Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Атанагільд Aþanagilds близько 517 567 король вестготів у 554 567 роках АтанагільдІм я при народженнілат AthanagildusНаро

Атанагільд

Атанагільд

Атанагільд (*Aþanagilds; близько 517–567) — король вестготів у 554-567 роках.

Атанагільд
image
Ім'я при народженнілат. Athanagildus
Народивсяне раніше 517 і не пізніше 540
Помер3 червня 567[1]
d[1]
КраїнаВестготське королівство
Діяльністьсуверен, воїн
Титулкороль вестготів
Посадакороль вестготів
Термін554—567 роки
ПопередникАгіла I
НаступникЛіува I
Конфесіяd
У шлюбі зd
Дітиd і Брунгільда Австразійська

Життєпис

Боротьба за владу

Походив зі знатного вестготського роду. Про батьків відсутні відомості. За невідомих обставин оженився на доньці короля Амаларіха. Ймовірно рід Атанагільда підтримував останнього у зміцненні влади на Піренейському півострові, де становище королівської влади було хитким.

У 551 році підняв повстання в Севільї проти короля Агіли I. Атанагільд висунув претензії на трон, ґрунтуючись на родинних зв'язках з династією Балтів (через свою дружину — доньку останнього династичного короля вестготів).

Спочатку Атанагільду вдалося завдати поразки суперникові, але згодом він зазнав низки невдач у битвах з королівськими військами. За цих обставин Атанагільд звернувся з проханням про допомогу до візантійського імператора Юстиніана I. Останній уклав з Атанагільдом ​​договір, зміст якого достеменно невідомий. Візантійське військо під керівництвом Ліберія в 552 році зайняло південне узбережжя Іспанії. Потім протягом 553—554 років візантійці захопили Бетику (південно-західна частина Піренейського півострова). Це призвело до заколоту й загибелі короля Агіли I. Замість нього вестготська знать обрала королем Атанагільда.

Королювання

image
Володіння Атанагільда (позначено червоним)

Із самого початку намагався позбавитися візантійського впливу та повернути королівству втрачені землі. Хоча йому і вдалося відбити Севілью, напад на Кордову зазнав невдачі. Щоб мати можливість спрямувати всі свої сили на вигнання візантійців, Атанагільд вдався до шлюбної політики, чим забезпечив собі мир з королівствами франків — Австразії та Нейстрії. Цим самим захистив свої володіння в Септиманії.

Водночас він сприяв релігійному миру, терпимо ставлячись до нікейського віросповідання. За панування Атанагільда посилився поступовий перехід вестготської аристократії з аріанства до католицтва. За деякими свідченнями він сам перед смертю прийняв нікейське сповідання.

Натепер точаться дискусії щодо меж території, зайнятої візантійцями в Іспанії. Частина дослідників вважає, що міста Кордова і Севілья з округами користувалися незалежністю від візантійців та вестготів. Проте, ця гіпотеза втрачає правдоподібність, якщо мати на увазі, що Севілью втратив Атанагільд. Немає відомостей для того, щоб вважати результатом самостійності цих міст повстання місцевого населення. Набагато більш правдоподібним, на думку більшості вчених, здається, що міста зайняли візантійські союзники Атанагільда.

Про захоплення великої частини внутрішньої Андалусії візантійцями свідчить ще один факт: на III Толедському соборі не були представлені єпископи Кордови, Есіха, Кабра, Мартоса, Ла-Гуардії і Гранади. Тоді як на цьому соборі був присутній майже весь вестготський єпископат, відсутність шести єпископів з досить невеликої області є особливо примітним. Вестготам тоді належала тільки Кордова, більшість інших міст, мабуть, була під владою візантійців. З упевненістю можна сказати, що візантійським було узбережжя від Картахени до Малаги, а, крім того, міста Медіна-Сідонія і (на північ від Медіни-Сидонії).

Ймовірно, Кордова користувалася особливим статусом. Відомості від 560-х років свідчать, про те, що Атанагільду вдалося зберегти лише Севілью (остаточно приєднано під час кампаній 566—567 років), втративши зрештою Кордову. Утім щодо статусу останньої в цей період залишаються суперечності, оскільки Кордова напевне декілька разів міняла господаря.

Разом з боротьбою проти візантійців, королю доводилося протистояти Свевському королівству, володарі якого намагалися повернути свої втрачені землі. Також цього часу відбулося декілька повстань васконів на півночі Піренейського півострова.

У 567 році двір короля остаточно залишив Барселону, перебравшись до Толедо. З цього моменту це місто затвердилося як постійна столиця Вестготського королівства. Атанагільд помер 567 року власною смертю в палаці в Толетумі.

Родина

Дружина — (Госвінда), донька короля Амаларіха

Діти:

Джерела

  • Isidore of Seville, Historia de regibus Gothorum, Vandalorum et Suevorum, chapter 46. Translation by Guido Donini and Gordon B. Ford, Isidore of Seville's History of the Goths, Vandals, and Suevi, second revised edition (Leiden: E.J. Brill, 1970), p. 22 (лат.)
  • Gregory of Tours, Decem Libri Historiarum, IV.27, 28; translated by Lewis Thorpe, History of the Franks (Harmondsworth: Penguin, 1974), pp. 221f. Wood, The Merovingian Kingdoms: 450—751 (London: Longman, 1994), p. 170 (лат.)
  • Collins, Early Medieval Spain: Unity in Diversity 400—1000, second edition (New York: St. Martins, 1995), p. 39 (англ.)
  • Pérez Martín, Inmaculada; Bádenas de la Peña, Pedro. Bizancio y la península ibérica: de la antigüedad tardía a la edad moderna. Editorial CSIC, 2004, p. 38. ISBN 840008283 (ісп.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атанагільд
  1. Іспанська королівська академія історії — 1738.
    d:Track:Q3100331d:Track:Q2720582
  2. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 89. —
    d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577
  3. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 78–79. —
    d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Atanagild Athanagilds blizko 517 567 korol vestgotiv u 554 567 rokah AtanagildIm ya pri narodzhennilat AthanagildusNarodivsyane ranishe 517 i ne piznishe 540Pomer3 chervnya 567 1 d 1 KrayinaVestgotske korolivstvoDiyalnistsuveren voyinTitulkorol vestgotivPosadakorol vestgotivTermin554 567 rokiPoperednikAgila INastupnikLiuva IKonfesiyadU shlyubi zdDitid i Brungilda Avstrazijska Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBorotba za vladu Pohodiv zi znatnogo vestgotskogo rodu Pro batkiv vidsutni vidomosti Za nevidomih obstavin ozhenivsya na donci korolya Amalariha Jmovirno rid Atanagilda pidtrimuvav ostannogo u zmicnenni vladi na Pirenejskomu pivostrovi de stanovishe korolivskoyi vladi bulo hitkim U 551 roci pidnyav povstannya v Sevilyi proti korolya Agili I Atanagild visunuv pretenziyi na tron gruntuyuchis na rodinnih zv yazkah z dinastiyeyu Baltiv cherez svoyu druzhinu donku ostannogo dinastichnogo korolya vestgotiv Spochatku Atanagildu vdalosya zavdati porazki supernikovi ale zgodom vin zaznav nizki nevdach u bitvah z korolivskimi vijskami Za cih obstavin Atanagild zvernuvsya z prohannyam pro dopomogu do vizantijskogo imperatora Yustiniana I Ostannij uklav z Atanagildom dogovir zmist yakogo dostemenno nevidomij Vizantijske vijsko pid kerivnictvom Liberiya v 552 roci zajnyalo pivdenne uzberezhzhya Ispaniyi Potim protyagom 553 554 rokiv vizantijci zahopili Betiku pivdenno zahidna chastina Pirenejskogo pivostrova Ce prizvelo do zakolotu j zagibeli korolya Agili I Zamist nogo vestgotska znat obrala korolem Atanagilda Korolyuvannya Volodinnya Atanagilda poznacheno chervonim Iz samogo pochatku namagavsya pozbavitisya vizantijskogo vplivu ta povernuti korolivstvu vtracheni zemli Hocha jomu i vdalosya vidbiti Sevilyu napad na Kordovu zaznav nevdachi Shob mati mozhlivist spryamuvati vsi svoyi sili na vignannya vizantijciv Atanagild vdavsya do shlyubnoyi politiki chim zabezpechiv sobi mir z korolivstvami frankiv Avstraziyi ta Nejstriyi Cim samim zahistiv svoyi volodinnya v Septimaniyi Vodnochas vin spriyav religijnomu miru terpimo stavlyachis do nikejskogo virospovidannya Za panuvannya Atanagilda posilivsya postupovij perehid vestgotskoyi aristokratiyi z arianstva do katolictva Za deyakimi svidchennyami vin sam pered smertyu prijnyav nikejske spovidannya Nateper tochatsya diskusiyi shodo mezh teritoriyi zajnyatoyi vizantijcyami v Ispaniyi Chastina doslidnikiv vvazhaye sho mista Kordova i Sevilya z okrugami koristuvalisya nezalezhnistyu vid vizantijciv ta vestgotiv Prote cya gipoteza vtrachaye pravdopodibnist yaksho mati na uvazi sho Sevilyu vtrativ Atanagild Nemaye vidomostej dlya togo shob vvazhati rezultatom samostijnosti cih mist povstannya miscevogo naselennya Nabagato bilsh pravdopodibnim na dumku bilshosti vchenih zdayetsya sho mista zajnyali vizantijski soyuzniki Atanagilda Pro zahoplennya velikoyi chastini vnutrishnoyi Andalusiyi vizantijcyami svidchit she odin fakt na III Toledskomu sobori ne buli predstavleni yepiskopi Kordovi Esiha Kabra Martosa La Guardiyi i Granadi Todi yak na comu sobori buv prisutnij majzhe ves vestgotskij yepiskopat vidsutnist shesti yepiskopiv z dosit nevelikoyi oblasti ye osoblivo primitnim Vestgotam todi nalezhala tilki Kordova bilshist inshih mist mabut bula pid vladoyu vizantijciv Z upevnenistyu mozhna skazati sho vizantijskim bulo uzberezhzhya vid Kartaheni do Malagi a krim togo mista Medina Sidoniya i na pivnich vid Medini Sidoniyi Jmovirno Kordova koristuvalasya osoblivim statusom Vidomosti vid 560 h rokiv svidchat pro te sho Atanagildu vdalosya zberegti lishe Sevilyu ostatochno priyednano pid chas kampanij 566 567 rokiv vtrativshi zreshtoyu Kordovu Utim shodo statusu ostannoyi v cej period zalishayutsya superechnosti oskilki Kordova napevne dekilka raziv minyala gospodarya Razom z borotboyu proti vizantijciv korolyu dovodilosya protistoyati Svevskomu korolivstvu volodari yakogo namagalisya povernuti svoyi vtracheni zemli Takozh cogo chasu vidbulosya dekilka povstan vaskoniv na pivnochi Pirenejskogo pivostrova U 567 roci dvir korolya ostatochno zalishiv Barselonu perebravshis do Toledo Z cogo momentu ce misto zatverdilosya yak postijna stolicya Vestgotskogo korolivstva Atanagild pomer 567 roku vlasnoyu smertyu v palaci v Toletumi RodinaDruzhina Gosvinda donka korolya Amalariha Diti abo Galesvinta 540 568 druzhina korolya Hilperika I Brungilda abo Bryunegota 543 613 druzhina Sigiberta I DzherelaIsidore of Seville Historia de regibus Gothorum Vandalorum et Suevorum chapter 46 Translation by Guido Donini and Gordon B Ford Isidore of Seville s History of the Goths Vandals and Suevi second revised edition Leiden E J Brill 1970 p 22 lat Gregory of Tours Decem Libri Historiarum IV 27 28 translated by Lewis Thorpe History of the Franks Harmondsworth Penguin 1974 pp 221f Wood The Merovingian Kingdoms 450 751 London Longman 1994 p 170 lat Collins Early Medieval Spain Unity in Diversity 400 1000 second edition New York St Martins 1995 p 39 angl Perez Martin Inmaculada Badenas de la Pena Pedro Bizancio y la peninsula iberica de la antiguedad tardia a la edad moderna Editorial CSIC 2004 p 38 ISBN 840008283 isp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AtanagildIspanska korolivska akademiya istoriyi 1738 d Track Q3100331d Track Q2720582 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 89 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 78 79 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577

Дата публікації:
Топ