Чаго́р — село в Україні, в Чернівецькому районі Чернівецької області. Центр Чагорської сільської громади.
село Чагор | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Чернівецька область | ||
Район | Чернівецький район | ||
Громада | Чагорська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA73060590010055589 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1794 | ||
Населення | 8458 | ||
Площа | 2,74 км² | ||
Поштовий індекс | 60412 | ||
Телефонний код | +380 3734 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°14′28″ пн. ш. 25°59′13″ сх. д. / 48.24111° пн. ш. 25.98694° сх. д.Координати: 48°14′28″ пн. ш. 25°59′13″ сх. д. / 48.24111° пн. ш. 25.98694° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 186 м | ||
Місцева влада | |||
Карта | |||
Чагор | |||
Чагор | |||
Мапа | |||
Історія
Кодин – слов’янська колиска Чагра
В 70-х роках 20ст. за ініціативою археологічної експедиції Чернівецького державного університету проводились розкопки на території села (урочище Кодин). Археологи встановили, що слов'янське населення в урочичищі Кодин між селами Чагор і Остриця існувало протягом кількох століть (V—VII). Під час розкопок були знайдені цінні речі: кресало, залізна миска, гончарський посуд, кераміка та інше.
Козмин – історичне поселення XIV - XVIII ст.
Згідно з новітніми краєзнавчими дослідження, території сучасних населених пунктів Коровія, Чагор і Молодія входила до складу села (громади) Козмин, що існувало XIV - XVIII ст.
Перші історичні згадки про Козмин (Кузьмин) датуються 1334 роком і пов’язані із реєстром католицького чернечого Ордену братів менших (міноритів). Окремою організаційною структурою цього Ордену був вікаріат Русі (vicaria Russiae), до складу якого входило 13 месіонерських місій. Одна з них зафіксована у Кузьмині (Cusminen) – населеному пункті, розташованому між Снятином і Серетом, на Старому Берладському шляху. В латиномовних джерелах XIV століття Руссю, або ж королівство Русь (лат. Regnum Russiae), називали Галицьке князівство.
Наступна згадка про село Козмин зафіксована в грамоті воєводи Штефана Великого від 3 квітня 1488 року. Згідно з документом до складу володінь Путнянського монастиря перейшло і «питоме» (власне) село воєводи на ім’я «Козминул». Детальний межовий опис свідчить, що територія села (громади) Козмин розміщувалася між селами Кучур (Великий Кучурів), Чернівці і Луковиця. Територія загалом співпадає із зовнішніми межами поселень Коровія, Чагор і Молодія, що зафіксовані на мапах ХVIII-XIX століть.
Власне населений пункт під назвою Козмин розміщувався між нинішніми Чагром і Коровією, в районі урочища «Селеще», що позначене на давніх мапах над нижньою течією потоку Коровія. Через Козмин пролягав міжнародний торговий шлях, що відомий якСтарий Берладський шлях. У грамоті 1488 року він згадується як «велика дорога», що іде від Чернівців. Історичний шлях пролягав з Чернівців до річки Дереглуй і устя потоку Невільниця, що поблизу нинішньої автостради, однак далі він повертав в південно-західному напрямку до височини Діброва і села (Михайлівка) .
Чагор - самостійне поселення
Село Чагор під теперішнім ім’ям згадується з другої половини 18 ст. У документах зафіксованого, що 1774 року, в період приєднання Буковини до складу Австрійської імперії, у Чагрі і Молодії проживала загалом 172 сім’ї (близько 960 мешканців). На той час це були одні з більших населених пунктів краю. У Чернівцях 1774 року проживало 278 сімей, а в сусідній Коровії – 29.
В районі теперішнього села росли чагарники, на яких люди випасали худобу. Іноді заночовували тут же. Згодом з'явились перші помешкання, в яких поселились предки теперішніх жителів с. Чагор.
Землі теперішнього села належали митрополитові Чагірці, звідки і походить його назва. Хоч є й інші версії. Місцевість була горбиста, а пастухи, поганяючи худобу, що паслась в чагарниках, гукали «ча-ча-ча», а дійшовши до гори, підганяли худобу вигуками «гор-гор-гор». От і склалось «ча-гор», тобто назва села Чагор.
Після митрополита Чагірки землі перейшли до нового митрополита Нектарія Котярчука, який володів 350 га — 1/3 землі майбутнього колгоспу.
Національний склад села неоднорідний. Більшість українців, близько 20 % — румуни й молдовани. Проживало в селі чимало німців, поляків, євреїв. Пояснюється це процесом колонізації, що проводилась з кінця 18 ст. та особливо в І половині 19ст. Австро-Угорською імперією. Корінним населенням були українці, про що свідчать прізвища Ворощук, Лукащук, Боднарюк, Дубець, Савчук, Верезуб, Данілейко, Підойма та ін.
Село заселялось з двох кінців. З північного сходу, де тепер кут Руснаки, і з південного заходу, від головної дороги, що веде з Порубного на Чернівці. Ця частина носить назву Паржалівка. Спочатку заселення йшло вздовж дороги, що йде на село Молодію. Тут облаштовувались багатші верстви населення — німці, поляки, євреї, що мали свої корчми, магазини.
Третя частина села — Середина. Цей кут заселявся пізніше. Тут, як і на куті Руснаки, що на ярах та горбах, проживало бідніше населення. Кут Руснаки прилягав до лісу, що колись тут ріс. Скоріш за все, й заселення тут пройшло раніше в надії на порятунок в разі небезпеки.
Велика частина землі зосередилась в руках багатіїв. Так, поміщик Гакпер мав 150га землі, поміщик Придій, Ворщук — по 50 га, Ротар, Косташ — по 30 га, а попи — зверх 60 га.
Більшість селян були безземельними або малоземельними. Працювали наймитами у багатіїв, йшли на заробітки в Чернівці, виконуючи різну чорнову роботу.
В 1867 році почалося будівництво залізниці, що проходила з Чернівців через Чагор в Глибоку і Вадул Сірет, що позитивно вплинуло на економіку та характер життя в селі. З'явились робочі місця, зросла чисельність населення. До будівництва залізниці в селі було 67 хат, а в 1905 році — вже 163; у 1940 році їхня кількість зросла до 386 будинків. А згодом поодиноко почали з'являтись кам'яні будинки.
У 1884 році закінчили будівництво і освятили велику кам'яну церкву святого Дмитрія, яка існує і тепер. За часів австрійського панування це була німецька кірха, а в 1919 році вона стала православною румунською церквою.
Школа
Коли в село прийшов священик Олександр Берару, громада зібрала кошти на будівництво житла для нього. Берару був освіченою людиною і підняв питання про будівництво школи.
В 1890 році в невеликому будинку біля церкви була відкрита перша сільська двокласна школа. В одному класі навчались діти українців, а в другому — румунів. Навчання проводилось на рідній мові, але обов'язково в кожному класі вивчалась одна і друга мова. А з 11 до 13 години — уроки німецької мови.
Директором школи був П. Шкраба. Крім нього в школі працювало ще троє вчителів. Черкейз Михайло з дружиною та ще один вчитель-студент, що доїжджав з Чернівців. А священик викладав релігію. Будинок першої школи зберігся досі. Зразу біля школи розміщався будинок жандармерії, а тепер там контора магазину.
В 1906 році громада села вирішила побудувати нову школу. Нова школа повинна була бути в центрі села, на пагорбі. Порадившись, громада вирішила, що найкращим місцем для спорудження школи будуть землі Чорнея Іллі. За згодою господаря йому побудували хату в іншому місці, а на місці старої хати розпочалось будівництво школи.
Тут діти навчались з 6-річного віку та вчились 6 років. Класи були великі та світлі. Двері, вікна з круглими арками. На другий поверх вели великі кам'яні сходи. Спочатку діти навчались в одну зміну. В класі було по 30 і більше учнів. Дівчатка та хлопчики сиділи окремо в 2-х рядах. Навчання було безкоштовне. Якщо батьки хотіли продовжити навчання дітей, то віддавали їх в гімназії м. Чернівці і за навчання платили. Але це були поодинокі випадки.
Із збільшенням кількості населення навчання почало проводитись у дві зміни. І тільки в 1963 році до приміщення школи добудували ще 8 класів. Велика заслуга в цьому тодішнього директора школи, учителя історії Козловського Олега Йосиповича.
Тепер у школі навчаються 365 учнів (у 80-х роках було вдвоє більше) і працюють 40 вчителів. Це перша газифікована школа в районі. В квітні 2007 року за кошти сільського бюджету (близько 200 тисяч гривень) виготовлена і пройшла державну експертизу проектно-кошторисна документація на будівництво ЗОШ сучасного типу на 650 учнемісць, сільського стадіону, водозабору та очисних споруд.
Свято Першого дзвоника у Чагорській ЗОШ 3 вересня 2007 року, на якому відзначали 100-річчя даної школи, зівпало з початком будівельних робіт фундаменту нової ЗОШ.
Чагорська сільська рада
Чагорська сільська рада Чернівецької сільської волості була створена 5 липня 1940 року, а в листопаді того ж року с. Чагор увійшло до складу Чернівецького сільського району Чернівецької області. Першим головою села був обраний Підойма Тодор Якович, який працював на цій посаді з 1940 по 1958 рік з перервою в 4 роки, які припали на час війни.
В грудні 1961 року Чернівецький сільський район ліквідували, і с. Чагор увійшло до складу Глибоцького району з центром смт. Глибока.
Населення
Згідно з австрійським переписом 1890 року громада села Чагор нараховувала загалом 2070 мешканців. За віросповіданням 1974 осіб були православними, 45 осіб — католиками, у тому числі 11 осіб — греко-католиками, а ще 51 особа сповідувала юдаїзм.
За національним складом, що визначався на основі розмовної мови, Чагор був поліетнічною сільською громадою, у якій українці та румуни становили абсолютну більшість. Третю етнічну групу представляли євреї, які за розмовною мовою записували себе німцями.:
Етномовний склад населення села Чагор, 1890 р. | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Етноси | Число осіб | Відсоток | ||||||||||||
українці | 1070 | 51,69 | ||||||||||||
румуни | 916 | 44,25 | ||||||||||||
німці | 54 | 2,61 | ||||||||||||
поляки | 30 | 1,45 |
Етнонаціональний склад населення Чагра докорінно змінився в період румунського правління (1918-1940 рр.), коли нова влада вважала українців Буковини за румунів, які забули рідну (матірну) мову. Це знайшло своє відображення і в офіційному переписі населення 1930 року. Згідно з ним в Чагрі залишилося лише 2 українці
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
румуни | 2313 | 87,51 % |
німці | 147 | 5,56 % |
росіяни | 123 | 4,65 % |
цигани | 31 | 1,17 % |
поляки | 19 | 0,72 % |
євреї | 7 | 0,26 % |
українці | 2 | 0,08 % |
угорці | 1 | 0,04 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
румунська | 2279 | 86,23 % |
німецька | 150 | 5,68 % |
російська | 133 | 5,03 % |
польська | 26 | 0,98 % |
циганська | 23 | 0,87 % |
українська | 22 | 0,83 % |
вірменська | 6 | 0,23 % |
їдиш | 3 | 0,11 % |
угорська | 1 | 0,04 % |
Інфраструктура
По сусідству з будинком сільської ради — сільська амбулаторія. З приходом нового голови села відремонтовано й цю будівлю, проведено газ, є в приміщені тепла й холодна вода. Придбано нову машину швидкої допомоги. А обслуговують жителів села троє медпрацівників з вищою освітою та молодий персонал.
Нинішній настоятель церкви — Петро Блага. Біля церкви, знаходиться новозбудовний блок для проведення поминальних та благодійних обідів. Його споруджено за ініціативи старости церковної двадцятки — Василя Маги.
В центрі села, біля церкви знаходяться продуктовий магазин, магазин побутових речей, бар, перукарня, зал для бенкетів та ресторан.
Поруч розташовані філія зв'язку, телефонна станція на 850 номерів, працює ощадкаса.
Населенню надаються побутові послуги: можна почистити килими, вимити машину відремонтувати взуття. Є цех по виготовленню тротуарної плитки, воріт, криничних кілець. Місцем відпочинку та розваг стали новозбудовані бари-ресторани «XXI ст.», «Наталі», «Мрія», «Вікторія», «Орхідея», «Каштани», «Рута», «Венеція».
Поруч з сільською радою — Будинок творчості та дозвілля. Будівля нещодавно відремонтована та газифікована. Директор цього закладу Габор Віталій дбає, щоб працювали гуртки (їх 12) художньої самодіяльності, в яких бере участь як молодь села, так і старше покоління. Танцювальний колектив, яким керує Чорней Мирослав, знаний не тільки в області, а й за її межами. А чоловічий хор, який очолює Андоній Георгій Степанович побував у Києві, Очакові, Румунії та є лауреатом обласних і районних конкурсів.
При Будинку творчості працює музична школа — філія районної школи.
На другому поверсі Будинку творчості у трьох кімнатах розміщена сільська бібліотека, яка має на рахунку 25 тисяч книг. Свої запити може задовольнити читач різного віку та смаку. Завідує бібліотекою Габор Вероніка.
В селі функціонує дитяча дошкільна установа на 45 місць під керівництвом Дарій Поліни.
Однією з найкращих в районі є пожежна охорона Чагра. Команда складається з 5 вогнеборців, які в будь-яку хвилину готові прийти на допомогу людям.
Розміщене село за 29 км від райцентру. Щодо обласного центру, то тролейбусна зупинка м. Чернівці «Південно-Кільцева» знаходиться одразу біля околиці села.
Загальна площа Чагра — 1164, 6 га, сільські угіддя — 989,8 га, з них орної землі — 902, 2га; пасовищ та сіножатей — 44, 2 га, забудовані землі — 87,8 га. На 16,8 га земель запасу Чагорської сільської ради розміщена злітно-посадкова смуга Міжнародного аеропорту «Чернівці».
В селі Чагор — 44 вулиці, 11 провулків, 2 мікрорайони. За останні роки в селі побудовані понад 400 будинків, зараз в стадії будівництва близько 50.
Через центра села протікає річка Кізія, яка впадає в Дерелуй, що відокремлює територію Чагра від інших сусідніх сіл: Молодії Глибоцького району та Остриці Герцаївського району.
Транспорт
Розвинуте транспортне сполучення. Через село проходить магістральна залізниця, курсують приміські поїзди сполученням Чернівці—Вадул-Сірет—Сторожинець, а також маршрутне таксі.
Маршрут поїзда сполучає Чагор з райцентром — смт. Глибока.
До окраїни села доїжджають міські тролейбуси № 3 та № 6, а будівля тролейбусної диспетчерської знаходиться вже на землі Чагорської сільської ради.
Відомі вихідці з Чагра
- — (*17.03.1910, с. Чагор — р. см. невід.) — композитор.
- Бераріу (Berariu) Аурел — (*06.11.1879, с. Чагор — 21.05.1912, м. Чернівці) — румунський актор і режисер.
- — (*21.03.1870, с. Чагор — 12.11.1929, м. Чернівці) — румунський письменник, громадсько-культурний діяч. Доктор права.
- Котик Віорел Дмитрович — доктор політології, український дипломат, Тимчасовий Повірений у справах України в Румунії (2011—2012 рр.), дипломатичний радник першого класу.
- Грицку Вероніка Степанівна — кандидат географічних найук, доцент кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
- Грицку-Андрієш Юлія Петрівна — кандидат економічних наук, експерт чернівецької філії спільного технічного секретаріату спільної операційної програми Румунія-Україна-Республіка Молдова 2007—2013.
- Чорней Руслан — кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри математики Києво-Могилянської Академії.
- Ткачук Олександр Сергійович — український режисер, фотограф, співзасновник Всесвітнього дня вишиванки.
- Теслюк Георгій Михайлович (1979—2016) — лікар волонтер, учасник російсько-української війни
Примітки
- Масан О. М. Буковина як об’єкт міжнародних відносин з давніх часів до 1774 р. — С. 26
- Старий Берладський шлях, 2023.
- Werenka D. Topographie der Bukowina zur Zeit ihrer Erwerbung durch Oesterreich (1774-1785).— S. 50, 106-108
- Special Orts-Repertorien der im österreichischen Reichsrathe vertretenen Konigreiche und Lander. — Tth.13: Special-Orts-Repertorium der Bukowina. — Wien 1894. — S. 1.
- Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 22 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
- Микола Богайчук у книзі «Література і мистецтво Буковини в іменах»: Словник-довідник. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005. — с. 27-28. — .
- . Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 706 с.
- Квасецький А. Старий Берладський шлях: Краєзнавчі нариси з історії Буковини. — Чернівці : Місто, 2023. — 252 с.
- Масан О. М. Буковина як об’єкт міжнародних відносин з давніх часів до 1774 р. // Буковина в контексті міжнародних відносин (з давніх часів до середини XX ст.). — Чернівці: Рута, 2005. — С. 9-168.
- Werenka D. Topographie der Bukowina zur Zeit ihrer Erwerbung durch Oesterreich (1774-1785). — Czernowitz : Selbstverlag, 1895. — 272 S.
Посилання
- Погода в селі Чагор [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- офіційний сайт чагорської школи № 1 [ 11 січня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chago r selo v Ukrayini v Cherniveckomu rajoni Cherniveckoyi oblasti Centr Chagorskoyi silskoyi gromadi selo ChagorGerbKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Chagorska silska gromadaKod KATOTTG UA73060590010055589Osnovni daniZasnovane 1794Naselennya 8458Plosha 2 74 km Poshtovij indeks 60412Telefonnij kod 380 3734Geografichni daniGeografichni koordinati 48 14 28 pn sh 25 59 13 sh d 48 24111 pn sh 25 98694 sh d 48 24111 25 98694 Koordinati 48 14 28 pn sh 25 59 13 sh d 48 24111 pn sh 25 98694 sh d 48 24111 25 98694Serednya visota nad rivnem morya 186 mMisceva vladaKartaChagorChagorMapaIstoriyaKodin slov yanska koliska Chagra V 70 h rokah 20st za iniciativoyu arheologichnoyi ekspediciyi Cherniveckogo derzhavnogo universitetu provodilis rozkopki na teritoriyi sela urochishe Kodin Arheologi vstanovili sho slov yanske naselennya v urochichishi Kodin mizh selami Chagor i Ostricya isnuvalo protyagom kilkoh stolit V VII Pid chas rozkopok buli znajdeni cinni rechi kresalo zalizna miska goncharskij posud keramika ta inshe Kozmin istorichne poselennya XIV XVIII st Zgidno z novitnimi krayeznavchimi doslidzhennya teritoriyi suchasnih naselenih punktiv Koroviya Chagor i Molodiya vhodila do skladu sela gromadi Kozmin sho isnuvalo XIV XVIII st Pershi istorichni zgadki pro Kozmin Kuzmin datuyutsya 1334 rokom i pov yazani iz reyestrom katolickogo chernechogo Ordenu brativ menshih minoritiv Okremoyu organizacijnoyu strukturoyu cogo Ordenu buv vikariat Rusi vicaria Russiae do skladu yakogo vhodilo 13 mesionerskih misij Odna z nih zafiksovana u Kuzmini Cusminen naselenomu punkti roztashovanomu mizh Snyatinom i Seretom na Staromu Berladskomu shlyahu V latinomovnih dzherelah XIV stolittya Russyu abo zh korolivstvo Rus lat Regnum Russiae nazivali Galicke knyazivstvo Nastupna zgadka pro selo Kozmin zafiksovana v gramoti voyevodi Shtefana Velikogo vid 3 kvitnya 1488 roku Zgidno z dokumentom do skladu volodin Putnyanskogo monastirya perejshlo i pitome vlasne selo voyevodi na im ya Kozminul Detalnij mezhovij opis svidchit sho teritoriya sela gromadi Kozmin rozmishuvalasya mizh selami Kuchur Velikij Kuchuriv Chernivci i Lukovicya Teritoriya zagalom spivpadaye iz zovnishnimi mezhami poselen Koroviya Chagor i Molodiya sho zafiksovani na mapah HVIII XIX stolit Vlasne naselenij punkt pid nazvoyu Kozmin rozmishuvavsya mizh ninishnimi Chagrom i Koroviyeyu v rajoni urochisha Seleshe sho poznachene na davnih mapah nad nizhnoyu techiyeyu potoku Koroviya Cherez Kozmin prolyagav mizhnarodnij torgovij shlyah sho vidomij yakStarij Berladskij shlyah U gramoti 1488 roku vin zgaduyetsya yak velika doroga sho ide vid Chernivciv Istorichnij shlyah prolyagav z Chernivciv do richki Deregluj i ustya potoku Nevilnicya sho poblizu ninishnoyi avtostradi odnak dali vin povertav v pivdenno zahidnomu napryamku do visochini Dibrova i sela Mihajlivka Chagor samostijne poselennya Selo Chagor pid teperishnim im yam zgaduyetsya z drugoyi polovini 18 st U dokumentah zafiksovanogo sho 1774 roku v period priyednannya Bukovini do skladu Avstrijskoyi imperiyi u Chagri i Molodiyi prozhivala zagalom 172 sim yi blizko 960 meshkanciv Na toj chas ce buli odni z bilshih naselenih punktiv krayu U Chernivcyah 1774 roku prozhivalo 278 simej a v susidnij Koroviyi 29 V rajoni teperishnogo sela rosli chagarniki na yakih lyudi vipasali hudobu Inodi zanochovuvali tut zhe Zgodom z yavilis pershi pomeshkannya v yakih poselilis predki teperishnih zhiteliv s Chagor Zemli teperishnogo sela nalezhali mitropolitovi Chagirci zvidki i pohodit jogo nazva Hoch ye j inshi versiyi Miscevist bula gorbista a pastuhi poganyayuchi hudobu sho paslas v chagarnikah gukali cha cha cha a dijshovshi do gori pidganyali hudobu vigukami gor gor gor Ot i sklalos cha gor tobto nazva sela Chagor Pislya mitropolita Chagirki zemli perejshli do novogo mitropolita Nektariya Kotyarchuka yakij volodiv 350 ga 1 3 zemli majbutnogo kolgospu Nacionalnij sklad sela neodnoridnij Bilshist ukrayinciv blizko 20 rumuni j moldovani Prozhivalo v seli chimalo nimciv polyakiv yevreyiv Poyasnyuyetsya ce procesom kolonizaciyi sho provodilas z kincya 18 st ta osoblivo v I polovini 19st Avstro Ugorskoyu imperiyeyu Korinnim naselennyam buli ukrayinci pro sho svidchat prizvisha Voroshuk Lukashuk Bodnaryuk Dubec Savchuk Verezub Danilejko Pidojma ta in Selo zaselyalos z dvoh kinciv Z pivnichnogo shodu de teper kut Rusnaki i z pivdennogo zahodu vid golovnoyi dorogi sho vede z Porubnogo na Chernivci Cya chastina nosit nazvu Parzhalivka Spochatku zaselennya jshlo vzdovzh dorogi sho jde na selo Molodiyu Tut oblashtovuvalis bagatshi verstvi naselennya nimci polyaki yevreyi sho mali svoyi korchmi magazini Tretya chastina sela Seredina Cej kut zaselyavsya piznishe Tut yak i na kuti Rusnaki sho na yarah ta gorbah prozhivalo bidnishe naselennya Kut Rusnaki prilyagav do lisu sho kolis tut ris Skorish za vse j zaselennya tut projshlo ranishe v nadiyi na poryatunok v razi nebezpeki Velika chastina zemli zoseredilas v rukah bagatiyiv Tak pomishik Gakper mav 150ga zemli pomishik Pridij Vorshuk po 50 ga Rotar Kostash po 30 ga a popi zverh 60 ga Bilshist selyan buli bezzemelnimi abo malozemelnimi Pracyuvali najmitami u bagatiyiv jshli na zarobitki v Chernivci vikonuyuchi riznu chornovu robotu V 1867 roci pochalosya budivnictvo zaliznici sho prohodila z Chernivciv cherez Chagor v Gliboku i Vadul Siret sho pozitivno vplinulo na ekonomiku ta harakter zhittya v seli Z yavilis robochi miscya zrosla chiselnist naselennya Do budivnictva zaliznici v seli bulo 67 hat a v 1905 roci vzhe 163 u 1940 roci yihnya kilkist zrosla do 386 budinkiv A zgodom poodinoko pochali z yavlyatis kam yani budinki U 1884 roci zakinchili budivnictvo i osvyatili veliku kam yanu cerkvu svyatogo Dmitriya yaka isnuye i teper Za chasiv avstrijskogo panuvannya ce bula nimecka kirha a v 1919 roci vona stala pravoslavnoyu rumunskoyu cerkvoyu ShkolaKoli v selo prijshov svyashenik Oleksandr Beraru gromada zibrala koshti na budivnictvo zhitla dlya nogo Beraru buv osvichenoyu lyudinoyu i pidnyav pitannya pro budivnictvo shkoli V 1890 roci v nevelikomu budinku bilya cerkvi bula vidkrita persha silska dvoklasna shkola V odnomu klasi navchalis diti ukrayinciv a v drugomu rumuniv Navchannya provodilos na ridnij movi ale obov yazkovo v kozhnomu klasi vivchalas odna i druga mova A z 11 do 13 godini uroki nimeckoyi movi Direktorom shkoli buv P Shkraba Krim nogo v shkoli pracyuvalo she troye vchiteliv Cherkejz Mihajlo z druzhinoyu ta she odin vchitel student sho doyizhdzhav z Chernivciv A svyashenik vikladav religiyu Budinok pershoyi shkoli zberigsya dosi Zrazu bilya shkoli rozmishavsya budinok zhandarmeriyi a teper tam kontora magazinu V 1906 roci gromada sela virishila pobuduvati novu shkolu Nova shkola povinna bula buti v centri sela na pagorbi Poradivshis gromada virishila sho najkrashim miscem dlya sporudzhennya shkoli budut zemli Chorneya Illi Za zgodoyu gospodarya jomu pobuduvali hatu v inshomu misci a na misci staroyi hati rozpochalos budivnictvo shkoli Tut diti navchalis z 6 richnogo viku ta vchilis 6 rokiv Klasi buli veliki ta svitli Dveri vikna z kruglimi arkami Na drugij poverh veli veliki kam yani shodi Spochatku diti navchalis v odnu zminu V klasi bulo po 30 i bilshe uchniv Divchatka ta hlopchiki sidili okremo v 2 h ryadah Navchannya bulo bezkoshtovne Yaksho batki hotili prodovzhiti navchannya ditej to viddavali yih v gimnaziyi m Chernivci i za navchannya platili Ale ce buli poodinoki vipadki Iz zbilshennyam kilkosti naselennya navchannya pochalo provoditis u dvi zmini I tilki v 1963 roci do primishennya shkoli dobuduvali she 8 klasiv Velika zasluga v comu todishnogo direktora shkoli uchitelya istoriyi Kozlovskogo Olega Josipovicha Teper u shkoli navchayutsya 365 uchniv u 80 h rokah bulo vdvoye bilshe i pracyuyut 40 vchiteliv Ce persha gazifikovana shkola v rajoni V kvitni 2007 roku za koshti silskogo byudzhetu blizko 200 tisyach griven vigotovlena i projshla derzhavnu ekspertizu proektno koshtorisna dokumentaciya na budivnictvo ZOSh suchasnogo tipu na 650 uchnemisc silskogo stadionu vodozaboru ta ochisnih sporud Svyato Pershogo dzvonika u Chagorskij ZOSh 3 veresnya 2007 roku na yakomu vidznachali 100 richchya danoyi shkoli zivpalo z pochatkom budivelnih robit fundamentu novoyi ZOSh Chagorska silska radaChagorska silska rada Cherniveckoyi silskoyi volosti bula stvorena 5 lipnya 1940 roku a v listopadi togo zh roku s Chagor uvijshlo do skladu Cherniveckogo silskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Pershim golovoyu sela buv obranij Pidojma Todor Yakovich yakij pracyuvav na cij posadi z 1940 po 1958 rik z perervoyu v 4 roki yaki pripali na chas vijni V grudni 1961 roku Cherniveckij silskij rajon likviduvali i s Chagor uvijshlo do skladu Glibockogo rajonu z centrom smt Gliboka NaselennyaZgidno z avstrijskim perepisom 1890 roku gromada sela Chagor narahovuvala zagalom 2070 meshkanciv Za virospovidannyam 1974 osib buli pravoslavnimi 45 osib katolikami u tomu chisli 11 osib greko katolikami a she 51 osoba spoviduvala yudayizm Za nacionalnim skladom sho viznachavsya na osnovi rozmovnoyi movi Chagor buv polietnichnoyu silskoyu gromadoyu u yakij ukrayinci ta rumuni stanovili absolyutnu bilshist Tretyu etnichnu grupu predstavlyali yevreyi yaki za rozmovnoyu movoyu zapisuvali sebe nimcyami Etnomovnij sklad naselennya sela Chagor 1890 r Etnosi Chislo osib Vidsotokukrayinci 1070 51 69rumuni 916 44 25nimci 54 2 61polyaki 30 1 45 Etnonacionalnij sklad naselennya Chagra dokorinno zminivsya v period rumunskogo pravlinnya 1918 1940 rr koli nova vlada vvazhala ukrayinciv Bukovini za rumuniv yaki zabuli ridnu matirnu movu Ce znajshlo svoye vidobrazhennya i v oficijnomu perepisi naselennya 1930 roku Zgidno z nim v Chagri zalishilosya lishe 2 ukrayinci Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku u Rumuniyi Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokrumuni 2313 87 51 nimci 147 5 56 rosiyani 123 4 65 cigani 31 1 17 polyaki 19 0 72 yevreyi 7 0 26 ukrayinci 2 0 08 ugorci 1 0 04 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku Mova Kilkist osib Vidsotokrumunska 2279 86 23 nimecka 150 5 68 rosijska 133 5 03 polska 26 0 98 ciganska 23 0 87 ukrayinska 22 0 83 virmenska 6 0 23 yidish 3 0 11 ugorska 1 0 04 InfrastrukturaPo susidstvu z budinkom silskoyi radi silska ambulatoriya Z prihodom novogo golovi sela vidremontovano j cyu budivlyu provedeno gaz ye v primisheni tepla j holodna voda Pridbano novu mashinu shvidkoyi dopomogi A obslugovuyut zhiteliv sela troye medpracivnikiv z vishoyu osvitoyu ta molodij personal Ninishnij nastoyatel cerkvi Petro Blaga Bilya cerkvi znahoditsya novozbudovnij blok dlya provedennya pominalnih ta blagodijnih obidiv Jogo sporudzheno za iniciativi starosti cerkovnoyi dvadcyatki Vasilya Magi V centri sela bilya cerkvi znahodyatsya produktovij magazin magazin pobutovih rechej bar perukarnya zal dlya benketiv ta restoran Poruch roztashovani filiya zv yazku telefonna stanciya na 850 nomeriv pracyuye oshadkasa Naselennyu nadayutsya pobutovi poslugi mozhna pochistiti kilimi vimiti mashinu vidremontuvati vzuttya Ye ceh po vigotovlennyu trotuarnoyi plitki vorit krinichnih kilec Miscem vidpochinku ta rozvag stali novozbudovani bari restorani XXI st Natali Mriya Viktoriya Orhideya Kashtani Ruta Veneciya Poruch z silskoyu radoyu Budinok tvorchosti ta dozvillya Budivlya neshodavno vidremontovana ta gazifikovana Direktor cogo zakladu Gabor Vitalij dbaye shob pracyuvali gurtki yih 12 hudozhnoyi samodiyalnosti v yakih bere uchast yak molod sela tak i starshe pokolinnya Tancyuvalnij kolektiv yakim keruye Chornej Miroslav znanij ne tilki v oblasti a j za yiyi mezhami A cholovichij hor yakij ocholyuye Andonij Georgij Stepanovich pobuvav u Kiyevi Ochakovi Rumuniyi ta ye laureatom oblasnih i rajonnih konkursiv Pri Budinku tvorchosti pracyuye muzichna shkola filiya rajonnoyi shkoli Na drugomu poversi Budinku tvorchosti u troh kimnatah rozmishena silska biblioteka yaka maye na rahunku 25 tisyach knig Svoyi zapiti mozhe zadovolniti chitach riznogo viku ta smaku Zaviduye bibliotekoyu Gabor Veronika V seli funkcionuye dityacha doshkilna ustanova na 45 misc pid kerivnictvom Darij Polini Odniyeyu z najkrashih v rajoni ye pozhezhna ohorona Chagra Komanda skladayetsya z 5 vogneborciv yaki v bud yaku hvilinu gotovi prijti na dopomogu lyudyam Rozmishene selo za 29 km vid rajcentru Shodo oblasnogo centru to trolejbusna zupinka m Chernivci Pivdenno Kilceva znahoditsya odrazu bilya okolici sela Zagalna plosha Chagra 1164 6 ga silski ugiddya 989 8 ga z nih ornoyi zemli 902 2ga pasovish ta sinozhatej 44 2 ga zabudovani zemli 87 8 ga Na 16 8 ga zemel zapasu Chagorskoyi silskoyi radi rozmishena zlitno posadkova smuga Mizhnarodnogo aeroportu Chernivci V seli Chagor 44 vulici 11 provulkiv 2 mikrorajoni Za ostanni roki v seli pobudovani ponad 400 budinkiv zaraz v stadiyi budivnictva blizko 50 Cherez centra sela protikaye richka Kiziya yaka vpadaye v Dereluj sho vidokremlyuye teritoriyu Chagra vid inshih susidnih sil Molodiyi Glibockogo rajonu ta Ostrici Gercayivskogo rajonu TransportRozvinute transportne spoluchennya Cherez selo prohodit magistralna zaliznicya kursuyut primiski poyizdi spoluchennyam Chernivci Vadul Siret Storozhinec a takozh marshrutne taksi Marshrut poyizda spoluchaye Chagor z rajcentrom smt Gliboka Do okrayini sela doyizhdzhayut miski trolejbusi 3 ta 6 a budivlya trolejbusnoyi dispetcherskoyi znahoditsya vzhe na zemli Chagorskoyi silskoyi radi Vidomi vihidci z Chagra 17 03 1910 s Chagor r sm nevid kompozitor Berariu Berariu Aurel 06 11 1879 s Chagor 21 05 1912 m Chernivci rumunskij aktor i rezhiser 21 03 1870 s Chagor 12 11 1929 m Chernivci rumunskij pismennik gromadsko kulturnij diyach Doktor prava Kotik Viorel Dmitrovich doktor politologiyi ukrayinskij diplomat Timchasovij Povirenij u spravah Ukrayini v Rumuniyi 2011 2012 rr diplomatichnij radnik pershogo klasu Gricku Veronika Stepanivna kandidat geografichnih najuk docent kafedri ekonomichnoyi geografiyi ta ekologichnogo menedzhmentu Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Gricku Andriyesh Yuliya Petrivna kandidat ekonomichnih nauk ekspert cherniveckoyi filiyi spilnogo tehnichnogo sekretariatu spilnoyi operacijnoyi programi Rumuniya Ukrayina Respublika Moldova 2007 2013 Chornej Ruslan kandidat fiziko matematichnih nauk docent kafedri matematiki Kiyevo Mogilyanskoyi Akademiyi Tkachuk Oleksandr Sergijovich ukrayinskij rezhiser fotograf spivzasnovnik Vsesvitnogo dnya vishivanki Teslyuk Georgij Mihajlovich 1979 2016 likar volonter uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijniPrimitkiMasan O M Bukovina yak ob yekt mizhnarodnih vidnosin z davnih chasiv do 1774 r S 26 Starij Berladskij shlyah 2023 Werenka D Topographie der Bukowina zur Zeit ihrer Erwerbung durch Oesterreich 1774 1785 S 50 106 108 Special Orts Repertorien der im osterreichischen Reichsrathe vertretenen Konigreiche und Lander Tth 13 Special Orts Repertorium der Bukowina Wien 1894 S 1 Recensămantul general al populației Romaniei din 1930 Procitovano 22 zhovtnya 2018 rum fr Mikola Bogajchuk u knizi Literatura i mistectvo Bukovini v imenah Slovnik dovidnik Chernivci Vidavnichij dim Bukrek 2005 s 27 28 ISBN 966 8500 64 4 Arhiv originalu za 19 sichnya 2019 Procitovano 17 sichnya 2019 DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Chernivecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 706 s Kvaseckij A Starij Berladskij shlyah Krayeznavchi narisi z istoriyi Bukovini Chernivci Misto 2023 252 s Masan O M Bukovina yak ob yekt mizhnarodnih vidnosin z davnih chasiv do 1774 r Bukovina v konteksti mizhnarodnih vidnosin z davnih chasiv do seredini XX st Chernivci Ruta 2005 S 9 168 Werenka D Topographie der Bukowina zur Zeit ihrer Erwerbung durch Oesterreich 1774 1785 Czernowitz Selbstverlag 1895 272 S PosilannyaPogoda v seli Chagor 27 veresnya 2020 u Wayback Machine oficijnij sajt chagorskoyi shkoli 1 11 sichnya 2020 u Wayback Machine