Абдалійське ханство — феодальна держава, що існувала на території сучасного Афганістану у XV—XVIII ст.
Абдалійське ханство | ||||
феодальна держава | ||||
| ||||
Столиця | Кандагар | |||
Державний устрій | феодальна держава | |||
Президент | ||||
- 1586- 1610 | Малік Садо | |||
- 1709 | Мір Вайс | |||
- 1729 | Надер-шах | |||
- 1747—1773 | Ахмед-хан | |||
Історія | ||||
- Засновано | XV ст. | |||
- Ліквідовано | XVIII ст. | |||
Історія
У XVI ст. Сефевіди підпорядкували Герат і вели довгу боротьбу із Моголами за місто Кандагар, яка закінчилася у середині XVII ст., коли ним заволоділи шахи Ірану. У цій боротьбі вожді абдалійських племен підтримували обидві сторони, не маючи прихильності лише до однієї з них.
Наприкінці XVI ст. вождем абдалійського племені, що жило навколо Кандагара, став Садо. Він виступив на боці Сефевідів, маючи особливу прихильність шаха Аббаса, який призначив його главою всіх абдал, надавши титул «мир-і афагіна» («володар афганців») і доручивши оборону шляху від Герата до Кандагара. Після цього рід Садозаїв, нащадків Садо, став відомий як хан-хель абдалі. Члени роду Садозаїв почали користуватися привілеями, а також на них не поширювався звичай кровної помсти.
Із середини XVII ст. землі абдалійського племені та більшої частини племені гільзаїв опинилися під владою Сефевідів. Сефевідські намісники жили у Кандагарі, а у інших містах стояли іранські гарнізони. Для укріплення влади над афганцями вони розпалювали ворожнечу між гільзаями й абдалами, а деяких афганців зі знаті залучали на військову службу за титули, земельні уділи й дарунки. Однак панування Сефевідів над афганцями було нетривалим. Наприкінці XVII—початку XVIII ст. на сході Ірану почало бунтувати сунітське населення, над яким гніт іранських феодалів був особливо жорстоким у зв'язку з посиленням впливу шиїтського духовенства на політику шахського двору. У квітні 1709 року гільзаї на чолі з Мір Вайсом підняли повстання та вибороли незалежність.
Слідом за гільзаями незалежність змогли досягти й абдалі, які підняли у 1716 році повстання в Гераті. Абдалійські хани з роду Садозаїв почали самостійно панувати навколо міста. Першим правителем був Абдаллах-хан, який у 1719 році відбив наступ Сефевідів, але потерпів невдачу у боях з гільзаями за Фарах.
Однак гільзайське й абдалійське князівства проіснували недовго. Ворожнеча між ними завадила афганським князівствам об'єднатися задля боротьби проти Надер-шаха, що спричинило поразку абдал. Навесні 1729 року Надер-шах розбив ущент гератських абдал і захопив Герат.
Політика Надер-шаха
Надер-шах включив до складу своєї держави основні регіони поселення афганців. Він покладався на абдалі, але був суворим до гільзаїв та інших племен, котрі вважав небезпечними. За роки панування Надер-шаха абдали суттєво зміцнились за рахунок ослаблення гільзаїв. Плем'я хотакі, яке було основною опорою незалежних правителів Кандагару, він переселив у Хорасан, а землі племені в Кандагарській області віддав абдалійцям.
У завойованих регіонах Афганістану Надер-шах часто призначав правителями ханів із абдалі. Вони отримали від шаха плодючі землі у Кандагарській оазі, що оброблялася таджицькими селянами. Також був проведений кадастровий розподіл землі.
Після вбивства Надер-шаха, державу очолив Ахмед-хан з роду Садозаїв, який був одним із абдалійських військових керівників, що служив шаху. Завдяки умілості Ахмед-хана афганський загін успішно повернувся на рідну землю, захопивши артилерію Надер-шаха і частину його казни. Восени 1747 року Ахмед-хан привів їх до Кандагару. У жовтні того ж року Ахмед-хан був обраний шахом Афганістану (1747—1773).
У афганській державі основні позиції займала абдалійська знать. Найважливіші державні і військові посади були спадково закріплені за абдалійськими родинами. Усі племена абдалі отримали від Ахмед-шаха почесну назву «дуррані» («перлинні»), яка відома й до сьогодні. Стара назва — абдалі — поступово вийшла з ужитку. Державу Ахмед-шаха та його наступників називають Дурранійською державою, оскільки дурранійські хани очолювали політичну сферу, а саме їхнє плем'я було привілейованим.
Правителі
Династія Абдалі (Дуррані) (1586—1747). Південно-Східний Афганістан. Васали Моголів.
- Малік Садо (1586—1610)
- Даулат-хан (1706)
- Насир Мухамед-хан, син (1706)
- Рустам-хан, брат (1706—1708)
- , брат (1708—1726)
- Абдула-хан (у Гераті 1716—1718)
- Ахмад-шах Дуррані (1726—1771, шах із 1747)
1747—1826 роки — династія Дуррані в Афганістані.
Примітки
- Ісламський світ // Правителі Світу. Хронологічно-генеалогічні таблиці з всесвітньої історії у 4 тт. / Автор-укладач . — М., 2002.
Література
Історія країн зарубіжної Азії у середні віки, за ред. А. М. Голдобіна, Д. І. Гольдберга, І. П. Петрушевського, Москва, 1970.
Це незавершена стаття з історії Афганістану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abdalijske hanstvo feodalna derzhava sho isnuvala na teritoriyi suchasnogo Afganistanu u XV XVIII st Abdalijske hanstvofeodalna derzhavaXV st XVIII st Stolicya KandagarDerzhavnij ustrij feodalna derzhavaPrezident 1586 1610 Malik Sado 1709 Mir Vajs 1729 Nader shah 1747 1773 Ahmed hanIstoriya Zasnovano XV st Likvidovano XVIII st IstoriyaU XVI st Sefevidi pidporyadkuvali Gerat i veli dovgu borotbu iz Mogolami za misto Kandagar yaka zakinchilasya u seredini XVII st koli nim zavolodili shahi Iranu U cij borotbi vozhdi abdalijskih plemen pidtrimuvali obidvi storoni ne mayuchi prihilnosti lishe do odniyeyi z nih Naprikinci XVI st vozhdem abdalijskogo plemeni sho zhilo navkolo Kandagara stav Sado Vin vistupiv na boci Sefevidiv mayuchi osoblivu prihilnist shaha Abbasa yakij priznachiv jogo glavoyu vsih abdal nadavshi titul mir i afagina volodar afganciv i doruchivshi oboronu shlyahu vid Gerata do Kandagara Pislya cogo rid Sadozayiv nashadkiv Sado stav vidomij yak han hel abdali Chleni rodu Sadozayiv pochali koristuvatisya privileyami a takozh na nih ne poshiryuvavsya zvichaj krovnoyi pomsti Iz seredini XVII st zemli abdalijskogo plemeni ta bilshoyi chastini plemeni gilzayiv opinilisya pid vladoyu Sefevidiv Sefevidski namisniki zhili u Kandagari a u inshih mistah stoyali iranski garnizoni Dlya ukriplennya vladi nad afgancyami voni rozpalyuvali vorozhnechu mizh gilzayami j abdalami a deyakih afganciv zi znati zaluchali na vijskovu sluzhbu za tituli zemelni udili j darunki Odnak panuvannya Sefevidiv nad afgancyami bulo netrivalim Naprikinci XVII pochatku XVIII st na shodi Iranu pochalo buntuvati sunitske naselennya nad yakim gnit iranskih feodaliv buv osoblivo zhorstokim u zv yazku z posilennyam vplivu shiyitskogo duhovenstva na politiku shahskogo dvoru U kvitni 1709 roku gilzayi na choli z Mir Vajsom pidnyali povstannya ta viboroli nezalezhnist Slidom za gilzayami nezalezhnist zmogli dosyagti j abdali yaki pidnyali u 1716 roci povstannya v Gerati Abdalijski hani z rodu Sadozayiv pochali samostijno panuvati navkolo mista Pershim pravitelem buv Abdallah han yakij u 1719 roci vidbiv nastup Sefevidiv ale poterpiv nevdachu u boyah z gilzayami za Farah Odnak gilzajske j abdalijske knyazivstva proisnuvali nedovgo Vorozhnecha mizh nimi zavadila afganskim knyazivstvam ob yednatisya zadlya borotbi proti Nader shaha sho sprichinilo porazku abdal Navesni 1729 roku Nader shah rozbiv ushent geratskih abdal i zahopiv Gerat Politika Nader shahaNader shah vklyuchiv do skladu svoyeyi derzhavi osnovni regioni poselennya afganciv Vin pokladavsya na abdali ale buv suvorim do gilzayiv ta inshih plemen kotri vvazhav nebezpechnimi Za roki panuvannya Nader shaha abdali suttyevo zmicnilis za rahunok oslablennya gilzayiv Plem ya hotaki yake bulo osnovnoyu oporoyu nezalezhnih praviteliv Kandagaru vin pereseliv u Horasan a zemli plemeni v Kandagarskij oblasti viddav abdalijcyam U zavojovanih regionah Afganistanu Nader shah chasto priznachav pravitelyami haniv iz abdali Voni otrimali vid shaha plodyuchi zemli u Kandagarskij oazi sho obroblyalasya tadzhickimi selyanami Takozh buv provedenij kadastrovij rozpodil zemli Pislya vbivstva Nader shaha derzhavu ocholiv Ahmed han z rodu Sadozayiv yakij buv odnim iz abdalijskih vijskovih kerivnikiv sho sluzhiv shahu Zavdyaki umilosti Ahmed hana afganskij zagin uspishno povernuvsya na ridnu zemlyu zahopivshi artileriyu Nader shaha i chastinu jogo kazni Voseni 1747 roku Ahmed han priviv yih do Kandagaru U zhovtni togo zh roku Ahmed han buv obranij shahom Afganistanu 1747 1773 U afganskij derzhavi osnovni poziciyi zajmala abdalijska znat Najvazhlivishi derzhavni i vijskovi posadi buli spadkovo zakripleni za abdalijskimi rodinami Usi plemena abdali otrimali vid Ahmed shaha pochesnu nazvu durrani perlinni yaka vidoma j do sogodni Stara nazva abdali postupovo vijshla z uzhitku Derzhavu Ahmed shaha ta jogo nastupnikiv nazivayut Durranijskoyu derzhavoyu oskilki durranijski hani ocholyuvali politichnu sferu a same yihnye plem ya bulo privilejovanim PraviteliDinastiya Abdali Durrani 1586 1747 Pivdenno Shidnij Afganistan Vasali Mogoliv Malik Sado 1586 1610 Daulat han 1706 Nasir Muhamed han sin 1706 Rustam han brat 1706 1708 brat 1708 1726 Abdula han u Gerati 1716 1718 Ahmad shah Durrani 1726 1771 shah iz 1747 1747 1826 roki dinastiya Durrani v Afganistani PrimitkiIslamskij svit Praviteli Svitu Hronologichno genealogichni tablici z vsesvitnoyi istoriyi u 4 tt Avtor ukladach M 2002 LiteraturaIstoriya krayin zarubizhnoyi Aziyi u seredni viki za red A M Goldobina D I Goldberga I P Petrushevskogo Moskva 1970 Ce nezavershena stattya z istoriyi Afganistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi