Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Орлан білочеревий | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Haliaeetus leucogaster Gmelin, 1788 | ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Ichthyaetus blagrus Blyth, 1843 | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Орлан білочеревий (Haliaeetus leucogaster) — вид хижих птахів роду Орлан родини Яструбових. Поширений вздовж морського узбережжя тропічної Азії, Нової Гвінеї, Австралії і Тасманії, де живиться головним чином рибою. Найближчим родичем є з Соломонових островів. Великий за розміром птах — розмах крил досягає 2,2 м. Від інших орланів відрізняється білим низом, з яким контрастують махові пера, і темним верхом.
Таксономія
З еволюційної точки зору найближчим до білочеревого орлана видом є з Соломонових островів. Разом вони утворюють комплекс надвиду. Між видами існує чітка морфологічна відмінність — один з них (H. leucogaster) має білу голову, тоді як інший (H. sanfordi) — темну. Аналіз нуклеотидної послідовності гену цих двох видів у 1996 році показав, що їхня генетична дивергенція становить лише 0,3 %. За розрахунками, розходження цих двох видів відбулося відносно недавно — близько 150 тис. років тому.
Опис
Більша частина оперення дорослого птаха біла — голова, низ тіла, надхвістя. Зверху тулуб і крила темно-сірі або чорні. У польоті знизу темні махові пера добре помітні і контрастують зі світлим забарвленням. Самці мають довжину тіла 66-80 см та вагу 1,8-3,0 кг. Самки дещо більші — 80-90 см у довжину і важать 2,5-4,5 кг. Розмах крил від 1,78 до 2,2 м. Дослідження морфології 37 птахів, проведені у 2014 році в регіоні від Австралії до Папуа Нова Гвінея (від (3° пд. ш. до 50° пд. ш.) показали, що птахи мають відмінності у розмірах за статтю, а також збільшення розмірів птахів з півночі на південь. Дзьоб масивний, сіро-блакитного кольору з більш темним кінчиком. Райдужна оболонка темно-коричнева. Ноги сірі або жовті з довгими чорними кігтями.
В оперенні молодих птахів домінують коричневі кольори на голові, шиї, надхвісті. Птахи набувають остаточного вбрання на четвертий — п'ятий рік.
Поширення та місця існування
Ареал цього орлана охоплює на сході півострів Індостану (від Мумбаї в Індії), на півдні Азії — Бангладеш і Шрі-Ланку, а також усе морське узбережжя в Південно-Східній Азії на території М'янми, Таїланду, Малайзії, Індонезії, Індокитаю, Філіппін, південний Китай (включаючи Гонконг); далі на південний схід — Нову Гвінею, Архіпелаг Бісмарка та Австралію, острови Бассової протоки та Тасманію.
Мешкає переважно вздовж морського узбережжя, хоча інколи може зустрічатися далеко в глибині континенту (наприклад, є спостереження цього виду в центральній Індії за 1000 км від узбережжя). Загалом цей орлан є осілим і територіальним, хоча може здійснювати дальні переміщення. Доволі чутливий до турбування з боку людини, тому більша чисельність виявлена в районах, де вплив людини мінімальний або відсутній.
Чисельність
Розмір світової популяції оцінено в 1-10 тис. особин, що відповідає 670-6700 дорослим птахам. Популяція виду скорочується.
В Індії середня щільність гніздування становила 1 пара на 4,32 км узбережжя в окрузі Сіндхудург та 3,57 — у штаті Махараштра.
Гніздування
Ці орлани є територіальними, у більшості випадків пара проводить весь рік на гніздовій території, хоча деякі птахи можуть кочувати. Відомий випадок, коли одну гніздову територію птахи займали протягом 50 років. Ці орлани є моногамними, пара є постійною до смерті одного з партнерів, після чого орлан собі шукає нову пару. Строки гніздування варіюють в різних частинах ареалу. У саванах Нової Гвінеї гніздиться лише у вологий сезон, в Австралії — з червня до серпня. Шлюбна поведінка включає повітряні демонстрації та голосову активність. Гнізда зазвичай влаштовують на деревах або штучних стовпах, рідко — на скелях. Вони складені з гілок дерев, трави та водоростей та є масивними спорудами. Перед відкладанням яєць пара від трьох до шести тижнів будує гніздо або оновлює його, у цій діяльності більш активним є самець. Зазвичай кладка складається з двох білих яєць. Їхні середні розміри 73×55 мм. Інкубація триває протягом шести тижнів. Пташенята вилуплюються в білому пуху. Спочатку самка постійно перебуває у гнізді та самець приносить їжу, якою вона годує пташенят. Коли останні стають більшими, їх вигодовують обидва батьків. Молоді птахи залишають гніздо у віці 70-80 днів, проте залишаються на гніздовій території батьків до шести місяців або до наступного сезону гніздування.
Живлення
Цей орлан є хижаком, який споживає широкий спектр тваринної їжі (рибу, черепах, морських змій, а також невеликих птахів і ссавців), включаючи падло. Часто хапає кігтями рибу з поверхневих шарів води. Цей спритний хижак може нападати на здобич розміром з лебедя. Полює поодиноко, парами або сімейними групами. Пара може кооперуватися для полювання. Спійману здобич може поїдати у польоті або на присаді, у гнізді.
Охорона
Вид має статус «Найменший ризик» у списку МСОП. Він став рідкісним у Таїланді та інших частинах південної Азії. Перебуває під охороною в Австралії.
Популяція скорочується внаслідок турбування з боку людини, відстрілу, отруєння, скорочення місця для гніздування через вирубування лісів вздовж узбережжя, та, ймовірно, через використання пестицидів.
У культурі
Орлан білочеревий має важливе значення у культурі племен корінних народів Австралії. Він є офіційним символом малазійського штату Селангор та Національного парку Будері (англ. Booderee National Park and Botanic Gardens). Цього хижака зображено на банкноті Сінгапуру номіналом 10 000 сінгапурських доларів.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Wink, M.; Heidrich, P.; Fentzloff, C. (1996). A mtDNA phylogeny of sea eagles (genus Haliaeetus) based on nucleotide sequences of the cytochrome b gene (PDF). Biochemical Systematics and Ecology. 24 (7–8): 783—791. doi:10.1016/S0305-1978(96)00049-X.
- Shephard, Jill M.; Catterall, Carla P.; Hughes, Jane M. (2004). Discrimination of sex in the White-bellied Sea-Eagle, Haliaeetus leucogaster, using genetic and morphometric techniques. Emu. 104: 83—87. doi:10.1071/MU03043.
- Department of Sustainability, Environment, Water, Population and Communities (2011). Species Profile and Threats Database: Haliaeetus leucogaster — White-bellied Sea Eagle. Canberra, ACT: Australian Government. Процитовано 19 May 2011.
- BirdLife International. 2016. Haliaeetus leucogaster. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T22695097A93489471. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22695097A93489471.en. Downloaded on 24 October 2017.
- Katdare, Vishwas; Mone, Ram (2003). Status of the White-bellied Sea Eagle in Ratnagiri District, Maharashtra. Journal of the Bombay Natural History Society. 100 (1): 113—16.
- Marchant, S.; Higgins, P. J., ред. (1993). Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds. Т. Volume 2: Raptors to Lapwings. Melbourne, Victoria: Oxford University Press.
- Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal. Handbook of the Birds of the World. — Volume 2: New World Vultures to Guineafowl. — Lynx Edicions, 1994. — 638 с. — .
- Pwee, Timothy (2002). White-bellied sea eagle. National Library Board Singapore. Архів оригіналу за 27 серпня 2012. Процитовано 31 липня 2009.
- Baldwin, Amanda (2010). The White-bellied sea-eagle in the Jervis Bay region: an exploration of the cultural, ecological and conservation significance. - Master of Science thesis. School of Earth & Environmental Sciences, University of Wollongong. Архів оригіналу за 27 серпня 2012. Процитовано 2 травня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orlan bilocherevijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sokolopodibni Falconiformes Rodina Yastrubovi Accipitridae Rid Orlan Haliaeetus Vid Orlan bilocherevijBinomialna nazvaHaliaeetus leucogaster Gmelin 1788SinonimiIchthyaetus blagrus Blyth 1843PosilannyaVikishovishe Category Haliaeetus leucogasterVikividi Haliaeetus leucogasterEOL 914514ITIS 175424NCBI 52645 Orlan bilocherevij Haliaeetus leucogaster vid hizhih ptahiv rodu Orlan rodini Yastrubovih Poshirenij vzdovzh morskogo uzberezhzhya tropichnoyi Aziyi Novoyi Gvineyi Avstraliyi i Tasmaniyi de zhivitsya golovnim chinom riboyu Najblizhchim rodichem ye z Solomonovih ostroviv Velikij za rozmirom ptah rozmah kril dosyagaye 2 2 m Vid inshih orlaniv vidriznyayetsya bilim nizom z yakim kontrastuyut mahovi pera i temnim verhom TaksonomiyaGolova Z evolyucijnoyi tochki zoru najblizhchim do bilocherevogo orlana vidom ye z Solomonovih ostroviv Razom voni utvoryuyut kompleks nadvidu Mizh vidami isnuye chitka morfologichna vidminnist odin z nih H leucogaster maye bilu golovu todi yak inshij H sanfordi temnu Analiz nukleotidnoyi poslidovnosti genu cih dvoh vidiv u 1996 roci pokazav sho yihnya genetichna divergenciya stanovit lishe 0 3 Za rozrahunkami rozhodzhennya cih dvoh vidiv vidbulosya vidnosno nedavno blizko 150 tis rokiv tomu OpisDoroslij ptah u polotiMolodij ptah Bilsha chastina operennya doroslogo ptaha bila golova niz tila nadhvistya Zverhu tulub i krila temno siri abo chorni U poloti znizu temni mahovi pera dobre pomitni i kontrastuyut zi svitlim zabarvlennyam Samci mayut dovzhinu tila 66 80 sm ta vagu 1 8 3 0 kg Samki desho bilshi 80 90 sm u dovzhinu i vazhat 2 5 4 5 kg Rozmah kril vid 1 78 do 2 2 m Doslidzhennya morfologiyi 37 ptahiv provedeni u 2014 roci v regioni vid Avstraliyi do Papua Nova Gvineya vid 3 pd sh do 50 pd sh pokazali sho ptahi mayut vidminnosti u rozmirah za stattyu a takozh zbilshennya rozmiriv ptahiv z pivnochi na pivden Dzob masivnij siro blakitnogo koloru z bilsh temnim kinchikom Rajduzhna obolonka temno korichneva Nogi siri abo zhovti z dovgimi chornimi kigtyami V operenni molodih ptahiv dominuyut korichnevi kolori na golovi shiyi nadhvisti Ptahi nabuvayut ostatochnogo vbrannya na chetvertij p yatij rik Poshirennya ta miscya isnuvannyaAreal cogo orlana ohoplyuye na shodi pivostriv Indostanu vid Mumbayi v Indiyi na pivdni Aziyi Bangladesh i Shri Lanku a takozh use morske uzberezhzhya v Pivdenno Shidnij Aziyi na teritoriyi M yanmi Tayilandu Malajziyi Indoneziyi Indokitayu Filippin pivdennij Kitaj vklyuchayuchi Gonkong dali na pivdennij shid Novu Gvineyu Arhipelag Bismarka ta Avstraliyu ostrovi Bassovoyi protoki ta Tasmaniyu Meshkaye perevazhno vzdovzh morskogo uzberezhzhya hocha inkoli mozhe zustrichatisya daleko v glibini kontinentu napriklad ye sposterezhennya cogo vidu v centralnij Indiyi za 1000 km vid uzberezhzhya Zagalom cej orlan ye osilim i teritorialnim hocha mozhe zdijsnyuvati dalni peremishennya Dovoli chutlivij do turbuvannya z boku lyudini tomu bilsha chiselnist viyavlena v rajonah de vpliv lyudini minimalnij abo vidsutnij ChiselnistRozmir svitovoyi populyaciyi ocineno v 1 10 tis osobin sho vidpovidaye 670 6700 doroslim ptaham Populyaciya vidu skorochuyetsya V Indiyi serednya shilnist gnizduvannya stanovila 1 para na 4 32 km uzberezhzhya v okruzi Sindhudurg ta 3 57 u shtati Maharashtra GnizduvannyaCi orlani ye teritorialnimi u bilshosti vipadkiv para provodit ves rik na gnizdovij teritoriyi hocha deyaki ptahi mozhut kochuvati Vidomij vipadok koli odnu gnizdovu teritoriyu ptahi zajmali protyagom 50 rokiv Ci orlani ye monogamnimi para ye postijnoyu do smerti odnogo z partneriv pislya chogo orlan sobi shukaye novu paru Stroki gnizduvannya variyuyut v riznih chastinah arealu U savanah Novoyi Gvineyi gnizditsya lishe u vologij sezon v Avstraliyi z chervnya do serpnya Shlyubna povedinka vklyuchaye povitryani demonstraciyi ta golosovu aktivnist Gnizda zazvichaj vlashtovuyut na derevah abo shtuchnih stovpah ridko na skelyah Voni skladeni z gilok derev travi ta vodorostej ta ye masivnimi sporudami Pered vidkladannyam yayec para vid troh do shesti tizhniv buduye gnizdo abo onovlyuye jogo u cij diyalnosti bilsh aktivnim ye samec Zazvichaj kladka skladayetsya z dvoh bilih yayec Yihni seredni rozmiri 73 55 mm Inkubaciya trivaye protyagom shesti tizhniv Ptashenyata viluplyuyutsya v bilomu puhu Spochatku samka postijno perebuvaye u gnizdi ta samec prinosit yizhu yakoyu vona goduye ptashenyat Koli ostanni stayut bilshimi yih vigodovuyut obidva batkiv Molodi ptahi zalishayut gnizdo u vici 70 80 dniv prote zalishayutsya na gnizdovij teritoriyi batkiv do shesti misyaciv abo do nastupnogo sezonu gnizduvannya ZhivlennyaZi zdobichchyu Cej orlan ye hizhakom yakij spozhivaye shirokij spektr tvarinnoyi yizhi ribu cherepah morskih zmij a takozh nevelikih ptahiv i ssavciv vklyuchayuchi padlo Chasto hapaye kigtyami ribu z poverhnevih shariv vodi Cej spritnij hizhak mozhe napadati na zdobich rozmirom z lebedya Polyuye poodinoko parami abo simejnimi grupami Para mozhe kooperuvatisya dlya polyuvannya Spijmanu zdobich mozhe poyidati u poloti abo na prisadi u gnizdi OhoronaVid maye status Najmenshij rizik u spisku MSOP Vin stav ridkisnim u Tayilandi ta inshih chastinah pivdennoyi Aziyi Perebuvaye pid ohoronoyu v Avstraliyi Populyaciya skorochuyetsya vnaslidok turbuvannya z boku lyudini vidstrilu otruyennya skorochennya miscya dlya gnizduvannya cherez virubuvannya lisiv vzdovzh uzberezhzhya ta jmovirno cherez vikoristannya pesticidiv U kulturiOrlan bilocherevij maye vazhlive znachennya u kulturi plemen korinnih narodiv Avstraliyi Vin ye oficijnim simvolom malazijskogo shtatu Selangor ta Nacionalnogo parku Buderi angl Booderee National Park and Botanic Gardens Cogo hizhaka zobrazheno na banknoti Singapuru nominalom 10 000 singapurskih dolariv PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Wink M Heidrich P Fentzloff C 1996 A mtDNA phylogeny of sea eagles genus Haliaeetus based on nucleotide sequences of the cytochrome b gene PDF Biochemical Systematics and Ecology 24 7 8 783 791 doi 10 1016 S0305 1978 96 00049 X Shephard Jill M Catterall Carla P Hughes Jane M 2004 Discrimination of sex in the White bellied Sea Eagle Haliaeetus leucogaster using genetic and morphometric techniques Emu 104 83 87 doi 10 1071 MU03043 Department of Sustainability Environment Water Population and Communities 2011 Species Profile and Threats Database Haliaeetus leucogaster White bellied Sea Eagle Canberra ACT Australian Government Procitovano 19 May 2011 BirdLife International 2016 Haliaeetus leucogaster The IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T22695097A93489471 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T22695097A93489471 en Downloaded on 24 October 2017 Katdare Vishwas Mone Ram 2003 Status of the White bellied Sea Eagle in Ratnagiri District Maharashtra Journal of the Bombay Natural History Society 100 1 113 16 Marchant S Higgins P J red 1993 Handbook of Australian New Zealand and Antarctic Birds T Volume 2 Raptors to Lapwings Melbourne Victoria Oxford University Press Josep del Hoyo Andrew Elliott Jordi Sargatal Handbook of the Birds of the World Volume 2 New World Vultures to Guineafowl Lynx Edicions 1994 638 s ISBN 84 87334 15 6 Pwee Timothy 2002 White bellied sea eagle National Library Board Singapore Arhiv originalu za 27 serpnya 2012 Procitovano 31 lipnya 2009 Baldwin Amanda 2010 The White bellied sea eagle in the Jervis Bay region an exploration of the cultural ecological and conservation significance Master of Science thesis School of Earth amp Environmental Sciences University of Wollongong Arhiv originalu za 27 serpnya 2012 Procitovano 2 travnya 2011