Дост-Мухаммед-хан син Паїнда-хана з роду Баракзаїв (23 грудня 1793, Кандагар — 9 червня 1863, Герат) — емір Афганістану з 1834 року.
Дост Мухаммед перс. دوست محمد خان | |||
Дост Мухаммед зі своїм молодшим сином | |||
| |||
---|---|---|---|
1834 — 2 серпня 1839 року | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Спадкоємець: | Шуджа-Шах Дуррані | ||
| |||
1842 — 9 червня 1863 року | |||
Попередник: | Шуджа-Шах Дуррані | ||
Спадкоємець: | Шир-Алі | ||
Народження: | 23 грудня 1793 Кандагар | ||
Смерть: | 9 червня 1863 (69 років) Герат | ||
Країна: | Емірат Афганістан | ||
Релігія: | Іслам, сунітського спрямування | ||
Рід: | Баракзай | ||
Батько: | Паїнда Мухаммед-хан | ||
Діти: | син: Шир-Алі | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Сім'я
Двадцятий син Паїнда-хана, глави племені баракзаїв. Мав багато синів, в т.ч. Афзула-хана, Азим-хана, Акбара-хана і Шир Алі хана.
Діяльність
Народився 1793 року. 1799 року його батька було страчено за наказом Земан-шаха. 1809 року, коли його старший брат Фатіх Хан став фактичним правителем Дурранійської держави призначається наджибом (заступником візира) в Кабулі та очільником особистої охорони брата. У 1813—1814 роках брав участь у військовій кампанії проти сикхів на чолі із Ранджит Сінґхом, що захопив Кашмір.
1817 року після арешту брата Фатіх Хана за наказом Махмуд-шаха був схоплений вірними шахові військами. 1818 року страта Фатіх хана призвела до повстання його братів на чолі із Мухаммад Азім-ханом, до якого втік Дост Мухаммед. Невдовзі Мухаммад Азім-хан захопив Кабул, де оголосив себе візиром, поставивши номінальним правителем Аюб-шаха. В свою чергу Дост Мухаммед спочатку отримав Кухістан, а потім Газні.
1823 року після смерті МухаммадАзім-хана втрутився у боротьбі за владу, оскільки його молодий небіж Хабібулла Хан не мав значної підтримки. Втім владу в Кабулі захопив інший брат Шерділ, кандагарський хан. Спроба Дост мухаммеда захопити Кабул виявилася невдалою. Зрештою за втручання посередників Кабул було передано ще одному брату — Султан Мухаммед-хану. Втім той невдовзі вступив у протистояння з іншим братом — пешаварським ханом Яр Мухаммед-ханом. Цим скористався Дост Мухаммед, який 1826 року змусив Султан Мухаммед-хана поступитися Кабулом, після чого той перебрався до Пешавару. 1827 року Дост Мухаммед здійснив похід на Кандагар, де змусив брата Пурділ-хана визнати свою зверхність. Втім після смерті останнього у 1829 році вимушен був протистояти намірам гератського хана Камран-Шаха встановити владу над Кандагаром.
1831 року розпочав створення регулярної армії. 1833 року раптовим ударом він захопив Джелалабад, де панував його небіж Наваб Мухаммад Заман Хан. У 1834 році проголосив себе еміром, поклавши початок новій, Баракзайській династії. Водночас вимушен протистояти магарджи Ранджит Сінґху, який розпочав наступ на Пешавар, який було захоплено того ж року, а брати Дост Мухаммеда вигнані з нього. 1836 року відмовився від відвоювання цього міста, розуміючи переваги сикхів над своїм військом.
Об'єднувальна політика Дост Мухаммеда, в якій він намагався заручитись підтримкою Російської імперії, зустріла опір Великої Британії. У 1838 році Велика Британія розв'язала війну проти Афганістану. На першому її етапі Дост Мухаммед активно брав участь у спротиві агресорам, але наприкінці 1840 року здався у полон і був засланий до Індії. У 1842 році англійці, які зазнали поразки у війні, були змушені звільнити Дост Мухаммеда. 1843 року він повернувся до Афганістану, де знову став еміра.
Завершив військову реформу, створивши 5 регулярних полків. Його радником став полонений англійський генерал Кемпбелл, який прийняв іслам і виконував в афганській армії посаду інструктора. Дост Мухаммед став поступово розширювати свої володіння. 1843 року були підпорядковані центральні райони від Баміана до кордонів (перебувало під зверхністю Бухарського емірату), а землі хазарейців до кордонів Кандагарського та Гератського ханств.
1850 року встановив зверхність над Балхським ханством, що призвело до конфлікту з Бухарським еміратом. 1855 року післясмерті брата Коханділ-хана приєднав Кандагар. Того ж року уклав з Великою Британією Другий Пешварський договір, за яким встановлено союз з британцями проти Персії та Російської імперії. Натомість Дост Мухаммед вимушен був відмовитися від Белуджистану, що входив до скалду Кандагарського ханства. Водночас визнавалося право Дост Мухаммеда підкорювати узбецькі ханства в Південному Туркестані. В рамках цієї угоди того ж року підкорив Акцинське ханство, а 1859 року —Кундузьке ханство. Водночас створив нову провінцію — Афганський Туркестан — куди увійшли усі підкорені ханства. На її чолі поставив сина Афзаля. 1857 року оголосив війну Персії, підтримавши Велику Британіюу війні з останньою. 1859 року уклав з бухарським еміром Насруллою угоду, за якою кордоном між обома державами визнавалася переважно річка Амудар'я.
1862 року скористався конфліктом з гератським ханом Султан Ахмадом (своїм небожем і зятем) виступив проти гератців. Спочатку захопив Східний Сістан, потім почав облогу Герату, що тривала 10 місяців. Зрештою 1863 року Гератське ханство було підкорено та приєднано до Емірату Афганістан. Помер Дост Мухаммед того ж року в Гераті. Трон спадкував його син Шир Алі.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дост Мухаммед хан Баракзай |
- Енциклопедія Британіка [ 26 грудня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dost Muhammed han sin Payinda hana z rodu Barakzayiv 23 grudnya 1793 17931223 Kandagar 9 chervnya 1863 Gerat emir Afganistanu z 1834 roku Dost Muhammed pers دوست محمد خان Dost MuhammedDost Muhammed zi svoyim molodshim sinomPrapor 1 j Emir Afganistanu1834 2 serpnya 1839 rokuPoperednik Posadu zapochatkovanoSpadkoyemec Shudzha Shah DurraniPrapor 3 j Emir Afganistanu1842 9 chervnya 1863 rokuPoperednik Shudzha Shah DurraniSpadkoyemec Shir Ali Narodzhennya 23 grudnya 1793 1793 12 23 KandagarSmert 9 chervnya 1863 1863 06 09 69 rokiv GeratKrayina Emirat AfganistanReligiya Islam sunitskogo spryamuvannyaRid BarakzajBatko Payinda Muhammed hanDiti sin Shir Ali Mediafajli b u VikishovishiShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Dost Muhammed ZhittyepisSim ya Dvadcyatij sin Payinda hana glavi plemeni barakzayiv Mav bagato siniv v t ch Afzula hana Azim hana Akbara hana i Shir Ali hana Diyalnist Narodivsya 1793 roku 1799 roku jogo batka bulo stracheno za nakazom Zeman shaha 1809 roku koli jogo starshij brat Fatih Han stav faktichnim pravitelem Durranijskoyi derzhavi priznachayetsya nadzhibom zastupnikom vizira v Kabuli ta ochilnikom osobistoyi ohoroni brata U 1813 1814 rokah brav uchast u vijskovij kampaniyi proti sikhiv na choli iz Randzhit Singhom sho zahopiv Kashmir 1817 roku pislya areshtu brata Fatih Hana za nakazom Mahmud shaha buv shoplenij virnimi shahovi vijskami 1818 roku strata Fatih hana prizvela do povstannya jogo brativ na choli iz Muhammad Azim hanom do yakogo vtik Dost Muhammed Nevdovzi Muhammad Azim han zahopiv Kabul de ogolosiv sebe vizirom postavivshi nominalnim pravitelem Ayub shaha V svoyu chergu Dost Muhammed spochatku otrimav Kuhistan a potim Gazni 1823 roku pislya smerti MuhammadAzim hana vtrutivsya u borotbi za vladu oskilki jogo molodij nebizh Habibulla Han ne mav znachnoyi pidtrimki Vtim vladu v Kabuli zahopiv inshij brat Sherdil kandagarskij han Sproba Dost muhammeda zahopiti Kabul viyavilasya nevdaloyu Zreshtoyu za vtruchannya poserednikiv Kabul bulo peredano she odnomu bratu Sultan Muhammed hanu Vtim toj nevdovzi vstupiv u protistoyannya z inshim bratom peshavarskim hanom Yar Muhammed hanom Cim skoristavsya Dost Muhammed yakij 1826 roku zmusiv Sultan Muhammed hana postupitisya Kabulom pislya chogo toj perebravsya do Peshavaru 1827 roku Dost Muhammed zdijsniv pohid na Kandagar de zmusiv brata Purdil hana viznati svoyu zverhnist Vtim pislya smerti ostannogo u 1829 roci vimushen buv protistoyati namiram geratskogo hana Kamran Shaha vstanoviti vladu nad Kandagarom 1831 roku rozpochav stvorennya regulyarnoyi armiyi 1833 roku raptovim udarom vin zahopiv Dzhelalabad de panuvav jogo nebizh Navab Muhammad Zaman Han U 1834 roci progolosiv sebe emirom poklavshi pochatok novij Barakzajskij dinastiyi Vodnochas vimushen protistoyati magardzhi Randzhit Singhu yakij rozpochav nastup na Peshavar yakij bulo zahopleno togo zh roku a brati Dost Muhammeda vignani z nogo 1836 roku vidmovivsya vid vidvoyuvannya cogo mista rozumiyuchi perevagi sikhiv nad svoyim vijskom Ob yednuvalna politika Dost Muhammeda v yakij vin namagavsya zaruchitis pidtrimkoyu Rosijskoyi imperiyi zustrila opir Velikoyi Britaniyi U 1838 roci Velika Britaniya rozv yazala vijnu proti Afganistanu Na pershomu yiyi etapi Dost Muhammed aktivno brav uchast u sprotivi agresoram ale naprikinci 1840 roku zdavsya u polon i buv zaslanij do Indiyi U 1842 roci anglijci yaki zaznali porazki u vijni buli zmusheni zvilniti Dost Muhammeda 1843 roku vin povernuvsya do Afganistanu de znovu stav emira Zavershiv vijskovu reformu stvorivshi 5 regulyarnih polkiv Jogo radnikom stav polonenij anglijskij general Kempbell yakij prijnyav islam i vikonuvav v afganskij armiyi posadu instruktora Dost Muhammed stav postupovo rozshiryuvati svoyi volodinnya 1843 roku buli pidporyadkovani centralni rajoni vid Bamiana do kordoniv perebuvalo pid zverhnistyu Buharskogo emiratu a zemli hazarejciv do kordoniv Kandagarskogo ta Geratskogo hanstv 1850 roku vstanoviv zverhnist nad Balhskim hanstvom sho prizvelo do konfliktu z Buharskim emiratom 1855 roku pislyasmerti brata Kohandil hana priyednav Kandagar Togo zh roku uklav z Velikoyu Britaniyeyu Drugij Peshvarskij dogovir za yakim vstanovleno soyuz z britancyami proti Persiyi ta Rosijskoyi imperiyi Natomist Dost Muhammed vimushen buv vidmovitisya vid Beludzhistanu sho vhodiv do skaldu Kandagarskogo hanstva Vodnochas viznavalosya pravo Dost Muhammeda pidkoryuvati uzbecki hanstva v Pivdennomu Turkestani V ramkah ciyeyi ugodi togo zh roku pidkoriv Akcinske hanstvo a 1859 roku Kunduzke hanstvo Vodnochas stvoriv novu provinciyu Afganskij Turkestan kudi uvijshli usi pidkoreni hanstva Na yiyi choli postaviv sina Afzalya 1857 roku ogolosiv vijnu Persiyi pidtrimavshi Veliku Britaniyuu vijni z ostannoyu 1859 roku uklav z buharskim emirom Nasrulloyu ugodu za yakoyu kordonom mizh oboma derzhavami viznavalasya perevazhno richka Amudar ya 1862 roku skoristavsya konfliktom z geratskim hanom Sultan Ahmadom svoyim nebozhem i zyatem vistupiv proti geratciv Spochatku zahopiv Shidnij Sistan potim pochav oblogu Geratu sho trivala 10 misyaciv Zreshtoyu 1863 roku Geratske hanstvo bulo pidkoreno ta priyednano do Emiratu Afganistan Pomer Dost Muhammed togo zh roku v Gerati Tron spadkuvav jogo sin Shir Ali PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dost Muhammed han BarakzajEnciklopediya Britanika 26 grudnya 2007 u Wayback Machine