Халатов Віктор Михайлович

Віктор Михайлович Халатов (справжнє прізвище Поросьонков; рос. Виктор Михайлович Поросёнков; 25 лютого 1901, Порхов, Псковська губернія, Російська імперія — 13 лютого 1969, Київ, УРСР, СРСР) — радянський актор театру та кіно. Народний артист Чечено-Інгуської АРСР (1944). Народний артист Української РСР (1947).

Віктор Михайлович Халатов
Ім'я при народженні	рос. Виктор Михайлович Поросёнков
Народився	25 лютого 1901(1901-02-25) Порхов, Псковська губернія, Російська імперія
Помер	13 лютого 1969(1969-02-13) (67 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	актор
Батьки	Халатова Марія Миронівна і
IMDb	nm0451056
Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Халатов.

Біографія

Народився 25 лютого 1901 році у місті Порхові в акторській родині.

З 1917 року працював у театрах Саратова, Миколаєва, Костроми, Мінська, Архангельська, Свердловська, Ульяновська.

З 1929 року працював у театрах Дніпропетровська (Дніпропетровський російський театр, 1929—1932), Одеси (Одеський російський драматичний театр, 1930—1935), Сімферополя (Кримський державний драматичний театр ім. М. Горького ), в 1936—1969 роках — у Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки.

Могила Віктора Халатова

Помер 13 лютого 1969 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Фільмографія

• «Щорс» (1939, немає в титрах)
• «Нескорені» (1945, німецький комендант)
• «Подвиг розвідника» (1947, Фрідріх Поммер)
• «Блакитні дороги» (1947)
• «Третій удар» (1948, епізод)
• (1955, Пупиркін)
• «Одного чудового дня» (1955, Воропай)
• «Щасливчик» (1956, т/ф)
• «Багаття безсмертя» (1956, Перкальо)
• «Головний проспект» (1956, епізод)
• «Мораль пані Дульської» (1957, Дульський)
• (1957, епізод)
• (1957)
• «Штепсель одружує Тарапуньку» (1957, Брилліантов)
• «Прапори на баштах» (1957, Блюм)
• «Киянка». фільм 3 «Спадкоємці» (1960, старий рибалка)
• «Артист із Коханівки» (1961, епізод)
• «Роки дівочі» (1961, епізод)
• «Зелена гілка травня» (1961)
• «Королева бензоколонки» (1962, продавець)
• «Люди не все знають» (1963, староста)
• «Зірка балету» (1964, черговий аеропорту)
• «Немає невідомих солдатів» (1965, Ісаак Маркович, аптекар)
• «Місяць травень» (1965, працівник РАГСу)
• «Тиха Одеса» (1967, епізод)
• «Золотий годинник» (1968, Рудольф Карлович) та ін.

Озвучування:

• «Казка про місячне світло» (1968, мультфільм; читає текст)

Література

• Віктор Халатов. Збірка статей, нарисів і спогадів. К., 1973;
• Митці України. К., 1992. — С.610;
• Мистецтво України. Біографічний довідник. К., 1997. — С.612;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.1447.

Посилання

• https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/4578/works/ [ 30 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Халатов Віктор Михайлович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.