Береги́ Горі́шні (пол. Brzegi Górne, до 1968 Berehy Górne) — село належить до солтиства Устрики Горішні гміни Літовищі Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща при воєводській дорозі № 897. Колишнє бойківське село, у рамках виселення українців з Польщі до УРСР 12 червня 1946 року все українське населення насильно переселено. Населення — 7 осіб (2011).
Село Береги Горішні (справа внизу) вигляд з полонини Царинської Координати 49°08′29″ пн. ш. 22°34′03″ сх. д. / 49.14138889002777688° пн. ш. 22.567500000027777673° сх. д.Координати: 49°08′29″ пн. ш. 22°34′03″ сх. д. / 49.14138889002777688° пн. ш. 22.567500000027777673° сх. д.
Береги Горішні у Вікісховищі |
Історія
Писемних згадок щодо заснування села немає через давність його існування у споконвічних українських територіях. До 1553 року дідичив Петро Кміта-Собєнські, а по його смерті — бездітна вдова Барабара Кміта з Гербуртів. По її смерті в 1580 — брат Станіслав Гербурт. До 1772 р. село знаходилося в Перемишльській землі Руського воєводства.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. На зламі XIX-XX ст. землями володів Антоні Погльодовскі, а в 1903 викупив у нього Теодор Альфред Серватовські. У 1897 р. збудували церкву св. Арх. Михаїла, була парафіяльною, належала до Лютовиського деканату Перемиської єпархії.
У 1919-1939 рр. входило до Ліського повіту Львівського воєводства (у 1934-1939 рр. — гміна Літовищі). На 01.01.1939 р. в селі проживало 790 мешканців, з них 750 українців, 10 поляків, 30 євреїв
В 1938 році жителі Берегів Горішніх Марич Федір, Бунга Микола, Ільчишин Микола і Курищук Микола перебралися до Ужгорода, де в головному постерунку дали свідчення про бачені ними диверсійні напади польських вояків на чехословацькі постерунки під виглядом лемків. На підставі цих свідчень Прага направила ноту протесту міністру закордонних справ Польщі Беку. Пізніше вони захищали в березні 1939 року Закарпатську Україну від нападу мадярів: Ільчишин Микола пропав безвісти, інші ж троє перейшли через Карпати додому. Тут їх чекала новина: поляки позбавили їх громадянства і заборонили проживати в прикордонних воєводствах (а отже — і вдома). Про це писала львівська газета «Нове село».
Територія Бойківщини стала ареною опору новим окупантам і жителі села Дмитро Місько, Місюра «Беркут», Куцик та інші організовували підтримку загонам УПА.
12 червня 1946 все українське населення виселено до УРСР — гнали пішки до Сянока, посадили в товарні вагони. 120 родин вивезли в села Верхня, Довгий Войнилів, Негівці, Стефанівка Калуського району Станіславської області, більшість із них у 1952 повторно переселено у знелюднені голодом 40-х років села Кіровоградського і Долинського районів Кіровоградської області — Лаврівка, Варварівка, Гурівка, Березівка, Широка Балка, Іванівка.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Сучасність
На згадку про українське минуле цих земель збудована брама, оздоблена тризубом.
В селі зберігся греко-католицький цвинтар, відновлений у 1989 товариством «Надсяння» та в наступні роки — товариством «Магурич».
Населення
У 2011 році в селі було 7 жителів.
Демографічна структура на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 5 | 1 | 3 | 1 |
Жінки | 2 | 0 | 1 | 1 |
Разом | 7 | 1 | 4 | 2 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 41.
- Ростислав Михайловський. Негівці — історія жива. — Брощнів-Осада: Видавництво «Таля», 2015 — 112 с., іл.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Brzegi Górne |
- Апокриф руський [ 19 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Berehy Górne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 139. (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beregi Gori shni pol Brzegi Gorne do 1968 Berehy Gorne selo nalezhit do soltistva Ustriki Gorishni gmini Litovishi Beshadskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Respubliki Polsha pri voyevodskij dorozi 897 Kolishnye bojkivske selo u ramkah viselennya ukrayinciv z Polshi do URSR 12 chervnya 1946 roku vse ukrayinske naselennya nasilno pereseleno Naselennya 7 osib 2011 Selo Beregi Gorishni pol Brzegi Gorne Beregi Gorishni sprava vnizu viglyad z polonini Carinskoyi Koordinati 49 08 29 pn sh 22 34 03 sh d 49 14138889002777688 pn sh 22 567500000027777673 sh d 49 14138889002777688 22 567500000027777673 Koordinati 49 08 29 pn sh 22 34 03 sh d 49 14138889002777688 pn sh 22 567500000027777673 sh d 49 14138889002777688 22 567500000027777673 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Beshadskij povitGmina LitovishiMezhuye z susidni nas punktiVetlina Nova Sedlicya Persha zgadkaVisota centru 735 mNaselennya 7 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Avtomobilnij kod RBISIMC 0356122GeoNames 776239OSM 1748184 R Gmina Litovishi Beregi GorishniBeregi Gorishni Polsha Beregi GorishniBeregi Gorishni Pidkarpatske voyevodstvo Beregi Gorishni u VikishovishiIstoriyaPisemnih zgadok shodo zasnuvannya sela nemaye cherez davnist jogo isnuvannya u spokonvichnih ukrayinskih teritoriyah Do 1553 roku didichiv Petro Kmita Sobyenski a po jogo smerti bezditna vdova Barabara Kmita z Gerburtiv Po yiyi smerti v 1580 brat Stanislav Gerburt Do 1772 r selo znahodilosya v Peremishlskij zemli Ruskogo voyevodstva Grupa lyudej na foni cerkvi u Beregah Gorishnih mizhvoyennij period U 1772 1918 rr selo bulo u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Na zlami XIX XX st zemlyami volodiv Antoni Poglodovski a v 1903 vikupiv u nogo Teodor Alfred Servatovski U 1897 r zbuduvali cerkvu sv Arh Mihayila bula parafiyalnoyu nalezhala do Lyutoviskogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi U 1919 1939 rr vhodilo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva u 1934 1939 rr gmina Litovishi Na 01 01 1939 r v seli prozhivalo 790 meshkanciv z nih 750 ukrayinciv 10 polyakiv 30 yevreyiv V 1938 roci zhiteli Beregiv Gorishnih Marich Fedir Bunga Mikola Ilchishin Mikola i Kurishuk Mikola perebralisya do Uzhgoroda de v golovnomu posterunku dali svidchennya pro bacheni nimi diversijni napadi polskih voyakiv na chehoslovacki posterunki pid viglyadom lemkiv Na pidstavi cih svidchen Praga napravila notu protestu ministru zakordonnih sprav Polshi Beku Piznishe voni zahishali v berezni 1939 roku Zakarpatsku Ukrayinu vid napadu madyariv Ilchishin Mikola propav bezvisti inshi zh troye perejshli cherez Karpati dodomu Tut yih chekala novina polyaki pozbavili yih gromadyanstva i zaboronili prozhivati v prikordonnih voyevodstvah a otzhe i vdoma Pro ce pisala lvivska gazeta Nove selo Teritoriya Bojkivshini stala arenoyu oporu novim okupantam i zhiteli sela Dmitro Misko Misyura Berkut Kucik ta inshi organizovuvali pidtrimku zagonam UPA 12 chervnya 1946 vse ukrayinske naselennya viseleno do URSR gnali pishki do Syanoka posadili v tovarni vagoni 120 rodin vivezli v sela Verhnya Dovgij Vojniliv Negivci Stefanivka Kaluskogo rajonu Stanislavskoyi oblasti bilshist iz nih u 1952 povtorno pereseleno u znelyudneni golodom 40 h rokiv sela Kirovogradskogo i Dolinskogo rajoniv Kirovogradskoyi oblasti Lavrivka Varvarivka Gurivka Berezivka Shiroka Balka Ivanivka U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva SuchasnistNa zgadku pro ukrayinske minule cih zemel zbudovana brama ozdoblena trizubom V seli zberigsya greko katolickij cvintar vidnovlenij u 1989 tovaristvom Nadsyannya ta v nastupni roki tovaristvom Magurich NaselennyaU 2011 roci v seli bulo 7 zhiteliv Demografichna struktura na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 5 1 3 1Zhinki 2 0 1 1Razom 7 1 4 2PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 41 Rostislav Mihajlovskij Negivci istoriya zhiva Broshniv Osada Vidavnictvo Talya 2015 112 s il ISBN 978 966 2995 76 3 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Brzegi GorneApokrif ruskij 19 serpnya 2017 u Wayback Machine Berehy Gorne Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 139 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi