Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергі́й Іва́нович Дядю́ша (26 вересня 1870, Хорол — 23 травня 1933, Каліш, Польща) — український військовий діяч, генерал-поручник Армії УНР.
| Сергій Іванович Дядюша | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-майор Генерал-поручник | |||||||||||
 | |||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||
| Народження | 26 вересня 1870 Хорол, Полтавська губернія,  Російська імперія | ||||||||||
| Смерть | 23 травня 1933 (62 роки) Каліш,  Польща | ||||||||||
| Поховання | Великопольське воєводство | ||||||||||
| Національність | українець | ||||||||||
| Alma Mater | Академія Генерального штабу | ||||||||||
| Військова служба | |||||||||||
| Роки служби | 1918–1933 | ||||||||||
| Приналежність |  УНР | ||||||||||
| Вид ЗС |  Армія УНР | ||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна | ||||||||||
| Командування | |||||||||||
| |||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||
| |||||||||||
Життєпис
Походив із шляхти Полтавської губернії.
В Російській армії
Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус (1887), 1-ше військове Павловське училище (1889), служив у 2-ій артилерійській бригаді, згодом перевівся до 35-ї артилерійської бригади. Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за 1-м розрядом (1900). Обіймав штабові посади у Варшавській та Московській військових округах.
З 1889 — підпоручик, з 1892 — поручик, з 1897 — штабс-капітан, з 1900 — капітан. З 13 листопада 1904 р викладав у Московському піхотному юнкерському училищі. З 6 грудня 1908 р. — полковник. З 29 жовтня 1908 р. — штаб-офіцер для доручень штабу Гренадерського корпусу. З 20 березня 1913 р — начальник штабу 1-ї Гренадерської дивізії. З 8 жовтня 1914 р — командир 2-го гренадерського Ростовського полку.
18 липня 1915 був поранений (перебував на лікуванні до 28 вересня 1915 р). З 12 січня 1916 р — в. о. начальника штабу 84-ї піхотної дивізії. З 7 січня 1917 р — начальник 84-ї піхотної дивізії. З 10 березня 1917 р. — начальник штабу 4-го армійського корпусу. Під час Першої світової війни був нагороджений всіма орденами до Святого Станіслава І ступеня та Георгіївською зброєю (29 січня 1915 р, за бій 7 листопада 1914 р).
З 2 січня 1918 р — начальник штабу 6-ї армії на Румунському фронті. 27 лютого 1918 р. був демобілізований у зв'язку з розформуванням армії. Останнє звання у російській армії — генерал-майор (з 10 квітня 1916 р).
На службі Україні
Вступив у армію УНР. З 17 квітня 1918 р. — начальник Волинського (згодом — 1-го) корпусу Армії УНР, згодом — Армії Української Держави. 24 вересня 1918 перейменований з генерал-майорів у генерального хорунжого.
3 1 грудня 1918 р. перебував у розпорядженні штабу військ Директорії. Певний час приватно мешкав у Житомирі.
З 27 січня 1919 р. — головний інспектор піхоти Дієвої армії УНР.
З 7 квітня 1919 р. — отаман-квартирмейстер Холмської групи Дієвої армії УНР.
З 17 червня 1919 р. — отаман для доручень Головного управління Генерального штабу Дієвої армії УНР.
З 19 березня 1920 р. до 19 квітня 1920 року — начальник Головної управи Генерального штабу УНР.
З 5 червня 1920 р. — в. о. 2-го генерал-квартирмейстера, з 3 липня 1920 р — 2-й генерал-квартирмейстер Генерального штабу УНР.
12 лютого — 12 квітня 1921 р. -в. о. Військового міністра УНР. Постановою Гонорової ради від 3 серпня 1921 р. був підвищений до звання генерал-поручника.
Після поразки визвольних змагань емігрував в Польщу. Помер та похований у Каліші.
Вшанування пам'яті
24 жовтня 2020 року відкрили меморіальну дошку Сергію Дядюші у його рідному місті Хорол.[1] [ 9 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Дядюша Сергій Іванович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergi j Iva novich Dyadyu sha 26 veresnya 1870 Horol 23 travnya 1933 Kalish Polsha ukrayinskij vijskovij diyach general poruchnik Armiyi UNR Sergij Ivanovich Dyadyusha General major General poruchnikZagalna informaciyaNarodzhennya26 veresnya 1870 1870 09 26 Horol Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert23 travnya 1933 1933 05 23 62 roki Kalish PolshaPohovannyaVelikopolske voyevodstvoNacionalnistukrayinecAlma MaterAkademiya Generalnogo shtabuVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1918 1933Prinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRVijni bitviPersha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijnaKomanduvannyaVijskovij komisar Direktoriyi Ukrayini v o 8 lyutogo 1921 24 bereznya 1921PoperednikMikola YunakivNastupnikMihajlo Omelyanovich PavlenkoNagorodi ta vidznakiHrest Simona PetlyuriOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dyadyusha ZhittyepisPohodiv iz shlyahti Poltavskoyi guberniyi V Rosijskij armiyi Zakinchiv Petrovskij Poltavskij kadetskij korpus 1887 1 she vijskove Pavlovske uchilishe 1889 sluzhiv u 2 ij artilerijskij brigadi zgodom perevivsya do 35 yi artilerijskoyi brigadi Zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu za 1 m rozryadom 1900 Obijmav shtabovi posadi u Varshavskij ta Moskovskij vijskovih okrugah Z 1889 pidporuchik z 1892 poruchik z 1897 shtabs kapitan z 1900 kapitan Z 13 listopada 1904 r vikladav u Moskovskomu pihotnomu yunkerskomu uchilishi Z 6 grudnya 1908 r polkovnik Z 29 zhovtnya 1908 r shtab oficer dlya doruchen shtabu Grenaderskogo korpusu Z 20 bereznya 1913 r nachalnik shtabu 1 yi Grenaderskoyi diviziyi Z 8 zhovtnya 1914 r komandir 2 go grenaderskogo Rostovskogo polku 18 lipnya 1915 buv poranenij perebuvav na likuvanni do 28 veresnya 1915 r Z 12 sichnya 1916 r v o nachalnika shtabu 84 yi pihotnoyi diviziyi Z 7 sichnya 1917 r nachalnik 84 yi pihotnoyi diviziyi Z 10 bereznya 1917 r nachalnik shtabu 4 go armijskogo korpusu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv nagorodzhenij vsima ordenami do Svyatogo Stanislava I stupenya ta Georgiyivskoyu zbroyeyu 29 sichnya 1915 r za bij 7 listopada 1914 r Z 2 sichnya 1918 r nachalnik shtabu 6 yi armiyi na Rumunskomu fronti 27 lyutogo 1918 r buv demobilizovanij u zv yazku z rozformuvannyam armiyi Ostannye zvannya u rosijskij armiyi general major z 10 kvitnya 1916 r Na sluzhbi Ukrayini Vstupiv u armiyu UNR Z 17 kvitnya 1918 r nachalnik Volinskogo zgodom 1 go korpusu Armiyi UNR zgodom Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi 24 veresnya 1918 perejmenovanij z general majoriv u generalnogo horunzhogo 3 1 grudnya 1918 r perebuvav u rozporyadzhenni shtabu vijsk Direktoriyi Pevnij chas privatno meshkav u Zhitomiri Z 27 sichnya 1919 r golovnij inspektor pihoti Diyevoyi armiyi UNR Z 7 kvitnya 1919 r otaman kvartirmejster Holmskoyi grupi Diyevoyi armiyi UNR Z 17 chervnya 1919 r otaman dlya doruchen Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu Diyevoyi armiyi UNR Z 19 bereznya 1920 r do 19 kvitnya 1920 roku nachalnik Golovnoyi upravi Generalnogo shtabu UNR Z 5 chervnya 1920 r v o 2 go general kvartirmejstera z 3 lipnya 1920 r 2 j general kvartirmejster Generalnogo shtabu UNR 12 lyutogo 12 kvitnya 1921 r v o Vijskovogo ministra UNR Postanovoyu Gonorovoyi radi vid 3 serpnya 1921 r buv pidvishenij do zvannya general poruchnika Pislya porazki vizvolnih zmagan emigruvav v Polshu Pomer ta pohovanij u Kalishi Vshanuvannya pam yati24 zhovtnya 2020 roku vidkrili memorialnu doshku Sergiyu Dyadyushi u jogo ridnomu misti Horol 1 9 listopada 2020 u Wayback Machine DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Dyadyusha Sergij Ivanovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni