Юозас Амбразявічюс

Юо́зас Амбразя́вічюс (лит. Juozas Ambrazevičius), надалі Юозас Браза́йтіс (Juozas Brazaitis; 9 грудня 1903, Маріямполе, Литва — 28 жовтня 1974, США) — литовський літературознавець, історик, колабораціоніст і політичний діяч.

Юозас Амбразявічюс
Прапор Прем'єр-міністр Литовського тимчасового уряду Прапор
23 червня 1941 — 5 серпня 1941
Попередник:	Казис Шкірпа
Наступник:	Пятрас Кубілюнас як глава "Довірчої ради" при окупаційній адміністрації
Народження:	9 грудня 1903(1903-12-09)^[1] Маріямполе, Сувалкська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія
Смерть:	28 жовтня 1974(1974-10-28) (70 років) Саут-Орандж, Ессекс, Нью-Джерсі, США
Поховання:	^d
Країна:	Литва
Освіта:	Університет Вітовта Великого і Боннський університет
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Довоєнне життя

Навчався у Литовському (1922–1927) і Боннському (1931–1932) університетах. Викладач литовської мови і літератури в каунаській гімназії «Зоря», а з 1938 року на філологічному факультеті каунаського Університеті Вітовта Великого.

Політична діяльність

Після приєднання Литви до складу СРСР влітку 1940 року — учасник підпільної організації — під керівництвом Казиса Шкірпи, яка мала намір відновити незалежність Литви за допомогою німців.

Після нападу Німеччини на СРСР виконував обов'язки прем'єр-міністра литовського тимчасового уряду з 23 червня 1941 до 5 серпня 1941 року, оскільки Казис Шкірпа, якого спочатку планували призначити прем'єром, перебував під домашнім арештом у Німеччині. Органи литовського фронту активістів ще до приходу німців провели широкомасштабні етнічні чистки серед євреїв.

З жовтня 1941 року — глава підпільної організації опору «Литовський фронт». З листопада 1943 року — голова політичної комісії (фактично віце-президент) об'єднаної організації литовського підпілля «Верховного комітету визволення Литви». У травні 1944 року, щоб уникнути арешту Гестапо, підробив собі документи на ім'я Юозаса Бразайтіса, під яким з тих пір і жив до смерті.

З наступом радянських військ втік до Німеччини, де залишався після війни, будучи в 1946—1951 роках закордонним представником сил антирадянського опору в Литві. З 1952 року жив в США. Автор мемуарів «Зовсім одні», опублікованих в 1964 році під прізвищем Судувіса.

Сучасна оцінка

В сучасній литовській історіографії, як правило, не вважається законним прем'єр-міністром Литви і не згадується в списку прем'єрів на офіційному сайті уряду Литви. У вересні 2000 року з ініціативи В. Ландсбергіса литовський сейм мало не прийняв закон про визнання уряду Амбразявічюса законним урядом Литви, проте через масові протести цей закон був відкликаний.

У 2012 році Амбразявічус урочисто перепоховано в Литві, що було розцінено МЗС Російської Федерації як знущання над пам'яттю загиблих євреїв. Критики Амброзявічуса відзначали, що його уряд 30 червня 1941 року ухвалив рішення про створення гетто для євреїв — першого на території Литви і що антиєврейські заклики литовського фронту активістів, одним з лідерів якого був Амбразявічюс, були сигналом і основою для масових вбивств євреїв у Литві, що почалися в перші ж години війни.^[]

Нагороди

• Кавалер Великого хреста ордена Хреста Вітіса (26 червня 2009 рік, посмертно)

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. . slfrontas.lt. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 2013-9-25. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= ()
3. Декрет Президента Литвы от 26 июня 2009 года № 1K-1907 Информация на официальном сайте Президента Литвы [ 2009-09-16 у Wayback Machine.](лит.)