Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Омеля́н Йо́сипович Парти́цький (28 травня 1840, Тейсарів — 1 лютого 1895, Львів) — український учений-мовознавець, етнограф, історик, педагог, громадський діяч.
| Омелян Партицький | ||||
|---|---|---|---|---|
 Омелян Партицький | ||||
| Народився | 28 травня 1840 с. Тейсарів (нині Жидачівський район, Львівська область) | |||
| Помер | 1 лютого 1895 (54 роки) Львів | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] | |||
| Громадянство |  Австро-Угорщина | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | мовознавець, етнограф, історик, педагог | |||
| Сфера роботи | педагогіка[2], літературознавство, етнографія[2], історія і мовознавство[2] | |||
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
| Мова творів | українська | |||
| | ||||
 Партицький Омелян Йосипович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
Народився в селі Тейсарові (пізніше — Жидачівського повіту, від 17 липня 2020 — Стрийського району) в сім'ї священника о. Йосипа Партицького (нар. 1804, пароха в Тейсарові з 1825 по 1879 рік).
Дуже рано покинув батьківську хату. Початкову освіту здобув у місті Стрию. Вчився в Бернардинській гімназії, Львівській духовній семінарії, у Львівському університеті, який закінчив у 1863 (за іншими даними, в 1864) році. Іспити склав на відмінно; одержав три дипломи: етнографа, історика, педагога і мовознавця української літератури. Викладав у Чернівцях, цісарсько-королівській Тернопільській гімназії (вчитель української та класичних мов, 1864—1868 рр.), Академічній ґімназії у Львові (1868—1871 рр.), Львівській учительській семінарії (1871—1895 рр.).
У Тернополі разом з Володимиром Лучаковським, Василем Ільницьким, Євгеном Згарським створив літературний гурток.
Один з лідерів народовецького руху в Галичині, редактор «Газети шкільної» (видавав власним коштом, 1875—1879 рр.), «Зорі» (двотижневик, заснував, шість років видавав власним коштом 1880—1885 рр.).
Автор підручників з мови, літератури, видав «Нѣмєцко-руский словаръ», «Старинну історію Галичини» (1894 р.). Переклав «Слово о полку Ігоревім» (1884 р.).
Сповідував ідеї «народовців», один із засновників, почесний член культурно-освітньої організації «Просвіта», заступник голови першого головного відділу товариства, 1874 року виконував його обов'язки. 1875 року — делегат від головного виділу на заснуванні першої філії «Просвіти» в селі Бортниках Бібрецького повіту (сучасний Жидачівський район).
Разом з Анатолем Вахнянином видавав у 1877—1879 роках «Письмо з Просвіти». Під його впливом частина студентської молоді змінювала погляди з москвофільських на народовські (зокрема Володимир Масляк). Матеріально підтримував студентську молодь, зокрема Івана Франка.
Для покращення здоров'я в останні роки життя їздив на лікування до Одеси, відпочивав і лікувався в Карлових Варах (Карлсбаді, зокрема в 1894 році).
Раптово помер1 лютого 1895 року у Львові. Похований на 14 полі Личаківського цвинтаря.
Творчість
1863 року в літературному збірнику «Галичанинъ» надруковано твір Омеляна Партицького, написаний народною мовою,— «Червона Русь в часах передісторичних». У цьому збірнику опублікував статтю про походження Руси, надрукував дві поезії; статті започаткували працю як історика над історією Руси. 1884 року друком вийшла величезна студія «Старинна історія Галичини».
Збирав етнографічні матеріали, помістив у «Правді» — 1868 р.: «З уст народна: гагілки, коляди», у «Газеті шкільній» за 1877 р.: «Заговори у Русиків», «Рахманьский Великдень».
У 1875—1879 рр. надрукував ряд статей про виховання: «Гадки про виховання домашнє» (1877), «Листи о вихованню» (1879), працював у комісії з видання шкільних книжок. Видав гарно укладені читанки для народних шкіл, працював над граматиками: «Руска читанка для нижчих кляс середніх шкіл» (1871), «Руский буквар для шкіл людових» (1876), «Руска читанка для третьої кляси шкіл народних»(1878), «Граматика руского язика для ужитку в школах людових»(1880).
Видання граматики 1880 року з погляду методики вважалося одним із найкращих видань граматик «рускої (української) мови» того часу.
Вшанування пам'яті
У рідному селі Тейсарові:
- коштом односельців перед школою встановлено пам'ятник Омеляну Партицькому;
- його іменем названа одна з вулиць села.
У Жидачеві:
- ґімназія Жидачева (Удеча) названа його іменем.
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 203. —
- Czech National Authority Database
- Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1842 [ 6 грудня 2020 у Wayback Machine.]. — Leopoli, 1842. — P. 32, 275. (лат.)
- Іноді — село Тейсарова, див.: // .
- Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1842 [ 6 грудня 2020 у Wayback Machine.]. — Leopoli, 1842. — P. 32. (лат.)
- Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1878 [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Leopoli, 1878. — P. 101. (лат.)
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 січня 2013.
- Пиндус Б., Ханас В. Партицький Омелян Йосипович… — С. 33.
- [1] [ 11 травня 2011 у Wayback Machine.]К. Тищенко. «Скандинавщина в давній Руси»: погляд із сучасности
- Боднарук І. Бучацький Парнас // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 101.
- Karlsbader Kurliste [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]. — 1894. — № 359. — S. 2. (нім.)
- Дзвін. — 1995. — С. 149.
- Є інші дати: 20 січня (див.: Пиндус Б., Ханас В. Партицький Омелян Йосипович… — С. 33.), 21 січня (див.: // ).
Джерела
- Партицький Омелян // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2002. —
- Партицький Омелян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1302. — 1000 екз.
- Пашук В. С. Партицький Омелян [ 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 75. — .
- Пиндус Б., Ханас В. Партицький Омелян Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 33. — .
- Тищенко К. .
Посилання
- Партицький Омелян Йосипович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 785.
- // .
- Праці Омеляна Партицького [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Zbruč.
- Партицький Омелян. Слово о полку Игоревом. Текст з перекладом і з поясненням староруських правил акцентових і ритмічних. — Львів: з друкарні Товариства ім. Шевченка, 1884.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Omelya n Jo sipovich Parti ckij 28 travnya 1840 Tejsariv 1 lyutogo 1895 Lviv ukrayinskij uchenij movoznavec etnograf istorik pedagog gromadskij diyach Omelyan PartickijOmelyan PartickijNarodivsya28 travnya 1840 1840 05 28 s Tejsariv nini Zhidachivskij rajon Lvivska oblast Pomer1 lyutogo 1895 1895 02 01 54 roki LvivPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Gromadyanstvo Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecDiyalnistmovoznavec etnograf istorik pedagogSfera robotipedagogika 2 literaturoznavstvo etnografiya 2 istoriya i movoznavstvo 2 Alma materLNU im I FrankaMova tvorivukrayinska Partickij Omelyan Josipovich u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodivsya v seli Tejsarovi piznishe Zhidachivskogo povitu vid 17 lipnya 2020 Strijskogo rajonu v sim yi svyashennika o Josipa Partickogo nar 1804 paroha v Tejsarovi z 1825 po 1879 rik Duzhe rano pokinuv batkivsku hatu Pochatkovu osvitu zdobuv u misti Striyu Vchivsya v Bernardinskij gimnaziyi Lvivskij duhovnij seminariyi u Lvivskomu universiteti yakij zakinchiv u 1863 za inshimi danimi v 1864 roci Ispiti sklav na vidminno oderzhav tri diplomi etnografa istorika pedagoga i movoznavcya ukrayinskoyi literaturi Vikladav u Chernivcyah cisarsko korolivskij Ternopilskij gimnaziyi vchitel ukrayinskoyi ta klasichnih mov 1864 1868 rr Akademichnij gimnaziyi u Lvovi 1868 1871 rr Lvivskij uchitelskij seminariyi 1871 1895 rr U Ternopoli razom z Volodimirom Luchakovskim Vasilem Ilnickim Yevgenom Zgarskim stvoriv literaturnij gurtok Odin z lideriv narodoveckogo ruhu v Galichini redaktor Gazeti shkilnoyi vidavav vlasnim koshtom 1875 1879 rr Zori dvotizhnevik zasnuvav shist rokiv vidavav vlasnim koshtom 1880 1885 rr Avtor pidruchnikiv z movi literaturi vidav Nѣmyecko ruskij slovar Starinnu istoriyu Galichini 1894 r Pereklav Slovo o polku Igorevim 1884 r Spoviduvav ideyi narodovciv odin iz zasnovnikiv pochesnij chlen kulturno osvitnoyi organizaciyi Prosvita zastupnik golovi pershogo golovnogo viddilu tovaristva 1874 roku vikonuvav jogo obov yazki 1875 roku delegat vid golovnogo vidilu na zasnuvanni pershoyi filiyi Prosviti v seli Bortnikah Bibreckogo povitu suchasnij Zhidachivskij rajon Razom z Anatolem Vahnyaninom vidavav u 1877 1879 rokah Pismo z Prosviti Pid jogo vplivom chastina studentskoyi molodi zminyuvala poglyadi z moskvofilskih na narodovski zokrema Volodimir Maslyak Materialno pidtrimuvav studentsku molod zokrema Ivana Franka Dlya pokrashennya zdorov ya v ostanni roki zhittya yizdiv na likuvannya do Odesi vidpochivav i likuvavsya v Karlovih Varah Karlsbadi zokrema v 1894 roci Raptovo pomer1 lyutogo 1895 roku u Lvovi Pohovanij na 14 poli Lichakivskogo cvintarya Tvorchist1863 roku v literaturnomu zbirniku Galichanin nadrukovano tvir Omelyana Partickogo napisanij narodnoyu movoyu Chervona Rus v chasah peredistorichnih U comu zbirniku opublikuvav stattyu pro pohodzhennya Rusi nadrukuvav dvi poeziyi statti zapochatkuvali pracyu yak istorika nad istoriyeyu Rusi 1884 roku drukom vijshla velichezna studiya Starinna istoriya Galichini Zbirav etnografichni materiali pomistiv u Pravdi 1868 r Z ust narodna gagilki kolyadi u Gazeti shkilnij za 1877 r Zagovori u Rusikiv Rahmanskij Velikden U 1875 1879 rr nadrukuvav ryad statej pro vihovannya Gadki pro vihovannya domashnye 1877 Listi o vihovannyu 1879 pracyuvav u komisiyi z vidannya shkilnih knizhok Vidav garno ukladeni chitanki dlya narodnih shkil pracyuvav nad gramatikami Ruska chitanka dlya nizhchih klyas serednih shkil 1871 Ruskij bukvar dlya shkil lyudovih 1876 Ruska chitanka dlya tretoyi klyasi shkil narodnih 1878 Gramatika ruskogo yazika dlya uzhitku v shkolah lyudovih 1880 Vidannya gramatiki 1880 roku z poglyadu metodiki vvazhalosya odnim iz najkrashih vidan gramatik ruskoyi ukrayinskoyi movi togo chasu Vshanuvannya pam yatiU ridnomu seli Tejsarovi koshtom odnoselciv pered shkoloyu vstanovleno pam yatnik Omelyanu Partickomu jogo imenem nazvana odna z vulic sela U Zhidachevi gimnaziya Zhidacheva Udecha nazvana jogo imenem PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 203 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1842 6 grudnya 2020 u Wayback Machine Leopoli 1842 P 32 275 lat Inodi selo Tejsarova div Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1842 6 grudnya 2020 u Wayback Machine Leopoli 1842 P 32 lat Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1878 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Leopoli 1878 P 101 lat Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 sichnya 2013 Pindus B Hanas V Partickij Omelyan Josipovich S 33 1 11 travnya 2011 u Wayback Machine K Tishenko Skandinavshina v davnij Rusi poglyad iz suchasnosti Bodnaruk I Buchackij Parnas Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 101 Karlsbader Kurliste 4 grudnya 2020 u Wayback Machine 1894 359 S 2 nim Dzvin 1995 S 149 Ye inshi dati 20 sichnya div Pindus B Hanas V Partickij Omelyan Josipovich S 33 21 sichnya div DzherelaPartickij Omelyan Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 e vidannya K 2002 ISBN 966 504 179 7 Partickij Omelyan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1302 1000 ekz Pashuk V S Partickij Omelyan 28 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 75 ISBN 978 966 00 1142 7 Pindus B Hanas V Partickij Omelyan Josipovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 33 ISBN 978 966 528 279 2 Tishenko K PosilannyaPartickij Omelyan Josipovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 785 Praci Omelyana Partickogo 4 grudnya 2020 u Wayback Machine Zbruc Partickij Omelyan Slovo o polku Igorevom Tekst z perekladom i z poyasnennyam staroruskih pravil akcentovih i ritmichnih Lviv z drukarni Tovaristva im Shevchenka 1884