Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полель давнослов янський бог шлюбних зв язків У реконструкціях син Лади і Сварога рідний брат Леля і Лелі На відміну від

Полель

Полель

Полель — давнослов'янський бог шлюбних зв'язків. У реконструкціях син Лади і Сварога, рідний брат Леля і Лелі. На відміну від свого брата, Полель не крутить дівчатам голови, його сопілка грала для двох люблячих сердець, він на весіллях співає пісні. Зовнішньо брати дуже подібні, тільки Полель старший, мужніший, вищий та ширший у плечах. Полель любить весну, коли разом з природою у серцях людей прокидається велике почуття, а ще більше любить осінню пору шлюбів, коли закохані серця з'єднуються.

Полель
image
Войтович Валерій. Полель. 2002.
бог любові
МіфологіяСлов'янська
БатькоСварог
МатиЛада
Брати/сестриЛель і Леля

У писемних джерелах

Акти Галицько-Волинського князівства

Полель згадується у витязі із караїмської хроніки про прибуття з Криму в Галич близько 1243 або 1246 року караїмів і надання їм князем Данилом грамоти, згідно з якою він дарує землі, дозволяє виробництво і вільну торгівлю напоями. Для кладовища їм відвели місце на високому березі річки , напроти божниці, яка раніше називалась «Лель Полель» (przeciwko boznicy dawniey zwaną «Lelom Polelom»).

На думку Антонія Петрушевича, малася на увазі колишня православна церква святого Пантелеймона, а потім костел францисканців святого Станіслава поблизу Галича.

Мацей Мєховський

Мацей Мєховський у «Хроніці польській» (1519) пише: 

«Шанували Леду, матір Кастора і Поллукса, близнюків, з одного яйця народжених, про що чути в нинішні дні від співаючих найдавнішу пісню «Lada, Lada, Lleli, Lleli, Poleli» з лясканням і оплесками. Ладою (як можна судити по живій мові) звали Леду, а не Марса, Кастора - Лелем, Поллукса - Полель. <...> У дитинстві бачив трьох ідолів із вищеназваних, на частини розбитих, біля монастиря св. Трійці в Кракові».

Марцін Бельський

Марцін Бельський у «Хроніці Польській» (1551) повідомляє: 

«Мали ще й інших своїх богів, як Леля і Полеля (Lela i Polela), яких дехто вважає Кастором і Поллуксом» .

Марцін Кромер

Мартін Кромер у праці «Про походження й діяння поляків» (1555) говорить про польських язичницьких богів: 

«Деякі до них додають Леля і Полеля (Lelum & Polelum) (яких, як понині чуємо, на бенкетах і пиятиках закликають) і вважають їх Кастором і Поллуксом».

«Поступ права чортівського проти роду людського»

Під впливом церкви образ веселих богів почав демонізуватися. Лель і Полель стали сприйматися як біси. Анонімний «Поступ права чортівського проти роду людського», виданий 1570 року, — дітище народної літератури, яке демонструє різні зв'язки із середньовічною літературою, зокрема перефразовує апокрифи, такі як «Життя Адама та Єви», використовує такі трактати, як «Процес управителя пекельної злоби проти роду людського», а також реформаційну літературу, й черпає деякі ідеї з «Театру дияволів». Однак польський трактат є не лише компіляцією, він також враховує місцевий колорит, приносячи немало інформації про польську демонологію XVI століття. Чорти там часто носять імена польських язичницьких богів. У тому числі чорт Коффель («Кухоль»), ротмістр чортівської орди Вакха, напившись, 

«кличе до себе інших чортів, яких називають: Гейдаж, Гала, Ілелю, Полелю» .

Якуб Вуєк

Якуб Вуєк у «Постиллі католицькій» (1574) пише, що 

«була колись Польща наша темностями, коли замість справжнього і живого Бога бісівства Йеш, Лад, Ніїв, Маржан, Зєван, Зизилій, Живів, Погод, Похвістів, Лелів-Полелів (Lelipoleli), блискавки, зірки і вужів хвалили».

Мацей Стрийковський

Мацей Стрийковський у своїй праці «Хроніка польська, литовська, жмудська і всієї Русі» (1582) розповідає: 

«Також Кастора і Поллукса, римських богів, вшановували, яких Лелюсем і Полелюсем (Lelusem i Polelusem) називали; ще й до нинішніх часів у мазурів і поляків на бенкетах, коли випивають, явно чуємо, як вигукують: «Лелюм по Лелюм (Lelum po Lelum)». Шанували і мати Леля і Полеля Леду... Мали звичай чоловіки і жінки, старі і молоді, на свята тих богів своїх сходитися в одне місце для танців і інших забав, і цю сходку звали «Купала», особливо 25 дня травня місяця і 25 червня, що ще до цього часу на Русі і в Литві зберігається. Бо відразу після Провідного тижня і до дня св. Яна Хрестителя жінки і дівчата на танці громадою сходяться і, взявшись за руки, повторюють: «Ладо, Ладо!» і «Ладо моя!», в пам'ять Леди, або Ладони, матері Кастора і Поллукса, але прості люди не знають, звідки цей звичай походить».

Каспер Мясковський

За словами поета Каспера Мясковського у «Зборі ритмів» (1612), ім'я Ісуса

осяяло Лехове плем'я,
ллючи спасенне джерело йому на тім'я,
вигнавши з Ладою Лелю Полелю (Lelu Polelu),
ще звичних тут божків при хмелю

Синопсис Київський

Синопсис Київський (1674) пише так: 

«Сія же мерзость отъ древнѣйшихъ идолослужителей произъиде, иже нѣкихъ боговь Леля и Полеля почитаху: их же богомерзское имя и донынѣ по нѣкимъ странамъ на соньмищахъ игралищныхъ пѣніемъ «Лелюмъ Полелюмъ» возглашають. Такожде и матерь Лелеву и Полелеву Ладу, поюще «Ладо, Ладо», и того идола ветхую прелесть діавольскую на брачных веселіяхъ рукама плещуще и о столъ біюще воспѣвают; и отъ сего православному христіанину всячески блюстися подобаетъ, да не возбужденіе казни Божія бываетъ».

Ігнатій Римський-Корсаков

Митрополит Сибірський і Тобольський, стольник царя Олексія Михайловича Ігнатій Римський-Корсаков у праці «Ге­неа­ло­гія яв­леної від Со­тво­ріння світу фа­мі­лії, незрівнянного за стародавністю часу роду… Кор­са­ків-Рим­ських» (початок 1680-х років) вбачав відображення історії спадкоємців родоначальника Корса, що прийшли із легендарним вождем Палемоном у балтійські землі, в деяких слов'янських звичаях, які зберегли елементи язичництва: 

«Так само і батька, і матір, і братію Корсумову за богів вважали; і до теперішнього часу в простих людях не викорінилося: «Лелюм-полелюм» приспівують Палемонові; так само і мачусі Геркулесовій, яка народила Єлену Прекрасну, тітку Корсову, приспівують: «Ладо-ладо», і ін.».

Пшибислав Діаментовський

Пізній письменник Прокош (Пшибислав Діаментовський) (1669–1774) в «Слов'яно-сарматській хроніці» (1764) стверджував, що 

«...Лель, або Лелюм (Lel alias Lelum), хоробрий король слов'ян, чоловік найгарнішої королеви Лони. Після своєї смерті за найбільшу військову мужність і милосердя до підданих божеськими почестями був нагороджений вдячним народом. Вживав як знак герб свого предка ськийфа, тобто півмісяць рогами догори. ...Шанувався Лель як захисник свободи (і тому Свободою називався) ...Полель (Polel) же як страж Вітчизни, і вірили, що вони обидва були послані верховними богами Тржи і Живе. Першому (Лелеві) князі і знатні роди багатющі жертви приносили; другому ж (Полелеві) — весь народ. Кожному було споруджено святилище з білого каменю в головному місті Кародун (Кракові) недалеко від гір, званих Татри, де народ, що у великій кількості збирався в певний час, приносив їм жертви, особливо жирних свиней, спеціально для цього відгодованих».

Дослідники тексту Прокоша вказують, що зв'язок богів-близнят зі знатними воїнами і простим народом — спільноіндоєвропейська риса. Так, в іспанській легенді селянка народжує одного близнюка від лицаря, іншого — від свого чоловіка. Перший стає героєм Сідом, другий — простим землеробом. Прокош говорить також, що Лель, подібно до свого предка Скіфа, мав герб у вигляді півмісяця рогами догори. У Польщі існував герб Леліва: золота зірка над півмісяцем рогами вгору, в нашоломнику — те ж саме на тлі павичевого хвоста. Ця емблема — стародавній символ сонця і місяця, що сягає ахеменідського Ірану. А хвіст павича — давньогрецький символ зоряного неба («очі Аргуса»). Лель у Прокоша, таким чином, виступає богом світла і всіх небесних світил. На знаменитому скіфському гребені з Солохи два воїна, кінний і піший, б'ються з третім. Він уже втратив коня і насилу відбивається, прикриваючись щитом у вигляді півмісяця рогами догори. Як вважають скіфологи, це — Колаксай-Скіф, що гине в бою з братами.

Петро Іродіонов

Священик Петро Іродіонов з міста Торопець у Росії у краєзнавчій праці «Історичні, географічні та політичні відомості, що міста Торопця і його округу стосуються» (1777), яка містить цінні етнографічні відомості, повідомляв, що, поряд з іншими залишками ідолопоклонництва, місцеві мешканці 

«при початку весіль, вилазячи на високі місця, співали в недавніх роках пісні, закликаючи на допомогу Ладу, Леню, Лелю, Полелю і решту».

Йован Раїч

Сербський історик XVIII століття Йован Раїч у своїй чотиритомній «Истории разных славенских народов, наипаче болгар, хорватов и сербов, из тмы забвения изятой и во свет исторический произведенной» (1794) писав: 

«Тому предки были иные идолы Леля и Полеля, и мати ихъ Лада. Почитаніе ихъ въ плесканіяхъ руками бывало и пѣніи».

У фольклорі

Пісні

У пісні з Дроздовиці під Перемишлем:

Лелю-Полелю, коли ж я воли пасла,
Лелю-Полелю, тогди я била красна.
Лелю-Полелю, тепер же я волів не пасу,
Лелю-Полелю, загубила ж я красу.

Приказки

У приказці з села Кобиловолоки Теребовельського повіту про тих, хто працює помалу, ліниво, говорили:

Робит, як Лелюм-Полелюм.

Цікаве прислів'я з Подільської губернії подав у своєму словнику Борис Грінченко: «Чого ти ходиш Лельом — Полельом, наче тобі ступінь по червінцеві», тобто ледве ноги пересуваючи.

В антропонімії

В македонських документах XV століття фігурує антропонім Полель («Воихна Полелѣѥвь оуноукъ»).

У топонімії

Лелум і Полелум (острови на озері Дравсько у Польщі, на території гміни Чаплінек Дравського повіту Західнопоморського воєводства).

Стан досліджень

Спочатку автентичність богів Лели та Полеля не заперечувалась, про що свідчить їхня популярність, наприклад, серед польських письменників, таких як Ігнацій Красицький, Юліуш Словацький та Станіслав Виспянський.

Александер Брюкнер, який підхопив тему польського пантеону, категорично відкинув автентичність Леля і Полеля. Він вважав, що вигук Łada, Łada, Ilel та Lela Poleli, який цитує Мєховський, насправді є лише п'яним співом, вигуком, схожим на tere-fere або fistum-pofistum, і що нібито імена походять від слова lelać (колихати). Незважаючи на значні досягнення Брюкнера, сучасні польські дослідники звинувачують його в гіперкритичному чи навіть псевдонауковому підході до теми польського пантеону.

Польський історик Антоні Даниш вказував, що Ян Амос Коменський хибно вважав Lelom-polelom звичайним вигуком, який випадково виник і був підхоплений іншими людьми, бо він насправді має міфологічне походження.

У культурі

Література

Найменнями Лель і Полель Іван Франко наділив героїв своєї ненадрукованої за життя повісті польською мовою «Lelum i Polelum» (1887) — братів-близнюків Калиновичів, Владка і Начка (Владислава та Ігнатія), що показані на фоні суспільних і політичних подій Галичини з 1848 по 80-ті роки XIX ст.

Музика

  • «Lao Che»: Lelum Polelum
  • Польський гурт «Rod»: Lelum Polelum (альбом)
  • Польський репер : Lelum Polelum

Примітки

  1. Кононенко А. А. Персонажи славянской мифологии (Рисованный словарь). — Киев: Корсар, 1993. — С. 151; Грушко Е. А., Медведев Ю. М. Словарь славянской мифологии. — Н.Новгород: Русский купец, Братья славяне, 1995. — С. 175—176.
  2. Купчинський Олег. Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII — першої половини XIV століть: Дослідження. Тексти. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2004. — С. 1111.
  3. Петрушевич Антоний. Обзор важнейших политических и церковных происшествий в Галицком княжестве с половины XII. до конца XIII. века // Зоря Галицкая: Лист повременный, посвященный литературному, общеполезному и забавному чтению. — Львов, 1854. — Год VII. — Число 11. — 3 марта. — С. 124.
  4. Mathiae de Mechovia. Chronica Polonorum. — Cracoviae: Hieronymi Vietoris Chalcographi, 1521. — P. XXIII.
  5. Bielski Marcin. Kronika Polska. – Sanok: nakład i druk Karola Pollaka, 1856. – Tom I (Księga I. II. III). – S. 71.
  6. Cromeri Martini. De origine et rebus gestis Polonorum. — Basiliae: per Ioannem Oporinum, 1555. — P. 45.
  7. Дудко Д. М. Матерь Лада: Божественное родословие славян. Языческий пантеон. — Москва: Эксмо, 2003. — С. 200—201.
  8. Postępek prawa czartowskiego przeciw narodowi ludzkiemu. 1570. Wydał Artur Benis. — Kraków: Wydawnictwa Akademii Umiejętności, 1892. — S. 97, 102; Brückner Aleksander. Mitologia polska: Studium porównawcze. — Warszawa: Instytut Wydawniczy «Bibljoteka Polska», 1924. — S. 13-14; Kolankiewicz Leszek. Dziady: teatr święta zmarłych. — Gdańsk: Słowo/Obraz Terytoria, 1999. — S. 432-433.
  9. Wujek Jakub. Postylle katolicznej o świętych część pierwsza uzimia. W ktorej sie zamykają kazania na święta Panny Maryej, apostołow, męczennikow i innych świętych, ktorych święta Kościoł zwykł obchodzić, począwszy od Aduentu aż do ś. Jana Krzciciela. — Kraków: w Drukarniej Siebeneychero­wej, 1584. — S. 185; Brückner Aleksander. Mitologia polska: Studium porównawcze. — Warszawa: Instytut Wydawniczy «Bibljoteka Polska», 1924. — S. 141-142; Kolankiewicz Leszek. Dziady: teatr święta zmarłych. — Gdańsk: Słowo/Obraz Terytoria, 1999. — S. 432.
  10. Stryjkowski Maciej. Kronika Polska, Litewska, Żmudzka i wszystkiej Rusi. — Warszawa: Nakładem Gustawa Leona Glücksberga, 1846. — T. 1. — S. 137.
  11. Miaskowski Kasper. Zbiór rytmów. — Warszawa: Wy­dawnictwo Instytutu Badañ Literackich PAN 1995. — S. 68.
  12. Синопсис, или Краткое описание от различных летописцев: о начале Славенскаго народа, о первых Киевских князех, и о житии святаго благовернаго и Великаго Князя Владимира, всея России первейшаго самодержца, и о его наследниках даже до благочестивейшаго государя Царя и Великаго Князя Феодора Алексиевича, Самодержца Всероссийскаго. — Санкт-Петербург: при Императорской Академии наук, 1785. — С. 46-47
  13. Богданов А. П. От летописания к исследованию: Русские историки последней четверти XVII века. — М.: РИСК, 1995. — С. 121.
  14. Chronicon Slavo-Sarmaticum Procossii saeculi X. scriptoris atque de origine Toporeorum ex libris Zolavi et Kagnimiri saeculi XI. scriptorum excerpta. — Varsoviae: Congregatio Scholarum Piarum, 1827. — P. 5-6.
  15. Иродионов Петр. Историческия, географическия и политическия известия до города Торопца и его округа касающияся. Собраны из российских летописей и достоверных свидетельств того же города, Покровской церкви священником, Петром Иродионовым. — Санкт-Петербург: типография Академии наук, 1778. — С. 10-11.
  16. Раич Иоанн. История разных славенских народов, наипаче болгар, хорватов и сербов, из тмы забвения изятая и во свет исторический произведенная Иоанном Раичем, архимандритом во Свято-Архаггелском монастыре Ковиле. – Санкт-Петербург: типография Корпуса Чужестранных Единоверцев, 1795. – С. 171.
  17. Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського: з Галичини, Волині, Поділля, Придніпрянщини і Полісся / Упорядкування, текстологічна інтерпретація і комментарі О. І. Дея ; Атрибуція автографів і копій та передмова Л. А. Малаш і О. І. Дея. — Київ: Наукова думка, 1974. — С. 85.
  18. Франко Іван. Галицько-руські народнї приповідки / Зібрав, упорядкував і пояснив Др. Іван Франко. Том III. Випуск І (Рабунок — Час) // Етноґрафічний збірник Етнографічної комісиї Наукового Товариства імени Шевченка. — Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1909. — Т. XVII. — С. 23.
  19. [Гринченко Борис]. Словарь української мови, зібрала редакція журнала «Кіевская старина» / Упорядкував, з додатком власного матеріялу Борис Грінченко. — Київ: редакція журнала «Кіевская старина», 1908. — Т. ІІ. З-Н. — С. 354.
  20. Селищев А. М. Полог и его болгарское население: Исторические, этнографические очерки северо-западной Македонии (с этнографическою картою Полога). — София: издание Македонского научного института, 1929. — С. 101.
  21. Marek Andrzej Halter. Jezioro Drawsko. Charakterystyka locyjna dla żeglarzy (пол.). jeziorotajemnic.pl. Процитовано 1 травня 2021.
  22. Brückner Aleksander. Mitologia słowiańska. — Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1985. — S. 39, 75/
  23. Gieysztor Aleksander. Mitologia Słowian. — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2006. — S. 85.
  24. Niedzielski Grzegorz. Królowie z gwiazd. Mitologia plemion prapolskich. — Sandomierz: Armoryka, 2011. — S. 239.
  25. Danysz Antoni. Studja z dziejów wychowania w Polsce. — Kraków: Skład główny w Książnicy Polskiej w Warszawie, 1921. — S. 274.
  26. Франко Іван. Лель і Полель. — Київ: Молодь, 1961. — 210 с.
  27. Rod – Lelum Polelum (пол.). karrot.pl. Процитовано 18 червня 2020.

Посилання

  • Полель — бог шлюбу

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Polel davnoslov yanskij bog shlyubnih zv yazkiv U rekonstrukciyah sin Ladi i Svaroga ridnij brat Lelya i Leli Na vidminu vid svogo brata Polel ne krutit divchatam golovi jogo sopilka grala dlya dvoh lyublyachih serdec vin na vesillyah spivaye pisni Zovnishno brati duzhe podibni tilki Polel starshij muzhnishij vishij ta shirshij u plechah Polel lyubit vesnu koli razom z prirodoyu u sercyah lyudej prokidayetsya velike pochuttya a she bilshe lyubit osinnyu poru shlyubiv koli zakohani sercya z yednuyutsya PolelVojtovich Valerij Polel 2002 bog lyuboviMifologiyaSlov yanskaBatkoSvarogMatiLadaBrati sestriLel i LelyaU pisemnih dzherelahAkti Galicko Volinskogo knyazivstva Polel zgaduyetsya u vityazi iz karayimskoyi hroniki pro pributtya z Krimu v Galich blizko 1243 abo 1246 roku karayimiv i nadannya yim knyazem Danilom gramoti zgidno z yakoyu vin daruye zemli dozvolyaye virobnictvo i vilnu torgivlyu napoyami Dlya kladovisha yim vidveli misce na visokomu berezi richki naproti bozhnici yaka ranishe nazivalas Lel Polel przeciwko boznicy dawniey zwana Lelom Polelom Na dumku Antoniya Petrushevicha malasya na uvazi kolishnya pravoslavna cerkva svyatogo Pantelejmona a potim kostel franciskanciv svyatogo Stanislava poblizu Galicha Macej Myehovskij Macej Myehovskij u Hronici polskij 1519 pishe Shanuvali Ledu matir Kastora i Polluksa bliznyukiv z odnogo yajcya narodzhenih pro sho chuti v ninishni dni vid spivayuchih najdavnishu pisnyu Lada Lada Lleli Lleli Poleli z lyaskannyam i opleskami Ladoyu yak mozhna suditi po zhivij movi zvali Ledu a ne Marsa Kastora Lelem Polluksa Polel lt gt U ditinstvi bachiv troh idoliv iz vishenazvanih na chastini rozbitih bilya monastirya sv Trijci v Krakovi Marcin Belskij Marcin Belskij u Hronici Polskij 1551 povidomlyaye Mali she j inshih svoyih bogiv yak Lelya i Polelya Lela i Polela yakih dehto vvazhaye Kastorom i Polluksom Marcin Kromer Martin Kromer u praci Pro pohodzhennya j diyannya polyakiv 1555 govorit pro polskih yazichnickih bogiv Deyaki do nih dodayut Lelya i Polelya Lelum amp Polelum yakih yak ponini chuyemo na benketah i piyatikah zaklikayut i vvazhayut yih Kastorom i Polluksom Postup prava chortivskogo proti rodu lyudskogo Pid vplivom cerkvi obraz veselih bogiv pochav demonizuvatisya Lel i Polel stali sprijmatisya yak bisi Anonimnij Postup prava chortivskogo proti rodu lyudskogo vidanij 1570 roku ditishe narodnoyi literaturi yake demonstruye rizni zv yazki iz serednovichnoyu literaturoyu zokrema perefrazovuye apokrifi taki yak Zhittya Adama ta Yevi vikoristovuye taki traktati yak Proces upravitelya pekelnoyi zlobi proti rodu lyudskogo a takozh reformacijnu literaturu j cherpaye deyaki ideyi z Teatru diyavoliv Odnak polskij traktat ye ne lishe kompilyaciyeyu vin takozh vrahovuye miscevij kolorit prinosyachi nemalo informaciyi pro polsku demonologiyu XVI stolittya Chorti tam chasto nosyat imena polskih yazichnickih bogiv U tomu chisli chort Koffel Kuhol rotmistr chortivskoyi ordi Vakha napivshis kliche do sebe inshih chortiv yakih nazivayut Gejdazh Gala Ilelyu Polelyu Yakub Vuyek Yakub Vuyek u Postilli katolickij 1574 pishe sho bula kolis Polsha nasha temnostyami koli zamist spravzhnogo i zhivogo Boga bisivstva Jesh Lad Niyiv Marzhan Zyevan Zizilij Zhiviv Pogod Pohvistiv Leliv Poleliv Lelipoleli bliskavki zirki i vuzhiv hvalili Macej Strijkovskij Macej Strijkovskij u svoyij praci Hronika polska litovska zhmudska i vsiyeyi Rusi 1582 rozpovidaye Takozh Kastora i Polluksa rimskih bogiv vshanovuvali yakih Lelyusem i Polelyusem Lelusem i Polelusem nazivali she j do ninishnih chasiv u mazuriv i polyakiv na benketah koli vipivayut yavno chuyemo yak vigukuyut Lelyum po Lelyum Lelum po Lelum Shanuvali i mati Lelya i Polelya Ledu Mali zvichaj choloviki i zhinki stari i molodi na svyata tih bogiv svoyih shoditisya v odne misce dlya tanciv i inshih zabav i cyu shodku zvali Kupala osoblivo 25 dnya travnya misyacya i 25 chervnya sho she do cogo chasu na Rusi i v Litvi zberigayetsya Bo vidrazu pislya Providnogo tizhnya i do dnya sv Yana Hrestitelya zhinki i divchata na tanci gromadoyu shodyatsya i vzyavshis za ruki povtoryuyut Lado Lado i Lado moya v pam yat Ledi abo Ladoni materi Kastora i Polluksa ale prosti lyudi ne znayut zvidki cej zvichaj pohodit Kasper Myaskovskij Za slovami poeta Kaspera Myaskovskogo u Zbori ritmiv 1612 im ya Isusa osyayalo Lehove plem ya llyuchi spasenne dzherelo jomu na tim ya vignavshi z Ladoyu Lelyu Polelyu Lelu Polelu she zvichnih tut bozhkiv pri hmelyuSinopsis Kiyivskij Sinopsis Kiyivskij 1674 pishe tak Siya zhe merzost ot drevnѣjshih idolosluzhitelej proizide izhe nѣkih bogov Lelya i Polelya pochitahu ih zhe bogomerzskoe imya i donynѣ po nѣkim stranam na sonmishah igralishnyh pѣniem Lelyum Polelyum vozglashayut Takozhde i mater Lelevu i Polelevu Ladu poyushe Lado Lado i togo idola vethuyu prelest diavolskuyu na brachnyh veseliyah rukama pleshushe i o stol biyushe vospѣvayut i ot sego pravoslavnomu hristianinu vsyacheski blyustisya podobaet da ne vozbuzhdenie kazni Bozhiya byvaet Ignatij Rimskij Korsakov Mitropolit Sibirskij i Tobolskij stolnik carya Oleksiya Mihajlovicha Ignatij Rimskij Korsakov u praci Ge nea lo giya yav lenoyi vid So tvo rinnya svitu fa mi liyi nezrivnyannogo za starodavnistyu chasu rodu Kor sa kiv Rim skih pochatok 1680 h rokiv vbachav vidobrazhennya istoriyi spadkoyemciv rodonachalnika Korsa sho prijshli iz legendarnim vozhdem Palemonom u baltijski zemli v deyakih slov yanskih zvichayah yaki zberegli elementi yazichnictva Tak samo i batka i matir i bratiyu Korsumovu za bogiv vvazhali i do teperishnogo chasu v prostih lyudyah ne vikorinilosya Lelyum polelyum prispivuyut Palemonovi tak samo i machusi Gerkulesovij yaka narodila Yelenu Prekrasnu titku Korsovu prispivuyut Lado lado i in Pshibislav Diamentovskij Piznij pismennik Prokosh Pshibislav Diamentovskij 1669 1774 v Slov yano sarmatskij hronici 1764 stverdzhuvav sho Lel abo Lelyum Lel alias Lelum horobrij korol slov yan cholovik najgarnishoyi korolevi Loni Pislya svoyeyi smerti za najbilshu vijskovu muzhnist i miloserdya do piddanih bozheskimi pochestyami buv nagorodzhenij vdyachnim narodom Vzhivav yak znak gerb svogo predka skijfa tobto pivmisyac rogami dogori Shanuvavsya Lel yak zahisnik svobodi i tomu Svobodoyu nazivavsya Polel Polel zhe yak strazh Vitchizni i virili sho voni obidva buli poslani verhovnimi bogami Trzhi i Zhive Pershomu Lelevi knyazi i znatni rodi bagatyushi zhertvi prinosili drugomu zh Polelevi ves narod Kozhnomu bulo sporudzheno svyatilishe z bilogo kamenyu v golovnomu misti Karodun Krakovi nedaleko vid gir zvanih Tatri de narod sho u velikij kilkosti zbiravsya v pevnij chas prinosiv yim zhertvi osoblivo zhirnih svinej specialno dlya cogo vidgodovanih Doslidniki tekstu Prokosha vkazuyut sho zv yazok bogiv bliznyat zi znatnimi voyinami i prostim narodom spilnoindoyevropejska risa Tak v ispanskij legendi selyanka narodzhuye odnogo bliznyuka vid licarya inshogo vid svogo cholovika Pershij staye geroyem Sidom drugij prostim zemlerobom Prokosh govorit takozh sho Lel podibno do svogo predka Skifa mav gerb u viglyadi pivmisyacya rogami dogori U Polshi isnuvav gerb Leliva zolota zirka nad pivmisyacem rogami vgoru v nasholomniku te zh same na tli pavichevogo hvosta Cya emblema starodavnij simvol soncya i misyacya sho syagaye ahemenidskogo Iranu A hvist pavicha davnogreckij simvol zoryanogo neba ochi Argusa Lel u Prokosha takim chinom vistupaye bogom svitla i vsih nebesnih svitil Na znamenitomu skifskomu grebeni z Solohi dva voyina kinnij i pishij b yutsya z tretim Vin uzhe vtrativ konya i nasilu vidbivayetsya prikrivayuchis shitom u viglyadi pivmisyacya rogami dogori Yak vvazhayut skifologi ce Kolaksaj Skif sho gine v boyu z bratami Petro Irodionov Svyashenik Petro Irodionov z mista Toropec u Rosiyi u krayeznavchij praci Istorichni geografichni ta politichni vidomosti sho mista Toropcya i jogo okrugu stosuyutsya 1777 yaka mistit cinni etnografichni vidomosti povidomlyav sho poryad z inshimi zalishkami idolopoklonnictva miscevi meshkanci pri pochatku vesil vilazyachi na visoki miscya spivali v nedavnih rokah pisni zaklikayuchi na dopomogu Ladu Lenyu Lelyu Polelyu i reshtu Jovan Rayich Serbskij istorik XVIII stolittya Jovan Rayich u svoyij chotiritomnij Istorii raznyh slavenskih narodov naipache bolgar horvatov i serbov iz tmy zabveniya izyatoj i vo svet istoricheskij proizvedennoj 1794 pisav Tomu predki byli inye idoly Lelya i Polelya i mati ih Lada Pochitanie ih v pleskaniyah rukami byvalo i pѣnii U folkloriPisni U pisni z Drozdovici pid Peremishlem Lelyu Polelyu koli zh ya voli pasla Lelyu Polelyu togdi ya bila krasna Lelyu Polelyu teper zhe ya voliv ne pasu Lelyu Polelyu zagubila zh ya krasu Prikazki U prikazci z sela Kobilovoloki Terebovelskogo povitu pro tih hto pracyuye pomalu linivo govorili Robit yak Lelyum Polelyum Cikave prisliv ya z Podilskoyi guberniyi podav u svoyemu slovniku Boris Grinchenko Chogo ti hodish Lelom Polelom nache tobi stupin po chervincevi tobto ledve nogi peresuvayuchi V antroponimiyiV makedonskih dokumentah XV stolittya figuruye antroponim Polel Voihna Polelѣѥv ounouk U toponimiyiLelum i Polelum ostrovi na ozeri Dravsko u Polshi na teritoriyi gmini Chaplinek Dravskogo povitu Zahidnopomorskogo voyevodstva Stan doslidzhenSpochatku avtentichnist bogiv Leli ta Polelya ne zaperechuvalas pro sho svidchit yihnya populyarnist napriklad sered polskih pismennikiv takih yak Ignacij Krasickij Yuliush Slovackij ta Stanislav Vispyanskij Aleksander Bryukner yakij pidhopiv temu polskogo panteonu kategorichno vidkinuv avtentichnist Lelya i Polelya Vin vvazhav sho viguk Lada Lada Ilel ta Lela Poleli yakij cituye Myehovskij naspravdi ye lishe p yanim spivom vigukom shozhim na tere fere abo fistum pofistum i sho nibito imena pohodyat vid slova lelac kolihati Nezvazhayuchi na znachni dosyagnennya Bryuknera suchasni polski doslidniki zvinuvachuyut jogo v giperkritichnomu chi navit psevdonaukovomu pidhodi do temi polskogo panteonu Polskij istorik Antoni Danish vkazuvav sho Yan Amos Komenskij hibno vvazhav Lelom polelom zvichajnim vigukom yakij vipadkovo vinik i buv pidhoplenij inshimi lyudmi bo vin naspravdi maye mifologichne pohodzhennya U kulturiLiteratura Najmennyami Lel i Polel Ivan Franko nadiliv geroyiv svoyeyi nenadrukovanoyi za zhittya povisti polskoyu movoyu Lelum i Polelum 1887 brativ bliznyukiv Kalinovichiv Vladka i Nachka Vladislava ta Ignatiya sho pokazani na foni suspilnih i politichnih podij Galichini z 1848 po 80 ti roki XIX st Muzika Lao Che Lelum Polelum Polskij gurt Rod Lelum Polelum albom Polskij reper Lelum PolelumPrimitkiKononenko A A Personazhi slavyanskoj mifologii Risovannyj slovar Kiev Korsar 1993 S 151 Grushko E A Medvedev Yu M Slovar slavyanskoj mifologii N Novgorod Russkij kupec Bratya slavyane 1995 S 175 176 Kupchinskij Oleg Akti ta dokumenti Galicko Volinskogo knyazivstva XIII pershoyi polovini XIV stolit Doslidzhennya Teksti Lviv Naukove tovaristvo im Shevchenka 2004 S 1111 Petrushevich Antonij Obzor vazhnejshih politicheskih i cerkovnyh proisshestvij v Galickom knyazhestve s poloviny XII do konca XIII veka Zorya Galickaya List povremennyj posvyashennyj literaturnomu obshepoleznomu i zabavnomu chteniyu Lvov 1854 God VII Chislo 11 3 marta S 124 Mathiae de Mechovia Chronica Polonorum Cracoviae Hieronymi Vietoris Chalcographi 1521 P XXIII Bielski Marcin Kronika Polska Sanok naklad i druk Karola Pollaka 1856 Tom I Ksiega I II III S 71 Cromeri Martini De origine et rebus gestis Polonorum Basiliae per Ioannem Oporinum 1555 P 45 Dudko D M Mater Lada Bozhestvennoe rodoslovie slavyan Yazycheskij panteon Moskva Eksmo 2003 S 200 201 Postepek prawa czartowskiego przeciw narodowi ludzkiemu 1570 Wydal Artur Benis Krakow Wydawnictwa Akademii Umiejetnosci 1892 S 97 102 Bruckner Aleksander Mitologia polska Studium porownawcze Warszawa Instytut Wydawniczy Bibljoteka Polska 1924 S 13 14 Kolankiewicz Leszek Dziady teatr swieta zmarlych Gdansk Slowo Obraz Terytoria 1999 S 432 433 Wujek Jakub Postylle katolicznej o swietych czesc pierwsza uzimia W ktorej sie zamykaja kazania na swieta Panny Maryej apostolow meczennikow i innych swietych ktorych swieta Kosciol zwykl obchodzic poczawszy od Aduentu az do s Jana Krzciciela Krakow w Drukarniej Siebeneychero wej 1584 S 185 Bruckner Aleksander Mitologia polska Studium porownawcze Warszawa Instytut Wydawniczy Bibljoteka Polska 1924 S 141 142 Kolankiewicz Leszek Dziady teatr swieta zmarlych Gdansk Slowo Obraz Terytoria 1999 S 432 Stryjkowski Maciej Kronika Polska Litewska Zmudzka i wszystkiej Rusi Warszawa Nakladem Gustawa Leona Glucksberga 1846 T 1 S 137 Miaskowski Kasper Zbior rytmow Warszawa Wy dawnictwo Instytutu Badan Literackich PAN 1995 S 68 Sinopsis ili Kratkoe opisanie ot razlichnyh letopiscev o nachale Slavenskago naroda o pervyh Kievskih knyazeh i o zhitii svyatago blagovernago i Velikago Knyazya Vladimira vseya Rossii pervejshago samoderzhca i o ego naslednikah dazhe do blagochestivejshago gosudarya Carya i Velikago Knyazya Feodora Aleksievicha Samoderzhca Vserossijskago Sankt Peterburg pri Imperatorskoj Akademii nauk 1785 S 46 47 Bogdanov A P Ot letopisaniya k issledovaniyu Russkie istoriki poslednej chetverti XVII veka M RISK 1995 S 121 Chronicon Slavo Sarmaticum Procossii saeculi X scriptoris atque de origine Toporeorum ex libris Zolavi et Kagnimiri saeculi XI scriptorum excerpta Varsoviae Congregatio Scholarum Piarum 1827 P 5 6 Irodionov Petr Istoricheskiya geograficheskiya i politicheskiya izvestiya do goroda Toropca i ego okruga kasayushiyasya Sobrany iz rossijskih letopisej i dostovernyh svidetelstv togo zhe goroda Pokrovskoj cerkvi svyashennikom Petrom Irodionovym Sankt Peterburg tipografiya Akademii nauk 1778 S 10 11 Raich Ioann Istoriya raznyh slavenskih narodov naipache bolgar horvatov i serbov iz tmy zabveniya izyataya i vo svet istoricheskij proizvedennaya Ioannom Raichem arhimandritom vo Svyato Arhaggelskom monastyre Kovile Sankt Peterburg tipografiya Korpusa Chuzhestrannyh Edinovercev 1795 S 171 Ukrayinski narodni pisni v zapisah Zoriana Dolengi Hodakovskogo z Galichini Volini Podillya Pridnipryanshini i Polissya Uporyadkuvannya tekstologichna interpretaciya i kommentari O I Deya Atribuciya avtografiv i kopij ta peredmova L A Malash i O I Deya Kiyiv Naukova dumka 1974 S 85 Franko Ivan Galicko ruski narodnyi pripovidki Zibrav uporyadkuvav i poyasniv Dr Ivan Franko Tom III Vipusk I Rabunok Chas Etnografichnij zbirnik Etnografichnoyi komisiyi Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka Lviv drukarnya Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka 1909 T XVII S 23 Grinchenko Boris Slovar ukrayinskoyi movi zibrala redakciya zhurnala Kievskaya starina Uporyadkuvav z dodatkom vlasnogo materiyalu Boris Grinchenko Kiyiv redakciya zhurnala Kievskaya starina 1908 T II Z N S 354 Selishev A M Polog i ego bolgarskoe naselenie Istoricheskie etnograficheskie ocherki severo zapadnoj Makedonii s etnograficheskoyu kartoyu Pologa Sofiya izdanie Makedonskogo nauchnogo instituta 1929 S 101 Marek Andrzej Halter Jezioro Drawsko Charakterystyka locyjna dla zeglarzy pol jeziorotajemnic pl Procitovano 1 travnya 2021 Bruckner Aleksander Mitologia slowianska Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1985 S 39 75 Gieysztor Aleksander Mitologia Slowian Warszawa Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego 2006 S 85 Niedzielski Grzegorz Krolowie z gwiazd Mitologia plemion prapolskich Sandomierz Armoryka 2011 S 239 Danysz Antoni Studja z dziejow wychowania w Polsce Krakow Sklad glowny w Ksiaznicy Polskiej w Warszawie 1921 S 274 Franko Ivan Lel i Polel Kiyiv Molod 1961 210 s Rod Lelum Polelum pol karrot pl Procitovano 18 chervnya 2020 PosilannyaPolel bog shlyubu

Дата публікації:
Топ