Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карпати лат Montes Carpatus гірський хребет на Місяці Тягнеться вздовж південно західного краю Моря Дощів і є частиною к

Карпати (Місяць)

Карпати (Місяць)

Карпати (лат. Montes Carpatus) — гірський хребет на Місяці. Тягнеться вздовж південно-західного краю Моря Дощів і є частиною кільцевого валу басейну цього моря. Довжина — близько 300–400 км, координати центру — 14°36′ пн. ш. 23°36′ зх. д. / 14.6° пн. ш. 23.6° зх. д. / 14.6; -23.6. Найбільшої висоти сягає в західній частині (16°28′ пн. ш. 27°26′ зх. д. / 16.46° пн. ш. 27.43° зх. д. / 16.46; -27.43 (найвища вершина Карпат)): 3,5–3,6 км над прилеглими ділянками Моря Дощів та 2,44 км над (місячним рівнем відліку висот). Хребет порізаний численними затоками, залитими лавою, і утворює на морській поверхні багато мисів та островів.

image
Мозаїка знімків зонда LRO (ширина — 465 км). Вгорі — Море Дощів, унизу праворуч — кратер Коперник.
image
Карта з назвами деталей рельєфу
image
image
Карпати на зображенні Моря Дощів
image
image
Розташування Карпат

Назва

Назва земних Карпатських гір з'явилася на карті Місяця завдяки Яну Гевелію, який давав місячним деталям рельєфу імена земних. Однак у Гевелія ця назва (у вигляді Mons Carpathes) належала валу кратера , розташованого по інший бік Моря Дощів. Об'єкт цієї статті (точніше, його найвиразнішу — західну — частину) Гевелій назвав давнім ім'ям деякої гірської системи на Сицилії — Ærii Montes. Сучасну ж назву цей об'єкт отримав у 19 столітті від Йоганна Генріха фон Медлера. 1935 року це ім'я затвердив Міжнародний астрономічний союз (у публікації якого фігурував англійський варіант Carpathians), а на початку 1960-х воно разом з іменами інших місячних гір отримало нинішній латинізований вигляд Montes Carpatus.

Жодна окрема частина Карпат станом на 2019 рік не має офіційної назви. Раніше їх найбільший північний виступ звався мисом Банат (Cape Banat), а дві «бухти» на північному краю — Бухтою П'єтросул (Pietrosul Bay) та Затокою Гей-Люссака (Sinus Gay-Lussac). Ці назви були запропоновані [en] та [en] у публікаціях 1898—1912 років, 1935 року затверджені Міжнародним астрономічним союзом, а 1961 скасовані ним за ініціативою Джерарда Койпера зі співробітниками, які, переглядаючи місячну номенклатуру, вирішили, що ці об'єкти імен не варті.

Опис

Карпати — це частина переривчастого валу, що оточує басейн Моря Дощів. Море межує з північним краєм гір, а на південь від них лежить більш перетята місцевість, хоча й теж переважно вкрита застиглою лавою. Ділянка морської поверхні на південний захід від Карпат відома як Море Островів.

На північному заході від Карпат починається 600-кілометрова протока, якою Море Дощів зливається з Океаном Бур. Там вал басейну моря здебільшого залитий лавою, і над нею височіють лише поодинокі його вершини. Східний кінець Карпат відділений 90-кілометровою протокою від Апеннін — іншої частини цього валу.

На півдні від гір розташований 96-кілометровий кратер Коперник. Крім того, в горах та в їх околицях є великі кратери (33 км, на західному кінці хребта) та (25 км, біля східної частини).

З південно-західного боку Карпат (в околицях кратерів Т. Майер, Міліхій та Гортензій) розташоване одне з найбільших скупчень місячних куполів — невеликих щитових вулканів. Їх там близько 20. Кілька з них стоять між відрогами Карпат.

У Карпатах трапляються ділянки, вкриті темними породами, — ймовірно, пірокластичними викидами вибухових або фонтаноподібних вивержень. Вони займають сотні квадратних кілометрів.

  • image
    Вулкан між південно-західними відрогами Карпат. Діаметр — 4-5 км, висота — близько 130 м. Знімок LRO, 2016.
  • image
    Гори на північному заході хребта, вигляд із заходу. Видно темні породи, інтерпретовані як пірокластичні. Знімок LRO, 2017 (ширина — близько 30 км).
  • image
    Північно-західна частина Карпат (знімок «Аполлона-17», 1972)

Див. також

Примітки

  1. Rükl A. Atlas of the Moon / ed. by G. Seronik. — Cambridge, Massachusetts : Sky Publishing Corp, 2004. — P. 66–67. — .
  2. Montes Carpatus. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 8 грудня 2014.
  3. За альтиметричними даними супутника Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS [ 22 січня 2019 у Wayback Machine.].
  4. Hevelius J. [1] — Gedani : Hünefeld, 1647. — P. 226–227, 230. — DOI:10.3931/e-rara-238. з джерела 30 червня 2018 (Carpates, Mons — у списку назв на с. 230 [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]; те ж саме на Google Books).
  5. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 201, 203, 209. — . ().
  6. Rees A. Aerii Montes // The Cyclopaedia; Or, Universal Dictionary of Arts, Sciences and Literature. — London : Longman, Hurst, 1819. — Vol. 1.
  7. Blagg M. A., Müller K., Wesley W. H., Saunder S. A., Franz J. Named Lunar Formations. — London : P. Lund, Humphries & Co. Ltd, 1935. — P. 55–56. — Bibcode:1935nlf..book.....B. ().
  8. Transactions of the International Astronomical Union, volume XI B. Proceedings of the 11th General Assembly (Berkeley, 1961) / Ed. by D. H. Sadler. — Academic Press, 1962. (). Цитати: «Mountain-like chains are designated in Latin by denominations allied with our terrestrial geography. Names are associated with the substantive Mons according to the Latin declination rules and spelling»; «Accordingly, for the designation of the lunar surface features observable from the Earth, it is recommended that the International Astronomical Union Nomenclature… as corrected in table III of the Photographic Lunar Atlas (Editor G. P. Kuiper, University of Chicago Press, 1960), be adopted…».
  9. Transactions of the IAU Vol. XIIB. Proceedings of the 12th General Assembly (Hamburg, 1964) / Ed. J.-C. Pecker. — Academic Press, 1966. — P. 202–205. ().
  10. (PDF). Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2018. Див. також карти Місяця з усіма чинними назвами деталей поверхні [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.](). Актуальні дані про назви об'єктів на Місяці доступні також через безкоштовну програму JMARS [ 22 січня 2019 у Wayback Machine.].
  11. Montes Carpatus. The Moon-Wiki. оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  12. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 165–168, 226, 235. — . — Bibcode:2003mnm..book.....W. (; ).
  13. Krieger J. N. Mond-Atlas. — Wien, 1912. — Т. 1. — С. 41–42. (інше посилання; карта з 2 тому).
  14. Kuiper G. P., Arthur D. W. G., Moore E., Tapscott J. W., Whitaker E. A. . — Chicago : The University of Chicago Press, 1960. — P. 14. — Bibcode:1960pla..book.....K. ().
  15. Lena R., Wöhler C., Phillips J., Chiocchetta M. T. Lunar Domes: Properties and Formation Processes. — Springer Science & Business Media, 2013. — P. 10–11, 108–116. — . — DOI:10.1007/978-88-470-2637-7.
  16. King B. (7 вересня 2016). A Little Guide to Lunar Domes. Sky & Telescope. оригіналу за 16 серпня 2018.
  17. Gaddis L. R., Staid M. I., Tyburczy J. A., Hawke B. R., Petro N. E. (2003). (PDF). Icarus. 161 (2): 262—280. Bibcode:2003Icar..161..262G. doi:10.1016/S0019-1035(02)00036-2. Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  18. Robinson M. (8 березня 2018). Montes Carpatus. NASA/GSFC/LROC, School of Earth and Space Exploration, Arizona State University. оригіналу за 25 грудня 2018.

Посилання

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карпати (Місяць)
  • Montes Carpatus. The Moon-Wiki. оригіналу за 4 лютого 2019.
Карти
  • Карти Карпат із чинними назвами деталей поверхні: основна частина [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], західний кінець [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.], північно-західний виступ [ 22 червня 2020 у Wayback Machine.].
  • Інтерактивні карти Місяця, центровані на Карпати: фотомозаїка [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.], карта висот [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.].
  • Geologic Atlas of the Moon: Copernicus quadrangle, I-515 [ 27 грудня 2013 у Wayback Machine.] // USGS, 1967.
  • Lunar Chart LAC-58 (Copernicus) [ 27 грудня 2013 у Wayback Machine.] // USAF, 1964.
Знімки
  • Digital Lunar Orbiter Photographic Atlas of the Moon. Lunar and Planetary Institute. оригіналу за 27 лютого 2014.
  • Apollo Image Atlas. Lunar and Planetary Institute. оригіналу за 31 травня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karpati lat Montes Carpatus girskij hrebet na Misyaci Tyagnetsya vzdovzh pivdenno zahidnogo krayu Morya Doshiv i ye chastinoyu kilcevogo valu basejnu cogo morya Dovzhina blizko 300 400 km koordinati centru 14 36 pn sh 23 36 zh d 14 6 pn sh 23 6 zh d 14 6 23 6 Najbilshoyi visoti syagaye v zahidnij chastini 16 28 pn sh 27 26 zh d 16 46 pn sh 27 43 zh d 16 46 27 43 najvisha vershina Karpat 3 5 3 6 km nad prileglimi dilyankami Morya Doshiv ta 2 44 km nad misyachnim rivnem vidliku visot Hrebet porizanij chislennimi zatokami zalitimi lavoyu i utvoryuye na morskij poverhni bagato misiv ta ostroviv Mozayika znimkiv zonda LRO shirina 465 km Vgori More Doshiv unizu pravoruch krater Kopernik Karta z nazvami detalej relyefu Karpati na zobrazhenni Morya Doshiv Roztashuvannya KarpatNazvaNazva zemnih Karpatskih gir z yavilasya na karti Misyacya zavdyaki Yanu Geveliyu yakij davav misyachnim detalyam relyefu imena zemnih Odnak u Geveliya cya nazva u viglyadi Mons Carpathes nalezhala valu kratera roztashovanogo po inshij bik Morya Doshiv Ob yekt ciyeyi statti tochnishe jogo najviraznishu zahidnu chastinu Gevelij nazvav davnim im yam deyakoyi girskoyi sistemi na Siciliyi AErii Montes Suchasnu zh nazvu cej ob yekt otrimav u 19 stolitti vid Joganna Genriha fon Medlera 1935 roku ce im ya zatverdiv Mizhnarodnij astronomichnij soyuz u publikaciyi yakogo figuruvav anglijskij variant Carpathians a na pochatku 1960 h vono razom z imenami inshih misyachnih gir otrimalo ninishnij latinizovanij viglyad Montes Carpatus Zhodna okrema chastina Karpat stanom na 2019 rik ne maye oficijnoyi nazvi Ranishe yih najbilshij pivnichnij vistup zvavsya misom Banat Cape Banat a dvi buhti na pivnichnomu krayu Buhtoyu P yetrosul Pietrosul Bay ta Zatokoyu Gej Lyussaka Sinus Gay Lussac Ci nazvi buli zaproponovani en ta en u publikaciyah 1898 1912 rokiv 1935 roku zatverdzheni Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom a 1961 skasovani nim za iniciativoyu Dzherarda Kojpera zi spivrobitnikami yaki pereglyadayuchi misyachnu nomenklaturu virishili sho ci ob yekti imen ne varti OpisKarpati ce chastina pererivchastogo valu sho otochuye basejn Morya Doshiv More mezhuye z pivnichnim krayem gir a na pivden vid nih lezhit bilsh peretyata miscevist hocha j tezh perevazhno vkrita zastigloyu lavoyu Dilyanka morskoyi poverhni na pivdennij zahid vid Karpat vidoma yak More Ostroviv Na pivnichnomu zahodi vid Karpat pochinayetsya 600 kilometrova protoka yakoyu More Doshiv zlivayetsya z Okeanom Bur Tam val basejnu morya zdebilshogo zalitij lavoyu i nad neyu visochiyut lishe poodinoki jogo vershini Shidnij kinec Karpat viddilenij 90 kilometrovoyu protokoyu vid Apennin inshoyi chastini cogo valu Na pivdni vid gir roztashovanij 96 kilometrovij krater Kopernik Krim togo v gorah ta v yih okolicyah ye veliki krateri 33 km na zahidnomu kinci hrebta ta 25 km bilya shidnoyi chastini Z pivdenno zahidnogo boku Karpat v okolicyah krateriv T Majer Milihij ta Gortenzij roztashovane odne z najbilshih skupchen misyachnih kupoliv nevelikih shitovih vulkaniv Yih tam blizko 20 Kilka z nih stoyat mizh vidrogami Karpat U Karpatah traplyayutsya dilyanki vkriti temnimi porodami jmovirno piroklastichnimi vikidami vibuhovih abo fontanopodibnih viverzhen Voni zajmayut sotni kvadratnih kilometriv Vulkan mizh pivdenno zahidnimi vidrogami Karpat Diametr 4 5 km visota blizko 130 m Znimok LRO 2016 Gori na pivnichnomu zahodi hrebta viglyad iz zahodu Vidno temni porodi interpretovani yak piroklastichni Znimok LRO 2017 shirina blizko 30 km Pivnichno zahidna chastina Karpat znimok Apollona 17 1972 Div takozhSpisok gir na MisyaciPrimitkiRukl A Atlas of the Moon ed by G Seronik Cambridge Massachusetts Sky Publishing Corp 2004 P 66 67 ISBN 1 931559 07 4 Montes Carpatus Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 18 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 13 lipnya 2012 Procitovano 8 grudnya 2014 Za altimetrichnimi danimi suputnika Lunar Reconnaissance Orbiter otrimanimi cherez programu JMARS 22 sichnya 2019 u Wayback Machine Hevelius J 1 Gedani Hunefeld 1647 P 226 227 230 DOI 10 3931 e rara 238 z dzherela 30 chervnya 2018 Carpates Mons u spisku nazv na s 230 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine te zh same na Google Books Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 201 203 209 ISBN 9780521544146 Rees A Aerii Montes The Cyclopaedia Or Universal Dictionary of Arts Sciences and Literature London Longman Hurst 1819 Vol 1 Blagg M A Muller K Wesley W H Saunder S A Franz J Named Lunar Formations London P Lund Humphries amp Co Ltd 1935 P 55 56 Bibcode 1935nlf book B Transactions of the International Astronomical Union volume XI B Proceedings of the 11th General Assembly Berkeley 1961 Ed by D H Sadler Academic Press 1962 Citati Mountain like chains are designated in Latin by denominations allied with our terrestrial geography Names are associated with the substantive Mons according to the Latin declination rules and spelling Accordingly for the designation of the lunar surface features observable from the Earth it is recommended that the International Astronomical Union Nomenclature as corrected in table III of the Photographic Lunar Atlas Editor G P Kuiper University of Chicago Press 1960 be adopted Transactions of the IAU Vol XIIB Proceedings of the 12th General Assembly Hamburg 1964 Ed J C Pecker Academic Press 1966 P 202 205 PDF Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN Arhiv originalu PDF za 13 listopada 2018 Div takozh karti Misyacya z usima chinnimi nazvami detalej poverhni 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Aktualni dani pro nazvi ob yektiv na Misyaci dostupni takozh cherez bezkoshtovnu programu JMARS 22 sichnya 2019 u Wayback Machine Montes Carpatus The Moon Wiki originalu za 4 lyutogo 2019 Procitovano 4 lyutogo 2019 Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 165 168 226 235 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Krieger J N Mond Atlas Wien 1912 T 1 S 41 42 inshe posilannya karta z 2 tomu Kuiper G P Arthur D W G Moore E Tapscott J W Whitaker E A Chicago The University of Chicago Press 1960 P 14 Bibcode 1960pla book K Lena R Wohler C Phillips J Chiocchetta M T Lunar Domes Properties and Formation Processes Springer Science amp Business Media 2013 P 10 11 108 116 ISBN 9788847026377 DOI 10 1007 978 88 470 2637 7 King B 7 veresnya 2016 A Little Guide to Lunar Domes Sky amp Telescope originalu za 16 serpnya 2018 Gaddis L R Staid M I Tyburczy J A Hawke B R Petro N E 2003 PDF Icarus 161 2 262 280 Bibcode 2003Icar 161 262G doi 10 1016 S0019 1035 02 00036 2 Arhiv originalu PDF za 24 sichnya 2019 Procitovano 4 lyutogo 2019 Robinson M 8 bereznya 2018 Montes Carpatus NASA GSFC LROC School of Earth and Space Exploration Arizona State University originalu za 25 grudnya 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karpati Misyac Montes Carpatus The Moon Wiki originalu za 4 lyutogo 2019 KartiKarti Karpat iz chinnimi nazvami detalej poverhni osnovna chastina 5 bereznya 2016 u Wayback Machine zahidnij kinec 1 lipnya 2020 u Wayback Machine pivnichno zahidnij vistup 22 chervnya 2020 u Wayback Machine Interaktivni karti Misyacya centrovani na Karpati fotomozayika 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine karta visot 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine Geologic Atlas of the Moon Copernicus quadrangle I 515 27 grudnya 2013 u Wayback Machine USGS 1967 Lunar Chart LAC 58 Copernicus 27 grudnya 2013 u Wayback Machine USAF 1964 ZnimkiDigital Lunar Orbiter Photographic Atlas of the Moon Lunar and Planetary Institute originalu za 27 lyutogo 2014 Apollo Image Atlas Lunar and Planetary Institute originalu za 31 travnya 2018

Дата публікації:
Топ