Руда-Сілецька

Руда-Сілецька — село в Україні, у Кам'янка-Бузькій міській громаді, Львівського району Львівської області. До 2020 року Руда-Сілецька разом з селами Гайок, Руда та ПРибужани підпорядковувалися Прибужанівській сільській раді, нині орган місцевого самоврядування — Кам'янка-Бузька міська рада Населення становить 273 особи.

село Руда-Сілецька
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Громада	Кам'янка-Бузька міська громада
Код КАТОТТГ	UA46060190210026117
Основні дані
Засноване	1550
Населення	273
Площа	9,9 км²
Густота населення	27,58 осіб/км²
Поштовий індекс	80471
Телефонний код	+380 3254
Географічні дані
Географічні координати	50°09′24″ пн. ш. 24°24′52″ сх. д. / 50.15667° пн. ш. 24.41444° сх. д. / 50.15667; 24.41444Координати: 50°09′24″ пн. ш. 24°24′52″ сх. д. / 50.15667° пн. ш. 24.41444° сх. д. / 50.15667; 24.41444
Середня висота над рівнем моря	201 м
Водойми	Західний Буг
Відстань до обласного центру	50 км
Відстань до районного центру	50 км
Найближча залізнична станція	Кам'янка-Бузька
Відстань до залізничної станції	10 км
Місцева влада
Адреса ради	80400, Львівська обл., Львівський р-н, м. Кам'янка-Бузька, вул. Шевченка, 2
Карта
Руда-Сілецька
Руда-Сілецька
Мапа
Руда-Сілецька у Вікісховищі

Географія

Село Руда-Сілецька розташоване на правому березі ріки Західний Буг, за 50 км від міста Львова — одночасно обласного та районного центру, а також за 10 км від адміністративного центру міської громади та 10 км до найближчої залізничної станції Кам'янка-Бузька.

Вулиці

У селі Руда-Сілецька налічується 2 вулиці.

• Пісочна
• Радехівська

Населення

Станом на 1 січня 1939 року у селі Руда-Сілецька мешкало 1630 осіб, з них: 1030 українців, 580 поляків та 20 юдеїв. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 326 осіб, у 2021 році — 273 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:

Мовний склад населення с. Руда-Сілецька
Мова	Число ос.	Відсоток
українська	326	99,36

Історія

Перша згадка у джерелах про село датується 1550 роком. До другої світової війни села Руда Сілецька та Руда були одним селом, яке мало назву Руда.

Власником маєтку до якого входило й село Руда, у другій половині XIX століття був граф Кароль Мієр (пом. 1885). По смерті графа маєток перейшов у спадок його дружині графині Гелені Мієр.

У 1892—1893 роках у селі збудована греко-католицька церква святого Великомученика Юрія, у 1903 році — римсько-католицька каплиця Матінки Божої Фатімської.

До 1934 року село Руда-Сілецька була адміністративним центром однойменної ґміни у Камінецькому повіті, Тернопільського воєводства. У зв'язку з адміністративно-територіальною реформою у II Речі Посполитій 1 серпня 1934 року село було включено до новоствореної сільської ґміни Камьонка Струмілова.

Пам'ятки, визначні місця

Церква святого Великомученика Юрія

Церква святого Юрія збудована у 1892—1893 роках.

У повоєнний час греко-католицька церква святого Великомученика Юрія належала до РПЦ та була діючою. Тривалий час парохом був о. Василь Мельник (пом. 1974) і Служби Божі за нього правилися у візантійському обряді. Після о. Василя у церкві правили о. Теофіл Ванджала (пом. 1988), о. Василь Буцько. Коли громада хотіла перейти до УГКЦ, о. Василь Бучко відмовився, і громада, перейшовши одностайно до УГКЦ, запросила іншого священика. У 1990 році о. Ярослав Куць (пом. 2008) перевів церкву та громаду в лоно УГКЦ. Релігійна громада УГКЦ парафії святого Великомученика Юрія у селі Руда-Сілецька зареєстрована 17 вересня 1991 року. Його наступник о. Юрій Ленчик (пом. 2005) правив у 1995-2005 роках і за нього побудували дзвіницю, цвинтарну каплицю, поштукатурили церкву.

З 29 січня 2006 року на парафію церкви святого Великомученика Юрія села Руда Сілецька був призначений о. Богдан Стефанишин, який є настоятелем храму й донині. Кожного року, а саме у Хрестопоклінну неділю, відбувається Хресна Дорога по вулицях села, за участю великої кількості людей. У 2006 році парафію відвідав перший раз о. Василь Вороновський, який служив разом з настоятелем Службу Божу і відчитував молитви на оздоровлення. В місяці жовтні громада урочисто зустріла фігуру Фатімської Божої Матері, яка була привезена з Фатіми, і була благословенна Святійшим Отцем Іваном Павлом II. У жовтні 2006 року Правлячий Архиєрей Сокальської єпархії Владика Михаїл Колтун посвятив каплицю Матері Божої біля церкви. Спільно з римо-католицькою громадою, при великій кількості вірних 13 травня 2007 року відбулися святкування з нагоди 70-ліття об'явлення Пресвятої Богородиці у Фатімі.

На запрошення о. Богдана парафію часто відвідував о. Василь Вороновський, а 10 лютого 2008 року сестри Служебниці привезли мощі блаженної Йосафати Гордашевської. У 2010 році парафія святкувала 120-ліття храму святого Юрія. Під час святкувань на парафії два тижні перебувала чудотворна ікона Кристинопільської Матері Божої та мощі святого Пантелеймона-цілителя. Упродовж 21-22 жовтня 2017 року в селі Руда Сілецька відбулася Проща до Святого Папи Івана Павла II з нагоди 100-ліття об'явлення Пресвятої Богородиці у Фатімі, а 20-22 жовтня 2018 року відбулася друга Проща до Святого Папи Івана Павла II. 21 жовтня, в храмі святого Великомученика Юрія, в часі архиєрейської Божественної Літургії, Кир Михайло (Колтун), єпископ Сокальсько-Жовківський, рукоположив у чин священика протодиякона Ігоря Лемика.

У храмі Святого Юрія зберігаються реліквії святого папи Івана Павла II — літургійні ризи, чаша та дискос, подаровані понтифіком під час його візиту в Україну у червні 2001 року (під час візитації до Архикатедрального собору Святого Юра у Львові). Адміністратором парафії є о. Богдан Стефанишин.

Каплиця Матінки Божої Фатімської

Місцева римсько-католицька громада належала до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-Бузькій. У 1903 році, коли кількість католиків латинського обряду в селі перевищила півтисячі, було споруджено муровану філіальну каплицю. 16 вересня 1909 року її освятили на честь Матінки Божої Фатімської. У 1946—1993 роках святиня була закрита. Нині Руду Сілецьку, як і до другої світової війни, обслуговують дієцезіальні священики з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-Бузькій.

17 грудня 2023 року з нагоди 120-ліття каплиці Матінки Божої Фатімської преосвященний владика Петро у співслужінні духовенства звершив Архиєрейську Божественну Літургію у храмі святого Юрія.

Відомі люди

• Нафталі Ботвін (19.02.1905 — 6.08.1925) — польський комуніст єврейського походження, діяч польського робітничого руху, член КПЗУ.
• (1998-2022) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув у м. Попасна. Нагороджений орденом «Хрест Героя».
• Жук Ігор Теодорович (нар. 1951) — український бард, поет-пісняр, театральний та кінодраматург.
• Саксін Андрій Михайлович (1973—2014) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув під Іловайськом.

Галерея

• Сільська школа
• Церква святого Великомученика Юрія
• Каплиця Матінки Божої Фатімської

Примітки

1. . kbmr.gov.ua. Кам'янка-Бузька міська громада. Архів оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 6 квітня 2024.
2. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 6 квітня 2024.
3. . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 6 квітня 2024.
4. . weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 15 жовтня 2007. Процитовано 6 квітня 2024.
5. . della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 6 квітня 2024.
6. . rada.info. Архів оригіналу за 16 березня 2024. Процитовано 6 квітня 2024.
7. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 6 квітня 2024.
8. Кубійович, 1983.
9. . socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 6 квітня 2024.
10. Руда-Сілецька. Каплиця Матері Божої Фатімської (1903). Львівська обл., Львівський р-н. rkc.in.ua. Костели і каплиці України. Процитовано 6 квітня 2024.
11. Jerzy Sewer Dunin-Borkowski Almanach błękitny: genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów; Warszawa: Nakładem Księgarni H. Altenberga, 1908. — S. 635. — 1140 s. (пол.)}
12. Obwieszczenie. Lista posiadaczy dóbr tabularnych… // Gazeta Lwowska. — Nr 109. — 1889. — 12 maja. — S. 6. (пол.)
13. 5.) Ruda albo Ruda Sielecka, wś w pow, kamionieckim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 893. (пол.)
14. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu kamioneckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 68. — poz. 633. — S. 1268. (пол.)
15. Архітектура. Монументальне мистецтво / Людмила Герус. — Litres, 2019. — С. 752. — (Церковне мистецтво України) — .
16. Церква св. Юрія Побідоносця (Руда Сілецька). wikimapia.org. Вікімапія. Процитовано 6 квітня 2024.
17. У Руді Сілецькій відзначили 120 років каплиці Фатімської Богородиці та св. Івана Павла II. malva.tv. Мальва TV. 21 грудня 2023. Процитовано 6 квітня 2024.
18. У Руді Сілецькій відбулася проща до святого Івана Павла II. synod.ugcc.ua. Секретаріат Синоду Єпископів. 26 жовтня 2023. Процитовано 6 квітня 2024.
19. Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис. — Львів : Каменяр, 1967. — С. 95.

Джерела

• Прибужани // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 438—439.
• Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 35. — .
• 5.) Ruda albo Ruda Sielecka, wś w pow, kamionieckim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 893. (пол.)

Посилання

• Село Руда-Сілецька, Львівська область, Львівський район, Кам'янка-Бузька територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 16 березня 2024.