Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Судзуя (Suzuya, яп. 鈴谷) — важкий крейсер Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.
| «Судзуя» | ||
|---|---|---|
| 鈴谷 | ||
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | важкий крейсер типу «Могамі» | |
| Держава прапора |  Японія | |
| Належність |  | |
| Корабельня | верфі ВМФ у Йокосуці | |
| Закладено | 11 грудня 1933 | |
| Спущено на воду | 20 листопада 1934 | |
| Введено в експлуатацію | 31 жовтня 1937 | |
| На службі | 1937—1944 | |
| Загибель | 25 жовтня 1944 потоплений авіацією в бою біля острова Самар | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 13 600 | |
| Довжина | 200,6 м | |
| Ширина | 20,2 м | |
| Осадка | 5,9 м | |
| Бронювання | пояс 100—125 мм, палуба 35—60 мм, башти 25 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 парові турбіни, 8 парових котлів | |
| Потужність | 154 000 к.с. (115 МВт) | |
| Швидкість | 35,5 вузлів | |
| Дальність плавання | 8000 миль (14 875 км) на швидкості 14 вузлів | |
| Екіпаж | 850 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 15 (5х3) × 155-мм / 60 калібрів гармат (1937), 10 (5х2) × 203-мм / 50 калібрів гармат (після 1939) | |
| Торпедно-мінне озброєння | 12 (4х3) х 610-мм торпедних апаратів | |
| Зенітне озброєння | * 8 (4х2) х 127-мм гармат
| |
| Авіація | 3 гідролітаки + 2 катапульти | |
Корабель, який належав до крейсерів типу «Могамі», спорудили в 1937 році на верфі ВМФ у Йокосуці. Особливістю крейсерів цього типу було встановлення башт головного калібру із трьома 155-мм гарматами, що дозволяло класифікувати їх як легкі крейсери. Водночас проєктанти одразу врахували можливість заміни башт на традиційні із двома 203-мм гарматами, що й зробили наприкінці 1930-х та перевели кораблі до класу важких крейсерів (а попередні башти передали для лінкорів типу «Ямато» — втім, їхні 155-мм універсальні гармати виявились не надто ефективними для ведення зенітного вогню).
З 16 липня по 7 серпня 1941-го Судзуя здійснив похід до Південно-Східної Азії, пов'язаний зі введенням японських військ до Французького Індокитаю. Під час цієї операції крейсер спершу побував у порту Самах (острів Хайнань), а потім супроводжував конвой з військами до Сайгону (наразі Хошимін) на півдні В'єтнаму.
Станом на 1941 рік Судзуя належав до . 20—26 листопада він пройшов з Куре до Самаху, а 4 грудня всі чотири кораблі дивізії в супроводі 3 есмінців вийшли в море, маючи завдання зайняти позицію в районі мису Камау (найпівденніший пункт в'єтнамського узбережжя) та провадити дистанційне прикриття Першого Малайського конвою. Останній вже в перший день бойових дій 8 грудня (тільки по іншу сторону лінії зміни дат від Перл-Гарбору) провів висадку десанту на півострові Малакка. Після цього японці почали очікувати на контратаку британського флоту й невдовзі після опівдня 9 грудня японський підводний човен повідомив про виявлення ворожої ескадри, головну силу якої становили 2 лінкори. До вечора літаки з Судзуя брали участь у відстежуванні ворожих пересувань, а на світанку 10 грудня крейсери 7-ї дивізії об'єдналися з головними силами адмірала Кондо (2 лінкори та 2 важкі крейсери). Втім, цього разу вступити в бій їм не довелось, оскільки тієї ж доби японська базова авіація потопила обидва ворожі лінкори. 11 грудня Судзуя прибув до бухти Камрань (центральна частина В'єтнаму).
У наступних двох операціях Судзуя діяв разом зі ще одним важким крейсером під прикриттям 2 есмінців. 13 грудня 1941-го вони вийшли з Камрані для дистанційного прикриття десанту в Мірі (центр нафтовидобутку на північно-західному узбережжі Борнео), який успішно висадився в ніч проти 16 грудня. За кілька діб той же загін провадив дистанційне прикриття десанту в Кучінг (ще один центр нафтовидобутку Борнео, розташований за п'ять сотень кілометрів на південний захід від Мірі), де десантування сталось в ніч проти 24 грудня. 27 грудня Судзуя повернувся до Камрані.
5—10 січня 1942-го Судзуя виходив у море разом з двома важкими крейсерами для прикриття конвойної операції. Саме в цей час відбувалось проходження масштабного Третього Малайського конвою, який доправляв підкріплення з острова Формоза.
16—19 січня 1942-го Судзуя виходив з Камрані у складі великого з'єднання, яке включало ще 4 важкі та 2 легкі крейсери, що пояснювалось отриманням японським командуванням хибних даних про прибуття до Сінгапуру чергового британського лінкора.
23 січня 1942-го Судзуя разом з іншим крейсером під прикриттям двох есмінців полишив Камрань у межах операції зі створення бази на островах Анамбас (дві з половиною сотні кілометрів на північний схід від Сінгапуру). Одразу після цього він перейшов до дистанційного прикриття висадки в Ендау на півострові Малакка (менш ніж за півтори сотні кілометрів від головного британського гарнізону в Сінгапурі). Втім, безпосереднього прикриття виявилось достатньо і воно змогло самостійно відбити атаки авіації, а потім і есмінців, так що Судзуя не довелось вступити в бій, а 30 січня він повернувся до Камрані.
10 лютого 1942-го Судзуя та ще 4 важкі крейсери вийшли з Камрані в межах операції з висадження на сході Суматри в районі центру нафтовидобутку в Палембанзі. У ніч проти 15 лютого японці здійснили висадку на острів Бангка (біля північно-східного узбережжя Суматри) та стали готуватись до просування по річці в напрямку Палембанга, де ще 14 числа викинули повітряний десант. 15 лютого надійшли повідомлення про наближення від Яви ворожої ескадри і загін Судзуя почав готуватись до бою, проте вже під попередніми ударами авіації союзники відступили. 17 лютого дивізія Судзуя відбула для дозаправлення та відпочинку на островах Анамбас.
24 лютого 1942-го Судзуя і 3 інші важкі крейсери вирушили з бази на Анамбас для підтримки вторгнення на Яву, десантування на яку відбулось у ніч на 1 березня. При цьому 7-ма дивізія розділилась на два загони, один з яких в ніч висадки провів бій у Зондській протоці. Втім, Судзуя належав до іншого та не взяв участі у зіткненні. 4 березня Судзуя відбув з Яви і 5 числа був у Сінгапурі.
З 9 по 15 березня 1942-го Судзуя та ще 4 важкі крейсери виходили з Сінгапура, щоб прикрити висадку на півночі Суматри, яка відбулась 12 березня. Та ж сама група рушила в море 20 березня для прикриття десанту на Андаманські острови у Порт-Блер, який провели 23 числа. 26 березня загін Судзуя прибув до південнобірманського порту Мергуй (наразі М'єй на східному узбережжі Андаманського моря).
Тим часом японське ударне авіаносне з'єднання вийшло для рейду до Індійського океану. Північніше від нього в Бенгальській затоці проти ворожого судноплавства мало діяти угруповання з легкого авіаносця та 5 важких крейсерів, серед яких був і Судзуя. 1 квітня вони полишили Мергуй та попрямували на захід, а 6 квітня провели бліц неподалік від східного узбережжя Індії. При цьому загін розділився на три групи, з яких Судзуя та ще один важкий крейсер під прикриттям одного есмінця становили північну, яка знищила 6 торгових суден — Exmoor (4986 GRT), Malda (9066 GRT), Autolycus (7718 GRT), Shinkuang (2441 GRT), Indora (6622 GRT) та Silkworth (4921 GRT). 11 квітня загін, до якого належав Судзуя, прибув до Сінгапура. 13—22 квітня крейсер прямував до Куре, після чого пройшов короткочасний доковий ремонт.
22—26 травня 1942-го Судзуя та інші 3 крейсери 7-ї дивізії під охороною 2 есмінців пройшли з Куре до Гуаму (Маріанські острови), звідки цей загін невдовзі вирушив у межах мідвейської операції, маючи завдання забезпечувати дистанційне прикриття транспортів з військами. 4 червня японське ударне авіаносне з'єднання зазнало катастрофічної поразки в битві при Мідвеї, що призвело до скасування операції. Цього ж дня два важкі крейсери «Могамі» та «Мікума» зіткнулись та зазнали пошкоджень, що змусило їх повертатись на базу зі зменшеною проти звичайного швидкістю. Як наслідок, 7-ма дивізія розділилась і Судзуя разом зі ще одним есмінцем попрямували уперед та 13 червня прибули до атола Трук у центральній частині Каролінських островів (ще до війни тут створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадили операції в цілому ряді архіпелагів). 17—23 червня ці ж крейсери пройшли до Куре.
16—30 липня 1942-го Судзуя та інший крейсер 7-ї дивізії пройшли через Сінгапур до Мергуй у межах підготовки до нового рейду в Індійський океан. Втім, через тиждень союзники висадились на сході Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву за Гуадалканал та змусило японське командування перекидати сюди підкріплення. Як наслідок, рейд до Індійського океану скасували і загін Судзуя вже 7 серпня 1942-го рушив до Океанії та у другій половині місяця прибув у район Труку. Починаючи з 20 серпня, вони приєднались до великого загону надводних кораблів (включав 2 авіаносці, 1 легкий авіаносець та 2 лінкори), що прибули з Японії та одразу пройшли для супроводу конвою з підкріпленнями на Гуадалканал. Спроба провести останній конвой призвела до битви 24 серпня 1942-го біля Східних Соломонових островів, а наступної доби рух конвою виявився остаточно перерваним унаслідок ударів літаків з островів Еспіриту-Санто та Гуадалканал. 5 вересня японські сили прибули на Трук.
З 9 по 23 вересня 1942-го Судзуя знову виходив з Труку разом з великим з'єднанням, яке патрулювало північніше від Соломонових островів. Втім, цього разу до якогось зіткнення з ворожими силами не дійшло.
11 жовтня 1942-го крейсер знову полишив Трук у складі головних сил, розділених на кілька загонів. Судзуя супроводжував загін адмірала Нагумо, який включав два важкі та один легкий авіаносці. 26 жовтня цей вихід призвів до битви авіаносних з'єднань біля островів Санта-Круз, а 30 числа Судзуя повернувся на Трук.
3—5 листопада 1942-го Судзуя разом з іншим важким крейсером «Мая» пройшли з Труку до якірної стоянки Шортленд — прикритої групою невеликих островів Шортленд акваторії біля південного завершення острова Бугенвіль, де зазвичай відстоювались бойові кораблі та перевалювались вантажі для подальшої відправки далі на схід Соломонових островів. На той час японське командування готувалось до проведення великого конвою з підкріпленнями на Гуадалканал (що в підсумку вилилось у вирішальну битву надводних кораблів біля Гуадалканалу), при цьому напередодні підхода транспортів два лінкори мали провести артилерійський обстріл аеродрому Гендерсон-Філд (за місяць до того така операція була здійснена доволі вдало). Втім, у ніч проти 13 листопада біля Гуадалканалу цей загін перестріло американське з'єднання із крейсерів та есмінців, яке зазнало значних втрат, проте зірвало обстріл аеродрому. Як наслідок, був екстрено сформований інший загін для обстрілу аеродрому, що включив Судузя та «Мая», які в ніч проти 14 листопада змогли провести бомбардування. Судзуя випустив 504 снаряди головного калібру, втім, цього разу правильно накрити Гендерсон-Філд не вдалось. Декілька літаків були знищені, кілька десятків отримали пошкодження, проте основні сили авіаційного угруповання могли продовжувати діяти,що відіграло вирішальну роль у розгромі транспортного конвою, який відбувся 14 листопада. Цілями для атак стали і крейсери, що відходили після обстрілу, втім, Судзуя не постраждав.
17—18 листопада 1942-го Судзуя перейшов з Шортленду до Кавієнгу (друга за значенням японська база в архіпелазі Бісмарка на північному завершенні острова Нова Ірландія), 2 грудня вирушив назад, а невдовзі прибув до Рабаула (головна передова база в архіпелазі Бісмарка на острові Нова Британія, з якої здійснювались операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї). Тут він знову об'єднався з іншим важким крейсером 7-ї дивізії, який після битви при Санта-Круз ходив до Японії, а 5—6 грудня кораблі перейшли до Кавієнгу, що був на кількасот кілометрів далі від зони ворожих аеродромів аніж Рабаул та Шортленд. Цілий місяць Судзуя перебував у цьому районі, хоча й здійснив 12—13 грудня рейс для перевезення підкріплень до Лоренгау на островах Адміралтейства.
4—12 січня 1943-го Судзуя прямував до Японії, де кілька тижнів проходив ремонт у Куре, по завершенні якого 5—10 лютого перейшов на Трук. На момент його прибуття сюди японці якраз завершили евакуацію Гуадалканалу й інтенсивність бойових дій у регіоні знизилась. Як наслідок, більш як місяць крейсер провів на базі, а 24—29 березня знову здійснив перехід до Куре для ремонту, під час якого, зокрема, отримав дві додаткові строєні установки 25-мм зенітних автоматів (що довело кількість таких стволів на кораблі до 20 одиниць).
У середині червня 1943-го Судзуя прибув до Йокосуки, де прийняв на борт війська, а 16—21 червня пройшов на Трук разом зі значним загоном, який включав 2 лінкори та 3 ескортні авіаносці. 23—25 червня Судзуя разом зі ще одним важким крейсером під охороною есмінця пройшов до Рабаула, де висадив прийняті у Йокосуці війська, а вже 27 червня повернувся на Трук.
30 червня 1943-го американці висадились на островах Нью-Джорджія в центральній частині Соломонових островів, що започаткувало тримісячну битву. Як наслідок, 9 липня Судзуя та інший крейсер 7-ї дивізії знову полишили Трук та попрямували до Рабаула. 18 липня Судзуя разом зі ще 2 важкими крейсерами під прикриттям легкого крейсера та 4 есмінців вийшов із Рабаула для пошуку ворожих сил, а також прикриття ще 3 есмінців, що доставляли підкріплення в район бойових дій. У ніч проти 20 липня в районі острова Коломбангара (центральна частина архіпелагу Нью-Джорджія) загін став ціллю для ворожих бомбардувальників, які скинули бомби за показаннями радарів. Результат — 2 есмінці затонуло, а 2 важкі крейсери зазнали пошкоджень. Судзуя не постраждав, але операцію скасували і 21 липня японський загін повернувся в Рабаул.
Після невдалої операції при Коломбангарі Судзуя два з половиною місяці залишався в Рабаулі, проте більше не залучався до безпосередніх бойових дій. На початку жовтня 1943-го японці евакуювали останні гарнізони з Нью-Джорджії і в цей же період американське авіаносне з'єднання здійснило рейд проти розташованого на північному сході Мікронезії острова Вейк. У тих умовах 8—10 жовтня Судзуя перейшов з Рабаула на Трук для підсилення розміщених там сил флоту. За тиждень японці на основі радіоперехоплення вирішили, що готується нова атака на Вейк, і 17 жовтня вислали з Труку до Еніветоку (атол на північному заході Маршаллових островів) головні сили, які включали 3 авіаносці, 6 лінкорів та 8 важких крейсерів, до яких належав і Судзуя. Цей флот кілька діб безрезультатно очікував ворога, при цьому 23 жовтня Судзуя виходив у район на південний захід від Уейка. У підсумку 26 жовтня японці повернулись на Трук.
1 листопада 1943-го союзники здійснили висадку на острові Бугенвіль, лише за чотири сотні кілометрів на південний схід від Рабаула. З останнього в межах контрзаходів вийшов загін, найбільшими кораблями якого були два важкі крейсери, проте в ніч проти 2 листопада він зазнав поразки в бою у затоці Імператриці Августи. Готуючись до нової контратаки, японське командування вислало з Труку до Рабаулу одразу сім важких крейсерів, і серед них Судзуя. 5 листопада шість крейсерів досягнули пункту призначення (сьомий перенаправили для допомоги пошкодженим танкерам), проте цього ж дня Рабаул уперше став ціллю для американського авіаносного угруповання. Унаслідок атаки одразу 5 важких крейсерів пошкодили, що фактично остаточно нейтралізувало загрозу для сил вторгнення на Бугенвіль (хоча японське командування помилково вважало, що ворожі сили істотно послаблені внаслідок бою 2 листопада). Судзуя єдиний не був уражений і 6—8 листопада разом із двома есмінцями супроводив на Трук важкий крейсер «Могамі», який тепер потребував ремонту.
20 листопада 1943-го американці розпочали операцію з оволодіння островами Гілберта. Хоча японці в підсумку так і не наважились протидіяти цій операції надводними кораблями, проте з 23 листопада по 5 грудня Судзуя разом з двома іншими важкими крейсерами під охороною 5 есмінців виходив до Маршаллових островів, де певний час перебував на атолах Кваджелейн та Еніветок.
Наприкінці грудня 1943-го Судзуя та ще один важкий крейсер залучили до операції з доставки підкріплень до Кавієнгу. 26 грудня вони рушили туди з Труку, проте через виявлення загону ворожою авіацією 28 числа повернулися. З 29 грудня 1943 по 1 січня 1944 ті ж важкі крейсери під охороною одного есмінця все-таки здійснили рейс до Кавієнга та назад.
Станом на початок лютого 1944-го японське командування вже розуміло, що подальше перебування великих сил флоту на Труці наражає їх на невиправдану небезпеку і розпочало виведення. 1—4 лютого Судзуя разом зі ще 2 важкими крейсерами та 2 лінкорами під охороною 5 есмінців пройшов на Палау (західні Каролінські острови), а вже 17 лютого база на Труці була розгромлена під час рейду американського авіаносного з'єднання. При цьому 16 лютого загін, з яким рухався Судзуя, полишив Палау, оскільки японське командування не виключало атаки й на цей пункт (фактично база на Палау буде розгромлена під час рейду 30 березня). 21 лютого кораблі прибули в район Сінгапура на якірну стоянку Лінгга (найближчим часом сюди з Японії переведуть основні сили флоту, оскільки через дії підводних човнів на комунікаціях японці вирішили тримати їх поряд з районами нафтовидобутку).
З 24 березня по 7 квітня 1944-го Судзуя пройшов модернізацію у Сінгапурі, під час якої отримав 8 одиночних установок 25-мм зенітних автоматів (що довело кількість таких стволів на кораблі до 20 одиниць).
11—13 травня 1944-го Судзуя разом з основними силами пройшов з Лінгга до Таві-Таві (в філіппінському архіпелазі Сулу поряд з нафтовидобувними районами острова Борнео), оскільки японське командування готувалось до ворожої атаки на головний оборонний периметр імперії — Маріанські острови, Палау чи північно-західну частину Нової Гвінеї. 12 червня американці розпочали операцію з оволодіння Маріанськими островами і наступної доби японський флот рушив для контратаки, при цьому Судзуя належав до загону «С» адмірала Куріти. У битві 19—20 червня у Філіппінському морі японці зазнали важкої поразки, хоча Судзуя не довелося вступити в бій. 22 червня Судзуя прибув на Окінаву, а 24 червня вже був у Внутрішньому Японському морі.
У Куре на Судзуя вчергове підсилили зенітне озброєння — встановили 4 строєних та 10 одиночних установок 25-мм зенітних автоматів (тепер таких стволів на кораблі було вже 50). А 8—17 липня 1944-го Судзуя разом з головними силами флоту пройшов з Куре до якірної стоянки Лінгга, де залишався наступні кілька місяців.
18 жовтня 1944-го головні сили японського флоту полишили Лінгга для підготовки до протидії неминучій ворожій атаці на Філіппіни. Вони пройшли через Бруней, після чого розділились на два з'єднання. Судзуя увійшов до ескорту головних сил адмірала Куріти, які 24 жовтня під час прямування через море Сібуян (внутрішня частина Філіппінського архіпелагу на південь від острова Лусон) стали ціллю для потужних ударів американської авіації. Втім, у цьому бою Судзуя не постраждав.
Далі Куріта вийшов до Тихого океану і 25 жовтня провів бій біля острова Самар із групою ескортних авіаносців. Уже на початку зіткнення внаслідок близького вибуху бомби швидкість Судзуя впала до 20 вузлів. Дещо більше ніж за три години під час нової атаки великої групи літаків близький вибух бомби призвів до детонації торпед одного з торпедних апаратів Судзуя, за кілька хвилин почали вибухати запасні торпеди. Через годину здетонували залишки торпед та інша амуніція і віддали наказ полишити крейсер. Ще за годину Судзуя затонув. Есмінець «Окінамі» підібрав 401 члена екіпажу, ще 247 моряків загинули.
Примітки
- Cox, Jeffrey (25 червня 2020). Blazing Star, Setting Sun: The Guadalcanal-Solomons Campaign November 1942–March 1943 (англ.). Bloomsbury Publishing. ISBN .
- Imperial Cruisers. www.combinedfleet.com. Процитовано 16 листопада 2021.
- Imperial Cruisers. www.combinedfleet.com. Процитовано 16 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sudzuya Suzuya yap 鈴谷 vazhkij krejser Imperskogo flotu Yaponiyi yakij vzyav uchast u Drugij svitovij vijni Sudzuya 鈴谷SluzhbaTip klas vazhkij krejser tipu Mogami Derzhava prapora YaponiyaNalezhnistKorabelnya verfi VMF u JokosuciZakladeno 11 grudnya 1933Spusheno na vodu 20 listopada 1934Vvedeno v ekspluataciyu 31 zhovtnya 1937Na sluzhbi 1937 1944Zagibel 25 zhovtnya 1944 potoplenij aviaciyeyu v boyu bilya ostrova SamarIdentifikaciyaParametriTonnazh 13 600Dovzhina 200 6 mShirina 20 2 mOsadka 5 9 mBronyuvannya poyas 100 125 mm paluba 35 60 mm bashti 25 mmTehnichni daniRuhova ustanovka 4 parovi turbini 8 parovih kotlivPotuzhnist 154 000 k s 115 MVt Shvidkist 35 5 vuzlivDalnist plavannya 8000 mil 14 875 km na shvidkosti 14 vuzlivEkipazh 850OzbroyennyaArtileriya 15 5h3 155 mm 60 kalibriv garmat 1937 10 5h2 203 mm 50 kalibriv garmat pislya 1939 Torpedno minne ozbroyennya 12 4h3 h 610 mm torpednih aparativZenitne ozbroyennya 8 4h2 h 127 mm garmat 4 4h1 h 40 mm garmati 1937 20 4h3 4h2 h 25 mm garmat berezen 1943 28 4h3 4h2 8h1 h 25 mm garmat kviten 1944 50 8h3 4h2 18h1 h 25 mm garmat lito 1944 Aviaciya 3 gidrolitaki 2 katapultiSudzuya pid chas sporudzhennya v suhomu doci v Jokosuci25 10 44Rajon potoplennya Sudzuya Korabel yakij nalezhav do krejseriv tipu Mogami sporudili v 1937 roci na verfi VMF u Jokosuci Osoblivistyu krejseriv cogo tipu bulo vstanovlennya basht golovnogo kalibru iz troma 155 mm garmatami sho dozvolyalo klasifikuvati yih yak legki krejseri Vodnochas proyektanti odrazu vrahuvali mozhlivist zamini basht na tradicijni iz dvoma 203 mm garmatami sho j zrobili naprikinci 1930 h ta pereveli korabli do klasu vazhkih krejseriv a poperedni bashti peredali dlya linkoriv tipu Yamato vtim yihni 155 mm universalni garmati viyavilis ne nadto efektivnimi dlya vedennya zenitnogo vognyu Z 16 lipnya po 7 serpnya 1941 go Sudzuya zdijsniv pohid do Pivdenno Shidnoyi Aziyi pov yazanij zi vvedennyam yaponskih vijsk do Francuzkogo Indokitayu Pid chas ciyeyi operaciyi krejser spershu pobuvav u portu Samah ostriv Hajnan a potim suprovodzhuvav konvoj z vijskami do Sajgonu narazi Hoshimin na pivdni V yetnamu Stanom na 1941 rik Sudzuya nalezhav do 20 26 listopada vin projshov z Kure do Samahu a 4 grudnya vsi chotiri korabli diviziyi v suprovodi 3 esminciv vijshli v more mayuchi zavdannya zajnyati poziciyu v rajoni misu Kamau najpivdennishij punkt v yetnamskogo uzberezhzhya ta provaditi distancijne prikrittya Pershogo Malajskogo konvoyu Ostannij vzhe v pershij den bojovih dij 8 grudnya tilki po inshu storonu liniyi zmini dat vid Perl Garboru proviv visadku desantu na pivostrovi Malakka Pislya cogo yaponci pochali ochikuvati na kontrataku britanskogo flotu j nevdovzi pislya opivdnya 9 grudnya yaponskij pidvodnij choven povidomiv pro viyavlennya vorozhoyi eskadri golovnu silu yakoyi stanovili 2 linkori Do vechora litaki z Sudzuya brali uchast u vidstezhuvanni vorozhih peresuvan a na svitanku 10 grudnya krejseri 7 yi diviziyi ob yednalisya z golovnimi silami admirala Kondo 2 linkori ta 2 vazhki krejseri Vtim cogo razu vstupiti v bij yim ne dovelos oskilki tiyeyi zh dobi yaponska bazova aviaciya potopila obidva vorozhi linkori 11 grudnya Sudzuya pribuv do buhti Kamran centralna chastina V yetnamu U nastupnih dvoh operaciyah Sudzuya diyav razom zi she odnim vazhkim krejserom pid prikrittyam 2 esminciv 13 grudnya 1941 go voni vijshli z Kamrani dlya distancijnogo prikrittya desantu v Miri centr naftovidobutku na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Borneo yakij uspishno visadivsya v nich proti 16 grudnya Za kilka dib toj zhe zagin provadiv distancijne prikrittya desantu v Kuching she odin centr naftovidobutku Borneo roztashovanij za p yat soten kilometriv na pivdennij zahid vid Miri de desantuvannya stalos v nich proti 24 grudnya 27 grudnya Sudzuya povernuvsya do Kamrani 5 10 sichnya 1942 go Sudzuya vihodiv u more razom z dvoma vazhkimi krejserami dlya prikrittya konvojnoyi operaciyi Same v cej chas vidbuvalos prohodzhennya masshtabnogo Tretogo Malajskogo konvoyu yakij dopravlyav pidkriplennya z ostrova Formoza 16 19 sichnya 1942 go Sudzuya vihodiv z Kamrani u skladi velikogo z yednannya yake vklyuchalo she 4 vazhki ta 2 legki krejseri sho poyasnyuvalos otrimannyam yaponskim komanduvannyam hibnih danih pro pributtya do Singapuru chergovogo britanskogo linkora 23 sichnya 1942 go Sudzuya razom z inshim krejserom pid prikrittyam dvoh esminciv polishiv Kamran u mezhah operaciyi zi stvorennya bazi na ostrovah Anambas dvi z polovinoyu sotni kilometriv na pivnichnij shid vid Singapuru Odrazu pislya cogo vin perejshov do distancijnogo prikrittya visadki v Endau na pivostrovi Malakka mensh nizh za pivtori sotni kilometriv vid golovnogo britanskogo garnizonu v Singapuri Vtim bezposerednogo prikrittya viyavilos dostatno i vono zmoglo samostijno vidbiti ataki aviaciyi a potim i esminciv tak sho Sudzuya ne dovelos vstupiti v bij a 30 sichnya vin povernuvsya do Kamrani 10 lyutogo 1942 go Sudzuya ta she 4 vazhki krejseri vijshli z Kamrani v mezhah operaciyi z visadzhennya na shodi Sumatri v rajoni centru naftovidobutku v Palembanzi U nich proti 15 lyutogo yaponci zdijsnili visadku na ostriv Bangka bilya pivnichno shidnogo uzberezhzhya Sumatri ta stali gotuvatis do prosuvannya po richci v napryamku Palembanga de she 14 chisla vikinuli povitryanij desant 15 lyutogo nadijshli povidomlennya pro nablizhennya vid Yavi vorozhoyi eskadri i zagin Sudzuya pochav gotuvatis do boyu prote vzhe pid poperednimi udarami aviaciyi soyuzniki vidstupili 17 lyutogo diviziya Sudzuya vidbula dlya dozapravlennya ta vidpochinku na ostrovah Anambas 24 lyutogo 1942 go Sudzuya i 3 inshi vazhki krejseri virushili z bazi na Anambas dlya pidtrimki vtorgnennya na Yavu desantuvannya na yaku vidbulos u nich na 1 bereznya Pri comu 7 ma diviziya rozdililas na dva zagoni odin z yakih v nich visadki proviv bij u Zondskij protoci Vtim Sudzuya nalezhav do inshogo ta ne vzyav uchasti u zitknenni 4 bereznya Sudzuya vidbuv z Yavi i 5 chisla buv u Singapuri Sudzuya pid chas dobudovi na plavu Z 9 po 15 bereznya 1942 go Sudzuya ta she 4 vazhki krejseri vihodili z Singapura shob prikriti visadku na pivnochi Sumatri yaka vidbulas 12 bereznya Ta zh sama grupa rushila v more 20 bereznya dlya prikrittya desantu na Andamanski ostrovi u Port Bler yakij proveli 23 chisla 26 bereznya zagin Sudzuya pribuv do pivdennobirmanskogo portu Merguj narazi M yej na shidnomu uzberezhzhi Andamanskogo morya Tim chasom yaponske udarne avianosne z yednannya vijshlo dlya rejdu do Indijskogo okeanu Pivnichnishe vid nogo v Bengalskij zatoci proti vorozhogo sudnoplavstva malo diyati ugrupovannya z legkogo avianoscya ta 5 vazhkih krejseriv sered yakih buv i Sudzuya 1 kvitnya voni polishili Merguj ta popryamuvali na zahid a 6 kvitnya proveli blic nepodalik vid shidnogo uzberezhzhya Indiyi Pri comu zagin rozdilivsya na tri grupi z yakih Sudzuya ta she odin vazhkij krejser pid prikrittyam odnogo esmincya stanovili pivnichnu yaka znishila 6 torgovih suden Exmoor 4986 GRT Malda 9066 GRT Autolycus 7718 GRT Shinkuang 2441 GRT Indora 6622 GRT ta Silkworth 4921 GRT 11 kvitnya zagin do yakogo nalezhav Sudzuya pribuv do Singapura 13 22 kvitnya krejser pryamuvav do Kure pislya chogo projshov korotkochasnij dokovij remont 22 26 travnya 1942 go Sudzuya ta inshi 3 krejseri 7 yi diviziyi pid ohoronoyu 2 esminciv projshli z Kure do Guamu Marianski ostrovi zvidki cej zagin nevdovzi virushiv u mezhah midvejskoyi operaciyi mayuchi zavdannya zabezpechuvati distancijne prikrittya transportiv z vijskami 4 chervnya yaponske udarne avianosne z yednannya zaznalo katastrofichnoyi porazki v bitvi pri Midveyi sho prizvelo do skasuvannya operaciyi Cogo zh dnya dva vazhki krejseri Mogami ta Mikuma zitknulis ta zaznali poshkodzhen sho zmusilo yih povertatis na bazu zi zmenshenoyu proti zvichajnogo shvidkistyu Yak naslidok 7 ma diviziya rozdililas i Sudzuya razom zi she odnim esmincem popryamuvali upered ta 13 chervnya pribuli do atola Truk u centralnij chastini Karolinskih ostroviv she do vijni tut stvorili potuzhnu bazu yaponskogo VMF z yakoyi do lyutogo 1944 go provadili operaciyi v cilomu ryadi arhipelagiv 17 23 chervnya ci zh krejseri projshli do Kure 16 30 lipnya 1942 go Sudzuya ta inshij krejser 7 yi diviziyi projshli cherez Singapur do Merguj u mezhah pidgotovki do novogo rejdu v Indijskij okean Vtim cherez tizhden soyuzniki visadilis na shodi Solomonovih ostroviv sho zapochatkuvalo shestimisyachnu bitvu za Guadalkanal ta zmusilo yaponske komanduvannya perekidati syudi pidkriplennya Yak naslidok rejd do Indijskogo okeanu skasuvali i zagin Sudzuya vzhe 7 serpnya 1942 go rushiv do Okeaniyi ta u drugij polovini misyacya pribuv u rajon Truku Pochinayuchi z 20 serpnya voni priyednalis do velikogo zagonu nadvodnih korabliv vklyuchav 2 avianosci 1 legkij avianosec ta 2 linkori sho pribuli z Yaponiyi ta odrazu projshli dlya suprovodu konvoyu z pidkriplennyami na Guadalkanal Sproba provesti ostannij konvoj prizvela do bitvi 24 serpnya 1942 go bilya Shidnih Solomonovih ostroviv a nastupnoyi dobi ruh konvoyu viyavivsya ostatochno perervanim unaslidok udariv litakiv z ostroviv Espiritu Santo ta Guadalkanal 5 veresnya yaponski sili pribuli na Truk Z 9 po 23 veresnya 1942 go Sudzuya znovu vihodiv z Truku razom z velikim z yednannyam yake patrulyuvalo pivnichnishe vid Solomonovih ostroviv Vtim cogo razu do yakogos zitknennya z vorozhimi silami ne dijshlo 11 zhovtnya 1942 go krejser znovu polishiv Truk u skladi golovnih sil rozdilenih na kilka zagoniv Sudzuya suprovodzhuvav zagin admirala Nagumo yakij vklyuchav dva vazhki ta odin legkij avianosci 26 zhovtnya cej vihid prizviv do bitvi avianosnih z yednan bilya ostroviv Santa Kruz a 30 chisla Sudzuya povernuvsya na Truk 3 5 listopada 1942 go Sudzuya razom z inshim vazhkim krejserom Maya projshli z Truku do yakirnoyi stoyanki Shortlend prikritoyi grupoyu nevelikih ostroviv Shortlend akvatoriyi bilya pivdennogo zavershennya ostrova Bugenvil de zazvichaj vidstoyuvalis bojovi korabli ta perevalyuvalis vantazhi dlya podalshoyi vidpravki dali na shid Solomonovih ostroviv Na toj chas yaponske komanduvannya gotuvalos do provedennya velikogo konvoyu z pidkriplennyami na Guadalkanal sho v pidsumku vililos u virishalnu bitvu nadvodnih korabliv bilya Guadalkanalu pri comu naperedodni pidhoda transportiv dva linkori mali provesti artilerijskij obstril aerodromu Genderson Fild za misyac do togo taka operaciya bula zdijsnena dovoli vdalo Vtim u nich proti 13 listopada bilya Guadalkanalu cej zagin perestrilo amerikanske z yednannya iz krejseriv ta esminciv yake zaznalo znachnih vtrat prote zirvalo obstril aerodromu Yak naslidok buv ekstreno sformovanij inshij zagin dlya obstrilu aerodromu sho vklyuchiv Suduzya ta Maya yaki v nich proti 14 listopada zmogli provesti bombarduvannya Sudzuya vipustiv 504 snaryadi golovnogo kalibru vtim cogo razu pravilno nakriti Genderson Fild ne vdalos Dekilka litakiv buli znisheni kilka desyatkiv otrimali poshkodzhennya prote osnovni sili aviacijnogo ugrupovannya mogli prodovzhuvati diyati sho vidigralo virishalnu rol u rozgromi transportnogo konvoyu yakij vidbuvsya 14 listopada Cilyami dlya atak stali i krejseri sho vidhodili pislya obstrilu vtim Sudzuya ne postrazhdav 17 18 listopada 1942 go Sudzuya perejshov z Shortlendu do Kaviyengu druga za znachennyam yaponska baza v arhipelazi Bismarka na pivnichnomu zavershenni ostrova Nova Irlandiya 2 grudnya virushiv nazad a nevdovzi pribuv do Rabaula golovna peredova baza v arhipelazi Bismarka na ostrovi Nova Britaniya z yakoyi zdijsnyuvalis operaciyi na Solomonovih ostrovah ta shodi Novoyi Gvineyi Tut vin znovu ob yednavsya z inshim vazhkim krejserom 7 yi diviziyi yakij pislya bitvi pri Santa Kruz hodiv do Yaponiyi a 5 6 grudnya korabli perejshli do Kaviyengu sho buv na kilkasot kilometriv dali vid zoni vorozhih aerodromiv anizh Rabaul ta Shortlend Cilij misyac Sudzuya perebuvav u comu rajoni hocha j zdijsniv 12 13 grudnya rejs dlya perevezennya pidkriplen do Lorengau na ostrovah Admiraltejstva Vid na Sudzuya pid chas hodovih viprobuvan 4 12 sichnya 1943 go Sudzuya pryamuvav do Yaponiyi de kilka tizhniv prohodiv remont u Kure po zavershenni yakogo 5 10 lyutogo perejshov na Truk Na moment jogo pributtya syudi yaponci yakraz zavershili evakuaciyu Guadalkanalu j intensivnist bojovih dij u regioni znizilas Yak naslidok bilsh yak misyac krejser proviv na bazi a 24 29 bereznya znovu zdijsniv perehid do Kure dlya remontu pid chas yakogo zokrema otrimav dvi dodatkovi stroyeni ustanovki 25 mm zenitnih avtomativ sho dovelo kilkist takih stvoliv na korabli do 20 odinic U seredini chervnya 1943 go Sudzuya pribuv do Jokosuki de prijnyav na bort vijska a 16 21 chervnya projshov na Truk razom zi znachnim zagonom yakij vklyuchav 2 linkori ta 3 eskortni avianosci 23 25 chervnya Sudzuya razom zi she odnim vazhkim krejserom pid ohoronoyu esmincya projshov do Rabaula de visadiv prijnyati u Jokosuci vijska a vzhe 27 chervnya povernuvsya na Truk 30 chervnya 1943 go amerikanci visadilis na ostrovah Nyu Dzhordzhiya v centralnij chastini Solomonovih ostroviv sho zapochatkuvalo trimisyachnu bitvu Yak naslidok 9 lipnya Sudzuya ta inshij krejser 7 yi diviziyi znovu polishili Truk ta popryamuvali do Rabaula 18 lipnya Sudzuya razom zi she 2 vazhkimi krejserami pid prikrittyam legkogo krejsera ta 4 esminciv vijshov iz Rabaula dlya poshuku vorozhih sil a takozh prikrittya she 3 esminciv sho dostavlyali pidkriplennya v rajon bojovih dij U nich proti 20 lipnya v rajoni ostrova Kolombangara centralna chastina arhipelagu Nyu Dzhordzhiya zagin stav cillyu dlya vorozhih bombarduvalnikiv yaki skinuli bombi za pokazannyami radariv Rezultat 2 esminci zatonulo a 2 vazhki krejseri zaznali poshkodzhen Sudzuya ne postrazhdav ale operaciyu skasuvali i 21 lipnya yaponskij zagin povernuvsya v Rabaul Pislya nevdaloyi operaciyi pri Kolombangari Sudzuya dva z polovinoyu misyaci zalishavsya v Rabauli prote bilshe ne zaluchavsya do bezposerednih bojovih dij Na pochatku zhovtnya 1943 go yaponci evakuyuvali ostanni garnizoni z Nyu Dzhordzhiyi i v cej zhe period amerikanske avianosne z yednannya zdijsnilo rejd proti roztashovanogo na pivnichnomu shodi Mikroneziyi ostrova Vejk U tih umovah 8 10 zhovtnya Sudzuya perejshov z Rabaula na Truk dlya pidsilennya rozmishenih tam sil flotu Za tizhden yaponci na osnovi radioperehoplennya virishili sho gotuyetsya nova ataka na Vejk i 17 zhovtnya vislali z Truku do Enivetoku atol na pivnichnomu zahodi Marshallovih ostroviv golovni sili yaki vklyuchali 3 avianosci 6 linkoriv ta 8 vazhkih krejseriv do yakih nalezhav i Sudzuya Cej flot kilka dib bezrezultatno ochikuvav voroga pri comu 23 zhovtnya Sudzuya vihodiv u rajon na pivdennij zahid vid Uejka U pidsumku 26 zhovtnya yaponci povernulis na Truk Sudzuya v 1939 roci 1 listopada 1943 go soyuzniki zdijsnili visadku na ostrovi Bugenvil lishe za chotiri sotni kilometriv na pivdennij shid vid Rabaula Z ostannogo v mezhah kontrzahodiv vijshov zagin najbilshimi korablyami yakogo buli dva vazhki krejseri prote v nich proti 2 listopada vin zaznav porazki v boyu u zatoci Imperatrici Avgusti Gotuyuchis do novoyi kontrataki yaponske komanduvannya vislalo z Truku do Rabaulu odrazu sim vazhkih krejseriv i sered nih Sudzuya 5 listopada shist krejseriv dosyagnuli punktu priznachennya somij perenapravili dlya dopomogi poshkodzhenim tankeram prote cogo zh dnya Rabaul upershe stav cillyu dlya amerikanskogo avianosnogo ugrupovannya Unaslidok ataki odrazu 5 vazhkih krejseriv poshkodili sho faktichno ostatochno nejtralizuvalo zagrozu dlya sil vtorgnennya na Bugenvil hocha yaponske komanduvannya pomilkovo vvazhalo sho vorozhi sili istotno poslableni vnaslidok boyu 2 listopada Sudzuya yedinij ne buv urazhenij i 6 8 listopada razom iz dvoma esmincyami suprovodiv na Truk vazhkij krejser Mogami yakij teper potrebuvav remontu 20 listopada 1943 go amerikanci rozpochali operaciyu z ovolodinnya ostrovami Gilberta Hocha yaponci v pidsumku tak i ne navazhilis protidiyati cij operaciyi nadvodnimi korablyami prote z 23 listopada po 5 grudnya Sudzuya razom z dvoma inshimi vazhkimi krejserami pid ohoronoyu 5 esminciv vihodiv do Marshallovih ostroviv de pevnij chas perebuvav na atolah Kvadzhelejn ta Enivetok Naprikinci grudnya 1943 go Sudzuya ta she odin vazhkij krejser zaluchili do operaciyi z dostavki pidkriplen do Kaviyengu 26 grudnya voni rushili tudi z Truku prote cherez viyavlennya zagonu vorozhoyu aviaciyeyu 28 chisla povernulisya Z 29 grudnya 1943 po 1 sichnya 1944 ti zh vazhki krejseri pid ohoronoyu odnogo esmincya vse taki zdijsnili rejs do Kaviyenga ta nazad Stanom na pochatok lyutogo 1944 go yaponske komanduvannya vzhe rozumilo sho podalshe perebuvannya velikih sil flotu na Truci narazhaye yih na nevipravdanu nebezpeku i rozpochalo vivedennya 1 4 lyutogo Sudzuya razom zi she 2 vazhkimi krejserami ta 2 linkorami pid ohoronoyu 5 esminciv projshov na Palau zahidni Karolinski ostrovi a vzhe 17 lyutogo baza na Truci bula rozgromlena pid chas rejdu amerikanskogo avianosnogo z yednannya Pri comu 16 lyutogo zagin z yakim ruhavsya Sudzuya polishiv Palau oskilki yaponske komanduvannya ne viklyuchalo ataki j na cej punkt faktichno baza na Palau bude rozgromlena pid chas rejdu 30 bereznya 21 lyutogo korabli pribuli v rajon Singapura na yakirnu stoyanku Lingga najblizhchim chasom syudi z Yaponiyi perevedut osnovni sili flotu oskilki cherez diyi pidvodnih chovniv na komunikaciyah yaponci virishili trimati yih poryad z rajonami naftovidobutku Z 24 bereznya po 7 kvitnya 1944 go Sudzuya projshov modernizaciyu u Singapuri pid chas yakoyi otrimav 8 odinochnih ustanovok 25 mm zenitnih avtomativ sho dovelo kilkist takih stvoliv na korabli do 20 odinic 11 13 travnya 1944 go Sudzuya razom z osnovnimi silami projshov z Lingga do Tavi Tavi v filippinskomu arhipelazi Sulu poryad z naftovidobuvnimi rajonami ostrova Borneo oskilki yaponske komanduvannya gotuvalos do vorozhoyi ataki na golovnij oboronnij perimetr imperiyi Marianski ostrovi Palau chi pivnichno zahidnu chastinu Novoyi Gvineyi 12 chervnya amerikanci rozpochali operaciyu z ovolodinnya Marianskimi ostrovami i nastupnoyi dobi yaponskij flot rushiv dlya kontrataki pri comu Sudzuya nalezhav do zagonu S admirala Kuriti U bitvi 19 20 chervnya u Filippinskomu mori yaponci zaznali vazhkoyi porazki hocha Sudzuya ne dovelosya vstupiti v bij 22 chervnya Sudzuya pribuv na Okinavu a 24 chervnya vzhe buv u Vnutrishnomu Yaponskomu mori Shema Sudzuya stanom na 1944 rik U Kure na Sudzuya vchergove pidsilili zenitne ozbroyennya vstanovili 4 stroyenih ta 10 odinochnih ustanovok 25 mm zenitnih avtomativ teper takih stvoliv na korabli bulo vzhe 50 A 8 17 lipnya 1944 go Sudzuya razom z golovnimi silami flotu projshov z Kure do yakirnoyi stoyanki Lingga de zalishavsya nastupni kilka misyaciv 18 zhovtnya 1944 go golovni sili yaponskogo flotu polishili Lingga dlya pidgotovki do protidiyi neminuchij vorozhij ataci na Filippini Voni projshli cherez Brunej pislya chogo rozdililis na dva z yednannya Sudzuya uvijshov do eskortu golovnih sil admirala Kuriti yaki 24 zhovtnya pid chas pryamuvannya cherez more Sibuyan vnutrishnya chastina Filippinskogo arhipelagu na pivden vid ostrova Luson stali cillyu dlya potuzhnih udariv amerikanskoyi aviaciyi Vtim u comu boyu Sudzuya ne postrazhdav Dali Kurita vijshov do Tihogo okeanu i 25 zhovtnya proviv bij bilya ostrova Samar iz grupoyu eskortnih avianosciv Uzhe na pochatku zitknennya vnaslidok blizkogo vibuhu bombi shvidkist Sudzuya vpala do 20 vuzliv Desho bilshe nizh za tri godini pid chas novoyi ataki velikoyi grupi litakiv blizkij vibuh bombi prizviv do detonaciyi torped odnogo z torpednih aparativ Sudzuya za kilka hvilin pochali vibuhati zapasni torpedi Cherez godinu zdetonuvali zalishki torped ta insha amuniciya i viddali nakaz polishiti krejser She za godinu Sudzuya zatonuv Esminec Okinami pidibrav 401 chlena ekipazhu she 247 moryakiv zaginuli PrimitkiCox Jeffrey 25 chervnya 2020 Blazing Star Setting Sun The Guadalcanal Solomons Campaign November 1942 March 1943 angl Bloomsbury Publishing ISBN 978 1 4728 4045 5 Imperial Cruisers www combinedfleet com Procitovano 16 listopada 2021 Imperial Cruisers www combinedfleet com Procitovano 16 listopada 2021