—750).
  • Фіахне мак Аедо Ройн (ірл. Fiachnae mac Áedo Róin) (750—789).
  • Томмалтах мак Індрехтайг (ірл. Tommaltach mac Indrechtaig) (789 – 790).
  • Еохайд мак Фіахнай (ірл. Eochaid mac Fiachnai) (790 – 810).
  • Кайрель мак Фіахнай (ірл. Cairell mac Fiachnai) (810 – 819).
  • Маел Брессайл мак Айлілло (ірл. Máel Bressail mac Ailillo) (819 – 825).
  • Муйредах мак Еохада (ірл. Muiredach mac Eochada) (825 – 839).
  • Матудан мак Муйредайг (ірл. Matudán mac Muiredaig) (839 – 857).
  • Лехлобар мак Лойнгсіг (ірл. Lethlobar mac Loingsig) (857 – 873).
  • Кахалан мак Інрехтайг (ірл. Cathalán mac Indrechtaig) (857 – 871).
  • Айнбіх мак Аедо (ірл. Ainbíth mac Áedo) (873 – 882).
  • Еохокан мак Аедо (ірл. Eochocán mac Áedo) (882 – 883).
  • Айремон мак Аедо (ірл. Airemón mac Áedo) (882 – 886).
  • Фіахне мак Айнбіха (ірл. Fiachnae mac Ainbítha) (886 – 886).
  • Бекк мак Айремойн (ірл. Bécc mac Airemóin) (886 – 893).
  • Муйредах мак Еохокайн (ірл. Muiredach mac Eochocáin) (893 – 895).
  • Маел Мохейрге мак Індрехтайг (ірл. Máel Mocheirge mac Indrechtaig) (893 – 896).
  • Айтіх мак Лайгні (ірл. Aitíth mac Laigni) (896 – 898).
  • Кенн Етіг мак Лехлобайр (ірл. Cenn Etig mac Lethlobair) (896 – 900).
  • Аед мак Еохокайн (ірл. Áed mac Eochocáin) (898 – 919).
  • Дубгалл мак Аеда (ірл. Dubgall mac Áeda) (919 – 925).
  • Лойнгсех мак Кінн Етіг (ірл. Loingsech mac Cinn Etig) (925 – 932).
  • Еохайд мак Конайлл (ірл. Eochaid mac Conaill) (932 – 937).
  • Матудан мак Аеда (ірл. Matudán mac Áeda) (937 – 950).
  • Ардгал мак Матудайн (ірл. Ardgal mac Matudáin) (950 – 970).
  • Ніалл мак Аеда (ірл. Niall mac Áeda) (970 — 971).
  • Аед мак Лойнгсіг (ірл. Áed mac Loingsig) (971 — 972).
  • Еохайд мак Ардгайл (ірл. Eochaid mac Ardgail) (972 – 1004).
  • Гілла Комгайлл мак Ардгайл (ірл. Gilla Comgaill mac Ardgail) (1004 – 1005).
  • Маел Руанайд мак Ардгайл (ірл. Máel Ruanaid mac Ardgail) (1005 – 1007).
  • Матудан мак Домнайлл (ірл. Matudán mac Domnaill) (1007 – 1007).
  • Дуб Туйнне ін. Торк мак Еохада (ірл. Dub Tuinne («In Torc») mac Eochada) (1007 – 1007).
  • Домналл мак Дуйв Туйнне (ірл. Domnall mac Duibh Thuinne) (1007).
  • Ніалл мак Дейв Туйнне (ірл. Niall mac Duib Thuinne) (1007 – 1016).
  • Муйредах мак Матудайн (ірл. Muiredach mac Matudáin) (1007 – 1008).
  • Ніалл мак Еохада (ірл. Niall mac Eochada) (1016 – 1063).
  • Еохайд мак Нейлл мак Еохада (ірл. Eochaid mac Néill meic Eochada) (? – 1062).
  • Доннхад О’Махгамна (ірл. Donnchad Ua Mathgamna) (1063 – 1065).
  • Ку Улад О’Флайхрі (ірл. Cú Ulad Ua Flaithrí) (1065 – 1071).
  • Дохлайнн О’Маел Руанайд (ірл. Lochlainn Ua Máel Ruanaid) (1071 – 1071).
  • Донн Слейбе мак Еохада (ірл. Donn Sléibe mac Eochada) (1071 – 1078).
  • Аед Маредах О’хЕохада (ірл. Áed Meranach Ua hEochada) (1078 – 1080).
  • Голл на Горта ОМахгамна (ірл. Goll na Gorta Ua Mathgamna) (1080 – 1081).
  • Донн Слейбе мак Еохада (ірл. Donn Sléibe mac Eochada) (1081 – 1091).
  • Доннхад мак Дуїнн Слейбе (ірл. Donnchad mac Duinn Sléibe) (1091 – 1095).
  • Еохайд мак Дуїнн Слейбе (ірл. Eochaid mac Duinn Sléibe) (1095 – 1099).
  • Доннхад мак Дуїнн Слейбе (ірл. Donnchad mac Duinn Sléibe) (1099).
  • Еохайд мак Дуїнн Слейбе (ірл. Eochaid mac Duinn Sléibe) (1099 – 1108).
  • Доннхад мак Дуїнн Слейбе (ірл. Donnchad mac Duinn Sléibe) (1108 – 1113).
  • Аед мак Дуїнн Слейбе (ірл. Áed mac Duinn Sléibe) (1113 – 1127).
  • Еохайд ОМахгамна (ірл. Eochaid Ua Mathgamna) (1113 – 1127).
  • Рагналл О’хЕохада (ірл. Ragnall Ua hEochada) (1127 – 1131).
  • Ку Улад мак Конхобайр Хісенайг мак Дуїнн Слейбе (ірл. Cú Ulad mac Conchobair Chisenaig Mac Duinn Sléibe) (1131 – 1157).
  • Аед мак Кон Улад мак Дуїнн Слейбе (ірл. Áed mac Con Ulad Mac Duinn Sléibe) (1157 – 1158).
  • Еохайд мак Кон Улад мак Дуїнн Слейбе (ірл. Eochaid mac Con Ulad Mac Duinn Sléibe) (1158 – 1166).
  • Магнус мак Кон Улан мас Дуїнн Слейбе (ірл. Magnus mac Con Ulad Mac Duinn Sléibe) (1166 – 1171).
  • Донн Слейбе мак Кон Улад мак Дуїнн Слейбе (ірл. Donn Sléibe mac Con Ulad Mac Duinn Sléibe) (1171 – 1172).
  • Руайдрі мак Кон Улад мак Дуїнн Слейбе (ірл. Ruaidrí mac Con Ulad Mac Duinn Sléibe) (1172 – 1201).

Примітки

  1. Geoffrey Keating D. D.

Джерела

  • Comyn, David, and Patrick S. Dinneen (ed. and tr.), Foras feasa ar Éirinn: The history of Ireland by Geoffrey Keating D. D., 4 vols Irish Texts Society 4, 8, 9, 15, — London: Irish Texts Society, 1902–1914. [1](англ.):
    • Comyn, David (ed.), Foras feasa ar Éirinn: The history of Ireland by Geoffrey Keating D. D. Volume I, containing the introduction and first book of the history, 4 vols, vol. 1, Irish Texts Society 4, London: Irish Texts Society, 1902.
    • Dinneen, Patrick S. (ed.), Foras feasa ar Éirinn: The history of Ireland by Geoffrey Keating D. D. Volume II, containing the first book of the history from sect. XV to the end, 4 vols, vol. 2, Irish Texts Society 8, London: Irish Texts Society, 1908.
    • Dinneen, Patrick S. (ed.), Foras feasa ar Éirinn: The history of Ireland by Geoffrey Keating D. D. Volume III, containing the second book of the history, 4 vols, vol. 3, Irish Texts Society 9, London: Irish Texts Society, 1908.
    • Dinneen, Patrick S. (ed.), Foras feasa ar Éirinn: The history of Ireland by Geoffrey Keating D. D. Volume IV, containing the genealogies, synchronisms with an index [which includes the elucidation of place names and annotations to the text of Vols. I, II and III], 4 vols, vol. 4, Irish Texts Society 15, London: Irish Texts Society, 1914.
  • Широкова Н. Мифы кельтских народов. — М: Астрель, Аст, Транзиткнига, 2005. — С. 116. — 431 с.(рос.)
  • Legendary High Kings of Ireland. Historical Atlas // Retrieved. — 2012.(англ.)
  • Irish History, the story of the Irish Race // Retrieved. — 2012.(англ.)
  • McManus S. The Story of the Irish Race: A Popular History of Ireland. — New York: The Irish Publishing Co, 1990.(англ.)
  • Косиков Г. К. (ред.) Легенды и мифы средневековой Ирландии. — М.: Издательство Московского университета, 1991. — 284 с.(рос.)
  • Кельтские мифы. [перевод Володарской Л. И.] — М.: Эксмо, 2009. — 638 с.(рос.)
  • Stewart Macalister R. A. (ed. & trans.) Lebor Gabála Érenn: The Book of the Taking of Ireland. Part V // Irish Texts Society. — 1956. — P. 339–341.(англ.)
  • Annals of the Four Masters.(англ.)
  • MacKillop J. Dictionary of Celtic Mythology. — Oxford: Oxford University Press, 1998. — P. 63−64.(англ.)
  • The martyrology of Donegal: a calendar of the saints of Ireland (Mícheál Ó Cléirigh, 1575–1643; 1861 edition editors John O'Donovan 1809–1861; James Henthorn Todd 1805–1869; William Reeves 1815–1892;1864. — 71 р.(англ.)
  • The Martyrology of Óengus mac Óengobann the Culdee.(англ.)
  • Price, Glanville. The Celtic Connection. Rowman & Littlefield, 1992. p. 73.(англ.)
  • Francis J. Byrne, Irish Kings and High Kings, Four Courts Press, 2001, p. 46.(англ.)
  • Ptolemy, Geographia 2.1.(англ.)
  • Karl Horst Schmidt, "Insular P- and Q-Celtic", in Martin J. Ball and James Fife (eds.), The Celtic Languages, Routledge, 1993, p. 67.(англ.)
  • Eoin MacNeill, "Early Irish Population Groups: their nomenclature, classification and chronology", in Proceedings of the Royal. — Irish Academy (C) 29. (1911): 59–114.(англ.)
  • Eoin MacNeill, Phases of Irish History. Dublin: M. H. Gill & Son. 1920.(англ.)
  • T. F. O'Rahilly, Early Irish History and Mythology, 1946, p. 81.(англ.)
  • Discussed at length by O'Rahilly 1946.(англ.)
  • Byrne, Francis John, Irish Kings and High-Kings. Four Courts Press. 2nd revised edition, 2001.(англ.)
  • Connolly, S.J, The Oxford companion to Irish history. Oxford University Press. 2nd edition, 2007.(англ.)
  • Dáibhí Ó Cróinín, "Ireland, 400–800", in Dáibhí Ó Cróinín (ed.), A New History of Ireland Vol 1, 2005, pp. 182–234.
  • Michael Richter, Medieval Ireland, Gill & McMillan, 2005.(англ.)
  • R. A. Stewart Macalister (ed. & trans.), Lebor Gabála Érenn: The Book of the Taking of Ireland Part V, Irish Texts Society, 1956, p. 331−333.(англ.)
  • D. A. Binchy (ed. & trans.), "The Saga of Fergus mac Léti", Ériu 16, 1952, pp. 33–48.(англ.)
  • Ludwig Bieler (ed. & trans.), The Patrician Texts in the Book of Armagh, Tírechán 40.(англ.)
  • Kenneth Hurlstone Jackson, The Oldest Irish Tradition: a Window on the Iron Age, Cambridge University Press, 1964.(англ.)
  • Annals of the Four Masters. M 322−331.(англ.)
  • Apparently the Laigin had a prehistoric presence in Connacht and may once have been its sovereigns. See Byrne, pp. 130 ff.(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ulad davnoirl Ulaid ˈʊledʲ irl Ulaidh ˈʊleɣʲ korolivstvo u starodavnij Irlandiyi zi stoliceyu u misti nini ne isnuyuchomu Emajn Maha sho opisane perevazhno po legendah tak zvanogo Uladskogo ciklu sho buv zapisanij znachno piznishe rozpadu korolivstva priblizno u VII stolitti irlandskimi monahami sho zapisuvali usni legendi ta perekazi Korolivsvo isnuvalo u II st do novoyi eri IV st novoyi eri Zgidno z davnimi irlandskimi legendami z 1700 roku do n e Arheologichni rozkopki pidtverdzhuyut isnuvannya korolivstva z vkazanoyu stoliceyu legendi povidomlyayut pro odyag zhiteliv korolivstva osoblivosti zvichayiv ta istoriyu korolivstva irl Ulaidh UladII st do novoyi eri IV st novoyi eri 1177 Prapor GerbUlad istorichni kordoni na kartiTeritoriya davnogo korolivstva Ulad Teper cya chastina Irlandiyi nazivayetsya Olster na chest davnogo korolivstvaStolicya Emajn MahaMovi irlandskaReligiyi hristiyanstvoForma pravlinnya monarhiyaKorol 1286 1272 do n e Eber DonnFergus FogaIstoriya Zasnovano II st do novoyi eri IV st novoyi eri Likvidovano 1177NastupnikTir KonajllAjlehAjrgiallaKarta Irlandiyi pislya padinnya i rozpadu korolivstva Ulad Pokazani volodinnya riznih gilok korolivskogo rodu O Nejliv ta dribni vasalni korolivstva Korolivstvo Ulad sho teoretichno bulo vasalnim shodo verhovnogo korolya Irlandiyi bulo po suti konfederaciyeyu p yati vasalnih korolivstv Dal n Arajde Dal Riada Dal Fiatah Vi Ehah Kobo Konajlle Mujrhemne pid vladoyu korolya Uladu NazvaNazva korolivstva vinikla yak etnonim nazvi plemeni tuat chi grupi plemen sho naselyali cyu teritoriyu Nazva plemeni zgaduyetsya u Ptomeleya Uluti gr Oyoloyntoi chi Uolunti chi Volunti Ye gipoteza sho nazva pohodit vid ul boroda Tobto ulad borodati Davni irlandski skeli povidomlyayut sho predkami uladiv bulo plem ya erajn irl Erainn ta dajrine irl Dairine Legendi povidomlyayut pro davnij klan Dedad irl Clanna Dedad sho buv zasnovnikom korolivstva i vid nazvi cogo klanu movlyav i pohodit nazva korolivstva T F O Rejli irl T F O Rahilly vvazhaye sho ulad bulo odniyeyi z gilok plemeni erajn keltskogo plemeni sho v davninu zaselilo Irlandiyu asimilyuvali bilshist davnih aborigeniv Takozh vvazhayetsya sho erajn ta dedad ce buli plemena yaki Ptolemej zgaduye yak darini lat Darini Keltski plemena na teritoriyi Irlandiyi za Ptolemeyem Arheologichni artefaktiFrencis Dzhon Birn irl Francis John Byrne pishe sho arheologichni artefakti latenskogo periodu na teritoriyi korolivstva Ulad bidni ta ubogi Ale tim ne menshe arheologichni znahidki zbroya virobi z metalu dozvolyayut stverdzhuvati sho vzhe v III stolitti do n e na teritoriyi Uladu vzhe keltski plemena sho perebuvali na stadiyi zaliznoyi dobi i mali gliboki znannya z metalurgiyi ta buli majsternimi zbroyarami Ye gipoteza sho voni she ranishe pereselilisya z teritoriyi Britaniyi i poglinuli misceve bilsh davnye doindoyevropejske naselennya Prapor serednovichnogo korolivstva Ulad Istoriya ta legendiZgidno z Knigoyu zahoplen rozdilennya Irlandiyi na p yat korolivstv a znachit i utvorennya korolivstva Ulad bulo zdijsneno p yatma bratami vozhdyami plemeni Fir Bolg yaki zavoyuvali Irlandiyu Gerb suchasnogo grafstva Antrim na teritoriyi yakogo bulo roztashovane serednovichne korolivstvo Ulad Gerb suchasnogo grafstva Daun teritoriya yakogo vhodila v serednovichne korolivstvo Ulad Korolivstvo Ulad proslavilos v davnij Irlandiyi svoyimi voyinami vijskovim mistectvom bojovimi kolisnicyami Koroli Uladu ne odin raz skidali z tronu verhovnogo korolya Irlandiyi i sami stavali verhovnimi korolyami Korolivstvo Ulad zgidno z legendami ta perekazami najchastishe konfliktuvalo ta voyuvalo z korolivstvom Konnaht Verhovnij korol Irlandiyi chasto musiv shukati pidtrimki v korolivstvi Konnaht dlya togo shob priborkati regulyarno nepokirnij ta vojovnichij Ulad Najvidomishij vijskovij vatazhok korolistva legendarnij irlandskij epichnij geroj Kuhulin Pes Kulana Simvolom vladi v korolivstvi Ulad buv kin Legendi povidomlyayut sho koli do vladi v Uladi prihodiv novij korol vin zdijsnyuvav zhertvoprinoshennya konya Simvolom korolivstva bula vidrubana ruka zgidno z legendoyu pid chas chergovogo zavoyuvannya Irlandiyi starijshini plemeni plivuchi na korablyah virishili sho tomu distanetsya cya zemlya hto pershim rukoyu torknetsya ciyeyi zemli I koli korabli naviperedki nablizhalisya do zemli Uladu odin iz vatazhkiv vidrubav svoyu ruku i dokinuv do zemli Padinnya i rozpad korolivstva Korolivstvo bulo znishene i rozdilene na tri okremi menshi korolivstva za pravlinnya verhovnogo korolya Irlandiyi na im ya Mujredah Tireh 310 343 roki pravlinnya Cej korol vzyav na sluzhbu troh brativ Kolla yaki vbili jogo batka Zgidno zi zvichayami krovnoyi pomsti vin musiv bi vbiti brativ Kolla ale vin znav proroctvo druyidiv yaksho vin ub ye brativ Kolla to zhoden z jogo nashadkiv ne bude verhovnim korolem Irlandiyi Mujredah Tireh virishiv sho bratam Kolla slid mati svoye malenke vassalne korolivstvo I vin nakazav bratam Kolla jti vijnoyu na Ulad yakij u toj chas chergovij raz viraziv svoyu nepokirnist verhovnomu korolyu Brati Kolla rozbili armiyu Uladu v bitvi bilya Ahajd Lejhdejrk irl Achaidh Leithdeircc u 332 roci Potim znishili stolicyu korolivstva Emajn Mahu Pislya cogo ni stolicya ni korolivstvo vzhe bilshe nikoli ne vidrodilos Ostannim korolem Uladu buv Fergus Foga irl Fergus Foga yakij buv ubitij bratami Kolla pid chas bitvi Brati zasnuvali na teritoriyi znishenogo Uladu korolivstvo Ajrgialla irl Airgialla yake isnuvalo ponad 1000 rokiv i vidigralo vazhlivu rol u podalshij istoriyi Irlandiyi Bilsha chastina kolishnogo korolivstva Ulad stala osobistimi volodinnyami koroliskogo rodu O Nejliv yaki azh do kincya H stolittya buli verhovnimi korolyami Irlandiyi Serednovichne korolivstvo Ulad Na ulamkah davnogo korolivstva Ulad utvorilosya znachno menshe korolivstvo yake nosilu cyu zh nazvu Ulad Piznishe ci teritoriyi i korolivstvo stali nazivatisya Olster perekruchene vikingami ta anglo saksami slovo Ulad Vono malo znachnij vpliv na istoriyu Britanskih ostroviv hoch i ne bulo vzhe mogutnim i centralizovanim Do skladu cogo korolivstva vhodili deyakij chas menshi vasalni korolivstva Dal Riada naselene plemenem skott yake potim zavoyuvalo teritoriyu zahidnoyi Shotlandiyi i peretvorilosya u IH stolitti v nove korolivstvo Shotlandiya korolivstva Dal n Arajde ta Dal Fiatah Serednovichne korolivstvo Ulad proisnuvalo do 1201 roku i bulo zavojovane normanami ta anglo saksami Dinastiya koroliv Uladu MakDonlevi irl MacDonlevy bula povalena u 1177 roci normansko anglo saksonskim zavojovnikom Dzhonom de Kursi angl John de Courcy Na zavojovanih zemlyah Uladu Olstera ne bulo priznacheno erla grafa azh do 1333 roku Ale titul koroliv Uladu Olstera za soboyu zberigali u 1364 1542 rokah koroli nevelikogo irlandskogo korolivstva Tir Eogajn Spisok koroliv UladuDavni koroli data pravlinnya priblizna v istorichnosti yih ye sumnivi navedeni dati zgidno Istoriyi Irlandiyi Dzheffri Kitinga Eber Donn irl Eber Donn 1286 1272 do n e Kimbaeh irl Cimbaeth 488 468 do n e Maha Rudovolosa irl Macha Mong Ruad 468 461 do n e Fergus mak Leti irl Fergus mac Leti blizko 151 135 do n e Kongal Klajringneh irl Congal Clairingnech 135 120 do n e Ross Ruad irl Ross Ruad Eohajd Salbujde irl Eochaid Salbuide Fergus mak Rojh irl Fergus mac Roich Konhobar mak Nessa irl Conchobar mac Nessa Kuskrajd mak Konhobar irl Cuscraid mac Conchobar Fiatah Finn irl Fiatach Finn Ellim mak Konrah irl Ellim mac Conrach Mal mak Rohride irl Mal mac Rochride Tiprajti Tireh irl Tipraiti Tireach Engus Gojbnenn mak Fergus Gallen vejk Tibrajde Tireh irl Aengus Goibnenn mac Fergus Gallen mheic Tibraide Tirech Fergus Dubdetah irl Fergus Dubdetach Engus Finn mak Fergus Dubdetah irl Aengus Finn mac Fergus Dubdetach Lugajd Lork mak Engus Finn irl Lugaid Lorc mac Aengus Finn Dub mak Fomor vejk Ajrgetmar irl Dub mac Fomor mheic Airgetmar Fiahu Arajde mak Engus Gojbnenn vejk Fergus Gallen irl Fiachu Araide mac Aengus Goibnenn mheic Fergus Gallen Fedlimid mak Gas vejk Fiahu Arajde irl Fedlimid mac Cas mheic Fiachu Araide Imhad mak Fedlimid irl Imchad mac Fedlimid Ros mak Imhad irl Ros mac Imchad Kronn Badruj mak Eohajd vejk Lugajd mak Ros mak Imhad irl Cronn Badrui mac Eochaid mheic Lugaid mac Ros mac Imchad Fergus Foga mak Frehar Fojrtrim irl Fergus Foga mac Fraechar Foirtriun Kaelbad mak Kronn Badruyi irl Caelbad mac Cronn Badrui Saran mak Kaelbad irl Saran mac Caelbad Serednovichni koroli korolivstva Ulad Vkazani roki pravlinnya Forga mak Dallan vejk Dubhah mak Mianah mak Lugajd Lork irl Forga mac Dallan mheic Dubthach mac Mianach mac Lugaid Lorc blizko 465 Mujredah Mujnderg mak Forga mak Dallan irl Muiredach Muinderg mac Forga mac Dallan 465 489 Ehajd mak Mujredajg Mujnderg irl Eochaid mac Muiredaig Muinderg 489 509 Kajrell mak Mujredajg Mujnderg irl Cairell mac Muiredaig Muinderg 509 532 Eohajd mak Kondlaj mak Kaolbad irl Eochaid mac Condlai mac Caolbad 532 553 Fergne mak Engusso Ibdajg irl Fergnae mac Oengusso Ibdaig 553 557 Demman mak Kpjrell irl Demman mac Cairell 557 572 Baetan mak Kajrill irl Baetan mac Cairill 572 581 Aed Dub mak Sujbni irl Aed Dub mac Suibni 581 588 Fiahne mak Baetajn Fiahne Lurgan irl Fiachnae mac Baetain Fiachnae Lurgan 588 626 Fiahne mak Demmajn irl Fiachnae mac Demmain 626 627 Kongal Kaeh Kongal mak Sgannal irl Congal Caech Congal mac Sgannail 627 637 Dunhad mak Fiahnaj irl Dunchad mac Fiachnai 637 644 Mael Kobo mak Fiahnaj irl Mael Cobo mac Fiachnai 644 647 Blahmak mak Maele Kobo irl Blathmac mac Maele Cobo 647 670 Kongal Kennfota mak Dunhada irl Congal Cennfota mac Dunchada 670 674 Fergus mak Edajn irl Fergus mac Aedain 674 692 Bekk Bajrrhe mak Blajmajk irl Becc Bairrche mac Blathmaic 692 707 Ku Huaran mak Dungajl Ejlni irl Cu Chuaran mac Dungail Eilni 707 708 Aed Rojn mak Bekke Bajrrhe irl Aed Roin mac Becce Bairrche 708 735 Kahussah mak Ajlello irl Cathussach mac Ailello 735 749 Bressal mak Aedo Rojn irl Bressal mac Aedo Roin 749 750 Fiahne mak Aedo Rojn irl Fiachnae mac Aedo Roin 750 789 Tommaltah mak Indrehtajg irl Tommaltach mac Indrechtaig 789 790 Eohajd mak Fiahnaj irl Eochaid mac Fiachnai 790 810 Kajrel mak Fiahnaj irl Cairell mac Fiachnai 810 819 Mael Bressajl mak Ajlillo irl Mael Bressail mac Ailillo 819 825 Mujredah mak Eohada irl Muiredach mac Eochada 825 839 Matudan mak Mujredajg irl Matudan mac Muiredaig 839 857 Lehlobar mak Lojngsig irl Lethlobar mac Loingsig 857 873 Kahalan mak Inrehtajg irl Cathalan mac Indrechtaig 857 871 Ajnbih mak Aedo irl Ainbith mac Aedo 873 882 Eohokan mak Aedo irl Eochocan mac Aedo 882 883 Ajremon mak Aedo irl Airemon mac Aedo 882 886 Fiahne mak Ajnbiha irl Fiachnae mac Ainbitha 886 886 Bekk mak Ajremojn irl Becc mac Airemoin 886 893 Mujredah mak Eohokajn irl Muiredach mac Eochocain 893 895 Mael Mohejrge mak Indrehtajg irl Mael Mocheirge mac Indrechtaig 893 896 Ajtih mak Lajgni irl Aitith mac Laigni 896 898 Kenn Etig mak Lehlobajr irl Cenn Etig mac Lethlobair 896 900 Aed mak Eohokajn irl Aed mac Eochocain 898 919 Dubgall mak Aeda irl Dubgall mac Aeda 919 925 Lojngseh mak Kinn Etig irl Loingsech mac Cinn Etig 925 932 Eohajd mak Konajll irl Eochaid mac Conaill 932 937 Matudan mak Aeda irl Matudan mac Aeda 937 950 Ardgal mak Matudajn irl Ardgal mac Matudain 950 970 Niall mak Aeda irl Niall mac Aeda 970 971 Aed mak Lojngsig irl Aed mac Loingsig 971 972 Eohajd mak Ardgajl irl Eochaid mac Ardgail 972 1004 Gilla Komgajll mak Ardgajl irl Gilla Comgaill mac Ardgail 1004 1005 Mael Ruanajd mak Ardgajl irl Mael Ruanaid mac Ardgail 1005 1007 Matudan mak Domnajll irl Matudan mac Domnaill 1007 1007 Dub Tujnne in Tork mak Eohada irl Dub Tuinne In Torc mac Eochada 1007 1007 Domnall mak Dujv Tujnne irl Domnall mac Duibh Thuinne 1007 Niall mak Dejv Tujnne irl Niall mac Duib Thuinne 1007 1016 Mujredah mak Matudajn irl Muiredach mac Matudain 1007 1008 Niall mak Eohada irl Niall mac Eochada 1016 1063 Eohajd mak Nejll mak Eohada irl Eochaid mac Neill meic Eochada 1062 Donnhad O Mahgamna irl Donnchad Ua Mathgamna 1063 1065 Ku Ulad O Flajhri irl Cu Ulad Ua Flaithri 1065 1071 Dohlajnn O Mael Ruanajd irl Lochlainn Ua Mael Ruanaid 1071 1071 Donn Slejbe mak Eohada irl Donn Sleibe mac Eochada 1071 1078 Aed Maredah O hEohada irl Aed Meranach Ua hEochada 1078 1080 Goll na Gorta OMahgamna irl Goll na Gorta Ua Mathgamna 1080 1081 Donn Slejbe mak Eohada irl Donn Sleibe mac Eochada 1081 1091 Donnhad mak Duyinn Slejbe irl Donnchad mac Duinn Sleibe 1091 1095 Eohajd mak Duyinn Slejbe irl Eochaid mac Duinn Sleibe 1095 1099 Donnhad mak Duyinn Slejbe irl Donnchad mac Duinn Sleibe 1099 Eohajd mak Duyinn Slejbe irl Eochaid mac Duinn Sleibe 1099 1108 Donnhad mak Duyinn Slejbe irl Donnchad mac Duinn Sleibe 1108 1113 Aed mak Duyinn Slejbe irl Aed mac Duinn Sleibe 1113 1127 Eohajd OMahgamna irl Eochaid Ua Mathgamna 1113 1127 Ragnall O hEohada irl Ragnall Ua hEochada 1127 1131 Ku Ulad mak Konhobajr Hisenajg mak Duyinn Slejbe irl Cu Ulad mac Conchobair Chisenaig Mac Duinn Sleibe 1131 1157 Aed mak Kon Ulad mak Duyinn Slejbe irl Aed mac Con Ulad Mac Duinn Sleibe 1157 1158 Eohajd mak Kon Ulad mak Duyinn Slejbe irl Eochaid mac Con Ulad Mac Duinn Sleibe 1158 1166 Magnus mak Kon Ulan mas Duyinn Slejbe irl Magnus mac Con Ulad Mac Duinn Sleibe 1166 1171 Donn Slejbe mak Kon Ulad mak Duyinn Slejbe irl Donn Sleibe mac Con Ulad Mac Duinn Sleibe 1171 1172 Ruajdri mak Kon Ulad mak Duyinn Slejbe irl Ruaidri mac Con Ulad Mac Duinn Sleibe 1172 1201 PrimitkiGeoffrey Keating D D DzherelaComyn David and Patrick S Dinneen ed and tr Foras feasa ar Eirinn The history of Ireland by Geoffrey Keating D D 4 vols Irish Texts Society 4 8 9 15 London Irish Texts Society 1902 1914 1 angl Comyn David ed Foras feasa ar Eirinn The history of Ireland by Geoffrey Keating D D Volume I containing the introduction and first book of the history 4 vols vol 1 Irish Texts Society 4 London Irish Texts Society 1902 Dinneen Patrick S ed Foras feasa ar Eirinn The history of Ireland by Geoffrey Keating D D Volume II containing the first book of the history from sect XV to the end 4 vols vol 2 Irish Texts Society 8 London Irish Texts Society 1908 Dinneen Patrick S ed Foras feasa ar Eirinn The history of Ireland by Geoffrey Keating D D Volume III containing the second book of the history 4 vols vol 3 Irish Texts Society 9 London Irish Texts Society 1908 Dinneen Patrick S ed Foras feasa ar Eirinn The history of Ireland by Geoffrey Keating D D Volume IV containing the genealogies synchronisms with an index which includes the elucidation of place names and annotations to the text of Vols I II and III 4 vols vol 4 Irish Texts Society 15 London Irish Texts Society 1914 Shirokova N Mify keltskih narodov M Astrel Ast Tranzitkniga 2005 S 116 431 s ros Legendary High Kings of Ireland Historical Atlas Retrieved 2012 angl Irish History the story of the Irish Race Retrieved 2012 angl McManus S The Story of the Irish Race A Popular History of Ireland New York The Irish Publishing Co 1990 angl Kosikov G K red Legendy i mify srednevekovoj Irlandii M Izdatelstvo Moskovskogo universiteta 1991 284 s ros Keltskie mify perevod Volodarskoj L I M Eksmo 2009 638 s ros Stewart Macalister R A ed amp trans Lebor Gabala Erenn The Book of the Taking of Ireland Part V Irish Texts Society 1956 P 339 341 angl Annals of the Four Masters angl MacKillop J Dictionary of Celtic Mythology Oxford Oxford University Press 1998 P 63 64 angl The martyrology of Donegal a calendar of the saints of Ireland Micheal o Cleirigh 1575 1643 1861 edition editors John O Donovan 1809 1861 James Henthorn Todd 1805 1869 William Reeves 1815 1892 1864 71 r angl The Martyrology of oengus mac oengobann the Culdee angl Price Glanville The Celtic Connection Rowman amp Littlefield 1992 p 73 angl Francis J Byrne Irish Kings and High Kings Four Courts Press 2001 p 46 angl Ptolemy Geographia 2 1 angl Karl Horst Schmidt Insular P and Q Celtic in Martin J Ball and James Fife eds The Celtic Languages Routledge 1993 p 67 angl Eoin MacNeill Early Irish Population Groups their nomenclature classification and chronology in Proceedings of the Royal Irish Academy C 29 1911 59 114 angl Eoin MacNeill Phases of Irish History Dublin M H Gill amp Son 1920 angl T F O Rahilly Early Irish History and Mythology 1946 p 81 angl Discussed at length by O Rahilly 1946 angl Byrne Francis John Irish Kings and High Kings Four Courts Press 2nd revised edition 2001 angl Connolly S J The Oxford companion to Irish history Oxford University Press 2nd edition 2007 angl Daibhi o Croinin Ireland 400 800 in Daibhi o Croinin ed A New History of Ireland Vol 1 2005 pp 182 234 Michael Richter Medieval Ireland Gill amp McMillan 2005 angl R A Stewart Macalister ed amp trans Lebor Gabala Erenn The Book of the Taking of Ireland Part V Irish Texts Society 1956 p 331 333 angl D A Binchy ed amp trans The Saga of Fergus mac Leti Eriu 16 1952 pp 33 48 angl Ludwig Bieler ed amp trans The Patrician Texts in the Book of Armagh Tirechan 40 angl Kenneth Hurlstone Jackson The Oldest Irish Tradition a Window on the Iron Age Cambridge University Press 1964 angl Annals of the Four Masters M 322 331 angl Apparently the Laigin had a prehistoric presence in Connacht and may once have been its sovereigns See Byrne pp 130 ff angl

Дата публікації:
Топ