Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сцієнтизм або саєнтизм від лат scientia знання наука глибоке переконання в можливості універсального застосування науков

Саєнтизм

Саєнтизм

Сцієнтизм або саєнтизм (від лат. scientia — знання, наука) — глибоке переконання в можливості універсального застосування наукового методу та підходу, точка зору, що емпірична наука є найбільш авторитетним світоглядом або найціннішою частиною людських знань, аж до виключення інших точок зору. Термін часто застосовується з негативним навантаженням. Гносеологічне джерело сцієнтизму — різке зростання ролі в суспільстві природознавства в XIX—XX століттях.

Термін був визначений як «погляд, що характерні індуктивні методи природничих наук є єдиним джерелом справжніх фактичних знань і, зокрема, що лише вони можуть бути джерелом справжніх знань про людину та суспільство.» Людина, яка притримується сцієнтизму, називається сцієнтизміст або сцієнтист. Термін сцієнтизм часто натякає на критику більш екстремальних проявів логічного позитивізму та часто вживається суспільнознавцями, як от Фрідріх Гаєк, філософами науки як Карл Поппер, та філософами як Гіларі Патнем та Цвєтан Тодоров, щоб описати догматичне схвалення наукової методології та редукції всього знання лише до того, що можна виміряти.

Сцієнтизм може також застосовуватися до самої науки, коли її «надто багато». Термін сцієнтизм може застосовуватися у двох однаково негативних значеннях:

  1. Щоб вказати неправильне використання науки або наукових тверджень. Це значення вживається також у контекстах, де наука може не мати застосування, наприклад коли тема вважається поза межами досяжності наукового методу, або у контекстах, де немає достатньої кількості еміпіричних доказів, щоб виправдати наукові висновки. Це включає надавання надмірної ваги твердженням науковців або некритичну готовність прийняти будь-які результати, які називаються «науковими». У цьому випадку, такий термін є контраргументом у відповідь на заклики до авторитету науки.
  2. Щоб вказати на "переконання, що методи природничих наук, або категорії та речі, які ці науки використовують, формують єдиноправильні елементи будь-якого дослідження, філософського та усілякого іншого, " чи що «наука, і лише наука, описує світ таким, яким він є у самому собі, незалежно від перспективи» з послідовним «вилученням психологічних вимірів людського досвіду.»

Цей термін також використовується, щоб привернути увагу до можливої загрози надмірного редукціонізму у всіх сферах людських знань.

Для соціологів у традиції Макса Вебера, наприклад Юрґена Габермаса, поняття сцієнтизму відноситься важливим чином до філософії позитивізму, але також до культурної раціоналізації сучасного Заходу.

Погляди

Окремі елементи сцієнтизму є ще у філософії класичного періоду (впевненість філософів-просвітників XVI—XVIII століть у тому, що розвиток науки і техніки забезпечить процвітання суспільства), проте найяскравіше сцієнтизм виявився у спробах представників вульгарного матеріалізму і бігевіоризму звести зміст філософських категорій — матерії, свідомості, причинності тощо — до їх природничого аспекту.

Неопозитивізм

Найтиповішим виразом сцієнтизму на сучасному етапі є міркування представників неопозитивізму, які позбавляють філософію її предмета (фізикалізм), тлумачать філософію лише як «аналіз мови науки». Керуючись позитивістськими принципами зведення соціологічного знання до аналізу «строго наукових» природничих (біологічних, географічних) фактів, соціологи можуть схилятись до антигуманістичних расових «теорій», геополітики.

Антисцієнтизм

Докладніше: Антисцієнтизм

В межах метафізично орієнтованої філософії, що є однобічною абсолютизацією науково-логічних структурних елементів філософського знання, сцієнтизм зустрічає опозицію так званого антисцієнтизму («філософія життя», екзистенціалізм, персоналізм), який так само однобічно абсолютизує цілісно-світоглядну функцію філософії.

Словникові визначення

Стандартний словник визначень включає наступні застосування терміну «саєнтизм»:

  • Використання стилю, припущень, техніки та інших атрибутів, які зазвичай притаманні науковцям.
  • Методи та погляди, які притаманні природничим науковцям.
  • Перебільшена віра у ефективність методів природничих наук у застосуванні до всіх сфер дослідження, наприклад філософії, суспільнознавства та гуманістики.
  • Використання наукового або псевдонаукового мовлення.
  • Твердження, що суспільствознавство, наприклад економіка та соціологія, є справжніми науками лише тоді, коли вони дотримуються дещо строгіших інтерпретацій наукового методу, які вживають природничі науки, а інакше вони не є справжніми науками.
  • «Термін, який застосовується (часто у негативному значенні) щодо віри у всесильність наукових знань та техніки; також щодо точки зору, що методи дослідження, які є відповідні для фізичних наук, можуть замінити методи, які використовуються у інших сферах — філософії і, особливо, людської поведінки та суспільнознавства.»
  • «1. Сукупність поглядів та практик, які вважаються характерними науковцям. 2. Віра у те, що методи дослідження фізичних наук відповідають та є цілком виправданими для усіх сфер дослідження.»

Див. також

Виноски

  1. Sorell, Thomas ‘Tom’ (1994), Scientism: Philosophy and the Infatuation with Science, Routledge, с. 1ff.
  2. Peterson, Donald R (June 2004), Science, Scientism, and Professional Responsibility, Clinical Psychology: Science and Practice, 11 (2): 196—210, Термін сцієнтизм звичайно вживається з негативними намірами.
  3. Hakfoort, C (1992), Science deified: Wilhelm Osstwald's energeticist world-view and the history of scientism, Annals of Science, 49 (6): 525—44, Термін 'сцієнтизм' іноді вживається в негативному значенні
  4. Bannister, Robert C (1991), Sociology and Scientism: The American Quest for Objectivity, 1880–1940, The University of North Carolina Press, с. 8, Сцієнтизм... є терміном, яким зловживають відколи Фрідріх Гаєк вперше популяризував його у 1940-х рр..
  5. Allan Bullock & Stephen Trombley (Eds), The New Fontana Dictionary of Modern Thought, London: Harper Collins, 1999, p.775
  6. Friedman, Maurice (1984), Contemporary psychology: revealing and obscuring the human, Duquesne University Press, с. 37
  7. Chall, Leo (1967), Sociological Abstracts, Volume 15, Issues 1-4, Sociological Abstracts, Incorporated, с. 204
  8. The Journal of Transpersonal Psychology, Volumes 29-30, Sofia University, 1997, с. 129
  9. Lehr, Fran (2012), Reading Language and Literacy, Routledge, с. 79
  10. Chein, Isidor (1972), The Science of Behavior and the Image of Man, Basic Books, с. 310
  11. Rey, Abel (1909). Review of La Philosophie Moderne. The Journal of Philosophy, Psychology and Scientific Methods. 6.2: 51—3.
  12. Maslow, Abraham, Preface, Toward a Psychology of Being (вид. 1st), Вже існує критика ортодоксального саєнтизму зразка 19-го ст., і я маю намір продовжувати цю справу.
  13. Hayek (1 червня 1980), The Counter Revolution of Science: Studies on the Abuse of Reason, Liberty Fund.
  14. Hacohen, Malachi Haim (2002). Karl Popper: the formative years, 1902–1945: politics and philosophy in interwar Vienna. Cambridge University Press. ISBN .
  15. Putnam, Hilary (1992). Renewing Philosophy. Cambridge, MA: Harvard University Press. с. x.
  16. «Сцієнтизм не позбувається волі, але вирішує, що, оскільки результати науки є дійсними для усіх, ця воля має бути якимось спільним, а не індивідуальним явищем. На практиці, індивід мусить підкоритися колективу, який „знає“ краще, ніж він один.» Цвєтан Тодоров. Недосконалий сад: Спадщина гуманізму. Princeton University Press. 2001. Ст. 20
  17. Outhwaite, William (2009) [1988], Habermas: Key Contemporary Thinkers (вид. 2nd), Polity Press, с. 22.
  18. . Merriam-Webster. 2003. с. 1112. ISBN . LCCN 2003003674. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 15 листопада 2013. Сцієнтизм: ...надмірне довір'я ефективності методів природничих наук, які застосовуються у всіх сферах досліджень (напр. у філософії, суспільнознавстві та гуманістиці)
  19. Ryder, Martin (2005). . У Mitcham, Carl (ред.). Encyclopedia of Science, Technology, and Ethics (вид. 3rd). Detroit: MacMillan Reference Books. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 15 листопада 2013. Сьогодні термін використовується з негативним наміром відкинути суттєві арґументи, які закликають до наукового авторитету в контекстах, де наука не має застосування. Ця надмірна присвяченість науковому методу можна розглядати як епістемологічне викривлення та зловживання процесом утворення публічної політики (public policy).
  20. Blackburn, S (2005). . Oxford paperbacks. Oxford University Press. с. 331—32. ISBN . LCCN 2006271895. Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 15 листопада 2013. Сцієнтизм: Негативний термін для переконання, що методи природничих наук, або категорії та речі, які використовуються природничими науками, формують єдиноправильні елементи будь-якого дослідження, філософського та усілякого іншого.
  21. Peterson, 2003, с. 753: ‘найкращий спосіб зрозуміти звинувачення у сцієнтизмі - як різновид логічної помилки, яка включає неправильне використання науки або наукових тверджень’
  22. Ryder, Martin, , Denver: University of Colorado, архів оригіналу за 3 вересня 2011, процитовано 5 липня 2007.
  23. Bannister, Robert, , архів оригіналу за 12 жовтня 2008, процитовано 15 листопада 2013.
  24. Haack, Susan (2003), Defending Science Within Reason: Between Scientism and Cynicism, Amherst, NY: Prometheus Books.
  25. Collins, Michael (20 березня 1983), A Critical Analysis of Competency-based Systems in Adult Education, Adult Education Quarterly, 33 (3): 174—83.
  26. Chargaff, Irwin (Dec 1997), In Dispraise of Reductionism, Bioscience, 47 (11): 795—7.
  27. Sawyer, R Keith (2000), Connecting Culture, Psychology and Biology: Essay Review on Inghilleri's From Subjective Experience to Cultural Change, Human Development, 43: 56—59.
  28. Random House Dictionary of the English Language, 1987.
  29. Webster, 1983.
  30. Scientism, English Dictionary (вид. Web), Oxford, definition 1 {{}}: |access-date= вимагає |url= ().
  31. Webster, 1983, Definition #3.
  32. Webster, 1983, Definition #2.
  33. Scientism, English Dictionary (вид. Web), Oxford, definition 2 {{}}: |access-date= вимагає |url= ().
  34. The American Heritage Dictionary of the English Language (вид. 4th), Houghton Mifflin; Bartleby, 2000, оригіналу за 24 січня 2008, процитовано 15 листопада 2013.

Джерела та література

  • Feyerabend, P; Feyerabend, PK (1993), (вид. 3rd), Verso, ISBN , архів оригіналу за 3 січня 2014, процитовано 15 листопада 2013.
  • (2003), Demarcation and the Scientistic Fallacy, , 38 (4): 751—61, doi:10.1111/j.1467-9744.2003.00536.x, the best way to understand the charge of scientism is as a kind of logical fallacy involving improper usage of science or scientific claims.
  • Webster (1983), Scientism, New Collegiate Dictionary (вид. Ninth).

Посилання

У Вікісловнику є сторінка Scientism.
  • , Lewis society, архів оригіналу за 9 серпня 2017, процитовано 15 листопада 2013.
  • Burnett, What is Scientism?, , American Association for the Advancement of Science, архів оригіналу за 2 липня 2012, процитовано 15 листопада 2013.
  • Science and Scientism, (World Wide Web log), The Biologos Foundation, архів оригіналу за 27 квітня 2015, процитовано 15 листопада 2013.


image Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sciyentizm abo sayentizm vid lat scientia znannya nauka gliboke perekonannya v mozhlivosti universalnogo zastosuvannya naukovogo metodu ta pidhodu tochka zoru sho empirichna nauka ye najbilsh avtoritetnim svitoglyadom abo najcinnishoyu chastinoyu lyudskih znan azh do viklyuchennya inshih tochok zoru Termin chasto zastosovuyetsya z negativnim navantazhennyam Gnoseologichne dzherelo sciyentizmu rizke zrostannya roli v suspilstvi prirodoznavstva v XIX XX stolittyah Termin buv viznachenij yak poglyad sho harakterni induktivni metodi prirodnichih nauk ye yedinim dzherelom spravzhnih faktichnih znan i zokrema sho lishe voni mozhut buti dzherelom spravzhnih znan pro lyudinu ta suspilstvo Lyudina yaka pritrimuyetsya sciyentizmu nazivayetsya sciyentizmist abo sciyentist Termin sciyentizm chasto natyakaye na kritiku bilsh ekstremalnih proyaviv logichnogo pozitivizmu ta chasto vzhivayetsya suspilnoznavcyami yak ot Fridrih Gayek filosofami nauki yak Karl Popper ta filosofami yak Gilari Patnem ta Cvyetan Todorov shob opisati dogmatichne shvalennya naukovoyi metodologiyi ta redukciyi vsogo znannya lishe do togo sho mozhna vimiryati Sciyentizm mozhe takozh zastosovuvatisya do samoyi nauki koli yiyi nadto bagato Termin sciyentizm mozhe zastosovuvatisya u dvoh odnakovo negativnih znachennyah Shob vkazati nepravilne vikoristannya nauki abo naukovih tverdzhen Ce znachennya vzhivayetsya takozh u kontekstah de nauka mozhe ne mati zastosuvannya napriklad koli tema vvazhayetsya poza mezhami dosyazhnosti naukovogo metodu abo u kontekstah de nemaye dostatnoyi kilkosti emipirichnih dokaziv shob vipravdati naukovi visnovki Ce vklyuchaye nadavannya nadmirnoyi vagi tverdzhennyam naukovciv abo nekritichnu gotovnist prijnyati bud yaki rezultati yaki nazivayutsya naukovimi U comu vipadku takij termin ye kontrargumentom u vidpovid na zakliki do avtoritetu nauki Shob vkazati na perekonannya sho metodi prirodnichih nauk abo kategoriyi ta rechi yaki ci nauki vikoristovuyut formuyut yedinopravilni elementi bud yakogo doslidzhennya filosofskogo ta usilyakogo inshogo chi sho nauka i lishe nauka opisuye svit takim yakim vin ye u samomu sobi nezalezhno vid perspektivi z poslidovnim viluchennyam psihologichnih vimiriv lyudskogo dosvidu Cej termin takozh vikoristovuyetsya shob privernuti uvagu do mozhlivoyi zagrozi nadmirnogo redukcionizmu u vsih sferah lyudskih znan Dlya sociologiv u tradiciyi Maksa Vebera napriklad Yurgena Gabermasa ponyattya sciyentizmu vidnositsya vazhlivim chinom do filosofiyi pozitivizmu ale takozh do kulturnoyi racionalizaciyi suchasnogo Zahodu PoglyadiOkremi elementi sciyentizmu ye she u filosofiyi klasichnogo periodu vpevnenist filosofiv prosvitnikiv XVI XVIII stolit u tomu sho rozvitok nauki i tehniki zabezpechit procvitannya suspilstva prote najyaskravishe sciyentizm viyavivsya u sprobah predstavnikiv vulgarnogo materializmu i bigeviorizmu zvesti zmist filosofskih kategorij materiyi svidomosti prichinnosti tosho do yih prirodnichogo aspektu NeopozitivizmNajtipovishim virazom sciyentizmu na suchasnomu etapi ye mirkuvannya predstavnikiv neopozitivizmu yaki pozbavlyayut filosofiyu yiyi predmeta fizikalizm tlumachat filosofiyu lishe yak analiz movi nauki Keruyuchis pozitivistskimi principami zvedennya sociologichnogo znannya do analizu strogo naukovih prirodnichih biologichnih geografichnih faktiv sociologi mozhut shilyatis do antigumanistichnih rasovih teorij geopolitiki AntisciyentizmDokladnishe Antisciyentizm V mezhah metafizichno oriyentovanoyi filosofiyi sho ye odnobichnoyu absolyutizaciyeyu naukovo logichnih strukturnih elementiv filosofskogo znannya sciyentizm zustrichaye opoziciyu tak zvanogo antisciyentizmu filosofiya zhittya ekzistencializm personalizm yakij tak samo odnobichno absolyutizuye cilisno svitoglyadnu funkciyu filosofiyi Slovnikovi viznachennyaStandartnij slovnik viznachen vklyuchaye nastupni zastosuvannya terminu sayentizm Vikoristannya stilyu pripushen tehniki ta inshih atributiv yaki zazvichaj pritamanni naukovcyam Metodi ta poglyadi yaki pritamanni prirodnichim naukovcyam Perebilshena vira u efektivnist metodiv prirodnichih nauk u zastosuvanni do vsih sfer doslidzhennya napriklad filosofiyi suspilnoznavstva ta gumanistiki Vikoristannya naukovogo abo psevdonaukovogo movlennya Tverdzhennya sho suspilstvoznavstvo napriklad ekonomika ta sociologiya ye spravzhnimi naukami lishe todi koli voni dotrimuyutsya desho strogishih interpretacij naukovogo metodu yaki vzhivayut prirodnichi nauki a inakshe voni ne ye spravzhnimi naukami Termin yakij zastosovuyetsya chasto u negativnomu znachenni shodo viri u vsesilnist naukovih znan ta tehniki takozh shodo tochki zoru sho metodi doslidzhennya yaki ye vidpovidni dlya fizichnih nauk mozhut zaminiti metodi yaki vikoristovuyutsya u inshih sferah filosofiyi i osoblivo lyudskoyi povedinki ta suspilnoznavstva 1 Sukupnist poglyadiv ta praktik yaki vvazhayutsya harakternimi naukovcyam 2 Vira u te sho metodi doslidzhennya fizichnih nauk vidpovidayut ta ye cilkom vipravdanimi dlya usih sfer doslidzhennya Div takozhPortal Nauka Evolyucionizm Materializm Naukovij skepticizm Pozitivizm Prakseologiya Redukcionizm Relyativizm Svitoglyad TehnokratiyaVinoskiSorell Thomas Tom 1994 Scientism Philosophy and the Infatuation with Science Routledge s 1ff Peterson Donald R June 2004 Science Scientism and Professional Responsibility Clinical Psychology Science and Practice 11 2 196 210 Termin sciyentizm zvichajno vzhivayetsya z negativnimi namirami Hakfoort C 1992 Science deified Wilhelm Osstwald s energeticist world view and the history of scientism Annals of Science 49 6 525 44 Termin sciyentizm inodi vzhivayetsya v negativnomu znachenni Bannister Robert C 1991 Sociology and Scientism The American Quest for Objectivity 1880 1940 The University of North Carolina Press s 8 Sciyentizm ye terminom yakim zlovzhivayut vidkoli Fridrih Gayek vpershe populyarizuvav jogo u 1940 h rr Allan Bullock amp Stephen Trombley Eds The New Fontana Dictionary of Modern Thought London Harper Collins 1999 p 775 Friedman Maurice 1984 Contemporary psychology revealing and obscuring the human Duquesne University Press s 37 Chall Leo 1967 Sociological Abstracts Volume 15 Issues 1 4 Sociological Abstracts Incorporated s 204 The Journal of Transpersonal Psychology Volumes 29 30 Sofia University 1997 s 129 Lehr Fran 2012 Reading Language and Literacy Routledge s 79 Chein Isidor 1972 The Science of Behavior and the Image of Man Basic Books s 310 Rey Abel 1909 Review of La Philosophie Moderne The Journal of Philosophy Psychology and Scientific Methods 6 2 51 3 Maslow Abraham Preface Toward a Psychology of Being vid 1st Vzhe isnuye kritika ortodoksalnogo sayentizmu zrazka 19 go st i ya mayu namir prodovzhuvati cyu spravu Hayek 1 chervnya 1980 The Counter Revolution of Science Studies on the Abuse of Reason Liberty Fund Hacohen Malachi Haim 2002 Karl Popper the formative years 1902 1945 politics and philosophy in interwar Vienna Cambridge University Press ISBN 978 0 521 89055 7 Putnam Hilary 1992 Renewing Philosophy Cambridge MA Harvard University Press s x Sciyentizm ne pozbuvayetsya voli ale virishuye sho oskilki rezultati nauki ye dijsnimi dlya usih cya volya maye buti yakimos spilnim a ne individualnim yavishem Na praktici individ musit pidkoritisya kolektivu yakij znaye krashe nizh vin odin Cvyetan Todorov Nedoskonalij sad Spadshina gumanizmu Princeton University Press 2001 St 20 Outhwaite William 2009 1988 Habermas Key Contemporary Thinkers vid 2nd Polity Press s 22 Merriam Webster 2003 s 1112 ISBN 978 0 87779 809 5 LCCN 2003003674 Arhiv originalu za 4 travnya 2011 Procitovano 15 listopada 2013 Sciyentizm nadmirne dovir ya efektivnosti metodiv prirodnichih nauk yaki zastosovuyutsya u vsih sferah doslidzhen napr u filosofiyi suspilnoznavstvi ta gumanistici Ryder Martin 2005 U Mitcham Carl red Encyclopedia of Science Technology and Ethics vid 3rd Detroit MacMillan Reference Books Arhiv originalu za 3 veresnya 2011 Procitovano 15 listopada 2013 Sogodni termin vikoristovuyetsya z negativnim namirom vidkinuti suttyevi argumenti yaki zaklikayut do naukovogo avtoritetu v kontekstah de nauka ne maye zastosuvannya Cya nadmirna prisvyachenist naukovomu metodu mozhna rozglyadati yak epistemologichne vikrivlennya ta zlovzhivannya procesom utvorennya publichnoyi politiki public policy Blackburn S 2005 Oxford paperbacks Oxford University Press s 331 32 ISBN 978 0 19 861013 7 LCCN 2006271895 Arhiv originalu za 9 grudnya 2016 Procitovano 15 listopada 2013 Sciyentizm Negativnij termin dlya perekonannya sho metodi prirodnichih nauk abo kategoriyi ta rechi yaki vikoristovuyutsya prirodnichimi naukami formuyut yedinopravilni elementi bud yakogo doslidzhennya filosofskogo ta usilyakogo inshogo Peterson 2003 s 753 najkrashij sposib zrozumiti zvinuvachennya u sciyentizmi yak riznovid logichnoyi pomilki yaka vklyuchaye nepravilne vikoristannya nauki abo naukovih tverdzhen Ryder Martin Denver University of Colorado arhiv originalu za 3 veresnya 2011 procitovano 5 lipnya 2007 Bannister Robert arhiv originalu za 12 zhovtnya 2008 procitovano 15 listopada 2013 Haack Susan 2003 Defending Science Within Reason Between Scientism and Cynicism Amherst NY Prometheus Books Collins Michael 20 bereznya 1983 A Critical Analysis of Competency based Systems in Adult Education Adult Education Quarterly 33 3 174 83 Chargaff Irwin Dec 1997 In Dispraise of Reductionism Bioscience 47 11 795 7 Sawyer R Keith 2000 Connecting Culture Psychology and Biology Essay Review on Inghilleri s From Subjective Experience to Cultural Change Human Development 43 56 59 Random House Dictionary of the English Language 1987 Webster 1983 Scientism English Dictionary vid Web Oxford definition 1 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a access date vimagaye url dovidka Webster 1983 Definition 3 Webster 1983 Definition 2 Scientism English Dictionary vid Web Oxford definition 2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a access date vimagaye url dovidka The American Heritage Dictionary of the English Language vid 4th Houghton Mifflin Bartleby 2000 originalu za 24 sichnya 2008 procitovano 15 listopada 2013 Dzherela ta literaturaSciyentizm i antisciyentizm Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 626 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Portal Filosofiya Feyerabend P Feyerabend PK 1993 vid 3rd Verso ISBN 978 0 86091 646 8 arhiv originalu za 3 sichnya 2014 procitovano 15 listopada 2013 2003 Demarcation and the Scientistic Fallacy 38 4 751 61 doi 10 1111 j 1467 9744 2003 00536 x the best way to understand the charge of scientism is as a kind of logical fallacy involving improper usage of science or scientific claims Webster 1983 Scientism New Collegiate Dictionary vid Ninth PosilannyaSayentisti Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sciyentizm Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 450 U Vikislovniku ye storinka Scientism Lewis society arhiv originalu za 9 serpnya 2017 procitovano 15 listopada 2013 Burnett What is Scientism American Association for the Advancement of Science arhiv originalu za 2 lipnya 2012 procitovano 15 listopada 2013 Science and Scientism World Wide Web log The Biologos Foundation arhiv originalu za 27 kvitnya 2015 procitovano 15 listopada 2013 Filosofskij slovnik za red V I Shinkaruka 2 ge vid pererob i dop K Golovna red URE 1986 Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ