Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грегуар де Сент Вінсент фр Grégoire de Saint Vincent 22 березня 1584 Брюгге 27 січня 1667 Гент бельгійський математик єз

Грегуар де Сен-Венсан

Грегуар де Сен-Венсан

Грегуар де Сент-Вінсент (фр. Grégoire de Saint-Vincent, 22 березня 1584, Брюгге — 27 січня 1667, Гент) — бельгійський математик, єзуїт.

Грегуар де Сент-Вінсент
фр. Grégoire de Saint-Vincent
image
Народився8 вересня 1584(1584-09-08)[1][2]
Брюгге
Помер27 січня 1667(1667-01-27)[1][2](82 роки)
Гент, Фландрія, Габсбурзькі Нідерланди
Діяльністьматематик, священник, професор
Alma materd[3]
Галузьгеометрія і математика
Відомі учніd
image Грегуар де Сент-Вінсент у Вікісховищі

Біографія

Закінчив університет у Дуе (1600-ий рік). У 1605 році в Римі став єзуїтом, вивчав там праці Галілея і Клавіуса. Після смерті Клавіуса (1612) повернувся в рідну Фландрію. Був професором в Антверпені (1617—1620) і Левені (1621—1625).

Головний твір де Сент-Вінсента: «Геометрична праця про квадратуру кола і конічних перетинів» (лат. Opus Geometricum Quadraturae Circuli et Sectionum Coni, закінчений у 1629 році, опублікований у 1647 році). Серед його значних відкриттів:

Де Сент-Вінсент також запропонував загальноприйняту нині назву «метод вичерпування». Його праці мали істотний вплив на Паскаля, Грегорі та інших математиків. Лейбніц високо цінував де Сент-Вінсента.

Роботи вченого

image
Opus geometricum posthumum, 1668

Сент-Вінсент виявив, що площа прямокутної гіперболи (тобто крива, задана як ху = к) такої ж довжини на проміжку [a, b] і на [c, d] коли

a/b = c/d.

Це відкриття стало основоположним у розвитку теорії логарифмів і можливого визнання натурального логарифма (чия назва і ряд представлень були запропоновані Ніколасом Меркатором, але тільки пізніше за ним була закріплена назва логарифму з основою е.). Дана властивість дозволяє визначити функцію A(x) як площу кривої від 1 до х, що має властивість A(xy) = A(x)+A(y). Оскільки ця функціональна властивість характеризує логарифми, то таку функцію А(х) почали називати логарифмом. Зокрема, коли ми вибираємо прямокутну гіперболу ху = 1, вона відповідає натуральному логарифму.

В значній мірі, визнання досягнень де Сент-Вінсента в квадратурі гіперболи пов'язано з його учнем і співробітником [en], та з Мареном Мерсенною, які відіграли роль каталізатору. Сучасний підхід до його теореми використовує [en] з лінійної алгебри.

"Незважаючи на квадратуру круга, він відомий численними теоремами, які він відкрив у пошуках неможливого; Жан-Етьєн Монтукла геніально відзначає, що «ніхто не квадрував коло з такою здатністю або (за винятком головного об'єкта) з таким успіхом». «Він написав дві книги на цю тему, одна опублікована в 1647, а інша в 1668 році. Вони охоплюють близько двох або трьох тисяч щільно друкованих сторінок; помилку в квадратурі було зазначено Християном Гюйгенсом. У попередній роботі він використовував метод неподільних Кавальєрі. Раніше робота була опублікована під назвою Theoremata Mathematica (1624 рік). Вона містить зрозумілий опис метода вичерпування, який застосовується до декількох квадратур, зокрема, до гіперболи.»

  • Cometis. (1616).
  • Theoremata mathematice scientiae staticae. (1624).
  • Opus geometricum quadraturae circuli et sectionum coni decem libris comprehensum. Antwerpen, (1647).
  • Opus geometricum ad mesolabum per rationum, proportionalitatumque novas proprietates. Gent (1668).

Див. також

  • [en]

Примітки

  1. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Бельгійський біографічний словник / Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique — BXL. — Vol. 21.
    d:Track:Q239d:Track:Q337580d:Track:Q2728291
  4. Josephus Fejér S.I. Defuncti secundi saeculi Societatis Jesu. 1641—1740 [ 5 грудня 2017 у Wayback Machine.]. — Volumen 5: S-Z. — Romae 1990. — P. 8.
  5. У 1647, Грегуар де Сент-Вінсент опублікував книгу, Opus geometricum quadraturae circuli et sectionum coni (Геометрична робота по квадратурі кола та конічних перетинів), vol. 2 (Antwerp, (Belgium): Johannes and Jakob Meursius, 1647). У Книзі 6, частина 4, page 586 [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.], Твердження CIX, він довів, що, якщо абсциси точок задовольняють геометричній пропорції, то і області між гіперболою і абсцисою також задовольняють арифметичній пропорції. Ця знахідка дозволила студенту Сент-Вінсента, Альфонус-Антоніо-де Сарасі, довести, що площина між гіперболою та абсцисою точки пропорційна логарифму абсциси, тим самим поєднавши алгебру логарифмів з геометрією гіпербол.
    Див. також: Enrique A. González-Velasco, Journey through Mathematics: Creative Episodes in Its History (New York, New York: Springer, 2011), page 118. [ 25 червня 2017 у Wayback Machine.]
  6. (1912) A Short Account of the History of Mathematics, 5th edition, p 308, Macmillan Publishers
  7. Volltext bei Google-Books

Джерела

  • Юшкевич А.П.. Історія математики у трьох томах. — М. : Наука, 1970. — Т. II.

Посилання

  • Gregorius Saint-Vincent [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Біографія на сайті MacTutor (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Greguar de Sent Vinsent fr Gregoire de Saint Vincent 22 bereznya 1584 Bryugge 27 sichnya 1667 Gent belgijskij matematik yezuyit Greguar de Sent Vinsentfr Gregoire de Saint VincentNarodivsya8 veresnya 1584 1584 09 08 1 2 BryuggePomer27 sichnya 1667 1667 01 27 1 2 82 roki Gent Flandriya Gabsburzki NiderlandiDiyalnistmatematik svyashennik profesorAlma materd 3 Galuzgeometriya i matematikaVidomi uchnid Greguar de Sent Vinsent u VikishovishiBiografiyaZakinchiv universitet u Due 1600 ij rik U 1605 roci v Rimi stav yezuyitom vivchav tam praci Galileya i Klaviusa Pislya smerti Klaviusa 1612 povernuvsya v ridnu Flandriyu Buv profesorom v Antverpeni 1617 1620 i Leveni 1621 1625 Golovnij tvir de Sent Vinsenta Geometrichna pracya pro kvadraturu kola i konichnih peretiniv lat Opus Geometricum Quadraturae Circuli et Sectionum Coni zakinchenij u 1629 roci opublikovanij u 1647 roci Sered jogo znachnih vidkrittiv Obchislennya ploshi pid giperboloyu Nezalezhno vid Kavalyeri vidkriv polyarnu sistemu koordinat 1625 opublikovano v 1647 roci De Sent Vinsent takozh zaproponuvav zagalnoprijnyatu nini nazvu metod vicherpuvannya Jogo praci mali istotnij vpliv na Paskalya Gregori ta inshih matematikiv Lejbnic visoko cinuvav de Sent Vinsenta Roboti vchenogoOpus geometricum posthumum 1668 Sent Vinsent viyaviv sho plosha pryamokutnoyi giperboli tobto kriva zadana yak hu k takoyi zh dovzhini na promizhku a b i na c d koli a b c d Ce vidkrittya stalo osnovopolozhnim u rozvitku teoriyi logarifmiv i mozhlivogo viznannya naturalnogo logarifma chiya nazva i ryad predstavlen buli zaproponovani Nikolasom Merkatorom ale tilki piznishe za nim bula zakriplena nazva logarifmu z osnovoyu e Dana vlastivist dozvolyaye viznachiti funkciyu A x yak ploshu krivoyi vid 1 do h sho maye vlastivist A xy A x A y Oskilki cya funkcionalna vlastivist harakterizuye logarifmi to taku funkciyu A h pochali nazivati logarifmom Zokrema koli mi vibirayemo pryamokutnu giperbolu hu 1 vona vidpovidaye naturalnomu logarifmu V znachnij miri viznannya dosyagnen de Sent Vinsenta v kvadraturi giperboli pov yazano z jogo uchnem i spivrobitnikom en ta z Marenom Mersennoyu yaki vidigrali rol katalizatoru Suchasnij pidhid do jogo teoremi vikoristovuye en z linijnoyi algebri Nezvazhayuchi na kvadraturu kruga vin vidomij chislennimi teoremami yaki vin vidkriv u poshukah nemozhlivogo Zhan Etyen Montukla genialno vidznachaye sho nihto ne kvadruvav kolo z takoyu zdatnistyu abo za vinyatkom golovnogo ob yekta z takim uspihom Vin napisav dvi knigi na cyu temu odna opublikovana v 1647 a insha v 1668 roci Voni ohoplyuyut blizko dvoh abo troh tisyach shilno drukovanih storinok pomilku v kvadraturi bulo zaznacheno Hristiyanom Gyujgensom U poperednij roboti vin vikoristovuvav metod nepodilnih Kavalyeri Ranishe robota bula opublikovana pid nazvoyu Theoremata Mathematica 1624 rik Vona mistit zrozumilij opis metoda vicherpuvannya yakij zastosovuyetsya do dekilkoh kvadratur zokrema do giperboli Cometis 1616 Theoremata mathematice scientiae staticae 1624 Opus geometricum quadraturae circuli et sectionum coni decem libris comprehensum Antwerpen 1647 Opus geometricum ad mesolabum per rationum proportionalitatumque novas proprietates Gent 1668 Div takozh en PrimitkiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Belgijskij biografichnij slovnik Academie royale des sciences des lettres et des beaux arts de Belgique BXL Vol 21 d Track Q239d Track Q337580d Track Q2728291 Josephus Fejer S I Defuncti secundi saeculi Societatis Jesu 1641 1740 5 grudnya 2017 u Wayback Machine Volumen 5 S Z Romae 1990 P 8 U 1647 Greguar de Sent Vinsent opublikuvav knigu Opus geometricum quadraturae circuli et sectionum coni Geometrichna robota po kvadraturi kola ta konichnih peretiniv vol 2 Antwerp Belgium Johannes and Jakob Meursius 1647 U Knizi 6 chastina 4 page 586 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Tverdzhennya CIX vin doviv sho yaksho abscisi tochok zadovolnyayut geometrichnij proporciyi to i oblasti mizh giperboloyu i abscisoyu takozh zadovolnyayut arifmetichnij proporciyi Cya znahidka dozvolila studentu Sent Vinsenta Alfonus Antonio de Sarasi dovesti sho ploshina mizh giperboloyu ta abscisoyu tochki proporcijna logarifmu abscisi tim samim poyednavshi algebru logarifmiv z geometriyeyu giperbol Div takozh Enrique A Gonzalez Velasco Journey through Mathematics Creative Episodes in Its History New York New York Springer 2011 page 118 25 chervnya 2017 u Wayback Machine 1912 A Short Account of the History of Mathematics 5th edition p 308 Macmillan Publishers Volltext bei Google BooksDzherelaYushkevich A P Istoriya matematiki u troh tomah M Nauka 1970 T II PosilannyaGregorius Saint Vincent 6 grudnya 2017 u Wayback Machine Biografiya na sajti MacTutor angl

Дата публікації:
Топ