Промене́ва шви́дкість (радіальна швидкість) — проєкція вектора відносної просторової швидкості об'єкта на промінь зору, який визначено напрямком до об'єкта від спостерігача чи від початку координат. Променева швидкість має знак «+», якщо об'єкт віддаляється від спостерігача, та знак «−», коли об'єкт наближається. Сума векторів променевої та поперечної швидкості визначає вектор просторової швидкості.
Для астрономічних об'єктів променеву швидкість визначають за ефектом Доплера, спостерігаючи зсув окремих ліній у спектрах. Спостереження зорі чи будь-якого іншого об'єкта, який випромінює світло, здійснюють за допомогою спектрографа високої роздільної здатності шляхом порівняння довжини хвилі, що спостерігається, з її лабораторною довжиною. Зсув спектральної лінії в бік коротких хвиль (у «блакитний» бік спектру) свідчить, що джерело рухається до спостерігача, а зсув у бік довгих хвиль («червоний зсув») означає рух від спостерігача. Зсув z характеризується відношенням різниці між довжиною прийнятої хвилі та довжиною лабораторної хвилі:
- , де
- — лабораторна довжина хвилі,
- — довжина хвилі, яку фіксує спостерігач.
У разі невеликих зсувів (z<<1) променеву швидкість Vr визначають за наближеною формулою:
- , де c — швидкість світла.
У випадку значного зсуву (z > 0,1) швидкість об'єктів стає порівняною зі швидкістю світла й слід застосовувати релятивістську формулу:
Для галактичних об'єктів променеву швидкість визначають щодо Сонячної системи. Для цього з обчисленої величини вираховують рух спостерігача, який для наземного спостерігача має дві складові: рух Землі навколо Сонця (близько 30 км/с) та обертання нашої планети навколо власної осі (швидкість залежить від широти спостерігача). Для позагалактичних об'єктів із невеликими променевими швидкостями враховують також рух Сонця в Галактиці (близько 300 км/с у напрямку апекса).
Зазвичай променеву швидкість вимірюють в одиницях швидкості (здебільшого, у кілометрах на секунду). Утім, для характеристики деяких об'єктів (як-от квазари чи далекі галактики, які віддаляються з релятивістськими швидкостями), часто застосовують безрозмірнісні одиниці червоного зсуву.
Застосування в астрономії
Визначення променевої швидкості широко застосовують для вивчення будови космічних тіл і їхніх систем. Наприклад, у системах подвійних зір обертання навколо спільного центру мас спричиняє періодичні зміни променевої швидкості в декілька кілометрів на секунду. Вивчення цих змін надає змогу визначити елементи орбіт та обчислити відносні маси компонент. Таким самим чином можна визначити наявність у зорі досить масивних планет.
Див. також
Джерела
Променева швидкість // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 382—384. — .
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Promene va shvi dkist radialna shvidkist proyekciya vektora vidnosnoyi prostorovoyi shvidkosti ob yekta na promin zoru yakij viznacheno napryamkom do ob yekta vid sposterigacha chi vid pochatku koordinat Promeneva shvidkist maye znak yaksho ob yekt viddalyayetsya vid sposterigacha ta znak koli ob yekt nablizhayetsya Suma vektoriv promenevoyi ta poperechnoyi shvidkosti viznachaye vektor prostorovoyi shvidkosti Rozkladannya vektora prostorovoyi shvidkosti yakij pokazano chervonim kolorom na jogo skladovi radialnu shvidkist pokazano zelenim ta poperechnu sinim Dlya astronomichnih ob yektiv promenevu shvidkist viznachayut za efektom Doplera sposterigayuchi zsuv okremih linij u spektrah Sposterezhennya zori chi bud yakogo inshogo ob yekta yakij viprominyuye svitlo zdijsnyuyut za dopomogoyu spektrografa visokoyi rozdilnoyi zdatnosti shlyahom porivnyannya dovzhini hvili sho sposterigayetsya z yiyi laboratornoyu dovzhinoyu Zsuv spektralnoyi liniyi v bik korotkih hvil u blakitnij bik spektru svidchit sho dzherelo ruhayetsya do sposterigacha a zsuv u bik dovgih hvil chervonij zsuv oznachaye ruh vid sposterigacha Zsuv z harakterizuyetsya vidnoshennyam riznici mizh dovzhinoyu prijnyatoyi hvili ta dovzhinoyu laboratornoyi hvili z l l0l0 displaystyle z frac lambda lambda 0 lambda 0 del0 displaystyle lambda 0 laboratorna dovzhina hvili l displaystyle lambda dovzhina hvili yaku fiksuye sposterigach U razi nevelikih zsuviv z lt lt 1 promenevu shvidkist Vr viznachayut za nablizhenoyu formuloyu vr cz displaystyle v r cz de c shvidkist svitla U vipadku znachnogo zsuvu z gt 0 1 shvidkist ob yektiv staye porivnyanoyu zi shvidkistyu svitla j slid zastosovuvati relyativistsku formulu vr c 1 z 2 1 1 z 2 1 displaystyle v r c frac 1 z 2 1 1 z 2 1 Dlya galaktichnih ob yektiv promenevu shvidkist viznachayut shodo Sonyachnoyi sistemi Dlya cogo z obchislenoyi velichini virahovuyut ruh sposterigacha yakij dlya nazemnogo sposterigacha maye dvi skladovi ruh Zemli navkolo Soncya blizko 30 km s ta obertannya nashoyi planeti navkolo vlasnoyi osi shvidkist zalezhit vid shiroti sposterigacha Dlya pozagalaktichnih ob yektiv iz nevelikimi promenevimi shvidkostyami vrahovuyut takozh ruh Soncya v Galaktici blizko 300 km s u napryamku apeksa Zazvichaj promenevu shvidkist vimiryuyut v odinicyah shvidkosti zdebilshogo u kilometrah na sekundu Utim dlya harakteristiki deyakih ob yektiv yak ot kvazari chi daleki galaktiki yaki viddalyayutsya z relyativistskimi shvidkostyami chasto zastosovuyut bezrozmirnisni odinici chervonogo zsuvu Zastosuvannya v astronomiyiVariaciyi promenevoyi shvidkosti vnaslidok orbitalnogo ruhu dayut mozhlivist viznachati nayavnist u viddalenoyi zori nevidimih suputnikiv chi planet Viznachennya promenevoyi shvidkosti shiroko zastosovuyut dlya vivchennya budovi kosmichnih til i yihnih sistem Napriklad u sistemah podvijnih zir obertannya navkolo spilnogo centru mas sprichinyaye periodichni zmini promenevoyi shvidkosti v dekilka kilometriv na sekundu Vivchennya cih zmin nadaye zmogu viznachiti elementi orbit ta obchisliti vidnosni masi komponent Takim samim chinom mozhna viznachiti nayavnist u zori dosit masivnih planet Div takozhVlasnij ruhDzherelaPromeneva shvidkist Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 382 384 ISBN 966 613 263 X Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi