Супутник Європейської рентгенівської обсерваторії (EXOSAT), спочатку названий HELOS — рентгенівський телескоп, який діяв з травня 1983 року по квітень 1986 року і за цей час зробив 1780 спостережень у рентгенівському діапазоні більшості класів астрономічних об’єктів, включаючи активні галактики, ядра, зоряні корони, катаклізмічні змінні, білі карлики, рентгенівські подвійні системи, скупчення галактик і залишки наднових.
EXOSAT | |
Польотні дані корабля | |
---|---|
Ракета-носій | Delta 3914 D169 |
Тривалість польоту | 3 роки |
Апогей | 191,709 км (119,122 миль) |
Перигей | 347 км. (216 миль) |
Нахил | 72.5 градусів |
Період обертання | 5,435.4 хв. |
Маса | 510.0 кг. |
Польотні дані екіпажу |
Зважаючи на спочатку заплановані спостереження інструментами обсерваторії затемнень джерел Місяцем для їх найкращої локалізації була обрана високоапогейна орбіта з великим нахилом (практично перпендикулярна площині орбіти Місяця). Така орбіта дозволяла значно збільшити область неба, де джерела покриваються Місяцем. Завдяки такій орбіті (з орбітальним періодом близько 90 годин) обсерваторія провела багато безперервних спостережень великої довжини — до десятків годин, чим зробила великий внесок у вивчення довготривалої змінності як галактичних та позагалактичних об'єктів.
Цей супутник Європейського космічного агентства (ESA) для прямого наведення та спостереження за джерелами рентгенівського випромінювання за межами Сонячної системи з прямим наведенням на Місяць було запущено на дуже ексцентричну орбіту (апогей 200 000°). км, перигей 500 км) майже перпендикулярно Місяцю 26 травня 1983 року.
Обладнання містить два низькоенергетичні телескопи (LEIT) з рентгенівською оптикою Wolter I (для діапазону енергій 0,04–2 кеВ), середньоенергетичний експеримент із використанням детекторів Ar/CO 2 і Xe/CO 2 (для 1,5– 50 кеВ), газовий сцинтиляційний спектрометр Xe/He (GSPC) (охоплює 2–80 кеВ) і перепрограмований бортовий комп’ютер обробки даних. Exosat був здатний спостерігати за об’єктом (у режимі прямого наведення) протягом до 80 годин і визначати джерела з точністю щонайменше 10 кутових секунд за допомогою LEIT і приблизно 2 кутових секунди за допомогою GSPC.
Історія EXOSAT
Протягом періоду з 1967 по 1969 рік Європейська організація космічних досліджень (ESRO) вивчала дві окремі місії: супутник Європейської рентгенівської обсерваторії, як комбіновану рентгенівську та гамма-обсерваторію (Cos-A), і гамма-випромінювання. обсерваторія (Cos-B). Cos-A було вилучено після початкового дослідження, а Cos-B було продовжено.Пізніше в 1969 році був запропонований окремий супутник (Hily Excentric Lunar Occultation Satellite - Helos). Місія Helos полягала в тому, щоб точно визначити розташування яскравих джерел рентгенівського випромінювання за допомогою методу затемнення Місяця.
У 1973 році до місії було додано обсерваторію, а Рада Європейського космічного агентства схвалила місію для Helos, тепер перейменованого на Exosat.
Було вирішено, що обсерваторія має бути доступною для широкої спільноти, а не обмежуватися лише розробниками приладів, як це було у випадку з усіма попередніми науковими програмами ESA (ESRO).
Це вперше в проєкті ESA призвело до підходу до фінансування та управління корисним навантаженням Агентства.
Проєктування та розробка приладів стала спільною відповідальністю ESA та апаратних груп. У липні 1981 року ESA оприлюднило перше оголошення про можливість (AO) для участі в програмі спостереження Exosat для наукового співтовариства своїх держав-членів. До 1 листопада 1981 року, коли вікно AO було закрито, було отримано близько 500 пропозицій щодо спостереження. З них 200 були відібрані за перші дев'ять місяців роботи. Exosat був першим космічним кораблем ESA, який мав на борту цифровий комп’ютер (OBC), головною метою якого була обробка наукових даних. Моніторинг і контроль космічних кораблів були другорядними.
Щоб забезпечити підсистемі обробки даних виняткову гнучкість роботи, OBC і центральний термінальний блок можна було перепрограмувати під час польоту. Ця гнучкість значно перевищувала будь-який інший космічний корабель ESA, побудований до того часу.
Супутникові операції
Кожна з трьох осей була стабілізована, а оптичні осі трьох наукових інструментів були вирівняні. Вхідні отвори наукових приладів були розташовані на одній стороні центрального корпусу.
Після виходу на орбіту кришки, які закривають входи в ME та LEIT, були відкриті, щоб діяти як теплові екрани та екрани від розсіяного світла для телескопів та трекерів зірок відповідно. Орбіта Exosat відрізнялася від будь-якого попереднього супутника рентгенівської астрономії. Щоб максимізувати кількість джерел, закритих Місяцем, була обрана дуже ексцентрична орбіта (e ~ 0,93) з періодом 90,6 години та кутом нахилу 73°.
Початковий апогей становив 191 тис. км і перигей 350 км. Щоб перебувати за межами радіаційних поясів Землі, наукові прилади працювали понад ~50 тис. км, даючи до ~76 год на 90 год орбіти. Не було потреби у будь-якому бортовому зберіганні даних, оскільки Exosat було видно з наземної станції у Віллафранці, Іспанія, практично протягом усього часу роботи наукових інструментів.
Список літератури
- Hoff HA (Aug 1983). . J Brit Interplan Soc. (Space Chronicle). 36 (8): 363—7. Архів оригіналу за 29 серпня 2012.
- Taylor BG, Andresen RD, Peacock A, Zobl R (Mar 1981). The Exosat mission. Space Sci. Rev. 30 (1–4): 479—94. Bibcode:1981SSRv...30..479T. doi:10.1007/BF01246069.
- White NE, Peacock A (1988). The Exosat observatory. Societa Astronomica Italiana, Memorie. 59 (1–2): 7—31. Bibcode:1988MmSAI..59....7W.
Зовнішні посилання
- Рентгенівська обсерваторія ESA (EXOSAT at ESTEC, ESA) в Інтернеті
- Архів даних у Науковому архівному центрі астрофізики високих енергій НАСА (HEASARC)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suputnik Yevropejskoyi rentgenivskoyi observatoriyi EXOSAT spochatku nazvanij HELOS rentgenivskij teleskop yakij diyav z travnya 1983 roku po kviten 1986 roku i za cej chas zrobiv 1780 sposterezhen u rentgenivskomu diapazoni bilshosti klasiv astronomichnih ob yektiv vklyuchayuchi aktivni galaktiki yadra zoryani koroni kataklizmichni zminni bili karliki rentgenivski podvijni sistemi skupchennya galaktik i zalishki nadnovih EXOSATPolotni dani korablyaRaketa nosij Delta 3914 D169Trivalist polotu 3 rokiApogej 191 709 km 119 122 mil Perigej 347 km 216 mil Nahil 72 5 gradusivPeriod obertannya 5 435 4 hv Masa 510 0 kg Polotni dani ekipazhu Zvazhayuchi na spochatku zaplanovani sposterezhennya instrumentami observatoriyi zatemnen dzherel Misyacem dlya yih najkrashoyi lokalizaciyi bula obrana visokoapogejna orbita z velikim nahilom praktichno perpendikulyarna ploshini orbiti Misyacya Taka orbita dozvolyala znachno zbilshiti oblast neba de dzherela pokrivayutsya Misyacem Zavdyaki takij orbiti z orbitalnim periodom blizko 90 godin observatoriya provela bagato bezperervnih sposterezhen velikoyi dovzhini do desyatkiv godin chim zrobila velikij vnesok u vivchennya dovgotrivaloyi zminnosti yak galaktichnih ta pozagalaktichnih ob yektiv Cej suputnik Yevropejskogo kosmichnogo agentstva ESA dlya pryamogo navedennya ta sposterezhennya za dzherelami rentgenivskogo viprominyuvannya za mezhami Sonyachnoyi sistemi z pryamim navedennyam na Misyac bulo zapusheno na duzhe ekscentrichnu orbitu apogej 200 000 km perigej 500 km majzhe perpendikulyarno Misyacyu 26 travnya 1983 roku Obladnannya mistit dva nizkoenergetichni teleskopi LEIT z rentgenivskoyu optikoyu Wolter I dlya diapazonu energij 0 04 2 keV serednoenergetichnij eksperiment iz vikoristannyam detektoriv Ar CO 2 i Xe CO 2 dlya 1 5 50 keV gazovij scintilyacijnij spektrometr Xe He GSPC ohoplyuye 2 80 keV i pereprogramovanij bortovij komp yuter obrobki danih Exosat buv zdatnij sposterigati za ob yektom u rezhimi pryamogo navedennya protyagom do 80 godin i viznachati dzherela z tochnistyu shonajmenshe 10 kutovih sekund za dopomogoyu LEIT i priblizno 2 kutovih sekundi za dopomogoyu GSPC Istoriya EXOSATProtyagom periodu z 1967 po 1969 rik Yevropejska organizaciya kosmichnih doslidzhen ESRO vivchala dvi okremi misiyi suputnik Yevropejskoyi rentgenivskoyi observatoriyi yak kombinovanu rentgenivsku ta gamma observatoriyu Cos A i gamma viprominyuvannya observatoriya Cos B Cos A bulo vilucheno pislya pochatkovogo doslidzhennya a Cos B bulo prodovzheno Piznishe v 1969 roci buv zaproponovanij okremij suputnik Hily Excentric Lunar Occultation Satellite Helos Misiya Helos polyagala v tomu shob tochno viznachiti roztashuvannya yaskravih dzherel rentgenivskogo viprominyuvannya za dopomogoyu metodu zatemnennya Misyacya U 1973 roci do misiyi bulo dodano observatoriyu a Rada Yevropejskogo kosmichnogo agentstva shvalila misiyu dlya Helos teper perejmenovanogo na Exosat Bulo virisheno sho observatoriya maye buti dostupnoyu dlya shirokoyi spilnoti a ne obmezhuvatisya lishe rozrobnikami priladiv yak ce bulo u vipadku z usima poperednimi naukovimi programami ESA ESRO Ce vpershe v proyekti ESA prizvelo do pidhodu do finansuvannya ta upravlinnya korisnim navantazhennyam Agentstva Proyektuvannya ta rozrobka priladiv stala spilnoyu vidpovidalnistyu ESA ta aparatnih grup U lipni 1981 roku ESA oprilyudnilo pershe ogoloshennya pro mozhlivist AO dlya uchasti v programi sposterezhennya Exosat dlya naukovogo spivtovaristva svoyih derzhav chleniv Do 1 listopada 1981 roku koli vikno AO bulo zakrito bulo otrimano blizko 500 propozicij shodo sposterezhennya Z nih 200 buli vidibrani za pershi dev yat misyaciv roboti Exosat buv pershim kosmichnim korablem ESA yakij mav na bortu cifrovij komp yuter OBC golovnoyu metoyu yakogo bula obrobka naukovih danih Monitoring i kontrol kosmichnih korabliv buli drugoryadnimi Shob zabezpechiti pidsistemi obrobki danih vinyatkovu gnuchkist roboti OBC i centralnij terminalnij blok mozhna bulo pereprogramuvati pid chas polotu Cya gnuchkist znachno perevishuvala bud yakij inshij kosmichnij korabel ESA pobudovanij do togo chasu Suputnikovi operaciyiKozhna z troh osej bula stabilizovana a optichni osi troh naukovih instrumentiv buli virivnyani Vhidni otvori naukovih priladiv buli roztashovani na odnij storoni centralnogo korpusu Pislya vihodu na orbitu krishki yaki zakrivayut vhodi v ME ta LEIT buli vidkriti shob diyati yak teplovi ekrani ta ekrani vid rozsiyanogo svitla dlya teleskopiv ta trekeriv zirok vidpovidno Orbita Exosat vidriznyalasya vid bud yakogo poperednogo suputnika rentgenivskoyi astronomiyi Shob maksimizuvati kilkist dzherel zakritih Misyacem bula obrana duzhe ekscentrichna orbita e 0 93 z periodom 90 6 godini ta kutom nahilu 73 Pochatkovij apogej stanoviv 191 tis km i perigej 350 km Shob perebuvati za mezhami radiacijnih poyasiv Zemli naukovi priladi pracyuvali ponad 50 tis km dayuchi do 76 god na 90 god orbiti Ne bulo potrebi u bud yakomu bortovomu zberiganni danih oskilki Exosat bulo vidno z nazemnoyi stanciyi u Villafranci Ispaniya praktichno protyagom usogo chasu roboti naukovih instrumentiv Spisok literaturiHoff HA Aug 1983 J Brit Interplan Soc Space Chronicle 36 8 363 7 Arhiv originalu za 29 serpnya 2012 Taylor BG Andresen RD Peacock A Zobl R Mar 1981 The Exosat mission Space Sci Rev 30 1 4 479 94 Bibcode 1981SSRv 30 479T doi 10 1007 BF01246069 White NE Peacock A 1988 The Exosat observatory Societa Astronomica Italiana Memorie 59 1 2 7 31 Bibcode 1988MmSAI 59 7W Zovnishni posilannyaRentgenivska observatoriya ESA EXOSAT at ESTEC ESA v Interneti Arhiv danih u Naukovomu arhivnomu centri astrofiziki visokih energij NASA HEASARC