Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Полта́ва» — ескадрений броненосець. Головний корабель серії з трьох броненосців, побудованих в кінці XIX сторіччя для Балтійського флоту. Корабель порт-артурської ескадри (1900—1904). З 1905 по 1916 рік перебував в складі японського імперського флоту під ім'ям «Танґо». В 1916 році викуплений Росією, перекласифікований в лінкор і отримав назву «Чесма».
| «Полтава» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений броненосець | |
| Держава прапора |  Російська імперія Японська імперія | |
| Корабельня | Нове адміралтейство, Санкт-Петербург | |
| Закладено | 15.02.1892 року | |
| Спущено на воду | 25.10.1894 року | |
| Введено в експлуатацію | 03.06.1900 року | |
| Виведений зі складу флоту | 03.06.1924 року | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 11500 т | |
| Довжина | 112,5 м | |
| Ширина | 21,3 м | |
| Осадка | 8,6 м | |
| Бронювання | головний пояс 368—254 мм, верхній пояс 127 мм, траверси 229—203 мм, броньова палуба 76—51 мм, башти головного калібру 254 мм, середнього — 127 мм; рубка 229 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | паротурбинна — дві головні вертикальні парові машини, 14 котлів | |
| Гвинти | 2 чотирьохлопатеві діаметром 4,5 м | |
| Потужність | 11 255 к.с. | |
| Швидкість | 16,5 вузлів | |
| Автономність плавання | 3750 миль | |
| Екіпаж | 662 (у тому числі 21 офіцер) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 305-мм, 12 × 152-мм, 12 × 47-мм, 28 × 37-мм гармат, 2 × 63,5-мм (десантні) | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 × 381-мм торпедних апаратів, 50 морських мін загородження | |
Історія проекту
Рішенням Морського міністерства Росії 20 травня 1882 року була прийнята 20-річна суднобудівна програма, в якій віддавалася перевага будівництву броненосоного флоту (всього планувалося побудувати 24 броненосці), однак в подальшому вона неодноразово переглядалася, зокрема в бік скорочення кількості броненосців на користь міноносних сил. Але в 1890 році було відновлене будівництво броненосців і броненосних крейсерів на Балтиці у зв'язку з швидким збільшенням німецького флоту.
У 1894—1895 роках в Новому адміралтействі (Санкт-Петербург) були спущені на воду три броненосці типу «Полтава»: «Полтава», «Севастополь» і «Петропавловськ». Прототипом для кораблів даного типу був броненосний корабель «Наварін» (1891), однак нові кораблі відрізнялися тим, що на них 12 152-мм гармат 8 розташовувалися не у верхньому казематі, а в чотирьох бортових двохгарматних баштах. Таким чином збільшувалася їх живучість і зростали кути обстрілу. Крім того, в порівнянні з попередниками, кораблі мали більший темп стрільби артилерії середнього калібру, кращі швидкісні і морехідні характеристики.
Будівництво корабля
«Полтава» був закладений 7 травня 1892 року на верфі Нового адміралтейства в Санкт-Петербурзі в присутності імператора Олександра III, спадкоємця престолу цесаревича Миколи Олександровича та керуючого Морським відомством великого князя Олексія Олександровича. Фактично ж роботи на стапелі ропочалися ще в лютому. Будівництвом керували корабельні інженери М. І. Янковський та І. Є. Леонтьєв. Спуск на воду відбувся 25 жовтня 1894 року, проте ходові випробування розпочалися лише 3 вересня 1898 року, причому на кораблі все ще не була встановлена вся артилерія, крім гармат головного калібру. На ходових випробуваннях корабель розвинув максимальний хід в 16,5 вузлів, а середня швидкість склала 16,29 вузлів при потужності машин 11255 к.с.. Артилерійські випробування відбулися тільки в червні 1900 року перед відправкою корабля на Далекий Схід.
Бойовий шлях
Порт-артурська ескадра
Восени 1900 року «Полтава» здійснила міжтеатровий перехід на Далекий Схід, обстановка на якому всі загострювалася. В Порт-Артур корабель прибув 30 березня 1901 року і надалі брав участь у всіх маневрах і походах. У гонці броненосців Наґасакі — Порт-Артур з 30 вересня по 2 жовтня 1902 року, броненосець пройшов понад 600 миль без зупинок і поломок з середньою швидкістю 13—14 вузлів.
Російсько-японську війну корабель зустрів під командуванням капітана 1 рангу Івана Петровича Успенського, екіпаж нараховував 631 офіцерів і нижніх чинів. Перший бій корабель прийняв 26—27 січня 1904 року під час нічного нападу японських міноносців на рейд Порт-Артура. Броненосець не постраждав, хоча попадання в нього були.
У ніч на 14 березня паровий катер з «Полтави» метальною міною потопив один з японських брандерів.
Коли командування обороною ухвалило рішення посилити берегові батареї гарматами з кораблів, «Полтава» обладнала четирьохгарматну 152-мм батарею на Перепелиній горі. Вогневу підтримку військам надавали і гармати головного калібру броненосця: з стоянки в бухті Тахе «Полтава» обстрілювала батареї і кораблі противника. «Полтава» брала участь і в невдалих спробах прориву японської морської блокади 10 червня і 28 липня. Під час бою в Жовтому морі, броненосець «Полтава» відбиваючи атаки японської ескадри адмірала Деви, отримав декілька пробоїн і низку серйозних ушкоджень: на «Полтаві» було виведено з ладу п'ять 152-мм і вісім 47-мм гармат, загинуло 12 членів екіпажу.
В подальшому «Полтава» використовувалася як плавуча батарея і обороняла ділянку від річки Лунхе до укріплення № 4. 7 серпня для відбиття чергового штурму з «Полтави» була відправлена на берег десантна рота — 197 матросів.
22 листопада 1904 року внаслідок попадання в лівий борт 280-мм снаряда на «Полтаві» виникла сильна пожежа і вибух полузарядів головного калібру, в результаті чого корабель сів на ґрунт, занурившись майже до верхньої палуби. Залишки екіпажу взяли участь в останніх боях за Порт-Артур на березі .
У ВМС Японії
8 липня 1905 року японці підняли «Полтаву» і 21 липня включили в склад флоту під назвою «Танґо». У 1907 році її відбуксирували на верф у Майдзуру, де корабель був відремонтований і модернізований: була капітально відремонтована головна енергетична установка, відремонтовані корпус і елементи надбудови, донно-забортна арматура і рангоут, модернізоване озброєння. 305-мм російські гармати головного калібру були замінені на англійські системи Армстронга. 305-мм і 152-мм гармати отримали оптичні приціли. З малокаліберної артилерії на кораблі залишилися лише чотири 47-мм гармати, усі інші замінені вісьма 75-мм гарматами. були зняті і надводні торпедні апарати.
Після модернізації «Танґо» увійшов до бойового складу флоту в 1909 році як броненосець берегової оборони 1 класу і виконував функції навчального корабля. Екіпаж був збільшений до 750 осіб.
Лінкор «Чесма»
Після початку Першої світової війни російський уряд розпочав переговори з Японією щодо передачі кораблів-трофеїв. В 1916 році японці погодилися продати три колишні російські кораблі, які вже були виведені зі складу флоту «Танґо», «Сагамі» яп. 相模 (колишній «Пересвет») і «Сою» яп. 宗谷 (колишній «Варяг») за 15,5 млн рублів .
Кораблі прибули у Владивосток 21 березня 1916 року. Останні два отримали свої первинні назви і були класифіковані як крейсери, а «Танго» перейменували в «Чесма» і зарахували в клас лінійних кораблів: ім'я «Полтава» вже носив один з російських дредноутів. Екіпаж корабля був укомплектований моряками Чорноморського флоту, а командиром призначений капітан 1 рангу Василь Нілович Черкасов.
На «Чесмі» модернізовані пристрої заряджання головного калібру, баштові установки середнього калібру, 75-мм гармати замінені японськими 76-мм, встановлені відповідні часу прилади управління стрільбою і внутрішньокорабельного зв'язку. 30 травня корабель здійснив вихід в море для перевірки машин і артилерії.
Після ремонту і модернізації з трьох кораблів був сформований загін суден особливого призначення, який очолив контр-адмірал Бестужев-Рюмін розпочав міжтеатровий перехід. 19 червня «Чесма» розпочала перехід за маршрутом Владивосток — Гонконг — Сінгапур — Сейшельські острови — Аден — Порт-Саїд — Александрія. У вересні корабель приєднався до середземноморського флоту Антанти, де брав участь у захопленні флоту Греції.
Після завершення операції «Чесма» отримала вказівку прямувати в Олександрівськ-на-Мурмані в склад флотилії Північного льодовитого океану — на прорив у Чорне море або на Балтику шансів не було.
3 січня 1917 року «Чесма» кинула якір в порту Олександрівськ і через 5 днів була зарахована до флотилію Північного Льодовитого океану. В подальшому лінкор був частково роззброєний, в бойових діях участі не брав. 3 червня 1924 року зданий у Відділ фондового майна Архангельського порту для переробки на метал.
Примітки
- Доценко В. Д. История военно-морского искусства. — Москва : Эксмо, 2003. — Т. І. Галеры, парусники, броненосцы. Часть 3. Период паровых броненосных флотов. — (рос.)
- С. В. Сулига. Эскадренные броненосцы типа «Полтава» — Москва : Эксмо, 2005. — (рос.)
- Виктор Шестаков. Русско-японская Полтава. Сайт «Хронос: всемирная история в интернете» (рос.)
- А. Б. Широкорад. Корабельная артиллерия Российского флота 1867—1922 гг. Морская коллекция. 2—1997 (рос.)
- Героическая и трагическая судьба крейсера «Варяг» (исторический экскурс) (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Poltava znachennya Polta va eskadrenij bronenosec Golovnij korabel seriyi z troh bronenosciv pobudovanih v kinci XIX storichchya dlya Baltijskogo flotu Korabel port arturskoyi eskadri 1900 1904 Z 1905 po 1916 rik perebuvav v skladi yaponskogo imperskogo flotu pid im yam Tango V 1916 roci vikuplenij Rosiyeyu pereklasifikovanij v linkor i otrimav nazvu Chesma Poltava SluzhbaTip klas eskadrenij bronenosecDerzhava prapora Rosijska imperiya Yaponska imperiyaKorabelnya Nove admiraltejstvo Sankt PeterburgZakladeno 15 02 1892 rokuSpusheno na vodu 25 10 1894 rokuVvedeno v ekspluataciyu 03 06 1900 rokuVivedenij zi skladu flotu 03 06 1924 rokuIdentifikaciyaParametriTonnazh 11500 tDovzhina 112 5 mShirina 21 3 mOsadka 8 6 mBronyuvannya golovnij poyas 368 254 mm verhnij poyas 127 mm traversi 229 203 mm bronova paluba 76 51 mm bashti golovnogo kalibru 254 mm serednogo 127 mm rubka 229 mmTehnichni daniRuhova ustanovka paroturbinna dvi golovni vertikalni parovi mashini 14 kotlivGvinti 2 chotirohlopatevi diametrom 4 5 mPotuzhnist 11 255 k s Shvidkist 16 5 vuzlivAvtonomnist plavannya 3750 milEkipazh 662 u tomu chisli 21 oficer OzbroyennyaArtileriya 4 305 mm 12 152 mm 12 47 mm 28 37 mm garmat 2 63 5 mm desantni Torpedno minne ozbroyennya 6 381 mm torpednih aparativ 50 morskih min zagorodzhennyaIstoriya proektuRishennyam Morskogo ministerstva Rosiyi 20 travnya 1882 roku bula prijnyata 20 richna sudnobudivna programa v yakij viddavalasya perevaga budivnictvu bronenosonogo flotu vsogo planuvalosya pobuduvati 24 bronenosci odnak v podalshomu vona neodnorazovo pereglyadalasya zokrema v bik skorochennya kilkosti bronenosciv na korist minonosnih sil Ale v 1890 roci bulo vidnovlene budivnictvo bronenosciv i bronenosnih krejseriv na Baltici u zv yazku z shvidkim zbilshennyam nimeckogo flotu U 1894 1895 rokah v Novomu admiraltejstvi Sankt Peterburg buli spusheni na vodu tri bronenosci tipu Poltava Poltava Sevastopol i Petropavlovsk Prototipom dlya korabliv danogo tipu buv bronenosnij korabel Navarin 1891 odnak novi korabli vidriznyalisya tim sho na nih 12 152 mm garmat 8 roztashovuvalisya ne u verhnomu kazemati a v chotiroh bortovih dvohgarmatnih bashtah Takim chinom zbilshuvalasya yih zhivuchist i zrostali kuti obstrilu Krim togo v porivnyanni z poperednikami korabli mali bilshij temp strilbi artileriyi serednogo kalibru krashi shvidkisni i morehidni harakteristiki Budivnictvo korablya Poltava buv zakladenij 7 travnya 1892 roku na verfi Novogo admiraltejstva v Sankt Peterburzi v prisutnosti imperatora Oleksandra III spadkoyemcya prestolu cesarevicha Mikoli Oleksandrovicha ta keruyuchogo Morskim vidomstvom velikogo knyazya Oleksiya Oleksandrovicha Faktichno zh roboti na stapeli ropochalisya she v lyutomu Budivnictvom keruvali korabelni inzheneri M I Yankovskij ta I Ye Leontyev Spusk na vodu vidbuvsya 25 zhovtnya 1894 roku prote hodovi viprobuvannya rozpochalisya lishe 3 veresnya 1898 roku prichomu na korabli vse she ne bula vstanovlena vsya artileriya krim garmat golovnogo kalibru Na hodovih viprobuvannyah korabel rozvinuv maksimalnij hid v 16 5 vuzliv a serednya shvidkist sklala 16 29 vuzliv pri potuzhnosti mashin 11255 k s Artilerijski viprobuvannya vidbulisya tilki v chervni 1900 roku pered vidpravkoyu korablya na Dalekij Shid Bojovij shlyahPort arturska eskadra Voseni 1900 roku Poltava zdijsnila mizhteatrovij perehid na Dalekij Shid obstanovka na yakomu vsi zagostryuvalasya V Port Artur korabel pribuv 30 bereznya 1901 roku i nadali brav uchast u vsih manevrah i pohodah U gonci bronenosciv Nagasaki Port Artur z 30 veresnya po 2 zhovtnya 1902 roku bronenosec projshov ponad 600 mil bez zupinok i polomok z serednoyu shvidkistyu 13 14 vuzliv Rosijsko yaponsku vijnu korabel zustriv pid komanduvannyam kapitana 1 rangu Ivana Petrovicha Uspenskogo ekipazh narahovuvav 631 oficeriv i nizhnih chiniv Pershij bij korabel prijnyav 26 27 sichnya 1904 roku pid chas nichnogo napadu yaponskih minonosciv na rejd Port Artura Bronenosec ne postrazhdav hocha popadannya v nogo buli U nich na 14 bereznya parovij kater z Poltavi metalnoyu minoyu potopiv odin z yaponskih branderiv Napivzatopleni bronenosci Poltava zliva i Retvizan Port Artur 4 sichnya 1905 roku Koli komanduvannya oboronoyu uhvalilo rishennya posiliti beregovi batareyi garmatami z korabliv Poltava obladnala chetirohgarmatnu 152 mm batareyu na Perepelinij gori Vognevu pidtrimku vijskam nadavali i garmati golovnogo kalibru bronenoscya z stoyanki v buhti Tahe Poltava obstrilyuvala batareyi i korabli protivnika Poltava brala uchast i v nevdalih sprobah prorivu yaponskoyi morskoyi blokadi 10 chervnya i 28 lipnya Pid chas boyu v Zhovtomu mori bronenosec Poltava vidbivayuchi ataki yaponskoyi eskadri admirala Devi otrimav dekilka proboyin i nizku serjoznih ushkodzhen na Poltavi bulo vivedeno z ladu p yat 152 mm i visim 47 mm garmat zaginulo 12 chleniv ekipazhu V podalshomu Poltava vikoristovuvalasya yak plavucha batareya i oboronyala dilyanku vid richki Lunhe do ukriplennya 4 7 serpnya dlya vidbittya chergovogo shturmu z Poltavi bula vidpravlena na bereg desantna rota 197 matrosiv 22 listopada 1904 roku vnaslidok popadannya v livij bort 280 mm snaryada na Poltavi vinikla silna pozhezha i vibuh poluzaryadiv golovnogo kalibru v rezultati chogo korabel siv na grunt zanurivshis majzhe do verhnoyi palubi Zalishki ekipazhu vzyali uchast v ostannih boyah za Port Artur na berezi U VMS Yaponiyi Linkor Tango pislya remontu 1909 rik 8 lipnya 1905 roku yaponci pidnyali Poltavu i 21 lipnya vklyuchili v sklad flotu pid nazvoyu Tango U 1907 roci yiyi vidbuksiruvali na verf u Majdzuru de korabel buv vidremontovanij i modernizovanij bula kapitalno vidremontovana golovna energetichna ustanovka vidremontovani korpus i elementi nadbudovi donno zabortna armatura i rangout modernizovane ozbroyennya 305 mm rosijski garmati golovnogo kalibru buli zamineni na anglijski sistemi Armstronga 305 mm i 152 mm garmati otrimali optichni pricili Z malokalibernoyi artileriyi na korabli zalishilisya lishe chotiri 47 mm garmati usi inshi zamineni visma 75 mm garmatami buli znyati i nadvodni torpedni aparati Pislya modernizaciyi Tango uvijshov do bojovogo skladu flotu v 1909 roci yak bronenosec beregovoyi oboroni 1 klasu i vikonuvav funkciyi navchalnogo korablya Ekipazh buv zbilshenij do 750 osib Linkor Chesma Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni rosijskij uryad rozpochav peregovori z Yaponiyeyu shodo peredachi korabliv trofeyiv V 1916 roci yaponci pogodilisya prodati tri kolishni rosijski korabli yaki vzhe buli vivedeni zi skladu flotu Tango Sagami yap 相模 kolishnij Peresvet i Soyu yap 宗谷 kolishnij Varyag za 15 5 mln rubliv Korabli pribuli u Vladivostok 21 bereznya 1916 roku Ostanni dva otrimali svoyi pervinni nazvi i buli klasifikovani yak krejseri a Tango perejmenuvali v Chesma i zarahuvali v klas linijnih korabliv im ya Poltava vzhe nosiv odin z rosijskih drednoutiv Ekipazh korablya buv ukomplektovanij moryakami Chornomorskogo flotu a komandirom priznachenij kapitan 1 rangu Vasil Nilovich Cherkasov Linkor Chesma v Aleksandriyi 1916 rik Na Chesmi modernizovani pristroyi zaryadzhannya golovnogo kalibru bashtovi ustanovki serednogo kalibru 75 mm garmati zamineni yaponskimi 76 mm vstanovleni vidpovidni chasu priladi upravlinnya strilboyu i vnutrishnokorabelnogo zv yazku 30 travnya korabel zdijsniv vihid v more dlya perevirki mashin i artileriyi Pislya remontu i modernizaciyi z troh korabliv buv sformovanij zagin suden osoblivogo priznachennya yakij ocholiv kontr admiral Bestuzhev Ryumin rozpochav mizhteatrovij perehid 19 chervnya Chesma rozpochala perehid za marshrutom Vladivostok Gonkong Singapur Sejshelski ostrovi Aden Port Sayid Aleksandriya U veresni korabel priyednavsya do seredzemnomorskogo flotu Antanti de brav uchast u zahoplenni flotu Greciyi Pislya zavershennya operaciyi Chesma otrimala vkazivku pryamuvati v Oleksandrivsk na Murmani v sklad flotiliyi Pivnichnogo lodovitogo okeanu na proriv u Chorne more abo na Baltiku shansiv ne bulo 3 sichnya 1917 roku Chesma kinula yakir v portu Oleksandrivsk i cherez 5 dniv bula zarahovana do flotiliyu Pivnichnogo Lodovitogo okeanu V podalshomu linkor buv chastkovo rozzbroyenij v bojovih diyah uchasti ne brav 3 chervnya 1924 roku zdanij u Viddil fondovogo majna Arhangelskogo portu dlya pererobki na metal PrimitkiDocenko V D Istoriya voenno morskogo iskusstva Moskva Eksmo 2003 T I Galery parusniki bronenoscy Chast 3 Period parovyh bronenosnyh flotov ISBN 5 699 04856 1 ros S V Suliga Eskadrennye bronenoscy tipa Poltava Moskva Eksmo 2005 ISBN 5 699 13053 5 ros Viktor Shestakov Russko yaponskaya Poltava Sajt Hronos vsemirnaya istoriya v internete ros A B Shirokorad Korabelnaya artilleriya Rossijskogo flota 1867 1922 gg Morskaya kollekciya 2 1997 ros Geroicheskaya i tragicheskaya sudba krejsera Varyag istoricheskij ekskurs ros