Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Червневе повстання в Литві (лит. Birželio sukilimas) — короткий період в історії Литви між першою радянською окупацією і окупацією Литви нацистською Німеччиною в кінці червня 1941 року.
| Червневе повстання в Литві | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Литовські повстанці в Каунасі. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 СРСР |  Литовські партизани () | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 12–15 дивізіонів | 16,000–20,000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 5,000 | 600 | ||||||
Повстання було здебільшого відповіддю на анексію, терор, націоналізацію майна, арешти, депортацію, вбивства, які радянська влада проводила в Литві.
Передумови
У вересні-жовтні 1939 року радянський уряд домігся від Литви підписання договору про взаємодопомогу, які надали СРСР право на розміщення в країні військових баз. Після вторгнення Червоної армії влітку 1940 року радянська влада змусила литовський уряд піти у відставку. В умовах радянської окупації було створено новий маріонетковий комуністичний уряд та проведено вибори з фальсифікованими результатами. Незабаром, новообрані «народні збори» ухвалили резолюцію з проханням включення Литви до складу Радянського Союзу. У червні 1941 року новий радянський уряд провів масові депортації «ворогів народу».
Перебіг подій
Початок Німецько-радянської війни
22 червня 1941 року на територію окупованої радянськими військами Литви, увійшли дві німецькі групи армій: група армій «Північ» діяла у західній і північній Литві, група армій «Центр» захопила більшу частину Віленського краю. Німецький наступ розпочався з бомбардування Люфтваффе аеропортів, аеродромів та міст. Основна частина радянських повітряних сил була розбита ще на землі (322 літаки втрачено в повітряних боях, проти 1489 на аеродромах). Німці швидко просувалися вперед, зустрічаючи лише поодинокі осередки спротиву радянських військ біля , Расейняя та Шяуляя, а також повсякчас отримуючи допомогу від литовців. Радянська армія, посилена танками, спробувала контратакувати у битві біля Расейняя, проте зазнала нищівної поразки. За тиждень німці оволоділи всією Литвою. Радянські втрати були дуже великими, їх важко було порахувати, за оцінками Червона армія втратила в Литві 12-15 дивізій. Крім того радянські війська залишили противнику велику кількість літаків, танків, артилерії та іншої техніки.
Не зважаючи на дружнє ставлення литовців, німці провели кілька каральних акцій проти місцевого населення. Так, у відповідь на смерть німецьких військових, було страчено 42 жителя села Аблінга. Також, після вбивства в Алітусі невідомими нападниками двох німецьких охоронців, нацисти розстріляли 42 литовських повстанця.
Ще більше жорстокостей було здійснено відступаючою Червоною армією. НКВС влаштувало масові розстріли в'язнів у , , Паневежисі. Загалом у Литві було виявлено 40 місць масових вбивств. Багато в'язнів загинуло по дорозі до радянських в'язниць. литовців, поряд з білорусами і поляками, стався у нині білоруському місті Червень.
Повстання литовців
Каунас
У Каунасі литовський дипломатичний корпус не визнав влади нових окупантів і розпочав дипломатичну визвольну кампанію. Організацію повстання почали 1941 року Казис Шкірпа, Леонас Прапуленіс, Юозас Амбразявічюс та їх послідовники, включно з колишнім командувачем Литовською армією генералом Стасісом Раштікісом.
Повстання розпочалося рано вранці 22 червня 1941 року у перший день війни. Головні сили були зосереджені в Каунасі. О 10:00 на відбулася зустріч, на якій було поділено зони відповідальності серед керівництва повстанців. Було прийнято рішення не вступати у безпосередні збройні зіткнення з частинами радянської армії, а взяти під контроль литовські міста зсередини, після чого проголосити відновлення незалежності. На вечір 22 червня литовці вже контролювали Президентський палац, пошту, радіо, телефон та телеграф у Каунасі. Вранці 23 червня Леонас Прапуленіс по радіо прочитав декларацію незалежності Литви, а також список членів Тимчасового уряду. Численні дивізіони Червоної армії, що базувались в Литві, а також маріонетковий уряд Литовської РСР були вимушені тікати до Латвійської РСР через Даугаву.
Вранці 23 червня повстанці здійснили напади на радянські склади зброї у Каунасі. Тепер озброєні, литовці розосередилися по містам. Мости на Німані були поспішно підірвані відступаючими радянськими військами. Це змусило частини Червоної армії обходити Каунас, і швидше всього, врятувало життя повстанців у місті. Литовці намагалися завадити радянським військовим форсувати при відступі Німан. В ході бою загинуло близько 100 повстанців. 100 радянських військовослужбовців, включно з декількома офіцерами, було узято в полон, захоплено велику кількість техніки, включаючи танки. Інша група повстанців охороняла міліцейські дільниці, магазини, склади, намагаючись відновити порядок у місті. Литовці поспішно організували власну поліцію і звільнили близько 2,000 політичних в'язнів. Також був організований випуск щоденної газети «Į laisvę» («До свободи»).
24 червня радянські танки, що знаходились в Йонаві, були готові повернути Каунас під контроль Червоної армії. Повстанці по радіо попросили про допомогу у німецькі війська. Танки зазнали бомбардування повітряними силами Німеччини і не змогли оволодіти містом. Це був перший випадок спільних дій німецьких та литовських збройних сил. Перші німецькі розвідники потрапили у Каунас 24 червня і знайшли, що місто знаходиться під контролем дружніх сил. Через день головні німецькі сили без спротиву зайняли місто. 26 червня німецьке військове командування наказало роззброїти та розформувати повстанські групи.
Вільнюс
У Вільнюсі діяльність була зведена нанівець радянськими арештами якраз перед початком війни, тому повстанці становили лише невелику частину населення міста. Повстання було меншим за масштабом, ніж у Каунасі, і почалося 23 червня. Повстанці захопили відділення міліції, радіо, інші важливі об'єкти, а також підняли литовський прапор над Вежею Гедиміна. Узяти місто під контроль литовським формуванням вдалося відносно легко, адже основна частина радянських військ перебувала за межами Вільнюса і швидко відступала.
Від 7,000 до 8,000 етнічних литовців перебувало у складі 29-го стрілецького корпусу Червоної армії, сформованого після ліквідації литовської армії у 1940 році. Більшість із них дезертирували і почали збиратись у Вільнюсі. СРСР була однією з перших, хто зустрівся з наступаючою німецькою армією. Скориставшись хаосом серед російських офіцерів, литовцям вдалося покинути радянську частину, втративши лише декілька бійців, і зібратися у Вільнюсі. У підсумку лише 745 солдатам 18-ї дивізія вдалося дістатися Росії. СРСР було наказано відступати з району Пабраде-Швенчьонеляй до Пскова. 27 червня, коли дивізія вийшла за кордони Литви, військовослужбовці литовської національності збунтувалися. Принаймні 120 із них було застрелено за різних обставин при спробі втечі. Близько 1,500-2,000 солдатів-литовців дісталися Вільнюса. Литовці сподівалися, що усі ці дезертири стануть основою нової Литовської армії, проте ці війська були реорганізовані у і використовувались німцями для власних потреб, у тому числі і при підготовці Голокосту.
Інші міста
Повстання також розповсюдилося на інші міста, невеликі містечка та села Литви. Рівень активності повстанців дуже відрізнявся в залежності від району Литви. Повстання було погано організоване, часто спонтанне та хаотичне. Люди вливалися до лав повстанців навіть не зважаючи на те, що нічого не чули про діяльність та організованого спротиву литовців у Каунасі. У більшості випадків повстанці діяли за вільнюським і каунаським сценаріями: брали під свій контроль важливі споруди і охороняли інші стратегічні об'єкти, арештовували комуністів, звільняли політичних в'язнів, підіймали литовські прапори. Всюди відчувалася нестача зброї та амуніції: основним шляхом отримання зброї було роззброєння полонених радянських військ. Найактивніше повстанці діяли в районах Швянченіса, Мажейкяя, Паневежиса та Утени.
Підрахунок втрат
В період радянської післявоєнної окупації повстанці переслідувалися, а тема повстання 1941 року піддавалася цензурі. Спогади та дослідження, опубліковані переважно литовськими емігрантами в США подавали перевищені дані щодо кількості учасників повстання: 90,000-113,000 активістів та 2,000-3,000 жертв. Після відновлення незалежності Литви у 1990 році стали доступними для вивчення оприлюднені архівні документи, згідно з якими число повстанців становило 16,000-20,000, а загиблих з литовської сторони — 600. Більшість повстанців були молодими чоловіками віком від 18 до 25 років. Втрати радянських військ склали 5000 військових загиблими.
Примітки
- Anušauskas A. Pirmoji sovietinė okupacija. Teroras ir nusikaltimai žmoniškumui — Vilnius, 2005, p. 160—165 (лит.)
- Anušauskas A. Pirmoji sovietinė okupacija. Teroras ir nusikaltimai žmoniškumui — Vilnius, 2005, p. 166—171 (лит.)
- Valentinas Brandišauskas. 1941 m. sukilimas ir nepriklausomybės viltys; Gimtoji istorija. Процитовано 30 квітня 2019 (лит.)
- А.Бумблаускас, А.Ейдинтас, А.Кулакаускас, М.Тамошайтис. Історія Литви кожному. — К.: «Балтія-Друк», 2018. — с. 317.
- Arūnas Bubnys. Lithuania Occupied by Germany" (1941—1944) — 1998, p. 38—46 (лит.)
- Lietuvos okupacija (1940 m. birželio 15 d.) [ 13 січня 2020 у Wayback Machine.]; lrs.lt. Процитовано 30 квітня 2019 (лит.)
- Birželio sukilimas [ 30 червня 2019 у Wayback Machine.]; Kazys BLAŽEVIČIUS, xxiamzius.lt, 21 червня 2006 (лит.)
- Lemtingi metai generolo Raštikio dienoraščiuose [ 30 квітня 2019 у Wayback Machine.]; Kęstutis Starinskas, Lietuvos Żinios, 16 вересня 2006 (лит.)
- Arūnas Bubnys. Lithuania Occupied by Germany" (1941—1944) — 1998, p. 34 (лит.)
- Gerutis A. Independent Lithuania in Gerutis. — Lithuania: 700 Years. — 1984. — pp. 324—326 (лит.)
- Romuald Misiunas and Rein Taagepera. The Baltic States: Years of Dependence 1940—1990. — London, 1993. — p. 47. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervneve povstannya v Litvi lit Birzelio sukilimas korotkij period v istoriyi Litvi mizh pershoyu radyanskoyu okupaciyeyu i okupaciyeyu Litvi nacistskoyu Nimechchinoyu v kinci chervnya 1941 roku Chervneve povstannya v LitviLitovski povstanci v Kaunasi Litovski povstanci v Kaunasi Data 22 29 chervnya 1941Misce LitvaRezultat Vignannya radyanskoyi vladi Vstanovlennya Timchasovogo uryadu LitviStoroni SRSR Litovski partizani Vijskovi sili12 15 divizioniv 16 000 20 000Vtrati5 000 600 Povstannya bulo zdebilshogo vidpoviddyu na aneksiyu teror nacionalizaciyu majna areshti deportaciyu vbivstva yaki radyanska vlada provodila v Litvi PeredumoviDokladnishe Radyanska okupaciya Litvi 1940 U veresni zhovtni 1939 roku radyanskij uryad domigsya vid Litvi pidpisannya dogovoru pro vzayemodopomogu yaki nadali SRSR pravo na rozmishennya v krayini vijskovih baz Pislya vtorgnennya Chervonoyi armiyi vlitku 1940 roku radyanska vlada zmusila litovskij uryad piti u vidstavku V umovah radyanskoyi okupaciyi bulo stvoreno novij marionetkovij komunistichnij uryad ta provedeno vibori z falsifikovanimi rezultatami Nezabarom novoobrani narodni zbori uhvalili rezolyuciyu z prohannyam vklyuchennya Litvi do skladu Radyanskogo Soyuzu U chervni 1941 roku novij radyanskij uryad proviv masovi deportaciyi vorogiv narodu Perebig podijPochatok Nimecko radyanskoyi vijni Dokladnishe Nimecko radyanska vijna Nimecki soldati suprovodzhuyut radyanskih polonenih Vilnyus cherven 1941 r 22 chervnya 1941 roku na teritoriyu okupovanoyi radyanskimi vijskami Litvi uvijshli dvi nimecki grupi armij grupa armij Pivnich diyala u zahidnij i pivnichnij Litvi grupa armij Centr zahopila bilshu chastinu Vilenskogo krayu Nimeckij nastup rozpochavsya z bombarduvannya Lyuftvaffe aeroportiv aerodromiv ta mist Osnovna chastina radyanskih povitryanih sil bula rozbita she na zemli 322 litaki vtracheno v povitryanih boyah proti 1489 na aerodromah Nimci shvidko prosuvalisya vpered zustrichayuchi lishe poodinoki oseredki sprotivu radyanskih vijsk bilya Rasejnyaya ta Shyaulyaya a takozh povsyakchas otrimuyuchi dopomogu vid litovciv Radyanska armiya posilena tankami sprobuvala kontratakuvati u bitvi bilya Rasejnyaya prote zaznala nishivnoyi porazki Za tizhden nimci ovolodili vsiyeyu Litvoyu Radyanski vtrati buli duzhe velikimi yih vazhko bulo porahuvati za ocinkami Chervona armiya vtratila v Litvi 12 15 divizij Krim togo radyanski vijska zalishili protivniku veliku kilkist litakiv tankiv artileriyi ta inshoyi tehniki Ubiti radyanskimi karalnimi organami v yazni ta naglyadachi Pravenishkivskogo taboru Ne zvazhayuchi na druzhnye stavlennya litovciv nimci proveli kilka karalnih akcij proti miscevogo naselennya Tak u vidpovid na smert nimeckih vijskovih bulo stracheno 42 zhitelya sela Ablinga Takozh pislya vbivstva v Alitusi nevidomimi napadnikami dvoh nimeckih ohoronciv nacisti rozstrilyali 42 litovskih povstancya She bilshe zhorstokostej bulo zdijsneno vidstupayuchoyu Chervonoyu armiyeyu NKVS vlashtuvalo masovi rozstrili v yazniv u Panevezhisi Zagalom u Litvi bulo viyavleno 40 misc masovih vbivstv Bagato v yazniv zaginulo po dorozi do radyanskih v yaznic litovciv poryad z bilorusami i polyakami stavsya u nini biloruskomu misti Cherven Povstannya litovciv Kaunas U Kaunasi litovskij diplomatichnij korpus ne viznav vladi novih okupantiv i rozpochav diplomatichnu vizvolnu kampaniyu Organizaciyu povstannya pochali 1941 roku Kazis Shkirpa Leonas Prapulenis Yuozas Ambrazyavichyus ta yih poslidovniki vklyuchno z kolishnim komanduvachem Litovskoyu armiyeyu generalom Stasisom Rashtikisom Boyec vede polonenogo chervonoarmijskogo komisara v Kaunasi Povstannya rozpochalosya rano vranci 22 chervnya 1941 roku u pershij den vijni Golovni sili buli zoseredzheni v Kaunasi O 10 00 na vidbulasya zustrich na yakij bulo podileno zoni vidpovidalnosti sered kerivnictva povstanciv Bulo prijnyato rishennya ne vstupati u bezposeredni zbrojni zitknennya z chastinami radyanskoyi armiyi a vzyati pid kontrol litovski mista zseredini pislya chogo progolositi vidnovlennya nezalezhnosti Na vechir 22 chervnya litovci vzhe kontrolyuvali Prezidentskij palac poshtu radio telefon ta telegraf u Kaunasi Vranci 23 chervnya Leonas Prapulenis po radio prochitav deklaraciyu nezalezhnosti Litvi a takozh spisok chleniv Timchasovogo uryadu Chislenni divizioni Chervonoyi armiyi sho bazuvalis v Litvi a takozh marionetkovij uryad Litovskoyi RSR buli vimusheni tikati do Latvijskoyi RSR cherez Daugavu Litovci oglyadayut zahoplenij radyanskij tank T 38 v Kaunasi Vranci 23 chervnya povstanci zdijsnili napadi na radyanski skladi zbroyi u Kaunasi Teper ozbroyeni litovci rozoseredilisya po mistam Mosti na Nimani buli pospishno pidirvani vidstupayuchimi radyanskimi vijskami Ce zmusilo chastini Chervonoyi armiyi obhoditi Kaunas i shvidshe vsogo vryatuvalo zhittya povstanciv u misti Litovci namagalisya zavaditi radyanskim vijskovim forsuvati pri vidstupi Niman V hodi boyu zaginulo blizko 100 povstanciv 100 radyanskih vijskovosluzhbovciv vklyuchno z dekilkoma oficerami bulo uzyato v polon zahopleno veliku kilkist tehniki vklyuchayuchi tanki Insha grupa povstanciv ohoronyala milicejski dilnici magazini skladi namagayuchis vidnoviti poryadok u misti Litovci pospishno organizuvali vlasnu policiyu i zvilnili blizko 2 000 politichnih v yazniv Takozh buv organizovanij vipusk shodennoyi gazeti Į laisve Do svobodi 24 chervnya radyanski tanki sho znahodilis v Jonavi buli gotovi povernuti Kaunas pid kontrol Chervonoyi armiyi Povstanci po radio poprosili pro dopomogu u nimecki vijska Tanki zaznali bombarduvannya povitryanimi silami Nimechchini i ne zmogli ovoloditi mistom Ce buv pershij vipadok spilnih dij nimeckih ta litovskih zbrojnih sil Pershi nimecki rozvidniki potrapili u Kaunas 24 chervnya i znajshli sho misto znahoditsya pid kontrolem druzhnih sil Cherez den golovni nimecki sili bez sprotivu zajnyali misto 26 chervnya nimecke vijskove komanduvannya nakazalo rozzbroyiti ta rozformuvati povstanski grupi Vilnyus U Vilnyusi diyalnist bula zvedena nanivec radyanskimi areshtami yakraz pered pochatkom vijni tomu povstanci stanovili lishe neveliku chastinu naselennya mista Povstannya bulo menshim za masshtabom nizh u Kaunasi i pochalosya 23 chervnya Povstanci zahopili viddilennya miliciyi radio inshi vazhlivi ob yekti a takozh pidnyali litovskij prapor nad Vezheyu Gedimina Uzyati misto pid kontrol litovskim formuvannyam vdalosya vidnosno legko adzhe osnovna chastina radyanskih vijsk perebuvala za mezhami Vilnyusa i shvidko vidstupala Litovskij soldat suprovodzhuye grupu yevreyiv Vilnyus lipen 1941 r Vid 7 000 do 8 000 etnichnih litovciv perebuvalo u skladi 29 go strileckogo korpusu Chervonoyi armiyi sformovanogo pislya likvidaciyi litovskoyi armiyi u 1940 roci Bilshist iz nih dezertiruvali i pochali zbiratis u Vilnyusi SRSR bula odniyeyu z pershih hto zustrivsya z nastupayuchoyu nimeckoyu armiyeyu Skoristavshis haosom sered rosijskih oficeriv litovcyam vdalosya pokinuti radyansku chastinu vtrativshi lishe dekilka bijciv i zibratisya u Vilnyusi U pidsumku lishe 745 soldatam 18 yi diviziya vdalosya distatisya Rosiyi SRSR bulo nakazano vidstupati z rajonu Pabrade Shvenchonelyaj do Pskova 27 chervnya koli diviziya vijshla za kordoni Litvi vijskovosluzhbovci litovskoyi nacionalnosti zbuntuvalisya Prinajmni 120 iz nih bulo zastreleno za riznih obstavin pri sprobi vtechi Blizko 1 500 2 000 soldativ litovciv distalisya Vilnyusa Litovci spodivalisya sho usi ci dezertiri stanut osnovoyu novoyi Litovskoyi armiyi prote ci vijska buli reorganizovani u i vikoristovuvalis nimcyami dlya vlasnih potreb u tomu chisli i pri pidgotovci Golokostu Inshi mista Povstannya takozh rozpovsyudilosya na inshi mista neveliki mistechka ta sela Litvi Riven aktivnosti povstanciv duzhe vidriznyavsya v zalezhnosti vid rajonu Litvi Povstannya bulo pogano organizovane chasto spontanne ta haotichne Lyudi vlivalisya do lav povstanciv navit ne zvazhayuchi na te sho nichogo ne chuli pro diyalnist ta organizovanogo sprotivu litovciv u Kaunasi U bilshosti vipadkiv povstanci diyali za vilnyuskim i kaunaskim scenariyami brali pid svij kontrol vazhlivi sporudi i ohoronyali inshi strategichni ob yekti areshtovuvali komunistiv zvilnyali politichnih v yazniv pidijmali litovski prapori Vsyudi vidchuvalasya nestacha zbroyi ta amuniciyi osnovnim shlyahom otrimannya zbroyi bulo rozzbroyennya polonenih radyanskih vijsk Najaktivnishe povstanci diyali v rajonah Shvyanchenisa Mazhejkyaya Panevezhisa ta Uteni Pidrahunok vtratV period radyanskoyi pislyavoyennoyi okupaciyi povstanci peresliduvalisya a tema povstannya 1941 roku piddavalasya cenzuri Spogadi ta doslidzhennya opublikovani perevazhno litovskimi emigrantami v SShA podavali perevisheni dani shodo kilkosti uchasnikiv povstannya 90 000 113 000 aktivistiv ta 2 000 3 000 zhertv Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Litvi u 1990 roci stali dostupnimi dlya vivchennya oprilyudneni arhivni dokumenti zgidno z yakimi chislo povstanciv stanovilo 16 000 20 000 a zagiblih z litovskoyi storoni 600 Bilshist povstanciv buli molodimi cholovikami vikom vid 18 do 25 rokiv Vtrati radyanskih vijsk sklali 5000 vijskovih zagiblimi PrimitkiAnusauskas A Pirmoji sovietine okupacija Teroras ir nusikaltimai zmoniskumui Vilnius 2005 p 160 165 lit Anusauskas A Pirmoji sovietine okupacija Teroras ir nusikaltimai zmoniskumui Vilnius 2005 p 166 171 lit Valentinas Brandisauskas 1941 m sukilimas ir nepriklausomybes viltys Gimtoji istorija Procitovano 30 kvitnya 2019 lit A Bumblauskas A Ejdintas A Kulakauskas M Tamoshajtis Istoriya Litvi kozhnomu K Baltiya Druk 2018 s 317 Arunas Bubnys Lithuania Occupied by Germany 1941 1944 1998 p 38 46 lit Lietuvos okupacija 1940 m birzelio 15 d 13 sichnya 2020 u Wayback Machine lrs lt Procitovano 30 kvitnya 2019 lit Birzelio sukilimas 30 chervnya 2019 u Wayback Machine Kazys BLAZEVICIUS xxiamzius lt 21 chervnya 2006 lit Lemtingi metai generolo Rastikio dienorasciuose 30 kvitnya 2019 u Wayback Machine Kestutis Starinskas Lietuvos Zinios 16 veresnya 2006 lit Arunas Bubnys Lithuania Occupied by Germany 1941 1944 1998 p 34 lit Gerutis A Independent Lithuania in Gerutis Lithuania 700 Years 1984 pp 324 326 lit Romuald Misiunas and Rein Taagepera The Baltic States Years of Dependence 1940 1990 London 1993 p 47 angl