Хупекче

Хупекче́ або Пізнє Пекче (кор. 후백제, 後百濟, 892—936) — одна з трьох пізніх корейських держав, разом з Тхебон і Сілла.

Хупекче
Дата створення / заснування	892
Романізація Макк'юна — Райшауера	Hu-paekche
Нова латинізація	Hu-baekje
Столиця	Чонджу
Замінений на	Корьо
На заміну	Об'єднане Сілла
Мова комунікації	корейська
Час/дата припинення існування	936
Офіційна релігія	^d і шаманізм

Історія Хупекче відома в основному за історичними документами «Самгук Юса» і «Самгук Сагі».

Історія

Засновником Пізнього Пекче був . У «Самгук Юса» зафіксовані перекази, що відзначають чудесне народження і незвичайну юність майбутнього правителя Хупекче: його мати завагітніла від великого земляного хробака, коли той у вигляді чоловіка у ліловому одязі приходив до неї ночами. Одного разу в дитинстві Кьонхвона нагодувала своїм молоком тигриця, коли той лежав під деревом. В юності він проявив себе як видатний воїн.

Поява в життєписі засновника держави або видатної людини міфів або легенд про чудесне народження і здібності, що проявилися у ранні роки — поширене явище для стародавньої Кореї, яке вказує на позитивний характер персонажа.

Перебуваючи на військовій службі на південно-заході Сілла, коли в країні почали одне за іншим спалахувати селянські повстання, Кьонхвон зібрав близько 5000 чоловік і в 892 році захопив місто Мучжін-чжу (нинішнє місто Кванджу провінції Чолла-Намдо), оголосивши себе королем. У 900 році він переніс столицю північніше, у місто Вансан-чжу (нинішнє місто Чонджу) і дав своїй державі назву «Пізнє Пекче» — Хупекче. У тому ж році були сформовані центральні органи влади.

Хупекче підтримувало достатньо мирні відносини з північними територіями — з Китаєм, в якому до 907 року була зруйнована держава Тан і почалася так звана , що тривала до 959 року, і з новим Когурьо. Але з Сілла відносини були напружені. Пекче споряджало військові експедиції до кордонів Сілла, а в 927 році Кьонхвон особисто очолив похід на столицю Сілла . Тоді був захоплений володар (924—927). Однак Кьонхвону не вдалося підкорити Сілла, і він звів на престол лояльного до Пізнього Пекче короля (927—935). Кьонхвон вивів свої війська з Сілла. Можливо, це сталося тому, що засновник нової держави Корьо — Ван Гон, незадоволений територіальними амбіціями Пізнього Пекче, особисто повів 5000-не військо на столицю Сілла і пішов на бій з військами Хупекче.

Активні бойові дії між Хупекче і Корьо знову почали розгортатися в 934 році. Тоді Корьо захопило у Пекче 10 фортець. У цей час в Пізньому Пекче при дворі почалася боротьба за престолонаслідування, яка підривала підвалини центральної влади. Сам Кьонхвон, що мав 10 синів, хотів звести на престол четвертого сина — Кимгана. Проте старший син Сінгом не погодився з рішенням батька. У 935 році він заточив Кьонхвона в монастир Кинсанса, вбив молодшого брата і сам захопив владу. Сінгом вирішив боротися з військами Корьо, в той час як Кьонхвон і його сини хотіли підкоритися новому могутньому Корьо.

В 935 році Кьонхвону вдалося втекти до Корьо і очолити похід проти Хупекче. Згідно з «Самгук Юса» разом з загонами Ван Гона армія Кьонхвона налічувала 100 000 чоловік. В 936 році війська Корьо на чолі з Кьонхвоном і Ван Гоном в битві біля містечка Сонсан (сьогодні це частина міста в провінції Кьонсан-Пукто) здолали Сінгома. Таким чином в 936 році Хупекче остаточно було завойоване. Битва при Сонсані закінчила епоху пізніх трьох королівств.

Джерела

• С. О. Курбанов. История Кореи. С древности до начала XXI века. — Москва : Издательство Санкт-Петербургского университета, 2009. — 680 с. — .