Оцелот | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Leopardus pardalis (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||
Ареал оцелота | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Felis pardalis Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Оцелот, леопард оцелот (Leopardus pardalis) — хижий ссавець, типовий вид роду леопардів (Leopardus) із родини котових (Felidae). Мешкає в Америці — від півдня США до півночі Аргентини. Займає широкий спектр середовищ проживання, від чагарників до тропічних лісів, однак уникає відкритих місцевостей і високогір'їв. Зазвичай активний під час сутінків і вночі, оцелот, як правило, солітарний і територіальний. Полює переважно на невеликих наземних ссавців. Шерсть коротка й шовковиста; забарвлення залежить від середовища. Нижня частина тіла білувата, верхня — жовтого, рудого чи сірого відтінків; шерсть має неправильний малюнок темних плям і смуг, на спині й боках плями утворюють розетки. Вага становить 8–16 кг, довжина голови й тулуба — 55–100 см, хвіст — 30–45 см завдовжки. Чисельність зменшується в багатьох частинах ареалу внаслідок знищення середовища проживання, полювання, дорожньо-транспортних пригод.
Опис
Оцелот — найбільший представник роду Leopardus і третій серед котових Неотропіків після ягуара й пуми. Будова тіла й кінцівки кремезні (причому передні — більші), хвіст порівняно короткий, лапи великі відносно розміру тіла. На передніх лапах п'ять пальців з кігтями, а на задніх — чотири. Довгі вібриси є на підборідді під ротом, кілька рядів на щоках по обидва боки носа, по одній групі з кожного боку задньої частини щелепи та по одній групі над кожним оком. Нормальна температура тіла — 37.7–38.8°C. Наявний статевий диморфізм: вага самців становить 7–18.6 кг, а самиць — 6.6–11.3 кг; довжина від голови до хвоста у самців становить 67.5–101.5 см, а самиць — 69–90.9 см; довжина хвоста становить 25.5–44.6 см; висота в плечах — 40–50 см. Волосяний покрив короткий, густий і м'який. Забарвлення хутра жовтувато-коричневе, червонувато-коричневе, корицеве чи сіре (у мешканців сухих середовищ проживання ближче до сірого, у мешканців вологих лісів — до оранжевого або вохристого) з чорними кільцеподібними плямами, які всередині дещо темніші ніж назовні. На шиї й навколо плечей плями переходять у смуги, на лапах — у дрібні плями, на хвості — часткові чи повні кільця. Уздовж морди є дві чорні вертикальні смужки. Черево й нижня частина голови забарвлені в білуватий колір. Вуха округлі, чорні з великими білими плямами на задньому боці. Оцелот зовні нагадує марги, але більший, кремезніший і з помітно коротшим хвостом; дитинчат оцелота, марги й онцилли важко розрізнити.
Ареал і середовище проживання
Вид поширений в Америці від крайнього півдня США до північних і центральних частин Південної Америки (у тому числі на островах Тринідад, Маргарита і ), оминаючи високогір'я Перу та Чилі. Найпівнічніший регіон мешкання — південь американського штату Техас. В історичні часи оцелот мешкав також у штатах Аризона, Нью-Мексико, Луїзіана, а викопні рештки знайдені у Флориді.
Оцелот населяє чагарники, чагарникові рідколісся, заліснені трав'янисті місцевості, болотисті рідколісся, сухі й вологі ліси; у тому числі він толерантний до модифікованих середовищ, але обов'язковим є покрив дерев або чагарників. Висотний діапазон поширення: 0–3000 м, однак найчастіше проживає нижче 1200 м. Щільність населення коливається в широких межах від 2.5 до 160/100 км². Найменші щільності у соснових лісах Белізу, посушливих місцевостях Мексики, бразильській Каатинзі, найбільша щільність на о. Барро Колорадо, Панама. Загальна чисельність населення оцелота невідома, у Техасі їх залишилося приблизно 55.
Спосіб життя
Активність і полювання
Оцелоти живуть поодинці й полюють передусім уночі, однак нерідкі випадки активності упродовж дня, головним чином під час сезону дощів і похмурих днів. Тварини активні від 12 до 14 годин на добу й упродовж ночі долають кілька кілометрів. Під час денної спеки полюбляють ховатися в дуплах дерев, можуть відпочивати в густих чагарниках і на гіллі дерев. Оцелоти використовують багато місць відпочинку на своїй території, і рідко одне й те ж місце два дні підряд, винятком є лігвище для приплоду. Оцелоти мають гострі нюх і зір. Полюють на землі, хоча чудово лазять по деревах і скелях, уміють плавати. Запахові сигнали вважаються не надто важливими при полюванні. Основною тактикою полювання є екстенсивна ходьба, поки не зустрінеться маленька тварина. За нагоди оцелот буде кидатися на великих птахів, не тратячи багато часу на засідку, або він може присісти на колоду дерева, щоб накинутися на гризуна, що проходить знизу. Зловивши птицю, оцелот обскубує її перед тим, як з'їсти. Якщо оцелот уполює занадто багато їжі, він сховає решту й повернеться наступної ночі.
Здобич оцелотів — переважно невеликі ссавці й птахи, такі як гризуни родів Oryzomys, Zygodontomys і Proechimys, також агуті, опосуми, а з птахів — пенелопа, татаупа, свійська птиця. Проте іноді ці коти ловлять змій, а також великих ссавців, таких як таясу, мазама американська, тамандуя. Склад раціону в процентах: 65–66% — дрібні гризуни, 12–18% — плазуни, 6–10% — середніх розмірів ссавці, 4–11% — птахи й 2–7% — ракоподібні та риби. Оцелоти — осілі тварини. Їхні території залежать від наявності їжі та щільності покриву, у самиць — до 14 км², у самців — до 31 км² і перетинаються з територіями однієї або кількох самиць.
Спілкування
L. pardalis спілкується з іншими особами свого виду хімічними сигналами для демаркації територіальних кордонів (подряпини на стовбурах, позначення предметів сечею, відкладання калу на помітні місця). Територіальні кордони суворо захищаються від одностатевих осіб, і порушення можуть призвести до бійок. У природі оцелоти мовчазні, за винятком періодів розмноження. У неволі вокалізація включає нявкання, мурчання й гарчання.
Розмноження
Оцелот має неочікувано низький рівень відтворення: довга вагітність, малий приплід, довгий (дворічний) інтервал між приплодами. Спаровування може відбуватися в будь-яку пору року на півдні ареалу, але помічено осінні та зимові піки народження у північних частинах ареалу. Самиці ініціюють шлюбний ритуал гучними криками, а до спарювання вони заохочують самців ударами лап. Під час спарювання самець тримає самицю за шию зубами. Вагітна самиця готує добре захищене лігвище в порожнистому стовбурі дерева, у щілині чи в невеликій печері, або в густій рослинності. Самиця іноді вистилає лігвище шерстю, вищипаною з власного черева. Мати може перемістити дітей у нове лігвище, коли старе забрудниться чи стежки до нього стануть занадто явними, чи з інших причин. Вагітність триває від 79 до 82 днів. Народжується найчастіше одне, рідше двоє кошенят; виключно в неволі й дуже рідко народжується троє (до чотирьох) кошенят. Діти при народженні важать 200–280 грамів, очі відкривають приблизно на 14 день. Годування молоком триває приблизно сім тижнів. Кошенята починають залишати лігвище у віці трьох місяців. Матір починає брати дітей на полювання, коли їм виповнюється 5 чи 6 місяців. Вони стають самостійними у віці 1 року, але покидають територію матері у віці приблизно 2 (до 3) років. Самиці стають статевозрілими у 18, а самці — 30 місяців.
Тривалість життя й загрози
У неволі оцелот може жити 20 років, але в природі живе 7–10 років. Найстаріший відомий оцелот помер у зоопарку Фенікса у віці 21 рік і 5 місяців.
Хоча сам хижак, оцелот іноді стає здобиччю гарпії великої, пуми, ягуара, анаконди зеленої, зграї псів. Основними ж загрозами є: втрата середовища існування та його фрагментація, нелегальна торгівля домашніми тваринами, вбивство фермерами.
Генетика
Диплоїдний набір хромосом становить 36, а фундаментальне число — 70. У неволі оцелот гібридизується з іншим видами роду Leopardus — L. wiedii, L. tigrinus, L. geoffroyi, L. guigna, але вони не схрещуються в дикій природі. У Французькій Гвіані самець оцелота й самиця пуми вирощені та розміщені разом, дали чотири виводки; дитинчата демонстрували проміжний розмір тіла й малюнок плям, але значно більше нагадували оцелота.
Оцелот і людина
Назва
Назва «оцелот» науатльського походження і стосувалася ягуара. Видовий епітет pardalis походить від лат. pardus — «пантера» і суфікса -alis — «який стосується чогось». Іншим можливим походженням назви є лат. ocellatus — «з малими очима» чи «з позначками, схожими на малі очі», вказуючи на забарвлення. Оцелот має декілька місцевих назв у межах свого ареалу, наприклад: gato maracaja — у Бразилії й Парагваї, gato onza — в Аргентині, Болівії й Перу, manigordo — у Коста-Риці, mathuntori — мовою [en], canunii — мовою [en] (мови народів Амазонії).
У культурі
Відносини оцелота й людини є давніми. Оцелот, як і ягуар, вважався священною твариною в деяких давніх народів Америки — наприклад, ольмеків, ацтеків, інків, мая. Зокрема, ацтеки й інки зображали оцелотів на своїх творах мистецтва. Більш сучасні митці також деколи зображають оцелота у своїх творах. Зокрема, оцелот є персонажем картини бразильського художника Бенедіту Калішту; французький скульптор-анімаліст Антуан-Луї Барі створив статуетку «Оцелот хапає чаплю»; американський рок-гурт [en] написав пісню з назвою «Оцелот».
Торгівля оцелотами
Краса хутра зробила оцелота на тривалий час популярним у торговців шкурами. Наприклад, 1969 року в США було ввезено понад 133 тисячі шкур оцелотів. У 1980-х роках шуби з хутра оцелота продавалися за $40 000, а жива тварина, для утримання як домашня, продавалася за $800. Інтенсивне полювання на оцелота призвело до того, що він став украй рідкісною твариною. Завдяки новим міждержавним угодам полювання на оцелота і продаж будь-яких продуктів з нього заборонено. Так, 1986 року Європейська економічна спільнота ввела повну заборону на ввезення шкур оцелота. 1989 року оцелота було перенесено в додаток I CITES, який забороняє будь-яку міжнародну торгівлю шкурами та живими тваринами.
Як і деяких інших тварин з родини котових, оцелотів іноді утримують як домашніх тварин. Найвідомішими власниками оцелотів були художник Сальвадор Далі і музикант [en].
Охорона й зоопарки
Вид захищений на більшій частині ареалу, полювання заборонене в Аргентині, Бразилії, Болівії, Колумбії, Коста-Риці, Французькій Гвіані, Гватемалі, Гондурасі, Мексиці, Нікарагуа, Панамі, Парагваї, Суринамі, Тринідаді й Тобаго, США, Уругваї, Венесуелі, а також регульоване в Перу. Частина ареалу оцелота включає заповідні території, деякі з них здатні підтримувати довготривалі життєздатні популяції. Хоча загалом природоохоронний статус оцелота «найменший ризик», у Мексиці й США він під загрозою вимирання, у Колумбії й Аргентині — уразливий, як і в Бразилії за межами Амазонії.
Повідомляється, що в установах, які є членами ISIS перебуває 258 оцелотів. Однак, додатково оцелоти утримуються в притулках та парках тварин по всій земній кулі — число їх важко визначити. Крім того, торгівля домашніми тваринами все ще може існувати у Сполучених Штатах та Європі. Повідомлялося про низку випадків, пов'язаних із вбивством або захопленням оцелотів у Перу та Тринідаді й Тобаго, що стосувалося незаконної торгівлі.
[en] (АЗА) розробила План з виживання видів, зокрема оцелота. З Асоціацією взаємодіє Служба рибних ресурсів та дикої природи США. Оскільки безпосередньою загрозою для оцелота в Техасі є зникнення середовища проживання й ДТП, то проводяться роботи із захисту й відновлення чагарникового середовища проживання, і (у взаємодії з Техаським департаментом транспорту) з будівництва екодуків; планується також завезення оцелотів із Мексики для забезпечення генетичного різноманіття популяції. Програма з виживання оцелота контролює майже 100 оцелотів у 52 північноамериканських зоопарках, для яких створено родовідну книгу задля підтримання генетично спроможної популяції в неволі. У 2002 році був започаткований Бразильський консорціум «Оцелот» для співпраці між АЗА і бразильськими структурами, які займаються природоохороною. Пріоритетними є: випуск бразильської родовідної книги, підготовка працівників бразильських зоопарків і науковців, розмноження бразильських оцелотів у неволі, відновлення середовища існування, екологічна освіта.
- попереджувальний знак у Техасі
- у зоопарку Марвелла (Велика Британія)
- у зоопарку Ітатіба, Бразилія
- у зоопарку Х'юстона (США)
- у зоопарку Бойнице (Словаччина)
Таксономія
Вид уперше класифікував Карл Лінней у 1758 році під назвою Felis pardalis. Рід Leopardus був запропонований Джоном Едвардом Греєм у 1842 році. Філогенетичні дослідження вказують на те, що лінія оцелота генетично відхилилася від Felidae 8–10 млн років тому, ймовірно у Північній Америці. Згодом, 2–3 млн років тому предки оцелота мігрували в Південну Америку. На новому континенті Leopardus швидко еволюціонували захоплюючи різноманітні придатні середовища існування. Найближчим родичем оцелота є марги, розходження між якими становить за одними даними 1,58 млн років, а за іншими — 3,3–4 млн років. Філогенетичне дерево роду Leopardus має такий вигляд:
Leopardus |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Кілька підвидів було описано в XIX і XX століттях за зразками шкур:
- Leopardus pardalis pardalis — уздовж течії Амазонки
- Leopardus pardalis aequatorialis — північні Анди
- Leopardus pardalis albescens — Мексика, Техас
- Leopardus pardalis maripensis — Венесуела, Гаяна
- Leopardus pardalis mearnsi — Центральна Америка
- Leopardus pardalis mitis — Аргентина, Парагвай
- Leopardus pardalis nelsoni — Мексика
- Leopardus pardalis pseudopardalis — Колумбія
- Leopardus pardalis puseaus — Еквадор
- Leopardus pardalis sonoriensis — Мексика
- Leopardus pardalis steinbachi — Болівія
Сучасні дослідження вказують на помітно меншу кількість валідних підвидів. Біогеографічними бар’єрами для підвидів можуть слугувати Анди й перехід між Центральною й Південною Америками. На наявність таких підвидів вказують як морфологічні, так і молекулярні дослідження. Однак для остаточного поділу L. pardalis на підвиди необхідний більш детальний морфологічний і молекулярний аналіз.
Посилання
- Маркевич О.П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 190.
- Решетило О.С. Зоогеографія. — Львів : Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2013. — С. 75. — .
- Wilson, D. E., & Reeder, D. M. (ed.). Mammal species of the world (3rd edition). — Johns Hopkins University Press, 2005.
- Kittel J. (2011). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 27.10.2020. Процитовано 17.10.2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Murray J. L., Gardner G. L. Leopardus pardalis // Mammalian Species. — 1997. — № 548. — С. 1–10. — DOI: .
- Hunter L. Wild Cats of the World. — Bloomsbury Publishing, 2015. — С. 104–111. — .
- Sanderson J. G. & Watson P. Small wild cats: The animal answer guide. — JHU Press, 2011. — С. 36. — .
- Nowak R. M. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 816, 817. — .
- Paviolo A., Crawshaw P., Caso A., de Oliveira T., Lopez-Gonzalez C. A., Kelly M., De Angelo C. & Payan E. (2015). . The IUCN. Архів оригіналу за 22.02.2019. Процитовано 19.10.2010.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Graham K. International intent and domestic application of the Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora (CITES): the case of the ocelot (Leopardus pardalis) // Journal of International Wildlife Law & Policy. — 2017. — Вип. 20. — № 3–4. — С. 253–294. — DOI: .
- Reid F. A Field Guide to Mammals of North America, North of Mexico. — Houghton Mifflin Harcourt, 2006. — С. 434.
- Dollar S. & Moates J. Ocelots. — Heinemann, 2005. — 40 с. — .
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. 241. — .
- Sunquist M. & Sunquist F. Wild cats of the world. — University of Chicago Press, 2002. — С. 121. — .
- Special Publication of the American Committee for International Wild Life Protection. — American Committee for International Wild Life Protection, 1931. — Т. 21. — 86 с.
- Nuttall Z. A Penitential Rite of the Ancient Mexicans. — Peabody Museum of Archaeology and Ethnology, 1904.
- . Lyrics.com. Архів оригіналу за 27.10.2020. Процитовано 27.10.2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - . AnOther. Архів оригіналу за 27.10.2020. Процитовано 27.10.2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Cincinnati Zoo & Botanical Garden. . Архів оригіналу за 26.10.2020. Процитовано 23.10.2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - U.S. Fish and Wildlife Service (2010). (PDF). U.S. Fish and Wildlife Service, Southwest Region, Albuquerque, New Mexico. Архів оригіналу (PDF) за 27.10.2020. Процитовано 25.10.2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Arizona-Sonora Desert Museum. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27.10.2020. Процитовано 23.10.2020.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Castelló J. R. Felids and Hyenas of the World: Wildcats, Panthers, Lynx, Pumas, Ocelots, Caracals, and Relatives. — Princeton University Press, 2020. — С. 96. — .
- O’Brien S. J. & Johnson W. E. The evolution of cats // Scientific American. — 2007. — Вип. 297. — № 1. — С. 68–75. (англ.)
- Kitchener A. C. et al. A revised taxonomy of the Felidae. The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN. — Bern, Switzerland : IUCN/SSC Cat Specialist Group, 2017. — 80 с.
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
OcelotOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Kotovi Felidae Pidrodina Mali kishki Felinae Rid Leopard Leopardus Vid OcelotBinomialna nazvaLeopardus pardalis Linnaeus 1758 Areal ocelotaPidvidiL p mitis Cuvier 1820 L p pardalis Linnaeus 1758 SinonimiFelis pardalis Linnaeus 1758PosilannyaVikishovishe Leopardus pardalisVikividi Leopardus pardalisEOL 313991ITIS 552470MSOP 11509NCBI 32538Fossilworks 47513 Ocelot leopard ocelot Leopardus pardalis hizhij ssavec tipovij vid rodu leopardiv Leopardus iz rodini kotovih Felidae Meshkaye v Americi vid pivdnya SShA do pivnochi Argentini Zajmaye shirokij spektr seredovish prozhivannya vid chagarnikiv do tropichnih lisiv odnak unikaye vidkritih miscevostej i visokogir yiv Zazvichaj aktivnij pid chas sutinkiv i vnochi ocelot yak pravilo solitarnij i teritorialnij Polyuye perevazhno na nevelikih nazemnih ssavciv Sherst korotka j shovkovista zabarvlennya zalezhit vid seredovisha Nizhnya chastina tila biluvata verhnya zhovtogo rudogo chi sirogo vidtinkiv sherst maye nepravilnij malyunok temnih plyam i smug na spini j bokah plyami utvoryuyut rozetki Vaga stanovit 8 16 kg dovzhina golovi j tuluba 55 100 sm hvist 30 45 sm zavdovzhki Chiselnist zmenshuyetsya v bagatoh chastinah arealu vnaslidok znishennya seredovisha prozhivannya polyuvannya dorozhno transportnih prigod OpisGolova ocelota Ocelot najbilshij predstavnik rodu Leopardus i tretij sered kotovih Neotropikiv pislya yaguara j pumi Budova tila j kincivki kremezni prichomu peredni bilshi hvist porivnyano korotkij lapi veliki vidnosno rozmiru tila Na perednih lapah p yat palciv z kigtyami a na zadnih chotiri Dovgi vibrisi ye na pidboriddi pid rotom kilka ryadiv na shokah po obidva boki nosa po odnij grupi z kozhnogo boku zadnoyi chastini shelepi ta po odnij grupi nad kozhnim okom Normalna temperatura tila 37 7 38 8 C Nayavnij statevij dimorfizm vaga samciv stanovit 7 18 6 kg a samic 6 6 11 3 kg dovzhina vid golovi do hvosta u samciv stanovit 67 5 101 5 sm a samic 69 90 9 sm dovzhina hvosta stanovit 25 5 44 6 sm visota v plechah 40 50 sm Volosyanij pokriv korotkij gustij i m yakij Zabarvlennya hutra zhovtuvato korichneve chervonuvato korichneve koriceve chi sire u meshkanciv suhih seredovish prozhivannya blizhche do sirogo u meshkanciv vologih lisiv do oranzhevogo abo vohristogo z chornimi kilcepodibnimi plyamami yaki vseredini desho temnishi nizh nazovni Na shiyi j navkolo plechej plyami perehodyat u smugi na lapah u dribni plyami na hvosti chastkovi chi povni kilcya Uzdovzh mordi ye dvi chorni vertikalni smuzhki Cherevo j nizhnya chastina golovi zabarvleni v biluvatij kolir Vuha okrugli chorni z velikimi bilimi plyamami na zadnomu boci Ocelot zovni nagaduye margi ale bilshij kremeznishij i z pomitno korotshim hvostom ditinchat ocelota margi j oncilli vazhko rozrizniti Areal i seredovishe prozhivannyaOcelot u zapovidniku Laguna Ataskoza SShA Vid poshirenij v Americi vid krajnogo pivdnya SShA do pivnichnih i centralnih chastin Pivdennoyi Ameriki u tomu chisli na ostrovah Trinidad Margarita i ominayuchi visokogir ya Peru ta Chili Najpivnichnishij region meshkannya pivden amerikanskogo shtatu Tehas V istorichni chasi ocelot meshkav takozh u shtatah Arizona Nyu Meksiko Luyiziana a vikopni reshtki znajdeni u Floridi Ocelot naselyaye chagarniki chagarnikovi ridkolissya zalisneni trav yanisti miscevosti bolotisti ridkolissya suhi j vologi lisi u tomu chisli vin tolerantnij do modifikovanih seredovish ale obov yazkovim ye pokriv derev abo chagarnikiv Visotnij diapazon poshirennya 0 3000 m odnak najchastishe prozhivaye nizhche 1200 m Shilnist naselennya kolivayetsya v shirokih mezhah vid 2 5 do 160 100 km Najmenshi shilnosti u sosnovih lisah Belizu posushlivih miscevostyah Meksiki brazilskij Kaatinzi najbilsha shilnist na o Barro Kolorado Panama Zagalna chiselnist naselennya ocelota nevidoma u Tehasi yih zalishilosya priblizno 55 Sposib zhittyaAktivnist i polyuvannya Oceloti zhivut poodinci j polyuyut peredusim unochi odnak neridki vipadki aktivnosti uprodovzh dnya golovnim chinom pid chas sezonu doshiv i pohmurih dniv Tvarini aktivni vid 12 do 14 godin na dobu j uprodovzh nochi dolayut kilka kilometriv Pid chas dennoyi speki polyublyayut hovatisya v duplah derev mozhut vidpochivati v gustih chagarnikah i na gilli derev Oceloti vikoristovuyut bagato misc vidpochinku na svoyij teritoriyi i ridko odne j te zh misce dva dni pidryad vinyatkom ye ligvishe dlya priplodu Oceloti mayut gostri nyuh i zir Polyuyut na zemli hocha chudovo lazyat po derevah i skelyah umiyut plavati Zapahovi signali vvazhayutsya ne nadto vazhlivimi pri polyuvanni Osnovnoyu taktikoyu polyuvannya ye ekstensivna hodba poki ne zustrinetsya malenka tvarina Za nagodi ocelot bude kidatisya na velikih ptahiv ne tratyachi bagato chasu na zasidku abo vin mozhe prisisti na kolodu dereva shob nakinutisya na grizuna sho prohodit znizu Zlovivshi pticyu ocelot obskubuye yiyi pered tim yak z yisti Yaksho ocelot upolyuye zanadto bagato yizhi vin shovaye reshtu j povernetsya nastupnoyi nochi Zdobich ocelotiv perevazhno neveliki ssavci j ptahi taki yak grizuni rodiv Oryzomys Zygodontomys i Proechimys takozh aguti oposumi a z ptahiv penelopa tataupa svijska pticya Prote inodi ci koti lovlyat zmij a takozh velikih ssavciv takih yak tayasu mazama amerikanska tamanduya Sklad racionu v procentah 65 66 dribni grizuni 12 18 plazuni 6 10 serednih rozmiriv ssavci 4 11 ptahi j 2 7 rakopodibni ta ribi Oceloti osili tvarini Yihni teritoriyi zalezhat vid nayavnosti yizhi ta shilnosti pokrivu u samic do 14 km u samciv do 31 km i peretinayutsya z teritoriyami odniyeyi abo kilkoh samic Spilkuvannya L pardalis spilkuyetsya z inshimi osobami svogo vidu himichnimi signalami dlya demarkaciyi teritorialnih kordoniv podryapini na stovburah poznachennya predmetiv secheyu vidkladannya kalu na pomitni miscya Teritorialni kordoni suvoro zahishayutsya vid odnostatevih osib i porushennya mozhut prizvesti do bijok U prirodi oceloti movchazni za vinyatkom periodiv rozmnozhennya U nevoli vokalizaciya vklyuchaye nyavkannya murchannya j garchannya Rozmnozhennya Ditincha ocelota Ocelot maye neochikuvano nizkij riven vidtvorennya dovga vagitnist malij priplid dovgij dvorichnij interval mizh priplodami Sparovuvannya mozhe vidbuvatisya v bud yaku poru roku na pivdni arealu ale pomicheno osinni ta zimovi piki narodzhennya u pivnichnih chastinah arealu Samici iniciyuyut shlyubnij ritual guchnimi krikami a do sparyuvannya voni zaohochuyut samciv udarami lap Pid chas sparyuvannya samec trimaye samicyu za shiyu zubami Vagitna samicya gotuye dobre zahishene ligvishe v porozhnistomu stovburi dereva u shilini chi v nevelikij pecheri abo v gustij roslinnosti Samicya inodi vistilaye ligvishe sherstyu vishipanoyu z vlasnogo chereva Mati mozhe peremistiti ditej u nove ligvishe koli stare zabrudnitsya chi stezhki do nogo stanut zanadto yavnimi chi z inshih prichin Vagitnist trivaye vid 79 do 82 dniv Narodzhuyetsya najchastishe odne ridshe dvoye koshenyat viklyuchno v nevoli j duzhe ridko narodzhuyetsya troye do chotiroh koshenyat Diti pri narodzhenni vazhat 200 280 gramiv ochi vidkrivayut priblizno na 14 den Goduvannya molokom trivaye priblizno sim tizhniv Koshenyata pochinayut zalishati ligvishe u vici troh misyaciv Matir pochinaye brati ditej na polyuvannya koli yim vipovnyuyetsya 5 chi 6 misyaciv Voni stayut samostijnimi u vici 1 roku ale pokidayut teritoriyu materi u vici priblizno 2 do 3 rokiv Samici stayut statevozrilimi u 18 a samci 30 misyaciv Trivalist zhittya j zagrozi source source source source source source source Goduvannya ocelota v brazilskomu Pantanali U nevoli ocelot mozhe zhiti 20 rokiv ale v prirodi zhive 7 10 rokiv Najstarishij vidomij ocelot pomer u zooparku Feniksa u vici 21 rik i 5 misyaciv Hocha sam hizhak ocelot inodi staye zdobichchyu garpiyi velikoyi pumi yaguara anakondi zelenoyi zgrayi psiv Osnovnimi zh zagrozami ye vtrata seredovisha isnuvannya ta jogo fragmentaciya nelegalna torgivlya domashnimi tvarinami vbivstvo fermerami GenetikaDiployidnij nabir hromosom stanovit 36 a fundamentalne chislo 70 U nevoli ocelot gibridizuyetsya z inshim vidami rodu Leopardus L wiedii L tigrinus L geoffroyi L guigna ale voni ne shreshuyutsya v dikij prirodi U Francuzkij Gviani samec ocelota j samicya pumi virosheni ta rozmisheni razom dali chotiri vivodki ditinchata demonstruvali promizhnij rozmir tila j malyunok plyam ale znachno bilshe nagaduvali ocelota Ocelot i lyudinaNazva Statuetka ocelota sho nalezhit do kulturi Moche u Muzeyi Larko Nazva ocelot nauatlskogo pohodzhennya i stosuvalasya yaguara Vidovij epitet pardalis pohodit vid lat pardus pantera i sufiksa alis yakij stosuyetsya chogos Inshim mozhlivim pohodzhennyam nazvi ye lat ocellatus z malimi ochima chi z poznachkami shozhimi na mali ochi vkazuyuchi na zabarvlennya Ocelot maye dekilka miscevih nazv u mezhah svogo arealu napriklad gato maracaja u Braziliyi j Paragvayi gato onza v Argentini Boliviyi j Peru manigordo u Kosta Rici mathuntori movoyu en canunii movoyu en movi narodiv Amazoniyi U kulturi Ocelot na kartini brazilskogo hudozhnika Beneditu Kalishtu Vidnosini ocelota j lyudini ye davnimi Ocelot yak i yaguar vvazhavsya svyashennoyu tvarinoyu v deyakih davnih narodiv Ameriki napriklad olmekiv actekiv inkiv maya Zokrema acteki j inki zobrazhali ocelotiv na svoyih tvorah mistectva Bilsh suchasni mitci takozh dekoli zobrazhayut ocelota u svoyih tvorah Zokrema ocelot ye personazhem kartini brazilskogo hudozhnika Beneditu Kalishtu francuzkij skulptor animalist Antuan Luyi Bari stvoriv statuetku Ocelot hapaye chaplyu amerikanskij rok gurt en napisav pisnyu z nazvoyu Ocelot Torgivlya ocelotami Salvador Dali ta jogo domashnij ocelot Krasa hutra zrobila ocelota na trivalij chas populyarnim u torgovciv shkurami Napriklad 1969 roku v SShA bulo vvezeno ponad 133 tisyachi shkur ocelotiv U 1980 h rokah shubi z hutra ocelota prodavalisya za 40 000 a zhiva tvarina dlya utrimannya yak domashnya prodavalasya za 800 Intensivne polyuvannya na ocelota prizvelo do togo sho vin stav ukraj ridkisnoyu tvarinoyu Zavdyaki novim mizhderzhavnim ugodam polyuvannya na ocelota i prodazh bud yakih produktiv z nogo zaboroneno Tak 1986 roku Yevropejska ekonomichna spilnota vvela povnu zaboronu na vvezennya shkur ocelota 1989 roku ocelota bulo pereneseno v dodatok I CITES yakij zaboronyaye bud yaku mizhnarodnu torgivlyu shkurami ta zhivimi tvarinami Yak i deyakih inshih tvarin z rodini kotovih ocelotiv inodi utrimuyut yak domashnih tvarin Najvidomishimi vlasnikami ocelotiv buli hudozhnik Salvador Dali i muzikant en Ohorona j zooparki Vid zahishenij na bilshij chastini arealu polyuvannya zaboronene v Argentini Braziliyi Boliviyi Kolumbiyi Kosta Rici Francuzkij Gviani Gvatemali Gondurasi Meksici Nikaragua Panami Paragvayi Surinami Trinidadi j Tobago SShA Urugvayi Venesueli a takozh regulovane v Peru Chastina arealu ocelota vklyuchaye zapovidni teritoriyi deyaki z nih zdatni pidtrimuvati dovgotrivali zhittyezdatni populyaciyi Hocha zagalom prirodoohoronnij status ocelota najmenshij rizik u Meksici j SShA vin pid zagrozoyu vimirannya u Kolumbiyi j Argentini urazlivij yak i v Braziliyi za mezhami Amazoniyi Povidomlyayetsya sho v ustanovah yaki ye chlenami ISIS perebuvaye 258 ocelotiv Odnak dodatkovo oceloti utrimuyutsya v pritulkah ta parkah tvarin po vsij zemnij kuli chislo yih vazhko viznachiti Krim togo torgivlya domashnimi tvarinami vse she mozhe isnuvati u Spoluchenih Shtatah ta Yevropi Povidomlyalosya pro nizku vipadkiv pov yazanih iz vbivstvom abo zahoplennyam ocelotiv u Peru ta Trinidadi j Tobago sho stosuvalosya nezakonnoyi torgivli en AZA rozrobila Plan z vizhivannya vidiv zokrema ocelota Z Asociaciyeyu vzayemodiye Sluzhba ribnih resursiv ta dikoyi prirodi SShA Oskilki bezposerednoyu zagrozoyu dlya ocelota v Tehasi ye zniknennya seredovisha prozhivannya j DTP to provodyatsya roboti iz zahistu j vidnovlennya chagarnikovogo seredovisha prozhivannya i u vzayemodiyi z Tehaskim departamentom transportu z budivnictva ekodukiv planuyetsya takozh zavezennya ocelotiv iz Meksiki dlya zabezpechennya genetichnogo riznomanittya populyaciyi Programa z vizhivannya ocelota kontrolyuye majzhe 100 ocelotiv u 52 pivnichnoamerikanskih zooparkah dlya yakih stvoreno rodovidnu knigu zadlya pidtrimannya genetichno spromozhnoyi populyaciyi v nevoli U 2002 roci buv zapochatkovanij Brazilskij konsorcium Ocelot dlya spivpraci mizh AZA i brazilskimi strukturami yaki zajmayutsya prirodoohoronoyu Prioritetnimi ye vipusk brazilskoyi rodovidnoyi knigi pidgotovka pracivnikiv brazilskih zooparkiv i naukovciv rozmnozhennya brazilskih ocelotiv u nevoli vidnovlennya seredovisha isnuvannya ekologichna osvita poperedzhuvalnij znak u Tehasi u zooparku Marvella Velika Britaniya u zooparku Itatiba Braziliya u zooparku H yustona SShA u zooparku Bojnice Slovachchina TaksonomiyaVid upershe klasifikuvav Karl Linnej u 1758 roci pid nazvoyu Felis pardalis Rid Leopardus buv zaproponovanij Dzhonom Edvardom Greyem u 1842 roci Filogenetichni doslidzhennya vkazuyut na te sho liniya ocelota genetichno vidhililasya vid Felidae 8 10 mln rokiv tomu jmovirno u Pivnichnij Americi Zgodom 2 3 mln rokiv tomu predki ocelota migruvali v Pivdennu Ameriku Na novomu kontinenti Leopardus shvidko evolyucionuvali zahoplyuyuchi riznomanitni pridatni seredovisha isnuvannya Najblizhchim rodichem ocelota ye margi rozhodzhennya mizh yakimi stanovit za odnimi danimi 1 58 mln rokiv a za inshimi 3 3 4 mln rokiv Filogenetichne derevo rodu Leopardus maye takij viglyad Leopardus Leopardus wiedii Leopardus pardalis Leopardus jacobita Leopardus colocolo Leopardus tigrinus Leopardus guigna Leopardus geoffroyi Kilka pidvidiv bulo opisano v XIX i XX stolittyah za zrazkami shkur Leopardus pardalis pardalis uzdovzh techiyi Amazonki Leopardus pardalis aequatorialis pivnichni Andi Leopardus pardalis albescens Meksika Tehas Leopardus pardalis maripensis Venesuela Gayana Leopardus pardalis mearnsi Centralna Amerika Leopardus pardalis mitis Argentina Paragvaj Leopardus pardalis nelsoni Meksika Leopardus pardalis pseudopardalis Kolumbiya Leopardus pardalis puseaus Ekvador Leopardus pardalis sonoriensis Meksika Leopardus pardalis steinbachi Boliviya Suchasni doslidzhennya vkazuyut na pomitno menshu kilkist validnih pidvidiv Biogeografichnimi bar yerami dlya pidvidiv mozhut sluguvati Andi j perehid mizh Centralnoyu j Pivdennoyu Amerikami Na nayavnist takih pidvidiv vkazuyut yak morfologichni tak i molekulyarni doslidzhennya Odnak dlya ostatochnogo podilu L pardalis na pidvidi neobhidnij bilsh detalnij morfologichnij i molekulyarnij analiz PosilannyaMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 190 Reshetilo O S Zoogeografiya Lviv Lvivskij nac un t im I Franka 2013 S 75 ISBN 978 966 613 977 4 Wilson D E amp Reeder D M ed Mammal species of the world 3rd edition Johns Hopkins University Press 2005 Kittel J 2011 Animal Diversity Web Arhiv originalu za 27 10 2020 Procitovano 17 10 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Murray J L Gardner G L Leopardus pardalis Mammalian Species 1997 548 S 1 10 DOI 10 2307 3504082 Hunter L Wild Cats of the World Bloomsbury Publishing 2015 S 104 111 ISBN 9781472922854 Sanderson J G amp Watson P Small wild cats The animal answer guide JHU Press 2011 S 36 ISBN 9780801898853 Nowak R M Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 1 S 816 817 ISBN 0801857899 Paviolo A Crawshaw P Caso A de Oliveira T Lopez Gonzalez C A Kelly M De Angelo C amp Payan E 2015 The IUCN Arhiv originalu za 22 02 2019 Procitovano 19 10 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Graham K International intent and domestic application of the Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora CITES the case of the ocelot Leopardus pardalis Journal of International Wildlife Law amp Policy 2017 Vip 20 3 4 S 253 294 DOI 10 1080 13880292 2017 1403797 Reid F A Field Guide to Mammals of North America North of Mexico Houghton Mifflin Harcourt 2006 S 434 Dollar S amp Moates J Ocelots Heinemann 2005 40 s ISBN 0435987585 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko S 241 ISBN 966 00 0590 3 Sunquist M amp Sunquist F Wild cats of the world University of Chicago Press 2002 S 121 ISBN 0226779998 Special Publication of the American Committee for International Wild Life Protection American Committee for International Wild Life Protection 1931 T 21 86 s Nuttall Z A Penitential Rite of the Ancient Mexicans Peabody Museum of Archaeology and Ethnology 1904 Lyrics com Arhiv originalu za 27 10 2020 Procitovano 27 10 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka AnOther Arhiv originalu za 27 10 2020 Procitovano 27 10 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Cincinnati Zoo amp Botanical Garden Arhiv originalu za 26 10 2020 Procitovano 23 10 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka U S Fish and Wildlife Service 2010 PDF U S Fish and Wildlife Service Southwest Region Albuquerque New Mexico Arhiv originalu PDF za 27 10 2020 Procitovano 25 10 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Arizona Sonora Desert Museum PDF Arhiv originalu PDF za 27 10 2020 Procitovano 23 10 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Castello J R Felids and Hyenas of the World Wildcats Panthers Lynx Pumas Ocelots Caracals and Relatives Princeton University Press 2020 S 96 ISBN 9780691211862 O Brien S J amp Johnson W E The evolution of cats Scientific American 2007 Vip 297 1 S 68 75 angl Kitchener A C et al A revised taxonomy of the Felidae The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN Bern Switzerland IUCN SSC Cat Specialist Group 2017 80 s Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi