Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ру́рський конфлі́кт (нім. Ruhrbesetzung, фр. L'occupation de la Ruhr) — кульмінаційний період військово-політичного конфлікту між Веймарською республікою і франко-бельгійськими окупаційними військами у Рурському басейні, що мав місце у 1923 році.
| Рурський конфлікт | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Наслідки Першої світової війни та [en] | |||||||
 Французькі солдати та німецький цивільний у Рурі у 1923 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Німецька Держава | Французька республіка Бельгія | ||||||
Передумови
Версальською угодою 1919 року на Веймарську республіку накладалися зобов'язання зі сплати репарацій країнам-переможницям у Першій світовій війні. На безкомпромісному виконанні положень угоди наполягав насамперед президент Франції Раймон Пуанкаре, який захищав економічні та політичні інтереси своєї країни. Після появи затримок у постачаннях французькі війська кілька разів входили на не окуповані території Німеччини. 8 березня 1921 року французькі та бельгійські війська окупували міста Дуйсбург і Дюссельдорф, що перебували у Рейнській демілітаризованій зоні, тим самим забезпечивши собі плацдарм для подальшої окупації усього промислового регіону в Рейнланд-Вестфалії. Франція здобула можливість контролювати порти Дуйсбурга й отримувати точну інформацію щодо загального розміру експорту вугілля, сталі й готової продукції з Руру. В Лондонському ультиматумі від 5 травня 1921 року встановлювався графік виплати репарацій на загальну суму у 132 мільярди , а в разі відмови у відповідь передбачалася окупація Рурського регіону.
Край «політиці виконання» поклав розподіл Верхньої Сілезії, здійснений за ініціативою Франції та сприйнятий у Німеччині як нищівна поразка: на [en] Німеччина отримала 59,4 %, а Польща — 40,6 %. Новий політичний курс було орієнтовано на боротьбу з антинімецьким франко-польським альянсом, чим значною мірою і зумовлено укладання 16 квітня 1922 року Рапалльської угоди з радянською Росією. Рапалльська угода знову-таки призвела до зміни курсу зовнішньої політики Франції та безпосередньо вплинула на її ухвалу окупувати Рур.
У 1922 році, з урахуванням економічної ситуації у Веймарській республіці, яка погіршувалася, союзники відмовились від репарацій у грошовій формі, замінивши їх натуральними виплатами (сталь, деревина, вугілля). 26 вересня союзницька комісія з репарацій одноголосно зафіксувала факт відставання Німеччини за термінами постачань репарацій. Коли 9 січня 1923 року комісія з репарацій заявила, що Веймарська Республіка умисно затримує постачання (у 1922 році замість необхідних 13,8 мільйонів тонн вугілля — тільки 11,7 мільйонів тонн, а замість 200 000 телеграфних щогл — тільки 65 000), Франція використала це як привід для введення військ у Рурський басейн.
Перебіг протистояння
У період з 11 до 16 січня 1923 року французькі та бельгійські війська кількістю первинно 60 тисяч чоловік (згодом до 100 тисяч) окупували всю територію Рурського регіону, узявши потужності з виробництва вугілля й коксу як «виробничий заклад» для забезпечення виконання Німеччиною своїх репараційних зобов'язань. Внаслідок окупації було зайнято близько 7 % повоєнної території Німеччини, де видобувалося 72 % вугілля й вироблялося понад 50 % чавуну та сталі. Однак прем'єр-міністр і міністр закордонних справ Франції Раймон Пуанкаре прагнув при цьому домогтися надання Рейнланду й Руру статусу, аналогічного статусу Саарського регіону, де приналежність території Німеччині мала тільки формальний характер, а влада перебувала в руках французів.
Введення окупаційних військ спричинило у Веймарській республіці хвилю народного обурення. Уряд на чолі з безпартійним Вільгельмом Куно закликав населення до «пасивного спротиву». Виплату репарацій було припинено, промисловість, управлінський апарат і транспорт охопив загальний страйк. Деякі підприємства й відомства відмовилися підкорятися розпорядженням окупантів. Франція відреагувала на це призначенням 150 тисяч штрафів, що подекуди супроводжувалися висиланням з окупованої території. Колишні члени фрайкора й комуністи організовували акти саботажу та здійснювали напади на окупаційні війська. Окупаційна влада відповідала каральними операціями, через які загинуло 137 осіб. З метою залякування до смертної кари за шпигунство й саботаж було засуджено і страчено члена фрайкора Альберта Лео Шляґетера, якого німецька пропаганда возвела згодом у ранг мученика.
Окрім пасивного спротиву, що завдавав економічних збитків, у боротьбі з окупантами застосовувався і мовний тиск: усі запозичені з французької слова замінювали німецькими (наприклад, замість «Kasino» — «Werksgasthaus» («Їдальня для персоналу»), замість «Telefon» — «Fernsprecher» («Телефон»), замість «Trottoir» — «Gehweg» («Тротуар»), а замість «automatisch» — «selbsttätig» («автоматичний»)).
Під час пасивного спротиву німецька держава узяла на себе виплату заробітної платні робітникам Рурського регіону коштом додаткового випуску грошей. Довго таке становище тривати не могло, оскільки загострення економічної кризи, інфляція, простій виробництва й недобір податків негативно позначалися на економіці Німеччини.
Завершення й наслідки
26 вересня 1923 року новий рейхсканцлер Густав Штреземан був змушений оголосити про припинення пасивного спротиву. Реакційні сили в Баварії використовували припинення боротьби з окупантами для започаткування диктатури. Загальні збитки економіці через рурський конфлікт становили, за різними даними, від 4 до 5 мільярдів золотих марок.
Під тиском США та Великої Британії Франція підписала угоду МІКУМ (фр. Mission interalliée de Contrôle des Usines et des Mines (MICUM) — союзницька контрольна комісія з фабрик і шахт Руру) 1923—1924 років. Окупація Рурського регіону завершилася згідно з прийнятим 1924 року планом Дауеса у липні-серпні 1925 року.
Див. також
Література
- Michael Ruck: Die Freien Gewerkschaften im Ruhrkampf 1923, Frankfurt am Main 1986;
- Barbara Müller: Passiver Widerstand im Ruhrkampf. Eine Fallstudie zur gewaltlosen zwischenstaatlichen Konfliktaustragung und ihren Erfolgsbedingungen, Münster 1995;
- Stanislas Jeannesson: Poincaré, la France et la Ruhr 1922—1924. Histoire d'une occupation, Strasbourg 1998;
- Elspeth Y. O'Riordan: Britain and the Ruhr crisis, London 2001;
- Conan Fischer: The Ruhr Crisis, 1923—1924, Oxford / New York 2003;
- Gerd Krumeich, Joachim Schröder (Hrsg.): Der Schatten des Weltkriegs: Die Ruhrbesetzung 1923, Essen 2004 (Düsseldorfer Schriften zur Neueren Landesgeschichte und zur Geschichte Nordrhein-Westfalens, 69);
- Gerd Krüger: «Aktiver» und passiver Widerstand im Ruhrkampf 1923, in: Besatzung. Funktion und Gestalt militärischer Fremdherrschaft von der Antike bis zum 20. Jahrhundert, hrsg. von Günther Kronenbitter, Markus Pöhlmann und Dierk Walter, Paderborn / München / Wien / Zürich 2006 (Krieg in der Geschichte, 28) S. 119—130.
Посилання
- Рурський конфлікт 1923 року [ 8 травня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.diphis.ru/index.php?option=content&task=view&id=125 [ 6 вересня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ru rskij konfli kt nim Ruhrbesetzung fr L occupation de la Ruhr kulminacijnij period vijskovo politichnogo konfliktu mizh Vejmarskoyu respublikoyu i franko belgijskimi okupacijnimi vijskami u Rurskomu basejni sho mav misce u 1923 roci Rurskij konfliktNaslidki Pershoyi svitovoyi vijni ta en Francuzki soldati ta nimeckij civilnij u Ruri u 1923 Francuzki soldati ta nimeckij civilnij u Ruri u 1923Data 11 sichnya 1923 25 serpnya 1925 2 roki 7 misyaciv i 2 tizhni Misce Rurskij regionRezultat Plan DozaStoroniNimecka Derzhava Francuzka respublika BelgiyaPeredumoviMapa okupaciyi Rejnskoyi oblasti 1923 Memorial vazhkih chasiv okupaciyi u KlevePam yatnik zaruchnikam rozstrilyanim pid chas Rurskogo konfliktu francuzami u Dortmundi Versalskoyu ugodoyu 1919 roku na Vejmarsku respubliku nakladalisya zobov yazannya zi splati reparacij krayinam peremozhnicyam u Pershij svitovij vijni Na bezkompromisnomu vikonanni polozhen ugodi napolyagav nasampered prezident Franciyi Rajmon Puankare yakij zahishav ekonomichni ta politichni interesi svoyeyi krayini Pislya poyavi zatrimok u postachannyah francuzki vijska kilka raziv vhodili na ne okupovani teritoriyi Nimechchini 8 bereznya 1921 roku francuzki ta belgijski vijska okupuvali mista Dujsburg i Dyusseldorf sho perebuvali u Rejnskij demilitarizovanij zoni tim samim zabezpechivshi sobi placdarm dlya podalshoyi okupaciyi usogo promislovogo regionu v Rejnland Vestfaliyi Franciya zdobula mozhlivist kontrolyuvati porti Dujsburga j otrimuvati tochnu informaciyu shodo zagalnogo rozmiru eksportu vugillya stali j gotovoyi produkciyi z Ruru V Londonskomu ultimatumi vid 5 travnya 1921 roku vstanovlyuvavsya grafik viplati reparacij na zagalnu sumu u 132 milyardi a v razi vidmovi u vidpovid peredbachalasya okupaciya Rurskogo regionu Kraj politici vikonannya poklav rozpodil Verhnoyi Sileziyi zdijsnenij za iniciativoyu Franciyi ta sprijnyatij u Nimechchini yak nishivna porazka na en Nimechchina otrimala 59 4 a Polsha 40 6 Novij politichnij kurs bulo oriyentovano na borotbu z antinimeckim franko polskim alyansom chim znachnoyu miroyu i zumovleno ukladannya 16 kvitnya 1922 roku Rapallskoyi ugodi z radyanskoyu Rosiyeyu Rapallska ugoda znovu taki prizvela do zmini kursu zovnishnoyi politiki Franciyi ta bezposeredno vplinula na yiyi uhvalu okupuvati Rur U 1922 roci z urahuvannyam ekonomichnoyi situaciyi u Vejmarskij respublici yaka pogirshuvalasya soyuzniki vidmovilis vid reparacij u groshovij formi zaminivshi yih naturalnimi viplatami stal derevina vugillya 26 veresnya soyuznicka komisiya z reparacij odnogolosno zafiksuvala fakt vidstavannya Nimechchini za terminami postachan reparacij Koli 9 sichnya 1923 roku komisiya z reparacij zayavila sho Vejmarska Respublika umisno zatrimuye postachannya u 1922 roci zamist neobhidnih 13 8 miljoniv tonn vugillya tilki 11 7 miljoniv tonn a zamist 200 000 telegrafnih shogl tilki 65 000 Franciya vikoristala ce yak privid dlya vvedennya vijsk u Rurskij basejn Perebig protistoyannyaU period z 11 do 16 sichnya 1923 roku francuzki ta belgijski vijska kilkistyu pervinno 60 tisyach cholovik zgodom do 100 tisyach okupuvali vsyu teritoriyu Rurskogo regionu uzyavshi potuzhnosti z virobnictva vugillya j koksu yak virobnichij zaklad dlya zabezpechennya vikonannya Nimechchinoyu svoyih reparacijnih zobov yazan Vnaslidok okupaciyi bulo zajnyato blizko 7 povoyennoyi teritoriyi Nimechchini de vidobuvalosya 72 vugillya j viroblyalosya ponad 50 chavunu ta stali Odnak prem yer ministr i ministr zakordonnih sprav Franciyi Rajmon Puankare pragnuv pri comu domogtisya nadannya Rejnlandu j Ruru statusu analogichnogo statusu Saarskogo regionu de prinalezhnist teritoriyi Nimechchini mala tilki formalnij harakter a vlada perebuvala v rukah francuziv Vvedennya okupacijnih vijsk sprichinilo u Vejmarskij respublici hvilyu narodnogo oburennya Uryad na choli z bezpartijnim Vilgelmom Kuno zaklikav naselennya do pasivnogo sprotivu Viplatu reparacij bulo pripineno promislovist upravlinskij aparat i transport ohopiv zagalnij strajk Deyaki pidpriyemstva j vidomstva vidmovilisya pidkoryatisya rozporyadzhennyam okupantiv Franciya vidreaguvala na ce priznachennyam 150 tisyach shtrafiv sho podekudi suprovodzhuvalisya visilannyam z okupovanoyi teritoriyi Kolishni chleni frajkora j komunisti organizovuvali akti sabotazhu ta zdijsnyuvali napadi na okupacijni vijska Okupacijna vlada vidpovidala karalnimi operaciyami cherez yaki zaginulo 137 osib Z metoyu zalyakuvannya do smertnoyi kari za shpigunstvo j sabotazh bulo zasudzheno i stracheno chlena frajkora Alberta Leo Shlyagetera yakogo nimecka propaganda vozvela zgodom u rang muchenika Okrim pasivnogo sprotivu sho zavdavav ekonomichnih zbitkiv u borotbi z okupantami zastosovuvavsya i movnij tisk usi zapozicheni z francuzkoyi slova zaminyuvali nimeckimi napriklad zamist Kasino Werksgasthaus Yidalnya dlya personalu zamist Telefon Fernsprecher Telefon zamist Trottoir Gehweg Trotuar a zamist automatisch selbsttatig avtomatichnij Pid chas pasivnogo sprotivu nimecka derzhava uzyala na sebe viplatu zarobitnoyi platni robitnikam Rurskogo regionu koshtom dodatkovogo vipusku groshej Dovgo take stanovishe trivati ne moglo oskilki zagostrennya ekonomichnoyi krizi inflyaciya prostij virobnictva j nedobir podatkiv negativno poznachalisya na ekonomici Nimechchini Zavershennya j naslidki26 veresnya 1923 roku novij rejhskancler Gustav Shtrezeman buv zmushenij ogolositi pro pripinennya pasivnogo sprotivu Reakcijni sili v Bavariyi vikoristovuvali pripinennya borotbi z okupantami dlya zapochatkuvannya diktaturi Zagalni zbitki ekonomici cherez rurskij konflikt stanovili za riznimi danimi vid 4 do 5 milyardiv zolotih marok Pid tiskom SShA ta Velikoyi Britaniyi Franciya pidpisala ugodu MIKUM fr Mission interalliee de Controle des Usines et des Mines MICUM soyuznicka kontrolna komisiya z fabrik i shaht Ruru 1923 1924 rokiv Okupaciya Rurskogo regionu zavershilasya zgidno z prijnyatim 1924 roku planom Dauesa u lipni serpni 1925 roku Div takozhOkupaciya Rejnskoyi oblasti Remilitarizaciya Rejnskoyi oblastiLiteraturaMichael Ruck Die Freien Gewerkschaften im Ruhrkampf 1923 Frankfurt am Main 1986 Barbara Muller Passiver Widerstand im Ruhrkampf Eine Fallstudie zur gewaltlosen zwischenstaatlichen Konfliktaustragung und ihren Erfolgsbedingungen Munster 1995 Stanislas Jeannesson Poincare la France et la Ruhr 1922 1924 Histoire d une occupation Strasbourg 1998 Elspeth Y O Riordan Britain and the Ruhr crisis London 2001 Conan Fischer The Ruhr Crisis 1923 1924 Oxford New York 2003 Gerd Krumeich Joachim Schroder Hrsg Der Schatten des Weltkriegs Die Ruhrbesetzung 1923 Essen 2004 Dusseldorfer Schriften zur Neueren Landesgeschichte und zur Geschichte Nordrhein Westfalens 69 Gerd Kruger Aktiver und passiver Widerstand im Ruhrkampf 1923 in Besatzung Funktion und Gestalt militarischer Fremdherrschaft von der Antike bis zum 20 Jahrhundert hrsg von Gunther Kronenbitter Markus Pohlmann und Dierk Walter Paderborn Munchen Wien Zurich 2006 Krieg in der Geschichte 28 S 119 130 PosilannyaRurskij konflikt 1923 roku 8 travnya 2012 u Wayback Machine http www diphis ru index php option content amp task view amp id 125 6 veresnya 2009 u Wayback Machine