Маркович Андрій Миколайович

Андрі́й Микола́йович Марко́вич (9 (21) листопада 1830(18301121) — 11 (24) березня 1907, Санкт-Петербург) — український аристократ з роду генеральної старшини Війська Запорозького Городового. Державний та громадський діяч Російської імперії. Етнограф, правник, філантроп, музикант. Голова Товариства ім. Т. Шевченка у Петербурзі. Син вченого-енциклопедиста Миколи Маркевича. Сенатор Російської імперії, статс-секретар імператора Олександра ІІ. Засновник Петербурзької консерваторії. Особистий приятель Обер-Прокурора Святійшого Синоду Костянтина Побєдоносцева.

Маркович Андрій Миколайович
Народився	9 (21) листопада 1830^[1] Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	11 (24) березня 1907^[1](76 років) Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	^d
Діяльність	музикант
Alma mater	Училище правознавства
Рід	Марковичі
Батько	Маркевич Микола Андрійович
Нагороди
Котлярова Т. В. Рід Марковичів (Маркевичів) у базі даних «Персоналії» Інституту біографічних досліджень НБУВ (Київ). 2013. С 431—442 Джерела О. М. Дзюба. Маркович Андрій Миколайович [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] // ЕСУ Посилання Маркевич Андрій Миколайович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 87-88. Маркевич (Маркович) Андрій Миколайович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 312. link=[1] У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини Маркович Андрій Миколайович [[Категорія:]]