Олексій Костянтинович Лозина-Лозинський | ||||
---|---|---|---|---|
Алексей Константинович Лозина-Лозинский | ||||
Ім'я при народженні | Олексій Костянтинович Любич-Ярмолович-Лозина-Лозинський | |||
Псевдонім | Я. Любяр | |||
Народився | 20 листопада (11 грудня) 1886 Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
Помер | 5 (18) листопада 1916 (29 років) Петроград, Російська імперія | |||
Поховання | d | |||
Громадянство | Російська імперія | |||
Національність | росіянин | |||
Діяльність | поет, прозаїк, критик | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | з 1909 | |||
| ||||
Лозина-Лозинський Олексій Костянтинович у Вікісховищі | ||||
Олексі́й Костянти́нович Лози́на-Лози́нський (рос. Алексей Константинович Лозина-Лозинский; * 20 листопада (11 грудня) 1886 — † 5 (18) листопада 1916) — російський поет, прозаїк, критик.
Біографія
Олексій Костянтинович Лозина-Лозинський (повне прізвище — Любич-Ярмолович-Лозина-Лозинський) народився в сім'ї земських лікарів народницьких переконань. Коли Олексієві було два роки, померла мати Варвара Карлівна. Вона заразилася тифом, доглядаючи за хворими. Батько Костянтин Степанович із двома малолітніми синами переїхав у Санкт-Петербург. Він став працювати лікарем на Путиловському заводі. Через деякий час Костянтин Лозина-Лозинський одружився вдруге — з Ольгою Володимирівною Сверчковою. У новому шлюбі народилося ще троє дітей — двоє синів і донька.
Олексій, закінчивши гімназію навчався в Петербурзькому університеті. Звідти його звільнили за участь у студентських заворушеннях. Олексій зі шкільних років брав участь у революційній роботі, тричі його заарештовували. Один рік (1912—1913) Олексій Лозина-Лозинський пробув на Капрі, де зустрічався з Максимом Горьким, але симпатії між ними не виникло.
У 19 років Олексій Лозина-Лозинський позбувся ноги і ходив на протезі. Тричі робив спробу покінчити життя самогубством. Востаннє, 1916 року, прийнявши морфій і розгорнувши збірку віршів Поля Верлена, вів записи про передсмертне самопочуття аж до останніх хвилин притомності.
Творчість
1912 року Олексій Лозина-Лозинський під псевдонімом Я. Любяр (утвореному від Любич-Ярмолович) видав три брошури своїх ранніх віршів під спільною назвою «Суперечності» (рос. «Противоречия»). На похмурі образи лірики Лозина-Лозинського звернула увагу акмеїстська критика, яка побачила «іскри поезії» та «завжди напружену думку» за невмілою версифікацією та «словесною шкаралупою».
1916 року видав збіку віршів «Тротуар» (рос. «Троттуар»). Того ж року, але вже посмертно, побачила світ збірка віршів «Благочестиві мандрівки» (рос. «Благочестивые путешествия»). Ці книги підтвердили репутацію Лозини-Лозинського як поета «поза групами».
Видані книги
- Противоречия / Обл. П. А. Шилинговского. — СПб.: Тип. акц. о-ва тип. дела, 1912. — Перед загл. авт.: Я. Любяр. — Кн. 1: Эпикуру. — 96 с. — 1000 экз.
- Противоречия / Обл. П. А. Шилинговского. — СПб.: Тип. акц. о-ва тип. дела, 1912. — Перед загл. авт.: Я. Любяр. — Кн. 2: Мы, безумные… — 78 с.
- Противоречия / Обл. П. А. Шилинговского. — СПб.: Тип. акц. о-ва тип. дела, 1912. — Перед загл. авт.: Я. Любяр. — Кн. 3: Homa formica. — 104 с.
- Троттуар. — Пг.: Тип. М. Пивоварского, 1916. — 48 с. — 500 экз.
- Благочестные путешествия: 1. Цветы руин. 2. Море! Море! 3. Санкт-Петербург. — Пг., 1916. — 56 с. — 500 экз.
Посилання
- Інститут російської літератури. Особисті фонди рукописного відділу. Лозина-Лозинський Олексій Костянтинович[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
- Букварі Срібного віку. Олексій Лозина-Лозинський [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Chlen KPRS Oleksij Kostyantinovich Lozina LozinskijAleksej Konstantinovich Lozina LozinskijIm ya pri narodzhenniOleksij Kostyantinovich Lyubich Yarmolovich Lozina LozinskijPsevdonimYa LyubyarNarodivsya20 listopada 11 grudnya 1886 1886 12 11 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer5 18 listopada 1916 1916 11 18 29 rokiv Petrograd Rosijska imperiyaPohovannyadGromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistpoet prozayik kritikMova tvorivrosijskaRoki aktivnostiz 1909 Lozina Lozinskij Oleksij Kostyantinovich u Vikishovishi Oleksi j Kostyanti novich Lozi na Lozi nskij ros Aleksej Konstantinovich Lozina Lozinskij 20 listopada 11 grudnya 1886 18861211 5 18 listopada 1916 rosijskij poet prozayik kritik BiografiyaOleksij Kostyantinovich Lozina Lozinskij povne prizvishe Lyubich Yarmolovich Lozina Lozinskij narodivsya v sim yi zemskih likariv narodnickih perekonan Koli Oleksiyevi bulo dva roki pomerla mati Varvara Karlivna Vona zarazilasya tifom doglyadayuchi za hvorimi Batko Kostyantin Stepanovich iz dvoma malolitnimi sinami pereyihav u Sankt Peterburg Vin stav pracyuvati likarem na Putilovskomu zavodi Cherez deyakij chas Kostyantin Lozina Lozinskij odruzhivsya vdruge z Olgoyu Volodimirivnoyu Sverchkovoyu U novomu shlyubi narodilosya she troye ditej dvoye siniv i donka Oleksij zakinchivshi gimnaziyu navchavsya v Peterburzkomu universiteti Zvidti jogo zvilnili za uchast u studentskih zavorushennyah Oleksij zi shkilnih rokiv brav uchast u revolyucijnij roboti trichi jogo zaareshtovuvali Odin rik 1912 1913 Oleksij Lozina Lozinskij probuv na Kapri de zustrichavsya z Maksimom Gorkim ale simpatiyi mizh nimi ne viniklo U 19 rokiv Oleksij Lozina Lozinskij pozbuvsya nogi i hodiv na protezi Trichi robiv sprobu pokinchiti zhittya samogubstvom Vostannye 1916 roku prijnyavshi morfij i rozgornuvshi zbirku virshiv Polya Verlena viv zapisi pro peredsmertne samopochuttya azh do ostannih hvilin pritomnosti Tvorchist1912 roku Oleksij Lozina Lozinskij pid psevdonimom Ya Lyubyar utvorenomu vid Lyubich Yarmolovich vidav tri broshuri svoyih rannih virshiv pid spilnoyu nazvoyu Superechnosti ros Protivorechiya Na pohmuri obrazi liriki Lozina Lozinskogo zvernula uvagu akmeyistska kritika yaka pobachila iskri poeziyi ta zavzhdi napruzhenu dumku za nevmiloyu versifikaciyeyu ta slovesnoyu shkaralupoyu 1916 roku vidav zbiku virshiv Trotuar ros Trottuar Togo zh roku ale vzhe posmertno pobachila svit zbirka virshiv Blagochestivi mandrivki ros Blagochestivye puteshestviya Ci knigi pidtverdili reputaciyu Lozini Lozinskogo yak poeta poza grupami Vidani knigi Protivorechiya Obl P A Shilingovskogo SPb Tip akc o va tip dela 1912 Pered zagl avt Ya Lyubyar Kn 1 Epikuru 96 s 1000 ekz Protivorechiya Obl P A Shilingovskogo SPb Tip akc o va tip dela 1912 Pered zagl avt Ya Lyubyar Kn 2 My bezumnye 78 s Protivorechiya Obl P A Shilingovskogo SPb Tip akc o va tip dela 1912 Pered zagl avt Ya Lyubyar Kn 3 Homa formica 104 s Trottuar Pg Tip M Pivovarskogo 1916 48 s 500 ekz Blagochestnye puteshestviya 1 Cvety ruin 2 More More 3 Sankt Peterburg Pg 1916 56 s 500 ekz PosilannyaInstitut rosijskoyi literaturi Osobisti fondi rukopisnogo viddilu Lozina Lozinskij Oleksij Kostyantinovich nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Bukvari Sribnogo viku Oleksij Lozina Lozinskij 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi