Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мої́з (Мойсе́й) Гайси́нський (фр. Moïse Haïssinsky; *23 жовтня 1898, Тараща, Київщина — †10 лютого 1976, Париж (Франція) — французький хімік українсько-єврейського походження, один з основоположників радіаційної хімії.
| Моїз Гайсинський | |
|---|---|
| фр. Dr. Moïse Haïssinsky | |
 | |
| Народився | 23 жовтня 1898 м. Тараща, Київської губернії, Російська імперія |
| Помер | 10 лютого 1976 (77 років) м. Париж, Франція |
| Країна |  Франція |
| Національність | український єврей |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | Римський університет ла Сапієнца |
| Галузь | хімік |
| Заклад | Паризький університет(Сорбонна) |
| Посада | d |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Аспіранти, докторанти | d |
| Відомий завдяки: | автор першої у світі книжки з радіаційної хімії |
| Діти | d |
| академік Італійської Національної академії наук; академік Французької академії інженерних наук. | |
Біографія
Моїз (Мусій) Гайсинський народився 23 жовтня 1898 року в Таращі на Київщині в єврейській родині.
У 1917 році закінчив гімназію в Катеринославі (тепер Дніпро), до 1920 року навчався в Харківському університеті, де вивчав філософію та психологію.
В 1921 році нелегально емігрував до Ерец-Ісраель (Ізраїль, тоді Британський мандат у Палестині), де працював на будівництві доріг.
З 1923 року жив в Італії. Протягом 1923—1928 рр. вивчав хімію в Римському університеті ла Сапієнца. В 1927 там захистив докторську дисертацію.
Після закінчення навчання переїхав до Франції, де працював у компанії Томсон-Хаустон (Париж). У 1930—36 та у 1957—63 рр. працював у Паризькому університеті (добре відома Сорбонна), в 1959 р. отримав звання професора хімії. Паралельно з 1937 року перейшов на роботу в Національний центр наукових досліджень Франції (Париж), де працював з 1937 по 1940 рр., а потім знову з 1945 по 1957 рр. (з 1955 року директор Центру). В роки Другої світової війни втік з Парижу до Ліону, де також обіймав професорську посаду в місцевому університеті (1940—45).
Науковий внесок
Моїз Гайсинський зробив фундаментальний внесок до ядерної та радіаційної хімії, в організацію науково-дослідних робіт у Франції тощо.
Електрохімічними та радіохімічними методами він досліджував сполуки протактинідів, полонію та кюрію. У 1949—50 роки М.Гайсинський, зокрема, виступив з критикою актинідної концепції розміщення елементів з порядковим номером за 89 в періодичній системі (концепцію сформував 1945 року американський вчений Г. Сіборг). Він же запропонував уранідну концепцію, названу його іменем: тобто теоретично обґрунтував нову ідею розміщення групи елементів сьомого періоду, починаючи з урану. Він продемонстрував можливість використання радіаційної хімії в кінетиці і каталізі (1970).
Гайсинський відкрив аналогію активуючої дії гамма-випромінювання та ультразвуку на перебіг хімічної реакції. Для елементів, починаючи від 104 номера періодичної таблиці, він передбачив електронні конфігурації, стан окислення, величини іонних та атомних радіусів, значення потенціалів іонізації, електронегативності, а також основні якісні реакції (1972). Йому належить відкриття чотирьохвалентного паладію.
Вчений вивчив природу радіоактивних колоїдів, механізм утворення моноатомних шарів, займався радіохімією водних розчинів та багатьма іншими речами.
Гайсинський був автором першої монографії з ядерної хімії «Ядерна хімія та її застосування» (Париж, 1957), що була перекладена на російську (1961), англійську (1964) та багато інших мов.
В 1965 році, разом з французьким радіохіміком Ж.Радловим, видав «Радіохімічний словник термінів», в якому наводилася характеристика 104 елементів періодичної системи, та описав історію їх відкриття, фізичні та хімічні властивості, ізотопний склад, способи одержання ізотопів, їхні ядерні характеристики, а також найважливіші галузі застосування.
Гайсинський займався також історією науки.
Наукова робота Гайсинського неодноразово відзначалася преміями та нагородами, він був членом Італійської Національної академії наук деі Лінчеі (італ. dei Lincei, Рим, 1953), членом Французької академії інженерних наук, а також різноманітних хімічних та фізичних товариств Європи та Америки.
Література
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007
Посилання
- Втрачені можливості науки в Україні [ 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gajsinskij Moyi z Mojse j Gajsi nskij fr Moise Haissinsky 23 zhovtnya 1898 Tarasha Kiyivshina 10 lyutogo 1976 Parizh Franciya francuzkij himik ukrayinsko yevrejskogo pohodzhennya odin z osnovopolozhnikiv radiacijnoyi himiyi Moyiz Gajsinskijfr Dr Moise HaissinskyM GajsinskijM GajsinskijNarodivsya23 zhovtnya 1898 1898 10 23 m Tarasha Kiyivskoyi guberniyi Rosijska imperiyaPomer10 lyutogo 1976 1976 02 10 77 rokiv m Parizh FranciyaKrayina FranciyaNacionalnistukrayinskij yevrejDiyalnisthimikAlma materRimskij universitet la SapiyencaGaluzhimikZakladParizkij universitet Sorbonna PosadadVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filosofiyiAspiranti doktorantidVidomij zavdyaki avtor pershoyi u sviti knizhki z radiacijnoyi himiyiDitidakademik Italijskoyi Nacionalnoyi akademiyi nauk akademik Francuzkoyi akademiyi inzhenernih nauk BiografiyaMoyiz Musij Gajsinskij narodivsya 23 zhovtnya 1898 roku v Tarashi na Kiyivshini v yevrejskij rodini U 1917 roci zakinchiv gimnaziyu v Katerinoslavi teper Dnipro do 1920 roku navchavsya v Harkivskomu universiteti de vivchav filosofiyu ta psihologiyu V 1921 roci nelegalno emigruvav do Erec Israel Izrayil todi Britanskij mandat u Palestini de pracyuvav na budivnictvi dorig Z 1923 roku zhiv v Italiyi Protyagom 1923 1928 rr vivchav himiyu v Rimskomu universiteti la Sapiyenca V 1927 tam zahistiv doktorsku disertaciyu Pislya zakinchennya navchannya pereyihav do Franciyi de pracyuvav u kompaniyi Tomson Hauston Parizh U 1930 36 ta u 1957 63 rr pracyuvav u Parizkomu universiteti dobre vidoma Sorbonna v 1959 r otrimav zvannya profesora himiyi Paralelno z 1937 roku perejshov na robotu v Nacionalnij centr naukovih doslidzhen Franciyi Parizh de pracyuvav z 1937 po 1940 rr a potim znovu z 1945 po 1957 rr z 1955 roku direktor Centru V roki Drugoyi svitovoyi vijni vtik z Parizhu do Lionu de takozh obijmav profesorsku posadu v miscevomu universiteti 1940 45 Naukovij vnesokMoyiz Gajsinskij zrobiv fundamentalnij vnesok do yadernoyi ta radiacijnoyi himiyi v organizaciyu naukovo doslidnih robit u Franciyi tosho Elektrohimichnimi ta radiohimichnimi metodami vin doslidzhuvav spoluki protaktinidiv poloniyu ta kyuriyu U 1949 50 roki M Gajsinskij zokrema vistupiv z kritikoyu aktinidnoyi koncepciyi rozmishennya elementiv z poryadkovim nomerom za 89 v periodichnij sistemi koncepciyu sformuvav 1945 roku amerikanskij vchenij G Siborg Vin zhe zaproponuvav uranidnu koncepciyu nazvanu jogo imenem tobto teoretichno obgruntuvav novu ideyu rozmishennya grupi elementiv somogo periodu pochinayuchi z uranu Vin prodemonstruvav mozhlivist vikoristannya radiacijnoyi himiyi v kinetici i katalizi 1970 Gajsinskij vidkriv analogiyu aktivuyuchoyi diyi gamma viprominyuvannya ta ultrazvuku na perebig himichnoyi reakciyi Dlya elementiv pochinayuchi vid 104 nomera periodichnoyi tablici vin peredbachiv elektronni konfiguraciyi stan okislennya velichini ionnih ta atomnih radiusiv znachennya potencialiv ionizaciyi elektronegativnosti a takozh osnovni yakisni reakciyi 1972 Jomu nalezhit vidkrittya chotirohvalentnogo paladiyu Vchenij vivchiv prirodu radioaktivnih koloyidiv mehanizm utvorennya monoatomnih shariv zajmavsya radiohimiyeyu vodnih rozchiniv ta bagatma inshimi rechami Gajsinskij buv avtorom pershoyi monografiyi z yadernoyi himiyi Yaderna himiya ta yiyi zastosuvannya Parizh 1957 sho bula perekladena na rosijsku 1961 anglijsku 1964 ta bagato inshih mov V 1965 roci razom z francuzkim radiohimikom Zh Radlovim vidav Radiohimichnij slovnik terminiv v yakomu navodilasya harakteristika 104 elementiv periodichnoyi sistemi ta opisav istoriyu yih vidkrittya fizichni ta himichni vlastivosti izotopnij sklad sposobi oderzhannya izotopiv yihni yaderni harakteristiki a takozh najvazhlivishi galuzi zastosuvannya Gajsinskij zajmavsya takozh istoriyeyu nauki Naukova robota Gajsinskogo neodnorazovo vidznachalasya premiyami ta nagorodami vin buv chlenom Italijskoyi Nacionalnoyi akademiyi nauk dei Linchei ital dei Lincei Rim 1953 chlenom Francuzkoyi akademiyi inzhenernih nauk a takozh riznomanitnih himichnih ta fizichnih tovaristv Yevropi ta Ameriki LiteraturaVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007PosilannyaVtracheni mozhlivosti nauki v Ukrayini 11 zhovtnya 2007 u Wayback Machine