Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Американська Руська Народна Рада (АРНР) — організація карпаторусинських емігрантів у США, вихідців із Підкарпатської Русі, або по іншому Угорської Русі. Заснована 23 липня 1918 шляхом об'єднання у місті Гоумстеді в штаті Пенсільванії двох організацій русинської діаспори: «З'єднання греко-католицького руського братства» і «Зборів греко-католицького руського церковного братства». Очолив АРНР Микола Чопей, секретарем призначено Юлія Гардоша.
 | |
| Дата заснування | 23 липня 1918 |
|---|---|
| Мета діяльності | Консолідація русинських емігрантів навколо стратегії подальшого розвитку |
| Голова | Микола Чопей |
| Ключові особи | Григорій-Ігнатій Павлович Жаткович |
| Адреса | Гоумстед (Пенсільванія) |
Інші назви Ради, як представницького органу русинів: «Рада Американських Русинів» або «Народна рада Русинів Злучених Держав» (Гомстед, 23 липня 1918 р.)
Історія створення
У результаті Першої світової війни 3 листопада 1918р. Австро-Угорщина капітулювала перед силами Антанти. У зв'язку зі створенням національних слов'янських держав, постало питання приналежності Закарпаття, яке на той момент належало до угорської частини Австро-Угорщини. Серед місцевих політиків популярності набрало дві концепції подальшого розвитку: автономія у складі Угорщини або возз'єднання з Україною, концепція входження території до Чехословаччини майже не розглядалася.
Вперше ідея чехословацького Закарпаття була запропонована за кордоном, на американському континенті русинами. Чехословаччина та особисто Томаш Гарріг Масарик не розглядали всю цю територію як частину своєї держави, лише невеликий шматок майбутньої Підкарпатської Русі за національною ознакою Масарик вважав територіює своєї держави. Інші ж землі вони вважали сферою інтересів Росії, що було виражено у меморандумі від травня 1915 року. Впродовж всього 1918 р. американські русини намагались вирішити долю Закарпаття, хоча б на теоретичному рівні, увесь цей час вони дискутували над майбутньою долею цих земель.
Діяльність Ради
За своєю суттю АРНР — страхова організація емігрантів. Проте, як й інші організації закарпатської діаспори, від часу свого створення активно виражала і свою політичну позицію, особливо щодо визначення державно-правового статусу Закарпатської України після Першої світової війни. Політичну платформу сформульовано в меморандумі АРНР, складеному адвокатом Г. Жатковичем спеціально для вручення президенту США Т. В. Вільсону 21 жовтня 1918 р. Відповідно до меморандуму ставилася вимога, щоб «угро-руський народ визнали окремим і, якщо це буде можливо, цілком незалежним народом». Інакше допускалось об'єднання з одним із сусідніх слов'янських народів на правах автономії. Якщо ж угорські кордони не будуть змінені, то буде висунуто третій варіант — певна автономія у складі Угорщини.
Вимоги меморандуму
- Отримати національну незалежну державу угорських русинів;
- Якщо ні, то з'єднатись із русинами в Галичині і Буковині та утворити спільну державу;
- Отримати автономію у складі Угорщини.
Перші два пункти Вудро Вільсон відкинув відразу, зазначивши, що це неможливо. Щодо третього варіанту, було зазначено реальність його втілення у життя, проте автономія передбачалась не у складі Угорщини, а у межах будь-якої іншої слов'янської держави.
Рада була готова до такого розвитку подій. Григорій Жаткович розпочав вести перемовини із Т. Г. Масариком щодо можливості входження Закарпаття до складу Чехословаччини. Останній зазначає, що цей варіант розвитку подій, навіть на низку можливих майбутніх проблем, буде найкращим для Закарпаття та русинів. Результатом перемовин стало прийнятта рішення щодо входження Закарпаття до складу Чехословаччини, яка є федеративною державою, на правах широкої автономії. І вже 12 листопада 1918 року АРНР на засіданні у Скрентоні проголошує входження Закарпаття до складу Чехословаччини. Зокрема у резолюції було зазначено:
Чтобы угро-русины съ найширшими самостоятельными правами якъ держава (штат) на федеративной (союзной) основе приключилися къ Чехословенской демократической Республики, съ тымъ условіемъ, что до нашей краины должны пренадлежати всъ оригинально (съ начала) русски жупы: Спишъ, Шаришъ, Земплинъ, Абауй, Гемеръ, Боршодъ, Ужъ, Берегъ, Угоча и Мараморошъ
Після прийняття Радою рішення серед американських русинів був проведений плебісцит, метою якого було виявлення їх ставлення до вирішення питання про статус Закарпаття.
Плебісцит
26 жовтня 1918 АРНР вступила до «Центральноєвропейської демократичної унії» — союзу представників емігрантських осередків народів Центральної Європи на американському континенті. 12 листопада 1918 АРНР на своєму з'їзді у Скрентоні штату Пенсильванія висловилася за приєднання Закарпаття до щойно створеної Чехословаччини.
Ще у липні 1918 р. на з'їзді представницького органу — «Ради Американських Русинів» (Народна рада Русинів Злучених Держав, Гомстед, 23 липня 1918 р.), була висловлена думка у разі неможливості здобуття політичної незалежності Закарпаттю (або автономії), прагнути до об'єднання з Галичиною та Буковиною в одній державі. Однак, коли ці вимоги у жовтні 1918 р. були доведені до президента В.Вільсона, то з його боку вони були розцінені як непрактичні. Ним же українське представництво в США було підштовхнуто до вступу до «Середньоєвропейського демократичного союзу», головою якого був Т.Масарик . Під безпосереднім впливом чесько-словацького політичного союзу, політика українсько-чеського зближення, проголошена на з'їзді американської Ради в Скрентоні (12 листопада 1918 р.) призвела до наступної події — листопадового плебісциту української громади США, який пройшов під гаслом «Угро-руська країна буде незалежною державою в етнографічних кордонах у федерації з Чеською республікою».
Результати плебісциту
Скрентонське рішення попереджував плебісцит, у якому взяли участь 1113 делегатів, у всіх карпато-руських парохіях США з результатом: 67 % за Чехо-Словаччину, 28 % за Україну, 5 % інше (Угорщина, Галичина, Росія, самостійність). Рішення АРНР затвердила в травні 1919 Центральна Руська Народна Рада в Ужгороді. АРНР існувала далі і не раз виступала з протестами проти нездійснення автономії Підкарпатської Руси урядом ЧСР (1920, 1922).
| Результати плебісциту | |||
|---|---|---|---|
| № | Країна | К-ть голосів | Відсоток |
| 1 | Об'єднатись із Чехословаччиною | 732 | 66,42% |
| 2 | Об'єднатись із Україною | 320 | 28,13% |
| 3 | Самостійна держава | 27 | 2,43% |
| 4 | За об'єднання русинів | 13 | 1,18% |
| 5 | Об'єднатись із Росією | 10 | < 1% |
| 6 | Залишитись у складі Угорщини | 9 | < 1% |
| 7 | Об'єднатись із Галичиною | 1 | < 1% |
Отже, результатом плебісциту стало остаточне прийняття рішення про приєднання територій населених русинами до Чехословаччини. Русинські землі Угорщини були приєднанні до Закарпаття, яке у складі держави отримало широку автономію, очолювалось губернатором, мало свій сойм, адміністрацію та суди. Чехословаччині був вигідний такий розвиток подій, оскільки тепер вона могла претендувати на статус однієї із домінантних центральноєвропейських держав.
Див. також
Примітки
- Kolar Frantisek. Podkapatska Rus na Parizske mirove konferenci // Cesko-Slovenska historicka rocenka. — 1997. — С. 62
- Камінський Й. Наша автономія (самоуправа) // Руський землъдльский календарь на год 1922. — 1922. — С. 71
- Svorc Peter. Zrod republiky.(Dobove dokumenty, spomienky a stanoviska 1914-1918).-Kosice 1991. - С. 50
Література
- Гай-Нижник П. П., Яремчук В. Д. На шляху до Української державності в Закарпатті (реконструкція визвольних змагань у ХІХ—початку ХХ ст.) [ 7 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. — К.: Українське агентсво інформації та друку «Рада», 2008. — Т.ХХІІ. — С. 300—319.
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II) [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Париж, Нью-Йорк, 1955. — Т. 1. — С. 40—53. — Т. 1: Перевидання в Україні. — Львів, 1993. — С. 40—53. — (т. 1) — .
- Лемак В. В. Американська народна рада угро-русинів [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 74. — .
- Жаткович Г. И. Экспозе бывшего губернатора Подкарпатской Руси о Подкарпатской Руси. — Гомстед, 1921. (рос.)
- Нариси історії Закарпаття. Т. 2. (1918—1945) / відп. ред. і кер. авт. колективу І. М. Гранчак. — Ужгород: Закарпаття, 1995. — 663 с.
- Магочій П. Р. Підкарпатська Русь: формування національної самосвідомості (1848—1948). — Вид. 2-е перероб., доповн. / Передм. В. Фенича; Випуск. ред., покажч. Л. Ільченко; Ред. В. Падяк. — Ужгород: Вид-во Валерія Падяка, 2021. — XLVIII с. + 768 с. — 978-966-387-127-1.
- Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848—1948) / П. Магочій. — Ужгород, 1994. — 296 с.
- Панов А. В. Американські русини, Томаш Масарик та уряд Сполучених Штатів Америки як ключові гравці дипломатично-правового процесу у визначенні статусу Закарпаття після першої світової війни / А. В. Панов // Вісник Ужгородського національного університету. Серія: «Право». — Випуск № 16. — С. 56-59.
Список використаних джерел
- Kolar Frantisek. Podkapatska Rus na Parizske mirove konferenci // Cesko-Slovenska historicka rocenka. — 1997. — C. 61-71
- Svorc Peter. Zrod republiky.(Dobove dokumenty, spomienky a stanoviska 1914-1918).-Kosice 1991.
- Камінський Й. Наша автономія (самоуправа) // Руський землъдльский календарь на год 1922. — 1922. — С. 71
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amerikanska Ruska Narodna Rada ARNR organizaciya karpatorusinskih emigrantiv u SShA vihidciv iz Pidkarpatskoyi Rusi abo po inshomu Ugorskoyi Rusi Zasnovana 23 lipnya 1918 shlyahom ob yednannya u misti Goumstedi v shtati Pensilvaniyi dvoh organizacij rusinskoyi diaspori Z yednannya greko katolickogo ruskogo bratstva i Zboriv greko katolickogo ruskogo cerkovnogo bratstva Ocholiv ARNR Mikola Chopej sekretarem priznacheno Yuliya Gardosha Amerikanska Ruska Narodna RadaData zasnuvannya23 lipnya 1918Meta diyalnostiKonsolidaciya rusinskih emigrantiv navkolo strategiyi podalshogo rozvitkuGolovaMikola ChopejKlyuchovi osobiGrigorij Ignatij Pavlovich ZhatkovichAdresaGoumsted Pensilvaniya Inshi nazvi Radi yak predstavnickogo organu rusiniv Rada Amerikanskih Rusiniv abo Narodna rada Rusiniv Zluchenih Derzhav Gomsted 23 lipnya 1918 r Istoriya stvorennyaU rezultati Pershoyi svitovoyi vijni 3 listopada 1918r Avstro Ugorshina kapitulyuvala pered silami Antanti U zv yazku zi stvorennyam nacionalnih slov yanskih derzhav postalo pitannya prinalezhnosti Zakarpattya yake na toj moment nalezhalo do ugorskoyi chastini Avstro Ugorshini Sered miscevih politikiv populyarnosti nabralo dvi koncepciyi podalshogo rozvitku avtonomiya u skladi Ugorshini abo vozz yednannya z Ukrayinoyu koncepciya vhodzhennya teritoriyi do Chehoslovachchini majzhe ne rozglyadalasya Vpershe ideya chehoslovackogo Zakarpattya bula zaproponovana za kordonom na amerikanskomu kontinenti rusinami Chehoslovachchina ta osobisto Tomash Garrig Masarik ne rozglyadali vsyu cyu teritoriyu yak chastinu svoyeyi derzhavi lishe nevelikij shmatok majbutnoyi Pidkarpatskoyi Rusi za nacionalnoyu oznakoyu Masarik vvazhav teritoriyuye svoyeyi derzhavi Inshi zh zemli voni vvazhali sferoyu interesiv Rosiyi sho bulo virazheno u memorandumi vid travnya 1915 roku Vprodovzh vsogo 1918 r amerikanski rusini namagalis virishiti dolyu Zakarpattya hocha b na teoretichnomu rivni uves cej chas voni diskutuvali nad majbutnoyu doleyu cih zemel Diyalnist RadiZa svoyeyu suttyu ARNR strahova organizaciya emigrantiv Prote yak j inshi organizaciyi zakarpatskoyi diaspori vid chasu svogo stvorennya aktivno virazhala i svoyu politichnu poziciyu osoblivo shodo viznachennya derzhavno pravovogo statusu Zakarpatskoyi Ukrayini pislya Pershoyi svitovoyi vijni Politichnu platformu sformulovano v memorandumi ARNR skladenomu advokatom G Zhatkovichem specialno dlya vruchennya prezidentu SShA T V Vilsonu 21 zhovtnya 1918 r Vidpovidno do memorandumu stavilasya vimoga shob ugro ruskij narod viznali okremim i yaksho ce bude mozhlivo cilkom nezalezhnim narodom Inakshe dopuskalos ob yednannya z odnim iz susidnih slov yanskih narodiv na pravah avtonomiyi Yaksho zh ugorski kordoni ne budut zmineni to bude visunuto tretij variant pevna avtonomiya u skladi Ugorshini Vimogi memorandumu Otrimati nacionalnu nezalezhnu derzhavu ugorskih rusiniv Yaksho ni to z yednatis iz rusinami v Galichini i Bukovini ta utvoriti spilnu derzhavu Otrimati avtonomiyu u skladi Ugorshini Pershi dva punkti Vudro Vilson vidkinuv vidrazu zaznachivshi sho ce nemozhlivo Shodo tretogo variantu bulo zaznacheno realnist jogo vtilennya u zhittya prote avtonomiya peredbachalas ne u skladi Ugorshini a u mezhah bud yakoyi inshoyi slov yanskoyi derzhavi Rada bula gotova do takogo rozvitku podij Grigorij Zhatkovich rozpochav vesti peremovini iz T G Masarikom shodo mozhlivosti vhodzhennya Zakarpattya do skladu Chehoslovachchini Ostannij zaznachaye sho cej variant rozvitku podij navit na nizku mozhlivih majbutnih problem bude najkrashim dlya Zakarpattya ta rusiniv Rezultatom peremovin stalo prijnyatta rishennya shodo vhodzhennya Zakarpattya do skladu Chehoslovachchini yaka ye federativnoyu derzhavoyu na pravah shirokoyi avtonomiyi I vzhe 12 listopada 1918 roku ARNR na zasidanni u Skrentoni progoloshuye vhodzhennya Zakarpattya do skladu Chehoslovachchini Zokrema u rezolyuciyi bulo zaznacheno Chtoby ugro rusiny s najshirshimi samostoyatelnymi pravami yak derzhava shtat na federativnoj soyuznoj osnove priklyuchilisya k Chehoslovenskoj demokraticheskoj Respubliki s tym usloviem chto do nashej krainy dolzhny prenadlezhati vs originalno s nachala russki zhupy Spish Sharish Zemplin Abauj Gemer Borshod Uzh Bereg Ugocha i Maramorosh Pislya prijnyattya Radoyu rishennya sered amerikanskih rusiniv buv provedenij plebiscit metoyu yakogo bulo viyavlennya yih stavlennya do virishennya pitannya pro status Zakarpattya Plebiscit26 zhovtnya 1918 ARNR vstupila do Centralnoyevropejskoyi demokratichnoyi uniyi soyuzu predstavnikiv emigrantskih oseredkiv narodiv Centralnoyi Yevropi na amerikanskomu kontinenti 12 listopada 1918 ARNR na svoyemu z yizdi u Skrentoni shtatu Pensilvaniya vislovilasya za priyednannya Zakarpattya do shojno stvorenoyi Chehoslovachchini She u lipni 1918 r na z yizdi predstavnickogo organu Radi Amerikanskih Rusiniv Narodna rada Rusiniv Zluchenih Derzhav Gomsted 23 lipnya 1918 r bula vislovlena dumka u razi nemozhlivosti zdobuttya politichnoyi nezalezhnosti Zakarpattyu abo avtonomiyi pragnuti do ob yednannya z Galichinoyu ta Bukovinoyu v odnij derzhavi Odnak koli ci vimogi u zhovtni 1918 r buli dovedeni do prezidenta V Vilsona to z jogo boku voni buli rozcineni yak nepraktichni Nim zhe ukrayinske predstavnictvo v SShA bulo pidshtovhnuto do vstupu do Serednoyevropejskogo demokratichnogo soyuzu golovoyu yakogo buv T Masarik Pid bezposerednim vplivom chesko slovackogo politichnogo soyuzu politika ukrayinsko cheskogo zblizhennya progoloshena na z yizdi amerikanskoyi Radi v Skrentoni 12 listopada 1918 r prizvela do nastupnoyi podiyi listopadovogo plebiscitu ukrayinskoyi gromadi SShA yakij projshov pid gaslom Ugro ruska krayina bude nezalezhnoyu derzhavoyu v etnografichnih kordonah u federaciyi z Cheskoyu respublikoyu Rezultati plebiscitu Skrentonske rishennya poperedzhuvav plebiscit u yakomu vzyali uchast 1113 delegativ u vsih karpato ruskih parohiyah SShA z rezultatom 67 za Cheho Slovachchinu 28 za Ukrayinu 5 inshe Ugorshina Galichina Rosiya samostijnist Rishennya ARNR zatverdila v travni 1919 Centralna Ruska Narodna Rada v Uzhgorodi ARNR isnuvala dali i ne raz vistupala z protestami proti nezdijsnennya avtonomiyi Pidkarpatskoyi Rusi uryadom ChSR 1920 1922 Rezultati plebiscitu Krayina K t golosiv Vidsotok1 Ob yednatis iz Chehoslovachchinoyu 732 66 42 2 Ob yednatis iz Ukrayinoyu 320 28 13 3 Samostijna derzhava 27 2 43 4 Za ob yednannya rusiniv 13 1 18 5 Ob yednatis iz Rosiyeyu 10 lt 1 6 Zalishitis u skladi Ugorshini 9 lt 1 7 Ob yednatis iz Galichinoyu 1 lt 1 Otzhe rezultatom plebiscitu stalo ostatochne prijnyattya rishennya pro priyednannya teritorij naselenih rusinami do Chehoslovachchini Rusinski zemli Ugorshini buli priyednanni do Zakarpattya yake u skladi derzhavi otrimalo shiroku avtonomiyu ocholyuvalos gubernatorom malo svij sojm administraciyu ta sudi Chehoslovachchini buv vigidnij takij rozvitok podij oskilki teper vona mogla pretenduvati na status odniyeyi iz dominantnih centralnoyevropejskih derzhav Div takozhUgroruska narodna radaPrimitkiKolar Frantisek Podkapatska Rus na Parizske mirove konferenci Cesko Slovenska historicka rocenka 1997 S 62 Kaminskij J Nasha avtonomiya samouprava Ruskij zemldlskij kalendar na god 1922 1922 S 71 Svorc Peter Zrod republiky Dobove dokumenty spomienky a stanoviska 1914 1918 Kosice 1991 S 50LiteraturaGaj Nizhnik P P Yaremchuk V D Na shlyahu do Ukrayinskoyi derzhavnosti v Zakarpatti rekonstrukciya vizvolnih zmagan u HIH pochatku HH st 7 lyutogo 2022 u Wayback Machine Zbirnik naukovih prac Naukovo doslidnogo institutu ukrayinoznavstva K Ukrayinske agentsvo informaciyi ta druku Rada 2008 T HHII S 300 319 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II 16 travnya 2021 u Wayback Machine Parizh Nyu Jork 1955 T 1 S 40 53 T 1 Perevidannya v Ukrayini Lviv 1993 S 40 53 ISBN 5 7707 4049 3 t 1 ISBN 5 7707 4048 5 Lemak V V Amerikanska narodna rada ugro rusiniv 10 bereznya 2022 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 74 ISBN 966 00 0734 5 Zhatkovich G I Ekspoze byvshego gubernatora Podkarpatskoj Rusi o Podkarpatskoj Rusi Gomsted 1921 ros Narisi istoriyi Zakarpattya T 2 1918 1945 vidp red i ker avt kolektivu I M Granchak Uzhgorod Zakarpattya 1995 663 s Magochij P R Pidkarpatska Rus formuvannya nacionalnoyi samosvidomosti 1848 1948 Vid 2 e pererob dopovn Peredm V Fenicha Vipusk red pokazhch L Ilchenko Red V Padyak Uzhgorod Vid vo Valeriya Padyaka 2021 XLVIII s 768 s 978 966 387 127 1 Magochij P R Formuvannya nacionalnoyi samosvidomosti Pidkarpatska Rus 1848 1948 P Magochij Uzhgorod 1994 296 s Panov A V Amerikanski rusini Tomash Masarik ta uryad Spoluchenih Shtativ Ameriki yak klyuchovi gravci diplomatichno pravovogo procesu u viznachenni statusu Zakarpattya pislya pershoyi svitovoyi vijni A V Panov Visnik Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu Seriya Pravo Vipusk 16 S 56 59 Spisok vikoristanih dzherelKolar Frantisek Podkapatska Rus na Parizske mirove konferenci Cesko Slovenska historicka rocenka 1997 C 61 71 Svorc Peter Zrod republiky Dobove dokumenty spomienky a stanoviska 1914 1918 Kosice 1991 Kaminskij J Nasha avtonomiya samouprava Ruskij zemldlskij kalendar na god 1922 1922 S 71