Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Хоми́ч Кузьмі́нський (народився 30 серпня 1884, Тульчин, Вінницька область — † 27 квітня 1975, Торонто) — генерал-хорунжий армії УНР.
| Олександр Кузьмінський | |
|---|---|
 Генерал-хорунжий | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 30 серпня 1884 Тульчин |
| Смерть | 27 квітня 1975 (90 років) Торонто,  Канада |
| Alma Mater | Одеське військове училище |
| Військова служба | |
| Приналежність |  УНР |
| Рід військ | розвідка |
| Командування | |
| Розвідочна управа Генерального штабу Збройних Сил УНР | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Біографія
Народився 30 серпня 1884 року в Тульчині Подільської губернії в міщанській родині. Закінчив .
В Російській армії
У 1908 закінчив Одеське піхотне юнкерське училище. У складі 75-го піхотного Севастопольського полку (Гайсин) брав участь у Першій світовій війні в чині підпоручика. У 1917 році закінчив один курс Військової академії Генерального штабу. Останнє звання у російській армії — капітан.
На службі Україні
З 4 грудня 1917 року — начальник штабу 64-ї Української дивізії. З 2 квітня 1918 року переведений до резерву старшин Генерального штабу військ Центральної Ради.
З 20 квітня 1918 року — молодший ад'ютант штабу 2-го Подільського корпусу Армії УНР. З 30 травня 1918 р. — обер-старшина для доручень штабу Сердюцької дивізії Армії Української держави. 16 грудня 1918 року займає посаду штаб-старшини оперативного відділу штабу військ Директорії. 30 липня 1919 року стає помічником начальника оперативного відділу штабу Дієвої армії УНР.
З кінця 1919 року по серпень 1920 року очолював Розвідочну управу Генерального штабу Збройних Сил УНР. З 4 серпня 1920 року — булавний старшина 3-го генерал-квартирмейстерства Генерального штабу УНР.
Керівник розвідки
З 1921 року очолив розвідувальний відділ Головного Повстанського Штабу Державного Центру УНР в екзилі. В умовах еміграції розвідувальна діяльність була спрямована передусім на здобування різно планової інформації про дислоковані в Україні сили Червоної армії, органи державної безпеки УСРР, стан охорони державного кордону, політичну й економічну ситуацію в країні. Відбувалося вивчення території України як майбутнього театру збройного повстання. Розвідувальна секція вела агентурну роботу, здійснювала добір і навчала розвідувальні кадри, а також готувала документи для легальної роботи в УСРР. Крім цього, вона була своєрідним інформаційно-аналітичним центром, який обробляв одержану різними каналами інформацію. Внаслідок поступового зростання досвіду розвідувальної роботи було підготовлено «Проект організації розвідки на терені України», спрямований передусім на уніфікацію та вдосконалення організаційної структури розвідапарату повстанського руху в Україні. Поряд з цим у ньому віддзеркалювалися тогочасні погляди на завдання, форми і методи розвідки, призначеної для оперативного забезпечення бойових дій.
Під час підготовки до Другого Зимового походу розвідка мала об'єктивну інформацію про концентрацію військових частин Червоної армії в прикордонних районах з Польщею, про спад повстанського руху в УСРР та інші відомості, які не завжди збігалися з тими даними, котрі приносили зв'язкові Штабу. На цьому ґрунті у Олександра Кузьмінського склалися напружені відносини з керівником Партизанського Повстанського Штабу Юрієм Тютюнником. Зрештою, спільні прорахунки розвідки, контррозвідки, Штабу і особисто його керівника стали причинами поразки Другого Зимового походу і загалом національно- визвольних змагань на цьому етапі. Крім того, не вдалося налагодити достатньо ефективну роботу Закордонного (розвідувального) відділу, який діяв у складі Департаменту політичної інформації МВС Державного Центру УНР в екзилі
З кінця 1921 року — головноуповноважений Українського центрального комітету у Галичині.
У 1939 році виїхав до Австрії. У 1951 році емігрував до Канади. Помер у Торонто у 1975 році.
Родина
Син генерала Олександра Кузьмінського — Олександр Олександрович Кузьмінський, скінчив гімназію у Львові, учився в університеті, був командиром батареї у бою під Бродами (його командиром був майор Микола Палієнко). 3 під Бродів йому вдалося пробитися. Вступив в УПА і в її лавах у 1947 р. загинув, оточений комуністами в Західніх Карпатах. Він і його побратими висадили себе в повітря, щоб не дістатися живими до рук ворога.
Примітки
- Ларіон Липовецький. Надя Ковальчук // Дороговказ: орган вояцької думки і чину. — Торонто, 1966. — Березень — квітень. — Ч. 10 (29). — С. 12 — 13.
Джерела
Література
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuzminskij Oleksa ndr Homi ch Kuzmi nskij narodivsya 30 serpnya 1884 18840830 Tulchin Vinnicka oblast 27 kvitnya 1975 Toronto general horunzhij armiyi UNR Oleksandr Kuzminskij General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya30 serpnya 1884 1884 08 30 TulchinSmert27 kvitnya 1975 1975 04 27 90 rokiv Toronto KanadaAlma MaterOdeske vijskove uchilisheVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRRid vijskrozvidkaKomanduvannyaRozvidochna uprava Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil UNRNagorodi ta vidznaki Voyennij hrest UNR BiografiyaNarodivsya 30 serpnya 1884 roku v Tulchini Podilskoyi guberniyi v mishanskij rodini Zakinchiv V Rosijskij armiyi U 1908 zakinchiv Odeske pihotne yunkerske uchilishe U skladi 75 go pihotnogo Sevastopolskogo polku Gajsin brav uchast u Pershij svitovij vijni v chini pidporuchika U 1917 roci zakinchiv odin kurs Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Ostannye zvannya u rosijskij armiyi kapitan Na sluzhbi Ukrayini Z 4 grudnya 1917 roku nachalnik shtabu 64 yi Ukrayinskoyi diviziyi Z 2 kvitnya 1918 roku perevedenij do rezervu starshin Generalnogo shtabu vijsk Centralnoyi Radi Z 20 kvitnya 1918 roku molodshij ad yutant shtabu 2 go Podilskogo korpusu Armiyi UNR Z 30 travnya 1918 r ober starshina dlya doruchen shtabu Serdyuckoyi diviziyi Armiyi Ukrayinskoyi derzhavi 16 grudnya 1918 roku zajmaye posadu shtab starshini operativnogo viddilu shtabu vijsk Direktoriyi 30 lipnya 1919 roku staye pomichnikom nachalnika operativnogo viddilu shtabu Diyevoyi armiyi UNR Z kincya 1919 roku po serpen 1920 roku ocholyuvav Rozvidochnu upravu Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil UNR Z 4 serpnya 1920 roku bulavnij starshina 3 go general kvartirmejsterstva Generalnogo shtabu UNR Kerivnik rozvidki Z 1921 roku ocholiv rozviduvalnij viddil Golovnogo Povstanskogo Shtabu Derzhavnogo Centru UNR v ekzili V umovah emigraciyi rozviduvalna diyalnist bula spryamovana peredusim na zdobuvannya rizno planovoyi informaciyi pro dislokovani v Ukrayini sili Chervonoyi armiyi organi derzhavnoyi bezpeki USRR stan ohoroni derzhavnogo kordonu politichnu j ekonomichnu situaciyu v krayini Vidbuvalosya vivchennya teritoriyi Ukrayini yak majbutnogo teatru zbrojnogo povstannya Rozviduvalna sekciya vela agenturnu robotu zdijsnyuvala dobir i navchala rozviduvalni kadri a takozh gotuvala dokumenti dlya legalnoyi roboti v USRR Krim cogo vona bula svoyeridnim informacijno analitichnim centrom yakij obroblyav oderzhanu riznimi kanalami informaciyu Vnaslidok postupovogo zrostannya dosvidu rozviduvalnoyi roboti bulo pidgotovleno Proekt organizaciyi rozvidki na tereni Ukrayini spryamovanij peredusim na unifikaciyu ta vdoskonalennya organizacijnoyi strukturi rozvidaparatu povstanskogo ruhu v Ukrayini Poryad z cim u nomu viddzerkalyuvalisya togochasni poglyadi na zavdannya formi i metodi rozvidki priznachenoyi dlya operativnogo zabezpechennya bojovih dij Pid chas pidgotovki do Drugogo Zimovogo pohodu rozvidka mala ob yektivnu informaciyu pro koncentraciyu vijskovih chastin Chervonoyi armiyi v prikordonnih rajonah z Polsheyu pro spad povstanskogo ruhu v USRR ta inshi vidomosti yaki ne zavzhdi zbigalisya z timi danimi kotri prinosili zv yazkovi Shtabu Na comu grunti u Oleksandra Kuzminskogo sklalisya napruzheni vidnosini z kerivnikom Partizanskogo Povstanskogo Shtabu Yuriyem Tyutyunnikom Zreshtoyu spilni prorahunki rozvidki kontrrozvidki Shtabu i osobisto jogo kerivnika stali prichinami porazki Drugogo Zimovogo pohodu i zagalom nacionalno vizvolnih zmagan na comu etapi Krim togo ne vdalosya nalagoditi dostatno efektivnu robotu Zakordonnogo rozviduvalnogo viddilu yakij diyav u skladi Departamentu politichnoyi informaciyi MVS Derzhavnogo Centru UNR v ekzili Z kincya 1921 roku golovnoupovnovazhenij Ukrayinskogo centralnogo komitetu u Galichini U 1939 roci viyihav do Avstriyi U 1951 roci emigruvav do Kanadi Pomer u Toronto u 1975 roci RodinaSin generala Oleksandra Kuzminskogo Oleksandr Oleksandrovich Kuzminskij skinchiv gimnaziyu u Lvovi uchivsya v universiteti buv komandirom batareyi u boyu pid Brodami jogo komandirom buv major Mikola Paliyenko 3 pid Brodiv jomu vdalosya probitisya Vstupiv v UPA i v yiyi lavah u 1947 r zaginuv otochenij komunistami v Zahidnih Karpatah Vin i jogo pobratimi visadili sebe v povitrya shob ne distatisya zhivimi do ruk voroga PrimitkiLarion Lipoveckij Nadya Kovalchuk Dorogovkaz organ voyackoyi dumki i chinu Toronto 1966 Berezen kviten Ch 10 29 S 12 13 DzherelaLiteraturaVolodimir SidakCe nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi