Київ-6 — український тролейбус, що випускався з 1968 по 1973 роки Київським заводом електротранспорту, за час виробництва випущено понад 300 екземплярів цього тролейбуса. Примітно, що «Київ-6» був крупнішим за своїх попередників «Київ-4» і «Київ-2». У цьому тролейбусі було застосовано декілька технічних новацій, наприклад деякі тролейбуси експериментально обладнувався тиристорно-імпульсною системою керування.
Київ-6 | |
---|---|
Київ-6 | |
Виробництво | |
Підприємство-виробник | Київський завод електротранспорту |
Проєкт, р | 1965 |
Випускався, рр | 1968—1973 |
Екземпляри | 336 |
Розміри | |
Довжина | 11570 мм |
Ширина | 2600 мм |
Висота | 3325 мм |
Маса без пасажирів | 10,000 т |
Максимальна швидкість | 65 км/год |
Місткість | |
Місць для сидіння | 41 |
Нормальна місткість (5 чоловік/м²) | 120 |
Повна місткість (8 чоловік/м²) | 120 |
Двигун | |
Назва двигуна | ДК-207Г1 виробництва заводу «Динамо» (Москва) |
Керування | автоматична реостатно-контакторна тиристорно-імпульсна на Київ-6Т (експериментальні, з ТІСУ серійно не випускались) |
Потужність | 110 кВт |
Робоча напруга | 550 Вольт |
Цей тролейбус був тридверним, і не просто тридверним, а першим серійним тридверним тролейбусом у Радянському Союзі (до нього був ще один, ЗіУ-5, що був тридверним, однак він був випущеним у одиничному екземплярі на початку 1960-х, і, ймовірно працював у Саратові).
Також на противагу своїм попередникам, «Київ-6» вийшов набагато якіснішим та вдалішим, тому ці моделі служили значно довше, аніж «Київ-2» та «Київ-4».
Історія
Київський завод електротранспорту ще наприкінці 1950-х років за кресленнями СВАРЗу будував тролейбуси МТБЕС, що працювали у декількох містах УРСР, однак пізніше керівництво заводу вирішило розробити власну модель, при чому принципово нову. Спершу у 1960 році побудовано експериментальний «Київ-1», однак через завеликий передній звис він у серію не пішов. Пізніше на базі МТБЕСу було розроблено тролейбус моделі «Київ-2», середньої місткості з рамною основою та клепаним кузовом. Київ-2 випускався до 1964 року, і на конвеєрі його змінила модернізована модель «Київ-4» зі зварним кузовом, та лобовим склом з 2 частинок (у «Київ-2» їх було 4, як на МТБЕС). Однак усі ці машини були невеликих розмірів (10,33 м) і мали середню місткість і до того ж дуже посередню якість, тому ще у 1965 році на заводі почалася розробка принципово нової моделі тролейбуса. Київ-6 отримав велику площу скління, кращий та просторіший салон, і міг уміщувати близько 120 пасажирів (що було ледь не вдвічі більше аніж могли вмістити його попередники), тобто суттєві переваги над «Київ-4» він мав.
У результаті, через рік, у 1966 році був побудований перший дослідний зразок, який дістав назву «Київ-6». Машина мала тридверний кузов, як виявилося, К-6 став першим серійним тролейбусом у СРСР з тридверним кузовом. Тролейбус оснастили мостами МАЗ-500 та планетарним редуктором МАЗ-503. На тролейбусі застосували автоматичну реостатно-контакторну систему керування (електрообладнання узяли від ЗіУ-5), а також пневмопідсилювач керма, що було важливим, оскільки це значно полегшувало роботу водія, а підсилювача керма у Київ-2 та Київ-4 не було, тому, безперечно цими тролейбусами керувати було важко. Також на К-6 встановили потужніший двигун, і за динамікою Київ-6 вийшов кращим, аніж його попередники.
Протягом двох років модель вдосконалювали, і перший екземпляр виїхав на вулиці Києва на випробування 1 березня 1968 року на тролейбусний маршрут № 6. Пізніше, він став основною для серійної моделі тролейбуса, що мала покращений дизайн, та отримала назву «Київ-6А», це власне і був серійний тролейбус. Як і інші тролейбуси марки «Київ», «Київ-6» отримав традиційне прізвисько «Киянка», що було характерним для усіх київських тролейбусів у той час, і навіть зараз, машини «Київ-12», випущені на авіаційному заводі «Авіант» з дюралюмінієвим кузовом, також мають прізвисько «киянка»
Окрім покращеного дизайну, з 1969 року машини стали комплектувати угорськими мостами Raba, що було вперше за виробництво тролейбусів марки «Київ». Машини Київ-6 у 1969 році остаточно замінили на конвеєрі модель «Київ-4». Київ-6 мав непогані перспективи, більше того, у середині 1960-х років почалися розробки тиристорно-імпульсної системи керування тяговим двигуном. За базу була узята схема німецької фірми ABB, яку протягом кількох років значно покращили та модернізували. У 1968 році тиристорно-імпульсну СУ експериментально поставили на Škoda 9Tr, і випробування показали, що ця електроніка цілком дієздатна. У 1969 році ТІСУ обладнали серійний «Київ-6», а модифікація отримала назву «Київ-6Т».
ТІСУ, на відміну від РКСУ забезпечувала безступінчату зміну сили струму, що проходить через обмотки тягового електродвигуна, що відповідно надає можливість плавного розгону та гальмування тролейбуса. «Київ-6» з тиристорно-імпульсною системою керування виїхав на вулиці Києва 17 квітня 1972 року. Однак через недостатнє фінансування проєкт обладнання ТІСУ скоро закрили, а у 1973 році і саму модель було знято з виробництва, оскільки у усі міста поступали чеські Škoda 9Tr, і російські ЗіУ у достатніх кількостях. За час виробництва випущено 336 екземплярів.
Київський завод електротранспорту вирішив розробити ще одну модель під назвою «Київ-7», однак так нічого і не змогли, і зайнялися випуском вантажно-технічних тролейбусів під маркою «КТГ» з відкритим та закритим кузовом та додатковим карбюраторним двигуном внутрішнього згоряння, можливо, моделі ЗІЛ-157 (?). Ці машини працювали у ролі буксирів, підвозили продукти до магазинів.
«Київ-6» стали останніми пасажирськими тролейбусами, що випускалися КЗЕТом у радянський період. Ці машини виявилися якіснішими, більш місткими та кращими порівняно з «Київ-4», і вони працювали у великих кількостях у Луцьку та Макіївці, також одиничні екземпляри були у Хмельницькому та Черкасах; у Києві їх було одиниці, і їх відправлено у інші міста. Хоч машини були непоганими, все ж не така висока якість, а також погана експлуатація зробили своє: машини почали списувати ще наприкінці 70-х за наявності іншого та надійнішого рухомого складу. Останні «Київ-6» списано у середині 1980-х. З машин збереглася лише одна, точніше один кузов «Київ-6» у тролейбусному депо у Луцьку, що використовувся як сарай (у січні 2011 року машину було порізано).
Опис моделі
«Київ-6» став першим тридверним тролейбусом у Радянському Союзі, та першою машиною великої місткості, що випускалася на Київському заводі електротранспорту. Машина мала чимало переваг у порівнянні зі своїми попередниками, наприклад у габаритах — довжина тролейбуса становила 11,5 метра, машина за своїми габаритами стала крупнішою за «Київ-4» та «Київ-2», значно збільшено і площу скління. Як вже згадано вище, тролейбус мав тридверний кузов, середні двері, зрозуміло, розміщувалися у колісній базі.
Основою усієї конструкції тролейбуса слугувала тримальна рама, яка була головним тримальним елементом конструкції Київ-6, на яку кріпилися усі необхідні вузли та агрегати. Каркас тролейбуса виконувався зі сталевих труб, а обшивка даху, боковин, передка та задка виконувалася зі сталевих листів. У цілому, конструкція тролейбуса вийшла міцною та кращою за конструкції своїх попередників. Порівняно з «Київ-4», дизайн нового тролейбуса істотно покращився.
Окрім помітного збільшення площі скління, значно збільшилося лобове скло Київ-6; воно складалося з двох половинок, панорамне лобове скло забезпечувало водієві хороший рівень огляду. Світлотехніка на передку, окрім 2 звичайних фар та вказівників повороту над ними, включала у себе ще й протитуманні фари жовтого кольору (на фото вони менші за головні фари). У Київ-6 залишився маленький «шпаківник» рейсовказівник, що показував лише номер маршруту, такий самий був у «Київ-4». Також слід зазначити, що у тролейбуса на передку красувалася вже оновлена емблема КЗЕТу.
Тролейбус «Київ-6» обладнувався механічною системою штанговловлювання: канати, прив'язані до верхніх кінців штанг (струмоприймачів), призначені для знімання штанг намотувалися на два барабани, що містилися всередині двох , що були прикріплені до задньої панелі тролейбуса; однак вони не завжди застосовувалися, натомість канати прив'язувалися до драбини або до крюків, прикріплених до кузова. Електрообладнання тролейбуса було узяте не від давно застарілого МТБ-82, а від ЗіУ-5: тролейбус отримав 110-кіловатний тяговий електродвигун постійного струму ДК-207Г1, що мав необхідну для такої машини потужність, і тролейбус виявився досить швидким та динамічним, максимальна швидкість, що міг розвинути Київ-6 становила не менше, аніж 65 км/год. Система керування тяговим двигуном стала автоматичною реостатно-контакторною: послідовність комутації пусково-гальмівних реостатів керувалася спеціальним багатопозиційним комутаційним апаратом (груповим реостатним контроллером), а вже не водієм рухомого складу через педаль контро́лера, як це було на Київ-2 та Київ-4.
Сучаснішого електрообладнання на Київ-6 не стояло тому, що сучаснішого у Радянському союзі тоді ще просто не було. Однак, велися розробки нової електроніки на базі схеми ТІСУ німецької фірми ABB. Один, або декілька тролейбусів Київ-6 обладнували ТІСУ (скільки точно невідомо, це робилось експериментально), що забезпечувала безступінчату зміну сили струму, що проходила через ТЕД, і відповідно плавний розгін та гальмування. Тяговим мостом у тролейбуса Київ-6 був задній,крутний момент, що створювався тяговим електродвигуном, карданною передачею передавався на задні тягові колеса; ТЕД у тролейбуса розміщувався під підлогою салону, а мости тролейбуса спершу були МАЗ-500, з 1969 року почали ставитися угорські мости . Гальмівна система була двоступінчатою: спершу вступало у дію , а потім пневмогальмо (двоконтурне). Цікавий і той факт, що машини Київ-6 обладнувалися декоративним колісними ковпаками, однак у процесі експлуатації їх просто знімали.
Київ-6 мав тридверний кузов, а до салону вело три широкі чотиристулкові двері ширмового типу з пневмоприводом. Наявність трьох дверей була зручнішою для пасажирів, ніж наявність лише двох. Суттєво збільшено площу скління. Салон тролейбуса був достатньо просторим, і світлим за рахунок великої площі остеклення, у тому числі і великих задніх склопакетів. Сидячих місць у тролейбуса було навіть більше, ніж треба — 41 штука. мали синтетичну обшивку та встановлювалися попарно (вони були не «диванними», як на Київ-2, а роздільного типу), тому у тролейбуса було чотирирядне планування — з кожного боку по два сидіння, тим не менше, прохід між рядами був широкий; задній ряд являв собою 5 сидінь роздільного типу. Єдине, що було незручним, це відсутність горизонтальних поручнів, були лише вертикальні. Київ-6 мав набагато більшу місткість, ніж його попередники, що становила цілих 120 чоловік. Для вентиляції у кожному вікні була зсувна кватирка, були і дахові люки; також покращилася система опалення.
Кабіни водія, як такої у тролейбуса не було, була лише неповна засклена перегородка. Місце водія порівняно з попередниками дещо змінилося, наприклад приладова панель була розміщена не під кутом, а вже цілком горизонтально. Особливого комфорту у водія не було, однак було введено таку річ, як пневмопідсилювач керма, який робив керування машиною легшим. Істотно покращився рівень огляду, адже було введено панорамне лобове скло. Органи керування були представлені тумблерами, справа від керма розміщувалися манометри пневмосистеми, спідометр та показник напруги. Важіль ручного гальма розміщувався зліва від сидіння (воно було практично таким самим, як і пасажирські), а педаль акселератора і гальма розміщувалися справа та зліва від кермової колонки.
Технічні характеристики
- Модель: «Київ-6»
- Прізвиська: «Киянка»
- Попередник: «Київ-4»
- Модифікації: Київ-6А (цю модель серійно і випускали), Київ-6Т (експериментальні, обладнані ТІСУ)
- Виробник: Київський завод електротранспорту
- Роки виробництва: 1968—1973
- Кількість випущених екземплярів: 336
- Технічна характеристика тролейбуса:
Довжина, мм | 11570 |
Ширина, мм | 2600 |
Висота, мм | 3325 |
Колісна база | |
Колісна формула/тягові колеса | 4×2 / задні |
Мости | МАЗ-500 / Raba |
Споряджена маса, кг | 10000 |
Повна маса, кг | |
Тяговий міст — | задній |
Ширина дверних пройм, см | |
Кількість дверей | 3, чотиристулкові |
Тип | ширмовий |
Кількість сидячих місць, шт | 41 |
Планування салону | чотирирядне |
Ширина проходу між рядами, см | |
Ширина між боковими стінками, см | |
Крок одномісних/двомісних сидінь, см | |
Повна місткість, чол | 120 |
Гальмівна система | електродинамічна/пневматична двоконтурна |
Електродвигун | ДК-207Г1 |
Потужність, кВт | 110 (при 1420 об. ротора/хв) |
Тип | постійного струму |
СУ тяговим двигуном | РКСУ автоматична / ТІСУ (експериментальна) |
Робоча напруга, В | 550 |
Максимальна швидкість, не менше, км/год | 65 |
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 Березня 2022. Процитовано 11 Серпня 2021.
Див. також
Посилання
- Історія моделі [ 26 Березня 2011 у Wayback Machine.] та
- Стаття про «Київ-6» з журналу «За Рулем» № 10 за 1987 рік [ 10 Грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Kiyiv 6 perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Kiyiv 6 ukrayinskij trolejbus sho vipuskavsya z 1968 po 1973 roki Kiyivskim zavodom elektrotransportu za chas virobnictva vipusheno ponad 300 ekzemplyariv cogo trolejbusa Primitno sho Kiyiv 6 buv krupnishim za svoyih poperednikiv Kiyiv 4 i Kiyiv 2 U comu trolejbusi bulo zastosovano dekilka tehnichnih novacij napriklad deyaki trolejbusi eksperimentalno obladnuvavsya tiristorno impulsnoyu sistemoyu keruvannya Kiyiv 6Kiyiv 6VirobnictvoPidpriyemstvo virobnikKiyivskij zavod elektrotransportuProyekt r1965Vipuskavsya rr1968 1973Ekzemplyari336RozmiriDovzhina11570 mmShirina2600 mmVisota3325 mmMasa bez pasazhiriv10 000 tMaksimalna shvidkist65 km godMistkistMisc dlya sidinnya41Normalna mistkist 5 cholovik m 120Povna mistkist 8 cholovik m 120DvigunNazva dvigunaDK 207G1 virobnictva zavodu Dinamo Moskva Keruvannyaavtomatichna reostatno kontaktorna tiristorno impulsna na Kiyiv 6T eksperimentalni z TISU serijno ne vipuskalis Potuzhnist110 kVtRobocha napruga550 Volt Cej trolejbus buv tridvernim i ne prosto tridvernim a pershim serijnim tridvernim trolejbusom u Radyanskomu Soyuzi do nogo buv she odin ZiU 5 sho buv tridvernim odnak vin buv vipushenim u odinichnomu ekzemplyari na pochatku 1960 h i jmovirno pracyuvav u Saratovi Takozh na protivagu svoyim poperednikam Kiyiv 6 vijshov nabagato yakisnishim ta vdalishim tomu ci modeli sluzhili znachno dovshe anizh Kiyiv 2 ta Kiyiv 4 IstoriyaKiyivskij zavod elektrotransportu she naprikinci 1950 h rokiv za kreslennyami SVARZu buduvav trolejbusi MTBES sho pracyuvali u dekilkoh mistah URSR odnak piznishe kerivnictvo zavodu virishilo rozrobiti vlasnu model pri chomu principovo novu Spershu u 1960 roci pobudovano eksperimentalnij Kiyiv 1 odnak cherez zavelikij perednij zvis vin u seriyu ne pishov Piznishe na bazi MTBESu bulo rozrobleno trolejbus modeli Kiyiv 2 serednoyi mistkosti z ramnoyu osnovoyu ta klepanim kuzovom Kiyiv 2 vipuskavsya do 1964 roku i na konveyeri jogo zminila modernizovana model Kiyiv 4 zi zvarnim kuzovom ta lobovim sklom z 2 chastinok u Kiyiv 2 yih bulo 4 yak na MTBES Odnak usi ci mashini buli nevelikih rozmiriv 10 33 m i mali serednyu mistkist i do togo zh duzhe poserednyu yakist tomu she u 1965 roci na zavodi pochalasya rozrobka principovo novoyi modeli trolejbusa Kiyiv 6 otrimav veliku ploshu sklinnya krashij ta prostorishij salon i mig umishuvati blizko 120 pasazhiriv sho bulo led ne vdvichi bilshe anizh mogli vmistiti jogo poperedniki tobto suttyevi perevagi nad Kiyiv 4 vin mav U rezultati cherez rik u 1966 roci buv pobudovanij pershij doslidnij zrazok yakij distav nazvu Kiyiv 6 Mashina mala tridvernij kuzov yak viyavilosya K 6 stav pershim serijnim trolejbusom u SRSR z tridvernim kuzovom Trolejbus osnastili mostami MAZ 500 ta planetarnim reduktorom MAZ 503 Na trolejbusi zastosuvali avtomatichnu reostatno kontaktornu sistemu keruvannya elektroobladnannya uzyali vid ZiU 5 a takozh pnevmopidsilyuvach kerma sho bulo vazhlivim oskilki ce znachno polegshuvalo robotu vodiya a pidsilyuvacha kerma u Kiyiv 2 ta Kiyiv 4 ne bulo tomu bezperechno cimi trolejbusami keruvati bulo vazhko Takozh na K 6 vstanovili potuzhnishij dvigun i za dinamikoyu Kiyiv 6 vijshov krashim anizh jogo poperedniki Protyagom dvoh rokiv model vdoskonalyuvali i pershij ekzemplyar viyihav na vulici Kiyeva na viprobuvannya 1 bereznya 1968 roku na trolejbusnij marshrut 6 Piznishe vin stav osnovnoyu dlya serijnoyi modeli trolejbusa sho mala pokrashenij dizajn ta otrimala nazvu Kiyiv 6A ce vlasne i buv serijnij trolejbus Yak i inshi trolejbusi marki Kiyiv Kiyiv 6 otrimav tradicijne prizvisko Kiyanka sho bulo harakternim dlya usih kiyivskih trolejbusiv u toj chas i navit zaraz mashini Kiyiv 12 vipusheni na aviacijnomu zavodi Aviant z dyuralyuminiyevim kuzovom takozh mayut prizvisko kiyanka Okrim pokrashenogo dizajnu z 1969 roku mashini stali komplektuvati ugorskimi mostami Raba sho bulo vpershe za virobnictvo trolejbusiv marki Kiyiv Mashini Kiyiv 6 u 1969 roci ostatochno zaminili na konveyeri model Kiyiv 4 Kiyiv 6 mav nepogani perspektivi bilshe togo u seredini 1960 h rokiv pochalisya rozrobki tiristorno impulsnoyi sistemi keruvannya tyagovim dvigunom Za bazu bula uzyata shema nimeckoyi firmi ABB yaku protyagom kilkoh rokiv znachno pokrashili ta modernizuvali U 1968 roci tiristorno impulsnu SU eksperimentalno postavili na Skoda 9Tr i viprobuvannya pokazali sho cya elektronika cilkom diyezdatna U 1969 roci TISU obladnali serijnij Kiyiv 6 a modifikaciya otrimala nazvu Kiyiv 6T TISU na vidminu vid RKSU zabezpechuvala bezstupinchatu zminu sili strumu sho prohodit cherez obmotki tyagovogo elektrodviguna sho vidpovidno nadaye mozhlivist plavnogo rozgonu ta galmuvannya trolejbusa Kiyiv 6 z tiristorno impulsnoyu sistemoyu keruvannya viyihav na vulici Kiyeva 17 kvitnya 1972 roku Odnak cherez nedostatnye finansuvannya proyekt obladnannya TISU skoro zakrili a u 1973 roci i samu model bulo znyato z virobnictva oskilki u usi mista postupali cheski Skoda 9Tr i rosijski ZiU u dostatnih kilkostyah Za chas virobnictva vipusheno 336 ekzemplyariv Kiyivskij zavod elektrotransportu virishiv rozrobiti she odnu model pid nazvoyu Kiyiv 7 odnak tak nichogo i ne zmogli i zajnyalisya vipuskom vantazhno tehnichnih trolejbusiv pid markoyu KTG z vidkritim ta zakritim kuzovom ta dodatkovim karbyuratornim dvigunom vnutrishnogo zgoryannya mozhlivo modeli ZIL 157 Ci mashini pracyuvali u roli buksiriv pidvozili produkti do magaziniv Kiyiv 6 stali ostannimi pasazhirskimi trolejbusami sho vipuskalisya KZETom u radyanskij period Ci mashini viyavilisya yakisnishimi bilsh mistkimi ta krashimi porivnyano z Kiyiv 4 i voni pracyuvali u velikih kilkostyah u Lucku ta Makiyivci takozh odinichni ekzemplyari buli u Hmelnickomu ta Cherkasah u Kiyevi yih bulo odinici i yih vidpravleno u inshi mista Hoch mashini buli nepoganimi vse zh ne taka visoka yakist a takozh pogana ekspluataciya zrobili svoye mashini pochali spisuvati she naprikinci 70 h za nayavnosti inshogo ta nadijnishogo ruhomogo skladu Ostanni Kiyiv 6 spisano u seredini 1980 h Z mashin zbereglasya lishe odna tochnishe odin kuzov Kiyiv 6 u trolejbusnomu depo u Lucku sho vikoristovuvsya yak saraj u sichni 2011 roku mashinu bulo porizano Opis modeli Kiyiv 6 stav pershim tridvernim trolejbusom u Radyanskomu Soyuzi ta pershoyu mashinoyu velikoyi mistkosti sho vipuskalasya na Kiyivskomu zavodi elektrotransportu Mashina mala chimalo perevag u porivnyanni zi svoyimi poperednikami napriklad u gabaritah dovzhina trolejbusa stanovila 11 5 metra mashina za svoyimi gabaritami stala krupnishoyu za Kiyiv 4 ta Kiyiv 2 znachno zbilsheno i ploshu sklinnya Yak vzhe zgadano vishe trolejbus mav tridvernij kuzov seredni dveri zrozumilo rozmishuvalisya u kolisnij bazi Osnovoyu usiyeyi konstrukciyi trolejbusa sluguvala trimalna rama yaka bula golovnim trimalnim elementom konstrukciyi Kiyiv 6 na yaku kripilisya usi neobhidni vuzli ta agregati Karkas trolejbusa vikonuvavsya zi stalevih trub a obshivka dahu bokovin peredka ta zadka vikonuvalasya zi stalevih listiv U cilomu konstrukciya trolejbusa vijshla micnoyu ta krashoyu za konstrukciyi svoyih poperednikiv Porivnyano z Kiyiv 4 dizajn novogo trolejbusa istotno pokrashivsya Okrim pomitnogo zbilshennya ploshi sklinnya znachno zbilshilosya lobove sklo Kiyiv 6 vono skladalosya z dvoh polovinok panoramne lobove sklo zabezpechuvalo vodiyevi horoshij riven oglyadu Svitlotehnika na peredku okrim 2 zvichajnih far ta vkazivnikiv povorotu nad nimi vklyuchala u sebe she j protitumanni fari zhovtogo koloru na foto voni menshi za golovni fari U Kiyiv 6 zalishivsya malenkij shpakivnik rejsovkazivnik sho pokazuvav lishe nomer marshrutu takij samij buv u Kiyiv 4 Takozh slid zaznachiti sho u trolejbusa na peredku krasuvalasya vzhe onovlena emblema KZETu Trolejbus Kiyiv 6 obladnuvavsya mehanichnoyu sistemoyu shtangovlovlyuvannya kanati priv yazani do verhnih kinciv shtang strumoprijmachiv priznacheni dlya znimannya shtang namotuvalisya na dva barabani sho mistilisya vseredini dvoh sho buli prikripleni do zadnoyi paneli trolejbusa odnak voni ne zavzhdi zastosovuvalisya natomist kanati priv yazuvalisya do drabini abo do kryukiv prikriplenih do kuzova Elektroobladnannya trolejbusa bulo uzyate ne vid davno zastarilogo MTB 82 a vid ZiU 5 trolejbus otrimav 110 kilovatnij tyagovij elektrodvigun postijnogo strumu DK 207G1 sho mav neobhidnu dlya takoyi mashini potuzhnist i trolejbus viyavivsya dosit shvidkim ta dinamichnim maksimalna shvidkist sho mig rozvinuti Kiyiv 6 stanovila ne menshe anizh 65 km god Sistema keruvannya tyagovim dvigunom stala avtomatichnoyu reostatno kontaktornoyu poslidovnist komutaciyi puskovo galmivnih reostativ keruvalasya specialnim bagatopozicijnim komutacijnim aparatom grupovim reostatnim kontrollerom a vzhe ne vodiyem ruhomogo skladu cherez pedal kontro lera yak ce bulo na Kiyiv 2 ta Kiyiv 4 Suchasnishogo elektroobladnannya na Kiyiv 6 ne stoyalo tomu sho suchasnishogo u Radyanskomu soyuzi todi she prosto ne bulo Odnak velisya rozrobki novoyi elektroniki na bazi shemi TISU nimeckoyi firmi ABB Odin abo dekilka trolejbusiv Kiyiv 6 obladnuvali TISU skilki tochno nevidomo ce robilos eksperimentalno sho zabezpechuvala bezstupinchatu zminu sili strumu sho prohodila cherez TED i vidpovidno plavnij rozgin ta galmuvannya Tyagovim mostom u trolejbusa Kiyiv 6 buv zadnij krutnij moment sho stvoryuvavsya tyagovim elektrodvigunom kardannoyu peredacheyu peredavavsya na zadni tyagovi kolesa TED u trolejbusa rozmishuvavsya pid pidlogoyu salonu a mosti trolejbusa spershu buli MAZ 500 z 1969 roku pochali stavitisya ugorski mosti Galmivna sistema bula dvostupinchatoyu spershu vstupalo u diyu a potim pnevmogalmo dvokonturne Cikavij i toj fakt sho mashini Kiyiv 6 obladnuvalisya dekorativnim kolisnimi kovpakami odnak u procesi ekspluataciyi yih prosto znimali Kiyiv 6 mav tridvernij kuzov a do salonu velo tri shiroki chotiristulkovi dveri shirmovogo tipu z pnevmoprivodom Nayavnist troh dverej bula zruchnishoyu dlya pasazhiriv nizh nayavnist lishe dvoh Suttyevo zbilsheno ploshu sklinnya Salon trolejbusa buv dostatno prostorim i svitlim za rahunok velikoyi ploshi osteklennya u tomu chisli i velikih zadnih sklopaketiv Sidyachih misc u trolejbusa bulo navit bilshe nizh treba 41 shtuka mali sintetichnu obshivku ta vstanovlyuvalisya poparno voni buli ne divannimi yak na Kiyiv 2 a rozdilnogo tipu tomu u trolejbusa bulo chotiriryadne planuvannya z kozhnogo boku po dva sidinnya tim ne menshe prohid mizh ryadami buv shirokij zadnij ryad yavlyav soboyu 5 sidin rozdilnogo tipu Yedine sho bulo nezruchnim ce vidsutnist gorizontalnih poruchniv buli lishe vertikalni Kiyiv 6 mav nabagato bilshu mistkist nizh jogo poperedniki sho stanovila cilih 120 cholovik Dlya ventilyaciyi u kozhnomu vikni bula zsuvna kvatirka buli i dahovi lyuki takozh pokrashilasya sistema opalennya Kabini vodiya yak takoyi u trolejbusa ne bulo bula lishe nepovna zasklena peregorodka Misce vodiya porivnyano z poperednikami desho zminilosya napriklad priladova panel bula rozmishena ne pid kutom a vzhe cilkom gorizontalno Osoblivogo komfortu u vodiya ne bulo odnak bulo vvedeno taku rich yak pnevmopidsilyuvach kerma yakij robiv keruvannya mashinoyu legshim Istotno pokrashivsya riven oglyadu adzhe bulo vvedeno panoramne lobove sklo Organi keruvannya buli predstavleni tumblerami sprava vid kerma rozmishuvalisya manometri pnevmosistemi spidometr ta pokaznik naprugi Vazhil ruchnogo galma rozmishuvavsya zliva vid sidinnya vono bulo praktichno takim samim yak i pasazhirski a pedal akseleratora i galma rozmishuvalisya sprava ta zliva vid kermovoyi kolonki Tehnichni harakteristikiModel Kiyiv 6 Prizviska Kiyanka Poperednik Kiyiv 4 Modifikaciyi Kiyiv 6A cyu model serijno i vipuskali Kiyiv 6T eksperimentalni obladnani TISU Virobnik Kiyivskij zavod elektrotransportu Roki virobnictva 1968 1973 Kilkist vipushenih ekzemplyariv 336Tehnichna harakteristika trolejbusa dd dd Dovzhina mm 11570Shirina mm 2600Visota mm 3325Kolisna bazaKolisna formula tyagovi kolesa 4 2 zadniMosti MAZ 500 RabaSporyadzhena masa kg 10000Povna masa kgTyagovij mist zadnijShirina dvernih projm smKilkist dverej 3 chotiristulkoviTip shirmovijKilkist sidyachih misc sht 41Planuvannya salonu chotiriryadneShirina prohodu mizh ryadami smShirina mizh bokovimi stinkami smKrok odnomisnih dvomisnih sidin smPovna mistkist chol 120Galmivna sistema elektrodinamichna pnevmatichna dvokonturnaElektrodvigun DK 207G1Potuzhnist kVt 110 pri 1420 ob rotora hv Tip postijnogo strumuSU tyagovim dvigunom RKSU avtomatichna TISU eksperimentalna Robocha napruga V 550Maksimalna shvidkist ne menshe km god 65Primitki Arhiv originalu za 24 Bereznya 2022 Procitovano 11 Serpnya 2021 Div takozhKiyiv 2 Kiyiv 4 Kiyiv 5PosilannyaIstoriya modeli 26 Bereznya 2011 u Wayback Machine ta Stattya pro Kiyiv 6 z zhurnalu Za Rulem 10 za 1987 rik 10 Grudnya 2011 u Wayback Machine