Коро́ль Боге́мії (лат. Boemie Rex, ст.-нім. Kunig zu Behem), або Че́ський коро́ль (чеськ. Český Král) — титул голови Богемського (чеського) королівства або всіх спадкових земель Богемської Корони. Існував у XI — XX ст. Вперше згадується 1085 року як особистий титул богемського князя Вратислава ІІ. Як спадковий титул використовувався з 1203 року богемським князем Оттокаром I з династії Перемисловичів. Переходив у спадок до різних аристократичних домів Європи: Люксембурзького, , Віттельсбахського, Габсбурзького домів. Багато богемських королів одночасно були за сумісництвом правителями інших держав — імператорами Священної Римської імперії, королями Польського, Угорського чи Хорватського королівств, герцогами австрійських земель — Штирії, Каринтії та Країни тощо. Останнім правлячим королем Богемії був австрійський імператор Карл І, відомий у Богемії як Карл IV. Королівськими регаліями королів Богемії є богемські коронаційні клейноди, найважливішим з яких є корона святого Вацлава, головний символ королівської влади.
Клейноди
- Королівська корона (Корона святого Вацлава)
- Королівське яблуко (держава)
- Королівський жезл (скіпетр)
- Коронаційний меч
- Коронаційний плащ
- Королівський трон
Список
Перемисловичі
- 1198–1230: Оттокар І
- 1230–1253: Венцеслав I (він же Вацлав I)
- 1253–1278: Оттокар II
- 1278–1305: Венцеслав II (він же польський король Вацлав II)
- 1305–1306: Венцеслав IIІ
Королі з різних родин
- 1306: Генріх Хорутанський
- 1306–1307: Рудольф ІІІ Габсбург
- 1307–1310: Генріх Хорутанський
Люксембурзький дім
- 1310–1346: Йоган I (люксембурзький граф)
- 1346–1378: Карл І (імператор Священної Римської імперії Карл IV)
- 1378–1419: Венцеслав (Вацлав) IV (король римлян)
- 1419–1437: Сигізмунд I (імператор Священної Римської імперії)
Корибутовичі
Габсбурги
- 1437–1439: Альбрехт (угорський король Альбрехт II )
- 1453–1457: Владислав I (угорський король)
Подебрадські
- 1458–1471: Юрій Подебрадський
Гуняді
- 1469–1490: Матвій І (угорський король Матвій Корвін)
- 1471–1516: Владислав II
- 1516–1526: Людовик (угорський король Людовик ІІ)
- 1526–1564: Фердинанд І (імператор Священної Римської імперії)
- 1564–1576: Максиміліан I (імператор Священної Римської імперії Максиміліан II)
- 1576–1612: Рудольф II (імператор Священної Римської імперії)
- 1612–1615: Матвій ІІ (імператор Священної Римської імперії Матвій)
- 1615–1619: Фердинанд II (імператор Священної Римської імперії)
- 1619–1620: Фрідріх І (пфальцський курфюрст Фрідріх V)
Габсбурги
- 1620-1637: Фердинанд II (імператор Священної Римської імперії)
- 1637–1657: Фердинанд III (імператор Священної Римської імперії)
- 1646–1654: Фердинанд IV (король римлян)
- 1657–1705: Леопольд I (імператор Священної Римської імперії)
- 1705–1711: Йосиф І (імператор Священної Римської імперії)
- 1711–1740: Карл ІІ (імператор Священної Римської імперії Карл VI)
- 1740-1741: Марія-Тереза (імператриця Священної Римської імперії)
Віттельсбахи
- 1741–1743: Карл-Альбрехт (імператор Священної Римської імперії Карл VII)
Габсбурги
- 1743-1780: Марія-Тереза (австрійська імператриця)
Габсбурзько-Лотаринзький дім
- 1780–1790: Йосиф II (австрійський імператор)
- 1790–1792: Леопольд ІІ(австрійський імператор)
- 1792–1835: Франц II (австрійський імператор)
- 1835–1848: Фердинанд V (австрійський імператор Фердинанд I )
- 1848–1916: Франц Йосиф I (австрійський імператор)
- 1916–1918: Карл ІІІ (австрійський імператор Карл І)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Король Богемії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Praviteli Chehiyi Koro l Boge miyi lat Boemie Rex st nim Kunig zu Behem abo Che skij koro l chesk Cesky Kral titul golovi Bogemskogo cheskogo korolivstva abo vsih spadkovih zemel Bogemskoyi Koroni Isnuvav u XI XX st Vpershe zgaduyetsya 1085 roku yak osobistij titul bogemskogo knyazya Vratislava II Yak spadkovij titul vikoristovuvavsya z 1203 roku bogemskim knyazem Ottokarom I z dinastiyi Peremislovichiv Perehodiv u spadok do riznih aristokratichnih domiv Yevropi Lyuksemburzkogo Vittelsbahskogo Gabsburzkogo domiv Bagato bogemskih koroliv odnochasno buli za sumisnictvom pravitelyami inshih derzhav imperatorami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi korolyami Polskogo Ugorskogo chi Horvatskogo korolivstv gercogami avstrijskih zemel Shtiriyi Karintiyi ta Krayini tosho Ostannim pravlyachim korolem Bogemiyi buv avstrijskij imperator Karl I vidomij u Bogemiyi yak Karl IV Korolivskimi regaliyami koroliv Bogemiyi ye bogemski koronacijni klejnodi najvazhlivishim z yakih ye korona svyatogo Vaclava golovnij simvol korolivskoyi vladi Gerb zemel Bogemskoyi koroni kinec HIH st Koronacijni klejnodi koroliv BogemiyiKlejnodiKorolivskij tron Prazkij zamok Vladislavskij zal Korolivska korona Korona svyatogo Vaclava Korolivske yabluko derzhava Korolivskij zhezl skipetr Koronacijnij mech Koronacijnij plash Korolivskij tronSpisokPeremislovichi 1198 1230 Ottokar I 1230 1253 Venceslav I vin zhe Vaclav I 1253 1278 Ottokar II 1278 1305 Venceslav II vin zhe polskij korol Vaclav II 1305 1306 Venceslav IIIKoroli z riznih rodin 1306 Genrih Horutanskij 1306 1307 Rudolf III Gabsburg 1307 1310 Genrih HorutanskijLyuksemburzkij dim Dokladnishe Lyuksemburgi 1310 1346 Jogan I lyuksemburzkij graf 1346 1378 Karl I imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karl IV 1378 1419 Venceslav Vaclav IV korol rimlyan 1419 1437 Sigizmund I imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Koributovichi Sigizmund KoributovichGabsburgi 1437 1439 Albreht ugorskij korol Albreht II 1453 1457 Vladislav I ugorskij korol Podebradski 1458 1471 Yurij PodebradskijGunyadi 1469 1490 Matvij I ugorskij korol Matvij Korvin Yagelloni 1471 1516 Vladislav II 1516 1526 Lyudovik ugorskij korol Lyudovik II Gabsburgi 1526 1564 Ferdinand I imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1564 1576 Maksimilian I imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Maksimilian II 1576 1612 Rudolf II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1612 1615 Matvij II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Matvij 1615 1619 Ferdinand II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Vittelsbahi 1619 1620 Fridrih I pfalcskij kurfyurst Fridrih V Gabsburgi 1620 1637 Ferdinand II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1637 1657 Ferdinand III imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1646 1654 Ferdinand IV korol rimlyan 1657 1705 Leopold I imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1705 1711 Josif I imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1711 1740 Karl II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karl VI 1740 1741 Mariya Tereza imperatricya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Vittelsbahi 1741 1743 Karl Albreht imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karl VII Gabsburgi 1743 1780 Mariya Tereza avstrijska imperatricya Gabsburzko Lotarinzkij dim 1780 1790 Josif II avstrijskij imperator 1790 1792 Leopold II avstrijskij imperator 1792 1835 Franc II avstrijskij imperator 1835 1848 Ferdinand V avstrijskij imperator Ferdinand I 1848 1916 Franc Josif I avstrijskij imperator 1916 1918 Karl III avstrijskij imperator Karl I PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korol Bogemiyi