Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петер Артеді (швед. Peter Artedi), Петрус Артеді (лат. Petrus Artedi), Петрус Арктедіус (лат. Petrus Arctaedius) (1705-1735) — шведський натураліст, «батько іхтіології»; друг і співучень Карла Ліннея.
| Петер Артеді | |
|---|---|
| швед. Peter Artedi | |
 | |
| Народився | 27 лютого (10 березня) 1705[1] Ерншельдсвік (комуна), Вестерноррланд, Швеція |
| Помер | 27 вересня 1735[1](30 років) Амстердам, Голландія, Голландська республіка ·утоплення |
| Країна |  Швеція |
| Діяльність | ботанік, натураліст, зоолог |
| Alma mater | Університет Уппсала |
| Галузь | іхтіологія[1] і ботаніка |
| Вчителі | d |
 Петер Артеді у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 27 лютого (10 березня за новим стилем) у 1705 році в парафії [sv] в Онгерманланді (лен Вестерноррланд, Швеція). Спочатку він носив ім'я Пер Арктедіус (Per Arctædius), однак пізніше він кілька разів його змінював. Батьками Пера були вікарій Улаф Арктедіус (швед. Olof Arctædius, лат. Olaus Arctaedius, 1670-1728) і його друга дружина Хелена, уроджена Сіденія (швед. Helena Sidenia, близько 1680-1759). Пер був другою дитиною в сім'ї і єдиним сином.
Відомо про сильний інтерес Артеді до флори і фауни рідних місць, який був помітний ще під час життя сім'ї в Анундшьо.
У вересні 1716 року сім'я переїхала в містечко Нурдмалінг у Вестерботтені (біля міста Умео). Пер цілими днями пропадав на березі Ботнічної затоки, вивчаючи прибережне життя. У тому ж 1716 році Пер почав вчитися в початковій школі в місті Гернесанді у Вестерноррланді, потім там само, в Гернесанді, він перейшов до середньої школи, в якій вчителем був його дід, Петрус Мартіні Арктедіус (лат. Petrus Martini Arctaedius, близько 1635-1719). Можливо, саме в пам'ять про діда Пер змінив своє ім'я на Петер (Петрус); коли саме це сталося, точно невідомо.
30 жовтня 1724 року Артеді був зарахований до Уппсальського університету під ім'ям Петрус Арктеліус (лат. Petrus Arctelius). Він вивчав класичні мови, теологію, медицину і природознавство; він вважався в університеті одним з кращих студентів у галузі природознавства.
У 1728 році відбулася зустріч Артеді з Карлом Ліннеєм (1707-1778) — майбутнім великим натуралістом і лікарем. Лінней влітку цього року перевівся з Лундського університету в Уппсальський. Разом вони почали роботу з критичного перегляду природноісторичніх класифікацій, що існували до того момент. Лінней переважно займався рослинами в цілому, Артеді — рибами, земноводними амфібіями і зонтичними рослинами. Рівень викладання в обох університетах був не надто високий і більшу частину часу студенти займалися самоосвітою.
У тому ж 1728 році Артеді отримав звістку про те, що 7 серпня помер його батько. У зв'язку з цим він змушений був повернутися в Нордмалінг, щоб допомогти родині пережити зиму. Назад в Уппсалу він повернувся, імовірно, в березні 1729 року.
В Уппсалі в той час працював професор медицини [ru] (1664-1742). Руберг був послідовником філософії кініків, здавався людиною дивною, одягався погано, проте був талановитим вченим і власником великої бібліотеки. Механістична фізіологія, послідовником якої він був, ґрунтувалася на тому, що все різноманіття світу має єдину будову і може бути зведене до відносного невеликого числа раціональних законів, подібно до того, як фізика зводиться до законів Ньютона. Основний постулат цього вчення, «людина-машина» (лат. homo machina est), стосовно медицини у викладі Руберга виглядав так: «Серце — насос, легені — ковальський міх, живіт — корито». В цілому ж такий механістичний підхід до явищ природи сприяв проведенню безлічі паралелей як між різними галузями природознавства, так і між природою і соціально-культурними явищами. Саме на таких поглядах будувалися плани реформування всієї науки про природу, які будували Лінней та його друг Петер Артеді; їхня ідея полягала у створенні єдиної впорядкованої системи знань, яка б легко піддавалася огляду.
Невдовзі після того, як Лінней став працювати в Голландії, туди переїхав і Артеді. Він став працювати в Амстердамі, упорядковуючи колекції мандрівника, зоолога і фармацевта [ru] (1665-1736). Артеді встиг закінчити свою узагальнювальну працю з іхтіології, а також визначив всіх риб із зібрання Себи і зробив їх опис.
27 вересня 1735 року Артеді потонув у каналі (у так званому Gracht), коли спіткнувся при поверненні додому у нічний час.
Публікації наукової спадщини Артеді
Лінней і Артеді заповідали один одному свої рукописи, однак за видачу рукописів Артеді господар квартири, в якій той жив, вимагав великий викуп, який був сплачений Ліннеєм завдяки сприянню бургомістра Амстердама і директора Голландської Ост-Індійської компанії Джорджа Кліффорда (1685-1760) — покровителя Ліннея. Пізніше Лінней підготував рукопис свого друга до друку і видав його (Ichtyologia, 1738). Лінней також використовував у своїх роботах пропозиції Артеді з класифікації риб і зонтичних.
Друге, виправлене, видання Ichtyologia було підготовлене Вольбаумом і опубліковане в 1788-1789 роках.
Шнейдер видав у 1789 році окремо четверту частину роботи Артеді Synonymia piscium — твору, який користувався популярністю, хоча в ньому китові віднесені ще до риб.
Ушанування пам'яті
Карл Лінней на честь Петера Артеді назвав рід Artedia (Артедія). Це монотипний рід зонтичних трав'янистих рослин, що зустрічаються на Кіпрі і Близькому Сході.
Примітки
- Peter Artedi — 1917.
- [ru]. Карл фон Линней = Gunnar Broberg. Carl Linnaeus / Пер. зі швед. Н. Хассо. — Стокгольм : Шведський інститут, 2006. — С. 12—14. — 44 с. — .
- Kent Andersson. Petrus Artedi, 1705—1735 [ 20 вересня 2011 у Wayback Machine.](швед.)
- Life of Linnaeaus [ 2010-12-26 у Wayback Machine.] («Життя Ліннея»): інформація на сайті Уппсальського університету.(англ.)
- Артедія луската на сайті «Сады Родины»[недоступне посилання з Травень 2018]
Посилання
- Артеди // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Артеди // Велика радянська енциклопедія : [у 30 т.] / гол. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М : Радянська енциклопедія, 1969-1978.
- (швед.)
- Інформація про виставку «300 років Артеді» [Архівовано 24 травня 2012 у Archive.is](швед.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peter Artedi shved Peter Artedi Petrus Artedi lat Petrus Artedi Petrus Arktedius lat Petrus Arctaedius 1705 1735 shvedskij naturalist batko ihtiologiyi drug i spivuchen Karla Linneya Peter Artedishved Peter ArtediNarodivsya27 lyutogo 10 bereznya 1705 1 Ernsheldsvik komuna Vesternorrland ShveciyaPomer27 veresnya 1735 1735 09 27 1 30 rokiv Amsterdam Gollandiya Gollandska respublika utoplennyaKrayina ShveciyaDiyalnistbotanik naturalist zoologAlma materUniversitet UppsalaGaluzihtiologiya 1 i botanikaVchitelid Peter Artedi u VikishovishiZhittyepisObkladinka pershogo vidannya knigi Petera Artedi Ichtyologia 1738 Narodivsya 27 lyutogo 10 bereznya za novim stilem u 1705 roci v parafiyi sv v Ongermanlandi len Vesternorrland Shveciya Spochatku vin nosiv im ya Per Arktedius Per Arctaedius odnak piznishe vin kilka raziv jogo zminyuvav Batkami Pera buli vikarij Ulaf Arktedius shved Olof Arctaedius lat Olaus Arctaedius 1670 1728 i jogo druga druzhina Helena urodzhena Sideniya shved Helena Sidenia blizko 1680 1759 Per buv drugoyu ditinoyu v sim yi i yedinim sinom Vidomo pro silnij interes Artedi do flori i fauni ridnih misc yakij buv pomitnij she pid chas zhittya sim yi v Anundsho U veresni 1716 roku sim ya pereyihala v mistechko Nurdmaling u Vesterbotteni bilya mista Umeo Per cilimi dnyami propadav na berezi Botnichnoyi zatoki vivchayuchi priberezhne zhittya U tomu zh 1716 roci Per pochav vchitisya v pochatkovij shkoli v misti Gernesandi u Vesternorrlandi potim tam samo v Gernesandi vin perejshov do serednoyi shkoli v yakij vchitelem buv jogo did Petrus Martini Arktedius lat Petrus Martini Arctaedius blizko 1635 1719 Mozhlivo same v pam yat pro dida Per zminiv svoye im ya na Peter Petrus koli same ce stalosya tochno nevidomo 30 zhovtnya 1724 roku Artedi buv zarahovanij do Uppsalskogo universitetu pid im yam Petrus Arktelius lat Petrus Arctelius Vin vivchav klasichni movi teologiyu medicinu i prirodoznavstvo vin vvazhavsya v universiteti odnim z krashih studentiv u galuzi prirodoznavstva U 1728 roci vidbulasya zustrich Artedi z Karlom Linneyem 1707 1778 majbutnim velikim naturalistom i likarem Linnej vlitku cogo roku perevivsya z Lundskogo universitetu v Uppsalskij Razom voni pochali robotu z kritichnogo pereglyadu prirodnoistorichnih klasifikacij sho isnuvali do togo moment Linnej perevazhno zajmavsya roslinami v cilomu Artedi ribami zemnovodnimi amfibiyami i zontichnimi roslinami Riven vikladannya v oboh universitetah buv ne nadto visokij i bilshu chastinu chasu studenti zajmalisya samoosvitoyu U tomu zh 1728 roci Artedi otrimav zvistku pro te sho 7 serpnya pomer jogo batko U zv yazku z cim vin zmushenij buv povernutisya v Nordmaling shob dopomogti rodini perezhiti zimu Nazad v Uppsalu vin povernuvsya imovirno v berezni 1729 roku V Uppsali v toj chas pracyuvav profesor medicini ru 1664 1742 Ruberg buv poslidovnikom filosofiyi kinikiv zdavavsya lyudinoyu divnoyu odyagavsya pogano prote buv talanovitim vchenim i vlasnikom velikoyi biblioteki Mehanistichna fiziologiya poslidovnikom yakoyi vin buv gruntuvalasya na tomu sho vse riznomanittya svitu maye yedinu budovu i mozhe buti zvedene do vidnosnogo nevelikogo chisla racionalnih zakoniv podibno do togo yak fizika zvoditsya do zakoniv Nyutona Osnovnij postulat cogo vchennya lyudina mashina lat homo machina est stosovno medicini u vikladi Ruberga viglyadav tak Serce nasos legeni kovalskij mih zhivit korito V cilomu zh takij mehanistichnij pidhid do yavish prirodi spriyav provedennyu bezlichi paralelej yak mizh riznimi galuzyami prirodoznavstva tak i mizh prirodoyu i socialno kulturnimi yavishami Same na takih poglyadah buduvalisya plani reformuvannya vsiyeyi nauki pro prirodu yaki buduvali Linnej ta jogo drug Peter Artedi yihnya ideya polyagala u stvorenni yedinoyi vporyadkovanoyi sistemi znan yaka b legko piddavalasya oglyadu Nevdovzi pislya togo yak Linnej stav pracyuvati v Gollandiyi tudi pereyihav i Artedi Vin stav pracyuvati v Amsterdami uporyadkovuyuchi kolekciyi mandrivnika zoologa i farmacevta ru 1665 1736 Artedi vstig zakinchiti svoyu uzagalnyuvalnu pracyu z ihtiologiyi a takozh viznachiv vsih rib iz zibrannya Sebi i zrobiv yih opis 27 veresnya 1735 roku Artedi potonuv u kanali u tak zvanomu Gracht koli spitknuvsya pri povernenni dodomu u nichnij chas Publikaciyi naukovoyi spadshini ArtediLinnej i Artedi zapovidali odin odnomu svoyi rukopisi odnak za vidachu rukopisiv Artedi gospodar kvartiri v yakij toj zhiv vimagav velikij vikup yakij buv splachenij Linneyem zavdyaki spriyannyu burgomistra Amsterdama i direktora Gollandskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi Dzhordzha Klifforda 1685 1760 pokrovitelya Linneya Piznishe Linnej pidgotuvav rukopis svogo druga do druku i vidav jogo Ichtyologia 1738 Linnej takozh vikoristovuvav u svoyih robotah propoziciyi Artedi z klasifikaciyi rib i zontichnih Druge vipravlene vidannya Ichtyologia bulo pidgotovlene Volbaumom i opublikovane v 1788 1789 rokah Shnejder vidav u 1789 roci okremo chetvertu chastinu roboti Artedi Synonymia piscium tvoru yakij koristuvavsya populyarnistyu hocha v nomu kitovi vidneseni she do rib Ushanuvannya pam yatiKarl Linnej na chest Petera Artedi nazvav rid Artedia Artediya Ce monotipnij rid zontichnih trav yanistih roslin sho zustrichayutsya na Kipri i Blizkomu Shodi PrimitkiPeter Artedi 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 ru Karl fon Linnej Gunnar Broberg Carl Linnaeus Per zi shved N Hasso Stokgolm Shvedskij institut 2006 S 12 14 44 s ISBN 91 520 0914 9 ISBN 978 9152009147 Kent Andersson Petrus Artedi 1705 1735 20 veresnya 2011 u Wayback Machine shved Life of Linnaeaus 2010 12 26 u Wayback Machine Zhittya Linneya informaciya na sajti Uppsalskogo universitetu angl Artediya luskata na sajti Sady Rodiny nedostupne posilannya z Traven 2018 PosilannyaArtedi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Artedi Velika radyanska enciklopediya u 30 t gol red A M Prohorov 3 e izd M Radyanska enciklopediya 1969 1978 shved Informaciya pro vistavku 300 rokiv Artedi Arhivovano 24 travnya 2012 u Archive is shved