Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Малий коментар Миколая Коперника до гіпотез руху небесних тіл висунутих ним самим лат Nicolai Copernici de hypothesibus

Малий коментар

Малий коментар

«Малий коментар Миколая Коперника до гіпотез руху небесних тіл, висунутих ним самим» (лат. Nicolai Copernici de hypothesibus motuum coelestium a se constitutis commentariolus, часто коротко називається «Commentariolus», тобто «Малий коментар») — твір польського астронома Миколая Коперника обсягом 40 сторінок, що був написаний близько 1514 року і містив перші нариси геліоцентричної системи світу. Розгорнуту версію своєї теорії, яка дала початок коперниківській революції в науці, Коперник виклав у своїй головній праці «Про обертання небесних сфер», опублікованій 1543 року.

image
Титульна сторінка екземпляра «Малого коментаря» з Австрійської національної бібліотеки

На даний момент відомо три примірники «Малого коментаря», які відрізняються один від одного невеликими помилками в написанні і були знайдені в бібліотеках Відня, Стокгольма та Абердина. Автограф Коперника досі не виявлено. Точний час, коли Коперник написав «Малий коментар», невідомий. Ймовірно, він був створений до травня 1514 року. Зазвичай вважають, що «Малий коментар» був написаний приблизно в 1509 році, тобто наприкінці перебування Коперника в Гейльсберзі. Нічого достовірного не відомо про поширення та сприйняття «Малого коментаря» сучасниками Коперника.

Історія знахідки

image
Віденська придворна бібліотека, де 1877 року [de] виявив першу копію «Малого коментаря».

Перший (неповний) примірник «Малого коментаря» виявив 1877 року [de] у Віденській придворній бібліотеці. Він знайшов його в томі, що складався з 45 сторінок і містив два рукописи, зброшуровані разом, з доданими передньою та задньою сторінками. Перший рукопис містив трактат помічника Тихо Браге Лонгомонтана про комету 1590 року, який Лонгомонтан присвятив своєму другові Йоганнесу Еріксену, датувавши присвяту 18 липня 1600 року. Другий рукопис мав назву Nicolai Copernici de hypothesibus motuum coelestium a se constitutis commentariolus. У 1878 році Куртце опублікував копію цього тексту з короткими коментарями в першому випуску «Повідомлень Товариства науки і мистецтва Коперника в Торуні».

Відсутню частину тексту, яка містить більшу частину теорії Коперника про Місяць, вдалося доповнити за повною копією, яку виявили 1881 року в бібліотеці [en]. Вона була переплетена з Базельським виданням «Про обертання небесних сфер» і належала Яну Гевелію.

На початку 1960-х Вільям Персегаус Делісл Вайтман (1899—1983) вивчав наукові праці XVI століття, які зберігались в бібліотеці Абердинського університету. 1962 року він опублікував бібліографію цих творів, зазначивши в ній, що між сторінками Базельського видання «Про обертання небесних сфер» виявлено одну сторінку «Малого коментаря». Через три роки в результаті досліджень Єжи Добжицького з'ясувалося, що цей том містить третю копію «Малого коментаря».

Історія

Коперник написав «Малий коментар» приблизно в 1514 році і надіслав копії роботи своїм друзям і колегам. Ця праця не була надрукований при житті Коперника, але стала відомою в науковій і церковній спільнотах XVI століття. У 1533 році німецький теолог і гуманіст Йоганн Альбрехт Відманштеттер виступив у Римі з циклом лекцій про теорію Коперника, описану в «Малому коментарі». Ці лекції відвідали папа Климент VII і декілька католицьких кардиналів, які виявили зацікавленість у теорії Коперника. Першого листопада 1536 року архієпископ Капуї Ніколаус фон Шенберг написав листа Копернику з проханням надіслати копію його роботи «найближчим часом».

Копії «Малого коментаря» поширювалися певний час після смерті Коперника, але згодом ця праця була забута і лишалася в забутті до другої половини XIX століття, коли були знайдені її рукописні копії.

Зміст роботи

image
Аркуш Стокгольмського рукопису «Малого коментаря» з сімома «постулатами» Коперника.

У «Малому коментарі» Коперник виклав сім постулатів стосовно свого бачення устрою світобудови:

  1. Не всі небесні тіла обертаються навколо однієї точки;
  2. Центр Землі є центром орбіти Місяця навколо Землі;
  3. Усі сфери планет обертаються навколо Сонця, яке перебуває недалеко від центру Всесвіту;
  4. Відстань між Землею та Сонцем незначна порівняно з відстанню до зір, оскільки ми не спостерігаємо річний паралакс зір;
  5. Зорі нерухомі, а їх видимий рух викликаний добовим обертанням Землі;
  6. Земля обертається у сфері довкола Сонця, внаслідок чого здається, що рухається Сонце; Земля здійснює не один рух;
  7. Рух Землі по орбіті навколо Сонця є причиною позірного зворотного руху планет.

Поширення

image
Датський астроном Тихо Браге, який долучився до розповсюдження «Малого коментаря».

Нічого не відомо достеменно про розповсюдження «Малого коментаря» за життя Коперника та його вплив на тогочасну астрономію. Дослідник Коперника [en] стверджує, що копії «Малого коментаря» поширювалися серед деяких довірених осіб Коперника. Циркулювання копій «Малого коментаря» могло сприяти тому, що Коперника попросили висловити свою думку щодо майбутньої реформи календаря на П'ятому Латеранському соборі.

У книзі Тихо Браге «Вступ до оновленої астрономії» (Astronomiae Instauratae Progymnasmata), опублікованій 1602 року, є коротке посилання на «Малий коментар»: «… або можна також віднести це до річного циклу сонця так, як це зробив Коперник у своєму невеликому трактаті про висунуті ним гіпотези. Він свого часу був подарований мені як рукопис в Регенсбурзі високоповажним доктором Тадеусом Хагеціусом, який залишився в тісних і тривалих стосунках зі мною. Пізніше я сам повідомив про це ряду інших німецьких математиків, про яких я згадую тут, щоб ті, хто отримав цей документ, знали, звідки він взявся».

Тихо Браге отримав свою копію рукопису 1575 року як подарунок від [de] з нагоди коронації Рудольфа II в Регенсбурзі. Можливо, копія Гагеція походить від [de], оскільки Ретік заповів йому частину своєї бібліотеки. Коли Лонгомонтан прощався з Тихо Браге в [cz], він передав свій примірник «Малого коментаря» своєму другові Йоганнесу Еріксену. Зрештою він потрапив до Віденської придворної бібліотеки разом з маєтком Браге.

Одна з копій, зроблених Браге та надісланих до Німеччини, потрапила до [de] в Росток, у якого Браге навчався від 1566 до 1568 року. 1585 року в Ростоку почав навчання Дункан Ліддел, і 2 листопада 1585 року він закінчив свою копію «Малого коментаря», яка пізніше була знайдена в Абердіні. Хоча екземпляр, знайдений у Стокгольмі, нагадує копію Ліддела, поки неясно, як він потрапив до Стокгольма.

Датування

image
Уривок із бібліотечного каталогу Матвія з Міхова від 1 травня 1514 з посиланням на «Малий коментар»: «item sexternus theorice asserentis terram moveri, Solem vero quiescere» («також теоретичний секстерн, який говорить, що Земля рухається, а Сонце нерухоме»).

Максиміліан Курце у своїй публікації 1878 року датував «Малий коментар» початком 1530-х років.

На початку 1920-х років польський дослідник Коперника Людвік Антоні Біркенмаєр (1855—1929) уточнив датування. У Ягеллонській бібліотеці в Кракові він знайшов бібліотечний покажчик, який краківський географ та історик Матвій із Міхова (1457—1523) опублікував 1 травня 1514 року. У ньому зазначалось: «Також теоретичний секстерн, який говорить, що Земля рухається, а Сонце нерухоме» («Item sexternus theorice asserentis terram moveri, Solem vero quiescere»). Цей шестишаровий документ (sexternus) інтерпретується дослідниками як посилання на «Малий коментар». Коли його знахідка була опублікована в 1924 році, Біркенмаєр припустив, що Коперник залишив копію свого «Малого коментаря» у 1509 році своєму другові, краківському каноніку Бернарду Ваповському, який пізніше передав копію Матвію з Міхова.

1973 року [de] досліджував, чи можна датувати «Малий коментар», використовуючи задокументовані астрономічні спостереження Коперника, але зазнав невдачі.

Американський дослідник Коперника [en] (1906—1985) на основі наявних знахідок зробив висновок, що «Малий коментар» був створений не раніше другої половини 1508 і не пізніше 1514 року.

Німецький біограф Коперника та співавтор «Повного видання Миколи Коперника», філософ [de], вважає періодом розвитку ідей, викладених у «Малому коментарі», і самого написання період перебування Коперника в Гейльсберзі з початку 1504 до середини 1510.

[de] називає найбільш вірогідним моментом часу кінець періоду життя Коперника в Гейльсберзі, тобто близько 1509 року.

Сучасні видання

Після публікації оригіналу латинського тексту другого рукопису Максиміліан Курце опублікував у 1882 році текстове порівняння двох раніше відомих рукописів. [de] 1884 року використав це порівняння тексту та обидва рукописи для латинського тексту, надрукованого у другому томі його біографії Коперника.

Перший німецький переклад з латини був опублікований 1899 року [de] у «Журналі історії та археології Вармії». Едвард Розен зробив перший англійський переклад, надрукований 1937 року в журналі [en], а двома роками пізніше передрукований в його книзі «Три трактати Коперника». 1948 року з'явився другий німецький переклад, автором якого був Фрітц Россманн.

Англійський переклад Ноеля Свердлоу 1973 року має широкі анотації та численні пояснювальні ілюстрації. Критичне видання латинського тексту в поєднанні з новим німецьким перекладом було опубліковано в 2019 році в четвертому томі «Повного зібрання творів Миколая Коперника».

Примітки

  1. Koyré, 1973; Rosen, 2004 gives the length of the manuscript as 40 pages.
  2. Maximilian Curtze: Der «Commentariolus» des Coppernicus über sein Buch «De revolutionibus». 1878, S. 1–2.
  3. Jerzy Dobrzycki: The Aberdeen Copy of Copernicus's Commentariolus. 1973, S. 124.
  4. Arvid Lindhagen: Nicolai Coppernici de hypothesibus motuum coelestium a se constitutis commentariolus: Manuscriptum Stockholmiense, in Bibliotheca Reg. Acad. Scient. Suec. servatum. 1881, S. 1–16.
  5. William Persehouse Delisle Wightman: Science and the Renaissance: An annotated bibliography of the 16th-century books relating to the sciences in the library of the University of Aberdeen. Band 2, Edinburgh 1962, S. 67.
  6. Jerzy Dobrzycki, William Persehouse Delisle Wightman: The Commentariolus of Copernicus. 1965, S. 1263.
  7. Jerzy Dobrzycki: The Aberdeen Copy of Copernicus's Commentariolus. 1973.
  8. Noel M. Swerdlow: The Derivation and first draft of Copernicus's Planetary Theory a translation of the Commentariolus with commentary. 1973.
  9. посилання на «Малий коментар» міститься в бібліотечному каталозі, що датується 1 травня 1514 року, відповідно, написаний він раніше за цю дату (Koyré, 1973, p.85; Gingerich, 2004, p.32).
  10. Schönberg, Nicholas, Letter to Nicolaus Copernicus, translated by Edward Rosen [ 2015-03-06 у Wayback Machine.].
  11. Тихо Браге получил копию труда в 1575 году и впоследствии распространял копии среди студентов и коллег (Dreyer, 1890; Thoren, 1990).
  12. По некоторым оценкам (Rosen, 2004), рукописная копия «Малого комментария» была обнаружена в Вене и опубликована в 1878 году; по другим оценкам (Koyré, 1973), «Малый комментарий» в значительно сокращённом объёме был опубликован в составе варшавского издания труда «О вращении небесных сфер» в 1854 году.
  13. Goddu, André (2010). Copernicus and the Aristotelian tradition. Leiden, Netherlands: Brill. с. 245–6. ISBN .
  14. Owen Gingerich: The book nobody read: Chasing the revolutions of Nicolaus Copernicus. William Heinemann, 2004, , S. 31.
  15. Jürgen Hamel: Nicolaus Copernicus. Leben, Werk und Wirkung. 1994, S. 148.
  16. Fritz Roßmann: Der Commentariolus von Nikolaus Kopernikus. 1947, S. 68
  17. Johan Ludvig Emil Dreyer: Tycho Brahe: A picture of scientific life and work in the sixteenth century. Adam & Charles Black, Edinburgh 1890, S. 83, Online.
  18. Nicholas Copernicus. Complete Works. Band 3. S. 78.
  19. Nicholas Copernicus. Complete Works. Band 3. S. 77.
  20. Jerzy Dobrzycki, Lech Szczucki: On the Transmission of Copernicus’ Commentariolus in the Sixteenth Century. 1989, S. 25
  21. Maximilian Curtze: Der «Commentariolus» des Coppernicus über sein Buch «De revolutionibus». 1878, S. 4.
  22. Nicolaus Copernicus Gesamtausgabe. Band 6, Teil 2, S. 138.
  23. Ludwik Antoni Birkenmajer: Stromata Copernicana, 1924, S. 201.
  24. Ludwik Antoni Birkenmajer: Stromata Copernicana. 1924, S. 201—205.
  25. Noel M. Swerdlow: The Derivation and First Draft of Copernicus's Planetary Theory: A Translation of the Commentariolus with Commentary. 1973, S. 429—431.
  26. Nicholas Copernicus. Complete Works. Band 3. S. 80.
  27. Jürgen Hamel: Nicolaus Copernicus. Leben, Werk und Wirkung. 1994, S. 146.
  28. Martin Carrier: Nikolaus Kopernikus. 2001, S. 67.
  29. Maximilian Curtze: Ergänzungen zu den Inedita Coppernicana im I. Hefte dieser «Mitteilungen». 1882, S. 3–9.
  30. Leopold Prowe: Nicolaus Coppernicus. Band 2, Weidmannsche Buchhandlung, Berlin 1884, S. 184—202.
  31. Noel M. Swerdlow: The Derivation and First Draft of Copernicus's Planetary Theory: A Translation of the Commentariolus with Commentary. 1973, S. 431—433.

Література

  • Dreyer, John Louis Emil (1890). Tycho Brahe; a picture of scientific life and work in the sixteenth century. Edinburgh: Adam and Charles Black.
  • (2004). The Book Nobody Read. London: William Heinemann. ISBN .
  • (1973). The Astronomical Revolution: Copernicus – Kepler – Borelli. Ithaca, NY: Cornell University Press. ISBN .
  • Rosen, Edward (translator) (2004) [1939]. Three Copernican Treatises: The Commentariolus of Copernicus; The Letter against Werner; The Narratio Prima of Rheticus (вид. Second Edition, Revised). New York, NY: Dover Publications, Inc.
  • Thoren, Victor E. (1990). The Lord of Uraniborg. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .[недоступне посилання з грудня 2021]
  • Повний текст латиною [ 27 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  • Edward Rosen's [ 16 листопада 2009 у Wayback Machine.] (англ.) Переклад на англійську перших чотирьох глав.
  • «Николая Коперника Малый коментарий относительно установленных им гипотез о небесных движенияах» [ 24 листопада 2019 у Wayback Machine.]. Скорочений переклад на російську мову.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Malij komentar Mikolaya Kopernika do gipotez ruhu nebesnih til visunutih nim samim lat Nicolai Copernici de hypothesibus motuum coelestium a se constitutis commentariolus chasto korotko nazivayetsya Commentariolus tobto Malij komentar tvir polskogo astronoma Mikolaya Kopernika obsyagom 40 storinok sho buv napisanij blizko 1514 roku i mistiv pershi narisi geliocentrichnoyi sistemi svitu Rozgornutu versiyu svoyeyi teoriyi yaka dala pochatok kopernikivskij revolyuciyi v nauci Kopernik viklav u svoyij golovnij praci Pro obertannya nebesnih sfer opublikovanij 1543 roku Titulna storinka ekzemplyara Malogo komentarya z Avstrijskoyi nacionalnoyi biblioteki Na danij moment vidomo tri primirniki Malogo komentarya yaki vidriznyayutsya odin vid odnogo nevelikimi pomilkami v napisanni i buli znajdeni v bibliotekah Vidnya Stokgolma ta Aberdina Avtograf Kopernika dosi ne viyavleno Tochnij chas koli Kopernik napisav Malij komentar nevidomij Jmovirno vin buv stvorenij do travnya 1514 roku Zazvichaj vvazhayut sho Malij komentar buv napisanij priblizno v 1509 roci tobto naprikinci perebuvannya Kopernika v Gejlsberzi Nichogo dostovirnogo ne vidomo pro poshirennya ta sprijnyattya Malogo komentarya suchasnikami Kopernika Istoriya znahidkiVidenska pridvorna biblioteka de 1877 roku de viyaviv pershu kopiyu Malogo komentarya Pershij nepovnij primirnik Malogo komentarya viyaviv 1877 roku de u Videnskij pridvornij biblioteci Vin znajshov jogo v tomi sho skladavsya z 45 storinok i mistiv dva rukopisi zbroshurovani razom z dodanimi perednoyu ta zadnoyu storinkami Pershij rukopis mistiv traktat pomichnika Tiho Brage Longomontana pro kometu 1590 roku yakij Longomontan prisvyativ svoyemu drugovi Jogannesu Eriksenu datuvavshi prisvyatu 18 lipnya 1600 roku Drugij rukopis mav nazvu Nicolai Copernici de hypothesibus motuum coelestium a se constitutis commentariolus U 1878 roci Kurtce opublikuvav kopiyu cogo tekstu z korotkimi komentaryami v pershomu vipusku Povidomlen Tovaristva nauki i mistectva Kopernika v Toruni Vidsutnyu chastinu tekstu yaka mistit bilshu chastinu teoriyi Kopernika pro Misyac vdalosya dopovniti za povnoyu kopiyeyu yaku viyavili 1881 roku v biblioteci en Vona bula perepletena z Bazelskim vidannyam Pro obertannya nebesnih sfer i nalezhala Yanu Geveliyu Na pochatku 1960 h Vilyam Persegaus Delisl Vajtman 1899 1983 vivchav naukovi praci XVI stolittya yaki zberigalis v biblioteci Aberdinskogo universitetu 1962 roku vin opublikuvav bibliografiyu cih tvoriv zaznachivshi v nij sho mizh storinkami Bazelskogo vidannya Pro obertannya nebesnih sfer viyavleno odnu storinku Malogo komentarya Cherez tri roki v rezultati doslidzhen Yezhi Dobzhickogo z yasuvalosya sho cej tom mistit tretyu kopiyu Malogo komentarya IstoriyaKopernik napisav Malij komentar priblizno v 1514 roci i nadislav kopiyi roboti svoyim druzyam i kolegam Cya pracya ne bula nadrukovanij pri zhitti Kopernika ale stala vidomoyu v naukovij i cerkovnij spilnotah XVI stolittya U 1533 roci nimeckij teolog i gumanist Jogann Albreht Vidmanshtetter vistupiv u Rimi z ciklom lekcij pro teoriyu Kopernika opisanu v Malomu komentari Ci lekciyi vidvidali papa Kliment VII i dekilka katolickih kardinaliv yaki viyavili zacikavlenist u teoriyi Kopernika Pershogo listopada 1536 roku arhiyepiskop Kapuyi Nikolaus fon Shenberg napisav lista Koperniku z prohannyam nadislati kopiyu jogo roboti najblizhchim chasom Kopiyi Malogo komentarya poshiryuvalisya pevnij chas pislya smerti Kopernika ale zgodom cya pracya bula zabuta i lishalasya v zabutti do drugoyi polovini XIX stolittya koli buli znajdeni yiyi rukopisni kopiyi Zmist robotiArkush Stokgolmskogo rukopisu Malogo komentarya z simoma postulatami Kopernika U Malomu komentari Kopernik viklav sim postulativ stosovno svogo bachennya ustroyu svitobudovi Ne vsi nebesni tila obertayutsya navkolo odniyeyi tochki Centr Zemli ye centrom orbiti Misyacya navkolo Zemli Usi sferi planet obertayutsya navkolo Soncya yake perebuvaye nedaleko vid centru Vsesvitu Vidstan mizh Zemleyu ta Soncem neznachna porivnyano z vidstannyu do zir oskilki mi ne sposterigayemo richnij paralaks zir Zori neruhomi a yih vidimij ruh viklikanij dobovim obertannyam Zemli Zemlya obertayetsya u sferi dovkola Soncya vnaslidok chogo zdayetsya sho ruhayetsya Sonce Zemlya zdijsnyuye ne odin ruh Ruh Zemli po orbiti navkolo Soncya ye prichinoyu pozirnogo zvorotnogo ruhu planet PoshirennyaDatskij astronom Tiho Brage yakij doluchivsya do rozpovsyudzhennya Malogo komentarya Nichogo ne vidomo dostemenno pro rozpovsyudzhennya Malogo komentarya za zhittya Kopernika ta jogo vpliv na togochasnu astronomiyu Doslidnik Kopernika en stverdzhuye sho kopiyi Malogo komentarya poshiryuvalisya sered deyakih dovirenih osib Kopernika Cirkulyuvannya kopij Malogo komentarya moglo spriyati tomu sho Kopernika poprosili visloviti svoyu dumku shodo majbutnoyi reformi kalendarya na P yatomu Lateranskomu sobori U knizi Tiho Brage Vstup do onovlenoyi astronomiyi Astronomiae Instauratae Progymnasmata opublikovanij 1602 roku ye korotke posilannya na Malij komentar abo mozhna takozh vidnesti ce do richnogo ciklu soncya tak yak ce zrobiv Kopernik u svoyemu nevelikomu traktati pro visunuti nim gipotezi Vin svogo chasu buv podarovanij meni yak rukopis v Regensburzi visokopovazhnim doktorom Tadeusom Hageciusom yakij zalishivsya v tisnih i trivalih stosunkah zi mnoyu Piznishe ya sam povidomiv pro ce ryadu inshih nimeckih matematikiv pro yakih ya zgaduyu tut shob ti hto otrimav cej dokument znali zvidki vin vzyavsya Tiho Brage otrimav svoyu kopiyu rukopisu 1575 roku yak podarunok vid de z nagodi koronaciyi Rudolfa II v Regensburzi Mozhlivo kopiya Gageciya pohodit vid de oskilki Retik zapoviv jomu chastinu svoyeyi biblioteki Koli Longomontan proshavsya z Tiho Brage v cz vin peredav svij primirnik Malogo komentarya svoyemu drugovi Jogannesu Eriksenu Zreshtoyu vin potrapiv do Videnskoyi pridvornoyi biblioteki razom z mayetkom Brage Odna z kopij zroblenih Brage ta nadislanih do Nimechchini potrapila do de v Rostok u yakogo Brage navchavsya vid 1566 do 1568 roku 1585 roku v Rostoku pochav navchannya Dunkan Liddel i 2 listopada 1585 roku vin zakinchiv svoyu kopiyu Malogo komentarya yaka piznishe bula znajdena v Aberdini Hocha ekzemplyar znajdenij u Stokgolmi nagaduye kopiyu Liddela poki neyasno yak vin potrapiv do Stokgolma DatuvannyaUrivok iz bibliotechnogo katalogu Matviya z Mihova vid 1 travnya 1514 z posilannyam na Malij komentar item sexternus theorice asserentis terram moveri Solem vero quiescere takozh teoretichnij sekstern yakij govorit sho Zemlya ruhayetsya a Sonce neruhome Maksimilian Kurce u svoyij publikaciyi 1878 roku datuvav Malij komentar pochatkom 1530 h rokiv Na pochatku 1920 h rokiv polskij doslidnik Kopernika Lyudvik Antoni Birkenmayer 1855 1929 utochniv datuvannya U Yagellonskij biblioteci v Krakovi vin znajshov bibliotechnij pokazhchik yakij krakivskij geograf ta istorik Matvij iz Mihova 1457 1523 opublikuvav 1 travnya 1514 roku U nomu zaznachalos Takozh teoretichnij sekstern yakij govorit sho Zemlya ruhayetsya a Sonce neruhome Item sexternus theorice asserentis terram moveri Solem vero quiescere Cej shestisharovij dokument sexternus interpretuyetsya doslidnikami yak posilannya na Malij komentar Koli jogo znahidka bula opublikovana v 1924 roci Birkenmayer pripustiv sho Kopernik zalishiv kopiyu svogo Malogo komentarya u 1509 roci svoyemu drugovi krakivskomu kanoniku Bernardu Vapovskomu yakij piznishe peredav kopiyu Matviyu z Mihova 1973 roku de doslidzhuvav chi mozhna datuvati Malij komentar vikoristovuyuchi zadokumentovani astronomichni sposterezhennya Kopernika ale zaznav nevdachi Amerikanskij doslidnik Kopernika en 1906 1985 na osnovi nayavnih znahidok zrobiv visnovok sho Malij komentar buv stvorenij ne ranishe drugoyi polovini 1508 i ne piznishe 1514 roku Nimeckij biograf Kopernika ta spivavtor Povnogo vidannya Mikoli Kopernika filosof de vvazhaye periodom rozvitku idej vikladenih u Malomu komentari i samogo napisannya period perebuvannya Kopernika v Gejlsberzi z pochatku 1504 do seredini 1510 de nazivaye najbilsh virogidnim momentom chasu kinec periodu zhittya Kopernika v Gejlsberzi tobto blizko 1509 roku Suchasni vidannyaPislya publikaciyi originalu latinskogo tekstu drugogo rukopisu Maksimilian Kurce opublikuvav u 1882 roci tekstove porivnyannya dvoh ranishe vidomih rukopisiv de 1884 roku vikoristav ce porivnyannya tekstu ta obidva rukopisi dlya latinskogo tekstu nadrukovanogo u drugomu tomi jogo biografiyi Kopernika Pershij nimeckij pereklad z latini buv opublikovanij 1899 roku de u Zhurnali istoriyi ta arheologiyi Varmiyi Edvard Rozen zrobiv pershij anglijskij pereklad nadrukovanij 1937 roku v zhurnali en a dvoma rokami piznishe peredrukovanij v jogo knizi Tri traktati Kopernika 1948 roku z yavivsya drugij nimeckij pereklad avtorom yakogo buv Fritc Rossmann Anglijskij pereklad Noelya Sverdlou 1973 roku maye shiroki anotaciyi ta chislenni poyasnyuvalni ilyustraciyi Kritichne vidannya latinskogo tekstu v poyednanni z novim nimeckim perekladom bulo opublikovano v 2019 roci v chetvertomu tomi Povnogo zibrannya tvoriv Mikolaya Kopernika PrimitkiKoyre 1973 Rosen 2004 gives the length of the manuscript as 40 pages Maximilian Curtze Der Commentariolus des Coppernicus uber sein Buch De revolutionibus 1878 S 1 2 Jerzy Dobrzycki The Aberdeen Copy of Copernicus s Commentariolus 1973 S 124 Arvid Lindhagen Nicolai Coppernici de hypothesibus motuum coelestium a se constitutis commentariolus Manuscriptum Stockholmiense in Bibliotheca Reg Acad Scient Suec servatum 1881 S 1 16 William Persehouse Delisle Wightman Science and the Renaissance An annotated bibliography of the 16th century books relating to the sciences in the library of the University of Aberdeen Band 2 Edinburgh 1962 S 67 Jerzy Dobrzycki William Persehouse Delisle Wightman The Commentariolus of Copernicus 1965 S 1263 Jerzy Dobrzycki The Aberdeen Copy of Copernicus s Commentariolus 1973 Noel M Swerdlow The Derivation and first draft of Copernicus s Planetary Theory a translation of the Commentariolus with commentary 1973 posilannya na Malij komentar mistitsya v bibliotechnomu katalozi sho datuyetsya 1 travnya 1514 roku vidpovidno napisanij vin ranishe za cyu datu Koyre 1973 p 85 Gingerich 2004 p 32 Schonberg Nicholas Letter to Nicolaus Copernicus translated by Edward Rosen 2015 03 06 u Wayback Machine Tiho Brage poluchil kopiyu truda v 1575 godu i vposledstvii rasprostranyal kopii sredi studentov i kolleg Dreyer 1890 Thoren 1990 Po nekotorym ocenkam Rosen 2004 rukopisnaya kopiya Malogo kommentariya byla obnaruzhena v Vene i opublikovana v 1878 godu po drugim ocenkam Koyre 1973 Malyj kommentarij v znachitelno sokrashyonnom obyome byl opublikovan v sostave varshavskogo izdaniya truda O vrashenii nebesnyh sfer v 1854 godu Goddu Andre 2010 Copernicus and the Aristotelian tradition Leiden Netherlands Brill s 245 6 ISBN 978 90 04 18107 6 Owen Gingerich The book nobody read Chasing the revolutions of Nicolaus Copernicus William Heinemann 2004 ISBN 0 434 01315 3 S 31 Jurgen Hamel Nicolaus Copernicus Leben Werk und Wirkung 1994 S 148 Fritz Rossmann Der Commentariolus von Nikolaus Kopernikus 1947 S 68 Johan Ludvig Emil Dreyer Tycho Brahe A picture of scientific life and work in the sixteenth century Adam amp Charles Black Edinburgh 1890 S 83 Online Nicholas Copernicus Complete Works Band 3 S 78 Nicholas Copernicus Complete Works Band 3 S 77 Jerzy Dobrzycki Lech Szczucki On the Transmission of Copernicus Commentariolus in the Sixteenth Century 1989 S 25 Maximilian Curtze Der Commentariolus des Coppernicus uber sein Buch De revolutionibus 1878 S 4 Nicolaus Copernicus Gesamtausgabe Band 6 Teil 2 S 138 Ludwik Antoni Birkenmajer Stromata Copernicana 1924 S 201 Ludwik Antoni Birkenmajer Stromata Copernicana 1924 S 201 205 Noel M Swerdlow The Derivation and First Draft of Copernicus s Planetary Theory A Translation of the Commentariolus with Commentary 1973 S 429 431 Nicholas Copernicus Complete Works Band 3 S 80 Jurgen Hamel Nicolaus Copernicus Leben Werk und Wirkung 1994 S 146 Martin Carrier Nikolaus Kopernikus 2001 S 67 Maximilian Curtze Erganzungen zu den Inedita Coppernicana im I Hefte dieser Mitteilungen 1882 S 3 9 Leopold Prowe Nicolaus Coppernicus Band 2 Weidmannsche Buchhandlung Berlin 1884 S 184 202 Noel M Swerdlow The Derivation and First Draft of Copernicus s Planetary Theory A Translation of the Commentariolus with Commentary 1973 S 431 433 LiteraturaDreyer John Louis Emil 1890 Tycho Brahe a picture of scientific life and work in the sixteenth century Edinburgh Adam and Charles Black 2004 The Book Nobody Read London William Heinemann ISBN 0 434 01315 3 1973 The Astronomical Revolution Copernicus Kepler Borelli Ithaca NY Cornell University Press ISBN 0 8014 0504 1 Rosen Edward translator 2004 1939 Three Copernican Treatises The Commentariolus of Copernicus The Letter against Werner The Narratio Prima of Rheticus vid Second Edition Revised New York NY Dover Publications Inc Thoren Victor E 1990 The Lord of Uraniborg Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 35158 8 nedostupne posilannya z grudnya 2021 Povnij tekst latinoyu 27 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Edward Rosen s 16 listopada 2009 u Wayback Machine angl Pereklad na anglijsku pershih chotiroh glav Nikolaya Kopernika Malyj komentarij otnositelno ustanovlennyh im gipotez o nebesnyh dvizheniyaah 24 listopada 2019 u Wayback Machine Skorochenij pereklad na rosijsku movu

Дата публікації:
Топ