Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Фредрик Баєр | ||||
|---|---|---|---|---|
| дан. Fredrik Bajer | ||||
 Fredrik Bajer | ||||
| Ім'я при народженні | дан. Fredrik Beÿer[1] | |||
| Народився | 21 квітня 1837 d, Факсе (муніципалітет), Данія | |||
| Помер | 22 січня 1922 (84 роки) Копенгаген, Королівство Данія[2][3] | |||
| Поховання | d[3] | |||
| Громадянство |  Данія | |||
| Діяльність | письменник, політик, педагог, антивоєнний активіст, активіст за права жінок | |||
| Alma mater | d (1854) | |||
| Партія | Q3426725? | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Нагороди |  Нобелівська премія миру (1908) | |||
| | ||||
 Фредрик Баєр у Вікісховищі | ||||
Фредрік Баєр (дан. Fredrik Bajer; 21 квітня 1837 — 22 січня 1922) — данський письменник, пацифіст і політичний діяч, лауреат Нобелівської премії миру (1908).
Біографія
Юність
Народився в Вестер-Егеде в родині священник Альфреда Баєра (в 1865 р. Беєр змінив своє прізвище). У 11-річному віці він вступив до школи-інтернату (Академію Соре). Баєр писав у своїх мемуарах, що він був досить лінивим учнем і чимало намучився через класичні мови. Водночас він захоплювався військовою історією і особистістю Наполеона Бонапарта. У 1854 р. вступив до Національного кадетського корпусу в Копенгагені, два роки по тому йому було присвоєно чин лейтенанта кавалерії.
Військова служба
З 1856 по 1864 р. служив у данській армії, в цей термін увійшло і підвищення кваліфікації в іншій військовій школі. Зацікавившись соціальними проблемами, Баєр написав низку статей про освіту; тоді ж вивчив французьку, норвезьку та шведську мови. Під час р., в яку переросла суперечка за герцогства Шлезвіг і Гольштейн, прусські сили зломили опір данської армії. За сміливість Баєр був підвищений в чині, але особисте знайомство з жахами війни змусило його відмовитися від романтичного погляду на професію військового і розбудило інтерес до пацифізму.
Початок пацифістської діяльності
Післявоєнне скорочення збройних сил Данії торкнулося і Баєра, змусивши його відкласти весілля з Матільдою Шлютер, з якою він був заручений. У пошуках засобів до існування Баєр почав викладати та писати статті для газет. Розвивалися його пацифістські погляди. У 1867 р. під впливом праць Фредеріка Пассі він спробував створити в Данії суспільство миру, але цей проєкт з обуренням зустріли тими данцями, які не могли змиритися з поразкою від Пруссії. Тоді Баєр захопився ідеєю про те, що заміна монархій республіками сприятиме справі миру в Скандинавії. У 1870 р. він заснував Асоціацію скандинавських вільних держав, яка ставила за мету об'єднання північних народів у федерацію, що могло б послужити моделлю для інших націй. У наступному році Баєр і його дружина, переконані, що політична емансипація жінок сприяє оздоровленню суспільства, організували Данську асоціацію жінок, що стала важливим інструментом у досягненні політичної рівності статей.
Політична діяльність
Логіка діяльності Баєра невдовзі привела його у політику, і 1872 року він переміг на виборах в нижню палату данського парламенту, представляючи ліберальну партію. Крісло в парламенті він зберігав за собою до 1895 року, чимало сприяючи прогресу в області жіночого права, зниження військових витрат і світу.
1875 року Баєр написав статтю, про небезпеки, які загрожували б жителям Скандинавії в майбутніх європейських війнах. Він вказав на те, що близькість скандинавських країн до проток, що з'єднує Північне море з Балтійським, неминуче приверне до них увагу ворогуючих сторін. Небезпеки можна було б уникнути завдяки міжнародному договору, що гарантує нейтралітет Скандинавії. Щоб досягти цієї мети, Баєр у 1882 р. заснував Асоціацію нейтралітету Данії (пізніше Данське товариство миру), яка стала для нього не просто трибуною для викладу своїх поглядів, але багато в чому полегшила його прагнення до загального миру.
Баєр був єдиним данцем на установчій сесії Міжпарламентської союзу в 1889 р. Заснований Вільямом Крамером і Пассі, союз повинен був сприяти справі миру за допомогою зустрічей і дискусій європейських парламентаріїв. Колеги по данському парламенту спочатку сміялися над Баєром, але в 1891 р. після тривалих переговорів йому вдалося сформувати міжпарламентську групу. На виборах 1893 року Баєра обрали до Ради Міжпарламентського союзу, де він представляв Норвегію, Данію та Швецію.
1890 року на Міжнародному конгресі миру в Лондоні Баєр запропонував створити міжнародне бюро для обміну інформацією та пошуку мирних рішень конфліктів між державами. Зібравшись у наступному році на 3-й конгрес в Римі, делегати схвалили пропозицію Баєра і створили Міжнародне бюро миру в Берні (Швейцарія) під керівництвом Елі Дюкоммена. Баєр став першим головою правління, займаючи цей пост до 1907 р.
Водночас його пацифістська діяльність здобувала все нових прихильників в Данії. У 1893 р. Данське товариство миру зібрало понад 240 тис. підписів під антивоєнною відозвою. Пропаганда арбітражу увінчалася деяким успіхом у 1904–1905 рр..: Данія підписала відповідні договори з Португалією, Італією та Нідерландами.
Мрія Баєра про створення Скандинавського міжпарламентського союзу для зміцнення регіональної співпраці збулася в 1908 р. У цьому ж році він був ушанований Нобелівською премією миру. Прийняти премію особисто Баєр не зміг через хворобу, але в травні наступного року він представив Норвезькому Нобелівському комітету свою Нобелівську лекцію. Підкреслюючи значення міжнародного права для вирішення суперечок, він зазначив:
«Іноді доводиться чути, що договори втрачають всяке значення з початком війни ... Це мілітаристський погляд, з яким пацифіст миритися не може. Ми повинні зробити все можливе, щоб ідея закону перемогла ».
У багатьох публікаціях Баєр наполягав на тому, щоб Данія незмінно дотримувалася політики нейтралітету. Цей заклик безперечно зіграв свою роль в тому, що з початком першої світової війни Данія оголосила про нейтралітет. Попри наростання загрози війни по всій Європі, Баєр зберігав оптимізм. «У справі миру тепер куди більше роботи, ніж коли б то не було», — говорив він. Хворіючи на важку хворобу, Баєр продовжував підтримувати контакти з пацифістами різних країн під час війни й пізніше. Після його смерті 22 січня 1922 року, його справу продовжувала дружина.
Примітки
- https://www.sa.dk/ao-soegesider/da/billedviser?epid=21913175#429405,78555955
- Deutsche Nationalbibliothek Record #140729089 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
Посилання
- Біографія на сайті Нобелівського комітету
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Fredrik Bayerdan Fredrik BajerFredrik BajerIm ya pri narodzhennidan Fredrik Beyer 1 Narodivsya21 kvitnya 1837 1837 04 21 d Fakse municipalitet DaniyaPomer22 sichnya 1922 1922 01 22 84 roki Kopengagen Korolivstvo Daniya 2 3 Pohovannyad 3 Gromadyanstvo DaniyaDiyalnistpismennik politik pedagog antivoyennij aktivist aktivist za prava zhinokAlma materd 1854 PartiyaQ3426725 U shlyubi zdNagorodiNobelivska premiya miru 1908 Fredrik Bayer u Vikishovishi Fredrik Bayer dan Fredrik Bajer 21 kvitnya 1837 22 sichnya 1922 danskij pismennik pacifist i politichnij diyach laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1908 BiografiyaYunist Narodivsya v Vester Egede v rodini svyashennik Alfreda Bayera v 1865 r Beyer zminiv svoye prizvishe U 11 richnomu vici vin vstupiv do shkoli internatu Akademiyu Sore Bayer pisav u svoyih memuarah sho vin buv dosit linivim uchnem i chimalo namuchivsya cherez klasichni movi Vodnochas vin zahoplyuvavsya vijskovoyu istoriyeyu i osobististyu Napoleona Bonaparta U 1854 r vstupiv do Nacionalnogo kadetskogo korpusu v Kopengageni dva roki po tomu jomu bulo prisvoyeno chin lejtenanta kavaleriyi Vijskova sluzhba Z 1856 po 1864 r sluzhiv u danskij armiyi v cej termin uvijshlo i pidvishennya kvalifikaciyi v inshij vijskovij shkoli Zacikavivshis socialnimi problemami Bayer napisav nizku statej pro osvitu todi zh vivchiv francuzku norvezku ta shvedsku movi Pid chas r v yaku pererosla superechka za gercogstva Shlezvig i Golshtejn prusski sili zlomili opir danskoyi armiyi Za smilivist Bayer buv pidvishenij v chini ale osobiste znajomstvo z zhahami vijni zmusilo jogo vidmovitisya vid romantichnogo poglyadu na profesiyu vijskovogo i rozbudilo interes do pacifizmu Pochatok pacifistskoyi diyalnosti Pislyavoyenne skorochennya zbrojnih sil Daniyi torknulosya i Bayera zmusivshi jogo vidklasti vesillya z Matildoyu Shlyuter z yakoyu vin buv zaruchenij U poshukah zasobiv do isnuvannya Bayer pochav vikladati ta pisati statti dlya gazet Rozvivalisya jogo pacifistski poglyadi U 1867 r pid vplivom prac Frederika Passi vin sprobuvav stvoriti v Daniyi suspilstvo miru ale cej proyekt z oburennyam zustrili timi dancyami yaki ne mogli zmiritisya z porazkoyu vid Prussiyi Todi Bayer zahopivsya ideyeyu pro te sho zamina monarhij respublikami spriyatime spravi miru v Skandinaviyi U 1870 r vin zasnuvav Asociaciyu skandinavskih vilnih derzhav yaka stavila za metu ob yednannya pivnichnih narodiv u federaciyu sho moglo b posluzhiti modellyu dlya inshih nacij U nastupnomu roci Bayer i jogo druzhina perekonani sho politichna emansipaciya zhinok spriyaye ozdorovlennyu suspilstva organizuvali Dansku asociaciyu zhinok sho stala vazhlivim instrumentom u dosyagnenni politichnoyi rivnosti statej Politichna diyalnist Logika diyalnosti Bayera nevdovzi privela jogo u politiku i 1872 roku vin peremig na viborah v nizhnyu palatu danskogo parlamentu predstavlyayuchi liberalnu partiyu Krislo v parlamenti vin zberigav za soboyu do 1895 roku chimalo spriyayuchi progresu v oblasti zhinochogo prava znizhennya vijskovih vitrat i svitu 1875 roku Bayer napisav stattyu pro nebezpeki yaki zagrozhuvali b zhitelyam Skandinaviyi v majbutnih yevropejskih vijnah Vin vkazav na te sho blizkist skandinavskih krayin do protok sho z yednuye Pivnichne more z Baltijskim neminuche priverne do nih uvagu voroguyuchih storin Nebezpeki mozhna bulo b uniknuti zavdyaki mizhnarodnomu dogovoru sho garantuye nejtralitet Skandinaviyi Shob dosyagti ciyeyi meti Bayer u 1882 r zasnuvav Asociaciyu nejtralitetu Daniyi piznishe Danske tovaristvo miru yaka stala dlya nogo ne prosto tribunoyu dlya vikladu svoyih poglyadiv ale bagato v chomu polegshila jogo pragnennya do zagalnogo miru Bayer buv yedinim dancem na ustanovchij sesiyi Mizhparlamentskoyi soyuzu v 1889 r Zasnovanij Vilyamom Kramerom i Passi soyuz povinen buv spriyati spravi miru za dopomogoyu zustrichej i diskusij yevropejskih parlamentariyiv Kolegi po danskomu parlamentu spochatku smiyalisya nad Bayerom ale v 1891 r pislya trivalih peregovoriv jomu vdalosya sformuvati mizhparlamentsku grupu Na viborah 1893 roku Bayera obrali do Radi Mizhparlamentskogo soyuzu de vin predstavlyav Norvegiyu Daniyu ta Shveciyu 1890 roku na Mizhnarodnomu kongresi miru v Londoni Bayer zaproponuvav stvoriti mizhnarodne byuro dlya obminu informaciyeyu ta poshuku mirnih rishen konfliktiv mizh derzhavami Zibravshis u nastupnomu roci na 3 j kongres v Rimi delegati shvalili propoziciyu Bayera i stvorili Mizhnarodne byuro miru v Berni Shvejcariya pid kerivnictvom Eli Dyukommena Bayer stav pershim golovoyu pravlinnya zajmayuchi cej post do 1907 r Vodnochas jogo pacifistska diyalnist zdobuvala vse novih prihilnikiv v Daniyi U 1893 r Danske tovaristvo miru zibralo ponad 240 tis pidpisiv pid antivoyennoyu vidozvoyu Propaganda arbitrazhu uvinchalasya deyakim uspihom u 1904 1905 rr Daniya pidpisala vidpovidni dogovori z Portugaliyeyu Italiyeyu ta Niderlandami Mriya Bayera pro stvorennya Skandinavskogo mizhparlamentskogo soyuzu dlya zmicnennya regionalnoyi spivpraci zbulasya v 1908 r U comu zh roci vin buv ushanovanij Nobelivskoyu premiyeyu miru Prijnyati premiyu osobisto Bayer ne zmig cherez hvorobu ale v travni nastupnogo roku vin predstaviv Norvezkomu Nobelivskomu komitetu svoyu Nobelivsku lekciyu Pidkreslyuyuchi znachennya mizhnarodnogo prava dlya virishennya superechok vin zaznachiv Inodi dovoditsya chuti sho dogovori vtrachayut vsyake znachennya z pochatkom vijni Ce militaristskij poglyad z yakim pacifist miritisya ne mozhe Mi povinni zrobiti vse mozhlive shob ideya zakonu peremogla U bagatoh publikaciyah Bayer napolyagav na tomu shob Daniya nezminno dotrimuvalasya politiki nejtralitetu Cej zaklik bezperechno zigrav svoyu rol v tomu sho z pochatkom pershoyi svitovoyi vijni Daniya ogolosila pro nejtralitet Popri narostannya zagrozi vijni po vsij Yevropi Bayer zberigav optimizm U spravi miru teper kudi bilshe roboti nizh koli b to ne bulo govoriv vin Hvoriyuchi na vazhku hvorobu Bayer prodovzhuvav pidtrimuvati kontakti z pacifistami riznih krayin pid chas vijni j piznishe Pislya jogo smerti 22 sichnya 1922 roku jogo spravu prodovzhuvala druzhina Primitkihttps www sa dk ao soegesider da billedviser epid 21913175 429405 78555955 Deutsche Nationalbibliothek Record 140729089 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056PosilannyaBiografiya na sajti Nobelivskogo komitetu