Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жозефа Обідуш (порт. Josefa de Óbidos, бл. 1630—1684) — провінційна художниця з Португалії, майстриня барокового релігійного живопису та натюрмортів XVII ст.
| Жозефа Обідуш | ||||
|---|---|---|---|---|
| Josefa de Óbidos | ||||
 | ||||
| Ягня як уособлення християнської душі в оточенні квітів | ||||
| При народженні | Жозефа Айяла | |||
| Народження | 1630[1] Севілья, Кастильська Корона | |||
| Смерть | 22 липня 1684[1] | |||
| Обідуш, Португальське королівство[3] | ||||
| Національність | португальська іспанка | |||
| Країна | Іспанія Португальське королівство | |||
| Жанр | , натюрморт | |||
| Діяльність | художниця, мисткиня | |||
| Напрямок | бароко, караваджизм | |||
| Роки творчості | 1647 (?) — 1683 | |||
| Покровитель | церковні капітули міста Обідуш | |||
| Батько | d[3] | |||
| Родичі | d | |||
| Роботи в колекції | Національний музей старовинного мистецтва, d, d, d, d, d, Художній музей Волтерс, Національний музей карет (Лісабон), d, d, d і Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Жозефа Обідуш у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Рік народження майбутньої художниці залишився невідомим, за рік народження умовно беруть 1630-й. Достеменно відомо лише, що вона народилась у місті Севілья і походила з родини іспанського художника Балтазара Гоміша Фігейра. Батько переселився до старовинного містечка Обідуш у Португалію і перевіз туди всю родину.
За іспанською традицією діти часто брали прізвище матері. Мати Жозефи — Каталіна де Айяла-і-Кабрера, тому донька звалась Хосефа де Айяла або за португальською Жозефа де Айяла. У історію португальського мистецтва увійшла під прізвиськом Жозефа Обідуш, за малим містечком, де мешкала і працювала усе життя і де померла.
Початок художньої кар'єри
По ранні кроки художниці свідчать її офорти, виконані як копії з розповсюджених у мистецтві бароко алегорій. Водночас це свідоцтво її наполегливого опанування малюнка і малювання як такого, а також прагнення опанувати техніку офорта. Можливо, вона планувала трохи заробляти цим на життя. Сюжети її несміливих, недуже майстерних офортів — типові, це розповсюджені алегорії та зображення католицьких святих. Здивування викликає жінка того часу та її прагнення опанувати техніку офорта, небезпечну через використання отруйних речовин та вимогами мати помічників і друкарський верстат. Здивування викликає і той факт, що демократична графіка не мала ні пошани художників-іспанців, ні розповсюдження у мистецтві Іспанії, образотворче мистецтво котрої мало аристократичний, недемократичний характер.
Згодом Жозефа Обідуш перейшла до релігійного живопису, більш затребуваному у католицькому оточенні провінційної художниці, що теж демонструвала свою прихильність до католицтва як жіночу чесноту.
Стилістика і художні авторитети майстрині
Логічно, що першим авторитетом для доньки був батько. Твори майстрині на релігійну тематику доводять, що вона була знайома із художніми знахідками і композиціями караваджистів і сама була провінційною представницею цього напрямку у мистецтві Португалії.
Ймовірно, вона була знайома з традицією академізму і академічного реалізму у релігійному живопису. Звідси імперсональність (академічне прагнення до ідеальних образів) її біблійних персонажів і, особливо, янголів, виконаних за єдиною схемою. Її вони цікавили лише як необхідні додатки до релігійних картин.
Водночас Жозефа Обідуш як художниця була надзвичайно точною і реалістичною у відтворенні східних килимів, побутових речей чи квітів. Можливо, вона бачила натюрморти, створені відомими іспанськими художниками Котаном або Сурбараном. Але ні залишків іспанського маньєризму, ні аскетичної віртуозності натюрмортів Котана у творах майстрині не помічають. Навпаки, вона підходить до створення натюрмортів як жінка, що зацікавлена у художніх ефектах і декоративності. Звідси пишність її натюрмортів і перевантаженість квітами, бо художниця наче боїться порожнечі на темному просторі картини, тоді як страху перед порожнечею у натюрмортах нема ні у Сурбарана, ні тим паче у віртуозного майстра лаконічних і монументальних натюрмортів Котана.
На межі жанрів твори художників із релігійними католицькими символами (ягня, малюк-Христос), в котрих присмак , сентиментальності, бажання викликати у глядача релігійний посил і молитовний настрій. В цих творах переважає барокова декоративність і аристократична пишність, як її розуміли майстри кінця XVII ст. та фламандці, бо живопис фламандців мав відверто аристократичний характер і орієнтувався на аристократичні смаки.
Ці твори копіювали розповсюджені релігійні схеми авторитетних фламандських католицьких художників і сентиментальні схеми релігійних картин пізнього Сурбарана.
Перелік обраних картин
- «Каяття Марії Магдалини»
- «Різдво Христове»
- «Христос дитиною у позі спасителя у оточенні квітів»
- «Святий Йосип і Христос дитиною»
- «Благовіщення»
- «Голгофа»
- «Портрет Фаустіно де Невеша з янголом», 1670 р.
- «Натюрморт з випічкою», 1670 р.
- «Святий Бернард отримує молоко Мадонни», до 1670 р.
- «Свята Тереза Авільська і янголи», 1672 р.
- «Натюрморт з коштовним посудом і кошиком квітів», 1676 р.
- «Випічка, солодощі і квіти», бл. 1676
Галерея обраних творів
Див. також
Примітки
- RKDartists
- Serrão V. Ayala [Aiala] (e Cabrera), Josefa de // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T005383
- https://aarteemportugal.blogspot.com/2011/01/josefa-de-ayala-dita-josefa-de-obidos.html
- Каптерева Т. П. «Искусство Португалии», М. «Изобразительное искусство»,1990, с. 254
- Каптерева Т. П. «Искусство Португалии», М. «Изобразительное искусство»,1990, с. 257
- Каптерева Т. П. «Искусство Португалии», М. «Изобразительное искусство»,1990, с. 256
Джерела
- Каптерева Т. П. «Искусство Португалии», М. «Изобразительное искусство»,1990
- Ministério da Cultura, Gabinete das Relações Internacionais. . Retrieved 29 March 2013.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жозефа Обідуш
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhozefa Obidush port Josefa de obidos bl 1630 1684 provincijna hudozhnicya z Portugaliyi majstrinya barokovogo religijnogo zhivopisu ta natyurmortiv XVII st Zhozefa ObidushJosefa de obidosYagnya yak uosoblennya hristiyanskoyi dushi v otochenni kvitivPri narodzhenniZhozefa AjyalaNarodzhennya1630 1 Sevilya Kastilska KoronaSmert22 lipnya 1684 1684 07 22 1 Obidush Portugalske korolivstvo 3 Nacionalnistportugalska ispankaKrayinaIspaniya Portugalske korolivstvoZhanr natyurmortDiyalnisthudozhnicya mistkinyaNapryamokbaroko karavadzhizmRoki tvorchosti1647 1683Pokrovitelcerkovni kapituli mista ObidushBatkod 3 RodichidRoboti v kolekciyiNacionalnij muzej starovinnogo mistectva d d d d d Hudozhnij muzej Volters Nacionalnij muzej karet Lisabon d d d i Nacionalnij muzej mistectva arhitekturi i dizajnuAvtograf Zhozefa Obidush u VikishovishiZhittyepisRik narodzhennya majbutnoyi hudozhnici zalishivsya nevidomim za rik narodzhennya umovno berut 1630 j Dostemenno vidomo lishe sho vona narodilas u misti Sevilya i pohodila z rodini ispanskogo hudozhnika Baltazara Gomisha Figejra Batko pereselivsya do starovinnogo mistechka Obidush u Portugaliyu i pereviz tudi vsyu rodinu Za ispanskoyu tradiciyeyu diti chasto brali prizvishe materi Mati Zhozefi Katalina de Ajyala i Kabrera tomu donka zvalas Hosefa de Ajyala abo za portugalskoyu Zhozefa de Ajyala U istoriyu portugalskogo mistectva uvijshla pid prizviskom Zhozefa Obidush za malim mistechkom de meshkala i pracyuvala use zhittya i de pomerla Pochatok hudozhnoyi kar yeriPo ranni kroki hudozhnici svidchat yiyi oforti vikonani yak kopiyi z rozpovsyudzhenih u mistectvi baroko alegorij Vodnochas ce svidoctvo yiyi napoleglivogo opanuvannya malyunka i malyuvannya yak takogo a takozh pragnennya opanuvati tehniku oforta Mozhlivo vona planuvala trohi zaroblyati cim na zhittya Syuzheti yiyi nesmilivih neduzhe majsternih ofortiv tipovi ce rozpovsyudzheni alegoriyi ta zobrazhennya katolickih svyatih Zdivuvannya viklikaye zhinka togo chasu ta yiyi pragnennya opanuvati tehniku oforta nebezpechnu cherez vikoristannya otrujnih rechovin ta vimogami mati pomichnikiv i drukarskij verstat Zdivuvannya viklikaye i toj fakt sho demokratichna grafika ne mala ni poshani hudozhnikiv ispanciv ni rozpovsyudzhennya u mistectvi Ispaniyi obrazotvorche mistectvo kotroyi malo aristokratichnij nedemokratichnij harakter Zgodom Zhozefa Obidush perejshla do religijnogo zhivopisu bilsh zatrebuvanomu u katolickomu otochenni provincijnoyi hudozhnici sho tezh demonstruvala svoyu prihilnist do katolictva yak zhinochu chesnotu Stilistika i hudozhni avtoriteti majstriniHuan Sanches Kotan Muzej krasnih mistectv Granada Logichno sho pershim avtoritetom dlya donki buv batko Tvori majstrini na religijnu tematiku dovodyat sho vona bula znajoma iz hudozhnimi znahidkami i kompoziciyami karavadzhistiv i sama bula provincijnoyu predstavniceyu cogo napryamku u mistectvi Portugaliyi Jmovirno vona bula znajoma z tradiciyeyu akademizmu i akademichnogo realizmu u religijnomu zhivopisu Zvidsi impersonalnist akademichne pragnennya do idealnih obraziv yiyi biblijnih personazhiv i osoblivo yangoliv vikonanih za yedinoyu shemoyu Yiyi voni cikavili lishe yak neobhidni dodatki do religijnih kartin Vodnochas Zhozefa Obidush yak hudozhnicya bula nadzvichajno tochnoyu i realistichnoyu u vidtvorenni shidnih kilimiv pobutovih rechej chi kvitiv Mozhlivo vona bachila natyurmorti stvoreni vidomimi ispanskimi hudozhnikami Kotanom abo Surbaranom Ale ni zalishkiv ispanskogo manyerizmu ni asketichnoyi virtuoznosti natyurmortiv Kotana u tvorah majstrini ne pomichayut Navpaki vona pidhodit do stvorennya natyurmortiv yak zhinka sho zacikavlena u hudozhnih efektah i dekorativnosti Zvidsi pishnist yiyi natyurmortiv i perevantazhenist kvitami bo hudozhnicya nache boyitsya porozhnechi na temnomu prostori kartini todi yak strahu pered porozhnecheyu u natyurmortah nema ni u Surbarana ni tim pache u virtuoznogo majstra lakonichnih i monumentalnih natyurmortiv Kotana Na mezhi zhanriv tvori hudozhnikiv iz religijnimi katolickimi simvolami yagnya malyuk Hristos v kotrih prismak sentimentalnosti bazhannya viklikati u glyadacha religijnij posil i molitovnij nastrij V cih tvorah perevazhaye barokova dekorativnist i aristokratichna pishnist yak yiyi rozumili majstri kincya XVII st ta flamandci bo zhivopis flamandciv mav vidverto aristokratichnij harakter i oriyentuvavsya na aristokratichni smaki Ci tvori kopiyuvali rozpovsyudzheni religijni shemi avtoritetnih flamandskih katolickih hudozhnikiv i sentimentalni shemi religijnih kartin piznogo Surbarana Perelik obranih kartin Kayattya Mariyi Magdalini Rizdvo Hristove Hristos ditinoyu u pozi spasitelya u otochenni kvitiv Svyatij Josip i Hristos ditinoyu Blagovishennya Golgofa Portret Faustino de Nevesha z yangolom 1670 r Natyurmort z vipichkoyu 1670 r Svyatij Bernard otrimuye moloko Madonni do 1670 r Svyata Tereza Avilska i yangoli 1672 r Natyurmort z koshtovnim posudom i koshikom kvitiv 1676 r Vipichka solodoshi i kviti bl 1676Galereya obranih tvoriv Kayattya Mariyi Magdalini Natyurmort z koshtovnim posudom i koshikom kvitiv 1676 r Rizdvo abo Pokloninnya nemovlyati Hristu Svyata Tereza Avilska i yangoli 1672 r Svyatij Bernard otrimuye moloko Madonni do 1670 r Portret Faustino de Nevesha z yangolom 1670 r Div takozhPortugalske baroko Nunu Gonsalvish Fransisko de Surbaran Huan Sanches Kotan KaravadzhizmPrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Serrao V Ayala Aiala e Cabrera Josefa de Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T005383 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q103891368d Track Q810196d Track Q21431157d Track Q1547776 https aarteemportugal blogspot com 2011 01 josefa de ayala dita josefa de obidos html Kaptereva T P Iskusstvo Portugalii M Izobrazitelnoe iskusstvo 1990 s 254 Kaptereva T P Iskusstvo Portugalii M Izobrazitelnoe iskusstvo 1990 s 257 Kaptereva T P Iskusstvo Portugalii M Izobrazitelnoe iskusstvo 1990 s 256DzherelaKaptereva T P Iskusstvo Portugalii M Izobrazitelnoe iskusstvo 1990 Ministerio da Cultura Gabinete das Relacoes Internacionais ISBN 978 972 758 005 7 Retrieved 29 March 2013 PosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Portugaliya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhozefa Obidush