«Карусель» (фр. La Ronde) — французький фільм 1950 року, поставлений режисером Максом Офюльсом за комедією «Хоровод» (Reigen), написаною Артуром Шніцлером у 1897 році.
Карусель | |
---|---|
фр. La Ronde | |
Жанр | драма / мелодрама |
Режисер | Макс Офюльс |
Продюсер | Ральф Бом Саша Гордін |
Сценарист | Жак Натансон, Макс Офюльс |
На основі | п'єси Артура Шніцлера Хоровод |
У головних ролях | Антон Волбрук Симона Синьйоре Серж Реджані |
Оператор | Крістіан Матра |
Композитор | |
Художник | Жан д'Обон |
Кінокомпанія | Films Sacha Gordine |
Дистриб'ютор | Netflix |
Тривалість | 95 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція |
Рік | 1950 |
Дата виходу | Франція: 27 вересня 1950 DVD-реліз: 16 жовтня 2003 |
Касові збори | 2 689 115 (переглядів у Франції) |
IMDb | ID 0042906 |
Рейтинг | IMDb: |
Сюжет
Дія фільму відбувається біля каруселі в центрі Відня на початку XX століття. Герої з'являються і зникають, переміщуючись під звуки музики з каруселі у спальні та інші місця, а потім знову повертаються на карусель. Оповідач відбирає комічні ситуації зваблювання і робить припущення відносно майбутніх пар. Сцени зваблювання починаються епізодом з повією (Симона Синьйоре).
Повія зазиває молодого військового (Серж Реджані), який спочатку опирається, але починає поводитися зовсім інакше, почувши, що для нього все буде безплатно. Вона відводить його під міст, а йдучи, він навіть не пропонує їй сигарету. На балу він спокушає покоївку, і ведучий гри пропонує їй перескочити вперед на два місяці: покоївка знаходить собі нове місце і там позбавляє цноти сина хазяїв, який незабаром винаймає квартиру для таємних зустрічей з одруженою жінкою. Після невеликої затримки карусель зупиняється, але потім запускається знову.
Увечері вона і її чоловік у ліжку розмовляють про жінок: він говорить про дівчат, з якими знався в молоді роки, а потім про одружених пані. Трохи пізніше він запрошує дівчину до приватного кабаре і пропонує їй постійно зустрічатися у затишному гніздечку, яке облаштує для неї, знявши напрокат. Вона запрошує у це гніздечко поета, скептика та оригінала, що базікає без угаву. У поета роман з акторкою, що грає головну роль у його п'єсі. Вона приймає у себе молодого графа (Жерар Філіп), друга своєї матері. На екрані з'являється оповідач з кіноплівкою і ножицями в руках. Він вирізає кілька кадрів, і дія поновлюється, щоб показати двох коханців в обіймах одне одного після сексу.
Граф мусить знову зустрітися з акторкою в той же вечір, але напивається і проводить ніч у ліжку з тією ж повією.
У ролях
Антон Волбрук | ···· | ведучий гри |
Симона Синьйоре | ···· | Леокадія, повія |
Серж Реджані | ···· | Франц, молодий військовий |
Сімона Сімон | ···· | Марі, покоївка |
···· | Альфред, незайманий | |
Даніель Дар'є | ···· | Емма, заміжня жінка |
···· | Шарль, чоловік | |
···· | Анна, дівчина | |
Жан-Луї Барро | ···· | Робер, поет |
Іза Міранда | ···· | Шарлотта, акторка |
Жерар Філіп | ···· | граф |
Визнання
Нагороди та номінації фільму «Карусель» | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
1950 | [en]Венеційський кінофестиваль | Золотий лев | Карусель | Номінація | |
Найкращий сценарій | Жак Натансон, Макс Офюльс | Перемога | |||
Найкращі декорації | Жан д'Обон | Перемога | |||
1952 | 24-та церемонія вручення нагороди «Оскар» | Найкращий сценарій | Жак Натансон, Макс Офюльс | Номінація | |
Найкраща робота художника-поставновника | Жан д'Обон | Номінація | |||
[en]BAFTA | Найкращий фільм | Карусель | Перемога |
Критика
Французький історик кіно Жак Лурселль схарактеризував «Карусель» «найкращим зразком офюльсівського бароко», до якого ніколи у французькому кіно «не було таких літературних діалогів […], актори не працювали в такій фамільярній і відстороненій манері (особливо Жерар Філіп) і настільки абстрактна схема не мала такого успіху у масового глядача».
Додаткові факти
- У 1952 році цензори штату Нью-Йорк відмовилися видати ліцензію на демонстрацію фільму, мотивуючи це тим, що він є «аморальним» і може «підірвати суспільну мораль». Апеляційний суд штату Нью-Йорк, підтримав рішення комісії з цензури, зробивши висновок, що стрічка «експлуатує основні інстинкти людини» і надає «чудове підґрунтя для розвитку чуттєвості, аморальності та сексуальної розбещеності». Рішенням Верховного суду США від 18 січня 1954 року постанови нижчих судів були переглянуті й фільм було допущено до прокату.
- Наприкінці 1980-х років було знайдено оригінальну копію фільму тривалістю 110 хвилин, показану публіці лише один раз у червні 1950 року. Клод Бейлі в журналі «L'Avant-Scène» писав, що «Офюльсу довелося обчикрижити стрічку, вирізавши або пом'якшивши деякі ключові сцени». Ця копія вийшла в кінотеатральний прокат у 1989 році.
- У 1964 році Роже Вадим зняв римейк фільму, який на думку Жак Лурселля «краще за все забути назавжди».
Примітки
- La Ronde (DVD) на AlloCiné
- La Ronde des heures (1950) на JPBox-Office
- Нагороди та номінації фільму «Карусель» на сайті IMDb
- Жак Лурселль, 2009.
- Дон Б. Соува. Карусель/La ronde // 125 запрещенных фильмов: Цензурная история мирового кинематографа. — Екатеринбург : Ультра. Культура, 2008. — С. 165-167. — .(рос.)
Література
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 889—892. — 3000 прим. — .(рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karusel znachennya Karusel fr La Ronde francuzkij film 1950 roku postavlenij rezhiserom Maksom Ofyulsom za komediyeyu Horovod Reigen napisanoyu Arturom Shniclerom u 1897 roci Karuselfr La RondeZhanrdrama melodramaRezhiserMaks OfyulsProdyuserRalf Bom Sasha GordinScenaristZhak Natanson Maks OfyulsNa osnovip yesi Artura Shniclera HorovodU golovnih rolyahAnton Volbruk Simona Sinjore Serzh RedzhaniOperatorKristian MatraKompozitorHudozhnikZhan d ObonKinokompaniyaFilms Sacha GordineDistrib yutorNetflixTrivalist95 hv MovafrancuzkaKrayina FranciyaRik1950Data vihodu Franciya 27 veresnya 1950 DVD reliz 16 zhovtnya 2003Kasovi zbori2 689 115 pereglyadiv u Franciyi IMDbID 0042906RejtingIMDb SyuzhetDiya filmu vidbuvayetsya bilya karuseli v centri Vidnya na pochatku XX stolittya Geroyi z yavlyayutsya i znikayut peremishuyuchis pid zvuki muziki z karuseli u spalni ta inshi miscya a potim znovu povertayutsya na karusel Opovidach vidbiraye komichni situaciyi zvablyuvannya i robit pripushennya vidnosno majbutnih par Sceni zvablyuvannya pochinayutsya epizodom z poviyeyu Simona Sinjore Poviya zazivaye molodogo vijskovogo Serzh Redzhani yakij spochatku opirayetsya ale pochinaye povoditisya zovsim inakshe pochuvshi sho dlya nogo vse bude bezplatno Vona vidvodit jogo pid mist a jduchi vin navit ne proponuye yij sigaretu Na balu vin spokushaye pokoyivku i veduchij gri proponuye yij pereskochiti vpered na dva misyaci pokoyivka znahodit sobi nove misce i tam pozbavlyaye cnoti sina hazyayiv yakij nezabarom vinajmaye kvartiru dlya tayemnih zustrichej z odruzhenoyu zhinkoyu Pislya nevelikoyi zatrimki karusel zupinyayetsya ale potim zapuskayetsya znovu Uvecheri vona i yiyi cholovik u lizhku rozmovlyayut pro zhinok vin govorit pro divchat z yakimi znavsya v molodi roki a potim pro odruzhenih pani Trohi piznishe vin zaproshuye divchinu do privatnogo kabare i proponuye yij postijno zustrichatisya u zatishnomu gnizdechku yake oblashtuye dlya neyi znyavshi naprokat Vona zaproshuye u ce gnizdechko poeta skeptika ta originala sho bazikaye bez ugavu U poeta roman z aktorkoyu sho graye golovnu rol u jogo p yesi Vona prijmaye u sebe molodogo grafa Zherar Filip druga svoyeyi materi Na ekrani z yavlyayetsya opovidach z kinoplivkoyu i nozhicyami v rukah Vin virizaye kilka kadriv i diya ponovlyuyetsya shob pokazati dvoh kohanciv v obijmah odne odnogo pislya seksu Graf musit znovu zustritisya z aktorkoyu v toj zhe vechir ale napivayetsya i provodit nich u lizhku z tiyeyu zh poviyeyu U rolyahAnton Volbruk veduchij griSimona Sinjore Leokadiya poviyaSerzh Redzhani Franc molodij vijskovijSimona Simon Mari pokoyivka Alfred nezajmanijDaniel Dar ye Emma zamizhnya zhinka Sharl cholovik Anna divchinaZhan Luyi Barro Rober poetIza Miranda Sharlotta aktorkaZherar Filip grafViznannyaNagorodi ta nominaciyi filmu Karusel Rik Kinofestival kinopremiya Kategoriya nagoroda Nominant Rezultat1950 en Venecijskij kinofestival Zolotij lev Karusel NominaciyaNajkrashij scenarij Zhak Natanson Maks Ofyuls PeremogaNajkrashi dekoraciyi Zhan d Obon Peremoga1952 24 ta ceremoniya vruchennya nagorodi Oskar Najkrashij scenarij Zhak Natanson Maks Ofyuls NominaciyaNajkrasha robota hudozhnika postavnovnika Zhan d Obon Nominaciya en BAFTA Najkrashij film Karusel PeremogaKritikaFrancuzkij istorik kino Zhak Lursell sharakterizuvav Karusel najkrashim zrazkom ofyulsivskogo baroko do yakogo nikoli u francuzkomu kino ne bulo takih literaturnih dialogiv aktori ne pracyuvali v takij familyarnij i vidstoronenij maneri osoblivo Zherar Filip i nastilki abstraktna shema ne mala takogo uspihu u masovogo glyadacha Dodatkovi faktiU 1952 roci cenzori shtatu Nyu Jork vidmovilisya vidati licenziyu na demonstraciyu filmu motivuyuchi ce tim sho vin ye amoralnim i mozhe pidirvati suspilnu moral Apelyacijnij sud shtatu Nyu Jork pidtrimav rishennya komisiyi z cenzuri zrobivshi visnovok sho strichka ekspluatuye osnovni instinkti lyudini i nadaye chudove pidgruntya dlya rozvitku chuttyevosti amoralnosti ta seksualnoyi rozbeshenosti Rishennyam Verhovnogo sudu SShA vid 18 sichnya 1954 roku postanovi nizhchih sudiv buli pereglyanuti j film bulo dopusheno do prokatu Naprikinci 1980 h rokiv bulo znajdeno originalnu kopiyu filmu trivalistyu 110 hvilin pokazanu publici lishe odin raz u chervni 1950 roku Klod Bejli v zhurnali L Avant Scene pisav sho Ofyulsu dovelosya obchikrizhiti strichku virizavshi abo pom yakshivshi deyaki klyuchovi sceni Cya kopiya vijshla v kinoteatralnij prokat u 1989 roci U 1964 roci Rozhe Vadim znyav rimejk filmu yakij na dumku Zhak Lursellya krashe za vse zabuti nazavzhdi PrimitkiLa Ronde DVD na AlloCine La Ronde des heures 1950 na JPBox Office Nagorodi ta nominaciyi filmu Karusel na sajti IMDb Zhak Lursell 2009 Don B Souva Karusel La ronde 125 zapreshennyh filmov Cenzurnaya istoriya mirovogo kinematografa Ekaterinburg Ultra Kultura 2008 S 165 167 ISBN 978 5 9681 0121 1 ros LiteraturaLursell Zhak Avtorskaya enciklopediya filmov SPb Rosebud Publishing 2009 T 1 S 889 892 3000 prim ISBN 978 5 904175 02 3 ros PosilannyaKarusel na sajti IMDb angl stanom na 13 02 2016 Karusel na sajti AlloCine fr stanom na 13 02 2016 Karusel na sajti AllMovie angl