Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Облога Ясної Гори | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Шведський потоп, Північна війна (1655—1660) | |||||||
 Битва біля Ясної Гори, худ. Я. Суходольський | |||||||
| Координати: 50°48′45″ пн. ш. 19°05′50″ сх. д. / 50.81260000002777844° пн. ш. 19.09740000002777904° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Річ Посполита |  Шведська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Теофіл Броновський Станіслав Варжицький | | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 160 жовнірів, 50 гармашів, 20 шляхтичів, 70 монахів і десяток гармат. | спочатку 2250 вояків (зокрема 800 польських кіннотників) і 8 легких гармат, максимальна чисельність приблизно 3200 вояків (включаючи 2400 німецьких найманців і 800 польських кавалеристів) і 17 гармат | ||||||
| Втрати | |||||||
| 4 вбитих | десяток убитих. | ||||||
Облога Ясної Гори (пол. Oblężenie Jasnej Góry; швед. Belägringen av Jasna Góra) облога шведськими військами Ясногірського монастиря в період шведського потопу між 18 листопада та 27 грудня 1655 року.Облога, що тривала більше місяця, виявилася безрезультатною завдяки стійкості ченців монастиря і за підтримки місцевих добровольців, в основному з шляхетської (польської знаті), що відбили атаки німецьких найманців, найнятих Швецією.
Передісторія
1650-ті роки ознаменували кінець золотого віку Польщі, коли її виснажила серія воєн: повстання Хмельницького та російсько-польська війна 1654—1667 років. У 1655 році шведи вирішили скористатися слабкістю Речі Посполитої і знову розпочали польсько-шведську війну. Шведські війська швидко захопили значну частину території Речі Посполитої. Наприкінці 1655 року польський король Ян II Казимир сховався у Габсбурзькій Сілезії. Незважаючи на це, польські війська були ще не розгромлені, і шведи вирішили убезпечити кордон із Сілезією, захопивши Ясногірський монастир — важливу фортецю, відому своїм багатствам.
Підготовку до облоги монахи розпочали 6 серпня. Передбачаючи можливість облоги, вони придбали 60 мушкетів для посилення артилерії, яка налічувала 24 гармати, в тому числі 12 важких гармат. Три роки тому вони вже посилили гарнізон до 160 солдатів, як того вимагала постанова парламенту. Настоятель , який очолював католицький монастир на Ясній Горі у місті Ченстохова, вирішив 7 листопада надіслати листа Карлу Густаву, закликаючи шведського короля звернути увагу на безпеку монастиря, а також звернутися за допомогою до Яна Казимира і польських військових. У своєму листуванні Кордецький удавав покірність і слабкість монастиря, водночас рішуче відмовляючись впустити шведів. Кордецький отримав від шведів залізного листа, або так звану «сальваґарду», яка гарантувала безпеку фортеці. Незважаючи на це, шведам не повірили, і 7 листопада 1655 року чудотворну ікону та її найцінніші коштовності перевезли до Любліньця, а потім до монастиря паулінів у Мохуві біля Глогувека, а копію розмістили в каплиці. Незважаючи на попередні обіцянки, шведи вимагали впустити їхній гарнізон до фортеці (приводом було убезпечення кордону Сілезії), але монахи рішуче відмовилися. Вже 8 листопада шведи спробували захопити монастир і святиню зненацька. З цією метою прибув граф Ян Вейгард Вжесович на чолі загону з 200 вершників, але після відмови монахів наступного дня виїхав до Велюня.
Тоді шведський командир, генерал Бурхард фон Мюллер, на чолі 2250 солдатів (1800 кавалеристів, 100 драгун, 300 піхотинців і 50 артилеристів) з 10 гарматами вирішив розпочати облогу.. Серед цих сил був польський підрозділ полковника Вацлава Садовського чисельністю 600 осіб.
На момент початку облоги гарнізон фортеці Ясна Гора нараховував 250 осіб, після того як був посилений місцевою шляхтою.
Облога
Облога розпочалася 18 листопада. Шведи мали чисельну перевагу, але поступалися артилерією. Тому 22 листопада Мюллер надіслав листа Карлу Густаву, в якому просив важкі гармати. У ніч на 25 листопада обложені на чолі з (див. Чарнецькі гербу Лодзя) організували вилазку з фортеці, під час якої знищили дві шведські гармати та їхню команду артилеристів. Потім відбулися переговори, під час яких шведи ув'язнили двох монахів, посланих до них як послів. Щоб звільнити їх, Кордецький пообіцяв угоду, що й відбулося. Після звільнення монахів відбулися переговори, але настоятель Кордецький рішуче відкинув вимоги здати фортецю.
Наприкінці листопада шведи отримали підкріплення у вигляді 600 солдатів із 3 гарматами. Була висунута ще одна вимога про капітуляцію, яку, як і попередню, Кордецький відхилив. Відомості про невдоволення польських військ на шведській службі яку передав захисникам Пьотр Сладковський, підкоморій Равський, ненавмисно засланий шведами, зміцнила волю до оборони монастиря. Монахи дозволили полякам, чиї війська були на боці шведів, але не брали безпосередньої участі в облозі (окрім допоміжних робіт), відвідувати богослужіння. Один із вояків, що служив під польськими прапорами, був татарином, який застерігав захисників не здавати «святу фортецю нечистим і віроломним людям».
Фортеця була обстріляна, але легкі гармати шведів не могли завдати шкоди обложеним. Лише 10 грудня облогова артилерія дійшла до Ясної Гори. Вона складалася з двох 24-фунтових та чотирьох 12-фунтових гармат, разом з якими прийшли 2 роти (200 німецьких найманців) з польського полку полковника Фромхолда Вольфа, які були переведені на шведську службу. Після прибуття важких гармат інтенсивність обстрілу фортеці зросла, але шведам довелося припинити обстріл через нестачу боєприпасів. Під час обстрілу були частково зруйновані стіни з північного боку і в районі бастіону Святої Трійці. Незважаючи на це, період перестрілки був не дуже сприятливим для шведів, оскільки монастирська артилерія завдала обложникам великих втрат. Запеклий та ефективний опір фортеці здивував загарбників, які до того звикли до легких успіхів.
Максимальна чисельність у цей період шведської облогової армії налічували 3200 солдатів (включаючи 2400 найманих німецьких вояків і 800 польських кіннотників, які ще залишалися вірними шведському королю) та 17 гармат.
У відповідь на завдану шкоду поляки 14 грудня зруйнували один з редутів разом з напівкартушем. Шведи почали обстрілювати південну куртину і рити тунель. 20 грудня (удень близько 13:00) поляки на чолі з Яном Замойським здійснили зухвалу вилазку з фортеці, під час якої підбили дві гармати та вбили олькуських шахтарів, які копали тунель. 24 грудня Кордецький відхилив чергову вимогу здати фортецю, тому наступного дня шведи знову обстріляли монастир з півночі. Обстріл був настільки інтенсивним, що у шведів розірвалася облогова гармата.
Бурхард Мюллер отримав наказ від короля вирушити до Пруссії та підтримати там облогову війну. Оскільки обстріл не приніс очікуваних результатів, Мюллер зрозумів, що захопити фортецю Ясна Гура йому не вдасться. Щоб зберегти обличчя, у наступному листі він вимагав 60 000 талерів, на що Кордецький відповів, що заплатив би на початку облоги, але зараз не міг, бо шведські війська завдали занадто великих руйнувань. 27 грудня шведи зняли облогу.
Монастир був добре підготовлений до облоги (у монастирській бібліотеці зберігся список закупівель зброї, здійснених переважно в Нижній Сілезії). Хід облоги показав перевагу монастирської артилерії над артилерією шведського корпусу, що облягав фортецю. Польські партизани ставали все більш неприємними для шведських військ, які облягали, оскільки тривала облога привела польські війська до Ченстохови, щоб допомогти монастирю. Найсильніший з підрозділів під командуванням Кшиштофа Яна Жегоцького прибув на місце після закінчення облоги. Так само запізнився організатор партизанів на Живецькому краю Станіслав Кулеша та інші селянські та горянські загони.
Наслідки
У грудні 1655 року війна перестала мати чітко виражений оборонний характер. Горяни відбили у шведів Новий Сонч. 29 грудня, дізнавшись про переможну оборону Ясної Гори, було створено Тишовецьку конфедерацію проти шведів, під час якої в акті конфедерації з обуренням згадувалося про облогу монастиря. У грудні Януш Радзивілл, який був союзником шведів, зазнав поразки на Підляшші і помер 31 грудня в обложеному Тикоцині.
Король Ян Казимир вирушив наприкінці 1655 року з Глогувека і через Ратибор, Цешин, Подолинець (де 1 січня 1656 року він зустрівся з великим маршалком коронним Єжи Себастьяном Любомирським) дістався Львова, де 1 квітня 1656 року склав обітницю в катедральному соборі, обравши Божу Матір Ченстоховську своєю покровителькою і королевою Польщі. Важливість оборони та масштаби облоги підкреслив пріор Августин Кордецький у своїй «Nowa Gigantomachia», опублікованій під час потопу в 1658 році, і відтоді вона почала широко використовуватися в пропаганді проти шведського панування, поряд з працею «Obsido Claris Montis Częstochoviensis» Станіслава Кобєжицького, опублікованою в 1659 році.
Облога в літературі
Образ облоги згадав і записав Генрик Сенкевич у «Потопі». Однак він вніс зміни до роману, омолодивши Пйотра Чарнецького, збільшивши перевагу шведів, ввівши образ Анджея Кміціца, чий прототип фактично перебував у той час на Підляшші, ввівши в роман кулеврину і метод її знищення.
Вшанування пам'яті
Битва під Ясною Горою після 1990 року була вшанована на Могилі Невідомого Солдата у Варшаві написом на одній з меморіальних дощок: «JASNA GÓRA 18 XI — 26 XII 1655».
Примітки
- За даними Лешека Подгородецького, сили захисників налічували 200-250 чоловік і близько десятка гармат, а за даними Малої військової енциклопедії - близько 250 чоловік.
- Według Leszka Podhorodeckiego Szwedzi mieli na początku 1500 żołnierzy (w tym połowę Polaków), natomiast według Małej Encyklopedii Wojskowej około 2000 żołnierzy (w tym 1000 jazdy polskiej).
- Według Małej Encyklopedii Wojskowej maksymalny stan liczebny armii szwedzkiej wyniósł 3000 żołnierzy (w tym 1000 jazdy polskiej).
- Andrzej Zieliński: Sarmaci, katolicy, zwycięzcy. Warszawa 2015, s. 179.
- [1], Józef Krzyk, "Cuda z Jasną Górą"
- [2], Ludwik Frąś, "Obrona Jasnej Góry w roku 1655"
- Prawda i legenda obrony Jasnej Góry. Interia.pl. 15 січня 2010.
- . gazetacz.com.pl. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 22 жовтня 2023.".
Джерела
- Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967, wydanie I
- Leszek Podhorodecki, Rapier i koncerz, Warszawa: «Książka i Wiedza», 1985, s. 278—281, ISBN 83-05-11452-X, OCLC 176976102.
Посилання
- Jasna Góra.
- Oblężenie Jasnej Góry (poloniainfo)
- Krzyk, Józef (27 липня 2015). Cuda z Jasną Górą.
- Oblężenie Jasnej Góry (wirtualnapolonia). wirtualnapolonia.com.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obloga Yasnoyi GoriShvedskij potop Pivnichna vijna 1655 1660 Bitva bilya Yasnoyi Gori hud Ya Suhodolskij Bitva bilya Yasnoyi Gori hud Ya SuhodolskijKoordinati 50 48 45 pn sh 19 05 50 sh d 50 81260000002777844 pn sh 19 09740000002777904 sh d 50 81260000002777844 19 09740000002777904Data 18 listopada 27 grudnya 1655Misce Yasnogirskij monastir Rich PospolitaRezultat Pobeda polyakovStoroniRich Pospolita Shvedska imperiyaKomanduvachiTeofil Bronovskij Stanislav VarzhickijVijskovi sili160 zhovniriv 50 garmashiv 20 shlyahtichiv 70 monahiv i desyatok garmat spochatku 2250 voyakiv zokrema 800 polskih kinnotnikiv i 8 legkih garmat maksimalna chiselnist priblizno 3200 voyakiv vklyuchayuchi 2400 nimeckih najmanciv i 800 polskih kavaleristiv i 17 garmatVtrati4 vbitih desyatok ubitih Obloga Yasnoyi Gori kartina z monastirskoyi majsterniOborona Yasnoyi Gori 1655 r relyef HIH st z vestibyulyu Licarskoyi zali Obloga Yasnoyi Gori pol Oblezenie Jasnej Gory shved Belagringen av Jasna Gora obloga shvedskimi vijskami Yasnogirskogo monastirya v period shvedskogo potopu mizh 18 listopada ta 27 grudnya 1655 roku Obloga sho trivala bilshe misyacya viyavilasya bezrezultatnoyu zavdyaki stijkosti chenciv monastirya i za pidtrimki miscevih dobrovolciv v osnovnomu z shlyahetskoyi polskoyi znati sho vidbili ataki nimeckih najmanciv najnyatih Shveciyeyu Peredistoriya1650 ti roki oznamenuvali kinec zolotogo viku Polshi koli yiyi visnazhila seriya voyen povstannya Hmelnickogo ta rosijsko polska vijna 1654 1667 rokiv U 1655 roci shvedi virishili skoristatisya slabkistyu Rechi Pospolitoyi i znovu rozpochali polsko shvedsku vijnu Shvedski vijska shvidko zahopili znachnu chastinu teritoriyi Rechi Pospolitoyi Naprikinci 1655 roku polskij korol Yan II Kazimir shovavsya u Gabsburzkij Sileziyi Nezvazhayuchi na ce polski vijska buli she ne rozgromleni i shvedi virishili ubezpechiti kordon iz Sileziyeyu zahopivshi Yasnogirskij monastir vazhlivu fortecyu vidomu svoyim bagatstvam Pidgotovku do oblogi monahi rozpochali 6 serpnya Peredbachayuchi mozhlivist oblogi voni pridbali 60 mushketiv dlya posilennya artileriyi yaka nalichuvala 24 garmati v tomu chisli 12 vazhkih garmat Tri roki tomu voni vzhe posilili garnizon do 160 soldativ yak togo vimagala postanova parlamentu Nastoyatel yakij ocholyuvav katolickij monastir na Yasnij Gori u misti Chenstohova virishiv 7 listopada nadislati lista Karlu Gustavu zaklikayuchi shvedskogo korolya zvernuti uvagu na bezpeku monastirya a takozh zvernutisya za dopomogoyu do Yana Kazimira i polskih vijskovih U svoyemu listuvanni Kordeckij udavav pokirnist i slabkist monastirya vodnochas rishuche vidmovlyayuchis vpustiti shvediv Kordeckij otrimav vid shvediv zaliznogo lista abo tak zvanu salvagardu yaka garantuvala bezpeku forteci Nezvazhayuchi na ce shvedam ne povirili i 7 listopada 1655 roku chudotvornu ikonu ta yiyi najcinnishi koshtovnosti perevezli do Lyublincya a potim do monastirya pauliniv u Mohuvi bilya Gloguveka a kopiyu rozmistili v kaplici Nezvazhayuchi na poperedni obicyanki shvedi vimagali vpustiti yihnij garnizon do forteci privodom bulo ubezpechennya kordonu Sileziyi ale monahi rishuche vidmovilisya Vzhe 8 listopada shvedi sprobuvali zahopiti monastir i svyatinyu znenacka Z ciyeyu metoyu pribuv graf Yan Vejgard Vzhesovich na choli zagonu z 200 vershnikiv ale pislya vidmovi monahiv nastupnogo dnya viyihav do Velyunya Todi shvedskij komandir general Burhard fon Myuller na choli 2250 soldativ 1800 kavaleristiv 100 dragun 300 pihotinciv i 50 artileristiv z 10 garmatami virishiv rozpochati oblogu Sered cih sil buv polskij pidrozdil polkovnika Vaclava Sadovskogo chiselnistyu 600 osib Na moment pochatku oblogi garnizon forteci Yasna Gora narahovuvav 250 osib pislya togo yak buv posilenij miscevoyu shlyahtoyu OblogaObloga rozpochalasya 18 listopada Shvedi mali chiselnu perevagu ale postupalisya artileriyeyu Tomu 22 listopada Myuller nadislav lista Karlu Gustavu v yakomu prosiv vazhki garmati U nich na 25 listopada oblozheni na choli z div Charnecki gerbu Lodzya organizuvali vilazku z forteci pid chas yakoyi znishili dvi shvedski garmati ta yihnyu komandu artileristiv Potim vidbulisya peregovori pid chas yakih shvedi uv yaznili dvoh monahiv poslanih do nih yak posliv Shob zvilniti yih Kordeckij poobicyav ugodu sho j vidbulosya Pislya zvilnennya monahiv vidbulisya peregovori ale nastoyatel Kordeckij rishuche vidkinuv vimogi zdati fortecyu Naprikinci listopada shvedi otrimali pidkriplennya u viglyadi 600 soldativ iz 3 garmatami Bula visunuta she odna vimoga pro kapitulyaciyu yaku yak i poperednyu Kordeckij vidhiliv Vidomosti pro nevdovolennya polskih vijsk na shvedskij sluzhbi yaku peredav zahisnikam Potr Sladkovskij pidkomorij Ravskij nenavmisno zaslanij shvedami zmicnila volyu do oboroni monastirya Monahi dozvolili polyakam chiyi vijska buli na boci shvediv ale ne brali bezposerednoyi uchasti v oblozi okrim dopomizhnih robit vidviduvati bogosluzhinnya Odin iz voyakiv sho sluzhiv pid polskimi praporami buv tatarinom yakij zasterigav zahisnikiv ne zdavati svyatu fortecyu nechistim i virolomnim lyudyam Fortecya bula obstrilyana ale legki garmati shvediv ne mogli zavdati shkodi oblozhenim Lishe 10 grudnya oblogova artileriya dijshla do Yasnoyi Gori Vona skladalasya z dvoh 24 funtovih ta chotiroh 12 funtovih garmat razom z yakimi prijshli 2 roti 200 nimeckih najmanciv z polskogo polku polkovnika Fromholda Volfa yaki buli perevedeni na shvedsku sluzhbu Pislya pributtya vazhkih garmat intensivnist obstrilu forteci zrosla ale shvedam dovelosya pripiniti obstril cherez nestachu boyepripasiv Pid chas obstrilu buli chastkovo zrujnovani stini z pivnichnogo boku i v rajoni bastionu Svyatoyi Trijci Nezvazhayuchi na ce period perestrilki buv ne duzhe spriyatlivim dlya shvediv oskilki monastirska artileriya zavdala oblozhnikam velikih vtrat Zapeklij ta efektivnij opir forteci zdivuvav zagarbnikiv yaki do togo zvikli do legkih uspihiv Maksimalna chiselnist u cej period shvedskoyi oblogovoyi armiyi nalichuvali 3200 soldativ vklyuchayuchi 2400 najmanih nimeckih voyakiv i 800 polskih kinnotnikiv yaki she zalishalisya virnimi shvedskomu korolyu ta 17 garmat U vidpovid na zavdanu shkodu polyaki 14 grudnya zrujnuvali odin z redutiv razom z napivkartushem Shvedi pochali obstrilyuvati pivdennu kurtinu i riti tunel 20 grudnya uden blizko 13 00 polyaki na choli z Yanom Zamojskim zdijsnili zuhvalu vilazku z forteci pid chas yakoyi pidbili dvi garmati ta vbili olkuskih shahtariv yaki kopali tunel 24 grudnya Kordeckij vidhiliv chergovu vimogu zdati fortecyu tomu nastupnogo dnya shvedi znovu obstrilyali monastir z pivnochi Obstril buv nastilki intensivnim sho u shvediv rozirvalasya oblogova garmata Burhard Myuller otrimav nakaz vid korolya virushiti do Prussiyi ta pidtrimati tam oblogovu vijnu Oskilki obstril ne prinis ochikuvanih rezultativ Myuller zrozumiv sho zahopiti fortecyu Yasna Gura jomu ne vdastsya Shob zberegti oblichchya u nastupnomu listi vin vimagav 60 000 taleriv na sho Kordeckij vidpoviv sho zaplativ bi na pochatku oblogi ale zaraz ne mig bo shvedski vijska zavdali zanadto velikih rujnuvan 27 grudnya shvedi znyali oblogu Monastir buv dobre pidgotovlenij do oblogi u monastirskij biblioteci zberigsya spisok zakupivel zbroyi zdijsnenih perevazhno v Nizhnij Sileziyi Hid oblogi pokazav perevagu monastirskoyi artileriyi nad artileriyeyu shvedskogo korpusu sho oblyagav fortecyu Polski partizani stavali vse bilsh nepriyemnimi dlya shvedskih vijsk yaki oblyagali oskilki trivala obloga privela polski vijska do Chenstohovi shob dopomogti monastiryu Najsilnishij z pidrozdiliv pid komanduvannyam Kshishtofa Yana Zhegockogo pribuv na misce pislya zakinchennya oblogi Tak samo zapiznivsya organizator partizaniv na Zhiveckomu krayu Stanislav Kulesha ta inshi selyanski ta goryanski zagoni NaslidkiU grudni 1655 roku vijna perestala mati chitko virazhenij oboronnij harakter Goryani vidbili u shvediv Novij Sonch 29 grudnya diznavshis pro peremozhnu oboronu Yasnoyi Gori bulo stvoreno Tishovecku konfederaciyu proti shvediv pid chas yakoyi v akti konfederaciyi z oburennyam zgaduvalosya pro oblogu monastirya U grudni Yanush Radzivill yakij buv soyuznikom shvediv zaznav porazki na Pidlyashshi i pomer 31 grudnya v oblozhenomu Tikocini Korol Yan Kazimir virushiv naprikinci 1655 roku z Gloguveka i cherez Ratibor Ceshin Podolinec de 1 sichnya 1656 roku vin zustrivsya z velikim marshalkom koronnim Yezhi Sebastyanom Lyubomirskim distavsya Lvova de 1 kvitnya 1656 roku sklav obitnicyu v katedralnomu sobori obravshi Bozhu Matir Chenstohovsku svoyeyu pokrovitelkoyu i korolevoyu Polshi Vazhlivist oboroni ta masshtabi oblogi pidkresliv prior Avgustin Kordeckij u svoyij Nowa Gigantomachia opublikovanij pid chas potopu v 1658 roci i vidtodi vona pochala shiroko vikoristovuvatisya v propagandi proti shvedskogo panuvannya poryad z praceyu Obsido Claris Montis Czestochoviensis Stanislava Kobyezhickogo opublikovanoyu v 1659 roci Obloga v literaturiObraz oblogi zgadav i zapisav Genrik Senkevich u Potopi Odnak vin vnis zmini do romanu omolodivshi Pjotra Charneckogo zbilshivshi perevagu shvediv vvivshi obraz Andzheya Kmicica chij prototip faktichno perebuvav u toj chas na Pidlyashshi vvivshi v roman kulevrinu i metod yiyi znishennya Vshanuvannya pam yatiBitva pid Yasnoyu Goroyu pislya 1990 roku bula vshanovana na Mogili Nevidomogo Soldata u Varshavi napisom na odnij z memorialnih doshok JASNA GoRA 18 XI 26 XII 1655 PrimitkiZa danimi Lesheka Podgorodeckogo sili zahisnikiv nalichuvali 200 250 cholovik i blizko desyatka garmat a za danimi Maloyi vijskovoyi enciklopediyi blizko 250 cholovik Wedlug Leszka Podhorodeckiego Szwedzi mieli na poczatku 1500 zolnierzy w tym polowe Polakow natomiast wedlug Malej Encyklopedii Wojskowej okolo 2000 zolnierzy w tym 1000 jazdy polskiej Wedlug Malej Encyklopedii Wojskowej maksymalny stan liczebny armii szwedzkiej wyniosl 3000 zolnierzy w tym 1000 jazdy polskiej Andrzej Zielinski Sarmaci katolicy zwyciezcy Warszawa 2015 s 179 1 Jozef Krzyk Cuda z Jasna Gora 2 Ludwik Fras Obrona Jasnej Gory w roku 1655 Prawda i legenda obrony Jasnej Gory Interia pl 15 sichnya 2010 gazetacz com pl Arhiv originalu za 18 kvitnya 2012 Procitovano 22 zhovtnya 2023 DzherelaMala Encyklopedia Wojskowa 1967 wydanie I Leszek Podhorodecki Rapier i koncerz Warszawa Ksiazka i Wiedza 1985 s 278 281 ISBN 83 05 11452 X OCLC 176976102 PosilannyaJasna Gora Oblezenie Jasnej Gory poloniainfo Krzyk Jozef 27 lipnya 2015 Cuda z Jasna Gora Oblezenie Jasnej Gory wirtualnapolonia wirtualnapolonia com