Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (березень 2017) |
Теодор (Федір) Іванович Білоус (27 липня 1827, с. Витків, нині Новий Витків, Радехівський район — 15 лютого 1892, м. Коломия) — український громадський і культурно-освітній діяч, педагог, директор гімназії, літератор, видавець. Посол Галицького сейму (1861—1866, 1871—1876). Дописував до газет «Слово», «Пролом», «Руська Рада», «Червона Русь», «Бесіда», «Весна». Редагував у Коломиї «Весну», допомагав у виданні журналу «Наука», газети «Руська Рада». Старший брат Михайла Білоуса.
| Білоус Теодор Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 липня 1827 с. Витків, нині Новий Витків, Радехівський район |
| Помер | 15 лютого 1892 (64 роки) м. Коломия |
| Громадянство |  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | громадський і культурно-освітній діяч, педагог, літератор, видавець |
| Галузь | література[1], політична діяльність[1][1] і d[1] |
| Alma mater | Львівський університет |
| Знання мов | слов'янські мови[1] |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] |
| Брати, сестри | Білоус Михайло Іванович |
| |
Біографія
Народився 27 липня 1827 року в с. Старий Витків[] (нині Новий Витків Радехівського району) на Львівщині у сім'ї міщанина-ремісника кравця й кушніра Івана Опанасовича Білоуса.
В 1839 р. закінчив головну чотирикласну школу в Бродах у 1840—1846 pp., вчився у Львівській гімназії, 1847—1854 pp. — у Львівському університеті, де закінчив богослов'я та філософський факультет.
Після навчання у Львівській духовній семінарії та Львівському університеті вчителює у гімназіях Львова і Тернополя (зокрема, згаданий у звіті за 1857, 1861/1862 навч. році вказаний серед викладачів німецькомовної місцевої гімназії). 1861 року став директором новоствореної гімназії в Коломиї. Приятелював з Іваном Федоровичем (батьком Володислава Федоровича) — послом Австрійського парламенту від Тернопільщини, правником, письменником і публіцистом.
Часто мандрує по селах Покуття та Гуцульщини, запрошуючи до навчання українську сільську молодь, збирає пожертви на бурсу для бідних учнів.
Вчителював у Львові, Тернополі, був директором нижчої гімназії в Коломиї (1861—1868). Викладав у гімназіях історію, географію, німецьку мову. Вчитель Михайла Павлика, якому допомагав матеріально, як і багатьом іншим учням.
Польські чиновники були обурені його активною громадською та просвітницькою діяльністю серед українського люду, і крайова шкільна рада переводить його до польського містечка Бохня на посаду директора гімназії (1868 р.). У 1888 р. переведений на пенсію, знову повернувся до Коломиї, де жив до смерті.
Помер Федір Білоус неодруженим 15 (27) лютого 1892 р. в Коломиї.
Похорон відбувся 29 лютого при багатолюднім зібранні. 26 священиків відслужили парастас і соборну літургію. Протягом 5-ти годин відбувався той похоронний обряд. Два світські та два духовні представники інтелігенції виголосили прощальні промови. Тлінні останки було зложено в родинному гробівці Білоусів на цвинтарі в Коломиї.
7 березня (за н. ст.) 1892 р. у Львові відбулося поминальне богослужіння за упокій душі померлого Ф. Білоуса в церкві Успіня Пресвятої Богородиці. Службу відправив старенький о. Михайло Малиновський з дияконами, парастас 14 духовних. На престолі було представлено портрет покійного, намальований Корнилом Устияновичем, 3 хліби, коливо. Хор питомців духовної семінарії під управою Нижанківського дуже гарно і жалібно відспівав Службу і парастас. Крім того, було відправлено поминальні богослужіння у рідному Виткові та в деяких селах його колишніми учнями, тоді священиками.
Літературна та видавнича діяльність
Автор розвідки про князів Острозьких та інших праць, низки повістей. На жаль його твори сьогодні є невідомими, оскільки вони були написані язичієм — книжною мовою москвофілів. Автор біографії Івана Федоровича (1882).
Разом з братом Михайлом заснував у Коломиї друкарню і видавництво.
Він залишив слід як літератор та видавець. У газетах «Слово», «Пролом», «Руська Рада», «Червона Русь», «Бесіда», «Весна» опублікував низку статей з життя Галичини та враження з подорожей. Редагував у Коломиї «Весну», допомагав у виданні журналу «Наука», газети «Руська Рада». Автор творів «Северная любов» (1851),«Записки школяра-путника» [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.](1853), «Церкви руськие в Галиции и Буковине» (1877), «Афоризмы Йвана Федоровича» (1882), «Путевые записки на Восток» (1889, 1890), «Описание икон по церквам руским, старогреческим», «Устав общества литературного в Коломыи», «Послание к радиховянам» (1876), «Opis awstro-węgerskyj monarchii» (1886), «Krótki rys rozwoju gimnazyum Bocheńskiego» (1887), «Історія князей Острожских» (1883) та ін. І. Франко та М. Павлик високо оцінили його творчість.
Громадська діяльність
У 1861—1866 і 1871—1876 рр., будучи послом до Галицького сейму, домігся відкриття майже 30 промислових шкіл. Активний учасник «Руського клюбу» (згромадження депутатів-українців) в Галицькому сеймі.
Був засновником, українського літературно-драматичного товариства (1880).
У 1861—1867 pp. та 1870—1876 pp. був послом до Галицького сейму, де виступав в обороні та в інтересах українського народу, піклувався його матеріальними та духовними потребами. Виступав з пропозиціями та проектами відкриття ремісничих шкіл, українських гімназій в Заліщиках, Жовкві, Сяноці. Засновник літературного українського товариства (1863) — одного з перших в Україні та один з фундаторів українського літературно-драматичного товариства в Коломиї (1880). Заснував 9 позичкових фондів для бідних міщан, учнів і викладачів ґімназій, зокрема у Виткові, Тернополі, Микулинцях, Самборі. Пожертвував 10 золотих ринських на Народний дім у Львові та понад 300 книг для цієї установи. Для матеріальної підтримки навчання українських сільських вчителів Львівської архиєпархії зобов'язався з 1863 р. до кінця свого життя, щорічно давати по 15 золотих ринських. Для школи у рідному Виткові подарував 120 книг, щорічно аж до смерті допомагав їй фінансово.
Був одним з небагатьох «старих русинів», що підтримали молодих Івана Франка та Михайла Павлика. Проживаючи самотньо і убого складав щедрі пожертви на поширення освіти серед рідного народу. Його жертовне життя було типовим для десятків тисяч невідомих сьогодні українських патріотів, які не дали розчинитись нашій нації в півтисячолітньому мороці бездержавності.
Як писав його біограф Ф. Свистун, Федір Білоус був зразком благодійності. Сам відмовляв собі у найменших задоволеннях, не винаймав квартири, а спав у гімназійній канцелярії, скромно харчувався і одягався, ходив у чоботях з латками, а зароблені гроші давав на народні цілі — на церкви, бурси, видавництва літератури. Двоповерхову кам'яницю в Коломиї передав на «Білоусів жіночий приют» — дівочу школу під управою Народного дому у Львові.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Programm und Jahresbericht uber den Zustand des K. K. Staats-Ober-Gymnasiums in Tarnopol wahrend des Schul-Jahres 1857. — Lemberg, 1857. — S. 15. (нім.)
- Jahres-Bericht des K. K. Ober-Gymnasiums in Tarnopol fur das Schuljahr 1862 [ 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — Lemberg : druckerei des Stauropigianischen Instituts, 1862. — S. 15. (нім.)
- I Liceum Ogólnokształcące im. Króla Kazimierza Wielkiego w Bochni [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2006. Процитовано 30 серпня 2006.
Джерела
- Білоус Теодор // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 1. — С. 135.
- Горак Р. Біографія на замовлення.
- Гуцал П., Пиндус Б. Білоус Федір (Теодор) Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 137. — .
- Історія української культури [ 13 серпня 2011 у Wayback Machine.]. — 4-те вид., стереотип. — К. : Либідь, 2002. — 656 с. — .
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 120. — (Львівська сотня). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilous Teodor Fedir Ivanovich Bilous 27 lipnya 1827 s Vitkiv nini Novij Vitkiv Radehivskij rajon 15 lyutogo 1892 m Kolomiya ukrayinskij gromadskij i kulturno osvitnij diyach pedagog direktor gimnaziyi literator vidavec Posol Galickogo sejmu 1861 1866 1871 1876 Dopisuvav do gazet Slovo Prolom Ruska Rada Chervona Rus Besida Vesna Redaguvav u Kolomiyi Vesnu dopomagav u vidanni zhurnalu Nauka gazeti Ruska Rada Starshij brat Mihajla Bilousa Bilous Teodor IvanovichNarodivsya27 lipnya 1827 1827 07 27 s Vitkiv nini Novij Vitkiv Radehivskij rajonPomer15 lyutogo 1892 1892 02 15 64 roki m KolomiyaGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecDiyalnistgromadskij i kulturno osvitnij diyach pedagog literator vidavecGaluzliteratura 1 politichna diyalnist 1 1 i d 1 Alma materLvivskij universitetZnannya movslov yanski movi 1 Posadaposol do Galickogo sejmu d Brati sestriBilous Mihajlo Ivanovich Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 27 lipnya 1827 roku v s Starij Vitkiv dzherelo nini Novij Vitkiv Radehivskogo rajonu na Lvivshini u sim yi mishanina remisnika kravcya j kushnira Ivana Opanasovicha Bilousa V 1839 r zakinchiv golovnu chotiriklasnu shkolu v Brodah u 1840 1846 pp vchivsya u Lvivskij gimnaziyi 1847 1854 pp u Lvivskomu universiteti de zakinchiv bogoslov ya ta filosofskij fakultet Pislya navchannya u Lvivskij duhovnij seminariyi ta Lvivskomu universiteti vchitelyuye u gimnaziyah Lvova i Ternopolya zokrema zgadanij u zviti za 1857 1861 1862 navch roci vkazanij sered vikladachiv nimeckomovnoyi miscevoyi gimnaziyi 1861 roku stav direktorom novostvorenoyi gimnaziyi v Kolomiyi Priyatelyuvav z Ivanom Fedorovichem batkom Volodislava Fedorovicha poslom Avstrijskogo parlamentu vid Ternopilshini pravnikom pismennikom i publicistom Chasto mandruye po selah Pokuttya ta Guculshini zaproshuyuchi do navchannya ukrayinsku silsku molod zbiraye pozhertvi na bursu dlya bidnih uchniv Vchitelyuvav u Lvovi Ternopoli buv direktorom nizhchoyi gimnaziyi v Kolomiyi 1861 1868 Vikladav u gimnaziyah istoriyu geografiyu nimecku movu Vchitel Mihajla Pavlika yakomu dopomagav materialno yak i bagatom inshim uchnyam Polski chinovniki buli obureni jogo aktivnoyu gromadskoyu ta prosvitnickoyu diyalnistyu sered ukrayinskogo lyudu i krajova shkilna rada perevodit jogo do polskogo mistechka Bohnya na posadu direktora gimnaziyi 1868 r U 1888 r perevedenij na pensiyu znovu povernuvsya do Kolomiyi de zhiv do smerti Pomer Fedir Bilous neodruzhenim 15 27 lyutogo 1892 r v Kolomiyi Pohoron vidbuvsya 29 lyutogo pri bagatolyudnim zibranni 26 svyashenikiv vidsluzhili parastas i sobornu liturgiyu Protyagom 5 ti godin vidbuvavsya toj pohoronnij obryad Dva svitski ta dva duhovni predstavniki inteligenciyi vigolosili proshalni promovi Tlinni ostanki bulo zlozheno v rodinnomu grobivci Bilousiv na cvintari v Kolomiyi 7 bereznya za n st 1892 r u Lvovi vidbulosya pominalne bogosluzhinnya za upokij dushi pomerlogo F Bilousa v cerkvi Uspinya Presvyatoyi Bogorodici Sluzhbu vidpraviv starenkij o Mihajlo Malinovskij z diyakonami parastas 14 duhovnih Na prestoli bulo predstavleno portret pokijnogo namalovanij Kornilom Ustiyanovichem 3 hlibi kolivo Hor pitomciv duhovnoyi seminariyi pid upravoyu Nizhankivskogo duzhe garno i zhalibno vidspivav Sluzhbu i parastas Krim togo bulo vidpravleno pominalni bogosluzhinnya u ridnomu Vitkovi ta v deyakih selah jogo kolishnimi uchnyami todi svyashenikami Literaturna ta vidavnicha diyalnistAvtor rozvidki pro knyaziv Ostrozkih ta inshih prac nizki povistej Na zhal jogo tvori sogodni ye nevidomimi oskilki voni buli napisani yazichiyem knizhnoyu movoyu moskvofiliv Avtor biografiyi Ivana Fedorovicha 1882 Razom z bratom Mihajlom zasnuvav u Kolomiyi drukarnyu i vidavnictvo Vin zalishiv slid yak literator ta vidavec U gazetah Slovo Prolom Ruska Rada Chervona Rus Besida Vesna opublikuvav nizku statej z zhittya Galichini ta vrazhennya z podorozhej Redaguvav u Kolomiyi Vesnu dopomagav u vidanni zhurnalu Nauka gazeti Ruska Rada Avtor tvoriv Severnaya lyubov 1851 Zapiski shkolyara putnika 28 veresnya 2020 u Wayback Machine 1853 Cerkvi ruskie v Galicii i Bukovine 1877 Aforizmy Jvana Fedorovicha 1882 Putevye zapiski na Vostok 1889 1890 Opisanie ikon po cerkvam ruskim starogrecheskim Ustav obshestva literaturnogo v Kolomyi Poslanie k radihovyanam 1876 Opis awstro wegerskyj monarchii 1886 Krotki rys rozwoju gimnazyum Bochenskiego 1887 Istoriya knyazej Ostrozhskih 1883 ta in I Franko ta M Pavlik visoko ocinili jogo tvorchist Gromadska diyalnistU 1861 1866 i 1871 1876 rr buduchi poslom do Galickogo sejmu domigsya vidkrittya majzhe 30 promislovih shkil Aktivnij uchasnik Ruskogo klyubu zgromadzhennya deputativ ukrayinciv v Galickomu sejmi Buv zasnovnikom ukrayinskogo literaturno dramatichnogo tovaristva 1880 U 1861 1867 pp ta 1870 1876 pp buv poslom do Galickogo sejmu de vistupav v oboroni ta v interesah ukrayinskogo narodu pikluvavsya jogo materialnimi ta duhovnimi potrebami Vistupav z propoziciyami ta proektami vidkrittya remisnichih shkil ukrayinskih gimnazij v Zalishikah Zhovkvi Syanoci Zasnovnik literaturnogo ukrayinskogo tovaristva 1863 odnogo z pershih v Ukrayini ta odin z fundatoriv ukrayinskogo literaturno dramatichnogo tovaristva v Kolomiyi 1880 Zasnuvav 9 pozichkovih fondiv dlya bidnih mishan uchniv i vikladachiv gimnazij zokrema u Vitkovi Ternopoli Mikulincyah Sambori Pozhertvuvav 10 zolotih rinskih na Narodnij dim u Lvovi ta ponad 300 knig dlya ciyeyi ustanovi Dlya materialnoyi pidtrimki navchannya ukrayinskih silskih vchiteliv Lvivskoyi arhiyeparhiyi zobov yazavsya z 1863 r do kincya svogo zhittya shorichno davati po 15 zolotih rinskih Dlya shkoli u ridnomu Vitkovi podaruvav 120 knig shorichno azh do smerti dopomagav yij finansovo Buv odnim z nebagatoh starih rusiniv sho pidtrimali molodih Ivana Franka ta Mihajla Pavlika Prozhivayuchi samotno i ubogo skladav shedri pozhertvi na poshirennya osviti sered ridnogo narodu Jogo zhertovne zhittya bulo tipovim dlya desyatkiv tisyach nevidomih sogodni ukrayinskih patriotiv yaki ne dali rozchinitis nashij naciyi v pivtisyacholitnomu moroci bezderzhavnosti Yak pisav jogo biograf F Svistun Fedir Bilous buv zrazkom blagodijnosti Sam vidmovlyav sobi u najmenshih zadovolennyah ne vinajmav kvartiri a spav u gimnazijnij kancelyariyi skromno harchuvavsya i odyagavsya hodiv u chobotyah z latkami a zarobleni groshi davav na narodni cili na cerkvi bursi vidavnictva literaturi Dvopoverhovu kam yanicyu v Kolomiyi peredav na Bilousiv zhinochij priyut divochu shkolu pid upravoyu Narodnogo domu u Lvovi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Programm und Jahresbericht uber den Zustand des K K Staats Ober Gymnasiums in Tarnopol wahrend des Schul Jahres 1857 Lemberg 1857 S 15 nim Jahres Bericht des K K Ober Gymnasiums in Tarnopol fur das Schuljahr 1862 10 serpnya 2017 u Wayback Machine Lemberg druckerei des Stauropigianischen Instituts 1862 S 15 nim I Liceum Ogolnoksztalcace im Krola Kazimierza Wielkiego w Bochni 27 serpnya 2016 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 30 serpnya 2006 Procitovano 30 serpnya 2006 DzherelaBilous Teodor Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 1 S 135 Gorak R Biografiya na zamovlennya Gucal P Pindus B Bilous Fedir Teodor Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 137 ISBN 966 528 197 6 Istoriya ukrayinskoyi kulturi 13 serpnya 2011 u Wayback Machine 4 te vid stereotip K Libid 2002 656 s ISBN 966 06 0248 0 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il S 120 Lvivska sotnya ISBN 978 966 486 089 2